ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ"

Змiн в органiзацiйнiй структурi вiдповiдно до попереднiх перiдiв не було

Середньо облiкова кiлькiсть штатних працiвникiв - 6 осiб.

Емiтент не належить до будь-яких об'єднань пiдприємств.

Емiтент не проводить спiльну дiяльнiсть з iншими органiзацiями.

Пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб не було.

Основою облiкової полiтики компанiї є чинне законодавство України, нормативнi документи Державної комiсiї регулювання ринкiв фiнансових послуг України, Положення (стандарти) бухгалтерського облiку, План рахункiв, внутрiшнi iнструкцiї, накази та положення компанiї. Змiна облiкової полiтики можлива у випадках, передбачених нацiональними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, у зв'язку зi змiнами в законодавствi, розробкою та застосуванням нових методiв ведення облiку або суттєвими змiнами в умовах роботи чи у структурi пiдприємства. 1.Загальнi принципи облiку. Облiкова полiтика пiдприємства ?рунтується на загальноприйнятих у свiтовiй практицi принципах та стандартах фiнансового облiку: - безперервностi дiяльностi: вiдсутностi у пiдприємства намiру суттєво скоротити обсяги своєї дiяльностi або самолiквiдуватися, - стабiльностi правил облiку: їх незмiнностi при послiдовному переходi вiд одного перiоду до iншого на протязi звiтного року або вiд одного звiтного року до iншого, - обачливостi: оцiнка та вiдображення в облiку активiв i зобов'язань з достатньою мiрою обережностi, щоб не переносити iснуючи фiнансовi ризики на наступнi звiтнi перiоди, - нарахування доходiв та витрат: визнання доходiв та видаткiв в тому перiодi, коли вони виникли, незалежно вiд часу сплати грошових коштiв, - перевазi змiсту над формою, - вiдкритостi фiнансових звiтiв, - суттєвостi: вiдображеннi у фiнансових звiтах всiєї iстотної iнформацiї. - Для визначення суттєвостi окремих об'єктiв облiку, що вiдносяться до активiв, зобов'язань i власного капiталу пiдприємства, за орiєнтовний порiг суттєвостi приймається величина у 5 вiдсоткiв вiд пiдсумку вiдповiдно всiх активiв, всiх зобов'язань i власного капiталу. - Для визначення суттєвостi окремих видiв доходiв i витрат орiєнтовним порогом суттєвостi рекомендується величина, що дорiвнює 2 вiдсоткам чистого прибутку (збитку) пiдприємства. - Порогом суттєвостi з метою вiдображення переоцiнки або зменшення корисностi об'єктiв облiку може прийматися величина, що дорiвнює 1 вiдсотку чистого прибутку (збитку) пiдприємства, або величина, що дорiвнює 10-вiдсотковому вiдхиленню залишкової вартостi об'єктiв облiку вiд їх справедливої вартостi. 2. Первиннi облiковi документи. Пiдставою для запису даних у регiстри бухгалтерського та податкового облiку є первиннi документи, що пiдтверджують факт здiйснення господарських операцiй, або iншi документи, що становляться на пiдставi первинних. Первиннi облiковi документи приймаються до облiку, якщо вони складенi по типових формах, затверджених Мiнiстерством статистики України, а також iншими мiнiстерствами та вiдомствами України. Документування господарських операцiй пiдприємства може здiйснюватися з використанням самостiйно розроблених пiдприємством первинних документiв, якi повиннi мiстити наступнi обов'язковi реквiзити: найменування, номер документа, дату й мiсце його складання; назва пiдприємства, вiд iменi якого складений документ; змiст i обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру; пiдстава здiйснення господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї та правильнiсть її оформлення, їх прiзвища, iнiцiали та особистi пiдписи. Залежно вiд характеру господарських операцiй i системи обробки даних у первиннi облiковi документи можуть включатися додатковi реквiзити. Первинний облiковий документ повинен бути складений у момент здiйснення операцiї, а якщо це не є можливим - безпосередньо пiсля її завершення. Особи, що склали й пiдписали первиннi облiковi документи, забезпечують своєчасне i якiсне оформлення цих документiв, передачу їх у встановлений термiн для бухгалтерського облiку, а також вiрогiднiсть даних, що наведенi в них. Перелiк осiб, що мають право пiдпису первинних облiкових документiв, додається до дiйсного Положення. Перелiк осiб, що мають право на одержання доручень, порядок i строки видачi доручень додаються до дiйсного Положення. Регiстрацiя господарських операцiй вiдбувається в регiстрах синтетичного й аналiтичного облiку. Регiстри бухгалтерського облiку у виглядi вiдомостей, книг, журналiв можуть бути оформленi вручну, роздрукованi за допомогою комп'ютера, але в кожному разi повиннi мати: найменування органiзацiї, перiод, за який вони складенi, дату складання, пiдпис вiдповiдального виконавця. Органiзацiя використає автоматизовану форму ведення бухгалтерського облiку за допомогою програми <1С: Пiдприємство>. Касова книга ведеться на паперовому носiї та з використанням програми <1С: Пiдприємство>. 3. Загальний змiст Облiкової полiтики. Облiкова полiтика регламентує: - класифiкацiю активiв, пасивiв та операцiй пiдприємства з метою облiку, - особливостi аналiтичного облiку для кожного виду активiв та зобов'язань, - методологiю оцiнки, переоцiнки активiв та пасивiв, - принципи нарахування доходiв та витрат. 4. Нематерiальнi активи. Нематерiальнi активи Компанiї, в основному, включають програмне забезпечення та лiцензiї на лiцензованi види дiяльностi. Витрати на створення та придбання нематерiальних активiв капiталiзуються на основi витрат, понесених при їх створеннi. Витрати на придбання та створення нематерiальних активiв рiвномiрно амортизуються протягом термiну їх використання. При розрахунку амортизацiї були використанi наступнi термiни корисного використання активiв (у роках): Комп'ютернi програми 2-6 Лiцензiї 5 Очiкуванi термiни корисного використання та методи нарахування амортизацiї переглядаються у кiнцi кожного звiтного року. У випадку необхiдностi проводяться вiдповiднi змiни в оцiнках, щоб врахувати їх ефект у майбутнiх звiтних перiодах. 5. Основнi засоби. Об'єкти основних засобiв вiдображаються по фактичнiй собiвартостi за вирахуванням накопичених сум амортизацiї та збиткiв вiд знецiнення. Щорiчно керiвництво Компанiї визначає вiдхилення залишкової вартостi основних засобiв вiд їх справедливої вартостi. У випадку виявлення суттєвих вiдхилень проводиться їх переоцiнка. У подальшому переоцiнка основних засобiв проводиться з достатньою регулярнiстю, щоб не допустити суттєвої рiзницi балансової вартостi вiд тiєї, яка б була визначена з використанням справедливої вартостi на кiнець звiтного перiоду. Дооцiнка балансової вартостi, у результатi переоцiнки основних засобiв, вiдноситься на резерв з переоцiнки, що вiдображений у роздiлi власного капiталу звiту про фiнансове становище, крiм тiєї частини, в якiй вона вiдновлює суму зменшення вартостi вiд переоцiнки того самого активу, ранiше визнаного в прибутках або збитках. Уцiнка балансової вартостi включається в прибутки чи збитки, за винятком випадкiв, коли уцiнка безпосередньо компенсує дооцiнку балансової вартостi того самого активу в попередньому перiодi i вiдноситься на зменшення резерву з переоцiнки. Накопичена на дату переоцiнки амортизацiя основних засобiв перераховується пропорцiйно змiнi балансової вартостi активу в брутто-оцiнцi таким чином, щоб балансова вартiсть активу пiсля переоцiнки була рiвна його переоцiненiй вартостi. Дооцiнку, що входить до власного капiталу об'єкта основних засобiв, Компанiя прямо переносить до нерозподiленого прибутку, коли припиняється визнання активу. Амортизацiя основних засобiв нараховується за прямолiнiйним методом протягом очiкуваного термiну корисного використання вiдповiдних активiв. При розрахунку амортизацiї були використанi наступнi термiни корисного використання активiв (у роках): Земля Не амортизується Будiвлi та споруди (полiпшення об'єктiв оренди) 20 Виробниче обладнання та iнвентар 5 Офiснi меблi та обладнання 5 При проведеннi технiчних оглядiв, витрати на проведення ремонту визнаються в балансовiй вартостi об'єкта основних засобiв, якщо задовольняють критерiї визнання. Основний засiб знiмається з облiку при його вибуттi або у випадку, якщо вiд його подальшого використання не очiкується отримання економiчних вигiд. Прибуток або збиток вiд вибуття активу (розраховується як рiзниця мiж чистими надходженнями вiд вибуття та балансовою вартiстю активу), включається до звiту про сукупнi прибутки та збитки за перiод, в якому визнання активу припиняється. Залишкова вартiсть, строки корисного використання та методи нарахування амортизацiї активiв аналiзуються наприкiнцi кожного фiнансового року та коректуються в мiру необхiдностi. Витрати на проведення ремонту орендованого основного засобу визнаються в балансовiй вартостi об'єкта основних засобiв, якщо задовольняють критерiї визнання, та амортизується на протязi строку оренди, використовуючи принцип прiоритету змiсту над формою. При достроковому розiрваннi договору оренди балансова вартiсть покращень (за вирахуванням накопиченої на той момент амортизацiї) має бути списана на витрати поточного перiоду. 6. Iнвестицiйна нерухомiсть. Об'єкти iнвестицiйної нерухомостi вiдображаються згiдно моделi облiку по фактичним витратам за виключенням об'єктiв, якi призначенi для продажу. Амортизацiя iнвестицiйної нерухомостi нараховується за прямолiнiйним методом протягом очiкуваного термiну корисного використання. При розрахунку амортизацiї використовуються наступнi термiни корисного використання активiв (у роках): 50 - 100 рокiв. Переведення до категорiї iнвестицiйної нерухомостi або виключення з даної категорiї проводиться тiльки при змiнi призначення об'єкта, що пiдтверджується: - початком використання нерухомостi як нерухомiсть, зайняту власником, при переведеннi з iнвестицiйної нерухомостi в категорiю нерухомостi, займаної власником; - початком реконструкцiї з метою продажу, при перекладi з переведеннi з iнвестицiйної нерухомостi до запасiв; - завершенням перiоду, протягом якого власник займав нерухомiсть, при переведеннi з категорiї нерухомостi, зайнятої власником, до iнвестицiйної нерухомостi ; або - початком операцiйної оренди за договором з iншою стороною, при переведеннi iз запасiв до iнвестицiйної нерухомостi. Якщо окремий об'єкт iнвестицiйної нерухомостi одночасно є об'єктом, який використовується як для потреб власника, так й для надання в оренду, то вартiсть такого об'єкту розподiляється пропорцiйно до площ використаних для потреб власника та надання в оренду. 7. Зменшення корисностi активiв. На кожну звiтну дату Компанiя визначає, чи є ознаки можливого зменшення корисностi активу. Якщо такi ознаки iснують, то розраховується вартiсть вiдшкодування активу з метою визначення розмiру збиткiв вiд знецiнення (якщо такий має мiсце). Вартiсть очiкуваного вiдшкодування активу - це бiльша з двох значень: справедлива вартiсть активу за вирахуванням витрат на продаж та вартiсть використання активу. Сума очiкуваного вiдшкодування визначається для окремого активу, за винятком активiв, що не генерують надходження грошових коштiв i, в основному, незалежнi вiд надходжень, що генеруються iншими активами або групою активiв. Якщо балансова вартiсть активу перевищує його суму очiкуваного вiдшкодування, актив вважається таким, кориснiсть якого зменшилася i списується до вартостi вiдшкодування. При оцiнцi вартостi використання активу, майбутнi грошовi потоки дисконтуються за ставкою дисконтування до оподаткування, яка вiдображає поточну ринкову оцiнку вартостi грошей у часi та ризики, властивi активу. Збитки вiд зменшення корисностi визнаються у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод у складi тих категорiй витрат, якi вiдповiдають функцiї активу, кориснiсть якого зменшилася. На кожну звiтну дату Компанiя визначає, чи є ознаки того, що ранiше визнанi збитки вiд зменшення корисностi бiльше не iснують або зменшилися. Якщо така ознака є, розраховується сума очiкуваного вiдшкодування. Ранiше визнанi збитки вiд зменшення корисностi вiдновлюються тiльки в тому випадку, якщо мала мiсце змiна в оцiнцi, яка використовувалася для визначення суми очiкуваного вiдшкодування активу, з часу останнього визнання збитку вiд зменшення корисностi. У зазначеному випадку балансова вартiсть активу пiдвищується до очiкуваного вiдшкодування суми. Отримана сума не може перевищувати балансову вартiсть (за вирахуванням амортизацiї), за якою даний актив визнавався б у випадку, якби в попереднi перiоди не був визнаний збиток вiд зменшення корисностi. Сторнування вартостi визнається у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод. Пiсля такої змiни вартостi, майбутнi амортизацiйнi вiдрахування коригуються таким чином, щоб амортизувати переглянуту балансову вартiсть активу, за вирахуванням залишкової вартостi, на систематичнiй основi протягом строку корисної служби. 8. Визнання фiнансових iнструментiв. Компанiя визнає фiнансовi активи та фiнансовi зобов'язання у своєму балансi тодi i тiльки тодi, коли воно стає стороною контрактних зобов'язань на iнструменти. Фiнансовi активи та зобов'язання визнаються на дату здiйснення операцiї. Згiдно з МСБО 39 <Фiнансовi iнструменти: визнання та оцiнка>, фiнансовi активи класифiкуються на чотири категорiї: - фiнансовi активи, що переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток; - позики та дебiторська заборгованiсть; - iнвестицiї, що утримуються до погашення; i - фiнансовi активи, що є в наявностi для продажу. При первiсному визнаннi фiнансових активiв, вони визнаються за справедливою вартiстю плюс, у разi, якщо це не iнвестицiї, якi переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, витрати за угодами, прямо пов'язанi з придбанням або випуском фiнансового активу. Коли Компанiя стає стороною за договором, то вона розглядає наявнiсть у ньому вбудованих похiдних iнструментiв. Вбудованi похiднi iнструменти вiдокремлюються вiд основного договору, який не оцiнюється за справедливою вартiстю через прибуток або збиток у випадку, якщо аналiз показує, що економiчнi характеристики i ризики вбудованих похiдних iнструментiв iстотно вiдрiзняються вiд аналогiчних показникiв основного договору. Компанiя класифiкує фiнансовi активи безпосередньо пiсля первiсного визнання i, якщо це дозволено або прийнятно, переглядає встановлену класифiкацiю в кiнцi кожного фiнансового року. Всi угоди з купiвлi або продажу фiнансових активiв на <стандартних умовах> визнаються на дату укладення угоди, тобто на дату, коли Компанiя бере на себе зобов'язання купити актив. Угоди з купiвлi або продажу на <стандартних умовах> - це покупка або продаж фiнансових активiв, яка вимагає поставки активу в термiни, встановленi законодавством або правилами, прийнятими на певному ринку. 9. Фiнансовi активи, що переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Фiнансовий актив вiдноситься до фiнансових активiв, якi переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, якщо вiн класифiкується як утримуваний для продажу або є таким пiсля первiсного визнання. Фiнансовi активи переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, якщо Компанiя управляє такими iнвестицiями та приймає рiшення про купiвлю або продаж на основi справедливої вартостi, вiдповiдно до прийнятих управлiнням ризикiв або iнвестицiйною стратегiєю. Пiсля первiсного визнання витрати, що мають вiдношення до проведення операцiї, визнаються через прибуток чи збиток в мiру їх виникнення. Фiнансовi активи, що переоцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, оцiнюються за справедливою вартiстю; вiдповiднi змiни визнаються в прибутках або збитках. 10. Дебiторська заборгованiсть. Дебiторська заборгованiсть - це непохiднi фiнансовi активи з фiксованими або обумовленими платежами, якi не котируються на активному ринку. Пiсля первiсної оцiнки дебiторська заборгованiсть облiковуються за амортизованою вартiстю з використанням ефективної вiдсоткової ставки за вирахуванням резерву пiд знецiнення. Амортизована вартiсть розраховується з урахуванням знижок або премiй, що виникли при придбаннi, й включає комiсiйнi, якi є невiд'ємною частиною ефективної процентної ставки, i витрати по здiйсненню угоди. Доходи i витрати, що виникають при припиненнi визнання активу у фiнансовiй звiтностi, при знецiненнi та нарахування амортизацiї, визнаються у звiтi про сукупнi прибутки та збитки. Грошовi кошти та їх еквiваленти складаються iз залишкiв грошових коштiв i депозитiв до запиту з початковим термiном погашення три мiсяцi або менше. Банкiвськi овердрафти, що погашаються на вимогу й складають невiд'ємну частину управлiння грошовими коштами Компанiї, є компонентом грошових коштiв та їх еквiвалентiв для цiлей звiту про рух грошових коштiв. 11. Iнвестицiї, наявнi для продажу. Наявнi для продажу фiнансовi активи - це непохiднi фiнансовi активи, якi спецiально вiднесенi в дану категорiю або якi не були вiднесенi до жодної з iнших трьох категорiй. Пiсля первiсного визнання фiнансовi активи, наявнi для продажу, оцiнюються за справедливою вартiстю, а нереалiзованi прибуток або збиток визнаються в iншому сукупному прибутку. При вибуттi iнвестицiї накопичений прибуток або збиток, ранiше вiдображенi в iншому сукупному прибутку, визнаються у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод. Вiдсотки, заробленi або сплаченi за iнвестицiями, вiдображаються у фiнансовiй звiтностi як вiдсотковi доходи або витрати, з використанням ефективної ставки вiдсотка. Дивiденди, заробленi з iнвестицiй, визнаються у звiтi про сукупнi прибутки та збитки в момент отримання прав на них. 12. Iнвестицiї, що утримуються до погашення. Якщо Компанiя має намiр i може утримувати до погашення борговi цiннi папери, такi фiнансовi iнструменти класифiкуються як такi, що утримуються до погашення. Фiнансовi активи, що утримуються до погашення, спочатку визнаються за справедливою вартiстю, плюс витрати, безпосередньо пов'язанi з проведенням операцiї. Пiсля первiсного визнання, вони оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної вiдсоткової ставки, за вирахуванням збиткiв вiд знецiнення. Будь-який продаж або перекласификацiя iнвестицiй, що утримуються до погашення у сумi, що перевищує iстотну незадовго до дати їх погашення, призведе до перекласификацiї всiх iнвестицiй, утримуваних до погашення, на iнвестицiї, наявнi для продажу. Це допоможе запобiгти Компанiї класифiкувати iнвестицiйнi цiннi папери у якостi таких що є в наявностi для продажу, протягом поточного та двох наступних фiнансових рокiв. 13. Справедлива вартiсть. Передбачувана справедлива вартiсть фiнансових активiв i зобов'язань визначається з використанням наявної iнформацiї про ринок i вiдповiдних методiв оцiнки. Однак, для iнтерпретацiї маркетингових даних з метою оцiнки справедливої вартостi необхiдний квалiфiкований висновок. Вiдповiдно, при оцiнцi не обов'язково вказувати суму, яку можна реалiзувати на iснуючому ринку. Використання рiзних маркетингових припущень та / або методiв оцiнки може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартiсть. Передбачувана справедлива вартiсть фiнансових активiв i зобов'язань визначається з використанням дисконтованих грошових потокiв та iнших вiдповiдних методiв оцiнки на кiнець року; вона не вказує на справедливу вартiсть цих iнструментiв на дату пiдготовки цiєї фiнансової звiтностi. Цi оцiнки не вiдображають нiяких премiй або знижок, якi могли б випливати з пропозицiї одночасного продажу повного пакету певного фiнансового iнструменту Компанiї. Оцiнка справедливої вартостi ?рунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутнiх грошових потокiв, iснуючої економiчної ситуацiї, ризикiв, властивих рiзним фiнансовим iнструментам та iнших факторiв. Оцiнка справедливої вартостi ?рунтується на iснуючих фiнансових iнструментах без спроб оцiнити вартiсть очiкуваної ф'ючерсної угоди активiв i пасивiв, якi не вважаються фiнансовими iнструментами. Крiм того, податкова рамiфiкацiя (розгалуженiсть), пов'язана з реалiзацiєю нереалiзованих прибуткiв i збиткiв, може вплинути на оцiнку справедливої вартостi i тому не враховувалася в цiй звiтностi. Фiнансовi активи та фiнансовi зобов'язання Компанiї включають грошовi кошти i еквiваленти грошових коштiв, дебiторську i кредиторську заборгованостi, iншi зобов'язання i позики. Облiкова полiтика щодо їх визнання та оцiнки розкривається у вiдповiдних роздiлах цих Примiток. Протягом звiтного перiоду Компанiя не використовувала нiяких фiнансових деривативiв, процентних свопiв i форвардних контрактiв для зменшення валютних або вiдсоткових ризикiв. 14. Непохiднi фiнансовi зобов'язання. При первiсному визнаннi фiнансовi зобов'язання можуть бути вiднесенi до категорiї переоцiнюваних за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, якщо дотриманi наступнi критерiї: - вiднесення в категорiю виключає або суттєво знижує непослiдовнiсть в методах облiку, яка в iншому випадку виникла б при оцiнцi зобов'язань або визнання прибутку або збитку по них; - зобов'язання є частиною групи фiнансових зобов'язань, управлiння якими здiйснюється i результати, за якими оцiнюються на пiдставi справедливої вартостi, вiдповiдно до полiтики управлiння ризиками; - фiнансове зобов'язання мiстить вбудований похiдний iнструмент, який необхiдно окремо вiдобразити у фiнансовiй звiтностi. Станом на 30 червня 2013 року, Компанiя не мала фiнансових зобов'язань, якi могли б бути вiднесенi до категорiї переоцiнюваних за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Торгова кредиторська заборгованiсть та iншi короткостроковi монетарнi зобов'язання, якi спочатку визнаються за справедливою вартiстю, надалi облiковуються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної процентної ставки. Процентнi зобов'язання надалi оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної вiдсоткової ставки, що забезпечує той факт, що будь-якi вiдсотковi витрати, що пiдлягають погашенню за перiод, мають постiйну ставку в складi зобов'язань звiту про фiнансовий стан. У даному разi вiдсотковi витрати включають початковi витрати на ведення операцiї i знижку, що пiдлягає виплатi пiсля погашення, а також будь-який вiдсоток або купон, що пiдлягають виплатi, поки зобов'язання залишаються непогашеними. 15. Знецiнення фiнансових активiв. На кожну звiтну дату Компанiя визначає, чи вiдбулося знецiнення фiнансового активу або групи фiнансових активiв. - Активи, що облiковуються за амортизованою вартiстю Якщо iснує об'єктивне свiдчення про появу збиткiв вiд знецiнення за позиками та дебiторською заборгованiстю, що облiковуються за амортизованою вартiстю, сума збитку оцiнюється як рiзниця мiж балансовою вартiстю активiв та поточною вартiстю очiкуваних майбутнiх грошових потокiв (за винятком майбутнiх кредитних втрат, якi ще не виникли), дисконтованих за первiсною ефективною ставкою вiдсотка по фiнансовому активу (тобто за ефективною ставкою вiдсотка, розрахованою при первiсному визнаннi). Балансова вартiсть активу повинна бути знижена або безпосередньо, або з використанням резерву. Сума збитку визнається у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод. Спочатку Компанiя оцiнює наявнiсть об'єктивних ознак знецiнення окремо по кожному фiнансовому активу, який окремо є суттєвим, або на сукупнiй основi фiнансових активiв, якi окремо не є суттєвими. Якщо встановлено, що не iснує об'єктивних ознак зменшення корисностi окремо оцiненого фiнансового активу, незалежно вiд того, є вiн суттєвим чи нi, такий актив включається до групи фiнансових активiв з аналогiчними характеристиками кредитного ризику, i ця група фiнансових активiв оцiнюється на предмет зменшення корисностi на сукупнiй основi . Активи, що оцiнюються на предмет знецiнення iндивiдуально, i за якими виникає або продовжує мати мiсце збиток вiд знецiнення, не включаються в сукупну оцiнку на предмет знецiнення. Якщо в наступний перiод сума збитку вiд знецiнення зменшується, i таке зменшення може бути об'єктивно пов'язане з подiєю, що сталася пiсля того, як було визнано знецiнення, ранiше визнаний збиток вiд зменшення корисностi вiдновлюється. Будь-яке подальше вiдновлення збитку вiд знецiнення визнається у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод в такому обсязi, щоб балансова вартiсть активу не перевищувала амортизовану вартiсть цього активу на дату вiдновлення. По дебiторськiй заборгованостi створюється резерв пiд знецiнення в тому випадку, якщо iснує об'єктивне свiдчення (наприклад, ймовiрнiсть неплатоспроможностi чи iнших iстотних фiнансових труднощiв дебiтора) того, що Компанiя не отримає всi суми, що належать їй вiдповiдно до умов поставки. Балансова вартiсть дебiторської заборгованостi зменшується за допомогою використання рахунку резерву. Знецiненi заборгованостi припиняють визнаватися, якщо вони вважаються безнадiйними. - Фiнансовi активи, наявнi для продажу Сума збитку вiд знецiнення iнвестицiй, наявних для продажу, визнається шляхом вiднесення до прибутку або збиткiв, визнаного в iншому сукупному доходi, i представленого за справедливою вартiстю в резервному капiталi. Накопичений збиток, перемiщений з iншого сукупного доходу i визнаний у прибутках i збитках, представляє собою рiзницю мiж вартiстю придбання, за вирахуванням погашення основної суми та амортизацiї, i справжньої справедливою вартiстю, за вирахуванням збиткiв вiд знецiнення, ранiше визнаних у прибутках та збитках. Змiни резервiв пiд знецiнення, пов'язаних з тимчасовою вартiстю, вiдображаються як частина процентного доходу. Резерв на дебiторську заборгованiсть нараховується шляхом аналiзу платоспроможностi окремих дебiторiв (у розмiрi 100%), а також з використанням наступних коефiцiєнтiв сумнiвностi до загальних сум заборгованостi (за винятком тих, на якi резерв був нарахований в повному обсязi виходячи з аналiзу платоспроможностi): Строк виникнення заборгованостi Коефiцiєнт сумнiвностi До 90 днiв 0% Вiд 90 до 180 днiв 20% Вiд 180 до 360 днiв 50% Бiльше 360 днiв 100% 16. Припинення визнання фiнансових активiв та зобов'язань. - Фiнансовi активи Визнання фiнансового активу (або, якщо доречно, частини фiнансового активу, або частини групи подiбних фiнансових активiв) припиняється у разi: - закiнчення дiї прав на отримання грошових надходжень вiд такого активу; - збереження Компанiєю права на отримання грошових надходжень вiд такого активу з одночасним прийняттям на себе зобов'язання виплатити їх у повному обсязi третiй особi без iстотних затримок; або - передачi Компанiєю належних їй прав на отримання грошових надходжень вiд такого активу i якщо Компанiя або а) передала практично всi ризики i вигоди, пов'язанi з таким активом, або (б) не передала й не зберегла за собою практично всi ризики i вигоди, пов'язанi з ним, але при цьому передала контроль над активом. У разi якщо Компанiя передала свої права на отримання грошових надходжень вiд активу, при цьому не передавши й не зберiгши за собою практично всi ризики i вигоди, пов'язанi з ним, а також не передавши контроль над активом, такий актив вiдображається в облiку в розмiрi подальшої участi компанiї в цьому активi. Продовження участi в активi, що має форму гарантiї за переданим активом, оцiнюється за меншою з двох сум: первiсною балансовою вартiстю активу або максимальною сумою компенсацiї, яка може бути пред'явлена Компанiї до оплати. - Фiнансовi зобов'язання Визнання фiнансового зобов'язання припиняється в разi погашення, анулювання або закiнчення термiну погашення вiдповiдного зобов'язання. При замiнi одного iснуючого фiнансового зобов'язання iншим зобов'язанням перед тим же кредитором на суттєво вiдмiнних умовах або у разi внесення iстотних змiн в умови iснуючого зобов'язання, визнання первiсного зобов'язання припиняється, а нове зобов'язання вiдображається в облiку з визнанням рiзницi в балансовiй вартостi зобов'язань у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод. 17. Операцiї в iноземних валютах. Українська гривня є функцiональною валютою i валютою представлення фiнансової звiтностi. Операцiї у валютах, вiдмiнних вiд української гривнi, спочатку вiдображаються за курсами обмiну, що переважили на дати здiйснення операцiй. Монетарнi активи i зобов'язання, деномiнованi в таких валютах, перераховуються в гривнi за курсами обмiну, чинним на звiтну дату. Курсовi рiзницi, що виникають при перерахунку, вiдображаються у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод. Немонетарнi активи та зобов'язання, деномiнованi в iноземних валютах, якi вiдображенi у звiтностi за первiсною вартiстю, перераховуються в гривнi за курсом обмiну на дату здiйснення операцiї. 18. Грошовi кошти та їх еквiваленти. Грошовi кошти включають готiвку в касi i залишки на поточних рахунках у банках. Еквiваленти грошових коштiв включають короткостроковi iнвестицiї з початковим термiном погашення три мiсяцi або менше, якi можуть бути конвертованi в певнi суми грошових коштiв i якi характеризуються незначним ризиком змiни вартостi. 19. Передоплати постачальникам. Передоплати постачальникам вiдображаються за їх чистою вартiстю реалiзацiї за вирахуванням резерву пiд сумнiвну заборгованiсть. 20. Запаси. Запаси оцiнюються за вартiстю, меншою з двох: собiвартостi та чистої вартостi реалiзацiї. Оцiнка запасiв при вибуттi здiйснюється з використанням методу конкретної iдентифiкацiї їх iндивiдуальної собiвартостi. Чиста вартiсть реалiзацiї являє собою оцiночну цiну продажу в ходi звичайної господарської дiяльностi за вирахуванням оцiночних витрат на доробку i витрат, необхiдних для здiйснення торгової угоди. Запаси перiодично переглядаються з метою створення резервiв пiд погiршення якостi, старiння або надлишок запасiв. 21. Торгова та iнша кредиторська заборгованiсть. Торгова та iнша кредиторська заборгованiсть спочатку облiковується за справедливою вартiстю, а згодом вiдображається за амортизованою вартiстю за принципом ефективної вiдсоткової ставки. 22. Аванси, отриманi. Аванси, отриманi вiд клiєнтiв, спочатку облiковуються за справедливою вартiстю, а згодом вiдображаються за амортизованою вартiстю за принципом ефективної вiдсоткової ставки. 23. Кредити та позики. Первiсне визнання кредитiв i позик здiйснюється за їх справедливою вартiстю, що становить отриманi надходження, за вирахуванням будь-яких понесених витрат на здiйснення операцiй. Пiсля первiсного визнання всi кредити i позики вiдображаються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної ставки вiдсотка. Прибутки та збитки вiдображаються у складi чистого прибутку або збитку в момент вибуття зобов'язання, а також у процесi амортизацiї. Кредити i позики класифiкуються як поточнi, коли початковий термiн погашення настає протягом дванадцяти мiсяцiв пiсля закiнчення звiтного перiоду. 24. Зобов'язання з пенсiйного забезпечення та iнших виплат. Компанiя бере участь у державнiй пенсiйнiй програмi, згiдно з якою роботодавець повинен здiйснювати внески, розрахованi як вiдсоткова частка вiд загальної суми заробiтної плати. Цi витрати у звiтi про сукупнi прибутки та збитки вiдображаються у перiодi, в якому нараховується заробiтна плата. 25. Оренда. Оренда, при якiй за орендодавцем зберiгаються всi ризики i вигоди, пов'язанi з правом власностi на актив, класифiкується як операцiйна оренда. Платежi, пов'язанi з операцiйною орендою, вiдображаються у звiтi про прибутки та збитки за перiод з використанням прямолiнiйного методу нарахування доходiв протягом термiну оренди. 26. Потенцiйнi зобов'язання. Потенцiйнi зобов'язання не вiдображаються у фiнансовiй звiтностi, за винятком випадкiв, коли iснує ймовiрнiсть того, що для погашення зобов'язання вiдбудеться вибуття ресурсiв, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, i при цьому сума таких зобов'язань може бути достовiрно оцiнена. Iнформацiя про такi зобов'язання пiдлягає вiдображенню, за винятком випадкiв, коли можливiсть вiдтоку ресурсiв, якi являють собою економiчнi вигоди, є малоймовiрною. 27. Резерви. Резерви визнаються, якщо Компанiя має поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне), що виникло в результатi минулої подiї, та є значна ймовiрнiсть того, що для погашення зобов'язання буде потрiбен вiдтiк економiчних вигiд, i може бути зроблена надiйна оцiнка суми такого зобов'язання. Якщо Компанiя передбачає отримати вiдшкодування деякої частини або всiх резервiв, наприклад, за договором страхування, вiдшкодування визнається як окремий актив, але тiльки в тому випадку, коли одержання вiдшкодування не пiдлягає сумнiву. Витрата, що вiдноситься до резерву, вiдображається у звiтi про сукупнi прибутки та збитки за перiод за вирахуванням вiдшкодування. Якщо вплив змiни вартостi грошей у часi iстотний, резерви дисконтуються за поточною ставкою до оподаткування, яка вiдображає, коли це доречно, ризики, характернi для конкретного зобов'язання. Якщо застосовується дисконтування, то збiльшення резерву з часом визнається як витрати на фiнансування. 28. Визнання доходiв. Дохiд вiд реалiзацiї послуг з основної дiяльностi визнається за принципом нарахування, коли iснує ймовiрнiсть того, що Компанiя одержить економiчнi вигоди, пов'язанi з проведенням операцiї i сума доходу може бути достовiрно визначена. Сума доходу визначається на основi застосування тарифiв на послуги, затверджених керiвництвом Компанiї. Доходи вiд iнших продажiв визнаються при дотриманнi всiх наступних умов: - Всi iснуючi ризики i вигоди, що випливають з права власностi на товар, переходять вiд Компанiї до покупця; - Компанiя не зберiгає за собою управлiнськi функцiї, що випливають з права власностi, а також реальний контроль над проданими товарами; i - Витрати, якi були понесенi або будуть понесенi в зв'язку з операцiєю, можуть бути достовiрно визначенi. 29. Чистi фiнансовi витрати. Чистi фiнансовi витрати включають витрати на виплату вiдсоткiв по залученим кредитам та позикам, прибутки та збитки вiд дисконту фiнансових iнструментiв. Чистi фiнансовi витрати вiдображаються у звiтi про сукупнi прибутки та збитки. Витрати по вiдсотках, пов'язанi з позиками, визнаються як витрати в момент їх виникнення. 30. Особливостi страхової дiяльностi Основоположним документом, який регламентує дiяльнiсть страхової компанiї в Українi, є Закон України <Про страхування> вiд 07.03.96р №85/96-ВР. Страхування - це вид цивiльно-правових вiдносин щодо захисту майнових iнтересiв громадян та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв ), визначених договором страхування, за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiв. Основною дiяльнiстю Компанiї є надання послуг добровiльного страхування. 30.1. Доходи страховика До доходiв вiд страхової дiяльностi належать на сам перед : заробленi страховi платежi (страховi внески, страховi премiї) за договорами страхування i перестрахування. Заробленi страховi платежi (страховi внески, страховi премiї) визначаються шляхом збiльшення суми надходжень страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) протягом звiтного перiоду на суму незароблених страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) на кiнець звiтного перiоду. - комiсiйнi винагороди за перестрахування, частина вiд страхових сум i страхових вiдшкодувань сплачених перестраховиками. - поверненi суми з централiзованих страхових резервних фондiв. - поверненi суми з резерву збиткiв. До доходiв страховика, не пов'язаних з страхуванням i перестрахуванням, вiдносяться й iншi види доходiв: доходи вiд операцiй з цiнними паперами, деривативами та борговими зобов'язаннями i вимогами, доходи у виглядi позитивного результату перерахунку iноземної валюти та коштiв вiд продажу iноземної валюти, доходи вiд врегулювання безнадiйної заборгованостi, доходи у виглядi комiсiйних винагород за перестрахування, одержанi (нарахованi) страховиком (цементом) вiд перестрахування, доходи одержанi (нарахованi) вiд реалiзацiї прав регресної вимоги страховика до страхувальника або iншої особи, вiдповiдальної за завданий збиток, а також iншi доходи. Для облiку доходу застосовувати рахунки класу 7 <Доходи> . 30.2. Витрати страховика До витрат страховика належать : виплати страхових сум i страхових вiдшкодувань, витрати на проведення страхування, вiдрахування в централiзованi страховi резервнi фонди, вiдрахування в технiчнi резерви, iншi резерви (крiм резерву незароблених премiй) в випадках i на умовах, передбачених актами дiючого законодавства, iншi витрати. Всi витрати страховика подiляються на 4 основнi групи: аквiзицiйнi витрати, витрати, що пов'язанi з укладанням договорiв страхування (комiсiйна винагорода страховим посередникам, витрати на вiдрядження, витрати на рекламу, iншi витрати); iнвестицiйнi витрати - витрати пов'язанi з управлiнням фiнансовими вкладеннями (зарплата, збитки вiд реалiзацiї вкладень, iншi витрати); адмiнiстративнi витрати - витрати пов'язанi з управлiнням страховою органiзацiєю i її обслуговуванням (зарплата, утримання примiщень та обладнання, амортизацiя, пiдготовка кадрiв, канцелярськi та iншi витрати); лiквiдацiйнi витрати - це витрати, що здiйснюються у зв'язку з настанням страхового випадку, якi включають в себе витрати на експертизу, вiдрядження, судовi витрати та iншi витрати). Зокрема до витрат страховика можно вiднести й iншi витрати: виплата комiсiйних винагород брокерам, посередникам за укладання i обслуговування договорiв страхування; оплата послуг з метою оцiнки прийнятих на страхування (перестрахування) ризикiв i збиткiв, нанесених об'єктам страхування; оплата за виготовлення бланкiв страхової документацiї; оплата банкiвських послуг, пов'язаних з iнкасацiєю страхових платежiв i здiйсненням виплат страхового вiдшкодування; оплата послуг, пов'язаних з розробкою умов, правил страхування i проведення актуарних розрахункiв; вiдшкодування страховим агентам затрат на службовi поїздки, пов'язанi з виконанням їх службових обов'язкiв, включаючи придбання для цих цiлей проїзних квиткiв. Страхова сума - грошова сума в межах якої страховик вiдповiдно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настаннi страхового випадку. Страхове вiдшкодування - грошова сума, що виплачується страхувальнику вiдповiдно до умов договору страхування при настаннi страхового випадку. Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiр прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Виплата страхових сум та страхових вiдшкодувань здiйснюється на пiдставi заяви страхувальника чи його правонаступника та страхового акту, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварiйним комiсаром) за формою, що визначена страховиком. Облiк заяв про настання страхового випадку ведеться у спецiальному журналi. Суми виплат страхових вiдшкодувань враховуються на субрахунку 904 за видами страхування. Пiдставою для записiв сум за субрахунком 904 є : виписки з банка з копiями платiжних доручень, довiдки про виплату страхового вiдшкодування ф.№ 36, квитанцiї установ зв'язку та списки на прийнятi поштовi перекази, розпорядження про виплату i розрахунки на виплату страхових сум i вiдшкодувань, акти про знищення чи пошкодження застрахованого майна, за якими проведено виплати. Цi первиннi документи завiряються штампом (погашено) i пiдшиваються в справи за видами страхування i датами виплати в хронологiчному порядку. Виплати страхового вiдшкодування i страхових сум проводиться шляхом перерахування коштiв на рахунки страхувальникiв в банках. Виплати страхових виплат спадкоємцям застрахованих осiб, податок з доходiв фiзичних осiб утримується в порядку, визначеному для оподаткування спадщини. Фiнансовий результат страховика, є складовою фiнансових результатiв вiд операцiйної, iнвестицiйної, фiнансової дiяльностi та надзвичайних подiй. Фiнансовий результат - це рiзниця мiж доходами та витратами. Надання послуг iз страхування, спiвстрахування та перестрахування страховиками не є об'єктом оподаткування податку на додану вартiсть. 30.3. Облiк забезпечення в страховiй дiяльностi Для вiдшкодування майбутнiх витрат на виконання зобов'язань по договорах страхування формувати резерви незароблених премiй, частка пере страховикiв у резервах незароблених премiй та вiдповiднi резерви збиткiв. Облiк сформованих резервiв ведеться окремо по кожному виду страхування. 30.3.1 Формування та облiк резервiв незароблених премiй Згiдно Правил формування, облiку та розмiщення страхових резервiв за видами страхування, iншими, нiж страхування життя, компанiя формує резерви незароблених премiй за методом <1/365> - "pro rata temporis"/ Обраний метод розрахунку резерву незароблених премiй застосовується страховиком за всiма чинними договорами. Величина резерву незароблених премiй, яка розраховується методом <1/365> на будь-яку дату, визначається як сумарна величина незароблених страхових премiй за кожним договором. Незароблена страхова премiя, яка розраховується методом <1/365>, визначається за кожним договором як добуток частки надходжень суми страхового платежу (страхової премiї, страхового внеску), яка не може бути меншою 80% суми надходжень страхового платежу (страхової премiї, страхового внеску), та результату, отриманого вiд дiлення строку дiї договору, який ще не минув на дату розрахунку (у днях), на весь строк дiї договору (у днях) за такою формулою: НЗП1= П1*(m1-n1)/m1, де П1 - частка надходжень суми страхового платежу за договором; m1 - строк дiї договору; n1 - число днiв, що минули з моменту, коли договiр набрав чинностi до дати розрахунку. Збiльшення (зменшення) величини резервiв незароблених премiй у звiтному перiодi вiдповiдно зменшує (збiльшує) заробленi страховi платежi (страховi внески, страховi премiї). При розрахунку резервiв незароблених премiй застосовується брутто метод, що не враховує сум переданих у перестрахування. Заробленi страховi платежi (страховi внески, страховi премiї) визначаються за формулою З = П + Рп - Рк, де З - заробленi страховi платежi (страховi внески, страховi премiї) в звiтному перiодi; П - сума надходжень страхових платежiв в розрахунковому перiодi за винятком страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), сплачених перестраховикам за договорами перестрахування в цьому перiодi; Рп - резерв незароблених премiй на початок розрахункового перiоду; Рк - резерв незароблених премiй на кiнець розрахункового перiоду. При здiйсненнi операцiй перестрахування частки страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), що були сплаченi за договорами перестрахування, формують права вимоги до перестраховикiв i облiковуються як суми часток перестраховикiв у резервах незароблених премiй. Суми часток перестраховикiв у резервах незароблених премiй на звiтну дату обчислюються залежно вiд сум часток страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), якi були сплаченi перестраховикам протягом розрахункового перiоду. Збiльшення (зменшення) сум часток перестраховикiв у резервах незароблених премiй у звiтному перiодi вiдповiдно збiльшує (зменшує) заробленi страховi платежi (страховi внески, страховi премiї) . При розрахунку зароблених премiй обсяги надходжень страхових премiй не включають премiї, сплаченi перестраховикам за договорами перестрахування. Резерви незароблених премiй та частки перестраховикiв у резервах незароблених премiй розраховуються i облiковуються окремо за видами страхування. 30.3.2 Формування та облiк резерву заявлених, але не виплачених збиткiв Резерв заявлених, але не виплачених збиткiв, - оцiнка обсягу зобов'язань страховика для здiйснення виплат страхових сум (страхового вiдшкодування) за вiдомими вимогами страхувальникiв, включаючи витрати на врегулювання збиткiв (експертнi, консультацiйнi та iншi витрати, пов'язанi з оцiнкою розмiру збитку), якi не оплаченi або оплаченi не в повному обсязi на звiтну дату та якi виникли в зв'язку зi страховими подiями, що мали мiсце в звiтному або попереднiх перiодах, та про факт настання яких страховика повiдомлено вiдповiдно до вимог законодавства України. Величина резерву заявлених, але не виплачених збиткiв за видами страхування , визначається за кожною неврегульованою претензiєю. Якщо про страховий випадок заявлено (повiдомлено) i розмiр збитку невизначений, для розрахунку резерву використовують максимально можливу величину збитку, але не бiльшу за страхову суму за договором. Величина резерву заявлених, але не виплачених збиткiв вiдповiдає сумi заявлених збиткiв у звiтному перiодi, збiльшенiй на суму не виплачених збиткiв на початок звiтного перiоду за попереднi перiоди, зменшенiй на суму виплачених збиткiв у звiтному перiодi плюс витрати на врегулювання збиткiв у розмiрi 3% вiд суми невиплачених збиткiв на кiнець звiтного перiоду. Вiдповiдно до умов укладених договорiв перестрахування страховики на пiдставi вiдомих вимог страхувальникiв, залежно вiд сум фактично зазнаних або очiкуваних страхувальниками збиткiв (шкоди) у результатi настання страхового випадку визначають величину частки пере страховикiв у резервах заявлених, але не виплачених збиткiв. 30.3.3 Формування i облiк резервiв збиткiв, якi виникли, але не заявленi Резерв збиткiв, якi виникли, але не заявленi - оцiнка обсягу зобов'язань страховика для здiйснення страхових виплат, включаючи витрати на врегулювання збиткiв, якi виникли у зв'язку зi страховими випадками у звiтному та попереднiх перiодах, про факт настання яких страховику не було заявлено на звiтеу дату в установленому законодавством України та/або договором порядку. Розрахунок резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, здiйснюється за кожним видом страхування окремо. Величина резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, визначається як сума резервiв збиткiв, якi виникли, але не заявленi, розрахованих за всiма видами страхування. Для розрахунку резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, страховиком обрано метод фiксованого вiдсотку. Розрахунок за даним методом резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, визначається у розмiрi 10% вiд заробленої страхової премiї з попереднiх чотирьох кварталiв, якi передують звiтнiй датi. Зароблена страхова премiя визначається збiльшенням суми надходжень страхових премiй протягом звiтного перiоду (за вирахуванням частки перестраховика) на суму незаробленої премiї на початок звiтного перiоду (за вирахуванням частки перестраховика) i зменшенням отриманого результату на суму незаробленої премiї на кiнець звiтного перiоду (за вирахуванням частки перестраховика). 30.4. Розмiщення технiчних резервiв Обсяги технiчних резервiв мають бути представленi категорiями активiв: - грошовi кошти на поточному рахунку; - банкiвськi вклади (депозити); - валютнi вкладення згiдно з валютою страхування; - нерухоме майно; - акцiї, облiгацiї, iпотечнi сертифiкати; - цiннi папери, що емiтуються державою; - права вимоги до перестраховикiв; - iнвестицiї в економiку України за напрямами, визначеними КМУ; - банкiвськi метали; - готiвка в касi в обсягах лiмiтiв залишкiв каси, установлених НБУ. Кошти страхових резервiв розмiщуються з урахуванням безпечностi, прибутковостi, лiквiдностi, диверсифiкованостi. 30.5. Фiнансовi засади страхової дiяльностi Страховики формують i використовують кошти страхового фонду, покриваючи збитки страхувальника i компенсуючи власнi витрати на органiзацiю страхової дiяльностi. Обiг коштiв страхової органiзацiї подiляються на групи : обiг коштiв iз забезпечення страхового захисту; iнвестування страхового фонду(iнвестицiї) - ризиковi, портфельнi; прямi, ануїтет; обiг коштiв iз забезпечення страхової дiяльностi - операцiйнi витрати, фiнансовi витрати, iншi витрати. Страхувальники, згiдно з укладеними договорами страхування, мають право вносити платежi лише в валютi України, а страхувальники нерезиденти - в iноземнiй вiльно конвертованiй валютi. Якщо дiя договору страхування поширюється на iноземну територiю вiдповiдно до укладених угод iз iноземними партнерами, то порядок валютних розрахункiв регулюється законодавством України про валютне регулювання. Страхова сума (страхове вiдшкодування) виплачується валютою, що передбачена договором страхування, якщо iнше не передбачено законодавством України. У разi потреби визначення розмiру страхового платежу у вiльно конвертованiй валютi для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, здiйснюється перерахування суми платежу у валютi України у вiльно конвертованiй валютi за офiцiйним обмiнним курсом НБУ України на день проведення платежу. Страховики купують iноземну валюту на мiжбанкiвському валютному ринку України з метою: забезпечення виплат нерезидентам страхового вiдшкодування за страхувальникiв-резидентiв вiдповiдно до договорiв страхування, дiя яких поширюється на iноземну територiю; забезпечення виплат страхового вiдшкодування страхувальникам-нерезидентам - юридичним особам вiдповiдно до укладених договорiв страхування, дiя яких поширюється на iноземну територiю; здiйснення розрахункiв за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами; При розрахунках зi страхувальниками за страховими платежами у валютi, курсова рiзниця, що виникає вiдноситься до операцiйних витрат. У разi коли курсовi рiзницi виникають за результатами iншої дiяльностi нiж основна - до не операцiйних. Якщо договором передбачено дострокове припинення договору страхування, намiр про дострокове припинення будь-яка iз сторiн повинна повiдомити iншу не пiзнiше як за 30 календарних днiв. У разi припинення дiї договору за вимогою страхувальника, страховик повертає йому страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення дiї договору, з вiдрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних витрат страхових сум та страхового вiдшкодування, що були здiйсненнi за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику сплаченi ним страховi платежi в повному обсязi. Не допускається повернення коштiв готiвкою, якщо платежi було здiйснено в безготiвковiй формi. Для прийняття страхових платежiв страховими агентами вiд страхувальникiв за межами офiсу видають чек (квитанцiю) з розрахункової книжки. Агенти здають грошi в касу офiсу за прибутковим касовим ордером. При сплатi платежу страхувальником у офiсi застосовують електроннi реєстратори. При здiйсненнi касових операцiй страховики дотримуються Положення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi в Українi, затвердженого постановою правлiння НБУ вiд 15.12.04. №637. Готiвка, яка надходить у касу страховика безпосередньо або внесення страховими агентами має бути вчасно здана до обслуговуючого банку. Вiдображення розрахункiв з постачальниками, дебiторами та кредиторами ведеться з застосуванням рахункiв 3 та 6 класiв. Облiк розрахункiв з пiдзвiтними особами ведеться на рахунках 3 класу. Не використанi суми виданих авансiв на витрати на вiдрядження повиннi бути повернутi до каси пiдприємства у виданiй валютi не пiзнiше 3-х банкiвських днiв пiсля повернення з вiдрядження, а в разi здiйснення безготiвкових розрахункiв iз застосуванням корпоративних пластикових карток мiжнародних платiжних систем - не пiзнiше 10, за авансами, отриманими на господарськi потреби, повиннi звiтуватися не пiзнiше наступного дня пiсля отримання та повернути невикористану готiвку. Якщо ж пiдзвiтна особа не повертає суму надмiру витрачених коштiв , то така сума додається до загального мiсячного доходу i оподатковується на загальних пiдставах, при цьому працiвник не звiльняється вiд обов'язку повернути невикористану суму коштiв пiдприємства. 30.6. Порядок створення i використання резервного капiталу Резервний капiтал створюється вiдповiдно до положень Статуту компанiї за рахунок щорiчних вiдрахувань з прибутку. Сума вiдрахувань затверджується на зборах акцiонерiв компанiї. 30.7 Податок на прибуток. Витрати з податку на прибуток включають в себе податок на прибуток поточного перiоду та вiдкладений податок. Поточний та вiдкладений податок на прибуток вiдображається в складi прибуткiв та збиткiв за перiод за виключенням тiєї їх частини, яка вiдноситься до операцiй, що визнаються безпосередньо у складi власного капiталу чи в складi iншого сукупного прибутку. - Поточний податок Поточний податок на прибуток - це сума податку, що належить до сплати або отримання у вiдношеннi оподатковуваного прибутку чи податкових збиткiв за рiк, розрахованих на основi дiючих чи по сутi введених в дiю станом на звiтну дату податкових ставок, а також всi коригування величини зобов'язань по сплатi податку на прибуток за минулi роки. - Вiдкладений податок Вiдкладений податок на прибуток нараховується за методом балансових зобов'язань по всiх тимчасових рiзницях на звiтну дату мiж балансовою вартiстю активiв i зобов'язань, для цiлей фiнансового облiку та вартiстю, що приймається до уваги в податковому облiку. Вiдкладенi податковi зобов'язання визнаються за всiма оподатковуваними тимчасовими рiзницями, крiм випадкiв, коли: - вiдстрочене податкове зобов'язання виникає в результатi первiсного визнання гудвiлу або активу, або зобов'язання в господарськiй операцiї, яка не є об'єднанням компанiй, i яке на момент здiйснення операцiї не впливає нi на бухгалтерський прибуток, а нi на оподатковуваний прибуток або збиток; - щодо оподатковуваних тимчасових рiзниць, що вiдносяться до iнвестицiй у дочiрнi та асоцiйованi пiдприємства, а також з часткою участi у спiльнiй дiяльностi, якщо материнська компанiя може контролювати розподiл у часi сторнування тимчасової рiзницi, або iснує значна ймовiрнiсть того, що тимчасова рiзниця не буде сторнована в осяжному майбутньому. Вiдкладенi податковi активи визнаються по всiм оподатковуваним тимчасовим рiзницям та перенесенню на наступнi перiоди невикористаних податкових збиткiв, якщо iснує ймовiрнiсть отримання неоподатковуваного прибутку, щодо якого можна застосувати тимчасову рiзницю що вiднiмається, а також використовувати податковi збитки, перенесенi на наступнi перiоди , крiм випадкiв, коли: - вiдстрочений податковий актив, що стосується тимчасових рiзниць, виникає в результатi первiсного визнання активу або зобов'язання в господарськiй операцiї, яка не є об'єднанням компанiй, i який на момент здiйснення операцiї не впливає нi на бухгалтерський прибуток, анi на оподатковуваний прибуток або збиток; i - щодо тимчасових рiзниць, пов'язаних з iнвестицiями в дочiрнi та асоцiйованi пiдприємства, а також з часткою участi у спiльнiй дiяльностi, вiдкладенi податковi активи визнаються, тiльки якщо iснує ймовiрнiсть сторнування тимчасових рiзниць в осяжному майбутньому i буде отриманий оподатковуваний прибуток, у вiдношеннi якого можна застосувати тимчасову рiзницю. Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну дату складання звiту про фiнансовий стан i зменшується, якщо бiльше не iснує ймовiрностi отримання достатнього оподатковуваного прибутку, якbй дозволив би реалiзувати частину або всю суму такого вiдкладеного податкового активу. Невизнанi ранiше вiдкладенi податковi активи переоцiнюються на кожну дату звiту про фiнансовий стан i визнаються тодi, коли виникає ймовiрнiсть отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливiсть реалiзувати вiдстрочений податковий актив. Вiдкладенi податковi активи та зобов'язання визначаються за ставками податку, застосування яких очiкується при реалiзацiї активу або погашення зобов'язання, на основi дiючих або оголошених (i практично прийнятих) на дату звiту про фiнансовий стан податкових ставок i положень податкового законодавства. Податок на прибуток, пов'язаний зi статтями, якi вiдображаються безпосередньо у складi капiталу, вiдображається у складi капiталу, а не в звiтi про сукупнi прибутки та збитки. Вiдкладенi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов'язання пiдлягають взаємозалiку при наявностi повного юридичного права зарахувати поточнi податковi активи в рахунок поточних податкових зобов'язань, i якщо вони вiдносяться до податкiв на прибуток, накладеним тим самим податковим органом на той же суб'єкт господарювання. 30.8 Термiни подання звiтностi На основi даних бухгалтерського облiку в компанiї складається фiнансова звiтнiсть, яку пiдписують керiвник та головний бухгалтер. Зведена квартальна фiнансова звiтнiсть подається до Державної комiсiї регулювання ринкiв фiнансових послуг України не пiзнiше 25 числа мiсяця, що настає за звiтним кварталом, рiчна у строки установленi чинним законодавством України. 30.9 Порядок органiзацiї матерiальної вiдповiдальностi в компанiї Вiдповiдно до ст..134 Кодексу законiв про працю працiвники компанiї несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди, заподiяної з їх вини у випадку, коли майно та iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт, за разовою довiренiстю або за iншими видатковими документами. 30.10 Термiни зберiгання первинних документiв Термiни зберiгання документiв встановленi <Перелiком типових документiв, що утворюються в дiяльностi органiв державної влади та мiсцевого самоврядування, iнших установ, органiзацiй i пiдприємств iз зазначенням термiнiв зберiгання документiв>, затвердженим наказом ГАУ при КМУ вiд 20.07.98р. №41 . Встановити, що зберiгання первинних документiв та реєстрiв облiку, як на паперових носiях, так i на магнiтних є обов'язковим до перевiрки податковими та iншими державними контролюючими органами, враховуючи загальний строк позовної давностi (три роки). Не поширюється позовна давнiсть на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здiйснення страхової виплати (страхового вiдшкодування), тому страховi полiси та документи щодо розрахунку та сплати страхового вiдшкодування за цими полiсами зберiгати постiйно. Документи, якi пiдлягають зберiганню повиннi бути пiдiбранi та пiдшитi в окремi папки та зберiгатися у незгораючiй, замкнутiй шафi. 30.11 Пов'язанi особи ПАТ <Джерело страхування> До пов'язаних сторiн компанiї належать юридичнi особи, якi мають можливiсть контролювати дiяльнiсть компанiї або суттєво впливати на прийняття нею фiнансових та оперативних рiшень, а так само тi, щодо яких компанiя має такi можливостi. Пов'язанi особи компанiї - це фiзичнi особи компанiї, або члени сiм'ї фiзичної особи, якi здiйснюють контроль за дiяльнiстю компанiї, а також посадовi особи, якi мають повноваження на планування, керiвництво та контроль за дiяльнiстю структурних пiдроздiлiв компанiї i члени родин вищезазначених осiб. 30.12. Подiї пiсля дати балансу Подiї, якi вiдбулися пiсля дати балансу i до дати затвердження фiнансових звiтiв до випуску i, якi надають додаткову iнформацiю щодо фiнансової звiтностi Компанiї, вiдображаються у фiнансовiй звiтностi. Подiї, якi вiдбулися пiсля дати балансу i якi не впливають на фiнансову звiтнiсть Компанiї на цю дату, розкриваються в примiтках до фiнансової звiтностi, якщо такi подiї iстотнi. 30.13. Податок на додану вартiсть У вiдповiдностi до вимог Податкового Кодексу України, а саме статтi 196.1.3, не є об'єктом оподаткування операцiї з надання послуг iз страхування, спiвстрахування або перестрахування особами, якi мають лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi вiдповiдно до закону, а також пов'язаних з такою дiяльнiстю послуг страхових (перестрахових) брокерiв та страхових агентiв. Компанiя не є платником Податку на додану вартiсть.

Станом на кiнець звiтного року ПРАТ "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ" має 13 лiцензiй на здiйснення добровiльного страхування, виданi Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України: У формi добровiльного: - страхування фiнансових ризикiв - лiцензiя АВ №584796 видана 04.08.2011р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 30.10.2011 безстроковий; - страхування майна [крiм залiзничного, наземного, повiтряного, водного транспорту (морського внутрiшнього та iнших видiв водного транспорту), вантажiв та багажу (вантажобагажу)] - лiцензiя АВ №584797 видана 04.08.2011р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 30.10.2011 безстроковий ; - страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника) - лiцензiя АВ №584798 видана 04.08.2011р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 30.10.2011 безстроковий ; - страхування вiд нещасних випадкiв - лiцензiя АВ №594316 видана 17.02.2012р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 17.02.2012 безстроковий; - медичне страхування(безперервне страхування здоров'я) - лiцензiя АВ №594317 видана 17.02.2012р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 17.02.2012 безстроковий; - страхування здоров'я на випадок хвороби - лiцензiя АВ №594318 видана 17.02.2012р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 17.02.2012 безстроковий; - страхування наземного транспорту(крiм залiзничного) - лiцензiя АВ №594319 видана 17.02.2012р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 17.02.2012 безстроковий ; - страхування вантажiв та багажу(вантажобагажу) - лiцензiя АВ №594320 видана 17.02.2012р Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 17.02.2012 безстроковий; - страхування вiдповiдальностi перед третiми особами[крiм цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту, вiдповiдальностi власникiв повiтряного транспорту, вiдповiдальностi власникiв водного транспорту(включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника)] - лiцензiя б/н видана 12.01.2016р Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 12.01.2016 безстроковий; - страхування кредитiв( у тому числi вiдповiдальностi позичальника за непогашення кредиту) - лiцензiя б/н видана 12.01.2016р Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 12.01.2016 безстроковий; - страхування залiзничного транспорту - лiцензiя б/н видана 12.01.2016р Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг України строк дiї лiцензiї з 12.01.2016 безстроковий; ПРАТ <ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ> здiйснює страхову дiяльнiсть по всiй територiї України. Розповсюдження страхових послуг впроваджується за допомогою страхових агентiв, страхових брокерiв та працiвникiв компанiї. Для розширення страхового поля та збiльшення надходжень страхових платежiв страхове товариство використовує рекламу, а також роботу з населенням всiх регiонiв. Основними споживачами послуг Емiтента є фiзичнi та юридичнi особи - власники транспортних засобiв та iншого майна, юридичнi особи - власники майнових комплексiв, пiдприємства з великою кiлькiстю спiвробiтникiв, страховi брокери та iншi страховi компанiї, фiнансово-кредитнi установи тощо. Рiвень тарифу, що обумовлює вартiсть страхової послуги, встановлюється на пiдставi дiючого законодавства України, та згiдно вiдповiдних Правил, зареєстрованих Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України. Страхова дiяльнiсть не залежить вiд сезонних факторiв. Є прямий зв'язок попиту на страховi послуги в залежностi вiд економiчної ситуацiї та стабiльнiстю у країнi. ПРАТ <ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ> стабiльно функцiонує на страховому ринку України, з кожним роком збiльшуючи кiлькiсть клiєнтiв.

Придбання, або вiдчуження активiв емiтента за останнiй перiод не було.

На початок поточного року на балансi товариства облiковувалися основнi засоби первiсною вартiстю 55 тис. грн. та залишковою вартiстю 8 тис. грн. Протягом звiтного року переоцiнка основних засобiв не проводилась. До складу основних засобiв входить офiсне та комп'ютерне обладнання. Втрат вiд зменшення корисностi та вигiд вiд вiдновлення корисностi не вiдбувалось. Рiвень використання основних засобiв Товариством - 100%. Всi основнi засоби є виробничого призначення i використовуються для забезпечення поточної дiяльностi Товариства. Iнформацiя щодо запланованих модернiзацiї та придбання основних засобiв або iнших активiв вiдсутня. У звiтному перiодi товариством не проводилося поточного чи капiтального ремонтiв. У звiтному перiодi основнi засоби товариства у заставу не передавались Укладених угод на придбання у майбутньому основних засобiв не має.

Можливi макроекономiчнi фактори впливу на фiнансово-господарську дiяльнiсть Товариства: - погiршення загальної економiчної ситуацiї в країнi, в тому числi внаслiдок розвитку несприятливої кон'юнктури на свiтових фiнансових ринках; - нестабiльнiсть чинного законодавства, в т.ч. податкової полiтики держави; - можливi змiни полiтики держави щодо ринку страхових послуг; - форс-мажорнi обставини

За оцiнками фахiвцiв емiтента, робочого капiталу достатньо для поточних потреб, поточна лiквiднiсть дозволяє виконувати всi наявнi зобов'язання емiтента.

-

-

Витрат на дослiдження та розробки не проводилось.

-