ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРИРОДНІ РЕСУРСИ"

Змін в організаційній структурі ПрАТ "ПРИРОДНІ РЕСУРСИ" відповідно до попередніх звітних періодів не було. В структурi Товариства вiдсутнi вiдокремленi пiдроздiли, фiлiї та представництва.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб): 139; Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 13; Чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб): 1; Фонд оплати працi: 74758 тис. грн.; Факти змiни розмiру фонду оплати працi, його збiльшення або зменшення вiдносно попереднього року: по вiдношенню до 2019 року відбулося зменшення на 13031 тис. грн.; Кадрова програма емiтента, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам емiтента: Товариство не проводить самостiйної кадрової програми.

Емітент належить до асоціації "АСОЦІАЦІЯ ГАЗОВИДОБУВНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ" (Місцезнаходження: Україна, 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10А, Код за ЄДРПОУ: 40166027). Асоціація здійснює діяльність у сфері зв'язків із громадськістю, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, надає інформаційні послуги та здійснює іншу професійну, наукову та технічну діяльність. ПрАТ "ПРИРОДНI РЕСУРСИ" є рівноправним членом асоціації на невизначений термін та входить до складу її засновників (учасників). Асоціація є неприбутковою організацією. Обсяг прав, що належать емітенту стосовно управління створеною юридичною особою зазначений в Статуті асоціації.

Товариство не проводило протягом звітного періоду спільної діяльності з іншими організаціями, підприємствами, установами.

Пропозицiй щодо реорганiзацiїї Товариства з боку третiх осiб протягом звiтного перiоду не надходило.

Основні принципи облікової політики Перерахунок іноземної валюти Ця фінансова звітність представлена у національній валюті України, гривні, яка є функціональною валютою і валютою подання для Компанії. Операції в іноземній валюті відображаються за обмінним курсом Національного банку України (НБУ), встановленим на дату операції. Монетарні активи і зобов'язання в іноземній валюті перераховуються в гривні за офіційним курсом обміну, який встановлює НБУ на відповідну звітну дату. Курсові різниці, що виникають у результаті перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту Компанії, включаються до звіту про фінансові результати. Немонетарні статті в іноземній валюті, враховані за історичною вартістю, обліковуються за обмінним курсом на дату здійснення операції. Курси на дату складання балансу, що використовувались для перерахунку сум в іноземній валюті, були наступними: 31 грудня 2020 р. 31 грудня 2019 р. 1 долар США 28,2746 гривні 23,6862 гривні 1 євро 34,7396 гривні 26,4220 гривні Нафтогазові активи та інші основні засоби Нафтогазові активи та інші основні засоби відображаються за первісною вартістю за вирахуванням суми накопиченого зносу і накопичених збитків від зменшення корисності. Первісна вартість активів включає ціну придбання або витрати на створення, будь-які витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням активу до стану, придатного до використання, суму первісно оціненого зобов’язання щодо виведення з експлуатації і витрати на позики для довгострокових проектів зі створення активів, якщо вони відповідають критеріям визнання. Ціна придбання або вартість створення - це загальна сплачена сума та справедлива вартість будь-якої винагороди, переданої для придбання активу. Нові свердловини, буріння яких Компанія починає на етапі розробки та промислової експлуатації родовища, визнаються активом Компанії, якщо: існує ймовірність того, що Компанія отримає додаткові майбутні економічні вигоди, пов'язані з відповідною свердловиною; собівартість свердловини може бути достовірно визначена. На етапі розробки та промислової експлуатації родовища Компанія може здійснювати передоплати за необоротні нафтогазові активи. Такі передоплати відносяться до необоротних нафтогазових активів, а в балансі відображаються у статті Незавершені капітальні інвестиції. Матеріали для капітального будівництва відносяться до матеріальних нафтогазових активів (якщо вони утримуються/використовуються Компанією на етапі розробки та промислової експлуатації родовища), а в балансі відображаються у статті Незавершені капітальні інвестиції. Майновий об’єкт (одиниця обліку нафтогазових активів), машини та устаткування списуються з балансу в результаті продажу або у випадку, коли не передбачається отримання економічних вигод від їх подальшого використання чи продажу. Будь-який прибуток чи збиток, що виникає внаслідок списання з балансу актива (розраховується як різниця між чистими надходженнями від вибуття та поточною обліковою вартістю актива) включається у фінансову звітність того року, коли актив було списано з балансу. Визнання свердловини як об’єкта основних засобів припиняється у разі: її вибуття; якщо майбутні економічні вигоди від її використання чи вибуття не очікуються (при ліквідації). Витрати на консервацію та розконсервацію свердловини визнаються витратами періоду. Амортизація Амортизація нафтогазових активів (окрім ліцензій) розраховується пропорційно видобутку по родовищу до оціненої суми доведених розроблених запасів корисних копалин родовища, за винятком активів, термін корисного використання яких менше терміну корисного використання родовища (в цьому випадку застосовується прямолінійний метод). Амортизація ліцензій, що включаються до складу нафтогазових активів, здійснюється пропорційно видобутку по родовищу до оціненої суми загальних доведених запасів родовища. Амортизація інших основних засобів розраховується прямолінійним методом, враховуючи наступні строки експлуатації активів: Будівлі та споруди 10-20 років Транспортні засоби, меблі та устаткування 5-15 років Ліквідаційна вартість активів, строки експлуатації та методи їх амортизації переглядаються та коригуються за необхідністю на кінець кожного фінансового року. Технічне обслуговування та ремонти Видатки на технічне обслуговування, ремонти та переобладнання складають або вартість заміщення активу (частини активу), або витрати на капітальний ремонт. Якщо актив (або частина активу, що раніше окремо амортизувалася), списується з балансу та замінюється, і існує вірогідність отримання подальшої економічної вигоди для Компанії від використання нової одиниці, вартість заміщення капіталізується. Всі інші поточні експлуатаційні витрати відносяться до витрат по мірі виникнення. Оренда Компанія оцінює чи є договір орендою, або чи містить він оренду, на початку дії договору. Договір є орендним або містить оренду, якщо він передає право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію. Компанія у ролі орендаря Компанія використовує єдиний підхід до визнання та оцінки всіх договорів оренди, окрім короткострокової оренди та оренди малоцінних активів. Компанія визнає орендні зобов’язання та активи з права користування, що відображають права на використання орендованих активів. Активи з права користування Компанія визнає активи з права використання на дату початку оренди. Активи з права використання оцінюються за собівартістю за мінусом накопиченої амортизації та знецінення, та коригуються на суми переоцінки орендного зобов’язання. Собівартість активів з права користування включає суми первісної оцінки орендного зобов’язання, первісні прямі витрати та орендні платежі, здійснені до або на дату початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди. Активи з права користування амортизуються впродовж меншого з наступних періодів: строку корисного використання активу або терміну оренди. Орендні зобов’язання На дату початку оренди Компанія визнає орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, що мають бути сплачені протягом терміну оренди. Орендні платежі включають фіксовані платежі (в тому числі по суті фіксовані платежі) та змінні орендні платежі, які залежать від індексу або ставки. Змінні орендні платежі, що не залежать від індексу або ставки, визнаються витратами періоду, в якому відбулася подія чи виконалась умова, що призвела до виникнення такого платежу. Також, Компанія застосовує виключення практичного характеру та не розмежовує компоненти, що не пов’язані з орендою, та компонент оренди. Для розрахунку теперішньої вартості орендних платежів Компанія використовує ставку додаткових запозичень орендаря, оскільки припустиму ставку відсотка в оренді не можна легко визначити. Після дати початку оренди сума орендних зобов’язань збільшується на суму нарахованих відсотків та зменшується на суму платежів за договорами оренди. Крім того, орендне зобов’язання переоцінюється в результаті модифікації оренди або зміни в сумах майбутніх орендних платежів. Короткострокова оренда та оренда малоцінних активів Компанія застосовує виключення практичного характеру та не визнає активи з права використання та орендні зобов’язання по короткостроковій оренді (оренді терміном до 12 місяців включно, яка не містить в собі можливості придбання орендованого активу) та по оренді малоцінних активів. Орендні платежі по такій оренді визнаються витратами періоду прямолінійно впродовж терміну оренди. Компанія у ролі орендодавця Оренда вважається операційною за умови, якщо Компанія фактично не передає орендареві усі ризики та вигоди від права володіння активом. Орендний дохід визнається прямолінійно впродовж терміну оренди. Початкові прямі витрати, що виникають в процесі ведення переговорів щодо операційної оренди, додаються до поточної балансової вартості активу, що здається в оренду, і визнаються протягом строку оренди так само як і орендний дохід. Витрати на позики Витрати на позики, що прямо відносяться до створення, будівництва або виготовлення кваліфікованого активу, капіталізуються та включаються до собівартості активу протягом періоду його створення, до часу, поки не завершаться основні роботи з підготовки активу до використання за призначенням, тобто до дати, коли актив може бути використаний у промисловому виробництві. Коли позики беруться спеціально для фінансування конкретного проекту, капіталізації підлягає сума фактично понесених витрат на позики. При цьому, якщо Компанія використовувала тимчасово вільні ресурси із запозичень, отриманих для фінансування проекту, то дохід, отриманий від таких короткострокових інвестицій, відображається як зменшення загальної суми капіталізованих витрат на позики. Коли для фінансування проекту використовується частина загальних запозичень, то сума, що підлягає капіталізації, розраховується з використанням середньозважених ставок, що були застосовані до відповідних загальних запозичень Компанії протягом даного періоду. Усі інші витрати на позики визнаються у складі прибутків та збитків в періоді, в якому вони були понесені. Нематеріальні активи Нематеріальні активи Нематеріальні активи, що були придбані окремо, оцінюються за собівартістю придбання. Після первісного визнання, нематеріальні активи оцінюються за собівартістю, за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та знецінення. Внутрішньо згенеровані нематеріальні активи, за виключенням витрат на розробку, не визнаються Компанією, натомість витрати визнаються в звіті про фінансові результати в періоді, в якому вони були понесені. У Компанії немає нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації. Нематеріальні активи з визначеним терміном корисної експлуатації амортизуються впродовж періоду їх експлуатації та перевіряються на предмет знецінення, за наявності індикаторів зменшення корисності. Період та метод амортизації нематеріального активу з визначеним терміном корисної експлуатації переглядається як мінімум наприкінці кожного фінансового року. Зміни в очікуваному терміні корисної експлуатації чи в очікуваній формі споживання майбутніх економічних вигод обліковуються як зміна амортизаційного періоду або амортизаційного методу, відповідно до обставин, та розглядаються як зміни у бухгалтерських оцінках. Амортизація нематеріальних активів з визначеним терміном корисної експлуатації відображається у звіті про фінансовий результат в категорії витрат, що відповідає функціональному призначенню нематеріального активу. Прибутки або збитки, що виникають в результаті припинення визнання нематеріального активу, оцінюються як різниця між чистими надходженнями від вибуття активу та обліковою вартістю активу, та відображаються у звіті про фінансовий результат в момент припинення визнання активу. Витрати на розробку Витрати на спорудження, встановлення і доведення до стану, придатного до використання, об'єктів інфраструктури, таких як замірно-сепараційні установки, трубопроводи та витрати на буріння експлуатаційних свердловин капіталізуються у складі нафтогазових активів. Дозвіл на промислову розробку Щодо Луценківського родовища Компанією отримано спеціальний дозвіл на промислову розробку родовища. Даний дозвіл чинний до 26 березня 2033 р. та може бути поновлений наприкінці терміну дії. Оскільки поновлення дозволу, як очікується, не буде відносно витратним для Компанії, його амортизація нараховується виробничим методом, на основі загальних доведених резервів по родовищу. Витрати на отримання дозволу на промислову розробку включені до складу нафтогазових активів. Знецінення нефінансових активів На кожну звітну дату Компанія визначає наявність ознак можливого зменшення корисності активу (чи одиниці, що генерує грошові кошти (ОГГК), включаючи нафтогазові активи, інші активи та основні засоби. Якщо виявлено ознаки можливого зменшення корисності активу, то розраховується сума очікуваного відшкодування, що є більшою з двох величин: (1) справедливої вартості активу чи ОГГК за вирахуванням витрат на продаж, та (2) вартості при використанні активу. Сума очікуваного відшкодування визначається для кожного окремого активу, за винятком активів, що самостійно (тобто незалежно від інших активів чи груп активів) не генерують потоки грошових коштів. Такі активи тестуються на знецінення у складі ОГГК, до якої вони належать. Коли балансова вартість активу чи ОГГК перевищує суму очікуваного відшкодування, в обліку визнається зменшення корисності активу, тобто вартість активу зменшується до вартості відшкодування. При оцінці вартості при використанні активу, майбутні грошові потоки дисконтуються до їх теперішньої вартості з використанням ставки до оподаткування, що відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей в часі та ризики, властиві активу/ОГГК. При визначенні справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж використовується відповідна модель оцінки. Такі розрахунки підтверджуються ринковими мультиплікаторами або іншими наявними індикаторами справедливої вартості. Збитки від зменшення корисності визнаються у складі інших витрат. На кожну звітну дату Компанія визначає наявність ознак того, що попередньо визнані збитки від зменшення корисності активів/ОГГК більше не існують чи зменшились. Якщо виявлено такі ознаки, то Компанія визначає суму очікуваного відшкодування активу чи ОГГК. Раніше визнані збитки від зменшення корисності сторнуються лише у випадку, коли відбулася зміна в оцінці, яка використовувалась для визначення суми очікуваного відшкодування активу/ОГГК, з моменту останнього визнання збитку від зменшення корисності. При цьому балансова вартість активу/ОГГК збільшується до суми його/її очікуваного відшкодування. Збільшена вартість активу не може перевищувати балансову вартість, що була б визначена за вирахуванням амортизації, якщо б в минулому не було визнано збиток від зменшення корисності активу чи ОГГК. Таке сторнування визнається у звіті про фінансовий результат за період. Фінансові активи Первісне визнання та оцінка Фінансові активи класифікуються при первісному визнанні на такі, що надалі оцінюються за амортизованою собівартістю, справедливою вартістю через інший сукупний дохід або справедливою вартістю через прибуток або збиток. Класифікація фінансових активів при первісному визнанні залежить від: установлених договорами характеристик грошових потоків та бізнес-моделі Компанії з управління відповідними фінансовими активами. За винятком торгової дебіторської заборгованості, що не має значного компоненту фінансування, Компанія при первісному визнанні оцінює фінансовий актив за його справедливою вартістю плюс, для активів, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, витрати на операцію. При первісному визнанні Компанія оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування або якщо щодо неї Компанія застосувала практичний прийом згідно з МСФЗ 15. Для того щоб фінансовий актив був класифікований та оцінений за амортизованою собівартістю або справедливою вартістю через інший сукупний дохід, він повинен генерувати у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми заборгованості. Бізнес-модель Компанії з управління фінансовими активами визначає, яким шляхом будуть згенеровані грошові потоки від фінансового активу: або шляхом одержання договірних грошових потоків, або шляхом продажу фінансового активу, або у будь-який з цих способів. Подальша оцінка З метою подальшої оцінки фінансові активи поділяються на чотири категорії: - фінансовий актив, що надалі оцінюється за амортизованою собівартістю (боргові інструменти); - фінансовий актив за справедливою вартістю через інший сукупний дохід з перекласифікацією накопиченого прибутку або збитку (боргові інструменти); - фінансовий актив за справедливою вартістю через інший сукупний дохід без перекласифікації накопиченого прибутку або збитку при припиненні визнання (інструменти капіталу); - фінансовий актив за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Станом на 31 грудня 2020 та 2019 рр., фінансові активи Компанії складались із фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю (боргові інструменти). Компанія оцінює фінансовий актив за амортизованою собівартістю у разі дотримання наступних умов: - фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є одержання договірних грошових потоків; і -договірні умови фінансового активу дають право на отримання у певні дати грошових потоків, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми заборгованості. Фінансовий актив, що обліковується за амортизованою собівартістю після первісного визнання оцінюється за методом ефективного відсотка та перевіряється на предмет зменшення корисності. Прибутки або збитки від припинення визнання, модифікації або зменшення корисності визнаються у складі прибутку або збитку. Припинення визнання Визнання фінансового активу (або, де застосовно, частини фінансового активу або частини групи однорідних фінансових активів) припиняється тоді й лише тоді, коли: -спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу; або -Компанія передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу або бере на себе договірне зобов'язання виплачувати грошові потоки одному або кільком кінцевим одержувачам? та або (а) Компанія в основному передає всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, або (б) Компанія в основному не передає й не зберігає за собою всіх ризиків та вигод від володіння фінансовим активом, але передала контроль над активом. Коли Компанія передала права на грошові потоки від фінансового активу або уклала транзитну угоду, вона оцінює чи зберегла вона, і в якій мірі, всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом. Якщо Компанія в основному не передає та не залишає за собою всіх ризиків та вигод від володіння переданим активом, і зберігає за собою контроль над переданим активом, то Компанія продовжує визнавати переданий актив у обсязі своєї подальшої участі. В такому разі, Компанія також визнає відповідне зобов'язання. Переданий актив та відповідне зобов'язання оцінюються на основі, що відображає права та обов'язки, збережені Компанією. Якщо подальша участь Компанії набуває форми гарантії за переданим активом, то обсягом подальшої участі Компанії є менша з таких сум: (i) балансова вартість активу та (ii) максимальна сума одержаної компенсації, яку Компанія може бути вимушена сплатити. Зменшення корисності фінансових активів Компанія визнає резерв під очікувані кредитні збитки для всіх боргових інструментів, окрім фінансових активів за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Очікувані кредитні збитки - це різниця між усіма договірними грошовими потоками та грошовими потоками, які Компанія очікує одержати, дисконтована за первісною ефективною ставкою відсотка. При розрахунку резерву враховуються грошові потоки від реалізації утримуваної застави або іншого засобу покращення кредитної якості, що є невід'ємною частиною умов договору. Загалом очікувані кредитні збитки визнаються у дві стадії. Якщо станом на звітну дату кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, то Компанія оцінює резерв під збитки за таким фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює 12-місячним очікуваним кредитним збиткам. Якщо кредитний ризик за фінансовим інструментом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, то Компанія використовує ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) впродовж очікуваного строку існування фінансового інструмента. Для торговельної дебіторської заборгованості та договірних активів, Компанія застосовує спрощений підхід до оцінки резерву очікуваних кредитних збитків. Відповідно до цього підходу, Компанія не відсліковує зміну в кредитних ризиках, натомість Компанія визнає очікувані кредитні збитки за весь строк існування фінансового активу на кожну звітну дату. Компанія використовує матрицю забезпечення, що враховує історичний досвід кредитних збитків Компанії, скоригований на прогнозну інформацію відносно дебіторів або змін в економічному середовищі. Компанія вважає, що дефолт фінансового активу настає, коли контрактні грошові потоки прострочені на 90 і більше днів. Однак в певних випадках Компанія може визнати дефолт по фінансовому активу, коли наявні внутрішні або зовнішні індикатори свідчать про те, що Компанія не отримає непогашену частку контрактної суми в повному обсязі до врахування засобу покращення кредитної якості, утримуваного Компанією. Якщо Компанія не має обґрунтованих очікувань щодо отримання договірних грошових потоків за фінансовим активом, такий актив припиняє визнаватися. Фінансові зобов’язання Первісне визнання та оцінка Фінансові зобов'язання класифікуються як фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, кредити та позики отримані, кредиторська заборгованість, а також деривативи, які є інструментами ефективного хеджування. Компанія класифікує свої фінансові зобов’язання при їх первісному визнанні. Всі фінансові зобов’язання при первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю за мінусом, у випадку кредиторської заборгованості, кредитів та позик отриманих, прямих витрат на операцію. Фінансові зобов’язання Компанії включають торгову та іншу кредиторську заборгованість, а також позики отримані. Подальша оцінка Подальша оцінка фінансових зобов’язань залежить від їх природи, як описано нижче: Кредити та позики отримані Після первісного визнання кредити та позики з фіксованим терміном погашення оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективного відсотка. Прибутки та збитки визнаються у фінансових результатах, коли зобов’язання припиняє визнаватись, а також в процесі амортизації. Амортизована вартість розраховується з урахуванням будь-якого дисконту або премії при придбанні, а також витрат, які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка. Амортизація за ефективною ставкою відсотку включається до складу фінансових витрат. Торгова та інша кредиторська заборгованість Після первісного визнання торгова та інша кредиторська заборгованість з фіксованим терміном погашення оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективного відсотка. Амортизована вартість розраховується з урахуванням будь-яких витрат на операцію, дисконтів та премій. Припинення визнання Компанія припиняє визнання фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання) тоді, коли воно погашене (анульоване), - тобто коли визначене в договорі зобов’язання виконане, скасоване або термін його дії закінчився. Якщо існуюче фінансове зобов’язання замінюється іншим від того самого кредитора на значно змінених умовах, або умови існуючого зобов’язання в подальшому змінюються, відповідна заміна зобов’язання або зміна умов відображаються як припинення визнання первісного фінансового зобов’язання та визнання нового зобов’язання, а різниця у балансовій вартості зобов’язань визнається в прибутках та збитках. Взаємозалік фінансових інструментів Взаємозалік фінансових активів та фінансових зобов’язань проводиться, та відповідна чиста сума відображається у фінансовій звітності, якщо і тільки якщо: - існує юридичне право на взаємозалік заборгованостей, та - Компанія має намір погасити заборгованість на нетто-основі, або отримати актив та погасити відповідне зобов’язання одночасно. Запаси Запаси оцінюються за найменшою з двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Собівартість сировини та запасних частин визначається за методом середньозваженої собівартості та складається із прямих витрат на придбання та витрат на транспортування. Собівартість природного газу та газового конденсату визначається за методом середньозваженої собівартості та складається із амортизації, рентної плати, вартості матеріалів, прямих витрат на оплату праці, а також частки постійних виробничих накладних витрат, базуючись на нормальній потужності виробничого устаткування. Собівартість вуглеводневого скрапленого газу визначається за методом середньозваженої собівартості та складається із амортизації, вартості матеріалів (включаючи вартість газу), акцизу, прямих витрат на оплату праці, а також частки постійних виробничих накладних витрат, базуючись на нормальній потужності виробничого устаткування. Собівартість товарів для перепродажу (включаючи нафту, природний газ та газовий конденсат) визначається за методом середньозваженої собівартості. Чиста вартість реалізації - це попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу. Грошові кошти та їх еквіваленти Грошові кошти та їх еквіваленти у фінансовій звітності включають в себе: грошові кошти на поточних рахунках в банках, а також короткострокові депозити зі строком погашення до трьох місяців. Для цілей подання у звіті про рух грошових коштів, грошові кошти та їх еквіваленти складаються з грошових коштів та короткострокових депозитів за виключенням банківських овердрафтів, якщо такі є. Зареєстрований (пайовий) капітал (акціонерний капітал) Акціонерний капітал складається з випущених простих іменних акцій. Витрати, безпосередньо пов'язані з емісією нових акцій, враховуються як зменшення суми надходжень за вирахуванням податків. Використання нерозподіленого прибутку на виплати дивідендів або відрахування в резервний капітал здійснюється лише на підставі рішення акціонерів. Резервний капітал і додатковий капітал Відповідно до законодавства, а також Статуту, Компанія у разі необхідності має право спрямувати частину прибутку на створення резервного капіталу та додаткового капіталу. Керівництво Компанії вважає зазначені резерви обмеженими до використання. Вилучений капітал Власні викуплені акції визнаються по собівартості придбання і віднімаються з капіталу. Компанія не визнає прибутку чи збитку у звіті про фінансові результати при придбанні, продажу, випуску чи анулюванні власних викуплених акцій. Будь які різниці, що виникли при повторному випуску між сплаченою вартістю та номіналом - визнаються в додаткову капіталі. Інвестиції в дочірні підприємства Інвестиції в дочірні підприємства обліковуються за собівартістю придбання за вирахуванням резерву під знецінення. Дивіденди Дивіденди визнаються у зобов'язаннях і віднімаються з капіталу в тому періоді, в якому вони оголошені. Резерви (забезпечення) Загальна частина Резерв визнається тільки тоді, коли Компанія має поточне зобов'язання в результаті минулих подій, існує висока ймовірність того, що для погашення зобов'язань буде необхідний відтік ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і може бути зроблена достовірна оцінка суми зобов'язань. Коли Компанія очікує, що частину або всю суму резерву буде відшкодовано, наприклад, за договором страхування, сума відшкодування визнається як окремий актив, але лише тоді, коли існує цілковита впевненість, що відшкодування буде отримано. Витрати, пов’язані із будь-яким із резервів, визнаються в прибутках чи збитках (за винятком резервів під зобов'язання щодо виведення з експлуатації, облік яких описаний нижче) з урахуванням відшкодування, якщо таке є. Якщо ефект вартості грошей у часі є суттєвим, резерви дисконтуються, використовуючи поточну ставку до оподаткування, що відображає, якщо необхідно, ризики, притаманні зобов’язанню. Якщо використовується метод дисконтування грошових потоків, збільшення зобов’язань у зв’язку зі скороченням періоду дисконтування включається до фінансових витрат. Зобов’язання щодо виведення з експлуатації Зобов’язання щодо виведення з експлуатації визнаються якщо в результаті подій у минулому Компанія має діюче юридичне чи конструктивне зобов’язання, існує висока ймовірність того, що для погашення зобов’язань буде потрібний відтік ресурсів, і може бути зроблена достовірна оцінка суми зобов’язань. Сума рівна резерву також визнається частиною собівартості відповідного необоротного активу у складі нафтогазових активів. Сума визнаних зобов’язань є очікуваними витратами на ліквідацію свердловин та відновлення земельних ділянок, дисконтованими до своєї теперішньої вартості. Очікувані грошові потоки дисконтуються за реальною ставкою до оподаткування, що відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей у часі та ризиків, характерних для Компанії на звітну дату. Збільшення зобов’язань у зв’язку зі скороченням періоду дисконтування включається до фінансових витрат. Зміни в очікуваних часових рамках виведення з експлуатації чи очікуваних витратах на ліквідацію відповідно обліковуються перспективно внесенням змін до суми резервів, та до вартості відповідних необоротних активів у складі нафтогазових активів. Дохід від договорів з клієнтами Дохід від договорів з клієнтами визнається в момент, коли контроль над товарами або послугами перейшов до покупця, та у сумі, що відображає компенсацію, на яку підприємство очікує мати право в обмін на товари або послуги, надані клієнтам. Компанія прийшла до висновку, що в договорах з клієнтами вона виступає як принципал, оскільки вона контролює товари та послуги до моменту передачі їх клієнтам. Договори з клієнтами не містять змінної частини винагороди (можливості повернення товарів, знижок тощо) та можливості негрошової компенсації. Згідно умов договорів, строк розрахунків за реалізацію Компанією товарів або послуг не перевищує одного року. Відповідно, Компанія вирішила застосувати практичний прийом, передбачений МСФЗ 15, та не виділяти фінансовий елемент з суми компенсації, належної до сплати покупцями. Наступні критерії визнання мають дотримуватися до того, як дохід буде визнано: Продаж продукції / товарів Дохід від реалізації визнається, коли контроль над активом передається покупцеві, зазвичай після відвантаження продукції. Що стосується продажу природного газу, передача контролю зазвичай відбувається тоді, коли продукція фізично доставляється у трубопровід. Доходи від надання послуг Дохід від надання послуг, що є основним видом діяльності або пов’язаним з основною діяльністю, визнається в періоді надання таких послуг та відображається у складі чистого доходу від реалізації послуг. Дохід від надання послуг, що не є основним видом діяльності, а також дохід від операційної оренди активів відображається на нетто-основі у складі інших операційних доходів. Договірні баланси Договірний актив Договірний актив - це право суб’єкта господарювання на компенсацію за товари та послуги, надані клієнту. Якщо Компанія здійснює передачу товарів та послуг клієнту до того, як клієнт сплатить компенсацію або до того, як настане дата сплати такої компенсації, Компанія відображає вартість переданих товарів та послуг як договірний актив, за винятком будь-яких сум, відображених як дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість - це право Компанії на компенсацію, яке є безумовним (тобто, щоб настала дата сплати такої компенсації, необхідний лише плин часу). Облік дебіторської заборгованості більш детально описаний в розділі Фінансові активи. Договірне зобов’язання Договірне зобов’язання - це зобов'язання Компанії передати товари або послуги клієнту, за які Компанія отримала компенсацію (або настав час сплати такої суми) від клієнта. Договірні зобов’язання визнаються у складі доходів, коли Компанія виконує відповідне зобов’язання за договором. Фінансові доходи До фінансових доходів відносяться процентні доходи, нараховані на залишки грошових коштів на депозитних, розрахункових та інших рахунках, відкритих у банківських установах, а також процентні доходи при дисконтуванні фінансових зобов'язань/активів. Фінансові витрати До фінансових витрат відносяться процентні витрати за запозиченнями, а також процентні витрати при дисконтуванні фінансових зобов'язань. Податки Поточний податок на прибуток Податкові активи та зобов’язання по поточному податку на прибуток за поточний та попередні періоди оцінюються у сумі, що очікується до відшкодування від податкових органів чи до сплати податковим органам. Податкові ставки та податкове законодавство, що використовуються для розрахунку даної суми, - це ставки і законодавство, що були чинними впродовж відповідного періоду. Нарахування поточного податку на прибуток Компанії здійснюється відповідно до податкового режиму України, і базується на податковому доході та податкових витратах, відображених Компанією у податковій декларації. Відстрочений податок на прибуток Відстрочений податок на прибуток розраховується з використанням методу балансових зобов’язань шляхом визначення тимчасових різниць на звітну дату між податковою базою активів та зобов’язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Відстрочені податкові зобов’язання визнаються для всіх оподатковуваних тимчасових різниць, крім наступних випадків: - відстрочене податкове зобов’язання виникає в результаті первісного визнання гудвілу або активу чи зобов'язання в операції, яка не є об'єднанням бізнесу і не має під час здійснення жодного впливу ні на обліковий, ні на оподатковуваний прибуток (податковий збиток); і - відстрочене податкове зобов’язання пов'язане з інвестиціями в дочірні підприємства, асоційовані компанії і з часткою участі в спільних підприємствах, по яких Компанія має здатність контролювати визначення часу сторнування тимчасової різниці та при цьому є ймовірним, що тимчасова різниця не сторнуватиметься найближчим часом. Відстрочені податкові активи визнаються за всіма тимчасовими різницями, що підлягають вирахуванню, та податковими збитками, коли існує ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можливо використати такі тимчасові різниці, крім наступних випадків: - відстрочений податковий актив виникає в результаті первісного визнання активу чи зобов’язання в операції, яка не є об’єднанням бізнесу та не впливає під час здійснення ні на обліковий, ні на оподатковуваний прибуток (податковий збиток); - відстрочений податковий актив, пов'язаний з інвестиціями в дочірні підприємства, асоційовані компанії і з часткою участі в спільних підприємствах, визнається лише у тій мірі, в якій існує значна ймовірність того, що тимчасові різниці будуть сторновані найближчим часом та буде наявний оподатковуваний прибуток, проти якого можуть бути використані такі тимчасові різниці. Балансова вартість відстроченого податкового активу переглядається на кожну звітну дату та визнається тільки в тій мірі, в якій існує впевненість у тому, що в наявності буде оподатковуваний прибуток, відносно якого можна реалізувати відстрочений податковий актив. Невизнаний відстрочений податковий актив переоцінюється на кожну дату звітності та визнається в тій мірі, в якій з’являється ймовірність, що майбутній оподатковуваний прибуток дозволить використати такий актив. Відстрочені податкові активи і зобов’язання оцінюються за ставками податку, застосування яких очікується при реалізації (використанні) активу або погашенні зобов’язання. Такі очікування базуються на ставках податку і положеннях податкового законодавства, що вступили в дію до звітної дати. Компанія проводить взаємозалік відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань тільки в тому разі, якщо Компанія має юридично закріплене право заліку поточних податкових активів в рахунок поточних податкових зобов’язань; та відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відносяться до податку на прибуток, що нараховується до сплати/відшкодування одним податковим органом. Податки, пов’язані з виробництвом Діяльність Компанії по видобуванню вуглеводнів є окремим об’єктом оподаткування рентою. Рентна плата розраховується, виходячи з кількості видобутих вуглеводнів. Рентна плата нараховується та визнається у собівартості запасів, коли відповідні вуглеводні видобуваються та списується на витрати періоду у складі собівартості реалізації. Податок на додану вартість Доходи, витрати, активи та зобов’язання визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість, окрім наступних випадків: - коли податок на додану вартість, що виникає при купівлі активів чи послуг, не відшкодовується податковими органами, такий податок на додану вартість визнається у вартості придбання активу або як частина витрат; - дебіторська та кредиторська заборгованості включають суму податку на додану вартість. Акциз Діяльність Компанії з виробництва та продажу скрапленого газу є об’єктом оподаткування акцизом, відповідно до норм Податкового Кодексу України. Ставки акцизу визначені у євро за кожен літр реалізованої продукції і перераховуються у гривні за курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація продукції. Акциз нараховується та визнається у доходах і собівартості реалізованої продукції в момент відвантаження продукції покупцю. Державний пенсійний фонд та соціальне страхування У процесі звичайної діяльності Компанія здійснює регулярні внески до Пенсійного фонду України та соціальних фондів, що розраховуються виходячи зі ставок, встановлених державою, базуючись на загальному фонді оплати праці. Такі внески визнаються витратами періоду, в якому відповідна заробітна плата була зароблена працівниками. Компанія не має жодних інших зобов’язань щодо виплати внесків, які відповідали б визначенню короткострокових виплат працівникам. Компанія здійснює нарахування на виплату пільгових пенсій робітникам певних професій, що відповідно до законодавства мають право на дострокову пенсію (плани з визначеними виплатами). Визначення працівників, що мають право на отримання відповідної пенсії, відбувається на основі їх відповідності певним критеріям: загальний стаж, стаж на відповідній шкідливій роботі, вік працівника. Зобов’язання Компанії щодо компенсації Пенсійному фонду дострокових пенсій припиняється, коли кожен з працівників, що має право на дострокову пенсію, досягає загального пенсійного віку. Компанія не встановлювала жодних інших спеціальних фондів для виплати додаткових пенсій. Умовні зобов’язання Умовні зобов’язання не визнаються у фінансовій звітності якщо немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов’язання та/або суму зобов’язання не можна оцінити достатньо достовірно. Якщо можливість будь-якого вибуття при погашенні не є віддаленою, сума таких умовних зобов’язань розкривається у фінансовій звітності. Зміни в обліковій політиці та примітках Облікова політика, яка прийнята для підготовки фінансової звітності, відповідає принципам, що використовувались при підготовці окремої фінансової звітності Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2019 р., за виключенням прийнятих нових та змінених стандартів та інтерпретацій станом на 1 січня 2020 р. Компанія не застосовувала достроково стандарти, роз’яснення або поправки, які були випущені, але не вступили в силу. Нові стандарти та інтерпретації, що вступили в силу з 1 січня 2020 р.: Зміни до МСФЗ 3: Визначення бізнесу; Зміни до МСБО 1 та МСБО 8: Визначення матеріальності; Концептуальна основа складання фінансової звітності; Зміни до МСФЗ 7, МСФЗ 9 та МСБО 39: Реформа базової відсоткової ставки; Зміни до МСФЗ 16: Поступки з оренди, пов’язані з пандемією "COVID-19". Застосування цих змін до стандартів та Концептуальної основи не мало впливу на фінансову звітність Компанії. Майбутні зміни в обліковій політиці При складанні цієї звітності Компанія застосовувала всі стандарти та інтерпретації, які були чинними для періодів, починаючи із 1 січня 2020 року. На дату ухвалення цієї фінансової звітності перелічені нижче МСФЗ, КТМФЗ та поправки були випущені, але ще не вступили в силу. Керівництво вважає, що застосування цих поправок та стандартів не матиме впливу на фінансову звітність Компанії у наступних періодах: Стандарт або зміни Дата набрання чинності (з) Посилання на Концептуальну основу фінансової звітності - Зміни до МСФЗ 3 1 січня 2022 р. Основні засоби: Продаж перед цільовим використанням - Поправки до МСБО 16 1 січня 2022 р. Обтяжливі контракти - Витрати на виконання контракту - Зміни до МСБО 37 1 січня 2022 р. МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності" - Перше застосування МСФЗ дочірньою компанією 1 січня 2022 р. МСБО 41 "Сільське господарство" - Оподаткування при оцінці справедливої вартості 1 січня 2022 р. МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" - комісійні включені в "10% тест" на припинення визнання фінансового зобов'язання 1 січня 2022 р. МСФЗ 17 "Страхові контракти" 1 січня 2023 р. Зміни до МСБО 1: Класифікація зобов’язань як поточних та довгострокових 1 січня 2023 р.

В звiтному перiодi основним видом дiяльностi Товариства було видобування та реалiзацiя природного газу, газового конденсату та газу вуглецевого скрапленого. Основними споживачами продукцiї Товариства у звiтному перiодi були вітчизняні пiдприємства паливно-енергетичного комплексу та iншi господарюючi суб'єкти.

За останнi 5 (п'ять) рокiв Товариством здiйснювались оперцiї з придбання основних засобiв у значних розмiрах, а саме: будiвель, споруд, машин, обладнання та транспортних засобiв як виробничого, так i невиробничого призначення. Вивiд основних засобiв з експлуатацiї, як правило, є наслiдком їх морального та фiзичного зносу.

Основнi засоби вiдображенi у балансi за фактичними витратами на їх придбання, доставку та встановлення. Утримання активiв здiйснюється за власнi кошти Товариства. Володiння основними засобами здiйснюється Товариством на правах власностi на постiйнiй основi. Екологiчна полiтика емітента спрямована на збереження безпечного для iснування живої i неживої природи навколишнього середовища, рацiональне використання ресурсiв та енергозбереження мінімізацію техногенного впливу на довкiлля. Рацiональне використання природних ресурсiв - одне iз стратегічних цiлей ПрАТ "ПРИРОДНI РЕСУРСИ". Основні засоби емітента використовуються за призначенням. Обтяження та обмеження на використання майна емітента не накладались. Терміни та умови користування основними засобами (за основними групами): Будiвлi та споруди - 10-20 рокiв; Машини та обладнання - 12-15 рокiв, Транспортнi засоби - 5-15 рокiв. Первiсна вартiсть основних засобiв становить 1695860 тис. грн., нараховано зносу - 712124 тис. грн., залишкова вартість основних засобів - 983736 тис. грн. Ступiнь зносу основних засобiв - 42,0 %. Коефiцiєнт використання основних засобiв - 90,3 %. Товариством у 2020 роцi була придбана свердловина, проведені успішні капітальні ремонти декількох свердловин з впровадженням міжнародних технологій, а також придбано основні засоби (обладнання виробничого призначення).

Iстотнi проблеми для ПрАТ "ПРИРОДНI РЕСУРСИ" можуть виникнути у разi зниження цiни природного газу та газового конденсату, вiдсутностi своєчасної оплати з боку контрагентiв або за умови директивного постачання природного газу та газового конденсату державi.

Дiяльнiсть Товариства фiнансується за рахунок власних коштiв. Кредити банкiв для фiнансування власної дiяльностi Товариство не використовує в зв'язку з занадто високою вартістю залучення кредитних ресурсiв.

Товариство протягом звiтного перiоду дотримувалося договiрної дисциплiнини та станом на 31.12.2020 р. не має укладених, але не виконаних договорiв (контрактiв).

З часу свого заснування ПрАТ "ПРИРОДНI РЕСУРСИ" головним прiорiтетом для компанiї є реалiзацiя довгострокового плану розвитку з найбiльш ефективним використанням ресурної бази, потенцiалу висококвалiфiкованого персоналу, а також виплата дивiдендiв на користь акцiонерiв за пiдсумками фiнансово-господарської дiяльностi ПрАТ "ПРИРОДНI РЕСУРСИ". Подальший стратегiчний розвиток Товариства спрямований на пiдвищення ефективностi господарської дiяльностi, концентрацiю фiнансових та товарних потокiв, зниження витрат завдяки економiї на масштабах дiяльностi, посилення конкурентних позицiй Товариства на вiтчизняному ринку.

За період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. Товариством видобуто 165161083 кубічні метри природного газу, 25505,129 тонни газового конденсату та 18528817,07 кілограм газу вуглецевого скрапленого. В процесі видобутку використовувалися раціоналізаторські пропозиції, бiльшiсть з яких направлені на покращення безпеки праці, культури виробництва i якості виконання технологічних операцій. Витрати на спорудження, встановлення і доведення до стану, придатного до використання, об'єктів інфраструктури, таких як замірно-сепараційні установки, трубопроводи та витрати на буріння експлуатаційних свердловин капіталізуються у складі нафтогазових активів.

Інша інформація, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента відсутня.