АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ"

До складу емітента входить 55 відокремлених підрозділа - філії: 1. Західно-Кримський елеватор 2. Нижньогірський елеватор 3. Володимир-Волинський КХП 4. Криворізьке ХПП 5. Оленівський КХП 6. Кальчицький елеватор 7. Легендарненський елеватор 8. Роївський елеватор 9. Бровківське ХПП 10. Черняхівський елеватор 11. Хлібна база № 89 12. Галицький КХП 13. Кіровоградський КХП № 1 14. Новоукраїнський КХП 15. Хлібна база № 78 16. Львівський КХП 17. Стрийський КХП № 2 18. Солідарненський елеватор 19. Врадіївський елеватор 20. Миколаївський портовий елеватор 21. Новополтавський елеватор 22. Одеський зерновий термінал 23. Одеський КХП 24. Кремидівське ХПП 25. Гребінківський елеватор 26. Кобеляцький КХП 27. Кременчуцький КХП 28. Лубенський НОЗ 29. Пирятинський КХП 30. Дубенський КХП 31. Буринський елеватор 32. Кролевецький КХП 33. Сумський КХП 34. Тернопільський КХП 35. Білоколодязький елеватор 36. Ізюмський КХП 37. Сахновщинський елеватор 38. Савинський елеватор 39. Харківський КХП № 2 40. Білокриницький КХП 41. Братолюбівський елеватор 42. Брилівський елеватор 43. Великолепетиський елеватор 44. Голопристанський елеватор 45. Партизанський елеватор 46. Богданівецький КХП 47. Старокостянтинівський елеватор 48. Уманський елеватор 49. Шполянський елеватор 50. Хлібна база № 86 51. Ічнянське ХПП 52. Менське ХПП 53. Хлібна база № 83 54. Севастопольський КХП 55.Роменський КХП

4792

Не належить.

Не проводила.

Не було.

1. Загальні положення 1.1. Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку (далі - Положення) розроблено у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, наказів Міністерства аграрної політики України від 11 квітня. 2007 року № 254 та від 17 грудня 2007 року № 921, інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативних документів, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. 1.2. Метою даного Положення є визначення єдиних по Товариству організаційних та методичних підходів до бухгалтерського обліку, розподілу відповідальності та обов’язків щодо організації та ведення бухгалтерського обліку, формування первинної документації, складання та подання звітності задля задоволення інформаційних потреб її користувачів. 2. Організаційно технічні складові облікової політики 2.1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку та на виконання п. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» створено бухгалтерську службу в апараті управління та філіях згідно штатного розкладу. 2.2. Голова правління Товариства та директора філій: - створюють необхідні умови для ведення бухгалтерського обліку; - несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, забезпечують неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками правомірних вимог головного бухгалтера за дотриманням порядку оформлення та надання до подальшої обробки первинних документів, виробничих і матеріальних звітів тощо; - несуть відповідальність за недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації Товариства; - відповідають за видачу дозволу на відпуск матеріальних цінностей; 2.3. Права та обов’язки головного бухгалтера і всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цим Положенням та затвердженими посадовими інструкціями. 2.3.1. Головний бухгалтер Товариства та філій: забезпечує дотриманість в Товаристві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та надання у встановленні строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, що здійснюються в Товаристві; приймає участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та поверненням збитків від нестачі, розкрадання та порчі активів Товариства. забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у головному офісі та філіях; розробляє і забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних засад ведення бухгалтерського обліку у головному офісі та філіях Товариства; розпорядження головного бухгалтера, що стосується становлення і здійснення бухгалтерського обліку є обов’язковим до виконання всіма структурними підрозділами Товариства; відповідно до цього Положення головний бухгалтер наділяється правом другого підпису, який він ставить на первинних, бухгалтерських документах, регістрах бухгалтерського обліку, бухгалтерських звітах та інших відповідних документах; 2.3.2. За відсутності головного бухгалтера його обов’язки і відповідальність покладаються на іншого працівника бухгалтерії відповідно до окремого письмового розпорядження голови правління або директора філії. 2.3.3. Загальна відповідальність за ведення податкового обліку покладається на головного бухгалтера. 2.3.4. Відповідальність працівників бухгалтерської служби за ведення бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями. 2.4. Форма бухгалтерського обліку. 2.4.1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку в Товаристві, обрати облік за допомогою ПЕОМ, для забезпечення звітності в електронному вигляді використовувати програму «Медок». 3. Методична складова облікової політики В Товаристві методика бухгалтерського обліку відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі – МСБО). 3.1. Установлено межу суттєвості при складанні фінансової звітності: а) для визначення суттєвості окремих об’єктів обліку, що відносяться до активів, зобов’язань і власного капіталу, за орієнтовний поріг (межу) суттєвості прийняти величину у 5 відсотків від підсумку відповідно всіх активів, всіх зобов’язань і власного капіталу; б) для визначення суттєвості окремих видів доходів і витрат орієнтовним порогом (межею) суттєвості установити величину, що дорівнює 2 відсоткам чистого прибутку (збитку) Товариства; в) з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об’єктів обліку прийняти величину, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів обліку від їх справедливої вартості; г) для розкриття інформації про сегменти порогом (межею) суттєвості для визначення звітного сегмента прийняти величину у 10 відсотків відповідно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); д) для інших господарських операцій та об’єктів обліку поріг суттєвості визначати у межах 1-10 відсотків з урахуванням обсягів діяльності, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості. ж) для статей фінансової звітності — 500,00 грн. 3.2. Облік необоротних активів. Облік основних засобів ведеться згідно МСБО 16 «Основні засоби» 3.2.1. Основні засоби – це матеріальні об’єкти, які: а) утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду іншим або для адміністративних цілей; б) очікуваний термін корисного використання яких складає більше 1 року та вартість яких (без ПДВ) більша 2500 грн. за одиницю. 3.2.2. Об’єкт основних засобів слід визнавати активом, якщо: а) існує ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до Товариства; б) собівартість об’єкта можна достовірно оцінити. 3.2.3. Об’єкт основних засобів, який відповідає визнанню як активу, оцінюється за його собівартістю. Собівартість об’єкта основних засобів складається із: а) ціни його придбання, включаючи імпортні мита та невідшкодовані податки на придбання після вирахування торговельних знижок та цінових знижок; б) будь-яких витрат, які безпосередньо пов’язані з доставкою активу до місця розташування та приведення в стан, необхідний для його експлуатації у спосіб визначений управлінським персоналом; в) первісної попередньої оцінки витрат на демонтаж, переміщення об’єкта та відновлення території, на якій він розташований, зобов’язання за якими бере Товариство. 3.2.4. Витрати, які відносяться до прямих витрат та можуть бути включені до вартості при первинному визнанні: а) витрати на виплату працівникам (згідно з МСБО 19 «Виплати працівникам»), які виникають безпосередньо внаслідок створення або придбання об’єктів основних засобів; б) витрати на підготовку території; в) витрати на первісну доставку та вантажно-розвантажувальні роботи; г) витрати на установлення та монтаж; д) витрати на перевірку правильності функціонування активу за вирахуванням чистих надходжень від реалізації продукції, випущеної до доставки до зазначеного місця та приведення об’єкта в належний стан; е) гонорари за одержані професійні послуги. 3.2.5. Капіталізація витрат на залучення позикових коштів відносно певних кваліфікованих активів є обов'язковим. 3.2.6. Адміністративні та загальногосподарські витрати не відносяться до вартості основних засобів. 3.2.7. Оцінка після визнання: - згідно моделі обліку по первісній вартості об’єкт основних засобів обліковується за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності активів. 3.2.8. Нарахування амортизаційних відрахувань по основних засобах здійснюється протягом періоду експлуатації з урахуванням ліквідаційної вартості на кінець звітного періоду. Нарахування амортизаційних відрахувань по основних засобах здійснюється відповідно до МСБО 16 та по групах, згідно ст.145 розділу III Податкового кодексу України: група 1 - земельні ділянки - строк використання необмежений, не амортизується; група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом - строк використання 20 (двадцять) років, метод амортизації прямолінійний, ліквідаційна вартість 10000,00грн.; група 3 будівлі та споруди - строк використання 20 (двадцять) років, метод амортизації прямолінійний, ліквідаційна вартість 1000,00грн.; група 4 машини та виробниче обладнання – строк використання 5 років, ліквідаційна вартість 1000,00 грн., електронно-обчислювальні машини (та інше обладнання яке входить до підгрупи 4 згідно статті 145 Податко¬вого кодексу) строк використання 2 роки, метод амортизації прямоліній¬ний, без ліквідаційної вартості; група 5 автомобілі та інші транспортні засоби – строк використання 5 років, метод амортизації прямолінійний, ліквідаційна вартість 1000,00грн.; група 6 інструменти, прилади та інвентар – строк використання 5 років, метод амортизації прямолінійний, без ліквідаційної вартості; група 7 тварини – строк використання 7 років, метод амортизації прямолінійний, без ліквідаційної вартості; група 8 багаторічні насадження – строк використання 10 років, метод амортизації прямолінійний, ліквідаційна вартість 1000,00грн.; група 9 інші основні засоби – строк використання 12 років, метод амортизації прямолінійний, без ліквідаційної вартості; група 10 бібліотечні фонди – строк використання 5 років без ліквідаційної вартості; група 14 інвентарна тара – строк використання б років, метод амортизації прямолінійний, без ліквідаційної вартості; група 16 довгострокові біологічні активи – строк використання 7 років, метод амортизації прямолінійний, без ліквідаційної вартості. 3.2.9. Амортизація активу починається з моменту, коли актив готовий для використання за призначенням і введений в експлуатацію, підтвердженням чого є акт введення в експлуатацію та нараховується, починаючи з першого місяця після місяця введення в експлуатацію. Амортизація активу припиняється з дати списання активу з балансу або з дати класифікації активу як є в наявності для продажу. 3.2.10. Основні засоби, які складаються з компонентів з різним терміном експлуатації, розглядаються як окремі об’єкти основних засобів. Такими компонентами є ті частини активу, вартість яких значна по відношенню до загальної вартості активу, та складає більше ніж 20 % від вартості основного засобу. Амортизація нараховується окремо по кожному значному компоненту активу. Термін корисного використання компоненту визначається окремо комісією при введенні в експлуатацію. При списання компонента з балансу при його заміні та дозволяється оцінити балансову вартість заміненого компонента. Якщо балансову вартість заміненого компонента не можна достовірно оцінити, то використовувати вартість нового компонента як орієнтовну вартість заміненого компоненту на момент його придбання. Компоненти активу не відокремлюються до моменту понесення витрат на заміну компонента. 3.2.11. Витрати, пов’язані із поліпшенням стану об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо), які призведуть до зростання майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання об’єкта, відносити на збільшення первісної вартості основних засобів або компонентів після їх введення в експлуатацію. 3.2.12. Витрати, що виконані з метою підтримання об’єкта у робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включати до складу витрат відповідного періоду. 3.2.13. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів відносити матеріальні активи, строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року та вартість (без ПДВ) менше 2500,00 грн. за одиницю. 3.2.14. Амортизацію по малоцінних необоротних матеріальних активах нараховувати в першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості. 3.2.15. Здійснюється обов’язкове ведення кількісного обліку малоцінних необоротних матеріальних активів у розрізі матеріально відповідальних осіб до моменту їх повної ліквідації (списання з балансу). 3.2.16. Облік нематеріальних активів в Товаристві ведеться згідно МСБО 38 «Нематеріальні активи». 3.2.17. Актив відповідає критерію можливості ідентифікації у визначенні нематеріального активу, якщо він: а) може бути відокремлений; б) виникає в результаті контрактних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання або ж від інших прав та зобов’язань. 3.2.18. Нематеріальний актив визнається, якщо: а) є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до суб’єкта господарювання; б) собівартість активу можна достовірно оцінити. Майбутні економічні вигоди, які надходять від нематеріального активу, включають дохід від продажу продукції чи послуг, заощадження витрат або зменшення майбутніх виробничих витрат. 3.2.19. На момент первинного визнання нематеріальній актив слід оцінювати за первісною вартістю, яка визначається як сума сплачених грошових коштів або їх еквівалентів, або справедливу вартість іншого відшкодування переданого в цілях придбання активу на момент його придбання. 3.2.20. Строк використання нематеріальних активів встановлювати на підставі технічних паспортів та іншої документації на засіданні постійно діючої виробничої комісії. Ліквідаційна вартість на нематеріальні активи дорівнює нулю. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом та починається з моменту, коли цей актив є наявним для використання. Нарахування амортизації припиняється на одну з наведених далі дат, залежно від того, яка з них наступає раніше: на дату, коли цей актив класифікується як такий, що утримується для продажу (або включається до групи, призначеної для продажу), або на дату, коли припиняється визнання цього активу. 3.2.21. Нематеріальний актив списується з балансу при його вибутті або тоді, коли від його використання або вибуття більш не очікуються жодних майбутніх економічних вигод. 3.2.22. Доходи або витрати при списанні з балансу, які розраховуються як різниця між чистими надходженнями від вибуття і балансовою вартістю активу, слід відносити на фінансові результати, за винятком випадків продажі і зворотної оренди. Прибуток від вибуття не представляти як виручку, оскільки вона є побічною відносно основної діяльності товариства, що дає дохід. 3.3. Облік біологічних активів 3.3.1. Формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності здійснюється відповідно до МСФО 41 «Сільське господарство». Цей стандарт застосовується для обліку таких статей ('якщо вони пов’язані з сільськогосподарською діяльністю): а) біологічних активів; б) сільськогосподарської продукції на час збирання врожаю. 3.3.2. Для цілей бухгалтерського обліку класифікувати біологічні активи за такими групами: - не поточні біологічні активи: робоча худоба, продуктивна худоба, інші довгострокові біологічні активи; - поточні біологічні активи: тварини на вирощуванні та відгодівлі, інші поточні біологічні активи. Додатково в примітках до річної звітності розкривається інформація про балансову вартість споживних та плодоносних біологічних активів за групами: - споживні біологічні активи; - плодоносні біологічні активи. 3.3.3 Біологічний актив оцінюється при первісному визнанні і в кінці кожного звітного періоду за його справедливою вартістю, за винятком випадку, описаного в п.3.3.6., коли справедливу вартість не можна виміряти достовірно. 3.3.4. Визначення справедливої вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції здійснюється відповідно до цін активного ринку, та інформації державних органів та неурядових інституцій. 3.3.5. Первісне визнання додаткових біологічних активів відображається в обліку у тому звітному періоді, у якому вони відокремлені від біологічного активу. 3.3.6. Первісне визнання біологічного активу рослинництва, справедлива вартість якого не може бути надійно оцінена в зв’язку з тим, що період трансформації біологічного активу дуже короткий, оцінювати по собівартості (первісній вартості). У наступні звітні періоди справедливу вартість розраховують як дисконтовану вартість очікуваних грошових потоків, виключаючи при цьому будь-який приріст вартості у результаті біотрансформації цих активів у майбутньому. Теперішня вартість очікуваних чистих грошових потоків розраховується по формулі, визначеній у Положенні; 3.3.7. Прибуток або збиток, що виникає при первісному визнанні сільськогосподарської продукції за її справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж, слід включати в чистий прибуток або збиток за період, у якому він виникає. 3.3.8. Сільськогосподарську продукцію, зібрану як урожай біологічних активів, слід оцінювати за її справедливою вартістю мінус витрати на місці продажу на час збирання врожаю. Результатом такої оцінки є собівартість на дату, коли застосовується МСБО 2 «Запаси»; 3.3.9. Затрати на продаж охоплюють комісійні брокерам та дилерам збори, що їх стягують регулювальні органи та товарні біржі, а також податки та збори на передачу. Затрати на продаж не включають транспортних та інших витрат, необхідних для доставки активів на ринок. Сума очікуваних витрат на місці можливого продажу обліковується тільки при оцінці біологічних активів, але не обліковується на балансі. 3.3.10. Справедлива вартість біологічного активу або сільськогосподарської продукції не коригується через існування контракту на майбутню дату. В зв’язку з цим, виконання такого контракту може бути обтяжливим, як визначено в МСБО 37 «Забезпеченім, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи». До обтяжливих контрактів застосовується МСБО 37. 3.4. Фінансові інструменти відображаються в обліку і звітності відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Цей МСФЗ застосовується до всіх статей, на які поширюється сфера застосування МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». 3.5. Запаси. 3.5.1. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентується МСБО 2 «Запаси». 3.5.2. Використовувати класифікацію запасів згідно робочого плану рахунків бухгалтерського обліку. 3.5.3. Запаси оцінюються за меншою з таких двох величин: - собівартістю, або - чистою вартістю реалізації. Запаси, які зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, відображати за чистою реалізаційною вартістю, яку визначає постійнодіюча інвентаризаційна комісія. Сума уцінки первісної вартості запасів до чистої вартості реалізації на дату балансу включається до складу інших операційних витрат. 3.5.4. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів. 3.5.5. Застосовувати постійну систему обліку та оцінки запасів. 3.5.6. Оцінка при вибутті запасів здійснюється за методом середньозваженої собівартості. 3.5.7. Оцінку незавершеного виробництва здійснюється за фактичними витратами. 3.5.8. Облік паливно-мастильних матеріалів ведеться згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2088 р. № 281/171/578/155. 3.5.9. Для відображення в обліку окремих операцій, пов'язаних з рухом запасів, які не відповідають критеріям визнання активів (у тому числі, на які Товариство не має права власності, але якими користується або забезпечує їх зберігання), застосовувати позабалансові рахунки. 3.5.10. Для відображення обліку тари застосовуються норми, передбачені Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 р. № 2. 3.6. Грошові кошти 3.6.1. Облік готівкових розрахунків ведеться згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637. Ліміт каси затверджується філією самостійно наказом по кожній філії окремо. Облік безготівкових розрахунків ведеться згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22. 3.7. Метод обчислення резерву сумнівних боргів. 3.7.1 Величина резерву сумнівних боргів розраховується на кожне останнє число кварталу окремо за кожним дебітором. Нарахування резерву сумнівної заборгованості здійснюється виходячи з терміну заборгованості. Резерв сумнівної заборгованості не нараховується на заборгованість державних підприємств та бюджетних установ. 3.7.2. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у Звіті про прибутки та збитки у складі інших операційних витрат. 3.8. Облік зобов’язань. 3.8.1. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначати згідно МСБО 37. 3.8.2. Забезпечення слід визнавати, якщо: а) Товариство має існуюче зобов’язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події; б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов’язання; в) можна достовірно оцінити суму зобов’язання. У разі невиконання зазначених умов забезпечення не визнається. 3.8.3. Якщо на дату балансу раніше визнані зобов'язання не підлягають погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду, після проведення процедури списання боргів відповідно чинного законодавства. 3.9. Облік доходів. 3.9.1. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи Товариства та її розкриття у фінансовій звітності визначати згідно з МСБО 18. 3.9.2. Дохід від продажу товарів, робіт, послуг має визнаватися в разі задоволення всіх наведених далі умов, незалежно від моменту передачі права власності на товар передбаченого договором: - передані покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов’язані з власністю на товар; - не залишається ані подальшої участі управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами; - суму доходу можна достовірно оцінити; - ймовірно, що надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією, та витрати, які були, або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити. 3.9.3. До доходів від основної діяльності відносяться: 1) Дохід від торговельної діяльності: - На внутрішньому ринку, - На зовнішньому ринку 2) Дохід від реалізації послуг заготівельної діяльності: - Приймання зерна з автотранспорту, - Приймання зерна з з/транспорту, - Очищення зерна, - Сушіння зерна, - Зберігання зерна, - Відвантаження зерна на автотранспорт, - Відвантаження зерна на з/транспорт, - Інші послуги заготівельної діяльності 3) Дохід від реалізації послуг перевалки: - Послуги з перевалки, - Інші послуги з перевалки 4) Дохід від реалізації послуг та продукції борошномельної діяльності: - Переробна діяльність, - Виробнича діяльність, - Інші послуги борошномельної діяльності 5) Дохід від реалізації послуг та продукції круп’яного виробництва: - Переробна діяльність, - Виробнича діяльність, - Інші послуги круп’яного виробництва 6) Дохід від реалізації послуг та продукції комбікормового виробництва: - Переробна діяльність, - Виробнича діяльність, - Інші послуги комбікормового виробництва 7) Дохід від реалізації сільськогосподарської продукції: - Рослинництва, - Тваринництва, 8) Інші послуги основної діяльності. 3.9.4. Інші операційні доходи класифікуються наступним чином: - від первісного визнання та від змін вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю; - від реалізації іноземної валюти; - від реалізації інших оборотних активів; - від операційної оренди активів; - від операційної курсової різниці; - одержані штрафи, пені, неустойки; - відшкодування раніше списаних активів; - від списання кредиторської заборгованості; - від безоплатно отриманих оборотних активів; - відсотки банку, в тому числі від розміщення коштів на депозитних рахун¬ках; - доходи від реалізації послуг допоміжних виробництв; - інші операційні доходи. 3.9.5. Інші фінансові доходи класифікуються: - дивіденди одержані від інших підприємств; - відсотки одержані від облігацій та інших цінних паперів; - інші доходи від фінансових операцій; 3.9.6. Інші доходи класифікуються: - від реалізації фінансових інвестицій; - від відновлення корисності активів; - від не операційної курсової різниці; - від безоплатно одержаних активів; - від соціальної сфери; - інші доходи не пов’язані з операційною діяльністю. 3.10. Облік витрат. 3.10.1. Облік витрат в Товаристві здійснювати відповідно до вимог, визначених у «Положенні з планування, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)», додаток №1 до Положення про облікову політику. 3.10.2. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, і відноситься на фінансові результати разом із визнанням доходу від реалізації продукції (робіт, послуг). 3.10.3. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: - прямі матеріальні витрати (витрати пов’язані з технологічним процесом виробництва продукції, виконанням робіт і наданням послуг, які включають вартість сировини, основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, палива та енергії на технологічні цілі та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат); - прямі витрати на оплату праці (включають суми основної, додаткової заробітної плати, нарахування резерву відпусток які нараховані згідно із прийнятою Товариством системою оплати праці працівникам безпосередньо зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, і які відно¬сяться на конкретний об'єкт обліку витрат); - амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом продукції (товарів), виконанням робіт, наданням послуг; - вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом продукції (товарів), виконанням робіт, наданням послуг; - інші прямі витрати (включають всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат: суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; плата за оренду земельних і майнових паїв, основних засобів, що може бути віднесена на конкретний об'єкт витрат; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необоротних активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі; витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, напівфабрикатів), та витрати на виправ¬лення такого браку; інші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат); - загальновиробничі витрати. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати в бухгалтерському обліку не включають до складу собівартості, а відносять на фінансові результати у періоді, в якому вони були понесені. 3.10.4. До адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління товариством: - загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на прове¬дення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати); - витрати на службові відрядження і утримання апарату управління товариством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату, відрахування на соціальні заходи, нарахування резерву відпусток) та іншого загальногосподарського персоналу, в тому числі матеріально-технічне забезпечення апарату управління (канцтовари, дискети, бланки звітності тощо) пов’язане з управлінням Товариством; - витрати на послуги зв'язку (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати); - оплата за використання й обслуговування технічних засобів управління (обчислювальна й копіювальна техніка, вузли зв'язку, засоби сигналізації); - винагороди за професійні послуги (консультаційні, інформаційні, юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо) для забезпечення господарської діяльності; - витрати, пов’язані із забезпеченням правил техніки безпеки праці, охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог у встановленому законодавством порядку, протипожежної охорони; - витрати на утримання, експлуатацію, обслуговування та ремонт основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання, у тому числі взятих в оперативну оренду, придбання пально- мастильних матеріалів, стоянка, пар кування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона; - амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; - витрати на врегулювання спорів у судових органах; - плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; - інші витрати загальногосподарського призначення. 3.10.5. До складу витрат на збут включаються витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): - витрати на пакувальні матеріали для паювання товарів на складах готової продукції. В разі, якщо пакування готової продукції (згідно з установленим технологічним процесом) проводиться в цехах до здавання її на склад готової продукції, вартість тари включається до виробничої собівартості продукції до відповідних статей калькуляції; - витрати на ремонт тари; - оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та пра¬цівникам підрозділів, що забезпечують збут, відрахування на соціальні заходи, нарахування резерву відпусток; - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; - витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; - витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); - витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно- експедиційні та інші послуги, інші послуги в порту відвантаження, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; - витрати на зберігання та відвантаження товарів; - витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; - витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій) Товариства; - інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. 3.10.6. До інших операційних витрат включаються: - витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю; - витрати на дослідження та розробки, витрати на придбання ліцензії; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти; - втрати від операційної курсової різниці; - собівартість реалізованих виробничих запасів; - наднормативні виробничі витрати; - втрати від знецінення запасів; - витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності, в тому числі з питань законодавства, на придбання літератури, оплату Інтернет послуг і передплату періодичних видань; - сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; - нестачі й втрати від псування цінностей; - суми нарахованих податків та зборів передбачених Податковим кодексом, та іншими нормативно-правовими документами (крім податку на прибуток, а також податку на додану вартість, включеного до ціни товару); - одноразові матеріальні виплати та премії, суми нарахованих лікарняних та нарахувань на суму лікарняних; - визнані штрафи, пеня, неустойка; - витрати, пов’язані з простоями або неповною загрузкою виробничих потужностей; - витрати допоміжних виробництв, пов'язані з реалізацією послуг на сторону; - інші витрати операційної діяльності. 3.10.7. До інших витрат включаються витрати: - собівартість реалізованих фінансових інвестицій; - втрати від зменшення корисності активів; - нестачі, втрати від псування цінностей понад меж норм природного убутку; - втрати від неопераційних курсових різниць; - уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій; - списання необоротних активів; - витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); - витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; - виплати згідно колективного договору; - профспілкові внески; - інші витрати 3.10.8. До фінансових витрат включаються (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів): - відсотки за користування позиками та кредитами; - інші фінансові запозичення. 311. Організації аналітичного обліку надходження та використання коштів цільового фінансування. 3.11.1. Кошти отримані у вигляді цільового фінансування визнаються доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. 3.11.2. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. 3.11.3. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало Товариство, та фінансування для надання підтримки Товариству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. 3.11.4. Облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога) вести на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». 3.11.5. За кредитом рахунку 48 відображаються кошти цільового призначення, для фінансування відповідних заходів, за дебетом - використані суми за відповідними напрямками, визнання їх доходом та повернення невикористаних сум. 3.11.6. Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання проводиться за їх призначенням та джерелами надходжень (кошти отримані з державного бюджету, позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо). Для цього до рахунку 48 відкриваються аналітичні рахунки 2-4-го порядків. 3.12. Витрати на позики. 3.12.1. Кредити банків та затрати, пов’язані з їх отриманням обліковуються згідно з МСБО 23 «Витрати на позики». 3.12.2. Витрати на позики включають: витрати на сплату відсотків, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка; курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків. 3.12.3. Будь який інвестиційний прибуток, отриманий від тимчасового інвестування запозичених коштів вираховується з суми витрат на позику. 3.13. Зовнішньоекономічна діяльність. 3.13.1. Функціональною валютою Товариства є українська гривня. 3.13.2. Операції в іноземній валюті виникають, коли Товариство: - купує або продає товари чи послуги, ціна на які визначена в іноземній валюті; - позичає або надає у борг кошти, якщо суми, які підлягають сплаті або отриманню, визначені в іноземній валюті, або - іншим чином купує або ліквідує активи або бере на себе зобов’язання, визначені в іноземній валюті, чи погашає їх. 3.13.3. Операції в іноземній валюті відображаються після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс «спот» між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції. 3.13.4. Періодом визнання доходу від реалізації товару на експорт є дата поставки товару відповідно первинних документів (коносаментом, актом приймання-передачі). Визнання доходу від реалізації товару на експорт у гривневому еквіваленті, здійснюється за курсом валюти НБУ. 3.13.5. Курс валюти на дату господарської операції у разі плаваючого курсу на протязі операційного дня, встановлюється за визначанням курсу НБУ на початок дня. 3.14. Фінансова звітність. 3.14.1. Порядок складання перших фінансових звітів за міжнародними стандартами фінансової звітності визначено МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності». 3.14.2. Фінансова звітність складається за звітний період, яким вважається період тривалістю в один календарний рік (1 січня року - дата початку звітного періоду, 31 грудня року-дата закінчення звітного періоду). Повний комплект фінансової звітності включає: - звіт про фінансовий стан на кінець періоду; - звіт про прибутки та збитки; - звіт про зміни у власному капіталі за період; - звіт про рух грошових коштів за період; - примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; - звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності. 3.14.3. Філії Товариства подають з однаковою значимістю всі фінансові звіти повного комплекту фінансової звітності: - розкривають інформацію стосовно попереднього періоду щодо всіх сум, наведених у фінансовій звітності поточного періоду; - зберігають подання та класифікацію статей у фінансовій звітності від одного періоду до іншого; - чітко ідентифікують фінансову звітність та відокремлюють її від іншої ін¬формації в тому самому опублікованому документі; - не згортають активи та зобов’язання або дохід і витрати, якщо тільки цього не вимагає МСФО; - подають поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов’язання як окремі класифікації у звіті про фінансовий стан; 3.14.4. Фінансова звітність подається у функціональній валюті, якою є українська гривня. Показники звітності заповнюються в тисячах гривень без десяткових знаків. 3.14.5. Для внутрішнього використання фінансова звітність складається щомісячно. 3.14.6. Статистична звітність Товариства органам статистики направляється по формах та в терміни згідно чинного законодавства України. 3.15. Податковий облік здійснюється відповідно до Податкового кодексу України. 3.15.1. Облік з податку на прибуток відповідно до розділу III «Податок на прибуток підприємства»: 3.15.2. Облік з податку на додану вартість відповідно до розділу V «Податок на додану вартість», з урахуванням особливостей визначених статтею 197, 198, 199 та розділом XX «Перехідні положення»: 3.15.3. Відображення у фінансовій звітності відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань здійснювати відповідно до вимог МСФО 12 «Податок на прибуток». 3.15.4. Поточні податкові зобов’язання (активи) за поточний і попередній періоди оцінюються за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (відшкодувати у податкових органів) із застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. 3.16. Облік за операційними сегментами. 3.16.1. На філіях виділити наступні операційні сегменти за видами діяльності: - заготівельна діяльність (приймання зерна з автотранспорту, приймання зерна з з/транспорту, очищення зерна, сушіння зерна, зберігання зерна, відвантаження зерна на автотранспорт, відвантаження зерна на з/транспорт, інші послуги заготівельної діяльності); - перевалка (перевалка та інші послуги перевалки); - переробна діяльність (переробна, виробнича діяльності та інші послуги переробної діяльності); - сільське господарство (рослинництво, тваринництво та інші види сільськогосподарської діяльності); - інші види основної діяльності. 3.16.2. Філіями ведеться облік доходів та витрат по кожному операційному сегменту. 3.16.3. У звітності відображається оцінка прибутку або збитку за кожним звітним сегментом, а також оцінка сукупних активів і зобов'язань за кожним звітним сегментом. 3.16.4. До складу активів звітного сегмента не включаються: - відстрочені податкові активи; - дебіторська заборгованість з податку на прибуток; - фінансові інвестиції, якщо цей актив не виникає внаслідок основної діяльності цього звітного сегмента, а доходи і витрати, пов’язані з такими фінансовими інвестиціями, не включаються до складу доходів і витрат такого звітного сегмента; - дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи не включаються до складу доходів звітного сегмента; - інші оборотні активи, які пов’язані з діяльністю Товариства в цілому і не стосуються окремого сегмента. 3.16.5. Активи та зобов’язання, що не включаються до складу звітних сегментів відносяться до нерозподілених статей. 3.17. Облік зменшення корисності. 3.17.1. Для відображення в обліку зменшення корисності активів застосовувати положення МСБО 36 «Зменшення корисності активів». 3.17.2. Корисність активу зменшується, коли балансова вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування. В кінці кожного звітного періоду Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Якщо хоча б одна з таких ознак існує, Товариство оцінює суму очікуваного відшкодування такого активу. 3.18. Використання прибутку. 3.18.1. Сальдо рахунків 7-го та 9-го класу щомісячно списується на рахунок 79 «Фінансовий результат». В кінці року сальдо по рахунку 79 закривається на рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». 3.18.2. Відраховується частина прибутку звітного періоду згідно вимог чинного законодавства на відповідний рік. 3.18.3. Чистий прибуток залишається у повному розпорядження Товариства і розподіляється у порядку, що встановлюється загальними зборами за напрямами, визначеними фінансовим планом Товариства. 3.19. Облік операцій на строковому ринку. Строковою угодою є договір між контрагентами про майбутню поставку предмета контракту на умовах, що обговорюються в момент укладання такої угоди. Найбільш поширеними видами строкових інструментів є форварди, ф’ючерси та опціони. 3.19.1. Деривативи (опціони, ф’ючерси, форварди) - відносяться до складу фінансових інструментів, основні принципи обліку яких викладені в Міжнародних стандартах фінансової звітності, зокрема Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (далі - МСБО) 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». 3.19.2. Моментом визнання строкових контрактів - є дата їх укладання, коли Товариство стає однією із сторін контракту по інструменту. В бухгалтерському обліку на дату операції деривативи відображаються на за балансовому рахунку 03 «Контрактні зобов’язання» за їх видами та по ціні укладання контракту. 3.19.3. Протягом кожного торговельного дня за дилерськими операціями учасника торгів позитивний результат зміни справедливої вартості ф'ючерсних та опціонних контрактів, виплата премії за якими обліковується через варіаційну маржу, може відображатися в обліку за дебетом рахунку 364 (розрахунки за гарантійним забезпеченням) у кореспонденції з рахунком 379 (розрахунки за операціями з деривативами), від'ємний результат відображатися в обліку за кредитом рахунку 364 у кореспонденції з рахунком 379. В кінці звітного періоду субрахунок 379 закривається у кореспонденції з рахунком інших операційних доходів або інших витрат операційної діяльності 3.19.4. За результатами квартального періоду в бухгалтерському обліку наявна позитивна маржа буде визнаватися доходом та підлягати оподаткуванню в податковому обліку. Відповідно, від'ємна визнаватися витратами в бухгалтерському обліку, а від'ємний результат в податковому обліку буде перенесено на зменшення фінансових результатів від операцій з деривативами наступних податкових періодів. 3.20. Спеціальний порядок обліку похідних фінансових інструментів у випадку їх кваліфікації для цілей операцій хеджування. 3.20.1. При обліку хеджування визнається вплив згортання на прибуток або збиток від змін справедливої вартості інструмента хеджування та об'єкта хеджування; 3.20.2. МСФО 39 визначено три типи відносин хеджування: - а) хеджування справедливої вартості: хеджування ризику зміни у справед¬ливій вартості визнаного активу чи зобов'язання або невизнаної твердої угоди (або ідентифікованої частини такого активу, зобов'язання чи твердої угоди), яка відноситься до конкретного ризику і може впливати на прибуток або збиток; - б) хеджування грошових потоків: хеджування ризику зміни у грошових потоках, яке може відноситися до конкретного ризику, пов'язаного з визнаним активом чи зобов'язанням, або з високо ймовірною прогнозованою операцією, і яка може впливати на прибуток або збиток; - в) хеджування чистих інвестицій у закордонну господарську одиницю як визначено у МСБО 21; 3.20.3. Відносини хеджування кваліфікуються для обліку хеджування, якщо виконуються всі із наведених далі умов: - а) на початку хеджування є офіційне призначення та документація про відносини хеджування, про мету управління ризиком, та стратегію хеджування. Ця документація має містити ідентифікацію інструмента хеджування, об'єкта хеджування або операції, характер хеджування ризику та спосіб визначення ефективності інструмента хеджування при згортанні доступності змінам справедливої вартості об'єкта хеджування або грошових потоків, що відносяться до хеджування ризику; - б) очікується, що хеджування буде високоефективним у досягненні згортання змін справедливої вартості або грошових потоків, які відносяться до хеджування ризику, що не суперечить первісно задокументованій стратегії управління ризиком для цих конкретних відносин хеджування; - в) при хеджуванні грошових потоків імовірність прогнозованої операції, яка є об'єктом хеджування, має бути високою і відображати доступність змінам грошових потоків, які можуть зрештою впливати на прибуток або збиток; - г) ефективність хеджування можна достовірно оцінити, тобто можна достовірно оцінити справедливу вартість або грошові потоки від об'єкта хеджування, які відносяться до хеджування ризику, та справедливу вартість інструмента хеджування; - ґ) хеджування оцінюється на безперервній основі і визначається, що воно було високоефективним протягом тих фінансових звітних періодів, для яких хеджування призначалося. 4. Регламент організаційної роботи 4.1. Організація документообігу. 4.1.1. Організація документообігу в Товаристві регламентується статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгал¬терському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. 4.1.2. Організація зберігання документів та облікових регістрів регламентується пунктом 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 4.1.3. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю і впорядженню обробки даних на підставі первинних документів, можуть бути складені зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на папері або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: - назва документа; - дату і місце складання; - найменування підприємства, від імені якого складається документ; - складання і обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарських операцій; - посаду осіб, відповідальних за виконання господарських операцій і правильність її оформлення; - особистий підпис і інші дані, які дають можливості ідентифікувати особу, яка приймала участь в здійсненні господарських операцій. 4.1.4. Інформація, існуюча в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синте¬тичного та аналітичного обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати: - назву; - період реєстрації господарської операції; - прізвище та підписи або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, що приймала участь в їх складанні. 4.1.5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були виконані. 4.1.6. У випадку складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації Товариство зобов'язується за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях, за вимогою інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних і відповідних органів в рамках їх повноважень. Відповідальність за не¬своєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених в них даних несуть особи, які складали і підписали документ. 4.1.7. Первинні документи і регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у Товариства відповідно рішенню органів, яким відповідно до законодавства надані такі повноваження. Відповідальна особа товариства має право в присутності представників знімати копії з документів, які вилучаються у порядку встановленому законодавством. 4.1.8. Головному бухгалтеру на основі структурної схеми товариства, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій співробітників, інших внутрішніх нормативних актів розробити графік документообігу та викласти в окремих додатках до цього наказу. Головним бухгалтерам філій на підставі основного графіку документообігу розробити внутрішній графік документообігу на філії. 4.1.9. Графік документообігу повинен містити форми, що розроблені із урахуванням наступних законодавчих і розпорядчих документів: - Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996- XIV (зі змінами та доповненнями); - Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року №37-IV (зі змінами та доповненнями); - Технічний регламент зернового складу, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 року №228, зареєстрований у Міні¬стерстві юстиції 05.07.2004 року за № 835/9434; - Інструкції про ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продукта¬ми його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року №661, зареєстрований у Міністерстві юстиції 18.11.2008 року за № 111/15802 тощо. 4.1.10. Працівникам відділів, які оформлюють первинні документи, дотримуватись порядку їх заповнення відповідно до вимог головного бухгалтера. У разі несвоєчасного складання первинних документів, недостовірного відображення в них даних чи оформлення з порушенням законодавчих та нормативних вимог, зазначені працівники притягуються до відповідальності згідно із чинним законодавством України. 4.1.11. Відповідальність за здачу документації на тимчасове зберігання в архів, за зберігання документації в архіві та здачу відповідної документації до державного архіву покладається на головного бухгалтера товариства та головних бухгалтерів філій. 4.1.12. Видача документації з бухгалтерії чи з архіву, в тимчасове користування посадовим особам товариства, здійснюється з письмового дозволу го¬ловного бухгалтера. Видачу документів стороннім особам здійснювати з пи¬сьмового дозволу голови правління або директора філії. 4.1.13. Організація матеріальної відповідальності в Товаристві базується на статті 135і Кодексу Законів про працю та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. 4.2. Організація інвентаризаційної роботи. 4.2.1. З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності здійснювати інвентаризацію майна та зобов’язань, відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань затвердженої наказом Міністерства фінансів від 02 вересня 2014 р. № 879, та Методичних рекомендацій з ін¬вентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств (лист Міністерства аграрної політики України від 4 грудня 2003 року № 37-27-12/14023). 4.2.2. Для проведення інвентаризації створено постійно діючу інвентаризаційну комісію. 4.2.3 На філіях створено робочі інвентаризаційні комісії окремими наказами по філіях. 4.2.4. Обов’язково проводиться інвентаризація: а) усіх активів та зобов’язань перед складанням річної фінансової звітності; б) щодо об’єктів матеріальної відповідальності при зміні матеріально- відповідальних осіб на день приймання-передавання справ; в) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування матеріальних цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів; г) в разі пожежі, стихійного лиха, аварії тощо, з метою визначення матеріальних збитків; д) в разі реорганізації чи ліквідації товариства; е) інвентаризацію каси проводити один раз на місяць. 4.2.5. Час і перелік непланових інвентаризацій визначаються окремим письмовим розпорядженням голови правління. 4.2.6. Проведена робота інвентаризаційної комісії оформляється протоколом, в якому відображаються результати інвентаризації. 4.2.7. За результатами інвентаризації, при виявлені розбіжності між фактичною наявністю і обліковими даними, відображаються в обліку виявлені інвентаризаційні різниці. 4.2.8. У випадках стягнення втрат з винних осіб, заподіяних крадіжкою, нестачею або втратою, визначення сум збитків здійснювати відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116. 4.2.9. Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її здійснення покладається на директора філії. 4.3. Особливості обліку філій. 4.3.1. Філія згідно установчих документів підпорядкована у своїй фінансовій та господарській діяльності Товариству, та керується чинним законодавством, статутом товариства, положенням про філії, цим наказом та іншими внутрішніми документами Товариства. 4.3.2. Філія діє на принципах внутрішнього господарського розрахунку підлеглості і підзвітності Товариству. 4.3.3. Товариство здійснює контроль за господарською діяльністю філії, надає обов’язкові до виконання накази та/або розпорядження у порядку, передбаченому чинним законодавством, статутом Товариства, положенням про філії. 4.3.4. Філія зобов’язана надавати Товариству отриману облікову інформацію у строки, встановлені окремими розпорядчими документами. 4.3.5. Майно передане в користування філії, придбане або створене в процесі господарської діяльності є власністю Товариства. 4.3.6. Філія виділена Товариством на окремий баланс і зобов’язана самостійно складати первинні документи та вести бухгалтерський облік. 4.3.7. Філія за результатами своєї діяльності самостійно розраховується з бюджетом та позабюджетними фондами та подає податкову та статистичну звітність з урахуванням вимог чинного законодавства України. 4.3.8. Філія самостійно веде облік доходів та витрат, нараховує амортизацію основних засобів які знаходяться на балансі філії в бухгалтерському та податковому обліку. 4.3.9. Філія зобов’язана вести внутрішню звітність для подання на розгляд органам управління товариства, порядок ведення і строки подання внутрішньої звітності встановлюються генеральним директором товариства; 4.3.10. Ведення оперативного обліку і звітності покладається на головного бухгалтера філії, а контроль і відповідальність на керівника філії. 4.3.11. Директор та головний бухгалтер філії несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України за правильність та достовірність бухгалтерського обліку та звітності, а також за їх своєчасне подання. Головний бухгалтер філії підпорядковується директору філії відповідно до виконання своїх посадових обов’язків, та головному бухгалтеру Товариства відповід¬но методології бухгалтерського та податкового обліку та звітності. 4.3.12. Філія перебуває на обліку у відповідному районному податковому органі. 4.3.13. Філії самостійно не є платниками ПДВ, але філіям делеговано право виписки податкових накладних та ведення реєстрів податкових накладних. Відповідальність за виписку податкових накладних визначається окремим наказом на філії. 4.3.14. Філія веде окремо податковий облік податку на прибуток: нараховує доходи та витрати згідно податкового законодавства та самостійно складає податкову декларацію з податку на прибуток, яка є підставою для складання консолідованої звітності з податку на прибуток. 4.3.15. Філія самостійно веде облік та нарахування екологічного податку, збору за спеціальне водокористування, сплати земельного податку та орендної плати за землю, плату за користування надрами. Незалежно від того ким надається відповідна звітність до податкових служб (головним офісом чи філією самостійно) нарахування витрат за відповідними податками філія відображає у своєму обліку. 4.3.16. Філія відповідає перед Товариством за результати своєї діяльності, виконання своїх функцій, за використання належного товариству майна та інших товарно-матеріальних цінностей. 4.3.17. Контроль за господарською діяльністю філії здійснює Товариство, а у випадках передбачених чинним законодавством відповідні державні органи. 4.3.18. Філії мають право самостійно встановлювати внутрішніми розпорядчими документами окремі особливості ведення обліку господарської діяльності філії, відповідно вимогам чинного законодавства України, та Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку. 4.4. Зміни облікової політики 4.4.1. Зміни облікової політики проводяться лише у випадках, передбачених МСБО, з подальшим обґрунтуванням та розкриттям їх у фінансовій звітності. 4.4.2. Зміни в обліковій політиці допускаються у наступних випадках: а) змін вимог установчих документів; б) змін вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності і органу управління; в) за умови, якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Діяльність головних управлінь (хед-офісів); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендовоного нерухомого майна; Складське господарство.

Відчуження та придбання емітент, за звітний період не здійснював. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», із змінами і доповненнями Товариство прийняло від ДАК "Хліб України" деякі цілісні майнові комплекси.

Цілісні майнові комплекси емітента розташовані майже по всій Україні, а саме: 1. Нижньогірський елеватор: АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 17; 2. Оленівський КХП: Донецька обл., Волноваський р-н, смт. Оленівка, вул. Поштова, 147; 3. Кальчицький елеватор: Донецька обл., Володарський р-н, с. Кальчик, вул. Елеваторна, 1; 4. Легендарненський елеватор: Донецька обл., Олександрівський р-н, с. Іверське, вул. Елітна, 5; 5. Роївський елеватор: Донецька обл., Марїнський р-н, м. Курахове, проспект Запорізький, 1-д; 6. Бровківське ХПП: Житомирська обл., Андрушівський р-н, с.Бровки-1, вул. Леніна, 136 ; 7. Кіровоградський КХП № 1: м. Кіровоград, вул. Варшавська, 91 а; 8. Новоукраїнський КХП: Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Чайковського, 28; 9. Хлібна база № 78: Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, с. Злинка, вул. Горького, 25 а; 10. Львівський КХП: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 88; 11. Стрийський КХП № 2: Львівська обл.., м. Стрий, вул. Болехівська, 26; 12. Солідарненський елеватор: Луганська обл., Білокуракинський р-н, с. Солідарне, вул. Центральна, 1; 13. Врадіївський елеватор: Миколаївська обл., смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 12; 14. Новополтавський елеватор: Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Полтавка, вул.Станційна, 11; 15. Миколаївський портовий елеватотор: м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122/1; 16. Одеський зерновий термінал: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4; 17. Гребінківський елеваторр: м. Гребінка, пров. Пирятинський, 46; 18. Кобеляцький КХП: Полтавська область, Кобеляцький р-н., с.Бутенки, вул. Полтавська, 62; 19. Кременчуцький КХП: Полтавська обл., м.Кременчук, вул.1905 року, 21; 20. Лубенський НОЗ: Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Засулля, вул. Комсомольська, 137; 21. Пирятинський КХПП: Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Леніна, 52; 22. Дубенський КХП: м. Дубно, вул. Залізнична, 95; 23. Буринський елеватор: Сумська обл., м. Буринь, вул.Новоселівська, 2; 24. Кролевецький КХП: Сумська обл., м. Кролевець, вул. Андріївська, 10; 25. Сумський КХП: м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 3; 26. Тернопільський КХП: м. Тернопіль, вул. Гайова, 21; 27. Білоколодязький елеватор: Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2; 28. Ізюмський КХП: Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Некрасова, 2; 29. Сахновщинський елеватор: Харківська обл., смт. Сахновщина, вул. 17 вересня, 70; 30. Савинський елеватор: Харківська обл., Балаклійський р-н, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50; 31. Харківський КХП № 2: м.Харків, вул.Плеханіська, 114; 32. Білокриницький КХП: Херсонська обл., смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5; 33. Братолюбівський елеватор: Херсонська обл.,Горностаївський р-н, с. Костянтинівка, вул. Робоча, 1; 34. Великолепетиський елеватор: Херсонська обл., смт. Велика Лепетиха, вул. Леніна, 157; 35. Голопристанський елеватор: Херсонська обл., вул. Елеваторна 1; 36. Партизанський елеватор: Херсонська обл.,Геніченський р-н,смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня, 1; 37. Богданівецький КХП: Хмельницька обл., м. Богданівці, вул. Привокзальна, 1; 38. Старокостянтинівський елеватор: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1; 39. Уманський елеватор: Черкаська обл., м. Умань, вул. Старицького, 7; 40. Шполянський елеватор: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Калініна, 1; 41. Хлібна база № 86: Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Першотравнева, буд.1; 42. Ічнянське ХПП: Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Вокзальна, 140; 43. Менське ХПП: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Садова, 5; 44. Хлібна база № 8 83: Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Горького, 112 45.Криворізьке ХПП: Дніпропетровська область, с. Пічугіно, вул. Станційна 20, Криворізький р-н; 46.Галицький КХП: Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Лесі Українки, 110; 47.Хлібна база № 89: Закарпатська область, с. Горонда, Мукачівський р-н, вул. Елеваторна,9; 48.Черняхівський елеватор: Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Індустріальна, 42; 49.Західно-Кримський елеватор: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1; 50.Брилівський елеватор: Херсонська область, смт. Брилівка, Цюрупинський р-н, вул. Радянська, 64; 51.Володимир-Волинський КХП: Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Княгині Ольги, 5; 52.Роменський КХП: Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, 10; 53.Кремидівське ХПП: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Кремидівка, вул. Центральна, 10; 54.Одеський КХП: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 20; 55.Севастопольський КХП: АР Крим, м. Севастополь, вул. Делегатська, 4. Знос основних фондів по деяких підприємствах становив понад 80%.

2018 рік для аграрного сектора України, як і для Товариства, яке підводило підсумки своєї діяльності за повний календарний рік, був нелегким. Товариство самостійно бореться з викликами аграрного ринку і вже змогло стати повноправним його учасником без якихось привілеїв з боку держави. Держава лише передала Товариству цілісні майнові комплекси хлібоприймальних підприємств, комбінатів хлібопродуктів і портових елеваторів. При цьому, знос основних фондів по деяких підприємствах становив понад 80%. Товариству довелося самостійно налагоджувати роботу на філіях, проводити ремонт обладнання, вирішувати логістичні проблеми, відновлювати залізничне сполучення для приймання та відвантаження зерна.

Госпрозрахунок.

У зв'язку із виликою кількістю філій інформація консолідації не підлягає.

Пріоритетні завдання ПАТ «ДПЗКУ» - формування і поліпшення іміджу України як провідної держави на світовому зерновому ринку; забезпечення продовольчої безпеки; забезпечення всебічної підтримки вітчизняним сільгоспвиробникам. Протягом 2018 року планується переоснащення технічного обладнання філій Товариства. Закупівля новітнього сушарного обладнання дасть змогу підвищити потужності по зневоднюванню збіжжя . Інші теплогенеруючі установки будуть зорієнтовані на ощадне витрачання енергоносіїв та краще сушіння зернових. Окрім того, Товариство запланувало модернізувати й транспортно-технологічне устаткування, зокрема норії і транспортери, очисні агрегати, а також вагове господарство. Серед стратегічних планів на 2019 рік - модернізація та введення в експлуатацію нових виробничих потужностей. Перед ПАТ «ДПЗКУ» на 2019 рік стоять завдання: -виконання домовленостей за зовнішньоекономічними контрактами; -забезпечення пріоритетності надання послуг із зберігання та переробки зерна сільгоспвиробникам за найоптимальнішими тарифами у більшості регіонів України (перекладення частини витрат із приймання зерна від сільгоспвиробника на його відвантаження трейдером).

За звітний період емітент досліджень та розробок не проводив.

У зв'язку з тим, що деякі виробничі потужності Товариства знаходяться на тимчасово окупованій території (АР Крим) та території, на якій проводиться АТО, Товариство не має доступу до цих активів та не може здійснювати управління зазначеним майном.