23 вересня 2021 р.Справа № 520/18288/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 (головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., повний текст складено 14.04.21 року) по справі № 520/18288/2020
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,рішень та вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати :
- податкові повідомлення-рішення від 26.02.2020 року № 00002503306 ; № 00002513306 ; № 00002523306 ; № 00002533306 ; № 00002543306 ; № 00002583306
- рішення від 26.02.2020 року про застосування штрафних санкцій № 00002553306; № 00002563306; № 00002573306 та про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (штраф по ЄСВ) 62 403,66 грн.;
- вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу від 26.02.2020 року № Ф-00000283306 (ЄСВ) .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.02.2020 року № 00002503306 ; № 00002513306 ; № 00002523306 ; № 00002533306 ; № 00002543306 ; № 00002583306; рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року про застосування штрафних санкцій № 00002553306; № 00002563306; № 00002573306; № 00002593306; вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу від 26.02.2020 року № Ф-00000283306 (ЄСВ) .
Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 10 510,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області.
05.04.2021 ФОП ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення по справі, в якій просив стягнути з ГУ ДПС у Харківській області на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000, 00 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №520/18288/2020 задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись із додатковим рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування зазначає, що судом не взято до уваги, що заявлена сума судових витрат є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Вказує, що договором про правову допомогу не передбачено надання усної консультації, а тому зазначення такої послуги в акті виконаних робіт, та ще без конкретизації питань, є необґрунтованим. Також зазначає, що в акті виконаних зазначено про надання послуги зі складання позовної заяви про відшкодування збитків, яка не має жодного відношення до справи, що розглядалась, оскільки предметом позову є оскарження податкових повідомлень рішень та інших рішень податкового органу.
Крім того, вважає завищеною суму витрат за участь адвоката позивача у судових засіданнях.
ФОП ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, за результатами оцінки наданих позивачем доказів, дійшов висновку, що витрати в сумі 19 000,00 грн не є співмірними із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а тому вважав належним розмір витрат в сумі 14 000,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною .
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020 по справі № 820/3308/17, від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16.
Судом встановлено, що представництво інтересів ФОП ОСОБА_2 під час розгляду даної справи в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Кутовим Г.І., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 27.05.2020 (т. 2 а.с. 233-234).
Згідно п. 5.1 Договору за надання правової допомоги замовник зобов'язується виплатити виконавцю гонорар у розмірі та умовах, передбаченому у Додатковій угоді до даного договору.
Відповідно до додатку № 1 від 26.02.2021 до Договору та акту приймання - передачі наданих послуг від 26.02.2021, адвокатом надано позивачу наступні послуги:
- попередня усна консультація - 10 год - 5 000,00 грн;
- складання та подання позовної заяви про відшкодування збитків - 12 год - 12 000,00 грн;
- участь у судових засіданнях 12.02.2021, 26.02.2021 - 2 год - 2 000,00 грн (т. 2 а.с.231-232).
Судом встановлено, що позивач просив відшкодувати понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 19 000 грн., суд першої інстанції стягнув на його користь 14 000,00 грн, відмовивши у витратах за попередню усну консультацію.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо співмірності заявленої позивачем до стягнення суми витрат за послуги зі складання позовної заяви встановленим ч. 5 ст. 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об'єм справи, а також суму зобов'язання, визначену в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
При цьому, колегія суддів зауважує, що справа є складною (предметом оскарження є декілька рішень податкового органу на значну суму), що вимагало дослідження великого обсягу інформації та документів, а тому визначена сума витрат в розмірі 12 000, 00 грн. є підтвердженою та співмірною.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доводи апелянта щодо зазначення в акті приймання - передачі виду послуги зі складання позову про відшкодування збитків, що не є предметом спору у даній справі, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини можуть свідчити про описку та не є беззаперечною підставою для відмови у відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу. Крім того, доказів що позов складено іншою особою, матеріали справи не містять.
З огляду на вказане, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Водночас відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат за послуги зі складання позову із обсягом виконаних адвокатом робіт.
Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для стягнення витрат за послуги з усної консультації колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відмовив у відшкодуванні вказаних витрат.
Доводи апелянта про завищення суми за участь в судових засідання, колегія суддів вважає обгрунтованими.
Так, суд першої інстанції стягнув на користь позивача витрати за участь адвоката у судових засіданнях в розмірі 2 000,00 грн.
З акту приймання - передачі наданих послуг вбачається, що адвокат приймав участь у судових засіданнях 12.02.2021 та 26.02.2021.
Проте, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджено, що судові засідання відбувались в зазначені дні, а тому понесені витрати за вказані послуги не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. за складання позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та доводи сторін, не вірно надано оцінку доказам, а тому наявні підстави для його зміни.
Відповідно до ч. 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини .
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 по справі № 520/18288/2020 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495; адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 01.10.2021 року