АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК "ГРАНТ"

Організаційна структура Банку визначається: " структурою органів управління Банку; " структурою функціонування структурних підрозділів Банку. Розподіл функцій між органами управління та контролю Банку визначається нормами Закону України "Про банки і банківську діяльність", Статутом Банку, внутрішніми документами Банку. Загальні збори акціонерів - відповідно до Статуту Банку є вищим органом управління Банку, що вирішують будь-які питання діяльності Банку та реалізують свої функції і завдання за допомогою Правління, що є виконавчим органом Банку. Загальні збори акціонерів Банку затверджують річні результати діяльності Банку, у тому числі звіти Наглядової Ради, Правління Банку, Ревізійної комісії та заходи за результатами розгляду висновків зовнішнього аудиту. Наглядова Рада Банку - обрана Загальними зборами акціонерів для загального керівництва Банку, а також для нагляду та здійснення контролю за роботою Правління. Наглядова Рада виконує свої функції відповідно до Статуту Банку та Положення про Наглядову Раду Банку, яке затверджене Загальними зборами акціонерів Банку. Склад Наглядової Ради станом на 01.01.2020 Голова Наглядової Ради - Симов`ян С. В. Заступник Голови Наглядової Ради - Симов`ян В.С. Член Наглядової Ради - Симов`ян В.П. Член Наглядової Ради - Полтавський А. М. Член Наглядової Ради (незалежний) - Струкова Н.В. Член Наглядової Ради (незалежний) - Латинін М.А. Член Наглядової Ради (незалежний) - Коваленко М.М. Правління Банку є колегіальним виконавчим органом Банку, яке очолює Голова Правління, та здійснює керівництво поточною діяльністю Банку, несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими Статутом Банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів Банку і Наглядової Ради Банку. Відповідно до Статуту Банку, з метою реалізації функції підзвітності, Правління Банку інформує Наглядову Раду Банку про показники діяльності Банку, виявлені порушення законодавства, внутрішніх документів Банку та про будь-яке погіршення фінансового стану Банку або про загрозу такого погіршення; про рівень ризиків, що виникають у ході діяльності Банку. Склад Правління Банку станом на 01.01.2020 Голова Правління - Пахомов Валерій Олексійович. Перший заступник Голови Правління - Мороз Володимир Михайлович. Заступник Голови Правління з інформаційної безпеки та інформаційних технологій- Дабагян Олександр Арегович. . Заступник Голови Правління з кредитної роботи - начальник кредитного управління - Арзуманян Карен Рубенович. Заступник Голови Правління з юридичних питань-начальник юридичного відділу- Єрмолаєва Ірина Григорівна. Головний бухгалтер-начальник Управління фінансового контролю - Безрук Любомира Степанівна. Начальник управління фінансового моніторингу - Валяренко Тетяна Казимирівна. Ревізійна комісія - створена Загальними зборами акціонерів для контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку. Ревізійна комісія контролює дотримання Банком законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України, проводить перевірку фінансово - господарської діяльності Банку за результатом фінансового року та готує відповідний звіт для затвердження Загальними зборами акціонерів. В межах своєї діяльності Наглядова Рада Банку протягом 2019 року здійснювала контроль за діяльністю Правління Банку, підрозділів контролю, а також за забезпеченням захисту прав вкладників, інших кредиторів та акціонерів Банку. Наглядова Рада Банку забезпечувала стратегічне управління Банком, брала участь у прийнятті усіх важливих рішень, що стосуються безпеки та фінансової стійкості Банку, відповідності діяльності Банку законодавству, стандартам професійних об`єднань, забезпечення ефективної організації корпоративного управління, ефективності системи внутрішнього контролю, системи управління ризиками та контролю норм (комплаєнс), призначення голови та членів Правління тощо. У 2019 році Правління Банку регулярно надавало інформацію Наглядовій Раді Банку і своєчасно та всебічно звітувало перед нею щодо стану реалізації стратегії та виконання бізнес-плану розвитку Банку, результатів діяльності Банку, змін в нормативних вимогах, реалізації стратегії та політики управління ризиками, функціонування системи внутрішнього контролю тощо.

Кількість працівників на кінець звітного періоду склала 421 осіб., зрівняно з попереднім роком збільшилася на 8 осіб. Середня чисельність позаштатних працівників, які працюють згідно цивільно- правових договорів складає 8 осіб; середня чисельність працівників, які працюють за сумісництвом - 6 осіб; середня чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу - 25 осіб. Виплати на утримання персоналу у звітному році склали 62 557 тис. грн., проти 52 984 тис. грн. у попередньому році. Таким чином,на одного працівника припадає у середньому 10 848.5 грн. Для запезпечення рівня кваліфікації працівників розроблена Програма навчання та підвищення кваліфікації працівників АТ "БАНК"ГРАНТ"

Емітент не належить до будь-яких об'єднань підприємств.

Спільну діяльність з іншими організаціями, підприємствами, установами емітент не проводить.

Пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб у звiтному перiодi не було.

Основи оцінки складання фінансової звітності. Ця фінансова звітність складена на основі оцінки історичної вартості, за якою активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент їх придбання. Зобов'язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на зобов'язання, або, за деяких інших обставин (наприклад, податків на прибуток), за сумами грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов'язання в ході звичайної діяльності. Ці принципи застосовувались послідовно відносно всіх періодів, поданих у звітності, якщо інше не зазначено в поданій інформації про зміни в обліковій політиці, облікових оцінках, виправлення суттєвих помилок та подання їх у фінансових звітах. Облікові політики базуються на чинних МСФЗ та на принципах бухгалтерського обліку: повного висвітлення, превалювання сутності над формою, автономності, безперервності, нарахування, послідовності. Застосування нових облікових політик або методів. Основні положення облікової політики, що використовувалися під час підготовки цієї фінансової звітності, наведені нижче і не включають нові стандарти, зміни до стандартів та тлумачення, застосування яких є добровільним у 2019 році, оскільки Банком не було прийнято рішення щодо їх дострокового застосування. Консолідована фінансова звітність. У 2019 році Банк не мав дочірніх та асоційованих компаній, які контролювались би Банком та/або щодо діяльності яких Банк мав суттєвий вплив, а тому консолідована фінансова звітність Банком за 2019 рік не складається. За формами та з використанням методів та процедур консолідації, визначених "Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України", Банком, як відповідальною особою банківської групи "ГРАНТ", складається консолідована звітність банківської групи. Класифікація фінансових активів. Банк класифікує фінансові активи як такі, що надалі оцінюються за амортизованою собівартістю, справедливою вартістю через інший сукупний дохід або справедливою вартістю через прибуток або збиток, на основі таких критеріїв: - бізнес-моделі з управління фінансовими активами; - установленими договором характеристиками грошових потоків за фінансовим активом. Фінансовий актив класифікується до однієї з трьох категорій при його первісному визнанні та може рекласифікуватися лише у разі зміни намірів Банку відносно групи подібних фінансових активів та планує і у подальшому притримуватися нової стратегії. Аналіз бізнес-моделей - способів, якими Банк управляє своїми фінансовими активами для генерування потоків грошових коштів - фінансових активів на відповідність критерію SPPI здійснюється для визначення їх подальшої оцінки: за амортизованою собівартістю або справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Фінансові активи, що не відповідають критерію SPPI, класифікуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки незалежно від бізнес-моделі, у рамках якої утримуються (за виключенням інвестицій в інструменти капіталу). Банк оцінює фінансовий актив за амортизованою собівартістю, якщо фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі для утримання грошових потоків з метою отримання потоків грошових коштів, що передбачені умовами відповідних договорів і договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, що є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Банк оцінює фінансовий актив за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, якщо фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як у результаті отримання потоків грошових коштів, так і у результаті продажу, і договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, які є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Банк оцінює фінансовий актив за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він утримується для: - торгівлі; - управління активами на основі справедливої вартості. Класифікація фінансових зобов`язань. Фінансові зобов'язання класифікуються для подальшої оцінки як оцінювані за амортизованою вартістю, за виключенням: - фінансових зобов'язань, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки; - фінансових зобов'язань, які виникають у разі, коли передавання фінансового активу не відповідає умовам припинення визнання або коли застосовується принцип продовження участі; - договорів фінансової гарантії, авалів, поруки; - зобов'язань з кредитування за ставкою, нижче ринкової. Фінансові зобов'язання, що призначені для торгівлі, оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, всі інші фінансові зобов'язання - за амортизованою собівартістю. Основи оцінки фінансових активів та фінансових зобов'язань. Фінансові активи та зобов'язання обліковуються за собівартістю, справедливою вартістю або за амортизованою собівартістю. Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за передавання зобов'язання у звичайній операції на основному або найсприятливішому ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто ціна виходу) незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання. Оцінюючи справедливу вартість, Банк бере до уваги ті характеристики активу або зобов'язання, які учасники ринку взяли б до уваги, визначаючи ціну активу або зобов'язання на дату оцінки, та припускаючи, що учасники ринку діють у своїх економічних інтересах. Банк використовує оцінки, припущення і професійні судження, які впливають на суми активів і зобов'язань, що відображаються в звітності. Для фінансових інструментів, щодо яких існує активний ринок (ринок на якому операції для активів або зобов`язань відбуваються з достатньою частотою та у доступному обсязі, щоб надавати інформацію про ціноутворення на безперервній основі), справедливою вартістю є ціна, що представлена на такому ринку. Для визначення справедливої вартості фінансових інструментів, щодо яких немає активного ринку, використовується такий метод оцінки вартості, як дисконтування грошових потоків і аналіз фінансової інформації контрагента. Банк застосовує такі методи оцінювання, які відповідають обставинам, та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих вхідних даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Вхідні дані 1 рівня - ціни котирування на активному ринку (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи та зобов'язання, до яких Банк може мати доступ на дату оцінки. Вхідні дані 2 рівня - вхідні дані (окрім цін котирування, віднесених до 1 рівня), які можна спостерігати для активу чи зобов'язання, прямо або опосередковано. Вхідні дані 3 рівня - це вхідні дані для активу чи зобов'язання, яких немає у відкритому доступі. Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов`язання- це сума, за якою фінансовий актив чи фінансове зобов'язання оцінюється під час первісного визнання з вирахуванням погашення основної суми, і з додаванням або вирахуванням накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю при погашенні (відкоригованої, у випадку фінансових активів, із урахуванням резерву під збитки), визначена за методом ефективної ставки. Метод ефективної ставки відсотка - метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу. Ефективна ставка відсотка - це ставка, яка забезпечує точне дисконтування оцінюваних майбутніх грошових потоків або надходжень за очікуваний строк дії фінансового активу або фінансового зобов`язання до валової балансової вартості фінансового активу або до амортизованої собівартості фінансового зобов`язання. Під час розрахунку ефективної ставки відсотка Банк оцінює очікувані грошові потоки шляхом урахування всіх умов договору за фінансовим інструментом, але не враховує очікуваних кредитних збитків. Первісне та подальше визнання фінансових інструментів. Банк під час первісного визнання оцінює та відображає фінансові активи за справедливою вартістю. Банк під час первісного визнання оцінює та відображає зобов'язання з кредитування щодо надання кредиту за амортизованою собівартістю, за винятком зобов`язань з кредитування за ставкою, нижче ринкової. Банк за наданим зобов'язанням з кредитування визнає очікувані кредитні збитки і формує оціночний резерв. Банк відображає в бухгалтерському обліку надані гарантії, авалі та поручительства (далі - гарантії) під час первісного визнання як фінансові зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих комісій (винагороду за видану гарантію). Банк обліковує отриману заставу як забезпечення за надану гарантію за справедливою вартістю. Визнання фінансових інструментів в Банку здійснюється таким чином: - операції з фінансовими інструментами відображаються на дату набуття (передавання) права власності на них (на дату розрахунку), крім похідних інструментів; - фінансові інструменти (похідні), що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, первісно визнаються за справедливою вартістю; - боргові цінні папери, інструменти капіталу та інші фінансові інструменти, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через інший сукупний дохід та депозити розміщені в банках, кредити надані клієнтам у т.ч. банкам, фінансові зобов'язання, що обліковуються за амортизованою собівартістю, первісно визнаються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції. На момент первісного визнання найкращим свідченням справедливої вартості є ціна операції (тобто справедлива вартість наданих або отриманих коштів). Якщо справедлива вартість на момент первісного визнання відрізняється від ціни операції, то фінансовий інструмент обліковується на дату первісного визнання таким чином: - за вартістю оцінки, що вимагається під час первісного визнання, якщо про справедливу вартість є свідчення цін котирувань на активному ринку для ідентичних активів або зобов'язань (тобто вхідні дані 1 рівня) або, коли вона визначається на основі методики оцінки, яка використовує лише ті дані, які є спостережуваними на ринку. Банк визнає різницю між справедливою вартістю на момент первісного визнання і ціною операції як прибуток або збиток; - в усіх інших випадках за вартістю оцінки, що вимагається під час первісного визнання, з урахуванням коригування щодо перенесення на майбутні періоди різниці між справедливою вартістю на момент первісного визнання і ціною операції. Після первісного визнання Банк визнає цю перенесену на майбутні періоди різницю як прибуток або збиток у тій мірі, у якій вона виникає в результаті зміни фактору (включно із фактором часу), який учасники ринку врахували б під час визначення ціни активу або зобов'язання. Різниці, що виникають для короткострокових фінансових інструментів (що обліковуються до 90 днів за справедливою вартістю через інший сукупний дохід або прибутки/збитки) та які не перевищують 3 % від загальних доходів Банку за даними останньої річної фінансової звітності, Банк вважає несуттєвими та в обліку не відображає. Подальший облік здійснюється таким чином: - інструменти капіталу, боргові цінні папери та інші фінансові інструменти, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через інший сукупний дохід та справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки підлягають переоцінці; - усі інші фінансові інструменти обліковуються за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Банк визнає за борговими фінансовими інструментами процентний дохід (нарахування процентів, амортизацію дисконту/премії) за ефективною ставкою відсотка протягом періоду від дати їх придбання до дати припинення визнання (продаж, відступлення права вимоги, погашення, списання за рахунок резерву), рекласифікації. Банк визнає процентні доходи за фінансовими активами, що обліковуються за амортизованою собівартістю, за ефективною ставкою відсотка до валової балансової вартості за винятком придбаних або створених знецінених фінансових активів (для таких фінансових активів застосовується ефективна ставка відсотка до амортизованої собівартості) та фінансових активів, які стали знеціненими (до таких фінансових активів Банк застосовує ефективну ставку до амортизованої собівартості). Критерії зменшення корисності фінансових інструментів та визначення оцінки кредитних збитків Визнання очікуваних кредитних збитків. Очікувані кредитні збитки - це зважена за ймовірністю оцінка кредитних збитків, тобто теперішня вартість усіх недоотриманих сум грошових коштів за весь очікуваний строк дії фінансового інструмента. Недоотримані суми грошових коштів - це різниця між грошовими потоками, що належить до сплати суб`єктові господарювання згідно із договором, і грошовими потоками, одержання яких цей суб`єкт господарювання очікує. Банк визнає оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за борговими фінансовими активами, що обліковуються за амортизованою собівартістю, борговими фінансовими активами, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході, за зобов`язаннями з кредитування та фінансовими гарантіями, дебіторською заборгованістю. Банк не визнає оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за інструментами капіталу, відповідно до МСФЗ 9 всі зміни справедливої вартості відображаються на рахунках переоцінки. Банк визнає оціночні резерви під очікувані кредитні збитки в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату проведення операції з формування резервів за кожною валютою окремо. Відповідно до вимог МСФЗ 9 дебіторська заборгованість, що не має значного компоненту фінансування, первісно визнається у сумі, що дорівнює ціні операції. Банк визнає оціночний резерв за фінансовими інструментами на 1-й стадії зменшення корисності, що дорівнюють 12-місячним очікуваним збиткам. Банк на наступну звітну дату після первісного визнання оцінює рівень збільшення очікуваного кредитного ризику за фінансовим інструментом з дати його первісного визнання. Банк продовжує визнання оціночного резерву за фінансовим активом на першій стадії зменшення корисності, якщо на звітну дату рівень ризику за фінансовим інструментом значно не збільшився з дати первісного визнання активу або фінансовий інструмент має на звітну дату низький кредитний ризик. У разі значного зростання кредитного ризику за фінансовим інструментом на звітну дату у порівнянні із рівнем кредитного ризику на момент первісного визнання, Банком визнаються очікувані кредитні збитки на 2-й або 3-й стадії зменшення корисності, що дорівнюють збиткам впродовж строку дії фінансового інструменту. Первісно знеціненим активам з моменту первісного визнання присвоюється 3-я стадія. Банк не визнає оціночний резерв для придбаних або створених знецінених фінансових активів на дату первісного визнання. Первісно очікувані кредитні збитки за таким фінансовим активом уключаються до ефективної ставки відсотка, скоригованої з урахуванням кредитного ризику. Зобов'язання кредитного характеру. Банком визнаються очікувані кредитні збитки за зобов'язаннями кредитного характеру починаючи з дати, на яку Банк стає стороною безвідкличного договірного зобов'язання, та впродовж максимального періоду за договором, в якому Банк зобов'язаний надати кредит. Аналіз зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання здійснюється на підставі ймовірності дефолту відповідного боржника, а не конкретного інструменту. Банк визначає розмір резерву за зобов'язаннями кредитного характеру як різницю між сумою коштів, необхідних для виконання Банком цього зобов'язання (розраховується як сума фінансового зобов'язання, відображена за позабалансовим рахунком, зважена на показник ризику), та сумою отриманої за ним винагороди (з урахуванням амортизації) і вартості забезпечення, зваженої на коефіцієнт ліквідності. Резерви за наданими фінансовими зобов'язаннями є забезпеченням їх виконання в майбутньому, що визнається в балансі Банку як зобов'язання та свідчить про можливі втрати внаслідок вибуття ресурсів, пов'язаного з виконанням Банком таких фінансових зобов'язань. Банк використовує резерв за наданими гарантією, поручительством, авалем, акредитивом та акцептом у разі необхідності виконання ним наданого фінансового зобов'язання і лише для виконання зобов'язання, за яким такий резерв був сформований. Виконане таким чином зобов'язання не є підставою для припинення вимог Банку до принципала (боржника). Впродовж дії фінансового інструменту стадія може змінюватися - як з 1-ї на 2-гу і 3-ю, так і в зворотньому напрямку, залежно від того, наскільки змінився рівень кредитного ризику за активом на звітну дату порівняно із рівнем кредитного ризику, що був визначений в момент первісного визнання. Банк встановив політику здійснення оцінки на кінець кожного звітного періоду щодо того, чи мало місце значне збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом з моменту первісного визнання, шляхом урахування зміни ризику настання дефолту протягом строку дії фінансового інструменту. Зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. При визначенні того, чи має місце значне збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання, Банк розглядає обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, здатну вплинути на кредитний ризик, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату. Критеріями значного збільшення кредитного ризику залежно від рівня ймовірності дефолту за фінансовим інструментом після первісного визнання для Банку можуть бути: - порушення платіжних зобов'язань більш ніж на 30 днів; - фактичне або очікуване зниження внутрішнього рейтингу боржника; - очікувана або проведена реструктуризація, прощення частки боргу, значне погіршення фінансового стану клієнта та інше; - погіршення показників фінансової звітності при оцінці фінансового стану; - зміни у поведінці боржника (збільшення кредитних лімітів, оформлення нових кредитних продуктів, збільшення очікуваної кількості відстрочених платежів тощо); - боржник (або юридична особа в складі групи боржника) подав заяву про банкрутство або оголосив себе банкрутом; - істотне зменшення вартості забезпечення, коли відшкодування кредиту очікується в результаті стягнення забезпечення або якості гарантій/поруки; - смерть позичальника. Визначення дефолту. Значимість змін у кредитному ризику з моменту первісного визнання залежить від ризику настання дефолту при первісному визнанні. Зміна в ризику настання дефолту буде більш значною для фінансового інструмента з нижчим первісним ризиком дефолту в порівнянні з фінансовим інструментом із вищим первісним ризиком настання дефолту. Банком використовується порогове значення рівня ймовірності дефолту, що вказує на значний приріст кредитного ризику. Фінансовий актив відноситься Банком до фінансових активів, за якими настала подія дефолту зі значним збільшенням, у таких випадках: - малоймовірно, що кредитні зобов'язання позичальника перед Банком будуть погашені в повному обсязі без застосування Банком таких дій, як реалізація забезпечення (за його наявності); або - заборгованість позичальника за будь-яким із суттєвих кредитних зобов'язань Банку прострочена 90 днів. Припинення визнання фінансових інструментів. Припинення визнання фінансового активу або частини фінансового активу відбувається якщо закінчився строк дії прав на отримання грошових потоків від такого фінансового активу або якщо передавання фінансового активу відповідає критеріям припинення визнання або відбулося списання за рахунок резерву. Банк відображає суттєві зміни умов договору за фінансовим активом, що не пов`язані із зменшенням його корисності та які відповідають критеріям припинення визнання фінансового активу, як погашення первісного та визнання нового фінансового активу за справедливою вартістю. Банк припиняє визнання в балансі фінансового зобов'язання або його частини, якщо таке зобов'язання погашено, анульовано або строк його виконання закінчився. Модифікація фінансових активів та фінансових зобов`язань. Банк відображає в бухгалтерському обліку зміну умов договору або модифікацію за фінансовим активом, що призводить до перегляду грошових потоків за ним, як: припинення визнання первісного фінансового активу та визнання нового фінансового активу за справедливою вартістю; або продовження визнання первісного фінансового активу з новими умовами. Банк перераховує валову балансову вартість фінансового активу та визнає доходи або витрати від модифікації, якщо умови договору за фінансовим активом переглядаються за згодою сторін або відбувається будь-яка інша модифікація, що не призводить до припинення визнання первісного фінансового активу. Банк розраховує валову балансову вартість фінансового активу та визнає доходи або витрати від модифікації, якщо умови договору за фінансовим активом переглядаються за згодою сторін або відбувається будь-яка інша модифікація, що не призводить до припинення визнання первісного фінансового активу. Банк визнає різницю між валовою балансовою вартістю за первісними умовами та валовою балансовою вартістю за переглянутими або модифікованими умовами як доходи або витрати від модифікації. Банк припиняє визнавати первісний фінансовий актив і визнає новий фінансовий актив, якщо переглянуті або модифіковані грошові потоки, передбачені договором, призводять до припинення визнання первісного фінансового активу. Банк визнає на дату модифікації новий фінансовий актив за справедливою вартістю, ураховуючи витрати на операцію, пов'язані зі створенням нового фінансового активу (за винятком нового активу, який обліковується за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки), та визначає суму очікуваних кредитних збитків протягом 12 місяців. Банк визнає кумулятивні зміни в очікуваних кредитних збитках протягом усього строку дії фінансового активу, якщо в результаті модифікації виникає новий фінансовий актив, який є знеціненим під час первісного визнання. Банк на кожну звітну дату визнає результати змін очікуваних кредитних збитків протягом усього строку дії фінансового активу, знеціненого під час первісного визнання (уключаючи позитивні зміни) у складі прибутків/збитків як витрати/доходи на формування/розформування оціночних резервів. Дохід від розформування оціночних резервів визнається навіть у разі перевищення величини раніше сформованого резерву за таким фінансовим активом. Банк визнає на дату припинення визнання первісного фінансового активу доходи або витрати від припинення визнання, що дорівнюють різниці між балансовою вартістю первісного фінансового активу та справедливою вартістю нового фінансового активу. Банк припиняє визнання в балансі фінансового зобов'язання або його частини, якщо таке зобов'язання погашено, анульовано або строк його виконання закінчився. Принципи оцінки забезпечення та внутрішні рейтинги. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням за умови її належності до переліку забезпечення, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку України, та одночасного дотримання принципів, визначених Кредитною політикою Банку. Банк дотримується принципу безперешкодного стягнення. Передбачає, що предмет застави: " наданий банку на строк не менший, ніж строк дії кредитного договору; " оформлений у заставу відповідно до вимог законодавства України; " має вищий пріоритет обтяження на користь банку у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України на строк не менше ніж строк дії кредитного договору; " не має обмежень щодо звернення Банком стягнення на заставне майно та подальшої його реалізації в разі невиконання боржником зобов'язань за договором. Принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення Банком оцінки застави за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її продажу сторонньому покупцеві. Тобто, є ринок, на якому застава може бути реалізована в разі звернення на неї стягнення або застава може бути спрямована безпосередньо на погашення зобов'язань боржника. Переоцінка вартості застави має здійснюватися Банком на регулярній основі, зокрема: " нерухомого майна, об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - не рідше одного разу на дванадцять місяців; " товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць; " іншого майна - не рідше одного разу на шість місяців. Якщо від дати останньої оцінки/перегляду вартості предмета застави відбулися суттєві зміни в умовах його функціонування, фізичному стані та/або стані ринку подібного майна (пошкодження, знищення, знецінення, завершення реконструкції, уведення в експлуатацію тощо), то Банк має забезпечити проведення переоцінки такого майна незалежно від установленої вище періодичності. Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на кореспондентських рахунках в інших Банках. Еквівалентами грошових коштів (за наявності) є короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Залишки на кореспондентських рахунках, щодо яких є обмеження у використанні, не включаються до складу грошових коштів та їх еквівалентів. Обов`язкові резерви на рахунках Національного банку України. Під обов'язковими резервами розуміється суми коштів, що визначаються згідно з вимогами Національного банку України, та які мають формуватися та зберігатися Банком у відповідності до порядку, який встановлюється НБУ. Суми обов'язкових резервів не можуть використовуватися для фінансування повсякденних операцій Банку, а тому (за їх наявності), не є складовою грошових коштів і їх еквівалентів. Правом Національного банку України передбачено встановлювати для банків обсяги обов`язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку. Цей обсяг установлюється для періоду утримання обов`язкових резервів у процентному відношенні до резервної бази, яка розраховується за період визначення. Кредити та заборгованість банків. До заборгованості банків належать: " кошти, розміщені Банком як афілійованим членом МПС MasterCard Worldwide з процесинговим центром у АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" в АТ "ПУМБ" в якості гарантійних фондів, які Банк зобов'язаний підтримувати в обсягах, що розраховуються АТ "ПУМБ" у відповідності з генеральним договором про співпрацю між Банком і АТ "ПУМБ". Відсотки нараховуються відповідно до умов договору (процентна ставка, терміни нарахування відсотків, метод нарахування відсотків). Кредити та заборгованість клієнтів. Кредити та заборгованість клієнтів - це непохідні фінансові активи з фіксованими або обумовленими платежами, що не котируються на активному ринку, угоди за якими не містять умов перепродажу. Первісне визнання кредитів здійснюється за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію та інші платежі, що пов'язані з ініціюванням кредиту. Відсотки за користування кредитом нараховуються відповідно до умов кредитних договорів (процентна ставка, терміни нарахування відсотків, метод нарахування відсотків). Подальша оцінка здійснюється за амортизованою собівартістю із використанням ефективної ставки відсотка. Реструктуризація кредитів. Для забезпечення стабільної діяльності Банку та мінімізації можливих збитків від невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов'язань за кредитним договором, Банк може приймати рішення про реструктуризацію кредитної заборгованості та/або зміну валюти зобов'язання клієнта за кредитом. Зміна умов кредитування здійснюється за рішенням Кредитного комітету окремо по кожному клієнту після оцінки його фінансових можливостей, яка проводиться на підставі заяви клієнта та документів, що підтверджують неможливість своєчасно та в повному обсязі виконати зобов'язання за кредитним договором. Керівництво постійно перевіряє реструктуризовані кредити для оцінки можливості погашення кредитів в майбутньому. У разі неможливості повернення кредитів та коштів вони списуються за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності за рішенням Правління Банку. Якщо реструктуризація не призводить до припинення визнання фінансового активу, Банк на основі зміни грошових потоків за інструментом, дисконтованих за первісною ефективною процентною ставкою, визнає прибуток або збиток від реструктуризації фінансових активів. Як тільки умови надання кредиту переглянуті, кредит більше не вважається простроченим. Інвестиції в цінні папери. До цієї категорії належать інструменти капіталу та короткострокові фінансові інвестиції, що утримуються Банком для контрактних грошових потоків або продажу. Первісно такі фінансові активи визнаються за справедливою вартістю. Подальший облік здійснюється за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через інший сукупний дохід за рахунками резерву переоцінки в капіталі. Інвестиційна нерухомість. Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості Банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю (ціною придбання, збільшеною на суму всіх витрат, що безпосередньо пов'язані з її придбанням). В подальшому оцінка та облік об'єкта інвестиційної нерухомості здійснюється за справедливою вартістю з визнанням змін справедливої вартості в прибутку або збитку. Переоцінка інвестиційної нерухомості Банку здійснюється суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Основні засоби. Основні засоби обліковуються за первісною вартістю, яка включає усі витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат на поліпшення об'єкта, що призводять до збільшення первісно очікуваних вигід від їх використання. Витрати на ремонт та обслуговування основних засобів визнаються по мірі їх здійснення. Після первісного визнання подальший облік об'єктів основних засобів, здійснюється за переоціненою вартістю (основні засоби, що належать до класу основних засобів - будівлі та споруди, земля) та усіх інших - за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Сума дооцінки залишкової вартості об`єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об`єктами, а в разі недостатності суми дооцінки - за рахунок витрат. Основні засоби, що обліковуються за собівартістю, не переоцінюються. Керівництво Банку переглядає балансову вартість основних засобів та нематеріальних активів на предмет зменшення корисності у разі виникнення певних подій або змін обставин, що свідчать про можливе знецінення балансової вартості. Втрати від зменшення корисності за основними засобами, які не переоцінювалися, визнаються у звіті про фінансові результати, а за основними засобами, які переоцінювалися - зменшенням додаткового капіталу за результатами переоцінки. Нематеріальні активи. Нематеріальні активи відображаються в обліку за первісною вартістю, яка щодо придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання (крім торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до придатного для використання за призначенням стану. Первісна вартість створеного нематеріального активу, складається з усіх витрат, які безпосередньо пов'язані з виготовленням цього активу. Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і збільшенням їх можливостей та строку корисного використання. Подальший облік нематеріальних активів Банк здійснює за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності (за наявності). Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється щомісячно із застосуванням прямолінійного методу з урахуванням строку корисного використання, затвердженого наказом по Банку. Строк корисного використання нематеріальних активів встановлюється комісією, відповідальною за введення в експлуатацію нематеріальних активів, на підставі правовстановлюючих документів, а у разі, якщо строк корисного використання в документах не зазначений - самостійно, але не менше ніж 2 та не більше ніж 10 років. Нематеріальні активи, що обліковуються за собівартістю, не переоцінюються. Оперативний лізинг (оренда), за яким банк є лізингодавцем. Операційна оренда Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає в основному всі ризики та вигоди щодо права власності на базовий актив. За операційною орендою активи відображаються на балансі Банку. Банк визнає витрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, як витрати. Витрати на поліпшення об'єкта необоротних активів, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються Банком як капітальні інвестиції у створення (будівництво) за невведеними в експлуатацію основними засобами . Політика нарахування амортизації та зменшення корисності активів, що надані в оренду, аналогічна політиці нарахування амортизації активів Банку, що не передані в оренду. Нарахування доходів/витрат (орендних платежів) від операційної оренди Банк здійснює не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, до якого вони відносяться. У разі несплати контрагентом своєчасно (у строк, передбачений договором) суми, передбаченої договором оренди, Банк наступного робочого дня відображає суму заборгованості на аналітичних рахунках з обліку простроченої заборгованості. Фінансова оренда Оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає в основному всі ризики та вигоди, пов`язані з правом власності на базовий актив. Банк класифікує оренду, як фінансову якщо: " орендодавець передає орендареві право на базовий актив, наприкінці строку оренди; " орендар має можливість придбати базовий актив за ціною, що як очікується, буде достатньо нижчою за справедливу вартість на дату, коли можливість може бути реалізовано, щоб існувала обґрунтована впевненість на дату початку дії оренди в тому, що можливість буде реалізовано; " строк оренди становить більшу частину строку економічної експлуатації базового активу, навіть якщо право власності не передається; " на дату початку дії оренди теперішня вартість орендних платежів дорівнює принаймні в основному всій справедливій вартості базового активу та " базовий актив має такий спеціалізований характер, що тільки орендар може використовувати його, не здійснюючи значних модифікацій; " якщо орендар може анулювати договір про оренду, збитки орендодавця, пов`язані з анулюванням, несе орендар; " прибутки або збитки від коливання справедливої вартості залишку припадають на орендаря; та " орендар має можливість продовжити оренду на додатковий період за орендну плату, значно нижчу від ринкової орендної плати. На дату початку оренди Банк визнає активи, утримувані за фінансовою орендою, в сумі приведеної вартості майбутніх орендних платежів та негарантованої залишкової вартості. Банк дисконтує ці суми з використанням припустимої ставки, яка приймається на рівні звичайної процентної ставки по інших орендних договорах непов`язаним особам, а за їх відсутності - від інших активів. Різниця між продисконтованою вартістю майбутніх процентних доходів та балансовою вартістю базового активу визнається у прибутках чи збитках звітного періоду, коли відбулась передача активу у фінансову оренду. Первісна оцінка орендних платежів Банк включає в оцінку заборгованості по оренді такі орендні платежі: " фіксовані орендні платежі за вирахуванням будь-яких стимулюючих платежів чи знижок; " змінні орендні платежі, які початково оцінюються з використанням індексу або ставки на дату початку оренди; " ліквідаційна вартість, що гарантується Банку орендарем; " ціна виконання опціону на покупку, якщо є достатня впевненість в тому, що орендар виконає цей опціон; " штрафи за дострокове припинення оренди, якщо це передбачено договором оренди. Модифікація оренди Банк обліковує модифікацію фінансової оренди як окремий договір оренди, якщо модифікація збільшує сферу застосування договору оренди за рахунок додавання права користування одним або більше базовими активами; та збільшується відшкодування за оренду на величину, порівняну з ціною окремого продажу для збільшення сфери застосування, а також на відповідні коригування такої ціни відокремленого продажу, згідно з новими обставинами. В інших випадках: " якби оренда раніше класифікувалась як операційна оренда, модифікація враховується як новий договір оренди з дати набуття чинності модифікації договору оренди і оцінювати балансову вартість базового активу в сумі чистих інвестицій в оренду на дату зміни. " в іншому випадку Банк розглядає договір фінансової оренди як фінансовий актив, застосовуючи порядок відображення фінансових активів Банку. Лізинг (оренда), за яким Банк є орендарем. Оренда - договір, або частина договору, який передає право на використання активу (базового активу) протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію. На момент укладання договору оренди Банк оцінює чи є договір договором оренди чи містить компоненти оренди. Визначення того, чи є угода орендою, чи містить ознаки оренди, базується на аналізі змісту договору. Актив є чітко ідентифікованим, якщо він явно вказаний в договорі або припустимо вказаний у момент, коли актив надається Банку для використання, та Банк має право: " отримувати в основному усі економічні вигоди від використання активу протягом усього періоду його користування; " керувати використанням активу протягом усього періоду користування (відсутній обмежений доступ); " орендодавець не має права заміни ідентифікованого активу. " Банк застосовує звільнення від визнання до: " договорів оренди, у яких базовий актив є малоцінним активом та які укладаються у великій кількості. Банк оцінює вартість базового активу на основі вартості активу, коли він є новим, незалежно від віку активу, що орендується. Рішення щодо віднесення активу до малоцінних, Банк приймає окремо по кожному договору. Активи, вартість яких не перевищує 50 тис. грн., Банк вважає малоцінними; " оренди, що є короткостроковою (строк якої рік або менше року та якщо Банк обґрунтовано впевнений, що не має наміру продовжувати строк оренди). Банк визнає орендні платежі щодо такої оренди як витрати прямолінійним методом протягом передбаченого договором терміну оренди. На дату початку оренди Банк оцінює орендне зобов'язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендні платежі дисконтуються із застосуванням ставки дисконтування. Ставка дисконту - ставка, за якою на дату початку орендних відносин в ринкових умовах можна отримати кредит на аналогічний строк під аналогічне забезпечення для придбання активу, що має вартість, аналогічну тій вартості, яку має актив в формі права користування. На дату початку оренди орендні платежі складаються з: " фіксованих платежів, за виключенням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню; " змінних орендних платежів, які залежать від індексу чи ставки, первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди; " сум, що, очікуються, будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості; " ціни виконання можливості придбання, якщо Банк обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою можливістю; " платежів в рахунок штрафів за припинення оренди, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди. Подальша оцінка активу з права користування Після дати початку оренди Банк оцінює актив з права користування, застосовуючи модель собівартості коригуючи актив з права користування на будь-яку переоцінку орендного зобов`язання. Банк під час нарахування амортизації активу з права користування, застосовує вимоги амортизації МСБО 16 "Основні засоби". Банк амортизує актив з права користування з дати початку оренди до кінця строку оренди. Подальша оцінка орендного зобов`язання Після дати початку оренди Банк оцінює орендне зобов`язання: " збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов`язанням; " зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; та " переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою відобразити переглянуті по суті фіксовані орендні платежі. Банк переоцінює орендне зобов`язання, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконту, якщо виконується будь-яка з таких двох умов: " змінився строк оренди. Банк обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається можливістю продовжити оренду чи не скористається можливістю припинити дію оренди, після того як сталася значна подія або значна зміна обставин. Сталася зміна невідмовного періоду оренди. або " змінилася оцінка можливості придбання базового активу. Банк визначає переглянуту ставку дисконту як припустиму ставку відсотка в оренді на решту строку оренди. Банк переоцінює орендне зобов`язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів, використовуючи незмінену ставку дисконту, якщо: " або змінилися суми, що очікується, будуть сплачені за гарантією ліквідаційної вартості; " або змінилися майбутні орендні платежі внаслідок зміни індексу або ставки, які були використані для визначення таких платежів. Банк має визначити переглянуті орендні платежі для решти строку оренди на основі переглянутих договірних платежів. Модифікація оренди Модифікація договору оренди (додаткова угода до договору оренди) розглядається як окрема оренда (окремий договір оренди), якщо виконуються обидві такі умови: " модифікація збільшує сферу застосування договору оренди, додаючи право використання одним або декількома базовими активами; " відшкодування за оренду збільшується на величину, еквівалентну ціні окремого договору на збільшений обсяг (а також на відповідні коригування такої ціни, що відображають обставини конкретного договору). Модифікацію оренди, яка не обліковується як окрема оренда, на дату набрання чинності модифікацією оренди Банк: " розподіляє компенсацію, зазначену у модифікованому договорі; " визначає строк оренди модифікованої оренди; " переоцінює орендне зобов`язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів за допомогою переглянутої ставки дисконту. Переоцінку зобов`язання Банк обліковує шляхом: " зменшення балансової вартості активу з права користування для відображення часткового або повного припинення оренди для модифікацій оренди, які зменшують сферу дії оренди. Банк визнає у прибутку або збитку будь-який прибуток або збиток, пов`язаний з частковим або повним припиненням такої оренди. " здійснення відповідного коригування активу з права користування для всіх інших модифікацій оренди. Повторна оцінка договору Банк проводить повторну оцінку договору чи є договір орендою, або чи містить договір оренду, лише якщо змінюються умови договору. Витрати на утримання об'єкта необоротних активів, отриманого Банком в операційну оренду, відносяться на витрати у тому звітному періоді, у якому вони понесені. Амортизація. Нарахування амортизації основних засобів здійснюється щомісячно протягом строку їх корисного використання, затвердженого наказом, із застосуванням прямолінійного методу (за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів), і не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється на дату переведення активів до категорії утримуваних для продажу або на дату припинення визнання активів - в залежності від того, що настає раніше. Для нарахування амортизації використовується первісна або переоцінена вартість основних засобів. Ліквідаційна вартість основних засобів дорівнює нулю, якщо Банк має намір використовувати актив до кінця фізичного строку його експлуатації. Залучені кошти. Залучені кошти (поточні та строкові кошти клієнтів) визнаються під час первісного визнання за справедливою вартістю (ціною операції). Під час первісного визнання Банк визнає прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю та вартістю за договором, якщо ефективна ставка за інструментом є вищою або нижчою, ніж ринкова. Банк після первісного визнання оцінює та відображає в бухгалтерському обліку строкові кошти клієнтів (вкладні (депозитні) операції) за амортизованою собівартістю. Податок на прибуток. Поточні витрати з податку на прибуток визнаються на основі податкового законодавства та чинних ставок оподаткування протягом періоду, за який отримано дохід. Загальна сума витрат з податку на прибуток складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу. Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті, та розраховується за підсумками діяльності у звітному періоді відповідно до податкового законодавства. Відстрочене податкове зобов'язання збільшує суму податку, що підлягає сплаті у наступні періоди. Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню, якщо очікується у майбутньому отримання податкового прибутку, за рахунок якого можна реалізувати оподатковувані тимчасові різниці та застосовувати невикористані податкові збитки і пільги, з якими пов'язані ці тимчасові різниці. Для визначення розміру відстроченого податкового активу та зобов'язання порівнюється балансова вартість активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку та їх податковою базою. Відстрочений податковий актив розраховується за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому здійснюватимуться реалізація або використання активу. Для визначення об'єкта оподаткування, розрахованого на основі даних фінансової звітності Банку, складеної відповідно до МСФЗ, до фінансового результату застосовуються податкові коригування, перелік яких викладений в Податковому кодексі України. Статутний капітал та емісійні різниці. Статутний капітал - це сплачена грошовими внесками учасників Банку вартість акцій в розмірі, визначеному Статутом. Власні цінні папери враховуються за номінальною вартістю у національній валюті України. Грошові внески для збільшення статутного капіталу Банку здійснюються у національній валюті України. Емісійні різниці (емісійний дохід) є одним із складових елементів основного капіталу (капіталу 1-го рівня), які визначаються як сума перевищення доходів, отриманих Банком від первинної емісії (випуску) власних акцій над номіналом таких акцій. Дивіденди. Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі Банку, що визначається за даними річної фінансової звітності та виплата яких здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів. Відображення операцій з виплати/отримання дивідендів здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України. Визнання доходів і витрат. Доходи і витрати визнаються за операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю Банку. Під час визнання доходів і витрат Банк керується принципом нарахування. Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки, коли виникає зростання майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі збільшенням активу або зі зменшенням зобов'язання, і його можна достовірно виміряти. Витрати визнаються в звіті про прибутки та збитки, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язання, які можна достовірно виміряти. Для фінансових інструментів процентні доходи і витрати обчислюються пропорційно часу і сумі активу (зобов'язання) із застосуванням ефективної ставки відсотка. За фінансовими інструментами, за якими неможливо визначити майбутні грошові потоки (кредити овердрафт, відновлювані кредитні лінії, вклади/депозити на вимогу) і до яких ефективна ставка не застосовується, для визнання процентних доходів Банк застосовує номінальну процентну ставку. Балансова вартість фінансового активу чи фінансового зобов'язання коригується в разі перегляду Банком своєї оцінки платежів або надходжень. Банк визнає за борговими фінансовими інструментами процентний дохід (нарахування процентів, амортизацію дисконту/премії) за ефективною ставкою відсотка протягом періоду від дати їх придбання до дати припинення визнання (продаж, відступлення права вимоги, погашення, списання за рахунок резерву). Банк не здійснює нарахування процентів та амортизацію дисконту або премії, якщо процентний дохід за борговими фінансовими інструментами за справедливою вартістю через прибутки/збитки визнається у складі переоцінки. Банк визнає процентні доходи за фінансовими активами, що обліковуються за амортизованою собівартістю, за ефективною ставкою відсотка до валової балансової вартості за винятком: 1) придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів. Для таких фінансових активів застосовується ефективна ставка відсотка, скоригована з урахуванням кредитного ризику, до амортизованої собівартості фінансового активу з дати первісного визнання; 2) фінансових активів, що не були придбаними або створеними кредитно-знеціненими фінансовими активами, але в подальшому стали кредитно-знеціненими фінансовими активами. До таких фінансових активів Банк застосовує ефективну процентну ставку до амортизованої собівартості фінансового активу в наступних звітних періодах. Банк визнає процентний дохід за ефективною ставкою відсотка до валової балансової вартості фінансового активу, починаючи з наступної дати нарахування процентів, якщо в результаті впливу певних подій раніше кредитно-знецінений фінансовий актив відновився, і вже не є кредитознеціненим. Отримані доходи та здійснені витрати, що належать до майбутніх періодів, обліковуються відповідно як доходи майбутніх періодів та витрати майбутніх періодів, з щомісячним визнанням відповідної суми доходів та витрат, що належать до звітного періоду. Доходи, отримані за результатами наданих послуг, визнаються у разі можливості достовірно оцінити результат цієї операції, виходячи із ступеню завершеності певної операції на дату балансу. Інші операційні доходи Банк визнає повернення раніше списаної безнадійної заборгованості за кредитами, що надані клієнтам, в складі інших доходів. Переоцінка іноземної валюти. Облік операцій в іноземній валюті здійснюється у подвійній оцінці: в номінальній сумі іноземної валюти, одиницях ваги металу (тройських унціях) та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів (далі - офіційний валютний курс). Операції в іноземній валюті під час первісного визнання активів (зобов'язань, власного капіталу, доходів та витрат) відображаються в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного валютного курсу на дату здійснення операції. На кожну наступну після визнання дату балансу усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються за офіційним валютним курсом на дату балансу, немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю - за офіційним валютним курсом на дату визнання (дату здійснення операції). Доходи та витрати в іноземній валюті у звіті про фінансові результати і активи та зобов'язання в іноземній валюті у фінансовій звітності відображаються за офіційним валютним курсом НБУ на дату визнання. Переоцінка усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного валютного курсу НБУ. Результат від переоцінки (курсова різниця) включається в доходи або збитки і відображається в Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) за статтею "Результат від переоцінки іноземної валюти". Переоцінка позабалансових вимог і зобов'язань в іноземній валюті, крім вимог і зобов'язань за похідними фінансовими інструментами (за наявності), здійснюється під час кожної зміни офіційного валютного курсу НБУ і відображається на відповідному позабалансовому рахунку. Результат переоцінки рахунків класу 9 на балансових рахунках не відображається. Реалізований результат від операцій з купівлі-продажу іноземної валюти відображається у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) за статтею "Результат від операцій з іноземною валютою". Взаємозалік статей активів і зобов'язань. Взаємозалік статей активів і зобов'язань не здійснюється. Закриття зазначених статей проводиться у загальновстановленому порядку. Згортання активів та зобов'язань може здійснюватися лише у випадках, передбачених відповідними МСФЗ та нормативно-правовими актами НБУ. Виплати працівникам та пов'язані з ними відрахування. Згідно із вимогами законодавства України, Банк здійснює виплати працівникам та визнає витрати на оплату праці, єдиний соціальний внесок, оплачувану відпустку та лікарняні, витрати на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації працівників у тому періоді, у якому вони були понесені, та визнає зобов`язання, які виникають із зобов`язання майбутніх виплат. Члени Наглядової ради отримують винагороду на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів. Банк згідно із законодавством України здійснює перерахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державного бюджету. Кошти, що перераховуються, визнаються витратами Банку в міру їх здійснення. Інші програми з визначеними виплатами Банком не реалізуються. Інформація за операційними сегментами. Окремими звітними сегментами банківської діяльності Банк визнає послуги корпоративним клієнтам (юридичним особам та фізичним особам - підприємцям), фізичним особам, інвестиційну банківську діяльність, інші сегменти та операції. Банк відображає сегмент діяльності окремо, якщо більша частина його доходу створюється від банківської діяльності за межами сегмента й одночасно дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (уключаючи банківську діяльність у межах сегмента). Банк може виділити в окремі сегменти звітності інші сегменти банківської діяльності, що будуть відповідати встановленим критеріям звітного сегмента. Розподіл доходів і витрат за сегментами здійснюється на основі системи аналітичних рахунків Банку та параметрів аналітичного обліку, що деталізують інформацію про операції контрагентів. Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу Банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах Банку. Витратами звітного сегмента є витрати, пов'язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов'язані з операціями з іншими сегментами в межах Банку. Витрати за сегментами не включають витрати на оплату податку на прибуток. Облікова політика щодо сегментів у звітному періоді не змінювалась. Операції з пов`язаними особами. У ході своєї діяльності Банк здійснює операції з пов'язаними сторонами, перелік яких затверджується Правлінням Банку. Операції, що здійснюються з пов'язаними сторонами, здійснюються з дотриманням вимог МСФЗ, за якими фінансові інструменти під час первісного визнання слід обліковувати за справедливою вартістю. Якщо немає активного ринку для цих фінансових інструментів, то Банк застосовує професійне судження, підставою для якого є ціноутворення щодо подібних операцій з непов`язаними сторонами та інші методи оцінювання (аналіз ефективної ставки та параметрів укладених угод). Відповідно до нормативно-правових документів Національного банку України Банком складається та подається інформація за пов'язаними з Банком особами, показники щодо пов'язаних із Банком осіб, які визнані Банком (у тому числі осіб Банку, з якими не здійснюються операції) станом на звітну дату, із зазначенням характеристики зв'язку пов'язаних осіб із Банком, характеристики зв'язку осіб між собою, а також ланцюга володіння корпоративними правами пов'язаної із Банком особи. Зміни в обліковій політиці, облікових оцінках та вплив застосування МСФЗ 16 З річного періоду, що почався після 1 січня 2019 року, Банком застосовано МСФЗ 16 "Оренда". Застосування цього стандарту призвело до зміни в обліковій політиці. Під час переходу Банк не здійснював повторну оцінку того, чи є договір орендою або чи містить він оренду, який включає оренду на дату першого застосування. Банк застосував цей стандарт до договорів, які раніше були ідентифіковані як договори з оренди із застосуванням МСБО 17. Банк, як Орендар застосував цей Стандарт ретроспективно з визнанням кумулятивного наслідку першого застосування цього стандарту, який є визнаним (у звітності) на дату першого застосування Стандарту. Банк, як Орендар не здійснював перерахування порівняльної інформації. Банк, на дату першого застосування для оренди, що раніше була класифікована як операційна оренда із застосуванням МСБО 17, визнав орендне зобов`язання та актив з права користування. Банк оцінював таке орендне зобов`язання за теперішньою вартістю не сплачених орендних платежів, дисконтованою з використанням ставки додаткових запозичень орендаря на дату першого застосування. Актив з права користування Банк оцінив за величиною, що дорівнює орендному зобов`язанню, скоригованому на суму будь-яких сплачених авансом або нарахованих орендних платежів, пов`язаних з цією орендою, визнаних у звіті про фінансовий стан безпосередньо перед датою першого застосування. Банк застосував звільнення до: " договорів оренди, у яких базовий актив є малоцінним активом та які укладаються у великій кількості. Банк оцінює вартість базового активу на основі вартості активу, коли він є новим, незалежно від віку активу, що орендується. Рішення щодо віднесення активу до малоцінних, Банк приймає окремо по кожному договору. Активи, вартість яких не перевищує 50 тис. грн. Банк вважає малоцінними; " оренди, що є короткостроковою (строк якої рік або менше року та якщо Банк обґрунтовано впевнений, що не має наміру продовжувати строк оренди). Банк визнає орендні платежі щодо такої оренди як витрати лінійним методом протягом передбаченого договором терміну оренди. Виправлення суттєвих помилок та подання їх у фінансових звітах. Суттєвих виправлень, що можуть впливати на економічні рішення, які приймають користувачі на основі фінансової звітності, не було. Суттєві облікові судження та оцінки, їх вплив на визнання активів та зобов'язань Банк використовує оцінки, припущення і професійні судження, які впливають на вартість активів і зобов'язань, що відображені у фінансовій звітності. Оцінки та судження ґрунтуються на досвіді керівництва, інших факторах, що враховують майбутні та очікувані події, та в залежності від змін факторів переглядаються. Вплив професійних суджень та оцінок, які були найсуттєвішими, визнається під час перегляду оцінки. Наступні оцінки та судження вважаються найбільш важливими для відображення фінансового стану Банку. Класифікація фінансових інструментів. Банк здійснює класифікацію та оцінку фінансових активів, виходячи з бізнес-моделі, яку він використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором. Знецінення цінних паперів. Під час здійснення аналізу цінних паперів, що утримуються для продажу, щодо можливого знецінення, Банк застосовує професійні судження провідного персоналу та враховує наявність ознак, що свідчать про зменшення корисності та наявність показників, що свідчать про негативні зміни платоспроможності емітента, що мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки. Знецінення кредитів. Банк перевіряє кредитний портфель щодо можливого знецінення. Під час перевірки Банк застосовує професійне судження для оцінки майбутніх грошових потоків за кожним кредитом окремо. Банк визначає критерії для оцінки того, щоб визначити, чи відбулося суттєве збільшення кредитного ризику. Резерви під знецінення розраховуються за методом дисконтування майбутніх грошових потоків за окремим кредитом з урахуванням погашення кредиту і реалізації забезпечення за відповідним кредитом. Оцінка вартості майна, наданого Банку в якості застави під наданий кредит, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Знецінення основних засобів та нематеріальних активів. Керівництво Банку переглядає балансову вартість основних засобів та нематеріальних активів на предмет зменшення корисності у разі виникнення певних подій або змін обставин, що свідчать про можливе знецінення балансової вартості. Податкове законодавство. Банк застосовує професійне судження під час тлумачення неврегульованого податкового законодавства або нормативно-правових актів та під час тлумачення законів чи нормативно-правових актів, що містять двозначне трактування. Операції з пов'язаними сторонами. У ході своєї діяльності Банк здійснює операції з пов'язаними сторонами. Операції, що здійснюються з пов'язаними сторонами, здійснюються з дотриманням вимог МСФЗ, за якими фінансові інструменти під час первісного визнання слід обліковувати за справедливою вартістю. Якщо немає активного ринку для цих фінансових інструментів, то Банк застосовує професійне судження, підставою для якого є ціноутворення щодо подібних операцій з непов`язаними сторонами та інші методи оцінювання (аналіз ефективної ставки та параметрів укладених угод).

АТ "БАНК "ГРАНТ" здійснює свою діяльність згідно ліцензій (дозволів), виданих Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. "приймає вклади (депозити) від юридичних та фізичних осіб; "відкриває та супроводжує поточні рахунки банків та клієнтів; "розміщує залучені кошти від свого імені та на власний ризик; "надає гарантії, поручительства та інші зобов'язання від третіх осіб; "надає послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів; "випускає, купує, продає і обслуговує чеки, векселі та інші оборотні платіжні інструменти; "емітує банківські платіжні картки і здійснює операції з використанням цих карток; "здійснює операції з валютними цінностями; "здійснює операції купівлі та продажу цінних паперів від свого імені та за дорученням клієнтів; "здійснює інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; "здійснює депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів АТ "БАНК "ГРАНТ" є афілійованим членом Міжнародної платіжної системи (МПС) MasterCard Worldwide з процессинговим центром у АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНОРОДНИЙ БАНК". Банк здійснює випуск міжнародних карток як із магнітною смугою Maestro так із чіпом MasterCard Standard, MasterCard Gold терміном дії 3 роки у гривні, дол.США та євро. Картки дають широкі можливості з безготівкової оплати товарів та послуг в торгівельній мережі та за її межами. Для забезпечення потреб населення Банк надає послуги з оренди банківських сейфів та співпрацює з міжнародною системою грошових переказів "Western Union". Клієнти Банку користувалися системою дистанційного обслуговування рахунків за допомогою системи "Клієнт-Банк", "Смарт - Грант" та SMS-сервіс. Банком встановлені кореспондентські відносини з 5 іноземними банками, які розташовані в Австрії, Білорусі та Росії.

Придбання або відчуження активів за останні 5 років на суму, що перевищує 1% активів станом на 1 число звітного періоду не здійснювались. У 2020 році такі операції не плануються.

Основні засоби обліковуються за первісною вартістю, яка включає усі витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат на поліпшення об'єкта, що призводять до збільшення первісно очікуваних вигід від їх використання. Витрати на ремонт та обслуговування основних засобів визнаються по мірі їх здійснення. Після первісного визнання подальший облік об'єктів, що належать до класу основних засобів (будівлі, споруди, земля), здійснюється за справедливою вартістю а усіх інших - за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності . У звітному році Банк здійснив переоцінку основних засобів (всіх будівель, які належать Банку) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Дооцінка залишкової вартості об'єктів основних засобів включена до складу капіталу в сумі 7 303 тис,грн. з вирахуванням відстроченого податку на прибуток, який пов'язаний із зміною резерву переоцінки основних засобів у сумі 1 315 тис.грн. та уцінки, що відображена у витратах Банку у сумі 79 тис.грн., у зв'язку з недостатністю суми попередніх дооцінок. Під час визначення справедливої вартості об'єктів нерухомості застосовані методичні підходи незалежного оцінювача: порівняльний підхід (для житлової нерухомості) та дохідний підхід (для нежитлової нерухомості). Основних засобів та нематеріальних активів, стосовно яких є передбачені законодавством України обмеження щодо володіння, користування та розпорядження а також оформлених у заставу не має.. Основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо), а також вилучених з експлуатації на продаж немає. Первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів у звітному періоді складає: основні засоби - 15 192 тис. грн., нематеріальні активи - 665 тис.грн.. Нематеріальні активи, які оприбутковані Банком протягом звітного року відносяться до доопрацювання програмного забезпечення АБС "БІС "ГРАНТ".

Станом на 01.01.2020 року кількість банків, які працюють в Україні та мають ліцензію на здійснення банківської діяльності склала 75 фінансових установ, із них з іноземним капіталом 35 банків, у тому числі 23 банки зі 100% іноземним капіталом. За 2019 рік прибуток банківського сектору значно перевищив загальний показник 2018 року. Так, за 2019 рік платоспроможні банки отримали 59,6 млрд. грн. чистого прибутку, що на 37,3 млрд. грн. більше порівняно з аналогічним роком (22,3 млрд. грн.). Можна виділити такі фактори зростання банківського прибутку: зростання чистих комісійних доходів банків на 16% - до 44,0 млрд. грн., зростання чистих процентних доходів банків на 10% - до 80,3 млрд. грн. та позитивний результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу, який за 2019 рік склав 16,2 млрд. грн., низькі відрахування у резерви. Рентабельність активів банків України на 01.01.2020 року склала 4,35%, а 34,18% - рентабельність капіталу. За 2019 рік обсяг проблемних кредитів (NPL) в українських банках уперше за останні роки знизився нижче рівня 50% і на 01.01.2020 року становив 48,4% (-4,5% за 2019 рік). Якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп, крім банків із російським капіталом. Банки повинні й надалі позбуватися непрацюючих активів. У 2019 році Національний банк України продовжував цикл пом'якшення монетарної політики. У грудні 2019 року Правління Національного банку України знизило облікову ставку до 13,5%. З початку 2019 року це вже п'яте зниження. Загалом за 2019 рік ключова процентна ставка скоротилася на 4,5%. Так, у квітні 2019 року Національний банк України вперше за два роки знизив облікову ставку на 0,5% до 17,5% річних. У липні 2019 року ставка зменшилася до 17,0%, у вересні 2019 року - до 16,5%, у жовтні 2019 року - до 15,5%, а у грудні 2019 року - до 13,5%. Фактично це сигнал для ринку, що ситуація в країні стабільна і є можливості для здешевлення кредитних ресурсів. Національний банк України прогнозує подальше зниження облікової ставки у 2020 році завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в країні, що матиме вплив на зменшення вартості кредитів для бізнесу та населення, а також стимулюватиме ділову активність. У 2019 році продовжувалося зміцнення національної валюти. Зміцнення курсу гривні до долара в 2019 році є позитивним процесом, який свідчить про збільшення довіри до національної валюти України. Національний банк України, що посилення гривні відбулося внаслідок дії низки факторів. По-перше, основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від українського експорту, зокрема завдяки рекордному врожаю зерна, та продаж коштів від валютних залучень державних компаній. По-друге, тривав приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі облігації, але, це не мало визначального впливу на валютний ринок на відміну від попередніх місяців. У 2019 році споживча інфляція сповільнилася до 4,1% (з 9,8% у 2018 році) - найнижчого рівня за останні шість років. Досягнуто середньострокової інфляційної цілі 5%±1 в.п., яку декларував з 2015 року, навіть швидше, ніж очікувалося. Зміцнення гривні мало вирішальний вплив на стрімке уповільнення інфляції наприкінці 2019 року, нівелювавши ефекти досить сильного споживчого попиту. Економічне зростання за 2019 рік прогнозується на рівні 3,3%. Банк провадить операційну діяльність переважно в Харківському регіоні вагомими сторонами якого є: - найбільша серед регіонів України питома вага населення з вищою освітою та науковим ступенем, висока якість людського капіталу; - належність до 10 найбільших студентських центрів Європи, найбільший науково-освітній комплекс серед регіонів України; - сприятливі природні умови для розвитку сільського господарства; - найбільші в континентальній Європі розвідані поклади природного газу та бурого вугілля, потенційно найбільші поклади сланцевого газу; - 40% загальнодержавного видобутку природного газу з довгостроковим потенціалом збільшення у кілька разів; - розвинена переробна промисловість - машинобудування, фармація; підприємства енергомашинобудування; - висока продуктова диверсифікація експорту, велика питома вага в експорті продукції високого переділу. Фінансовий ринок м. Харкова на 01.01.2020 року представлено 6 банківськими установами (2 юридичні особи, 4 філії іногородніх банків) та 461 відділенням банків. На території міста зареєстровано 41 біржу, 41 страхову організацію (компанію), 49 кредитних спілок та 8 лізингових компаній. Протягом 2019 року Національним банком України запроваджено оновлені вимоги до системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах, запроваджено вимоги до організації процесу управління проблемними активами в банках України. З 2019 року набрав чинності Закон України "Про валюту і валютні операції" згідно якого Національним банком України оновлено нормативно-правову базу у сфері валютного регулювання. У 2019 році банки завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка (IBAN), що сприяло зручній ідентифікації банківських рахунків та здійснення розрахунків між ними. З метою забезпечення належного захисту прав дітей на законодавчому рівні у рамках механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів, встановлено порядок повідомлення банками інформації про фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників, та форму повідомлення, яке надсилається банком до органів державної виконавчої служби або приватним виконавцям. Бурхливий розвиток інформаційних технологій принципово змінює умови надання банківських послуг в усьому світі. Все більша кількість банків надає можливості по управлінню рахунками і проведенню операцій на ринку банківських послуг з використанням Інтернет-технологій. Розвиток нових напрямків банківської діяльності проходить настільки швидкими темпами, що запізнення з ухваленням рішення про надання нового спектра банківських послуг може призвести до втрати конкурентних переваг і, як наслідок, певної частини бізнесу банків. Зростання рівня прибутків населення буде спонукати до розвитку операцій із використанням Інтернету для фізичних осіб. Можна припустити, що можливості ринку Інтернет-послуг для фізичних осіб у найближчі роки стануть істотно вищими, а ризики технологічної неконкурентоздатності в галузі електронних розрахунків та інвестиційної діяльності можуть скласти певну загрозу для банків. Слід зазначити, що реалізація сприятливого прогнозу розвитку економіки України може призвести до подальшого зниження прибутковості ринкових інструментів і зажадає від банків оптимізації витрат на розвиток технологій, скорочення рівня операційних витрат при одночасному рості обсягу і якості операцій і наданих послуг.

Діяльність АТ "БАНК "ГРАНТ" здійснюється згідно з законодавством України. Основним видом діяльності Банку є надання банківських послуг фізичним і юридичним особам згідно отриманих ліцензій на здійснення діяльності.

На кінець звітного періоду укладених, але ще не виконаних договорів не було.

Стратегічними цілями Банку є: o нарощування капіталу, підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності; o вихід на якісно новий рівень обслуговування клієнтів, забезпечення оптимального рівня платоспроможності та ліквідності; o дотримання політики постійного розширення діяльності шляхом органічного зростання і диверсифікації клієнтів і продуктів; o захист від ризиків власного капіталу і коштів клієнтів; o розробка систем, які б уособлювали в собі найкращу міжнародну практику в загальному управлінні банком, і в удосконаленні процесу корпоративного планування, що дасть можливість коригувати стратегію з метою швидкого реагування на ринкові ризики. Стратегічною метою Банку було і залишається мінімізація ризиків, збереження і збільшення фінансової стабільності, розширення ринку сучасних банківських послуг, впровадження новітніх досягнень в області банківських технологій і безперервне підвищення рівня обслуговування наших клієнтів і, як результат, збільшення клієнтської бази, надійність і стабільність Банку. Протягом 2019 року не було суттєвих змін в основних напрямах діяльності Банку, які призвели б до змін Стратегії та бізнес-плану та/або його бізнес-моделі.

У 2019 році Банком було модернізовано систему дистанційного банківського обслуговування "Смарт-Грант": " реалізовано нову послугу - онлайн-обмін валют за допомогою системи банківського обслуговування "СМАРТ-ГРАНТ"; " модернізовано систему дистанційного банківського обслуговування "Смарт-Грант"; " Банком здійснено перехід на роботу із новою IT-платформою Центрального депозитарію DEPEND, а також на роботу із оновленою версією програмного забезпечення АРМ-НБУ-інф. - "АРМ-ІНФ v.3.0".

Iнформацiя, що може бути iстотною для iнвесторiв щодо фiнансовго стану висвiтлена у фiнансовiй звiтностi, що публiкується у друкових виданнях,розмiщується на сайтi та додатково може бути отримана за запитом у емiтента.