ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

Зміни в організаційній структурі відповідно до попередніх звітних періодів: 1. З метою виключення дублювання функцій, а також у зв'язку з перерозподілом функцій і завдань в частині забезпечення підготовки виробництва і ведення гірничих робіт, здійсненням транспортування руди на двох горизонтах поетапно внесені зміни до організаційної структури шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту; 2. Для забезпечення оптимального завантаження персоналу цеху технологічного автотранспорту внесена зміна до організаційної структури управління зазначеного цеху; 3. Для забезпечення оптимального завантаження персоналу цеху експлуатації залізничного транспорту внесені зміни до штатного розкладу зазначеного структурного підрозділу; 4. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками департаменту з персоналу в частині організації та оплати праці, розвитку, навчання і підбору персоналу, контролю показників звітності поетапно внесені зміни до організаційної структури управління зазначеного департаменту (ліквідовано відділ з бюджетування, обліку та контролю HR показників та звітності; ліквідовано відділ з підбору та адаптації персоналу; реорганізовано наступні структурні підрозділи: відділ персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці; відділ організації та оплати праці аглодоменого департаменту і коксохімічного виробництва; відділ організації та оплати праці сталеплавильного і прокатного департаментів; відділ організації та оплати праці енергетичного департаменту та центрального департаменту по утриманню і ремонтам; відділ організації та оплати праці транспортного департаменту; відділ організації та оплати праці гірничого департаменту; відділ організації та оплати праці допоміжних підрозділів; створено наступні структурні підрозділи: відділ розвитку системи оплати праці; відділ розвитку системи преміювання та аналізу); 5. Ліквідовано службу з операційних поліпшень та підвищенню ефективності бізнес-процесів. 6. У зв'язку з виведенням з експлуатації повітророзподільної установки БР-2М №5 і введенням в експлуатацію трьох ємностей для зберігання рідких продуктів поділу повітря блоку АКАР-40/35 внесена зміна до штатного розкладу кисневого виробництва енергетичного департаменту (ліквідовано структурний підрозділ «Блок БР-2М №5»); 7. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і внутрішніми підрозділами сталеплавильного департаменту, для оптимального завантаження персоналу з метою виключення дублювання функцій в частині забезпечення здійснення робіт з ремонту механічного устаткування внесені зміни до організаційних структур управління конвертерного і вогнетривно-вапняного цехів; 8. З метою приведення роботи обладнання цеху до правильної технічної експлуатації, а також з метою забезпечення надійної несучої здатності і безперебійної роботи трубопроводів технічного водопостачання, питного водопостачання та забезпечення роботи споруд з очищення вторинних вод основних агрегатів підприємства на базі і за рахунок чисельності цеху гідротехнічних споруд створений цех водопостачання та ліквідовано цех гідротехнічних споруд; 9. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і внутрішніми підрозділами підприємства департамент з охорони праці та промислової безпеки підпорядкований генеральному директору; 10. У зв'язку з відсутністю потреби в підігріві повітря, що подається в піч дрібносортного дротового стану 250-150-6, і виведенням з експлуатації котла-утилізатора ППК 75-24 №7 внесена зміна до штатного розкладу парогазового цеху енергетичного департаменту; 11. Для оптимального завантаження персоналу теплоелектроцентралі енергетичного департаменту в зв'язку з роботою установки пом'якшення і ХВО- 2 тільки в зимовий час, і, з огляду на те, що процес контролю параметрів роботи (витрати, тиск, температура, рівні робочого середовища) деаераторного баків, а також РОУ 100 / 18, РОУ 100/8 №2,3, РОУ 100/40 №1,2, РОУ 100/39 автоматизований з виведенням інформації на прилади, встановлені на центральному тепловому щиті управління паровими турбінами внесені зміни до штатного розкладу теплоелектроцентралі. 12. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і внутрішніми підрозділами аглодоменного департаменту, для оптимального завантаження персоналу з метою виключення дублювання функцій внесені зміни до організаційної структури управління аглодоменного департаменту; 13. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками в частині здійснення закупівель послуг та промислової сировини, забезпечення окремих стратегічних і інвестиційних проектів змінена організаційна структура управління адміністрації з постачання. 14. З метою раціонального використання та оптимального завантаження електромостових кранів в шихтовому відділенні, а також у зв'язку з перерозподілом обсягів виконуваних робіт між працівниками мартенівського цеху сталеплавильного департаменту внесені зміни до штатного розкладу зазначеного структурного підрозділу. 15. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між фахівцями управління транспортного департаменту в частині здійснення робіт з декларування вантажів була змінена організаційна структура управління зазначеного департаменту. 16. У зв'язку з реконструкцією дрібносортного стану 250-4 і введенням в експлуатацію лінії шпулерного намотування, а також перерозподілом функцій і завдань між працівниками внесена зміна до штатного розкладу сортопрокатного цеху №2 прокатного департаменту. 17. Для забезпечення оптимального завантаження персоналу цеху ремонту рухомого складу транспортного департаменту у зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між працівниками в частині забезпечення утримання підйомно-транспортного обладнання внесені зміни до штатного розкладу зазначеного цеху. 18. У зв'язку з перерозподілом зайнятості персоналу у внутрішніх процесах, функцій і обсягів виконуваних робіт, для забезпечення ефективного планування та контролю за проведенням ремонтів устаткування і поліпшення показників використання основних виробничих агрегатів на базі і за рахунок чисельності цеху капітальних ремонтів металургійних агрегатів і цеху ремонту металургійного устаткування №2 створено в складі ремонтного виробництва єдиний структурний підрозділ «Цех ремонту металургійного устаткування №2»; цех капітальних ремонтів металургійних агрегатів виключений з організаційної структури управління ремонтного виробництва; 19. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між працівниками і внутрішніми підрозділами департаменту автоматизації технологічних процесів в частині технічного обслуговування засобів АСУВ і мехатронних систем, ЗВТ, розподілених систем були внесені зміни до організаційної структури управління даного департаменту. 20. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між працівниками і внутрішніми підрозділами прокатного департаменту змінена організаційна структура управління прокатного департаменту. 21. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і внутрішніми підрозділами аглодоменного департаменту - на базі і за рахунок чисельності шлакопереробного цеху в складі доменного цеху №1 створена шлакопереробна дільниця; 22. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і внутрішніми підрозділами підприємства центральний департамент з утримання і ремонтів, транспортний і енергетичний департаменти підпорядковані заступнику генерального директора з виробництва; 23. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і внутрішніми підрозділами підприємства управління з внутрішніх і зовнішніх комунікацій підпорядковано директору зі співробітництва з органами влади. 24. Створено центр зав’язків з громадськістю та відділ цифрових комунікацій (управління з внутрішніх та зовнішніх комунікацій). 25. У зв'язку з перерозподілом функцій і завдань між керівниками і підрозділами підприємства з метою підвищення ефективності реалізації операційних поліпшень, управляння показниками якості поетапно на базі і за рахунок чисельності департаменту з трансформацій і якості створено управління з якості, а також здійснено перепідпорядкування окремих його структурних підрозділів. 26. Внесені зміни в організаційну структуру управління цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу(осіб) - 20763. Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб) - 12. Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня, (осіб) - 7. Фонд оплати праці штатних працівників 3422306,70 тис.грн. У 2018 році фонд оплати праці штатних працівників збільшився у порівнянні з 2017 роком. Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам емітента: товариством в 2018 році організовано різні види навчання, в яких працівники прийняли участь 33445 раз: 10585 рази - співробітники категорії керівники, фахівці і службовці і 22860 раз - робітники. Серед них: закінчили навчання з професійної перепідготовки - 891 чол., для розширення професійної діяльності придбали другу професію - 1395 чол., на виробничо-технічних курсах і курсах цільового призначення підвищили кваліфікацію - 31159 чол. План навчання персоналу підприємства виконується відповідно до заявок структурних підрозділів. У навчальному центрі департаменту з персоналу пройшли навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки 4157 осіб з числа керівників та спеціалістів. Протягом 2018 року по темам: «Керівництво роботами підвищеної небезпеки» та «Виконання робіт в умовах підвищеної пожежної небезпеки» пройшов навчання 911 робітників підприємства.

Найменування та місцезнаходження об'єднання: Європейська бізнес асоціація; м. Київ, Андріївський узвіз 1-А, 04070; Опис діяльності: захист інтересів іноземних та вітчизняних інвесторів на найвищому державному рівні; сприяння співпраці компаній-членів і налагодження тісних контактів між ними; допомога підприємствам у розвитку на українському ринку, включаючи можливості PR; забезпечення компаній-членів комплексною інформацією про те, що відбувається в країні та її регуляторному полі. Термін участі: з 2007 року. Позиції в структурі об'єднання: член. Найменування та місцезнаходження об'єднання: Конфедерація будівельників України; м. Київ, провулок Бехтеревський, будинок 4, 01001. Опис діяльності: найбільше профільне об’єднання українського бізнесу, що відстоює інтереси будівельної галузі та гравців ринку, орієнтоване на європейські цінності й стандарти та створює привабливе бізнес-середовище. Термін участі: з 2016 року. Позиції в структурі об'єднання: член. Найменування та місцезнаходження об'єднання: Об’єднання підприємств «Укрметалургпром»; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Святослава Хороброго, будинок 11; Опис діяльності: координація по забезпеченню виробничої діяльності учасників, представлення і захист виробничих, науково-технічних, професійних, соціальних та інших спільних інтересів учасників в органах державної влади і управління, громадських, зовнішньоекономічних, міжнародних та інших організаціях. Термін участі: з 1994 року. Позиції в структурі об’єднання: член. Найменування та місцезнаходження об'єднання: Дніпропетровська обласна організація роботодавців; м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2, 49004; Опис діяльності: представництво і захист економічних, соціальних, інших інтересів та прав організацій роботодавців на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівні. Термін участі: з 2006 року. Позиції в структурі об'єднання: член.

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не проводить спільну діяльність з іншими організаціями, підприємствами, установами.

Пропозицій щодо реорганізації з боку третіх осіб протягом звітного періоду не поступало.

Ця фінансова звітність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі – Компанія) була підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності («МСФЗ»). Відповідно до законодавства України, Компанія має представляти фінансову звітність у формі, яка встановлена Міністерством Фінансів України, яка включає статті, що є незастосовними до Компанії. Додатково, звіт про фінансові результати (інший сукупний дохід) включає звіт про елементи операційних витрат, представлення якого в фінансовій звітності не є вимогою МСФЗ. Керівництво Компанії вважає, що включення інформації, яка не є вимогою МСФЗ, не заважає представленню інформації, що є суттєвою для користувачів фінансової звітності. Ця фінансова звітність Компанії була підготовлена на основі принципу історичної вартості. Історична вартість переважно визначається на основі справедливої вартості компенсації, сплаченої в обмін на товари і послуги. Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б отримана у результаті продажу активу або сплачена у результаті передачі зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки, незалежно від того, чи підлягає ця ціна безпосередньому спостереженню або оцінці із використанням іншої методики оцінки. Під час оцінки справедливої вартості активу або зобов’язання Компанія бере до уваги характеристики відповідного активу або зобов’язання так, ніби учасники ринку враховували ці характеристики під час визначення ціни активу або зобов’язання на дату оцінки. Справедлива вартість для цілей оцінки та/або розкриття у цій фінансовій звітності визначається на такій основі, за виключенням операцій виплат на основі акцій, які входять у сферу застосування МСФЗ 2, операцій оренди, які входять у сферу застосування МСБО 17, та інших вартостей, які мають певну схожість зі справедливою вартістю, але не є справедливою вартістю, такі як чиста вартість реалізації згідно з МСБО 2 або вартість при використанні згідно з МСБО 36. Окрім того, для цілей фінансової звітності оцінки справедливої вартості розподіляються за категоріями на Рівні 1, 2 або 3 у залежності від того, наскільки вхідні дані, використані для оцінок справедливої вартості, піддаються спостереженню, і важливості таких вхідних даних для оцінки справедливої вартості у цілому: вхідні дані Рівня 1 являють собою ціни котирування (без коригування) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких підприємство може мати доступ на дату оцінки; вхідні дані Рівня 2 являють собою вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до Рівня 1), які можна спостерігати для активу чи зобов’язання прямо або опосередковано та вхідні дані Рівня 3 – це вхідні дані для активу чи зобов’язання, яких немає у відкритому доступі. Функціональною валютою Компанії є українська гривня («гривня» або «грн»), валюта основного економічного середовища, у якому підприємство здійснює свою діяльність. Операції, деноміновані у валютах, які відрізняються від функціональної валюти, визнаються за курсами обміну, які діяли на дати відповідних операцій. На кінець кожного звітного періоду монетарні статті, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, які діяли на звітну дату. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються із використанням курсів обміну валют, які діяли на дату первісного визнання. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються із використанням курсів обміну валют, які діяли на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці за монетарними статтями визнаються у складі прибутку або збитку того періоду, в якому вони виникають. Курси обміну валют, які діяли у відповідні періоди, представлені таким чином: грн/дол. США - станом на 31 грудня 2018 року 27.6883, середній курс за 12 місяців 2018 року 27.2103, станом на 31 грудня 2017 року 28.0672, середній курс за 12 місяців 2017 року 26.5935; грн/євро - станом на 31 грудня 2018 року 31.7141, середній курс за 12 місяців 2018 року 32.1267, станом на 31 грудня 2017 року 33.4954, середній курс за 12 місяців 2017 року 30.0344. Валютою подання цієї фінансової звітності Компанії є українська гривня. Компанія визнає дохід від договорів з клієнтами, коли (або у міру того як) задовольняє зобов’язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того як) клієнт отримує контроль над таким активом. Компанія визнає як дохід величину ціни операції, зменшену на суму оцінених сум дисконтів. Доходи від договорів з клієнтами визнаються за умови виконання усіх наведених нижче умов: сторони договору схвалили договір і готові виконувати свої зобов’язання; Компанія може визначити права кожної сторони відносно товарів або послуг, які будуть передаватися; Компанія може визначити умови оплати за товари або послуги, які будуть передаватися; договір має комерційну сутність (тобто очікується, що ризик, час або величина майбутніх грошових потоків суб’єкта господарювання зміняться внаслідок договору); та цілком імовірно, що Компанія отримає компенсацію, на яку вона матиме право в обмін на товари або послуги, які будуть передані клієнту. Для договорів Компанії з клієнтами зобов’язання щодо виконання виконується на певний момент часу, а не протягом певного часу – зокрема, на момент коли товари постачаються до клієнтів або перевізника, який доставить товари до його клієнтів. Контроль переходить на момент, коли товари стають доступними для перевізника або коли покупець отримує у володіння товари (коли покупець отримує ризики та винагороди/вигоди від володіння товарами). Цей момент часу залежить великою мірою від умов постачання, як визначено у відповідному договорі. Момент визнання доходів збігається з моментом передачі права власності на товари згідно з умовами постачання за договором (зазвичай на основі міжнародних умов торгівлі – Incoterms), коли клієнт отримує істотні ризики та винагороди від володіння товарами, а Компанія отримує право на платежі за доставлені товари. Компанія не має практики надавати гарантії за продані товари своїм клієнтам. Договори Компанії з клієнтами не містять будь-яких істотних фінансових компонентів. Ціна операції визначається як ціна договору, за вирахуванням змінної величини компенсації у вигляді торгових скидок (якщо такі є). Торгові скидки надаються клієнтам «АрселорМіттал Кривий Ріг» на основі обсягів продажів. На кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює найвірогіднішу суму цієї змінної величини компенсації і вносить відповідні коригування у суму доходів. З практичних причин Компанія розробила свою облікову політику щодо визнання доходів згідно з міжнародними умовами торгівлі DAF (доставки до кордону) і DAP (доставки у пункт призначення), які історично становили від 5% до 7% продажів. Моментом часу для визнання доходів є доставка товарів до кордону. Зокрема, згідно з оцінками керівництва, доходи визнаються протягом двох календарних днів від дати, коли товари були відправлені із заводу. Згідно з історичними даними, керівництво вважає, що два дні є достатнім часом для доставки продукції від заводу до кордону. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були понесені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені. Витрати за позиками, які безпосередньо стосуються операцій придбання, будівництва або виробництва кваліфікованих активів, тобто активів, для підготовки яких до очікуваного використання або продажу потрібен значний період часу, додаються до первісної вартості цих активів до того моменту, поки такі активи не будуть, в основному, готові до їх очікуваного використання або продажу. Усі інші витрати за позиками визнаються у звіті про фінансові результати (інший сукупний дохід) того періоду, в якому вони понесені. Дохід від реалізації, витрати та немонетарні активи визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість («ПДВ»), крім випадків коли: ПДВ, сплачений під час придбання активів або послуг, не підлягає відшкодуванню податковим органом; у такому випадку ПДВ визнається як частина витрат на придбання активу або частина витратної статті, в залежності від обставин; та дебіторська і кредиторська заборгованість відображаються з урахуванням суми податку на додану вартість. Визначення того, чи є договір орендою, або чи містить він ознаки оренди, ґрунтується на аналізі змісту угоди на момент її укладання: чи залежить його виконання від використання конкретного активу або активів, і чи переходить право користування активом у результаті цього договору. Оренда класифікується як фінансова, коли за умовами оренди орендар приймає на себе усі істотні ризики та вигоди, пов’язані з володінням орендованим активом. Усі інші види оренди класифікуються як операційна оренда. Оренда вважається операційною, якщо договором оренди не передбачена передача Компанії усіх ризиків та вигод, пов’язаних із правом користування та володіння активами. Витрати за операційною орендою визнаються як витрати поточного періоду протягом відповідного терміну оренди. Компанія зобов’язана компенсувати Державному пенсійному фонду України кошти за пенсії, які виплачуються державою колишнім працівникам Компанії, які працювали у шкідливих для здоров’я умовах праці (перелік професій «Список І» та «Список ІІ») і, відповідно, отримали право виходу на пенсію та одержання пенсії раніше визначеного пенсійним законодавством віку, а також здійснює одноразові виплати при виході працівників на пенсію. Цей пенсійний план з визначеними виплатами («План») не має фінансового фонду, і, відповідно, активів на його здійснення. Витрати, пов’язані з даним Планом, нараховуються у цій фінансовій звітності з використанням методу прогнозованої облікової одиниці стосовно працівників, які мають право на такі виплати, причому актуарні оцінки проводяться на кінець кожного звітного періоду. Чисте зобов’язання Компанії відносно даного Плану розраховується шляхом оцінки суми майбутніх виплат, які належать працівникам за надані ними послуги у поточному та попередньому періодах. Сума виплати потім дисконтується для визначення поточної вартості зобов’язання, яке відображається у звіті про фінансовий стан. Ставка дисконтування оцінюється з використанням фактичної дохідності корпоративних цінних паперів, які мають високий рейтинг, або державних цінних паперів, які мають такий же термін погашення, як і відповідне пенсійне зобов’язання, та які торгуються на фондових ринках, та коригується з урахуванням середнього очікуваного рівня інфляції. Категорії витрат по пенсійному плану з визначеними виплатами представлені таким чином: вартість поточних послуг (включаючи вартість послуг поточного та минулих періодів, а також прибутки або збитки від скорочень і погашень по пенсійному плану); чистий процентний дохід/(витрати); та переоцінка. Компанія відображає вартість поточних послуг у складі прибутків та збитків в статті «Заробітна плата та відповідні нарахування» в складі собівартості реалізованої продукції того періоду, в якому вони виникають. Чисті процентні доходи/(витрати) відображаються у складі фінансових витрат того періоду, в якому вони виникають. Переоцінка, яка включає актуарні прибутки та збитки, відображається негайно у звіті про фінансовий стан із визнанням відповідних доходів або витрат у складі іншого сукупного доходу того періоду, в якому вони виникають. Переоцінка, визнана у складі іншого сукупного доходу, відображається негайно у складі власного капіталу і не буде змінювати свою класифікацію на прибуток або збиток в наступних звітних періодах. Компанія здійснює внески до Державного пенсійного фонду України виходячи із заробітної плати кожного працівника. Витрати Компанії за цими внесками відображаються у статті «Заробітна плата та відповідні нарахування» в складі собівартості реалізованої продукції. Ці суми включаються до складу витрат у тому періоді, в якому вони були понесені. Витрати з податку на прибуток за рік включають в себе суму поточного податку і відстроченого податку. Податок, який підлягає сплаті у поточному періоді, розраховується виходячи з суми оподатковуваного прибутку за рік. Оподатковуваний прибуток відрізняється від прибутку або збитку, відображеного у звіті про фінансові результати (інший сукупний дохід), тому що в нього не включені статті доходів або витрат, які підлягають оподатковуванню або які відносяться на витрати в цілях оподаткування в інші роки, а також тому, що в нього не включаються статті, які ніколи не підлягатимуть оподатковуванню або які ніколи не відносяться на витрати в цілях оподаткування. Зобов’язання Компанії з поточного податку на прибуток розраховується із використанням чинних податкових ставок станом на кінець звітного періоду. Відстрочений податок визнається стосовно тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов’язань у фінансовій звітності та відповідними податковими базами, які використовуються для розрахунку оподатковуваного прибутку шляхом використання методу балансового зобов’язання. Відстрочені податкові зобов’язання зазвичай визнаються щодо всіх оподатковуваних тимчасових різниць. Відстрочені податкові активи зазвичай визнаються щодо всіх тимчасових різниць, які відносяться на витрати, що враховуються для визначення об’єкту оподаткування, у тому обсязі, щодо якого існує ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна буде реалізувати ці тимчасові різниці. Відстрочені податкові активи та зобов’язання оцінюються за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися у тому періоді, в якому актив буде реалізований або буде погашене зобов’язання, на основі діючого податкового законодавства на кінець звітного періоду. Оцінка відстрочених податкових зобов’язань і активів відображає податкові наслідки, які можуть виникнути у результаті використання Компанією на кінець звітного періоду того або іншого методу для відшкодування або погашення балансової вартості своїх активів та зобов’язань. Поточний податок на прибуток підприємств і відстрочений податок на прибуток визнаються витратами або доходом у складі прибутку або збитку, крім податку на прибуток, який визнається в іншому сукупному доході чи в складі власного капіталу за операціями, які відображаються безпосередньо в іншому сукупному доході чи у складі власного капіталу. Основні засоби відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від зменшення корисності. Первісна вартість об’єкта основних засобів включає: ціну придбання, включаючи імпортні мита і пов’язані з таким придбанням податки, які не відшкодовуються; витрати на встановлення та налагодження основних засобів, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні до використання за призначенням. Первісна вартість об’єктів основних засобів також одночасно збільшується зі створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов’язань, яке відповідно до законодавства виникає у Компанії щодо приведення земельних ділянок, на яких проводяться видобувні роботи, у стан, придатний для подальшого використання («рекультивація земель»). Таке збільшення відображається у вартості активів, до яких відноситься таке забезпечення. Основними засобами вважаються матеріальні активи, що утримуються з метою їх використання в процесі виробництва або поставок товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року. Строк корисного використання об’єктів основних засобів визначається експертним шляхом при передачі об’єктів основних засобів в експлуатацію. Строк корисного використання (експлуатації) об’єктів основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання, а також на кінець кожного звітного періоду. Знос основних засобів нараховується з метою списання первісної (умовної) вартості об’єктів основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості протягом корисного строку використання активу із використанням прямолінійного методу. Строки корисного використання груп основних засобів представлені таким чином: будівлі та споруди 10-50 років; машини та обладнання 3-30 років; транспортні засоби 5-15 років; інші активи 2-20 років. Незавершене будівництво включає витрати, безпосередньо пов’язані з будівництвом основних засобів. Незавершене будівництво не амортизується. Незавершене будівництво визнається у складі основних засобів якщо активи готові до використання, тобто коли вони будуть перебувати у місці та стані, який забезпечує їхню експлуатацію відповідно до намірів керівництва. Об’єкт основних засобів припиняють визнавати після вибуття або коли більше не очікується отримання майбутніх економічних вигід від продовження використання цього активу. Будь-який прибуток або збиток, який виникає у результаті вибуття або списання об’єкта основних засобів (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття активу та його балансовою вартістю), визнається у складі прибутку або збитку. На кінець кожного звітного періоду Компанія переглядає балансову вартість своїх основних засобів та незавершених капітальних інвестицій з метою визначення чи існує будь-яке свідчення того, що ці активи зазнали збитку від зменшення корисності. У разі наявності таких ознак Компанія здійснює оцінку суми відшкодування відповідного активу для визначення розміру збитку від зменшення корисності (якщо таке зменшення корисності мало місце). Якщо неможливо здійснити оцінку суми відшкодування окремого активу, Компанія здійснює оцінку суми відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, до якої належить даний актив. Сума очікуваного відшкодування являє собою більшу з величин: справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж та вартості використання активу. При проведенні оцінки вартості використання активу сума очікуваних майбутніх грошових потоків дисконтується до їхньої теперішньої вартості з використанням ставки дисконтування до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та характерні для активу ризики, по відношенню до яких не були скориговані оцінки майбутніх грошових потоків. Якщо, за оцінками, сума очікуваного відшкодування активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) менша від його балансової вартості, то балансова вартість активу (одиниці, яка генерує грошові кошти) зменшується до суми очікуваного відшкодування. Збитки від зменшення корисності одразу визнаються у складі прибутку або збитку. У випадках коли збиток від зменшення корисності у подальшому сторнується, балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки його суми відшкодування, але таким чином, щоб збільшена балансова вартість не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена за умови відсутності збитків від зменшення корисності активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти), визнаних у попередні роки. Запаси Компанії складаються із виробничих запасів (сировини і матеріалів), незавершеного виробництва, готової продукції та інших запасів. Собівартість придбаних запасів включає витрати на придбання, які сплачуються відповідно до угоди з постачальником (за вирахуванням непрямих податків), суми непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і які не відшкодовуються Компанії, транспортних витрат та інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Первісною вартістю готової продукції і незавершеного виробництва є фактична виробнича вартість, включаючи прямі витрати на сировину, заробітну плату, знос та загальні виробничі накладні витрати. Під час списання запасів у виробництво, продажу й іншому вибутті, оцінка запасів проводиться за середньозваженою собівартістю. Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісної вартості та чистої вартості реалізації. Чиста вартість реалізації визначається як ціна продажу, за вирахуванням витрат на завершення виробництва продукції та витрат на продаж. Суми до відшкодування за розрахунками з бюджетом (податки до відшкодування та передоплати за податками) обліковуються за фактичною вартістю сплачених коштів. Доцільність створення резервів під знецінення таких сум до відшкодування аналізується на кінець кожного звітного періоду. Аванси видані постачальникам відображаються за фактичною вартістю сплачених коштів, за вирахуванням резервів під знецінення. Аванси, одержані від покупців відображаються за фактичною вартістю отриманих коштів. Забезпечення визнаються, коли Компанія має поточне зобов’язання (юридичне або конструктивне) внаслідок минулої події, і при цьому вірогідним є те, що Компанія буде змушена погасити це зобов’язання, і можна зробити достовірну оцінку цього зобов’язання. Сума, визнана як забезпечення, є найкращою оцінкою компенсації, необхідної для погашення поточного зобов’язання на кінець звітного періоду, з урахуванням усіх ризиків та невизначеності, характерних для цього зобов’язання. У випадках коли сума забезпечення оцінюється з використанням потоків грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення поточних зобов’язань у майбутньому, його балансова вартість відображає теперішню вартість цих потоків грошових коштів. У випадках коли очікується, що виплати, необхідні для погашення суми забезпечення, частково або повністю будуть відшкодовані третьою стороною, відповідна дебіторська заборгованість визнається як актив, якщо існує достатня впевненість у тому, що таке відшкодування буде отримане, і суму дебіторської заборгованості можна визначити достовірно. Довгострокові забезпечення Компанії включають забезпечення майбутніх витрат з виведення активів. Відповідно до вимог чинного законодавства, Компанія повинна зробити рекультивацію земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. Резерв під витрати на рекультивацію земель визнається в момент порушення земель. Сума резерву визначається виходячи з вартості очікуваного переліку робіт необхідних для демонтажу встановленого обладнання та приведення земельних ділянок, на яких розташовані гірничі активи, у стан, придатний для подальшого використання згідно з законодавством. Розрахована сума резерву дисконтується з використанням ставки дисконтування, що є ставкою до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі. Сума резерву переглядається на кожну звітну дату та у разі потреби коригується. Зміна балансової вартості резерву коригується за рахунок статті первісної вартості основних засобів, окрім збільшень балансової вартості резерву, які відображають плин часу. Зміна балансової вартості резерву за рахунок плину часу визнається як фінансові витрати. Умовні зобов’язання не визнаються у фінансовій звітності. Вони розкриваються у примітках до фінансової звітності, крім тих випадків коли ймовірність відтоку ресурсів, які втілюють економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, але розкриваються у примітках, якщо існує достовірна ймовірність надходження економічних вигід. Компанія визнає фінансові активи та фінансові зобов’язання у своєму звіті про фінансовий стан, коли вона стає стороною у контрактних взаємовідносинах щодо певного інструмента. Фінансові активи та зобов’язання первісно оцінюються за справедливою вартістю (окрім торгівельної дебіторської заборгованості, яка оцінюється за ціною операції). Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання або випуску фінансових активів та фінансових зобов’язань (окрім фінансових активів та фінансових зобов’язань, які відображаються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у складі прибутку або збитку) додаються до або вираховуються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов’язань, відповідно, під час первісного визнання. Облікова політика щодо подальшої оцінки цих статей розкривається у відповідних розділах облікової політики, викладеної нижче. Метод ефективної ставки відсотка є методом розрахунку амортизованої вартості фінансового активу (зобов’язання) і розподілу відсоткових доходів (витрат) протягом відповідного періоду. Ефективна ставка відсотка є ставкою, яка забезпечує точне дисконтування оцінюваних майбутніх грошових потоків або надходжень за очікуваний строк дії фінансового активу до амортизованої собівартості фінансового активу. Під час розрахунку ефективної ставки відсотка Компанія оцінює очікувані грошові потоки шляхом урахування всіх умов договору за фінансовим активом і очікуваних кредитних збитків. Фінансові активи Компанії класифікуються як такі, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю. Грошові кошти та їхні еквіваленти включають грошові кошти в касі та грошові кошти на рахунках у банках, які швидко конвертуються у готівку, та депозити з первісним терміном погашення менше трьох місяців. Фінансові активи оцінюються на наявність ознак зменшення корисності на кінець кожного звітного періоду. Фінансові активи вважаються знеціненими, коли існують об’єктивні свідчення того, що у результаті однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання фінансового активу, очікуваний майбутній рух грошових коштів від даного активу зазнав негативного впливу. До доказів знецінення належать наявні дані про такі події: значні фінансові труднощі емітента чи позичальника; порушення договору на кшталт дефолту або прострочення; надання кредитором (кредиторами) позичальника поступки (поступок) із економічних чи договірних причин у зв’язку з фінансовими труднощами позичальника, можливість надання яких в іншому випадку кредитор (кредитори) не розглядали б; зростання ймовірності оголошення позичальником банкрутства або іншої фінансової реорганізації; зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів; або придбання або випуск фінансового активу з великою знижкою, що відображає зазнані кредитні збитки. Ідентифікація єдиної конкретної події може виявитись неможливою, але сукупний вплив кількох подій може призвести до кредитного знецінення фінансових активів. Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. Якщо станом на звітну дату кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, Компанія оцінює резерв під збитки за таким фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює 12-місячним очікуваним кредитним збиткам. По відношенню до торговельної дебіторської заборгованості, що є наслідком операцій у межах сфери застосування МСФЗ 15, станом на звітну дату Компанія завжди оцінює резерв під збитки в розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструменту. Компанія оцінює очікувані кредитні збитки за фінансовим активом у спосіб, що відображає: об’єктивну та зважену за ймовірністю суму, визначену шляхом оцінки певного діапазону можливих результатів; часову вартість грошей; обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату. Компанія припиняє визнавати фінансовий актив лише в тих випадках, коли спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу або коли вона передає фінансовий актив і всі істотні ризики та вигоди, пов’язані з володінням цим активом, третій особі. Під час передавання фінансового активу Компанія оцінює, в якому обсязі за нею залишаються ризики та вигоди від володіння фінансовим активом. При цьому: Якщо Компанія в основному передає всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, то припиняє визнання фінансового активу та окремо визнає як активи або зобов’язання всі права та обов’язки, створені або збережені при передаванні. Якщо Компанія в основному зберігає за собою всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, то суб’єкт господарювання продовжує визнавати фінансовий актив. Якщо Компанія в основному не передає й не зберігає за собою всіх ризиків та вигод від володіння фінансовим активом, то: (а) якщо контроль над фінансовим активом за Компанією не залишився, вона припиняє визнання фінансового активу та окремо визнає як активи або зобов’язання всі права та обов’язки, створені або збережені при передаванні; (б) якщо контроль залишився за Компанією, вона продовжує визнавати фінансовий актив у обсязі своєї подальшої участі у фінансовому активі. Якщо Компанія продовжує визнавати актив в обсязі своєї подальшої участі, вона визнає також відповідне зобов’язання. При припиненні визнання фінансового активу в цілому різниця між балансовою вартістю (визначеною на дату припинення визнання) та одержаною компенсацією (включаючи всі одержані нові активи мінус усі прийняті нові зобов’язання) визнається в прибутку чи збитку. Компанія здійснює класифікацію своїх фінансових зобов’язань як таких, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю. Фінансові зобов’язання первісно оцінюються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на здійснення операції. Фінансові зобов’язання у подальшому оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної відсоткової ставки. Компанія виключає фінансове зобов’язання (або частину фінансового зобов’язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді й лише тоді, коли воно погашається: тобто тоді, коли зобов’язання, передбачене договором, виконано або анульовано, або коли сплив термін його виконання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання), яке було погашене або передане іншій стороні, та виплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов’язання, визнається в прибутку або збитку. Резервний капітал використовується для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Резервний капітал у розмірі 15.0% від зареєстрованого капіталу створюється шляхом щорічних відрахувань 5.0% чистого прибутку Компанії. При повному чи частковому використанні коштів резервного капіталу він повинен бути сформований знову або поповнений шляхом наступних щорічних відрахувань з прибутку Компанії до досягнення ним 15.0% від зареєстрованого капіталу. Рішення щодо щорічних відрахувань до резервного капіталу приймається Загальними зборами акціонерів. Додатковий капітал складається з накопичених курсових різниць, що виникли при перерахунку статей активів, зобов’язань та власного капіталу з функціональної валюти, якою був долар США до 31 грудня 2014 року включно, у валюту подання фінансової звітності, а також накопичених сум іншого сукупного доходу, що виникає при визнанні змін в актуарних оцінках. Звітність за сегментами подається з урахуванням точки зору керівництва і стосується тих підрозділів Компанії, які визначені як операційні бізнес-сегменти. Операційні бізнес-сегменти визначаються на основі внутрішніх звітів, які готуються для осіб, які ухвалюють основні операційні рішення Компанії. Компанія визначила представників свого керівництва як осіб, які ухвалюють основні операційні рішення, відповідно, внутрішні звіти, які використовує керівництво у процесі контролю за операційною діяльністю і прийняттям рішень щодо розподілу ресурсів, є основою для подання інформації. Підготовка цих внутрішніх звітів відбувається на тій самій основі, що й цієї фінансової звітності.

Основна продукція, що випускає Товариство: 1) прокат арматурний гладкого профілю згiдно ДСТУ 3760:2006 класу А240С, STAS 438/1-89 класу ОВ37 та ін.; 2) прокат арматурний періодичного профілю: за національним стандартом ДСТУ 3760:2006 класів А400С – А1000; за стандартами Росії СТО АСЧМ 7-93 та ГОСТ Р 52544-2006 класів А400С, А500С; за стандартами Білорусії СТБ 1704 та СТБ 1706 класів S500 та S800; за стандартами Америки АSТМ А615 та АSТМ А706 класів Gr40, Gr60, Gr75; за стандартами Великобританії ВS 4449:1997 класу 460В та оновленою редакцією ВS 4449:2005 класу В500В та В500С; за стандартами Німеччини DIN 488-1:1984 класів BSt420S та BSt500S; DIN 488-1:2009 класу B500В; за стандартом Румунії STAS 438/1-89 класу РС52; за стандартом Італії D.M.14-9-2005 класу В450С; за стандартом Індії ІS 1786:2008 класів Fe415, Fe415D, Fe500, Fe500D, Fe550, Fe550D та Fe600; за міжнародним стандартом ISO 6935-2:2007 класу B500BWR; за стандартом Ефіопії ES ISO 6935-2:2011 класу B500BWR; за стандартом Ізраїлю SI 4466 класу S400 та ін.; 3) катанка 5,5-14,0 мм з вуглецевої сталi звичайної якостi згідно вимог ДСТУ 2770-94 (ГОСТ 30136-95) (ISO 8457/1-89) зі сталi марок Ст1 - Ст3 кп/пс, та АSТМ А510М зі сталi марок SАЕ1006 - SАЕ1022 та ін.; 4) катанка з низьковуглецевої i легованої сталi по ТУ 14-15-345-94, ТУ 14-15-346-94 для виготовлення зварювального дроту зі сталi марок Св08, Св08А, Св08Г2С та ін.; 5) катанка сталева канатна по ДСТУ 3683-98 зі сталi марок 50-70, та АSТМ А510М зі сталi марок SАЕ 1055-1075 та ін.; 6) прокат сортовий гарячекатаний з вуглецевих та легованих марок сталi з технічними вимогами за ГОСТ 4543-71, ДСТУ 4484:2005/ГОСТ 535-2005, ГОСТ 1050-88, ГОСТ 14959-79, ДСТУ 3684-98 круглого профілю діаметром 10?32 мм за ДСТУ 4738:2007/ГОСТ 2590-2006; квадратного профілю зі стороною 10?22 мм за ДСТУ 4746:2007/ГОСТ 2591-2006; шестигранного профілю 17?27 мм за ДСТУ 4737:2007/ГОСТ 2879-2006; прокат штабовий шириною 20?75 мм та товщиною 4?10 мм за ДСТУ 4747:2007/ГОСТ 103-2006; кутики сталеві зі стороною 20?45 мм та товщиною полки 3?5 мм за ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) та ін.; 7) заготiвка гарячекатана з вуглецевої сталi по ТУ У 27.1-00190319-1307-2003, розміри перетину (мм): 80?80, 125?125 (130?130) та 150?150; 8) заготівка безперервнолита по ТТ 189-44:2011, розміри перетину (мм): 150?150.Впровадження нових технологій та нових товарів: Освоєно виробництво нових марок сталi (C76D2, C80D2, C82D2 за покращеною технологією) у вiддiленнi безперервного розливу сталі конверторного цеху - на установці пiч-ковш, та розлито на безперервно-ливарній машині з подальшім перекатом на дротовому стані. Освоєно виробництво стержневого арматурного прокату діаметром 8,0-32,0 мм за стандартами SS 560 (Сінгапур) та AS/NZS 4671 (Австралія) на сортових станах. Залежність збуту продукції вiд сезонних коливань: Збут продукції здійснювався щомісячно, але з незначними коливаннями. Коливання у збуті продукції були, перш за все, сезонними. Згладжувати перепади сезонного характеру продажів, фахівцям службі маркетингу та збуту вдається за рахунок змінення ціни (зростання на вершині ділової активності та зниження, коли активність на нулі), диверсифікації ринків збуту, пропозиції гнучкої системи знижок та надбавок. Відхилення у експортних поставках зумовлені, перш за все кон’юнктурою світового ринку, яка залежать від балансу попиту і пропозиції, цін на сировину, будівельного сезону в країні експорту, від платоспроможності замовників. Основні ринки збуту та основні клієнти: Найбільшими ринками збуту є 7 регіонів: Україна, Африка, Близький Схід, Америка, Ірак, Туреччина та Європа. Не дивлячись на високу конкуренцію з боку турецьких та російських виробників, металопрокат будівельного призначення виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як і раніше, користується попитом. Інформація про основних клієнтів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є конфіденційною. Основні заходи, спрямовані на розширення та захист ринків збуту: З метою дотримання загальних правил поведінки та вимог, встановлених світовою спільнотою, у звітному періоді проведені наступні роботи з підтвердження відповідності заготовки, катанки, фасонного, сортового та арматурного прокату вимогам національних стандартів країн-споживачів за напрямками: сертифікат органу з сертифікації «Procema Cercetare SRL» (Румунія) на омологацію арматурного прокату класів В500В і В500С для продажу на ринку Румунії; сертифікат, виданий сертифікаційним органом «ACRS» (Австралія) на відповідність арматурного прокату класів 250N (10 - 32мм) і 500N (8 - 32мм) вимогам стандарту AS / NZS 4671: 2001; сертифікат інституту «TSE» (Туреччина) на відповідність арматурного прокату вимогам турецьких стандартів; сертифікат компанії «Kiwa Inspecta» (Литва) на відповідність металопрокату вимогам стандарту LST EN 10080: 2005. Міжнародними аудиторами, та споживачами продукції був відзначений високий рівень ефективності системи менеджменту, якості розвитку підприємства. Виконані роботи по сертифікації, омологації продукції сприятимуть захисту позицій підприємства на нових та існуючих ринках збуту. Канали збуту та методи продажу: Для реалізації металопрокату використовується як прямий, так і непрямий канали збуту. Прямий канал використовується для реалізації металопрокату кінцевим споживачам, непрямий - при реалізації через торгуючі компанії, коли доступ до кінцевого споживача на певному експортному ринку ускладнений. Регіональні менеджери займаються питаннями з постачань металопродукції до країн СНД: приймають заявки від споживачів, обговорюють рівень цін та обсяги постачання. Методи продажу металопродукції на експорт передбачають безпосередні контакти зі споживачами по телефону та особисто, прозорість у ціноутворенні згідно з кон’юнктурою ринків. Основний об’єм металопродукції був реалізований морським шляхом на умовах FOB(CFR). Інші умови поставок, які використовувались – FCA, СРТ – станція призначення, DAF – кордон України, EXW. Стан підприємства на ринку: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на протязі багатьох років на ринку металопродукції має статус надійного партнера та постачальника якісної металопродукції. Завдяки ефективній маркетинговій стратегії та злагодженої роботи на усіх ланках виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» затвердило себе як відкритий та зацікавлений у співпраці з постійними споживачами виробник. Iнформацiя про конкуренцiю в галузi: На ринку СНД високу конкуренцію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» складають як вітчизняні підприємства, так і виробники з Росії, Молдови та Білорусі, Туреччини. Компанії з Росії, Туреччини та Китаю також є основними конкурентами підприємства на світовому ринку. Основними завданнями по удосконаленню та стимулюванню реалізації металопродукції є: підвищення якості металопродукції з урахуванням максимального задоволення потреб споживачів; розширення мережі складів готової продукції в Україні; створення нової продукції з високою доданою вартістю; збільшення клієнтської бази; продовження ефективної співпраці з існуючими клієнтами; підтримання існуючих конкурентних позицій на вітчизняних та закордонних ринках; розширення ринків збуту; освоєння нових товарних ринків; підвищення ефективності продажів на внутрішньому та світовому ринках; зниження собівартості; збереження конкурентних переваг на ринках. Для виробництва продукції використовуються такi основнi види сировини: 1). Залiзорудна сировина - забезпечується за рахунок власного виробництва сирої руди, концентрату та агломерату; 2). Вапняк звичайний i доломiтизований – взамін доломітизованого вапняка було використовано альтернативний матеріал – доломіт. Постачальниками є українські та закордонні виробники 3). Вугiльний концентрат - використовується для виробництва коксу. Постачальниками є українськi виробники. 4). Брухт чорних металів - забезпечується постачанням вiд українських заготівельників. Протягом 2018 року вiдбувалося зростання цiн на сировиннi ресурси. Кiлькiсть постачальникiв за основними видами сировини: вапняки – 7; металобрухт – 3; вугільний концентрат – 9; кокс – 5. Основнi ризики в діяльності та заходи щодо їх зменшення: 1. Ризик пов’язаний з охороною праці та безпекою. Заходи: інвестиції в охорону праці та безпеку; проведення тренінгів та атестацій робітників; 2. Ринковий ризик. Заходи: покращення рівня послуг, краще дослідження ринку; задоволення клієнтів, покращення асортименту продукції, робота з покупцями, розвиток мережі збуту. 3. Ризик пов’язаний з податками та ліквідністю. Заходи: постійні зустрічі з посадовими особами на різних рівнях; контроль робочого капіталу. 4. Екологічний ризик. Заходи: безперервний моніторинг викидів; контроль за утилізацією відходів; план капітальних інвестицій. 5. Ризик постачання. Заходи: підтримка резервних запасів; пошук надійних постачальників, диверсифікація мережі постачальників. 6. Політичний ризик. Заходи: встановлення зв’язків з громадськістю / встановлення відносин з органами державної влади на національному та регіональному рівні; дотримання вимог законодавства. 7. Ризики логістики. Заходи: ведення переговорів з перевізниками та диверсифікація постачальників послуг перевезення; оновлення власного парку вагонів; забезпечення ефективної оборотності вагонів. Перспективні плани розвитку: стабільне виробництво, скорочення витрат, першочергове забезпечення потреб внутрішнього ринку металопродукцією.

Капітальні інвестиції в придбання (виготовлення) основних засобів за останні 5 років складали: 2014 рік – 2918184 тис. грн.; 2015 рік - 5 167 385 тис. грн.; 2016 рік – 4752447 тис.грн.; 2017 рік - 6754857 тис.грн.; 2018 рік - 9499647 тис.грн. Відчуження (ліквідація) основних засобів за останні 5 років складало (за первісною вартістю): 2014 рік - 1558581 тис.грн.; 2015 рік - 842377 тис.грн.; 2016 рік - 971681 тис.грн.; 2017 рік - 1550618 тис.грн.; 2018 рік - 551018 тис.грн. У 2018 році загальний обсяг капітальних інвестицій склав 348,8 млн. дол.

Станом на 01.01.2018 первісна вартість основних засобів складала 94645209 тис.грн., знос - 47510841 тис.грн., залишкова - 47134368 тис.грн. За 2018 рік надходження основних засобів склало 6139528 тис.грн. Вибуття основних засобів за 2018 рік склало 551018 тис.грн. за первісною вартістю та 22501 тис.грн. за залишковою вартістю. За 2018 рік нараховано амортизації основних засобів 5968229 тис.грн. Станом на 31.12.2018 первісна вартість основних засобів складала 99984787 тис.грн., знос - 52955546 тис.грн., залишкова - 47029241 тис.грн. Основні виробничі потужності у 2018 році використовувалися по виробництву: аглоруди на 91,1%; концентрату на 93,3%; коксу на 106,2%; агломерату на 76,2%; чавуну на 71,0%; сталi на 59,8%; прокату на 64,8%. Забезпечення екологічної безпеки виробництва товариства є пріоритетним напрямком у загальній стратегії розвитку. Першочергове завдання товариства - дотримання вимог природоохоронного законодавства, зниження значимості екологічних аспектів та поліпшення екологічних показників. Товариство цілеспрямовано й постійно докладає зусиль по поліпшенню екологічних показників i досягненню екологічної результативності. На товаристві з 2007 року функціонує система екологічного менеджменту згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 14001:2004. Відповідність вимогам даного стандарту підтверджується щорічними аудитами. Плани капітального будівництва: реконструкція та будівництво хвостосховищ; модернізація агломашин; реконструкція газоочистки конвертерного цеха із будівництвом нових пилозахисних установок; будівництво двох машин безперервного лиття заготівок; реконструкція прокатних станів.

Проблеми, які впливають на діяльність підприємства: боротьба за збереження існуючого ринку металозбуту; світове надвиробництво металопродукції, зокрема заповнення експортних ринків дешевим імпортом з Китаю, Російської Федерації та Туреччини, загострення конкуренції між виробниками; обмежувальні заходи на українську металургійну продукцію (продовжують діяти запроваджені в минулому році захисні мита США, Єгиптом та Росією, запроваджені захисні мита з боку Туреччини – на арматуру і катанку, що значно обмежило обсяги збуту металопродукції на ці ринки; послаблення конкурентної позиції на ринку у зв’язку зі зростанням цін на енергоносії та тарифів на залізничні перевезення в Україні; окрім постійного зростання цін на вантажні перевезення і дефіциту рухомого складу додалась проблема з локомотивною тягою з боку Укрзалізниці, що призвело до значних труднощів доставки сировини і відправкою металопродукції. Дефіцит вагонів і брак локомотивів в «Укрзалізниці» були головними причинами зриву експортних зобов'язань підприємства, а також спричинили значні фінансові втрати; дешевий імпорт в Україну з боку виробників з Білорусі, Молдови та Туреччини, що призвів до дестабілізації ринку, демпінгу; негативно сприяв веденню бізнесу відтік кваліфікованих кадрів з України; активне впровадження адитивного виробництва, масоване застосування замінників металу при виробництві промислової продукції і економне споживання конструкційних матеріалів спонукають бути технологічно розвиненим, високопродуктивним та конкурентоспроможним.

Політика ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо фінансування своєї діяльності спрямована на: безперебійне забезпечення фінансовими ресурсами поточної виробничо-господарської діяльності та контроль за раціональним використанням фінансових ресурсів; своєчасне перерахування платежів до бюджету та в державні цільові фонди, своєчасні розрахунки з постачальниками товарів та послуг, оплату праці персоналу; досягнення найбільш ефективних економічних та фінансових показників на основі взаємовигідного співробітництва, поваги, довіри з партнерами; фінансування природоохоронних проектів підприємства, охорони праці та промислової безпеки, лікувально-профілактичних засобів щодо збереження здоров’я та профілактики профзахворювань персоналу підприємства; постійне вдосконалення, підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства. розвиток і навчання персоналу задля підвищення інтелектуальної капіталізації підприємства. Крім того, підприємство вкладає кошти в покращення інфраструктури міста, надає благодійну допомогу міським навчальним та медичним закладам. Всі напрямки фінансування спрямовані на зростання конкурентоспроможності підприємства в виробництві високоякісної металопродукції. Робочий капітал утримується на оптимальному рівні, достатньому для стабільної роботи підприємства. Для покращення ліквідності постійно контролюється оборотність робочого капіталу, ведеться робота з покупцями й постачальниками щодо оптимальних строків погашення заборгованостей. Проводиться моніторинг залишків сировини та готової продукції.

Укладені, але ще не виконані договори (контракти) на кінець звітного періоду – відсутні.

Стратегія підприємства сфокусована на наступних аспектах: виробництво безпечної екологічної сталі (дбайливе використання ресурсів, мінімізація впливу на навколишнє середовище, фінансування природоохоронних проектів); створення комфортного робочого середовища без виробничих ризиків для співробітників і підрядників (поліпшення умов праці, фінансування охорони праці та промислової безпеки, лікувально-профілактичних засобів щодо збереження здоров’я та профілактики профзахворювань персоналу),соціальний захист працівників; інвестиції в працівників (розвиток і навчання персоналу задля підвищення інтелектуальної капіталізації підприємства); розвиток місцевих громад (інвестиції в покращення інфраструктури міста та регіону, благодійна допомога міським навчальним та медичним закладам). Першочергові напрямки розвитку: освоєння нових ринків збуту металопродукції, що дозволить скоротити витрати на доставку, і таким чином позитивно вплинути на собівартість; а також розвиток нових ринків збуту; розширення асортименту (розробка та випуск нових марок сталі і надання нових послуг поліпшеної якості), сертифікація продукції на міжнародних ринках; продовження масштабної програми модернізації.

Політика товариства щодо досліджень та розробок спрямована на: вирішення питань підвищення рівня виробництва; на покращення техніко-економічних показників; на зниження собівартості продукції; на економію енергоресурсів, сировини та матеріалів; підвищення безпеки праці. Витрати на дослідження та розробку у звітному році – відсутні.

д/н