АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ"

До складу емітента входить 55 відокремлених підрозділа - філії: 1. Західно-Кримський елеватор 2. Нижньогірський елеватор 3. Володимир-Волинський КХП 4. Криворізьке ХПП 5. Оленівський КХП 6. Кальчицький елеватор 7. Легендарненський елеватор 8. Роївський елеватор 9. Бровківське ХПП 10. Черняхівський елеватор 11. Хлібна база № 89 12. Галицький КХП 13. Кіровоградський КХП № 1 14. Новоукраїнський КХП 15. Хлібна база № 78 16. Львівський КХП 17. Стрийський КХП № 2 18. Солідарненський елеватор 19. Врадіївський елеватор 20. Миколаївський портовий елеватор 21. Новополтавський елеватор 22. Одеський зерновий термінал 23. Одеський КХП 24. Кремидівське ХПП 25. Гребінківський елеватор 26. Кобеляцький КХП 27. Кременчуцький КХП 28. Лубенський НОЗ 29. Пирятинський КХП 30. Дубенський КХП 31. Буринський елеватор 32. Кролевецький КХП 33. Сумський КХП 34. Тернопільський КХП 35. Білоколодязький елеватор 36. Ізюмський КХП 37. Сахновщинський елеватор 38. Савинський елеватор 39. Харківський КХП № 2 40. Білокриницький КХП 41. Братолюбівський елеватор 42. Брилівський елеватор 43. Великолепетиський елеватор 44. Голопристанський елеватор 45. Партизанський елеватор 46. Богданівецький КХП 47. Старокостянтинівський елеватор 48. Уманський елеватор 49. Шполянський елеватор 50. Хлібна база № 86 51. Ічнянське ХПП 52. Менське ХПП 53. Хлібна база № 83 54. Севастопольський КХП 55.Миргородський КХП

4477

Не належить.

Не проводила.

Не було.

Облікова політика 22.1. Зміни в обліковій політиці Принципи облікової політики, викладені далі, послідовно застосовувалися при складанні фінансової звітності на 31 грудня 2020р. та 31 грудня 2019р. Прийняття до застосування нових стандартів не завдало жодного впливу на фінансовий стан або показники діяльності Товариства (Примітка 22.17). Обсяг орендованих активів є несуттєвим, а вплив невизначеності щодо обліку з податку на прибуток враховано при оцінці відстрочених податків. 22.2. Валютні курси та гіперінфляція Монетарні активи та зобов'язання, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються у функціональну валюту за офіційним валютним курсом Національного Банку України на дату балансу. Немонетарні активи та зобов'язання, виражені в іноземній валюті, відображені за історичною вартістю або справедливою вартістю, перераховуються у функціональну валюту за обмінним курсом на дату операції або на дату визначення справедливої вартості відповідно. Операції в іноземній валюті перераховуються у відповідну функціональну валюту за обмінним курсом, що діє на дату операції. Внаслідок цього прибутки та збитки від валютних операцій визнаються у прибутку або збитку. 22.3. Доходи Товариство застосувало МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» до всіх періодів, включених у цю фінансові звітність. Виручка - це дохід, що виникає в ході звичайної діяльності Товариства. Виручка визнається в розмірі ціни контракту. Ціна контракту являє собою відшкодування, право на яке Товариство очікує отримати в обмін на передачу контролю над обіцяними товарами або послугами покупцеві, без урахування сум, одержуваних від імені третіх сторін. Виручка визнається за вирахуванням знижок, повернень і податку на додану вартість, експортних мит і інших аналогічних обов'язкових платежів. Контракти Товариства з покупцями являють собою договори з фіксованою винагородою та зазвичай включають авансові і відкладені платежі для одного контракту. Кредитні продажі здійснюються з середнім кредитним терміном до 3-х місяців, і тому торгова дебіторська заборгованість класифікується як оборотні активи. Дебіторська заборгованість визнається, коли товари поставлені або відвантажені на основі умов доставки, так як на цей момент відшкодування є безумовним з огляду на те, що наступ терміну платежу обумовлено лише часом. Товариство не відображає контрактні активи окремим рядком, оскільки всі суттєві активи відображаються як запаси або торгова дебіторська заборгованість. Товариство не має суттєвих додаткових витрат на отримання контрактів з покупцями або прямих витрат на виконання договорів, які можуть бути визнані як контрактний актив. Зобов'язання за договором - це зобов'язання організації передати покупцеві товари або послуги, за які організація отримала відшкодування від покупця. Зобов'язання за договором відображені у складі авансів отриманих від покупців. Продаж товарів Виручка від продажу товарів визнається на момент переходу контролю над товаром, тобто коли товари поставлені покупцеві, покупець має повну свободу дій щодо товарів і коли відсутнє невиконане зобов'язання, яке може вплинути на приймання покупцем товарів. Поставка вважається здійсненою, коли товари були доставлені в певне місце, ризики зносу і втрати перейшли до покупця, і покупець прийняв товари відповідно до договору, а у Товариства є об'єктивні докази того, що всі критерії приймання були виконані. Продаж послуг зі зберігання, доробки та перевалки зерна Товариство надає послуги зі зберігання, доробки та перевалки зернових культур покупцеві, перехід контролю над товарами може перейти як до, так і після перевалки. Це залежить від моменту переходу контролю над товарами, зазначеного в договорі. Виручка від таких послуг вважається окремим зобов’язанням до виконання і визнається протягом періоду надання таких послуг, так як покупець одночасно отримує і споживає вигоди. Товариство надає послуги за договорами з фіксованою винагородою. Виручка від надання послуг визнається в тому звітному періоді, коли були надані послуги. Виручка визнається виходячи з обсягу послуг, фактично наданих до кінця звітного періоду, пропорційно до загального обсягу послуг, що надаються. Якщо договори включають кілька зобов’язань до виконання, ціна угоди розподіляється на кожне окреме зобов’язання до виконання виходячи зі співвідношення цін при їхньому окремому продажі. Якщо такі ціни не спостерігаються на активному ринку, вони розраховуються, виходячи з очікуваних витрат плюс маржа. Оцінки виручки, витрат або обсягу виконаних робіт до повного виконання договору переглядаються в разі зміни обставин. Будь-яке збільшення або зменшення розрахункових сум виручки або витрат, що виникає в зв'язку з цим, відображається у складі прибутку або збитку в тому періоді, в якому керівництву стало відомо про обставини, які призвели до їх перегляду. У разі договорів з фіксованою винагородою покупець сплачує фіксовану суму відповідно до графіка платежів. Якщо вартість послуг, наданих Товариством, перевищує суму платежу, виникає актив за договором з покупцем. Якщо сума платежів перевищує вартість наданих послуг, визнається зобов'язання за договором з покупцем. Компоненти фінансування Товариство не передбачає укладення договорів, в яких період між передачею обіцяних товарів або послуг покупцеві і оплатою їх покупцем перевищує один рік. Отже, Товариство не коригує ціни угоди на вплив вартості грошей у часі. 22.4. Витрати за статтями Собівартість реалізації включає витрати на придбання та виробництво запасів, які були продані третім особам, та інші закупівельні витрати. Витрати на збут включають хімічну обробку вантажів, сертифікацію, заробітну плату та нарахування на зарплату, інші витрати зі збуту продукції, а також витрати (зміну) на нарахування резерву сумнівної дебіторської заборгованості. Загальні та адміністративні витрати включають витрати на загальне управління, управління фінансами, кадрами, IT, юридичну роботу, бухгалтерію, інші функції загального призначення, витрати на які неможливо віднести на до інших функцій. Прибутки та збитки, що виникають внаслідок вибуття основних засобів в ході звичайної діяльності відображаються по статті інших операційних витрат або доходів. Амортизація та зменшення корисності необоротних активів, задіяних у операційній діяльності, відносяться на витрати функцій, відповідальних за такі активи. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частину собівартості цього активу. Компанія визнає інші витрати на позики як витрати у тому періоді, у якому вони були понесені. Витрати на позики включають виплату процентів та інші витрати, понесені компанією у зв'язку з позиковими коштами. Суттєвим часом з метою визнання актива кваліфікаційним вважається час, що становить більше 1 року. 22.5. Податки на прибуток Поточні податкові активи та зобов'язання за поточний і попередні періоди оцінюються в сумі, що очікується до відшкодування від податкових органів або до сплати податковим органам. Ця сума розраховується на основі податкових ставок та положень податкового законодавства, що діють або оголошені на дату фінансової звітності. Нарахування поточного податку на прибуток здійснюється згідно з українським податковим законодавством на основі оподатковуваного доходу і валових витрат, відображених Товариством у його податкових деклараціях. В 2019-2020 роках ставка податку на прибуток підприємств складала 18%. Відстрочений податок на прибуток нараховується за методом балансових зобов'язань станом на дату складання фінансової звітності щодо всіх тимчасових різниць між податковою базою активів і зобов'язань та їх балансовою вартістю, відображеною для цілей фінансової звітності. Відстрочені податкові активи визнаються щодо всіх оподатковуваних тимчасових різниць та перенесення на наступні періоди невикористаних податкових активів і невикористаних податкових збитків, якщо є ймовірним отримання майбутнього оподатковуваного прибутку, щодо якого можна використати оподатковувані тимчасові різниці, а також перенесені на наступні періоди невикористані податкові активи і невикористані податкові збитки. На кожну дату складання фінансової звітності Товариство переглядає балансову вартість відстрочених податкових активів і зменшує їх балансову вартість, якщо більше не існує ймовірності одержання достатнього оподатковуваного прибутку, що дозволив би реалізувати частину або всю суму такого відстроченого податкового активу. Невизнані раніше відстрочені податкові активи переоцінюються Товариством на кожну дату фінансової звітності й визнаються тоді, коли виникає ймовірність одержання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливість реалізувати відстрочений податковий актив. Відстрочені податкові активи та зобов'язання визначаються за податковими ставками, застосування яких очікується у році, в якому відбудеться реалізація активу чи погашення зобов'язання, на основі діючих або оголошених на дату фінансової звітності податкових ставок і положень податкового законодавства. Визнання відстрочених податкових активів або зобов’язань, які відносяться до об'єктів, які визнаються у капіталі, визнаються у капіталі, а не у звіті про прибутки та збитки чи сукупний дохід. Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання підлягають взаємозаліку при наявності повного юридичного права зарахувати поточні податкові активи в рахунок поточних податкових зобов'язань, якщо вони стосуються податків на прибуток, накладених тим самим податковим органом на той самий суб'єкт господарювання. Оцінки Товариством поточних витрат і зобов'язань щодо податку на прибуток розраховуються за умови, що всі податкові розрахунки, подані Компанією, підлягатимуть перевірці відповідними податковими органами. Товариство та відповідні податкові органи можуть мати різні тлумачення того, як повинні застосовуватися правила до фактичних операцій. При визначенні суми поточного та відстроченого податку Товариство враховує вплив невизначених податкових позицій, а також можливе стягнення додаткових податків, пені та прострочених платежів. Товариство визначає резерви на витрати з податків, які вона оцінює будуть сплачені в кінцевому результаті під час завершення податкових перевірок, включаючи штрафи та пені, які можуть бути сплачені. Товариство вивільняє такі резерви, коли завершується податкова перевірка відповідного року (що впливає на податкові витрати попередніх років), або в іншому випадку, коли закінчується строк для податкових нарахуваннь на відповідний рік, якщо немає очевидних причин для більш раннього вивільнення. Товариство вважає, що її розрахунки податкових зобов'язаннь є адекватними для всіх відкритих податкових років на основі оцінки багатьох факторів, включаючи тлумачення податкового законодавства та попереднього досвіду. Ця оцінка спирається на оцінки та припущення і може включати низку суджень щодо майбутніх подій. Нова інформація може стати доступною, що змусить Товариство змінити судження щодо адекватності існуючих податкових зобов'язань; такі зміни в податкових зобов'язаннях вплинуть на витрати податку в період, коли таке судження буде зроблено. При оцінці впливу невизначеності Товариство виходить з припущення, що податкові органи будуть проводити перевірку сум, на проведення перевірки яких мають право, і при проведенні перевірки будуть мати всю повноту знань або всю значимість інформації. Якщо існує низька ймовірність прийняття податковими органами рішення з конкретного питання, щодо якого існує невизначеність при відображенні податку, наслідки невизначеності відображаються у визначенні відповідного оподатковуваного прибутку або оподатковуваного збитку, податкових баз, невикористаних податкових збитків, невикористаних податкових пільг або податкових ставок за допомогою використання або найбільш ймовірного значення, або очікуваного значення, в залежності від того, який метод Товариство вважає найбільш відповідним для прогнозування допустимої межі невизначеності. Товариство відображає вплив зміни фактів і обставин або появи нової інформації, яка впливає на судження або оціночні значення, як зміну облікових оцінок. Прикладами змін таких фактів і обставин або нової інформації, яка може привести до перегляду судження або оцінки, є, в тому числі, але не обмежуючись, перевірки або дії податкових органів, зміни правил, встановлених податковими органами, або закінчення строку дії права податкових органів на перевірку або повторну перевірку конкретного питання щодо відображення податку на прибуток. Відсутність згоди або незгоди податкових органів з окремим рішенням з конкретного питання щодо відображення податку, за відсутності інших фактів, не представляє зміну фактів і обставин або нову інформацію, яка впливає на судження і оціночні значення. Відповідно до податкового законодавства України у разі виплати дивідендів Товариство зобов’язане сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 18% від суми дивідендів при такій виплаті, що може бути зарахований в рахунок наступних платежів з податку на прибуток. 22.6. Податок на додану вартість Виручка, витрати та активи визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість (ПДВ), крім випадків, коли ПДВ, що виник при купівлі активів або послуг, не відшкодовується податковим органом. У цьому разі ПДВ визнається відповідно як частина витрат на придбання активу або частина статті витрат. Зобов’язання з поставки товарів, робіт, послуг за отриманими від покупців авансів визнаються за вирахуванням ПДВ, що сплачується компанією з таких авансів (у разі якщо отримання таких авансів оподатковується ПДВ). Чиста сума ПДВ, що відшкодовується податковим органом або сплачується йому, включається до дебіторської чи кредиторської заборгованості, відображеної у звіті про фінансовий стан. Витрати від знецінення ПДВ відображаються у складі собівартості реалізації. 22.7. Фінансові інструменти та справедлива вартість Первісне визнання фінансових активів інших, ніж дебіторська заборгованість, та фінансових зобов'язань здійснюється на дату укладання угоди, коли Компанія стає стороною договору про фінансовий інструмент. Фінансовий актив (крім дебіторської заборгованості) або фінансове зобов'язання спочатку оцінюється за справедливою вартістю, включаючи витрати по угоді. В подальшому Товариство оцінює всі такі фінансові активи за зобов'язання за амортизованою вартістю. Фінансові активи і зобов'язання, які відображені в фінансової звітності Товариства за балансовою вартістю, істотно не відрізняються від їх справедливої вартості. Витрати по угоді є додатковими витратами, що безпосередньо відносяться до придбання, випуску або вибуття фінансового інструменту. Додаткові витрати - це витрати, які не були б понесені, якби операція не відбулася. Витрати на проведення операції включають виплати та комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам та дилерам, збори, які сплачуються регулюючим органам та фондовим біржам, а також податки і збори, що стягуються при передачі власності. Витрати на проведення операції не включають премій або дисконтів за борговими зобов'язаннями, витрат на фінансування, внутрішніх адміністративних витрат чи витрати на зберігання. Для визначення справедливої вартості фінансових інструментів, які не обертаються на активному ринку, Компанія використовує такі моделі оцінки, як модель дисконтування грошових потоків. Існує ймовірність виникнення відмінностей між справедливою вартістю при первісному визнанні, яка приймається рівною ціною угоди, і сумою, визначеною при початковому визнанні за допомогою моделі оцінки, що використовує вихідні дані Рівня 3. Якщо після калібрування вступних даних для моделей оцінки виникають будь-які відмінності, такі відмінності спочатку визнаються у складі інших активів або інших зобов'язань, а згодом рівномірно амортизуються протягом терміну дії фінансових інструментів. У разі використання вихідних даних Рівня 1 або Рівня 2 виникають різниці, які негайно визнаються в прибутку чи збитку. Протягом звітного періоду не відбувалося переводів фінансових інструментів між Рівнями 1, 2 і 3. Амортизована вартість являє собою величину, в якій фінансовий інструмент був оцінений при первісному визнанні, за вирахуванням погашення основної суми боргу, зменшену або збільшену на величину нарахованих відсотків, а для фінансових активів – за вирахуванням суми збитків від знецінення. Нарощені відсотки включають амортизацію відкладених при первісному визнанні витрат на операцію, а також будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нараховані процентні доходи і нараховані процентні витрати, включаючи нарощений купонний дохід та амортизований дисконт або премія (включаючи відкладену при наданні комісію, при наявності такої), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей звіту про фінансовий стан. Метод ефективної процентної ставки - це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою забезпечення постійної процентної ставки в кожному періоді (ефективної процентної ставки) на балансову вартість інструменту. Ефективна процентна ставка - це ставка, що застосовується при точному дисконтуванні розрахункових майбутніх грошових платежів або надходжень (без урахування майбутніх кредитних витрат) протягом очікуваного часу існування фінансового інструменту або, де це доречно, більш короткого періоду до чистої балансової вартості фінансового інструмента. Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред за плаваючою ставкою, встановленої для даного інструменту, або інших змінних факторів, які встановлюються незалежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок приведеної вартості включає всі винагороди і суми, виплачені або отримані сторонами за договором, і є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки. Припинення визнання фінансових активів Товариством відбувається, якщо закінчується строк дії прав Товариства відповідно до договору на отримання грошових коштів від фінансових активів або якщо вона передає передбачені договором права на отримання грошових коштів від фінансових активів в рамках операції без збереження практично всіх ризиків та вигід, пов’язаних із правом володіння фінансовим активом. Фінансові активи списуються цілком або частково, коли Компанія вичерпала всі практичні можливості по їх стягненню і прийшла до висновку про необґрунтованість очікувань щодо відшкодування таких активів. Списання являє собою припинення визнання. Ознаки відсутності обґрунтованих очікувань щодо стягнення включають: • контрагент зазнає значних фінансових труднощів, що підтверджується фінансовою інформацією про контрагента, що знаходиться в розпорядженні Компанії; • контрагент розглядає можливість оголошення банкрутства або фінансової реорганізації; • існує негативна зміна платіжного статусу контрагента, обумовлена змінами національних або місцевих економічних умов, що впливають на контрагента. Компанія може списати фінансові активи, щодо яких ще не вживаються заходи щодо примусового стягнення, коли у неї немає обґрунтованих очікувань щодо їх стягнення. Товариство припиняє визнання фінансового зобов’язання, коли зазначені у договорі зобов’язання були виконані, анульовані або строк їх дії закінчився. Товариство також припиняє визнання фінансового зобов'язання, коли його умови змінені, а грошові потоки від модифікованого зобов'язання суттєво відрізняються від попередніх; в цьому випадку нове фінансове зобов'язання, що базується на модифікованих умовах, визнається за справедливою вартістю. Процентні доходи та витрати, прибутки та збитки від курсових різниць та зменшення корисності фінансових інструментів визнаються у звіті про прибутки та збитки. Будь-який прибуток або збиток при припиненні визнання фінансових активів та зобов’язань також визнається в прибутку чи збитку. До грошових коштів і їх еквівалентів і фінансових інвестицій також застосовуються вимоги МСФЗ (IFRS) 9 щодо знецінення, але виявлений збиток від знецінення не є суттєвим. 22.8. Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість включає короткострокові борги контрагентів або передоплачені суми за вирахуванням резервів під очікувані кредитні збитки (ОКЗ). Компанія утримує дебіторську заборгованість для її договірного виконання та погашення грошовими коштами, та класифікує і оцінює її як фінансові активи, що обліковуються за амортизованою собівартістю. Первісне визнання дебіторської заборгованості здійснюється на дату її виникнення. Первісна оцінка дебіторської заборгованості відбувається за ціною операції. Товариство застосовує спрощений підхід, передбачений в МСФЗ (IFRS) 9, до оцінки очікуваних кредитних збитків, при якому використовується оцінний резерв під очікувані кредитні збитки за весь термін («довічні ОКЗ») для всієї торгової дебіторської заборгованості, та активів за договорами. Для оцінки очікуваних кредитних збитків дебіторська заборгованість покупців групується за класом кредитного ризику та використовується метод матриці резервування, заснованої на кількості днів прострочення активу. Основними вихідними даними при визначенні матричних відсотків є історія списань попередніх років, суми, які на даний час заявлені в рамках справ про банкрутство, і ймовірність можливого списання таких сум, середній кредитний період, інформація про прострочені борги та історичний досвід роботи з окремими покупцями. Очікувані кредитні збитки за кредитами оцінюються з урахуванням всієї доступної обґрунтованої та достовірної інформації, включаючи прогнозну інформацію про бізнес контрагента, фінансові та економічні обставини. Також робиться припущення щодо прогнозних умов ринкового, кредитного, валютного та суверенного ризиків, зміни у економічній конкуренції та державному регулюванні протягом остаточного кредитного періоду дебіторської заборгованості, що існує на дату балансу. Нараховані знижки та підтверджені забезпечення, що оцінюються за їх очікуваною вартістю, вираховуються із сум дебіторської заборгованості при визначенні максимального розміру очікуваного кредитного збитку, щодо якого застосовуються відсотки за матрицею. Очікувані кредитні збитки за іншою дебіторською заборгованістю та фінансовими активами за амортизованою собівартістю, як правило, оцінюються шляхом оцінки кожної дебіторської заборгованості окремо. Для залишків, що відображаються як інша дебіторська заборгованість та поточні фінансові активи, оцінюються тільки довічні очікувані кредитні збитки. Очікувані кредитні збитки являють собою розрахункову оцінку, зважену з урахуванням ймовірності кредитних збитків. Кредитні збитки оцінюються як теперішня вартість усіх очікуваних недоотримань грошових коштів (тобто різниця між грошовими потоками, що належать Товаристу відповідно до договору, і грошовими потоками, які Товариство очікує отримати). Очікувані кредитні збитки дисконтуються за ефективною процентною ставкою фінансового активу. На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є фінансові активи кредитно-знеціненими. Дебіторська заборгованість є «кредитно-знеціненою», коли відбулася одна або кілька подій, які мають негативний вплив на очікувані майбутні грошові потоки фінансового активу. Для визначення ймовірності дефолту Товариство визначає дефолт як ситуацію, коли схильність до ризику відповідає одному або декільком з нижчеперелічених критеріїв: • прострочення позичальником передбачених договором платежів перевищує 90 днів; • міжнародні рейтингові агентства включають позичальника в клас рейтингів дефолту; • позичальник відповідає критеріям вірогідною неплатоспроможності, зазначеним нижче: o неплатоспроможність або невиконання зобов’язанням по договору; o порушення клієнтом одного або декількох фінансових обмежувальних умов (ковенант); o реструктуризація боргу Товариством на умовах, які б Товариство не приймало за усіх інших рівних умов; o поява ймовірності банкрутства або фінансової організації позичальника. o Інші значні фінансові труднощі позичальника або емітента Дебіторська заборгованість списується тільки тоді, коли немає реальної перспективи її стягнення, після завершення відповідних юридичних дій та незворотнього припинення бізнес-діяльності з дефолтним контрагентом. Суми резерву під збитки від фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю, вираховуються з валової балансової вартості активів. Втрати від зменшення корисності торгової дебіторської заборгованості відображаються у складі витрат на збут, а для інших активів – у складі інших операційних витрат. 22.9. Запаси Запаси оцінюються за меншою з двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Собівартість запасів включає в себе ціну покупки, імпортні мита та інші податки (за винятком тих, які згодом відшкодовуються Товариству податковими органами), а також витрати на транспортування, тимчасове зберігання запасів на проміжних складах, навантаження-розвантаження, страхування та інші витрати, які безпосередньо відносяться на придбання запасів, та які пов'язані з забезпеченням доставки запасів в основну точку реалізації - портові елеватори, на майданчиках яких відбувається остаточне формування партій запасів різної класності та їх відвантаження згідно з укладеними контрактами. Чиста вартість реалізації є оціночною вартістю реалізації в ході звичайної господарської діяльності за вирахуванням будь-яких очікуваних майбутніх витрат, пов'язаних з доведенням продукції до готовності та її реалізацією (включаючи її транспортування, підготовку та інші операції). Собівартість реалізації обраховується за методом ФІФО або середньозваженої вартості в залежності від категорії запасів та напрямків їх подальшого використання (реалізація зернових культур на експорт та готова продукція). Товариство здійснює уцінку товарів за якістю, що на дату балансу втратили якість або очікується її фізичне погіршення до дати продажу, виходячи з минулого досвіду. Товариство здійснює уцінку товарів на застарілість для надлишкових або повільно-реалізовуваних продуктів, для яких прогноз споживчого попиту недостатній протягом очікуваного залишкового комерційного життя запасів. Для надлишкових продуктів, які Товариство, ймовірно, зможе продати як відходи чи побічну продукцію – уцінка здійснюється до чистої вартості реалізації, яка оцінюється за очікуваною виручкою. Якщо продаж відходів не є ймовірним, то уцінка здійснюється у сумі повної вартості надлишкових запасів. Запаси, які не продаються, уціняються на повну вартість. Щоб визначити суми уцінки запасів, застосовується суттєвий аналіз та управлінське судження щодо типів продукції, виду, сорту та кількістю товару, якістю товару та прогнозними даними про продажі, останню комерційну практику, наявні ринки збуту та очікувані зміни у портфелі продуктів. Зміни на ринку та в конкурентному середовищі також іноді призводять до скорочення терміну комерційного життя окремого продукту з варіюванням між фактичними та раніше прогнозованими продажами і, як наслідок, більшим ризиком надлишкової продукції. Витрати від знецінення запасів відображаються у складі інших операційних витрат. 22.10. Біологічні активи та сільськогосподарська продукція Сільськогосподарські культури спочатку відображаються за справедливою вартістю за вирахуванням оціночних витрат "на місці продажу" під час збору врожаю. Справедлива вартість культури визначається на основі ринкових цін в даному регіоні. Прибуток або збиток, що виникають після первісного визнання сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю за вирахуванням витрат "на місці продажу", відображаються у періоді виникнення. Незібраний урожай оцінюється за справедливою вартістю, яка визначається як поточна вартість очікуваного чистого грошового потоку від даних активів, який дисконтований за ринковою ставкою до обліку оподаткування. Поточний стан незібраного врожаю виключає будь-які збільшення його вартості у зв'язку з додатковою біологічної трансформацією та майбутньою діяльністю Товариства. Первісне визнання біологічного активу рослинництва, справедлива вартість якого не може бути надійно оцінена в зв’язку з тим, що період трансформації біологічного активу дуже короткий, оцінювати по собівартості (первісній вартості). 22.11. Основні засоби Після первісного визнання за собівартістю, об'єкти основних засобів визначаються за справедливою вартістю за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Переоцінка здійснюється з такою періодичністю, щоб уникнути суттєвих розбіжностей між справедливою вартістю переоціненого активу та його балансовою вартістю. Збільшення балансової вартості, що виникає внаслідок переоцінки, відноситься на резерв з переоцінки в складі власного капіталу в звіті про фінансовий стан, за винятком сум, що компенсують зменшення вартості активу, раніше відображеного у звіті про сукупний дохід. В цьому випадку сума збільшення вартості такого активу відображається у звіті про сукупний дохід. Зменшення балансової вартості визнається у звіті про прибутки та збитки, за винятком випадків, коли зменшення компенсується збільшенням балансової вартості цих активів. В такому випадку сума зменшення такого активу відноситься на рахунок цього резерву. Після вибуття активу відповідна сума, включена до резерву переоцінки, переноситься до складу нерозподіленого прибутку. Об'єкт основних засобів знімається з обліку після його вибуття або коли одержання економічних вигод від його подальшого використання або вибуття не очікується. Прибутки або збитки, що виникають у зв'язку зі зняттям активу з обліку (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття активу і його балансовою вартістю), включаються до звіту про прибутки та збитки та звіту до сукупний дохід (у частині обліку переоцінки) за рік, у якому актив був знятий з обліку. Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом на основі очікуваних строків корисного використання відповідних активів: • Елеватори та інші будівлі 20-70 років • Транспортні засоби 5-15 років • Машини та обладнання 5-20 років • Інші основні засоби 3-10 років Залишкова вартість активів, строки корисного використання і методи нарахування амортизації аналізуються наприкінці кожного звітного року й коригуються по мірі необхідності. 22.12. Нематеріальні активи Нематеріальні активи, які були придбані окремо, при первісному визнанні оцінюються за первісною вартістю. Після первісного визнання нематеріальні активи обліковуються за історичною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності. Нематеріальні активи, які створюються в рамках підприємства, за винятком капіталізованих витрат на розробку, не капіталізуються, а витрати відображаються у звіті про прибутки за збитки в тому році, в якому вони були понесені. Нематеріальні активи амортизуються протягом періоду корисного використання та оцінюються щодо наявності ознак можливого зменшення корисності. Строки й метод амортизації нематеріальних активів аналізуються, як мінімум, наприкінці кожного фінансового року. Зміна передбачуваних термінів чи способу отримання прогнозованих економічних вигід, втілених в активах, відображається як зміна методу або періоду амортизації, залежно від ситуації, і враховується як зміна облікової оцінки. Витрати на амортизацію нематеріальних активів визнаються у звіті про прибутки за збитки в категорії витрат відповідно до функцій активу. 22.13. Зменшення корисності нефінансових активів На кожну звітну дату Товариство проводить оцінку наявності ознак можливого зменшення корисності активів. За наявності таких ознак або при необхідності проведення щорічного тестування Товариство визначає суму відшкодування активу. Сума відшкодування активу є більшою із двох величин: справедливої вартості активу або одиниці, що генерує грошові потоки, за мінусом витрат на реалізацію і вартості його використання. Сума відшкодування активу визначається для кожного окремого активу, якщо цей актив генерує надходження коштів, і ці кошти, в основному, не залежать від інших активів або груп активів. Коли балансова вартість активу перевищує суму його відшкодування, вважається, що корисність активу зменшилася, і його вартість списується до суми відшкодування. При оцінці вартості використання очікувані грошові потоки дисконтуються до їхньої теперішньої вартості з використанням ставки дисконту (до оподатковування), що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі й ризики, властиві цьому активу. При визначені справедливої вартості за мінусом витрат на реалізацію використовується належна модель оцінки. Такі розрахунки підтверджуються оціночними показниками, котируваннями цінних паперів, які вільно обертаються на біржі чи іншими доступними показниками справедливої вартості. Збитки від зменшення корисності визнаються у звіті про прибутки та збитки в складі витрат, які відповідають функціям активів зі зменшеною корисністю, за виключенням попередньо переоцінених об'єктів основних засобів, сума дооцінки яких відображалась безпосередньо у капіталі. В такому випадку зменшення корисності також відображається в капіталі в сумі, що не перевищує попередню переоцінку. На кожну звітну дату здійснюється оцінка ознак того, що збиток від зменшення корисності, визнаний щодо активу раніше, вже не існує або зменшився. При наявності таких ознак Товариство оцінює суму відшкодування активу. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу в попередніх періодах, сторнується в тому випадку, якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми відшкодування активу з моменту визнання останнього збитку від зменшення корисності. У такому випадку балансова вартість активу збільшується до суми його відшкодування. Збільшена балансова вартість активу внаслідок сторнування збитку від зменшення корисності не повинна перевищувати балансову вартість (за мінусом амортизації), яку б визначили, якщо збиток від зменшення корисності активу не визнали б у попередні роки. Сторнування збитку від зменшення корисності визнається у звіті про сукупний дохід за винятком випадків, коли актив відображається за переоціненою вартістю. У таких випадках сторнування відображається як дооцінка. 22.14. Забезпечення Забезпечення визнається тоді, коли Товариство має теперішнє зобов'язання (юридичне або конструктивне) внаслідок минулої події, і існує імовірність, що для погашення зобов'язання знадобиться вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і сума зобов'язання може бути достовірно оцінена. У разі якщо Товариство очікує компенсації деяких або всіх витрат, необхідних для погашення забезпечення (наприклад, шляхом страхових контрактів), компенсація визнається як окремий актив, але тільки тоді, коли отримання компенсації фактично визначене. У звіті про прибутки за збитки витрати, пов'язані із забезпеченням, відображаються за вирахуванням суми компенсації, що визнається в разі погашення зобов'язання. Коли вплив зміни вартості грошей у часі є суттєвим, сума забезпечення визначається шляхом дисконтування прогнозованих потоків грошових коштів із застосуванням ставки дисконту до оподаткування з урахуванням ризиків, пов'язаних з певним зобов'язанням (у випадку наявності таких ризиків). При застосуванні дисконтування збільшення суми забезпечення, що відображає плин часу, визнається як фінансові витрати. 22.15. Виплати працівникам Витрати на оплату праці, які включають короткострокові премії, компенсації та пільги, оцінюються на недисконтованій основі та відображаються як витрати у відповідному періоді. Зобов’язання з оплати праці визнаються для сум, які, як очікується, будуть виплачені за короткостроковими преміями та компенсаціями, якщо Компанія має поточне юридичне або реальне зобов'язання сплатити таку суму працівникові як результат його минулої служби, та таке зобов'язання можна достовірно оцінити. Зобов'язання щодо внесків до пенсійних планів з визначеними внесками, що управляються державою, такими як Державний пенсійний фонд України, визнаються як витрати на виплати працівникам у звіті про прибутки та збитки у періоді, протягом якого надаються послуги працівниками. Передоплачені внески визнаються як актив у тій мірі, в якій існує вірогідність їх грошового відшкодування або скорочення майбутніх платежів. Виплати в зв’язку з звільненням сплачуються на найбільш ранню дату: або коли Компанія більше не може відкликати пропозицію таких компенсацій, або коли Компанія оголошує плани про реструктуризацію. Якщо виплати не очікуються повністю протягом 12 місяців після закінчення звітного періоду, сума визнаного забезпечення дисконтується. 22.16. Потенційні зобов'язання Потенційні зобов'язання не визнаються у фінансовій звітності за виключенням випадків, коли існує ймовірність того, що для погашення зобов'язання буде необхідним вибуття ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, і є можливість достовірно визначити суму зобов'язання. Інформація про потенційні зобов'язання розкривається за винятком випадків, коли ймовірність вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, є віддаленою. 22.17. Стандарти та інтерпретації, що ще не застосовані Нові та переглянуті стандарти та інтерпретації, що повинні застосовуватись Компанією В цілому, облікова політика відповідає тій, що застосовувалась у попередньому звітному році. Деякі нові стандарти та інтерпретації стали обов’язковими для застосування з 1 січня 2020 року або після цієї дати. Нижче наведена інформація щодо нових та переглянутих стандартів та інтерпретацій, які Компанія вперше застосувала з 1 січня 2020 року: Поправки до МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» щодо визначення суттєвості Поправки уточнюють визначення суттєвості, зробивши його більш послідовним і відповідним для всіх стандартів. У новому варіанті інформація вважається суттєвою, якщо її пропуск, неправильне відображення або приховування її іншою інформацією в звітності може, відповідно до обґрунтованих очікувань, вплинути на рішення основних користувачів фінансової звітності загального призначення, які приймають їх на основі даної фінансової звітності. Прийняття даної поправки не вплинуло на фінансову звітність Компанії. Поправки до МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» В поправках пояснюється, що, щоб вважатися бізнесом, інтегрована сукупність видів діяльності та активів повинна включати як мінімум внесок і принципово значущий процес, які разом в значній мірі можуть сприяти створенню віддачі. При цьому пояснюється, що бізнес не обов'язково повинен включати всі внески і процеси, необхідні для створення віддачі. Поправки також вводять необов'язковий «тест на концентрацію», який дозволяє спростити оцінку того, чи є придбаний комплекс діяльності та активів бізнесом. Дані поправки не вплинули на фінансову звітність Компанії, але можуть бути застосовні в майбутньому, якщо Компанія проведе операцію по об'єднанню бізнесів. Поправки до МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації», МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» - Реформа базових процентних ставок Поправки передбачають ряд звільнень, які застосовуються до відносин хеджування, на які реформа базової процентної ставки безпосередньо впливає. Реформа базової процентної ставки впливає на відносини хеджування, якщо в результаті її застосування виникають невизначеності щодо термінів виникнення і/або величини грошових потоків, заснованих на базовій процентній ставці, за об'єктом хеджування або за інструментом хеджування. Поправка не вплинула на фінансову звітність Компанії, оскільки у неї відсутні відносини хеджування, засновані на процентних ставках. Зміни до Концептуальної основи фінансової звітності Концептуальна основа фінансової звітності у новій редакції містить новий розділ про оцінку, рекомендації щодо відображення у звітності фінансових результатів, удосконалені визначення та рекомендації (зокрема, визначення зобов’язання) і роз’яснення таких важливих питань, як функції управління, обачливість та невизначеність оцінки у ході підготовки фінансової звітності. Зміни до концептуальної основи фінансової звітності не вплинули на фінансову звітність Компанії. Поправки до МСФЗ 16 «Оренда» - «Поступки з оренди, пов'язані з пандемією Covid-19» 28 травня 2020 року Рада з МСФЗ випустила поправку до МСФЗ «Оренда» - «Поступки з оренди, пов'язані з пандемією Covid-19». Дана поправка передбачає звільнення для орендарів від застосування вимог МСФЗ 16 в частині обліку модифікацій договорів оренди в разі поступок з оренди, які виникають як прямий наслідок пандемії Covid-19. Як спрощення практичного характеру орендар може прийняти рішення не аналізувати, чи є поступка з оренди, надана орендодавцем у зв'язку з пандемією Covid-19, модифікацією договору оренди. Орендар, який приймає таке рішення, повинен враховувати будь-яку зміну орендних платежів, обумовлених поступкою з оренди, пов'язаної з пандемією Covid-19, аналогічно тому, як ця зміна відображалася б в обліку відповідно до МСФЗ 16, якщо б вона не була модифікацією договору оренди. Дана поправка застосовується до річних звітних періодів, що починаються 1 червня 2020 року або після цієї дати. Допускається застосування до цієї дати. Застосування цієї поправки не мало впливу на фінансову звітність Компанії. МСФЗ та Інтерпретації, що не набрали чинності Компанія не застосовувала наступні МСФЗ, Інтерпретації до МСФЗ та МСБО, зміни та поправки до них, які були опубліковані, але не набрали чинності. МСФЗ 17 "Страхові контракти". МСФЗ 17 - новий стандарт фінансової звітності для договорів страхування, який розглядає питання визнання і оцінки, подання та розкриття інформації. МСФЗ 17 замінить МСФЗ 4 "Страхові контракти", який був випущений в 2005 році. МСФЗ 17 набуває чинності для звітних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати, при цьому вимагається надавати порівняльну інформацію. Допускається дострокове застосування за умови, що організація також застосовує МСФЗ 9 та МСФЗ 15 на дату першого застосування МСФЗ 17 або раніше. Даний стандарт не застосовний до Компанії. Поправки до МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність» та МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані компанії та спільні підприємства» - Продаж або внесок активів між інвестором та асоційованою компанією чи спільним підприємством. Поправки розглядають протиріччя між МСФЗ 10 і МСБО 28, в частині обліку втрати контролю над дочірньою компанією, яка продається асоційованій компанії або спільному підприємству або вноситься в них. Поправки роз'яснюють, що прибутки чи збитки, які виникають в результаті продажу або внеску активів, що представляють собою бізнес, згідно з визначенням в МСФЗ 3, в угоді між інвестором і його асоційованою компанією чи спільним підприємством, визнаються в повному обсязі. Однак прибутки чи збитки, які виникають в результаті продажу або внеску активів, які не становлять собою бізнес, визнаються тільки в межах часток участі, наявних у інших, ніж компанія інвестора в асоційованій компанії чи спільному підприємстві. Рада з МСФЗ відклала дату вступу в силу цієї поправки на невизначений термін, але дозволяється дострокове застосування перспективно. Поправки до МСБО 1 «Подання фінансової звітності» У січні 2020 року Рада з МСФЗ внесла поправки до МСБО 1 для уточнення питань, пов’язаних з класифікацією зобов’язань на поточні та непоточні. Поправки набувають чинності для періодів, що починаються з 1 січня 2023 року або пізніше. Поправки застосовуються ретроспективно, дозволяється дострокове застосування. Поправки можуть мати вплив на класифікацію зобов’язань у звіті про фінансовий стан Компанії. Поправки до МСФЗ 3 «Об'єднання бізнесу» - «Посилання на Концептуальні основи» У травні 2020 року Рада з МСФЗ випустила поправки до МСФЗ 3, мета яких - замінити посилання на «Концепцію підготовки та подання фінансової звітності», випущену в 1989 році, на посилання на «Концептуальні основи подання фінансових звітів», випущені в березні 2018 року, без внесення значних змін у вимоги стандарту. Дані поправки вступають в силу для річних періодів, що починаються 1 січня 2022 року або після цієї дати, і застосовуються перспективно. Поправки до МСБО 16 - «Основні засоби» - надходження до початку використання за призначенням У травні 2020 року Рада з МСФЗ опублікувала поправки до МСБО 16, який забороняє підприємствам віднімати від первісної вартості об'єкта основних засобів будь-які надходження від продажу виробів, вироблених в процесі доставки цього об'єкта до місця розташування та приведення його у стан, який потрібен для його експлуатації в спосіб, визначений керівництвом. Замість цього організація визнає надходження від продажу таких виробів, а також вартість виробництва цих виробів, в прибутку чи збитку. Дані поправки вступають в силу для річних періодів, що починаються 1 січня 2022 року або після цієї дати, і повинні застосовуватися ретроспективно. Очікується, що дані поправки не будуть мати істотного впливу на фінансову звітність Компанії. Поправки до МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» - «Обтяжливі договори - витрати на виконання договору» В травні 2020 року Рада з МСФЗ випустила поправки до МСБО 37, в яких роз'яснюється, які витрати організація повинна враховувати при оцінці того, чи є договір обтяжливим або збитковим. Поправки передбачають застосування підходу, заснованого на «витратах, безпосередньо пов'язаних з договором». Витрати, безпосередньо пов'язані з договором на надання товарів або послуг, включають як додаткові витрати на виконання цього договору, так і розподілені витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням договору. Загальні і адміністративні витрати не пов'язані безпосередньо з договором і, отже, виключаються, окрім випадків, коли вони явно підлягають відшкодуванню контрагентом за договором. Дані поправки вступають в силу для річних періодів, що починаються 1 січня 2022 року або після цієї дати. Очікується, що дані поправки не будуть мати істотного впливу на фінансову звітність Компанії. Реформа процентної ставки - Етап 2 27 серпня 2020 року Рада з МСФЗ опублікувала поправки «Реформа процентних ставок» - Етап 2, Поправки до МСФЗ 9, МСБО 39, МСФЗ 7, МСФЗ 4 і МСФЗ 16. Поправки на цьому стосуються наступного: зміни передбачених договором грошових потоків - компанії не доведеться припиняти визнання або коригувати балансову вартість фінансових інструментів з урахуванням змін, необхідних реформою, а замість цього потрібно оновити ефективну процентну ставку, щоб відобразити зміну базової процентної ставки; облік хеджування - компанії не доведеться припиняти облік хеджування тільки тому, що вона вносить зміни, необхідні реформою, якщо хеджування відповідає іншим критеріям обліку хеджування; і розкриття інформації - компанія повинна буде розкрити інформацію про нові ризики, що виникають в результаті реформи, і про те, як вона керує переходом на альтернативні базові ставки. Поправки вступають в силу для річних періодів, що починаються 1 січня 2021 року або після цієї дати, дострокове застосування дозволяється. «Щорічні удосконалення МСФЗ» (цикл 2018 - 2020 років) Поправки до МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» - дочірня організація, вперше застосовує Міжнародні стандарти фінансової звітності Відповідно до даної поправки дочірня організація, яка вирішує застосувати пункт D16 (a) МСФЗ 1, має право оцінювати накопичені курсові різниці з використанням сум, відображених у фінансовій звітності материнського підприємства, виходячи з дати переходу материнського підприємства на МСФЗ. Дана поправка також може бути застосована асоційованими організаціями та спільними підприємствами, які вирішують застосовувати пункт D16 (a) МСФЗ 1. Дана поправка набирає чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2022 року або після цієї дати. Допускається застосування до цієї дати. Дана поправка не матиме впливу на фінансову звітність Компанії. Поправка до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» - комісійна винагорода під час проведення «тесту 10%» в разі припинення визнання фінансових зобов'язань В поправці пояснюється, які суми комісійної винагороди організація враховує при оцінці того, чи умови нового або модифікованого фінансового зобов'язання істотно відрізняються від умов первісного фінансового зобов'язання. До таких сум відносяться тільки ті комісійні винагороди, які були виплачені або отримані між певним кредитором і позичальником та комісійну винагороду, виплачену або отриману кредитором або позичальником від імені іншої сторони. Організація повинна застосовувати дану поправку щодо фінансових зобов'язань, які були модифіковані або замінені на дату початку (або після неї) річного звітного періоду, в якому організація вперше застосовує дану поправку. Дана поправка набирає чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2022 року або після цієї дати. Допускається застосування до цієї дати. Очікується, що дана поправка не буде мати суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії. Поправка до МСБО 41 «Сільське господарство» - оподаткування при оцінці справедливої вартості Дана поправка виключає вимогу в пункті 22 МСБО 41 про те, що організації не включають до розрахунку грошові потоки, пов'язані з оподаткуванням, при оцінці справедливої вартості активів, що належать до сфери застосування МСБО 41. Організація повинна застосовувати дану поправку перспективно щодо оцінки справедливої вартості на дату початку (або після неї) першого річного звітного періоду, що починається 1 січня 2022 року або після цієї дати. Допускається застосування до цієї дати. Дана поправка не буде мати впливу на фінансову звітність Компанії. ?

Діяльність головних управлінь (хед-офісів); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендовоного нерухомого майна; Складське господарство.

Відчуження та придбання емітент, за звітний період не здійснював. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», із змінами і доповненнями Товариство прийняло від ДАК "Хліб України" деякі цілісні майнові комплекси

Цілісні майнові комплекси емітента розташовані майже по всій Україні, а саме: 1. Нижньогірський елеватор: АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 17; 2. Оленівський КХП: Донецька обл., Волноваський р-н, смт. Оленівка, вул. Поштова, 147; 3. Кальчицький елеватор: Донецька обл., Володарський р-н, с. Кальчик, вул. Елеваторна, 1; 4. Легендарненський елеватор: Донецька обл., Олександрівський р-н, с. Іверське, вул. Елітна, 5; 5. Роївський елеватор: Донецька обл., Марїнський р-н, м. Курахове, проспект Запорізький, 1-д; 6. Бровківське ХПП: Житомирська обл., Андрушівський р-н, с.Бровки-1, вул. Леніна, 136 ; 7. Кіровоградський КХП № 1: м. Кіровоград, вул. Варшавська, 91 а; 8. Новоукраїнський КХП: Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Чайковського, 28; 9. Хлібна база № 78: Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, с. Злинка, вул. Горького, 25 а; 10. Львівський КХП: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 88; 11. Стрийський КХП № 2: Львівська обл.., м. Стрий, вул. Болехівська, 26; 12. Солідарненський елеватор: Луганська обл., Білокуракинський р-н, с. Солідарне, вул. Центральна, 1; 13. Врадіївський елеватор: Миколаївська обл., смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 12; 14. Новополтавський елеватор: Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Полтавка, вул.Станційна, 11; 15. Миколаївський портовий елеватотор: м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122/1; 16. Одеський зерновий термінал: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4; 17. Гребінківський елеваторр: м. Гребінка, пров. Пирятинський, 46; 18. Кобеляцький КХП: Полтавська область, Кобеляцький р-н., с.Бутенки, вул. Полтавська, 62; 19. Кременчуцький КХП: Полтавська обл., м.Кременчук, вул.1905 року, 21; 20. Лубенський НОЗ: Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Засулля, вул. Комсомольська, 137; 21. Пирятинський КХПП: Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Леніна, 52; 22. Дубенський КХП: м. Дубно, вул. Залізнична, 95; 23. Буринський елеватор: Сумська обл., м. Буринь, вул.Новоселівська, 2; 24. Кролевецький КХП: Сумська обл., м. Кролевець, вул. Андріївська, 10; 25. Сумський КХП: м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 3; 26. Тернопільський КХП: м. Тернопіль, вул. Гайова, 21; 27. Білоколодязький елеватор: Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2; 28. Ізюмський КХП: Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Некрасова, 2; 29. Сахновщинський елеватор: Харківська обл., смт. Сахновщина, вул. 17 вересня, 70; 30. Савинський елеватор: Харківська обл., Балаклійський р-н, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50; 31. Харківський КХП № 2: м.Харків, вул.Плеханіська, 114; 32. Білокриницький КХП: Херсонська обл., смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5; 33. Братолюбівський елеватор: Херсонська обл.,Горностаївський р-н, с. Костянтинівка, вул. Робоча, 1; 34. Великолепетиський елеватор: Херсонська обл., смт. Велика Лепетиха, вул. Леніна, 157; 35. Голопристанський елеватор: Херсонська обл., вул. Елеваторна 1; 36. Партизанський елеватор: Херсонська обл.,Геніченський р-н,смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня, 1; 37. Богданівецький КХП: Хмельницька обл., м. Богданівці, вул. Привокзальна, 1; 38. Старокостянтинівський елеватор: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1; 39. Уманський елеватор: Черкаська обл., м. Умань, вул. Старицького, 7; 40. Шполянський елеватор: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Калініна, 1; 41. Хлібна база № 86: Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Першотравнева, буд.1; 42. Ічнянське ХПП: Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Вокзальна, 140; 43. Менське ХПП: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Садова, 5; 44. Хлібна база № 8 83: Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Горького, 112 45.Криворізьке ХПП: Дніпропетровська область, с. Пічугіно, вул. Станційна 20, Криворізький р-н; 46.Галицький КХП: Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Лесі Українки, 110; 47.Хлібна база № 89: Закарпатська область, с. Горонда, Мукачівський р-н, вул. Елеваторна,9; 48.Черняхівський елеватор: Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Індустріальна, 42; 49.Західно-Кримський елеватор: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1; 50.Брилівський елеватор: Херсонська область, смт. Брилівка, Цюрупинський р-н, вул. Радянська, 64; 51.Володимир-Волинський КХП: Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Княгині Ольги, 5; 52.Кремидівське ХПП: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Кремидівка, вул. Центральна, 10; 53.Одеський КХП: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 20; 54.Севастопольський КХП: АР Крим, м. Севастополь, вул. Делегатська, 4. 55.Миргородський КХП . Знос основних фондів по деяких підприємствах становив понад 80%.

2020 рік для аграрного сектора України, як і для Товариства, яке підводило підсумки своєї діяльності за повний календарний рік, був нелегким. Товариство самостійно бореться з викликами аграрного ринку і вже змогло стати повноправним його учасником без якихось привілеїв з боку держави.

Госпрозрахунок.

У зв'язку із виликою кількістю філій інформація консолідації не підлягає.

Пріоритетні завдання ПАТ «ДПЗКУ» - формування і поліпшення іміджу України як провідної держави на світовому зерновому ринку; забезпечення продовольчої безпеки; забезпечення всебічної підтримки вітчизняним сільгоспвиробникам. Протягом 2019 року планується переоснащення технічного обладнання філій Товариства. Закупівля новітнього сушарного обладнання дасть змогу підвищити потужності по зневоднюванню збіжжя . Інші теплогенеруючі установки будуть зорієнтовані на ощадне витрачання енергоносіїв та краще сушіння зернових. Окрім того, Товариство запланувало модернізувати й транспортно-технологічне устаткування, зокрема норії і транспортери, очисні агрегати, а також вагове господарство. Серед стратегічних планів на 2019 рік - модернізація та введення в експлуатацію нових виробничих потужностей. Перед ПАТ «ДПЗКУ» на 2019 рік стоять завдання: -виконання домовленостей за зовнішньоекономічними контрактами; -забезпечення пріоритетності надання послуг із зберігання та переробки зерна сільгоспвиробникам за найоптимальнішими тарифами у більшості регіонів України (перекладення частини витрат із приймання зерна від сільгоспвиробника на його відвантаження трейдером).

За звітний період емітент досліджень та розробок не проводив.

У зв'язку з тим, що деякі виробничі потужності Товариства знаходяться на тимчасово окупованій території (АР Крим) та території, на якій проводиться АТО, Товариство не має доступу до цих активів та не може здійснювати управління зазначеним майном.