ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС"

Зміни не відбувалися в організаційній структурі відповідно до попередніх звітних періодів.

Станом на 31.12.2019 р. у Групі Компаній працює: - загальна кількість працівників - 2979, в т.ч.: жінок - 1344, чоловіків - 1635; - 836 працівників мають вищу освіту; Трудові відносини між Керівництвом та працівниками Товариств Групи регулюються нормативними документами, що відповідають чинному законодавству України. Вживаються заходи щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці. Особлива увага приділяється на підприємстві праці осіб з інвалідністю, соціально незахищених верств населення. Основними завданнями кадрової політики в Групі Компаній, є: - забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов'язків громадян; - раціональне використання трудового потенціалу; Вдалий досвід діяльності Товариств, що входять до Групи Компаній, свідчить про те, що головною конкурентною перевагою серед інших в регіонах, - є унікальний кадровий потенціал. Досить високий рівень корпоративної культури робить Групу Компаній привабливою для працівників, утримує їх в Товариствах Групи, а результати їх праці, своєю чергою, створюють відповідну репутацію для Групи в цілому. Головним завданням є сприяння зростанню професійної компетенції працівників Товариств. Безперервно створюються сприятливі умови праці працівників як на виробництві, так і у допоміжних дільницях та службах. Персонал Компаній має можливість просування по службі і знання перспектив свого кар'єрного росту. Працівникам зі шкідливими умовами праці надаються додаткові дні відпочинку різної тривалості та встановлено доплати до тарифних ставок. Всі ці фактори позитивно впливають на роботу Групи, сприяють зниженню плинності кадрів і формують стабільні трудові колективи. В Компаніях діє система управління охороною праці. Відповідальні за охорону праці керівники структурних підрозділів у своїй роботі керуються відповідними внутрішніми нормативними документами. Кожен виробничий підрозділ в повному об'ємі забезпечений інструкціями з охорони праці, засобами індивідуального та колективного захисту, мед аптечками, вогнегасниками, спецодягом, спецвзуттям. Всі працівники проходять вступний, первинний та повторні інструктажі по охороні праці, пожежній безпеці та виробничій санітарії з підписами в журналах інструктажів. Щорічно працівники, задіяні на роботах підвищеної небезпеки, проходять навчання та перевірку знань з охорони праці. За рахунок коштів Товариств Групи працівники проходять спеціальний медогляд: 1 раз на рік - адміністративний персонал, 2 рази на рік - працівники виробництва. Один раз на 5 років проводиться атестація кожного робочого місця. По результатах атестації робочих місць працівникам видається спецхарчування (молоко), проводяться доплати та надаються додаткові відпустки. У відповідності до висновків атестаційної комісії у цехах і дільницях проводяться роботи по усуненню шкідливих умов праці, а саме: всі цехи обладнані засобами вентиляції та кондиціювання. Обладнання, що спричиняє великий шум, замінюється на безшумне. Підлога в цехах покрита протислизькою плиткою. В кожному виробничому підрозділі є побутові кімнати, в яких є шафи для спецодягу, душові кімнати, кімнати для приймання їжі, які відповідно обладнанні. Заходи з боротьби з корупцією та хабарництвом: - постійно здійснюється перевірка порядку ведення договірної роботи у Товариствах Групи щодо запобігання та протидії корупції. - з метою підвищення якості, підбору кандидатів на вакантні посади, проводяться відповідні заходи по перевірці відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття відповідних посад. - здійснюється постійний моніторинг та перевірка матеріалів, які надходять на розгляд до Тендерного комітету Материнської Компанії, з питань придбання послуг, обладнання та виконання ремонтних робіт. - запроваджено постійний контроль за дотриманням та виконанням співробітниками Товариств Групи вимог "Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію". - здійснюються заходи щодо моніторингу матеріалів та документів на списання майна та інших товарно-матеріальних цінностей. Встановлено контроль за виконанням Рішень Наглядової ради із зазначених питань. - проводиться робота із роз'яснення працівникам Товариств Групи законодавства України щодо відповідальності за корупційні діяння та хабарництво.

Товариство належить до Групи Компаній "Молочний Альянс" (Україна, 01011, м. Київ, вул. Лєскова,9).

Товариство не має спільної діяльності, з іншими організаціями, підприємствами, установами;

Товариство не отримувало пропозиції щодо реорганізації з боку третіх осіб, що мали місце протягом звітного періоду.

Заява про відповідність Ця консолідована фінансова звітність була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ( "МСФЗ"). Основа подання інформації Деякі дочірні підприємства Групи ведуть свій бухгалтерський облік відповідно до українських Положень (стандартів) бухгалтерського обліку ("П(с)БО"). Принципи та процедури згідно П(С)БО можуть відрізнятися від загальноприйнятих принципів згідно з МСФЗ. Відповідно, дана консолідована фінансова звітність, підготовлена на підставі облікових записів підприємств Групи згідно П(С)БО, відображає коригування, необхідні для того, щоб така фінансова звітність була представлена відповідно до вимог МСФЗ. Ця консолідована фінансова звітність підготовлена на підставі принципу обліку за історичною вартістю, за винятком переоцінених сум основних засобів, прийнятих Групою як доцільну собівартість на дату переходу до МСФЗ, а також деяких фінансових інструментів. Історична вартість зазвичай визначається на основі справедливої вартості компенсації, переданої в обмін на товари і послуги. Припущення про безперервність діяльності Дана консолідована фінансова звітність Групи підготовлена виходячи з припущення, що Група буде функціонувати в майбутньому, що передбачає реалізацію активів і виконання зобов'язань в ході звичайної діяльності. Таким чином, консолідована фінансова звітність не містить будь-яких коригувань відображених сум активів, які були б необхідні, якщо б Група була нездатна продовжувати свою діяльність на безперервній основі і якби вона реалізовувала свої активи не в ході звичайної діяльності. На дату затвердження цієї фінансової звітності не затверджено ніяких планів щодо припинення окремих напрямків діяльності Компанії. Оцінка справедливої вартості Справедлива вартість визначається як сума, яка була б отримана при продажу активу або сплачена при передачі зобов'язання в рамках звичайної операції між учасниками ринку на дату оцінки. Оцінка справедливої вартості базується на припущенні, що операція з продажу активу або передачі зобов'язання відбудеться або на основному ринку для активу або зобов'язання, або, при відсутності основного ринку, на найбільш вигідному ринку для даного активу або зобов'язання. Основний або найбільш вигідний ринки повинні бути досяжними для Групи. Справедлива вартість активу або зобов'язання оцінюється з використанням припущень, які учасники ринку будуть використовувати при визначенні ціни активу або зобов'язання, за умови, що учасники ринку будуть діяти з найкращого економічною вигодою для себе. Справедлива вартість для цілей оцінки і / або розкриття інформації визначається на такій основі, за винятком операцій платежів на основі акцій, що належать до сфери застосування МСФЗ 2, операцій оренди в сфері застосування МСБО 17, а також оцінок, які можна порівняти зі справедливою вартістю, але при цьому які не є справедливою вартістю (наприклад, чистої вартості реалізації згідно з МСБО 2 чи вартості при використанні відповідно до МСБО 36). Оцінка справедливої вартості нефінансових активів враховує спроможність учасника ринку генерувати економічні вигоди в результаті найкращого і найбільш ефективного використання активу або шляхом його продажу іншому учаснику ринку, який буде використовувати даний актив найкращим і найбільш ефективним способом. Група використовує методики оцінки, які найбільше підходять в даних обставинах і для яких є в наявності достатні дані для оцінки справедливої вартості, максимально застосовуючи відповідні дані і скорочуючи використання неспостережуваних даних. Функціональна валюта і валюта представлення Функціональною валютою кожного сконсолідованого підприємства Групи є валюта первинного економічного середовища, в якій дане підприємство здійснює свою діяльність. Функціональною валютою Материнської компанії і її дочірніх підприємств, а також валютою подання Групи є українська гривня. Операції в іноземній валюті При підготовці фінансової звітності кожного окремого підприємства Групи операції в валютах, відмінних від функціональної валюти цього підприємства (іноземні валюти), визнаються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на дати відповідних операцій. На кінець кожного звітного періоду монетарні статті, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на цю дату. Немонетарні статті, які відображені за справедливою вартістю, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на дату визначення справедливої вартості. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, не перераховуються. Курсові різниці за монетарними статтями, що виникають в результаті зміни офіційного курсу НБУ, відображаються у звіті про прибутки та збитки того періоду, в якому вони виникають, за винятком наступного: o курсові різниці по позиках в іноземній валюті, що відносяться до об'єктів незавершеного будівництва, призначеним для майбутнього використання у виробничих цілях, включаються у вартість таких активів як коригування процентних витрат за позиками в іноземній валюті; Курси обміну валют, в яких Група здійснює свої операції, були представлені таким чином: Станом на 31 грудня 2019 року Середній офіцій курс НБУ за 2019 рік Станом на 31 грудня 2018 року Середній офіційний курс НБУ за 2018 рік Гривня / долар США 23.6862 25.8373 27.688264 27,2175 Гривня / євро 26.422 28.9406 31.714138 32,1289 На дату випуску цієї фінансової звітності, 27 квітня 2020 року, офіційний курс НБУ по відношенню до української гривні склав: Гривня / долар США 27.1441 Гривня / євро 29.3306 Основа консолідації Ця консолідована фінансова звітність Групи включає фінансову звітність Материнської компанії і підприємств, контрольованих Материнської компанією (її дочірніх підприємств), що займаються переробкою молока і виробництвом молочної продукції. Загальна інформація про дочірні підприємства представлена в Примітці 1. Контроль досягається, коли Материнська компанія володіє повноваженнями щодо об'єкта інвестицій, піддається ризикам, пов'язаним зі змінним доходом від участі в об'єкті інвестицій, або має право на отримання такого доходу, має можливість використовувати свої повноваження в об'єктах інвестування з метою здійснення впливу на величину доходу інвестора. Доходи і витрати дочірніх підприємств, придбаних або вибулих протягом року, включаються в консолідований звіт про сукупні доходи, починаючи з моменту їх фактичного придбання і до фактичної дати вибуття, відповідно. Загальні сукупні доходи дочірніх підприємств розподіляються між Власниками Материнської компанії і власниками неконтрольних часткою володіння, навіть якщо це призведе до виникнення негативного залишку у неконтрольних часткою володіння. При необхідності, в фінансову звітність дочірніх підприємств вносяться коригування для приведення їх облікової політики у відповідність з принципами облікової політики, прийнятої іншими членами Групи. Всі операції між підприємствами Групи, відповідні залишки за операціями, доходи і витрати, а також сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій виключаються повністю при консолідації. Зміна часток власності Групи в існуючих дочірніх підприємствах Зміни часток власності Групи в дочірніх підприємствах, що не приводять до втрати Групою контролю над дочірніми підприємствами, враховуються як операції з власним капіталом. Балансова вартість часток Групи і неконтрольних часток володіння коригується для відображення зміни співвідношення цих часток в дочірніх підприємствах. Будь-які різниці між сумою, на яку коригуються неконтрольні частки володіння, і справедливою вартістю сплаченої або отриманої компенсації визнаються безпосередньо у складі власного капіталу і належать власникам Материнської компанії. У разі втрати Групою контролю над дочірнім підприємством прибуток або збиток від вибуття розраховується як різниця між (і) сукупної сумою справедливої вартості компенсації отриманої і справедливою вартістю будь-частки, що залишилася і (іі) попередньою балансовою вартістю активів (включаючи гудвіл) та зобов'язань дочірнього підприємства, а також будь-яких неконтрольних часткою володіння. У разі відображення активів дочірнього підприємства за переоціненою або справедливої вартості і визнання відповідної накопиченої прибутку або збитку в інших сукупних, доходи раніше визнані суми в складі інших сукупних доходів враховуються так, як якщо б Група сама продала відповідні активи (тобто змінюють свою класифікацію на прибуток або збиток або переводяться безпосередньо до складу нерозподіленого прибутку, як зазначено в застосовних МСФЗ). Справедлива вартість будь-якої інвестиції, збереженої в колишньому дочірньому підприємстві на дату втрати контролю, вважається справедливою вартістю на дату первісного визнання для подальшого обліку згідно з МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" або, коли застосовується, первісною вартістю на момент первісного визнання інвестиції в асоційоване або спільно контрольоване підприємство. Неконтрольовані частки володіння Неконтрольовані частки володіння в дочірніх підприємствах визначаються окремо від капіталу Групи в їх складі. Частки акціонерів, які володіють неконтрольними частками, складаються з суми цих часток на дату первісного об'єднання підприємств (див. Вище) і частки неконтрольованих часткою володіння в змінах власного капіталу, починаючи з дати об'єднання підприємств. Основні засоби Основні засоби відображаються за історичною або доцільну собівартість, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від знецінення. Історична вартість об'єкта основних засобів включає: (а) вартість придбання, включаючи імпортні мита та податки, які не підлягають відшкодуванню, за вирахуванням торговельних та інших знижок; (Б) будь-які витрати, які безпосередньо стосуються доставки активу в місце розташування і доведення його до стану, що забезпечує функціонування в спосіб, визначений управлінським Групи; (В) первісну оцінку витрат на демонтаж і ліквідацію об'єкта основних засобів і відновлення території на якій він розташований, зобов'язання за якими Група бере на себе або при придбанні даного об'єкта, або внаслідок його експлуатації протягом певного періоду часу в цілях, не пов'язаних з виробництвом запасів протягом цього періоду; а також, (г) для кваліфікованих активів, витрати по позиках, капіталізовані у відповідності до облікової політики Групи. Первісна вартість активів, створених своїми силами, включає вартість матеріалів, прямі витрати на оплату праці і відповідну частину виробничих накладних витрат. Справедлива вартість визначалася як сума, за яку актив можна було обміняти в операції, що здійснюється між добре обізнаними, зацікавленими та незалежними одна від одної сторонами. Справедлива вартість активів, для яких існує ринок, визначалася з використанням їх ринкової вартості. При відсутності ринкових свідчень справедливої вартості внаслідок специфічності об'єкта основних засобів і в разі, якщо такий об'єкт продавався вкрай рідко, за винятком об'єктів, що становлять частину діючого підприємства, справедлива вартість визначалася на основі дохідного методу або методу обліку за амортизованою вартістю заміщення. Згодом капіталізовані витрати включають істотні витрати на модернізацію і заміну частин активів, які збільшують термін їх корисного використання або покращують їх здатність генерувати доходи. Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів, які не відповідають наведеним вище критеріям капіталізації, відображаються в складі консолідованого прибутку або збитку того періоду, в якому вони були понесені. Ліквідаційна вартість активу - це передбачувана сума, яку Група отримала б на поточний момент від реалізації об'єкта основних засобів після вирахування очікуваних витрат на вибуття, якби даний актив уже досяг того віку і стану, в якому, імовірно, він буде перебувати в кінці свого терміну корисного використання. Амортизація нараховується для списання фактичної або оціночної вартості основних засобів (за винятком земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва) за вирахуванням ліквідаційної вартості рівномірно протягом очікуваного терміну корисного використання. Для основних засобів, доцільна собівартість яких визначалася на дату переходу до МСФЗ, залишок терміну корисного використання визначався незалежними професійними оцінювачами. Строки корисного використання груп основних засобів представлені в такий спосіб: Земля Не амортизується Будівлі та споруди 1-30 років Машини та обладнання 5-15 років Транспортні засоби та автомобілі 1-17 років Інші основні засоби 1-10 років Ліквідаційна вартість, строки корисного використання та метод нарахування амортизації переглядаються на кінець кожного фінансового року. Вплив будь-яких змін, що виникають від оцінок, зроблених в попередні періоди, враховується як зміна облікової оцінки. Прибуток або збиток, що виникають в результаті вибуття або ліквідації об'єкта основних засобів, визначається як різниця між надходженнями від продажу та балансовою вартістю активу і визнається в складі консолідованого прибутку або збитку. Незавершене будівництво включає витрати, безпосередньо пов'язані з будівництвом основних засобів, включаючи відповідний розподіл змінних накладних витрат і витрати на позики, безпосередньо пов'язаних з будівництвом. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизація незавершеного будівництва, аналогічно об'єктам основних засобів, починається з моменту готовності даних активів до експлуатації, тобто коли вони знаходяться в місці і стані, що забезпечує їх функціонування в спосіб, визначений управлінським. Знецінення основних засобів На кінець кожного звітного періоду Група переглядає балансову вартість своїх основних засобів з метою визначення наявності ознак того, що ці активи втратили частину своєї вартості внаслідок знецінення. Якщо такі ознаки існують, то для визначення ступеня збитків від знецінення, якщо такі мали місце, оцінюється сума відшкодування активу. Якщо неможливо оцінити суму очікуваного відшкодування суму для конкретного активу, Група розраховує вартість відшкодування для одиниці, яка генерує грошові кошти, до якої належить цей актив. У тих випадках, коли можна визначити обґрунтовану і послідовну основу для розподілу, корпоративні активи також розподіляються по окремим одиницям, генеруючим грошові кошти, а інакше вони відносяться до найменшої групи одиниць, що генерують грошові кошти, для якої стає можливим визначити обґрунтований і послідовний метод розподілу. Вся діяльність Групи оцінюється як одна одиниця, яка генерує грошові потоки. Сума очікуваного відшкодування сума являє собою велику з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж, і корисною вартості. При оцінці корисної вартості передбачувані майбутні потоки грошових коштів дисконтуються до їх поточної вартості із застосуванням ставки дисконтування до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей в часі та ризики, властиві для активу, щодо якого не були внесені коректування в майбутні потоки грошових коштів. Якщо, згідно з оцінкою, відшкодовується сума активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) менше його балансової вартості, то балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) зменшується до суми очікуваного відшкодування. Збиток від знецінення визнається негайно у прибутку чи збитку. Якщо збиток від знецінення згодом сторнується, то балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки суми очікуваного відшкодування, однак, таким чином, щоб збільшена сума не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена, якби в попередні роки для активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) не був визнаний збиток від знецінення. Сторнування збитку від знецінення визнається негайно у прибутку чи збитку. Запаси Запаси відображаються за найменшою з двох величин: первісної вартості і чистої вартості реалізації. Первісна вартість запасів включає вартість сировини і, у разі необхідності, прямі витрати на оплату праці і ті накладні витрати, які були понесені в зв'язку з доведенням запасів до їх поточного стану та місця розташування. Вартість запасів визначається за методом середньозваженої вартості. Чиста вартість реалізації розраховується виходячи з передбачуваної ціни продажу, за вирахуванням всіх передбачуваних витрат на завершення виробництва і витрат на маркетинг, реалізацію і збут. Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість оцінюється на момент первісного визнання за справедливою вартістю і згодом оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Дебіторська заборгованість, на яку не нараховуються відсотки, відображається за номінальною вартістю. Відповідні резерви під очікувані кредитні збитки визнаються в консолідованому звіті про сукупні доходи, коли існують об'єктивні свідчення того, що актив знецінився. Визнаний резерв визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх потоків грошових коштів, дисконтованих за ефективною процентною ставкою, розрахованої на момент первісного визнання. Забезпечення Забезпечення визнаються, коли у Групи є поточне зобов'язання (юридичне або обумовлені нормами ділового обороту), яке виникло в результаті минулих подій, існує ймовірність, що Група повинна буде погасити дане зобов'язання, а розмір таких зобов'язань може бути достовірно оцінений. Сума, визнана в якості забезпечення, є найкращою оцінкою компенсації, необхідної для врегулювання поточного зобов'язання на кінець звітного періоду, беручи до уваги всі ризики і невизначеності, супутні даним зобов'язанням. У тих випадках, коли забезпечення оцінюється з використанням потоків грошових коштів, за допомогою яких передбачається погасити поточний зобов'язання, його балансова вартість являє собою поточну вартість даних потоків грошових коштів (коли вплив вартості грошей у часі буде неістотним). У тих випадках, коли деякі або всі економічні вигоди, які потрібні для реалізації забезпечення, передбачається отримати від третьої сторони, така дебіторська заборгованість визнається як актив, якщо точно відомо, що компенсація буде отримана і суму такої дебіторської заборгованості можна визначити достовірно. Згідно з українським законодавством працівники мають право на одержання щорічної оплачуваної відпустки. Невикористані дні оплачуваних відпусток або переносяться на наступні періоди, або відшкодовуються коштами на розсуд керівництва дочірніх підприємств Групи. У разі розірвання трудового угоди невикористані працівником дні відпустки компенсуються в повному обсязі коштами. Фінансові інструменти Фінансові активи та фінансові зобов'язання визнаються, коли Група стає стороною в контрактних взаємовідносинах щодо даного інструменту. Фінансові активи і фінансові зобов'язання спочатку оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на операцію, безпосередньо пов'язані з придбанням або випуском фінансових активів і фінансових зобов'язань (крім фінансових активів і фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку), додаються до або віднімаються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов'язань , відповідно, при первісному визнанні. Витрати на операцію, безпосередньо пов'язані з придбанням фінансових активів або фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються негайно у прибутку чи збитку. Метод ефективної процентної ставки Метод ефективної процентної ставки являє собою метод розрахунку амортизованої вартості боргового інструменту та розподілу процентних доходів протягом відповідного періоду. Ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні надходження грошових коштів, включаючи всі гонорари за договорами сплачені або отримані, які становлять невід'ємну частину ефективної процентної ставки, витрати на операцію та інші премії або дисконти, протягом якого очікується використання боргового інструменту або , коли доцільно, коротшого періоду до чистої балансової вартості на момент первісного визнання. Доходи визнаються на основі ефективної процентної ставки для боргових інструментів, крім фінансових активів, що класифіковані як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансові активи Фінансові активи класифікуються за наступними категоріями: фінансові активи за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку; інвестиції, утримувані до погашення; фінансові активи, наявні для продажу; і кредити і дебіторську заборгованість. Класифікація залежить від характеру і мети фінансових активів і визначається на час їх первісного визнання. Всі звичайні операції придбання або продажу фінансових активів визнаються і припиняють визнаватися на дату здійснення операції. Звичайні операції придбання або продажу є операціями купівлі або продажу фінансових активів, які вимагають доставки активів протягом певного періоду часу згідно нормативно-правовим актам або прийнятого на відповідному ринку. Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку - Фінансові активи класифікуються як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, якщо вони або утримуються для торгівлі, або визначені при первісному визнанні як оцінювані за справедливої вартості, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансовий актив класифікується як утримуваний для торгівлі, якщо він: o купується з основною метою перепродати його в найближчому майбутньому; або o при первісному визнанні є частиною портфеля фінансових інструментів, які управляються Групою як єдиний портфель, за яким є недавня історія отримання короткострокового прибутку; або o є похідним фінансовим інструментом, що не призначені для хеджування і не є фактично інструментом хеджування. Фінансовий актив, який не є утримуваним для продажу, може бути визначений як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, на момент первісного визнання, якщо: o застосування такої класифікації усуває або значно скорочує дисбаланс в оцінці або визнання, який, в іншому випадку, міг би виникнути; або o фінансовий актив є частиною групи фінансових активів або фінансових зобов'язань або того й іншого разом, управління і оцінка якої здійснюється на основі справедливої вартості відповідно до документально оформленою стратегією управління ризиками або інвестиційною стратегією Групи, і інформація про таку групу видається всередині підприємства на цій основі ; або o він є частиною договору, що містить один або більше вбудованих похідних фінансових інструментів, і МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" дозволяє класифікувати весь комбінований договір (актив або зобов'язання) як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку . Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, відображаються за справедливою вартістю, причому будь-які прибутки або збитки, що виникають в результаті переоцінки, визнаються в прибутку чи збитку. Чистий прибуток або збиток, визнані у складі прибутку або збитку, включають будь-які дивіденди або відсотки, отримані за фінансовим активом, і включаються до статті інших прибутків і збитків в консолідованому звіті про сукупні доходи. Станом на 31 грудня 2019 та 2018 років у Групи не було таких фінансових активів. Інвестиції, утримувані до погашення Інвестиції, утримувані до погашення, є непохідними фінансовими активами з фіксованими або обумовленими платежами та фіксованими датами погашення, які Група має певний намір і можливість утримувати до погашення. Після первісного визнання інвестиції, утримувані до погашення, оцінюються за справедливою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки, за вирахуванням збитку про знецінення. Фінансові активи, наявні для продажу Фінансові активи, наявні для продажу, являють собою ті непохідні фінансові активи, які або визначені як наявні в наявності для продажу, або не класифіковані як (a) кредити та дебіторська заборгованість, ні як (б) інвестиції, утримувані до погашення, ні як (в) фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Після первісного визнання в обліку ці активи оцінюються за справедливою вартістю, при цьому прибутки та збитки відображаються як окремий компонент у складі капіталу в момент вибуття або зменшення корисності інвестиції. Сторнування збитків від зменшення корисності інвестицій в капітал не відображається в звіті про сукупні прибутки та збитки. Збитки від зменшення корисності боргових інструментів сторнуються у звіті про сукупні прибутки та збитки, якщо збільшення справедливої вартості інструмента може бути об'єктивно пов'язане з подією, яка відбувається після визнання збитку від зменшення корисності у звіті про сукупні прибутки та збитки. Кредити та дебіторська заборгованість Кредити та дебіторська заборгованість є непохідні фінансові активи з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Кредити та дебіторська заборгованість (включаючи кредити, надані постачальникам Групи, торговельну та іншу дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти) оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки, за вирахуванням будь-якого знецінення. Процентні доходи визнаються шляхом застосування ефективної процентної ставки, за винятком короткострокової дебіторської заборгованості, коли вплив дисконтування буде неістотним. Відповідні резерви під очікувані кредитні збитки визнаються в прибутку чи збитку, коли є об'єктивні свідчення того, що актив знецінився. Визнаний резерв оцінюється як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ефективною процентною ставкою, розрахованої при первісному визнанні. Знецінення фінансових активів Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, оцінюються на предмет наявності ознак знецінення на кінець кожного звітного періоду. Фінансові активи вважаються знеціненими, коли існують об'єктивні свідчення того, що в результаті однієї або кількох подій, що відбулися після початкового визнання фінансового активу, на передбачуване майбутнє рух грошових коштів від даної інвестиції надано негативний вплив. Для інвестицій в пайові цінні папери, наявні для продажу, істотне або тривале зниження справедливої вартості нижче вартості їх придбання вважається об'єктивним свідченням знецінення. Для всіх інших фінансових активів об'єктивні свідчення знецінення можуть включати: o істотні фінансові труднощі емітента або контрагента; або o невиконання зобов'язань або несплата в строк відсотків або основної суми заборгованості; або o коли існує ймовірність, що позичальник збанкрутує або буде проводити фінансову реорганізацію; або o зникнення активного ринку для фінансового активу через фінансову скруту. Для деяких категорій фінансових активів, таких як торгова дебіторська заборгованість, активи, які було визначено як знецінені індивідуально, крім іншого, оцінюються на предмет знецінення на колективній основі. Об'єктивним свідченням знецінення для портфеля дебіторської заборгованості може служити минулий досвід Групи щодо збору платежів, збільшення кількості прострочених платежів в портфелі понад середнього кредитного періоду в 60 днів, а також спостерігаються зміни в загальнодержавних або регіональних економічних умовах, які можуть вказувати на можливе невиконання зобов'язань в щодо погашення дебіторської заборгованості. Для фінансових активів, що відображаються за справедливою вартістю, сумою визнаного збитку від знецінення є різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною процентною ставкою для даного фінансового активу. Для фінансових активів, що відображаються за первісною вартістю, сума збитку від знецінення оцінюється як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою прибутковості для аналогічного фінансового активу. Такий збиток від знецінення не сторнується в наступних періодах. Балансова вартість фінансового активу знижується на суму збитку від знецінення безпосередньо для всіх фінансових активів, за винятком торгової та іншої дебіторської заборгованості, для якої балансова вартість зменшується через використання резерву під знецінення. Зміна балансової вартості резерву під знецінення визнається у складі прибутку або збитку. У тих випадках, коли торгова або інша дебіторська заборгованість вважається безнадійною, вона списується за рахунок резерву під знецінення. Подальше відшкодування раніше списаних сум відноситься на рахунок резерву під знецінення. Якщо фінансовий актив, наявний для продажу, вважається знеціненим, то накопичені прибутки та збитки, раніше визнані у складі інших сукупних доходів, переносяться на консолідований прибуток або збиток за період. Для фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю, якщо, в наступному періоді, сума збитку від знецінення зменшується і це зменшення можна об'єктивно віднести до події, яка відбулась після визнання знецінення, то раніше визнаний збиток від знецінення сторнується через консолідований прибуток або збиток в тій мірі, в який балансова вартість інвестиції на дату сторнування знецінення не перевищує амортизовану вартість, яка б існувала, якби не було визнано знецінення. Відносно пайових цінних паперів, наявних для продажу, збитки від знецінення, раніше визнані у складі прибутку або збитку, не сторнуються через консолідований прибуток або збиток. Будь-яке збільшення справедливої вартості таких активів після визнання збитку від знецінення визнається у складі інших сукупних доходів та накопичується за статтею резерву переоцінки інвестицій. Відносно боргових цінних паперів, наявних для продажу, збитки від знецінення згодом сторнуються через консолідований прибуток або збиток, якщо збільшення справедливої вартості інвестиції можна об'єктивно віднести до події, яка відбулась після визнання збитку від знецінення. Припинення визнання фінансових активів Група припиняє визнавати фінансовий актив лише в тих випадках, коли припиняють свою дію контрактні права на потоки грошових коштів від даного активу; або ж коли вона передає фінансовий актив і всі істотні ризики і вигоди, пов'язані з володінням даним активом, іншому підприємству. Якщо Банк не передає і не залишає за собою всі істотні ризики і вигоди, пов'язані з володінням активом, і продовжує контролювати переданий актив, тоді вона визнає свою частку в даному активі і пов'язане з ним зобов'язання на суму, яку їй, можливо, треба буде сплатити. Якщо Група зберігає всі істотні ризики і вигоди, пов'язані з володінням переданим фінансовим активом, вона продовжує визнавати даний фінансовий актив і також визнає забезпечені заставою суми позик в розмірі отриманих надходжень. При повному припиненні визнання фінансового активу різниця між балансовою вартістю активу та сумою компенсації отриманої і до отримання та накопиченої прибутком або збитком, який був визнаний у складі інших сукупних доходів і накопичений у власному капіталі, визнається у прибутку чи збитку. При неповному припинення визнання фінансового активу (наприклад, коли Група зберігає за собою право викупу частини переданого активу або зберігає за собою залишкову частку, яка не приводить до збереження всіх істотних ризиків і вигід від володіння, і Група зберігає за собою контроль), Група розподіляє попередню балансову вартість фінансового активу між частиною, яку вона продовжує визнавати в силу продовження участі, і частиною, яку вона більше не визнає, на підставі відносної справедливої вартості цих годину їй на дату передачі. Різниця між балансовою вартістю, розподіленою на частину, яка більше не визнається, і сумою компенсації, отриманої за частину, яка більше не визнається, і будь-якої накопиченої прибутком або збитком, розподіленими на неї, які були визнані в складі інших сукупних доходів, визнається в складі прибутку або збитку. Накопичені прибуток або збиток, які були визнані в складі інших сукупних доходів, розподіляються між частиною, яка продовжує визнаватися, і частиною, яка більше не визнається, на підставі відносної справедливої вартості цих частин. Грошові кошти та їх еквіваленти Грошові кошти та їх еквіваленти включають кошти в касі, грошові кошти на рахунках в банках і депозити з первісним строком погашення до трьох місяців. Фінансові зобов'язання та інструменти власного капіталу Класифікація як боргових інструментів або інструментів капіталу - Боргові інструменти та інструменти капіталу класифікуються або як фінансові зобов'язання, або як капітал в залежності від суті договірних відносин і визначень фінансового зобов'язання та інструменту власного капіталу. Інструменти власного капіталу - Інструмент власного капіталу являє собою будь-який договір, що підтверджує право на залишкову частку активів підприємства, після вирахування всіх його зобов'язань. Інструменти власного капіталу, випущені Групою, визнаються за справедливою вартістю отриманих надходжень, за вирахуванням прямих витрат на їх випуск. Викуп інструментів власного капіталу материнської компанії визнається в і віднімається безпосередньо з суми власного капіталу. Ніякого прибутку або збитку не зізнається в прибутку чи збитку при купівлі, продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу Материнської компанії. Фінансові зобов'язання - Фінансові зобов'язання класифікуються або як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, або як інші фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю (включаючи позики, корпоративні облігації, торговельну та іншу кредиторську заборгованість, нараховані витрати). Фінансові зобов'язання класифікуються як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, якщо вони або утримуються для торгівлі, або визначені при первісному визнанні як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансове зобов'язання, яка не є фінансовим зобов'язанням, утримуваним для торгівлі, може кваліфікуватися як фінансове зобов'язання, що оцінюється за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, на момент первісного визнання, якщо: o застосування такої класифікації усуває або значно скорочує дисбаланс в оцінці або обліку, який, в іншому випадку, міг би виникнути; o фінансове зобов'язання є частиною групи фінансових активів або фінансових зобов'язань або того й іншого разом, управління і оцінка якої здійснюється на основі справедливої вартості відповідно до документально оформленою стратегією управління ризиками або інвестиційною стратегією Групи, і інформація про таку групу видається всередині підприємства на цій основі ; або o воно є частиною договору, що містить один або більше вбудованих похідних фінансових інструментів, і МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" дозволяє класифікувати весь комбінований договір (актив або зобов'язання) як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку . Фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, відображаються за справедливою вартістю, причому будь-які прибутки або збитки, що виникають в результаті переоцінки, визнаються в складі консолідованого прибутку або збитку. Станом на 31 грудня 2019 та 2018 років у Групи не було таких фінансових зобов'язань. Інші фінансові зобов'язання - Інші фінансові зобов'язання, включаючи позики, торгову та іншу кредиторську заборгованість, оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Метод ефективної процентної ставки являє собою метод розрахунку амортизованої вартості фінансового зобов'язання та розподілу процентних витрат протягом відповідного періоду. Ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні платежі грошових коштів, включаючи всі гонорари за договорами сплачені або отримані, які становлять невід'ємну частину ефективної процентної ставки, витрати на операцію та інші премії або дисконти, протягом якого очікується використання фінансового зобов'язання або , коли доцільно, коротшого періоду до чистої балансової вартості на момент первісного визнання. Припинення визнання фінансових зобов'язань - Група припиняє визнавати фінансові зобов'язання тоді і тільки тоді, коли зобов'язання Групи виконані, скасовані або закінчується термін їх дії. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання припиняє визнаватися, а компенсація, сплачена і до сплати визнається в прибутку чи збитку. Справедлива вартість фінансових інструментів - Для фінансових інструментів, для яких існує активний ринок, справедлива вартість визначається з використанням відповідних методик оцінки. Такі методики можуть включати використання ринкових операцій з незалежними, обізнаними та такі операції сторонами; посилання на поточну справедливу вартість іншого інструменту, який, в значній мірі, є таким же; аналіз дисконтованих потоків грошових коштів або інші моделі оцінки. Позики і корпоративні облігації Позики і облігації, на які нараховуються відсотки, спочатку оцінюються за справедливою вартістю, за вирахуванням прямих витрат на здійснення операції, а згодом оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Будь-яка різниця між надходженнями (за вирахуванням витрат на здійснення операції) і сумою погашення або відшкодування визнається протягом строку дії позик і відбивається як фінансові витрати. Торгова та інша кредиторська заборгованість Кредиторська заборгованість оцінюється при первісному визнанні за справедливою вартістю і згодом оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Оренда Об'єктом обліку в операціях оренди є окремий договір оренди. Якщо договір оренди має опцію пролонгації і очікується, що Група скористається таким правом пролонгації, розрахунковим періодом для оцінки прав оренди і зобов'язань з оренди приймається: за об'єктами нерухомості - до 5 років; за іншими об'єктами - до 3 років. Після первісного визнання у сумі теперішньої вартості орендних платежів, які ще не здійснені на дату визнання, оцінка активу у вигляді права оренди здійснюється за первісною вартістю, крім виключень, передбачених МСФЗ 16 "Оренда". Нарахування амортизації об'єктів прав оренди здійснюється на щомісячній основі, починаючи з дати визнання. Група не застосовує спрощення практичного характеру щодо обліку компонентів, які не є орендою разом з компонентом, який є орендою. В договорах оренди, в яких підприємство виступає орендарем, компоненти оренди відокремлюються від компонентів, які не є орендою і які обліковуються згідно з іншими стандартами (наприклад, комунальні платежі та інші додаткові платежі, передбачені договорами оренди). Для цілей застосування спрощень практичного характеру активами низької вартості вважаються активи вартістю менше ніж 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Права оренди об'єктів низької вартості не визнаються у звіті про фінансовий стан. Орендні платежі (витрати) в операціях оренди активів низької вартості визнаються лінійним методом протягом терміну оренди. Активи у вигляді прав оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших необоротних активів із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Зобов'язання за договорами оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших довгострокових і поточних зобов'язань із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Якщо Група є орендодавцем, при класифікації оренди в якості фінансової або операційної використовуються вимоги п.63-64 МСФЗ 16 "Оренда". Класифікація оренди здійснюється на дату початку дії договору оренди; повторна оцінка здійснюється лише у разі модифікації оренди. Орендодавець обліковує модифікацію операційної оренди як нову оренду з дати набрання чинності модифікацією, враховуючи будь-які платежі в рахунок попередньої оплати чи нараховані орендні платежі, пов'язані з первинною орендою як частину орендних платежів за новою орендою. Розподіл орендних платежів за договорами оренди здійснюється з використанням ставки дисконтування/процентної ставки, яка розміщена на ресурсі НБУ за посиланням- статистична інформація про кредитні ставки за довгостроковими запозиченнями в національній валюті https://bank.gov.ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms. Витрати на позики Витрати на позики включають процентні витрати та інші витрати на обслуговування заборгованості. Сума витрат на позики, безпосередньо пов'язаних з придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікованих активів, тобто активів, для підготовки яких до їх передбачуваного використання або продажу обов'язково потрібно істотний період часу, включається до вартості цих активів до тих пір, поки ці активи не будуть готові до свого передбачуваного використання або продажу. Дохід, отриманий в результаті тимчасового інвестування отриманих позикових коштів до моменту їх витрачання на придбання кваліфікованих активів, віднімається з витрат на залучення позикових коштів, що підлягають капіталізації. Всі інші витрати на позики визнаються в складі консолідованого прибутку або збитку того періоду, в якому вони були понесені. Виплати працівникам Зобов'язання Групи по внесках відповідно до пенсійними планами з встановленими внесками, в тому числі внесків до Державного пенсійного фонду України, визнаються в складі витрат на виплати працівникам в тому періоді, в якому вони підлягають сплаті. Заробітну плату, внески до фондів соціального страхування, оплачувані щорічні відпустки та лікарняні, премії і не грошові винагороди нараховуються у відповідних періодах. Група перераховує ЄСВ із заробітної плати своїх співробітників, відповідно до законодавства України. Ці виплати відносяться на витрати того періоду, в якому вони були понесені. Після виходу працівника на пенсію фінансові зобов'язання Групи щодо соціальних виплат припиняються, і всі подальші виплати працівникам, які вийшли на пенсію, відносяться до компетенції державних і приватних накопичувальних пенсійних фондів. Оподаткування Витрати з податку на прибуток представляють собою суму поточного та відстроченого податків. Поточний податок - Поточні зобов'язання з податку на прибуток визначаються на основі оподатковуваного прибутку за рік. Оподатковуваний прибуток відрізняється від прибутку або збитку, відображених у складі консолідованого прибутку або збитку, так як в неї не включаються статті доходів або витрат, які підлягають оподаткуванню або віднесенню на валові витрати в цілях оподаткування в інші роки, а також вона не включає статті, які ніколи не оподатковуються або не відносяться до валових витрат з метою оподаткування. Зобов'язання Групи з поточного податку на прибуток розраховується з використанням податкових ставок, що діють або фактично діючих на кінець звітного періоду. Відстрочений податок - відстрочений податок визнається у відношенні різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань в цій консолідованій фінансовій звітності та відповідною податковою базою, яка використовується для розрахунку оподатковуваного прибутку, і враховується з використанням методу балансових зобов'язань. Відстрочені податкові зобов'язання, як правило, визнаються для всіх тимчасових різниць, а відстрочені податкові активи зазвичай визнаються для всіх тимчасових різниць, що відносяться на валові витрати, в тій мірі, в якій існує ймовірність отримання достатнього оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна буде реалізувати дані тимчасові різниці, що відносяться на валові витрати. Такі податкові активи і зобов'язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають в результаті гудвілу або внаслідок первісного визнання (крім випадків об'єднання підприємств) інших активів і зобов'язань в рамках операції, яка не впливає ні на оподатковуваний, ні на обліковий прибуток. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються щодо тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні підприємства та асоційовані компанії, а також за участю в спільних підприємствах, крім випадків коли Група може контролювати сторнування тимчасової різниці і існує ймовірність того, що тимчасова різниця не буде сторнована в доступному для огляду майбутньому. Відстрочені податкові активи, що виникають по тимчасових різницях, що відносяться на валові витрати, які пов'язані з такими інвестиціями і частками участі, визнаються тільки з урахуванням ступеня впевненості в тому, що буде отримана достатня оподатковуваний прибуток, яка дозволить реалізувати вигоди від тимчасових різниць, і що тимчасові різниці будуть сторнувати в доступному для огляду майбутньому. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату та зменшується в тій мірі, в якій більше не існує ймовірності того, що буде отримана достатня оподатковуваний прибуток, що дозволяє відшкодувати частину або всю суму даного активу. Відстрочені податкові активи і зобов'язання оцінюються виходячи з податкових ставок, які, імовірно, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або погашення відповідних зобов'язань на основі податкових ставок (та податкових законів), що діють або фактично діючих на звітну дату. Оцінка відстрочених податкових зобов'язань і активів відображає податкові наслідки, які могли б виникнути в залежності від способу, яким Група припускає, на звітну дату, відшкодувати актив або погасити балансову вартість своїх активів і зобов'язань. Поточний і відстрочений податки визнаються в прибутку чи збитку, крім тих випадків коли вони відносяться до статей, які визнаються в складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі капіталу. В цьому випадку поточний і відстрочений податки також визнаються у складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі капіталу, відповідно. У разі коли поточний або відстрочений податки виникають при первісному обліку об'єднання підприємств, податкове вплив включається в облік об'єднання підприємств. Дивіденди Дивіденди визнаються в складі власного капіталу як його зниження в тому періоді, в якому вони були оголошені. Дивіденди оголошені, але не сплачені станом на звітну дату, визнаються як зобов'язання на звітну дату. Визнання доходів Визнання, оцінка, подання та розкриття виручки здійснюється у відповідності до вимог МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами" (МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами"). Виручка класифікується за наступними групами: o від реалізації основної продукції та послуг (за видами відповідної продукції та послуг); o від реалізації товарів; o та інші види виручки. Об'єктом обліку виручки є індивідуальний контракт з клієнтом. Під контрактом розуміється угода між двома або більше сторонами, яка породжує юридично захищені права та обов'язки, яка необов'язково має юридичну форму договору. Дохід визнається, коли (або у міру того, як) Компанія задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом. Перегляд оцінки угод, не визнаних контрактами на попередні дати внаслідок невідповідності критеріям визнання, на предмет їх визнання здійснюється щонайменше на кожну проміжну звітну дату або за наявності очевидних подій, що свідчать про відповідність критеріям визнання. З метою визнання виручки прогресивно, у випадках дозволених МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами", застосовується метод результатів, зокрема, аналіз виконання обов'язків, завершених на дату оцінки, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг). На ранніх стадіях виконання контракту, за яким виручка має визнаватися прогресивно, коли надійно оцінити результат виконання контракту не є можливим, виручка може визнаватися в обсязі понесених витрат. Контракт вважається таким, що знаходиться на ранній стадії виконання, якщо при його виконанні понесено до 5 % його кошторисної вартості. За наявності компоненту фінансування в угодах з продажу застосовується спрощення практичного характеру щодо незастосування коригувань виручки, якщо в момент укладення угоди очікується, що період між поставкою і оплатою становить не більше 12 місяців. З метою розподілу ціни операції на обов'язки до виконання використовуються наступні методи, які наведені у порядку зниження пріоритетності (тобто кожний наступний метод є прийнятним, якщо попередні застосувати практично неможливо): o окремо взята ціна продажу; o підхід скоригованої оцінки ринку; o підхід "очікувані витрати плюс маржа"; o залишкова підхід. Витрати на укладання контрактів з клієнтами відповідно до дозволеного спрощення практичного характеру визнаються як інші операційні витрати у звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід у момент їх виникнення, якщо період амортизації активу, що був би визнаний у противному випадку, не перевищує одного року. У протилежному випадку визнається необоротний актив "Капіталізовані витрати на укладання контракту" (а у разі не суттєвості в складі інших необоротних активів), який визнається витратами на пропорційній основі відповідно до виконання обов'язків за контрактом з ним пов'язаним. Контрактні активи подаються у звіті про фінансовий стан у складі поточних активів окремо від дебіторської заборгованості, якщо термін їх перетворення у дебіторську заборгованість не перевищує 12 місяців з дати визнання виручки або зі звітної дати, або як необоротний актив в протилежному випадку. Контрактні зобов'язання подаються у звіті про фінансовий стан у складі поточних зобов'язань окремо від кредиторської заборгованості, якщо термін їх перетворення у кредиторську заборгованість не перевищує 12 місяців з дати визнання попередньої оплати (чи зобов'язання з повернення) або зі звітної дати, або як довгострокові зобов'язання в протилежному випадку. Якщо інші операційні доходи підпадають під сферу дії МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами", вони визнаються відповідно до вищенаведених положень облікової політики. Якщо інші операційні доходи підпадають під сферу дії інших МСБО і МСФЗ, вони визнаються відповідно до вимог цих стандартів. Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг). Якщо виручка від надання послуг не може бути достовірно оцінена і не існує імовірності відшкодування понесених видатків, то виручка не визнається, а понесені видатки визнаються витратами періоду в якому були понесені, і подаються у складі інших операційних витрат у звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід. При реалізації товарів, готової продукції, робіт та послуг за договорами комісії (агентськими договорами) виручка визнається за умови дотримання критеріїв, передбачених МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами" на дату, яка зазначена у звіті комісіонера (агента), якщо інше не передбачено умовами договору, укладеного між сторонами. Сума виручки дорівнює загальній сумі договору комісії (агентського договору), а сума видатків, що відшкодовуються за договором комісії (агентським договором) третім сторонам, включається до витрат на збут в періоді визнання доходів за цими договорами комісії (агентськими договорами) з одночасним визнанням зобов'язань, які класифікуються на довгострокові і поточні відповідно до умов договору комісії (агентського договору). Умовні зобов'язання та активи Умовні зобов'язання не визнаються у консолідованій фінансовій звітності. Інформація про них розкривається в примітках до консолідованої фінансової звітності, за винятком випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, є незначною. Умовні активи визнаються лише в тому випадку, коли дозволені всі умови, що визначають дану умовність.

Доходи Групи від реалізації за роки , що закінчилися 31 грудня 2019 та 2018 років, включали: виручку від реалізації власної продукції, від реалізації товарів та від надання послуг. Основні напрямки реалізації за місцем розташування покупців, були представлені в такі країни : Україна (79,5%), Казахстан (10,7%), Польща (2,2%), Білорусь (0,4%) та інші країни (7,2%). Більш детальна інформація наведена у "Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності".

Товариство не придбавало та не продавало майнові комплекси протягом 2018 - 2019 року.

Всі збитки від знецінення визнавались у витратах в тих періодах, в яких факти знецінення були виявлені. Група не орендує необоротні активи на умовах фінансової оренди Згідно з кредитними договорами, машини та обладнання вартістю 352 867 тис. грн. перебувають у заставі. (Примітка 17). Станом на 31 грудня 2019 року первісна вартість повністю замортизованих об'єктів, які ще використовуються, становила 275 179 тис. грн. (31 грудня 2018 року: 161 176 тис. грн.). Рух основних засобів за період, що закінчився 31.12.2019 р., представлений у Примітках. Оренда Станом на 31.12.2019 р. в Групі наявні договори оренди земельних ділянок, будівель та приміщень, транспортних засобів, машин та обладнання, які вона використовує в господарській діяльності. Строки оренди: - за об'єктами нерухомості - до 5 років; - за іншими об'єктами - до 3 років. У Підприємства також наявні деякі договори оренди з терміном оренди менше 12 місяців, що має низьку вартість. Відносно цих договорів Група застосовує звільнення від визнання як орендовані активи, звільнення передбачені виключно для короткострокової оренди і оренди активів з низькою вартістю. Зобов'язання Групи за договорами оренди забезпечені правом власності орендодавця на орендовані активи. Як правило, Група має права передавати або здавати орендовані активи в суборенду і по деяких договорах Група зобов'язана підтримувати орендовані активи в належному стані. Структура балансової вартості визнаних орендованих активах, представлена у Примітках.

Група здійснює свою діяльність в Україні. Незважаючи на те, що економіка України вважається ринковою, вона продовжує демонструвати певні риси, властиві економіці, що розвивається. Такі особливості характеризуються, але не обмежуються, низьким рівнем ліквідності на ринках капіталу, високою інфляцією і значним дефіцитом балансу державних фінансів і зовнішньої торгівлі. Протягом 2019 економіка України почала виходити з кризи, яка була спровокована в попередні роки внутрішніми структурними проблемами і негативним зовнішнім впливом. За державним статистичним даними, реальний ВВП в Україні в 2019 році почав зростати в порівнянні з 2018 роком. Крім того, суверенний рейтинг України ймовірності настання дефолту за зобов'язаннями відповідно до основних рейтинговими агентствами був поліпшений з позитивним прогнозом на майбутнє. Поточна динаміка зростання української економіки залежить від ефективності реалізації політичних, економічних і соціальних реформ. Все ж на поточний момент залишається деяка невизначеність з приводу ситуації в східних регіонах України, в яких зброєні сили України проводять операцію об'єднаних сил, а також в Автономній Республіці Крим, яка була анексована Російською Федерацією. У 2019 році українська гривня була порівняно стабільною по відношенню до основних світових валют, що позитивно впливає на розвиток української економіки. Завдяки стабілізаційним і стимуляційних заходів, які приймаються Урядом України з метою підтримки банківського сектора і забезпечення ліквідності українських банків і компаній, існують позитивні очікування щодо розширення доступу до джерел капіталу, а також зниження вартості капіталу, що може позитивно вплинути на економіку в країні. Керівництво Групи стежить за станом розвитку поточної ситуації та вживає заходів, при необхідності, для мінімізації будь-яких негативних наслідків наскільки це можливо. Подальший негативний розвиток подій в політичних, макроекономічних умовах і / або умовах зовнішньої торгівлі може і надалі негативно впливати на фінансовий стан і результати діяльності Групи таким чином, який поки не може бути визначений. Ця консолідована фінансова звітність не включає ніяких коригувань, які можуть мати місце в результаті такої невизначеності. Про таких корегувань буде повідомлено, якщо вони стануть відомі і зможуть бути оцінені.

У поточній діяльністі Група в основному використовує власні обігові кошти та в незначній мірі залучає кредитні кошти.

У Товариства відсутні укладені але не виконані договори на кінець звітного періоду.

Молочна галузь є однією з провідних у структурі промисловості України. Перспективи її розвитку та функціонування завжди є надзвичайно актуальними, оскільки молочні продукти є особливо цінними і незамінними продуктами харчування будь-якої людини. Група здійснює свою діяльність на ринках (як сировини так і продукції), які мають ознаки ринків монополістичної конкуренції. Продукція Товариств Групи має ряд відмінностей від подібної продукції, що випускається іншими молокопереробними підприємствами. Насамперед, Група має переваги через високу якість сировини, компонентів та готової продукції, діючі системи менеджменту якості -ISO 9001:2008, систему менеджменту безпечності харчових продуктів - ISO 22000:2005 (НАССР), систему менеджменту харчової безпеки FSSC 22000 (FOOD SAFETY SYSTEM CERTIFICATION 22000), включаючи системи харчової безпеки згідно стандартам ISO 22000:2005, ISO/TS 22002-1, сучасне обладнання та високу кваліфікація спеціалістів.

Групою проводиться сукупність науково-технічних, технологічних і організаційних змін. Важливо, що впроваджений об'єкт змін має приносити прибуток, а також те, що нові науково-технічні, технологічні і організаційні зміни необхідні для уникнення технологічного відставання, успішного просування продукції на ринках, підтримки конкурентоздатності. Товариства Групи розробляють нові види продукції, постійно оновлюють смаки продукції, змінюють та вдосконалюють рецептури своєї продукція, згідно з вподобаннями споживачів.

Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента, вiдсутня. Наведена в звiтi iнформацiя є достатньою для оцiнки фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента.