ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД"

Протягом звітного, 2019 року, зміни в організаційній структурі Товариства, не відбувалися.

За 2019 рік, середньооблікова чисельність працівників Підприємства становить 636 чоловік. Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб) склала 2 чол Працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) або яким була знижена норма робочого часу не було. Фонд оплати праці за 2019 рік склав 70 319 тис. грн.. За звітний період, відносно попереднього року, фонд оплати зріс на 2 370 тис. грн. Основними завданнями кадрової політики на Підприємстві, є: - своєчасне забезпечення персоналом необхідної якості й у достатній кількості; - забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов'язків громадян; - раціональне використання трудового потенціалу; - формування і підтримання ефективної роботи трудового колективу. Вдалий досвід роботи ТОВ "Пирятинський сирзавод" свідчить про те, що його головною конкурентною перевагою, серед підприємств в регіоні, є унікальний кадровий потенціал. Досить високий рівень корпоративної культури робить підприємство привабливим для працівників, утримує їх в організації, а результати їх праці, своєю чергою, створюють відповідну репутацію для підприємства. Головним завданням підприємства є сприяння зростанню професійної компетенції робітників та розвитку їх навичок і вмінь. Підприємство проводить активну кадрову політику. Так, адміністрація має прогноз і засоби впливу на ситуацію - проводиться постійний моніторинг ситуації, розроблення та коригування програм відповідно до внутрішніх та зовнішніх впливів. Кадрова служба підприємства володіє не тільки засобами діагностики персоналу, але і прогнозування кадрової ситуації на середньостроковий і довгостроковий періоди. У програмах розвитку підприємства містяться короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий прогнози потреби в кадрах (якісної і кількісної).

Товариство входить до Групи компаній "Молочний альянс". Діяльність Товариства, як і Групи в цілому, пов'язане із випуском молочної продукції: сиру твердого, сиру плавленого, продукції із незбираного молока, сухих молочних продуктів.

Товариство не проводить спiльної дiяльностi з iншими органiзацiями, пiдприємствами та установами.

Протягом звiтного перiоду пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб не надходило.

Заява про відповідність Фінансова звітність була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ( "МСФЗ"). Основа подання інформації Фінансова звітність підготовлена на підставі принципу обліку за історичною вартістю, а також деяких фінансових інструментів. Історична вартість зазвичай визначається на основі справедливої вартості компенсації, переданої в обмін на товари і послуги. Припущення про безперервність діяльності Дана фінансова звітність Товариства підготовлена виходячи з припущення, що Товариство буде функціонувати в майбутньому, що передбачає реалізацію активів і виконання зобов'язань в ході звичайної діяльності. Таким чином, фінансова звітність не містить будь-яких коригувань відображених сум активів, які були б необхідні, якщо б Товариство було нездатне продовжувати свою діяльність на безперервній основі і якби воно реалізовувало свої активи не в ході звичайної діяльності. На дату затвердження цієї фінансової звітності не затверджено ніяких планів щодо припинення окремих напрямків діяльності Товариства. Оцінка справедливої вартості Справедлива вартість визначається як сума, яка була б отримана при продажу активу або сплачена при передачі зобов'язання в рамках звичайної операції між учасниками ринку на дату оцінки. Оцінка справедливої вартості базується на припущенні, що операція з продажу активу або передачі зобов'язання відбудеться або на основному ринку для активу або зобов'язання, або, при відсутності основного ринку, на найбільш вигідному ринку для даного активу або зобов'язання. Основний або найбільш вигідний ринки повинні бути досяжними для Товариства. Справедлива вартість активу або зобов'язання оцінюється з використанням припущень, які учасники ринку будуть використовувати при визначенні ціни активу або зобов'язання, за умови, що учасники ринку будуть діяти з найкращого економічною вигодою для себе. Справедлива вартість для цілей оцінки і / або розкриття інформації визначається на такій основі, за винятком операцій платежів на основі акцій, що належать до сфери застосування МСФЗ 2, операцій оренди в сфері застосування МСБО 17, а також оцінок, які можна порівняти зі справедливою вартістю, але при цьому які не є справедливою вартістю (наприклад, чистої вартості реалізації згідно з МСБО 2 чи вартості при використанні відповідно до МСБО 36). Оцінка справедливої вартості не фінансових активів враховує спроможність учасника ринку генерувати економічні вигоди в результаті найкращого і найбільш ефективного використання активу або шляхом його продажу іншому учаснику ринку, який буде використовувати даний актив найкращим і найбільш ефективним способом. Товариство використовує методики оцінки, які найбільше підходять в даних обставинах і для яких є в наявності достатні дані для оцінки справедливої вартості, максимально застосовуючи відповідні дані і скорочуючи використання неспостережуваних даних. Функціональна валюта і валюта представлення Функціональною валютою Товариства є валюта первинного економічного середовища, в якій дане підприємство здійснює свою діяльність. Функціональною валютою Товариства є українська гривня. Операції в іноземній валюті При підготовці фінансової звітності Товариства, операції в валютах, відмінних від функціональної валюти цього підприємства (іноземні валюти), визнаються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на дати відповідних операцій. На кінець кожного звітного періоду монетарні статті, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на цю дату. Немонетарні статті, які відображені за справедливою вартістю, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на дату визначення справедливої вартості. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, не перераховуються. Курсові різниці за монетарними статтями, що виникають в результаті зміни офіційного курсу НБУ, відображаються у звіті про прибутки та збитки того періоду, в якому вони виникають, за винятком наступного: курсові різниці по позиках в іноземній валюті, що відносяться до об'єктів незавершеного будівництва, призначеним для майбутнього використання у виробничих цілях, включаються у вартість таких активів як коригування процентних витрат за позиками в іноземній валюті; Основні засоби Основні засоби відображаються за історичною або доцільну собівартість, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від знецінення. Історична вартість об'єкта основних засобів включає: (а) вартість придбання, включаючи імпортні мита та податки, які не підлягають відшкодуванню, за вирахуванням торговельних та інших знижок; (Б) будь-які витрати, які безпосередньо стосуються доставки активу в місце розташування і доведення його до стану, що забезпечує функціонування в спосіб, визначений управлінським складом Товариства; (В) первісну оцінку витрат на демонтаж і ліквідацію об'єкта основних засобів і відновлення території на якій він розташований, зобов'язання за якими Товариство бере на себе або при придбанні даного об'єкта, або внаслідок його експлуатації протягом певного періоду часу в цілях, не пов'язаних з виробництвом запасів протягом цього періоду; а також, (г) для кваліфікованих активів, витрати по позиках, капіталізовані у відповідності до облікової політики Товариства. Первісна вартість активів, створених своїми силами, включає вартість матеріалів, прямі витрати на оплату праці і відповідну частину виробничих накладних витрат. Справедлива вартість визначалася як сума, за яку актив можна було обміняти в операції, що здійснюється між добре обізнаними, зацікавленими та незалежними одна від одної сторонами. Справедлива вартість активів, для яких існує ринок, визначалася з використанням їх ринкової вартості. При відсутності ринкових свідчень справедливої вартості внаслідок специфічності об'єкта основних засобів і в разі, якщо такий об'єкт продавався вкрай рідко, за винятком об'єктів, що становлять частину діючого підприємства, справедлива вартість визначалася на основі дохідного методу або методу обліку за амортизованою вартістю заміщення. Згодом капіталізовані витрати включають істотні витрати на модернізацію і заміну частин активів, які збільшують термін їх корисного використання або покращують їх здатність генерувати доходи. Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів, які не відповідають наведеним вище критеріям капіталізації, відображаються в складі прибутку або збитку того періоду, в якому вони були понесені. Ліквідаційна вартість активу - це передбачувана сума, яку Товариство отримала б на поточний момент від реалізації об'єкта основних засобів після вирахування очікуваних витрат на вибуття, якби даний актив уже досяг того віку і стану, в якому, імовірно, він буде перебувати в кінці свого терміну корисного використання. Амортизація нараховується для списання фактичної або оціночної вартості основних засобів (за винятком земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва) за вирахуванням ліквідаційної вартості рівномірно протягом очікуваного терміну корисного використання. Строки корисного використання груп основних засобів представлені в такий спосіб: Земля Не амортизується Будівлі та споруди 1-30 років Машини та обладнання 5-15 років Транспортні засоби та автомобілі 1-17 років Інші основні засоби 1-10 років Ліквідаційна вартість, строки корисного використання та метод нарахування амортизації переглядаються на кінець кожного фінансового року. Вплив будь-яких змін, що виникають від оцінок, зроблених в попередні періоди, враховується як зміна облікової оцінки. Прибуток або збиток, що виникають в результаті вибуття або ліквідації об'єкта основних засобів, визначається як різниця між надходженнями від продажу та балансовою вартістю активу і визнається в складі прибутку або збитку. Незавершене будівництво включає витрати, безпосередньо пов'язані з будівництвом основних засобів, включаючи відповідний розподіл змінних накладних витрат і витрати на позики, безпосередньо пов'язаних з будівництвом. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизація незавершеного будівництва, аналогічно об'єктам основних засобів, починається з моменту готовності даних активів до експлуатації, тобто коли вони знаходяться в місці і стані, що забезпечує їх функціонування в спосіб, визначений управлінським. Знецінення основних засобів На кінець кожного звітного періоду Товариство переглядає балансову вартість своїх основних засобів з метою визначення наявності ознак того, що ці активи втратили частину своєї вартості внаслідок знецінення. Якщо такі ознаки існують, то для визначення ступеня збитків від знецінення, якщо такі мали місце, оцінюється сума відшкодування активу. Якщо неможливо оцінити суму очікуваного відшкодування суму для конкретного активу, Товариство розраховує вартість відшкодування для одиниці, яка генерує грошові кошти, до якої належить цей актив. У тих випадках, коли можна визначити обґрунтовану і послідовну основу для розподілу, корпоративні активи також розподіляються по окремим одиницям, генеруючим грошові кошти, а інакше вони відносяться до найменшої групи одиниць, що генерують грошові кошти, для якої стає можливим визначити обґрунтований і послідовний метод розподілу. Вся діяльність Товариств оцінюється як одна одиниця, яка генерує грошові потоки. Сума очікуваного відшкодування сума являє собою велику з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж, і корисною вартості. При оцінці корисної вартості передбачувані майбутні потоки грошових коштів дисконтуються до їх поточної вартості із застосуванням ставки дисконтування до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей в часі та ризики, властиві для активу, щодо якого не були внесені коректування в майбутні потоки грошових коштів. Якщо, згідно з оцінкою, відшкодовується сума активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) менше його балансової вартості, то балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) зменшується до суми очікуваного відшкодування. Збиток від знецінення визнається негайно у прибутку чи збитку. Якщо збиток від знецінення згодом сторнується, то балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки суми очікуваного відшкодування, однак, таким чином, щоб збільшена сума не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена, якби в попередні роки для активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) не був визнаний збиток від знецінення. Сторнування збитку від знецінення визнається негайно у прибутку чи збитку. Запаси Запаси відображаються за найменшою з двох величин: первісної вартості і чистої вартості реалізації. Первісна вартість запасів включає вартість сировини і, у разі необхідності, прямі витрати на оплату праці і ті накладні витрати, які були понесені в зв'язку з доведенням запасів до їх поточного стану та місця розташування. Вартість запасів визначається за методом середньозваженої вартості. Чиста вартість реалізації розраховується виходячи з передбачуваної ціни продажу, за вирахуванням всіх передбачуваних витрат на завершення виробництва і витрат на маркетинг, реалізацію і збут. Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість оцінюється на момент первісного визнання за справедливою вартістю і згодом оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Дебіторська заборгованість, на яку не нараховуються відсотки, відображається за номінальною вартістю. Відповідні резерви під сумнівну заборгованість визнаються в звіті про сукупні доходи, коли існують об'єктивні свідчення того, що актив знецінився. Визнаний резерв визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх потоків грошових коштів, дисконтованих за ефективною процентною ставкою, розрахованої на момент первісного визнання. Резерви Резерви визнаються, коли у Товариства є поточне зобов'язання (юридичне або обумовлені нормами ділового обороту), яке виникло в результаті минулих подій, існує ймовірність, що Товариство повинно буде погасити дане зобов'язання, а розмір таких зобов'язань може бути достовірно оцінений. Сума, визнана в якості резерву, є найкращою оцінкою компенсації, необхідної для врегулювання поточного зобов'язання на кінець звітного періоду, беручи до уваги всі ризики і невизначеності, супутні даним зобов'язанням. У тих випадках, коли резерв оцінюється з використанням потоків грошових коштів, за допомогою яких передбачається погасити поточний зобов'язання, його балансова вартість являє собою поточну вартість даних потоків грошових коштів (коли вплив вартості грошей у часі буде неістотним). У тих випадках, коли деякі або всі економічні вигоди, які потрібні для реалізації резерву, передбачається отримати від третьої сторони, така дебіторська заборгованість визнається як актив, якщо точно відомо, що компенсація буде отримана і суму такої дебіторської заборгованості можна визначити достовірно. Згідно з українським законодавством працівники мають право на одержання щорічної оплачуваної відпустки. Невикористані дні оплачуваних відпусток переносяться на наступні періоди. У разі розірвання трудового угоди невикористані працівником дні відпустки компенсуються в повному обсязі коштами. Фінансові інструменти Фінансові активи та фінансові зобов'язання визнаються, коли Товариство стає стороною в контрактних взаємовідносинах щодо даного інструменту. Фінансові активи і фінансові зобов'язання спочатку оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на операцію, безпосередньо пов'язані з придбанням або випуском фінансових активів і фінансових зобов'язань (крім фінансових активів і фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку), додаються до або віднімаються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов'язань , відповідно, при первісному визнанні. Витрати на операцію, безпосередньо пов'язані з придбанням фінансових активів або фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються негайно у прибутку чи збитку. Метод ефективної процентної ставки Метод ефективної процентної ставки являє собою метод розрахунку амортизованої вартості боргового інструменту та розподілу процентних доходів протягом відповідного періоду. Ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні надходження грошових коштів, включаючи всі гонорари за договорами сплачені або отримані, які становлять невід'ємну частину ефективної процентної ставки, витрати на операцію та інші премії або дисконти, протягом якого очікується використання боргового інструменту або , коли доцільно, коротшого періоду до чистої балансової вартості на момент первісного визнання. Доходи визнаються на основі ефективної процентної ставки для боргових інструментів, крім фінансових активів, що класифіковані як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансові активи Фінансові активи класифікуються за наступними категоріями: фінансові активи за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку; інвестиції, утримувані до погашення; фінансові активи, наявні для продажу; і кредити і дебіторську заборгованість. Класифікація залежить від характеру і мети фінансових активів і визначається на час їх первісного визнання. Всі звичайні операції придбання або продажу фінансових активів визнаються і припиняють визнаватися на дату здійснення операції. Звичайні операції придбання або продажу є операціями купівлі або продажу фінансових активів, які вимагають доставки активів протягом певного періоду часу згідно нормативно-правовим актам або прийнятого на відповідному ринку. Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку - Фінансові активи класифікуються як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, якщо вони або утримуються для торгівлі, або визначені при первісному визнанні як оцінювані за справедливої вартості, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансовий актив класифікується як утримуваний для торгівлі, якщо він: o купується з основною метою перепродати його в найближчому майбутньому; або o при первісному визнанні є частиною портфеля фінансових інструментів, які управляються Товариством як єдиний портфель, за яким є недавня історія отримання короткострокового прибутку; або o є похідним фінансовим інструментом, що не призначені для хеджування і не є фактично інструментом хеджування. Фінансовий актив, який не є утримуваним для продажу, може бути визначений як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, на момент первісного визнання, якщо: o застосування такої класифікації усуває або значно скорочує дисбаланс в оцінці або визнання, який, в іншому випадку, міг би виникнути; або o фінансовий актив є частиною групи фінансових активів або фінансових зобов'язань або того й іншого разом, управління і оцінка якої здійснюється на основі справедливої вартості відповідно до документально оформленою стратегією управління ризиками або інвестиційною стратегією Товариства, і інформація про таку групу видається всередині підприємства на цій основі ; або o він є частиною договору, що містить один або більше вбудованих похідних фінансових інструментів, і МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" дозволяє класифікувати весь комбінований договір (актив або зобов'язання) як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку . Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, відображаються за справедливою вартістю, причому будь-які прибутки або збитки, що виникають в результаті переоцінки, визнаються в прибутку чи збитку. Чистий прибуток або збиток, визнані у складі прибутку або збитку, включають будь-які дивіденди або відсотки, отримані за фінансовим активом, і включаються до статті інших прибутків і збитків в звіті про сукупні доходи. Станом на 31 грудня 2019 та 2018 років у Товариства не було таких фінансових активів. Інвестиції, утримувані до погашення Інвестиції, утримувані до погашення, є непохідними фінансовими активами з фіксованими або обумовленими платежами та фіксованими датами погашення, які Товариство має певний намір і можливість утримувати до погашення. Після первісного визнання інвестиції, утримувані до погашення, оцінюються за справедливою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки, за вирахуванням збитку про знецінення. Фінансові активи, наявні для продажу Фінансові активи, наявні для продажу, являють собою ті непохідні фінансові активи, які або визначені як наявні в наявності для продажу, або не класифіковані як (a) кредити та дебіторська заборгованість, ні як (б) інвестиції, утримувані до погашення, ні як (в) фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Після первісного визнання в обліку ці активи оцінюються за справедливою вартістю, при цьому прибутки та збитки відображаються як окремий компонент у складі капіталу в момент вибуття або зменшення корисності інвестиції. Сторнування збитків від зменшення корисності інвестицій в капітал не відображається в звіті про сукупні прибутки та збитки. Збитки від зменшення корисності боргових інструментів сторнуються у звіті про сукупні прибутки та збитки, якщо збільшення справедливої вартості інструмента може бути об'єктивно пов'язане з подією, яка відбувається після визнання збитку від зменшення корисності у звіті про сукупні прибутки та збитки. Кредити та дебіторська заборгованість Кредити та дебіторська заборгованість є непохідні фінансові активи з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Кредити та дебіторська заборгованість (включаючи кредити, надані постачальникам Товариства, торговельну та іншу дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти) оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки, за вирахуванням будь-якого знецінення. Процентні доходи визнаються шляхом застосування ефективної процентної ставки, за винятком короткострокової дебіторської заборгованості, коли вплив дисконтування буде неістотним. Відповідні резерви під сумнівну заборгованість визнаються в прибутку чи збитку, коли є об'єктивні свідчення того, що актив знецінився. Визнаний резерв оцінюється як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ефективною процентною ставкою, розрахованої при первісному визнанні. Знецінення фінансових активів Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, оцінюються на предмет наявності ознак знецінення на кінець кожного звітного періоду. Фінансові активи вважаються знеціненими, коли існують об'єктивні свідчення того, що в результаті однієї або кількох подій, що відбулися після початкового визнання фінансового активу, на передбачуване майбутнє рух грошових коштів від даної інвестиції надано негативний вплив. Для інвестицій в пайові цінні папери, наявні для продажу, істотне або тривале зниження справедливої вартості нижче вартості їх придбання вважається об'єктивним свідченням знецінення. Для всіх інших фінансових активів об'єктивні свідчення знецінення можуть включати: o істотні фінансові труднощі емітента або контрагента; або o невиконання зобов'язань або несплата в строк відсотків або основної суми заборгованості; або o коли існує ймовірність, що позичальник збанкрутує або буде проводити фінансову реорганізацію; або o зникнення активного ринку для фінансового активу через фінансову скруту. Для деяких категорій фінансових активів, таких як торгова дебіторська заборгованість, активи, які було визначено як знецінені індивідуально, крім іншого, оцінюються на предмет знецінення на колективній основі. Об'єктивним свідченням знецінення для портфеля дебіторської заборгованості може служити минулий досвід Товариства щодо збору платежів, збільшення кількості прострочених платежів в портфелі понад середнього кредитного періоду в 60 днів, а також спостерігаються зміни в загальнодержавних або регіональних економічних умовах, які можуть вказувати на можливе невиконання зобов'язань в щодо погашення дебіторської заборгованості. Для фінансових активів, що відображаються за справедливою вартістю, сумою визнаного збитку від знецінення є різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною процентною ставкою для даного фінансового активу. Для фінансових активів, що відображаються за первісною вартістю, сума збитку від знецінення оцінюється як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою прибутковості для аналогічного фінансового активу. Такий збиток від знецінення не сторнується в наступних періодах. Балансова вартість фінансового активу знижується на суму збитку від знецінення безпосередньо для всіх фінансових активів, за винятком торгової та іншої дебіторської заборгованості, для якої балансова вартість зменшується через використання резерву під знецінення. Зміна балансової вартості резерву під знецінення визнається у складі прибутку або збитку. У тих випадках, коли торгова або інша дебіторська заборгованість вважається безнадійною, вона списується за рахунок резерву під знецінення. Подальше відшкодування раніше списаних сум відноситься на рахунок резерву під знецінення. Якщо фінансовий актив, наявний для продажу, вважається знеціненим, то накопичені прибутки та збитки, раніше визнані у складі інших сукупних доходів, переносяться на прибуток або збиток за період. Для фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю, якщо, в наступному періоді, сума збитку від знецінення зменшується і це зменшення можна об'єктивно віднести до події, яка відбулась після визнання знецінення, то раніше визнаний збиток від знецінення сторнується через прибуток або збиток в тій мірі, в який балансова вартість інвестиції на дату сторнування знецінення не перевищує амортизовану вартість, яка б існувала, якби не було визнано знецінення. Відносно пайових цінних паперів, наявних для продажу, збитки від знецінення, раніше визнані у складі прибутку або збитку, не сторнуються через прибуток або збиток. Будь-яке збільшення справедливої вартості таких активів після визнання збитку від знецінення визнається у складі інших сукупних доходів та накопичується за статтею резерву переоцінки інвестицій. Відносно боргових цінних паперів, наявних для продажу, збитки від знецінення згодом сторнуються через прибуток або збиток, якщо збільшення справедливої вартості інвестиції можна об'єктивно віднести до події, яка відбулась після визнання збитку від знецінення. Припинення визнання фінансових активів Товариство припиняє визнавати фінансовий актив лише в тих випадках, коли припиняють свою дію контрактні права на потоки грошових коштів від даного активу; або ж коли вона передає фінансовий актив і всі істотні ризики і вигоди, пов'язані з володінням даним активом, іншому підприємству. Якщо Банк не передає і не залишає за собою всі істотні ризики і вигоди, пов'язані з володінням активом, і продовжує контролювати переданий актив, тоді вона визнає свою частку в даному активі і пов'язане з ним зобов'язання на суму, яку їй, можливо, треба буде сплатити. Якщо Товариство зберігає всі істотні ризики і вигоди, пов'язані з володінням переданим фінансовим активом, вона продовжує визнавати даний фінансовий актив і також визнає забезпечені заставою суми позик в розмірі отриманих надходжень. При повному припиненні визнання фінансового активу різниця між балансовою вартістю активу та сумою компенсації отриманої і до отримання та накопиченої прибутком або збитком, який був визнаний у складі інших сукупних доходів і накопичений у власному капіталі, визнається у прибутку чи збитку. При неповному припинення визнання фінансового активу (наприклад, коли Товариство зберігає за собою право викупу частини переданого активу або зберігає за собою залишкову частку, яка не приводить до збереження всіх істотних ризиків і вигід від володіння, і Товариство зберігає за собою контроль), Товариство розподіляє попередню балансову вартість фінансового активу між частиною, яку вона продовжує визнавати в силу продовження участі, і частиною, яку вона більше не визнає, на підставі відносної справедливої вартості цих годину їй на дату передачі. Різниця між балансовою вартістю, розподіленою на частину, яка більше не визнається, і сумою компенсації, отриманої за частину, яка більше не визнається, і будь-якої накопиченої прибутком або збитком, розподіленими на неї, які були визнані в складі інших сукупних доходів, визнається в складі прибутку або збитку. Накопичені прибуток або збиток, які були визнані в складі інших сукупних доходів, розподіляються між частиною, яка продовжує визнаватися, і частиною, яка більше не визнається, на підставі відносної справедливої вартості цих частин. Грошові кошти та їх еквіваленти Грошові кошти та їх еквіваленти включають кошти в касі, грошові кошти на рахунках в банках і депозити з первісним строком погашення до трьох місяців. Фінансові зобов'язання та інструменти власного капіталу Класифікація як боргових інструментів або інструментів капіталу - Боргові інструменти та інструменти капіталу класифікуються або як фінансові зобов'язання, або як капітал в залежності від суті договірних відносин і визначень фінансового зобов'язання та інструменту власного капіталу. Інструменти власного капіталу - Інструмент власного капіталу являє собою будь-який договір, що підтверджує право на залишкову частку активів підприємства, після вирахування всіх його зобов'язань. Інструменти власного капіталу, випущені Товариством, визнаються за справедливою вартістю отриманих надходжень, за вирахуванням прямих витрат на їх випуск. Фінансові зобов'язання - Фінансові зобов'язання класифікуються або як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, або як інші фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю (включаючи позики, корпоративні облігації, торговельну та іншу кредиторську заборгованість, нараховані витрати). Фінансові зобов'язання класифікуються як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, якщо вони або утримуються для торгівлі, або визначені при первісному визнанні як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансове зобов'язання, яка не є фінансовим зобов'язанням, утримуваним для торгівлі, може кваліфікуватися як фінансове зобов'язання, що оцінюється за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, на момент первісного визнання, якщо: o застосування такої класифікації усуває або значно скорочує дисбаланс в оцінці або обліку, який, в іншому випадку, міг би виникнути; o фінансове зобов'язання є частиною групи фінансових активів або фінансових зобов'язань або того й іншого разом, управління і оцінка якої здійснюється на основі справедливої вартості відповідно до документально оформленою стратегією управління ризиками або інвестиційною стратегією Товариства, і інформація про таку групу видається всередині підприємства на цій основі ; або o воно є частиною договору, що містить один або більше вбудованих похідних фінансових інструментів, і МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" дозволяє класифікувати весь комбінований договір (актив або зобов'язання) як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку . Фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, відображаються за справедливою вартістю, причому будь-які прибутки або збитки, що виникають в результаті переоцінки, визнаються в складі прибутку або збитку. Станом на 31 грудня 2019 та 2018 років у Товариства не було таких фінансових зобов'язань. Інші фінансові зобов'язання - Інші фінансові зобов'язання, включаючи позики, торгову та іншу кредиторську заборгованість, оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Метод ефективної процентної ставки являє собою метод розрахунку амортизованої вартості фінансового зобов'язання та розподілу процентних витрат протягом відповідного періоду. Ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні платежі грошових коштів, включаючи всі гонорари за договорами сплачені або отримані, які становлять невід'ємну частину ефективної процентної ставки, витрати на операцію та інші премії або дисконти, протягом якого очікується використання фінансового зобов'язання або , коли доцільно, коротшого періоду до чистої балансової вартості на момент первісного визнання. Припинення визнання фінансових зобов'язань - Товариство припиняє визнавати фінансові зобов'язання тоді і тільки тоді, коли зобов'язання Товариства виконані, скасовані або закінчується термін їх дії. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання припиняє визнаватися, а компенсація, сплачена і до сплати визнається в прибутку чи збитку. Справедлива вартість фінансових інструментів - Для фінансових інструментів, для яких існує активний ринок, справедлива вартість визначається з використанням відповідних методик оцінки. Такі методики можуть включати використання ринкових операцій з незалежними, обізнаними та такі операції сторонами; посилання на поточну справедливу вартість іншого інструменту, який, в значній мірі, є таким же; аналіз дисконтованих потоків грошових коштів або інші моделі оцінки. Позики і корпоративні облігації Позики і облігації, на які нараховуються відсотки, спочатку оцінюються за справедливою вартістю, за вирахуванням прямих витрат на здійснення операції, а згодом оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Будь-яка різниця між надходженнями (за вирахуванням витрат на здійснення операції) і сумою погашення або відшкодування визнається протягом строку дії позик і відбивається як фінансові витрати. Торгова та інша кредиторська заборгованість Кредиторська заборгованість оцінюється при первісному визнанні за справедливою вартістю і згодом оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Оренда Об'єктом обліку в операціях оренди є окремий договір оренди. Якщо договір оренди має опцію пролонгації і очікується, що Підприємство скористається таким правом пролонгації, розрахунковим періодом для оцінки прав оренди і зобов'язань з оренди приймається: за об'єктами нерухомості - до 5 років; за іншими об'єктами - до 3 років. Після первісного визнання у сумі теперішньої вартості орендних платежів, які ще не здійснені на дату визнання, оцінка активу у вигляді права оренди здійснюється за первісною вартістю, крім виключень, передбачених МСФЗ 16 "Оренда". Нарахування амортизації об'єктів прав оренди здійснюється на щомісячній основі, починаючи з дати визнання. Підприємство не застосовує спрощення практичного характеру щодо обліку компонентів, які не є орендою разом з компонентом, який є орендою. В договорах оренди, в яких підприємство виступає орендарем, компоненти оренди відокремлюються від компонентів, які не є орендою і які обліковуються згідно з іншими стандартами (наприклад, комунальні платежі та інші додаткові платежі, передбачені договорами оренди). Для цілей застосування спрощень практичного характеру активами низької вартості вважаються активи вартістю менше ніж 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Права оренди об'єктів низької вартості не визнаються у звіті про фінансовий стан. Орендні платежі (витрати) в операціях оренди активів низької вартості визнаються лінійним методом протягом терміну оренди. Активи у вигляді прав оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших необоротних активів із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Зобов'язання за договорами оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших довгострокових і поточних зобов'язань із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Якщо Компанія є орендодавцем, при класифікації оренди в якості фінансової або операційної використовуються вимоги п.63-64 МСФЗ 16 "Оренда". Класифікація оренди здійснюється на дату початку дії договору оренди; повторна оцінка здійснюється лише у разі модифікації оренди. Орендодавець обліковує модифікацію операційної оренди як нову оренду з дати набрання чинності модифікацією, враховуючи будь-які платежі в рахунок попередньої оплати чи нараховані орендні платежі, пов'язані з первинною орендою як частину орендних платежів за новою орендою. Розподіл орендних платежів за договорами оренди здійснюється з використанням ставки дисконтування/процентної ставки, яка розміщена на ресурсі НБУ за посиланням- статистична інформація про кредитні ставки за довгостроковими запозиченнями в національній валюті https://bank.gov.ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms. Витрати на позики Витрати на позики включають процентні витрати та інші витрати на обслуговування заборгованості. Сума витрат на позики, безпосередньо пов'язаних з придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікованих активів, тобто активів, для підготовки яких до їх передбачуваного використання або продажу обов'язково потрібно істотний період часу, включається до вартості цих активів до тих пір, поки ці активи не будуть готові до свого передбачуваного використання або продажу. Дохід, отриманий в результаті тимчасового інвестування отриманих позикових коштів до моменту їх витрачання на придбання кваліфікованих активів, віднімається з витрат на залучення позикових коштів, що підлягають капіталізації. Всі інші витрати на позики визнаються в складі прибутку або збитку того періоду, в якому вони були понесені. Виплати працівникам Зобов'язання Товариства по внесках відповідно за пенсійними планами з встановленими внесками, в тому числі внесків до Державного пенсійного фонду України, визнаються в складі витрат на виплати працівникам в тому періоді, в якому вони підлягають сплаті. Заробітну плату, внески до фондів соціального страхування, оплачувані щорічні відпустки та лікарняні, премії і не грошові винагороди нараховуються у відповідних періодах. Товариство перераховує ЄСВ із заробітної плати своїх співробітників, відповідно до законодавства України. Ці виплати відносяться на витрати того періоду, в якому вони були понесені. Після виходу працівника на пенсію фінансові зобов'язання Товариство щодо соціальних виплат припиняються, і всі подальші виплати працівникам, які вийшли на пенсію, відносяться до компетенції державних і приватних накопичувальних пенсійних фондів. Оподаткування Витрати з податку на прибуток представляють собою суму поточного та відстроченого податків. Поточний податок - Поточні зобов'язання з податку на прибуток визначаються на основі оподатковуваного прибутку за рік. Оподатковуваний прибуток відрізняється від прибутку або збитку, відображених у складі прибутку або збитку, так як в неї не включаються статті доходів або витрат, які підлягають оподаткуванню або віднесенню на валові витрати в цілях оподаткування в інші роки, а також вона не включає статті, які ніколи не оподатковуються або не відносяться до валових витрат з метою оподаткування. Зобов'язання Товариства з поточного податку на прибуток розраховується з використанням податкових ставок, що діють або фактично діючих на кінець звітного періоду. Відстрочений податок - відстрочений податок визнається у відношенні різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань в цій фінансовій звітності та відповідною податковою базою, яка використовується для розрахунку оподатковуваного прибутку, і враховується з використанням методу балансових зобов'язань. Відстрочені податкові зобов'язання, як правило, визнаються для всіх тимчасових різниць, а відстрочені податкові активи зазвичай визнаються для всіх тимчасових різниць, що відносяться на валові витрати, в тій мірі, в якій існує ймовірність отримання достатнього оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна буде реалізувати дані тимчасові різниці, що відносяться на валові витрати. Такі податкові активи і зобов'язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають в результаті гудвілу або внаслідок первісного визнання (крім випадків об'єднання підприємств) інших активів і зобов'язань в рамках операції, яка не впливає ні на оподатковуваний, ні на обліковий прибуток. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються щодо тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні підприємства та асоційовані компанії, а також за участю в спільних підприємствах, крім випадків коли Товариство може контролювати сторнування тимчасової різниці і існує ймовірність того, що тимчасова різниця не буде сторнована в доступному для огляду майбутньому. Відстрочені податкові активи, що виникають по тимчасових різницях, що відносяться на валові витрати, які пов'язані з такими інвестиціями і частками участі, визнаються тільки з урахуванням ступеня впевненості в тому, що буде отримана достатня оподатковуваний прибуток, яка дозволить реалізувати вигоди від тимчасових різниць, і що тимчасові різниці будуть сторнувати в доступному для огляду майбутньому. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату та зменшується в тій мірі, в якій більше не існує ймовірності того, що буде отримана достатня оподатковуваний прибуток, що дозволяє відшкодувати частину або всю суму даного активу. Відстрочені податкові активи і зобов'язання оцінюються виходячи з податкових ставок, які, імовірно, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або погашення відповідних зобов'язань на основі податкових ставок (та податкових законів), що діють або фактично діючих на звітну дату. Оцінка відстрочених податкових зобов'язань і активів відображає податкові наслідки, які могли б виникнути в залежності від способу, яким Товариство припускає, на звітну дату, відшкодувати актив або погасити балансову вартість своїх активів і зобов'язань. Поточний і відстрочений податки визнаються в прибутку чи збитку, крім тих випадків коли вони відносяться до статей, які визнаються в складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі капіталу. В цьому випадку поточний і відстрочений податки також визнаються у складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі капіталу, відповідно. У разі коли поточний або відстрочений податки виникають при первісному обліку об'єднання підприємств, податкове вплив включається в облік об'єднання підприємств. Дивіденди Дивіденди визнаються в складі власного капіталу як його зниження в тому періоді, в якому вони були оголошені. Дивіденди оголошені, але не сплачені станом на звітну дату, визнаються як зобов'язання на звітну дату. Визнання доходів Доходи від реалізації оцінюються за справедливою вартістю компенсації отриманої або підлягає отриманню. Сума доходів зменшується на суму передбачуваних повернень від клієнтів, торгових знижок та інших аналогічних резервів. Доходи від реалізації товарів визнаються за умови виконання всіх наведених нижче умов: o Товариство передало покупцеві суттєві ризики і вигоди, пов'язані з володінням товаром; o Банк не зберігає за собою ні управлінських функцій в тій мірі, яка зазвичай асоціюється з володінням товарами, ні фактичного контролю над проданими товарами; o сума виручки може бути достовірно визначена; o існує висока ймовірність отримання економічних вигід, пов'язаних з операцією; o понесені або очікувані витрати, пов'язані з угодою, можуть бути достовірно визначені. При цьому доходи від реалізації товарів визнаються в момент їх доставки і передачі права володіння покупцеві. Умовні зобов'язання та активи Умовні зобов'язання не визнаються у фінансовій звітності. Інформація про них розкривається в примітках до фінансової звітності, за винятком випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, є незначною. Умовні активи визнаються лише в тому випадку, коли дозволені всі умови, що визначають дану умовність.

Основними видами продукції та послуг, від реалізації яких Товариство отримало в 2019 році значний дохід, є: - Виробництво сиру; - Виробництво сиру плавленого; - Виробництво сухих молочних продуктів. - Оптова торгівля. Кількість та вартість виробленої продукції та наданих послуг в 2019 році, за рахунок реалізації яких отримано більше 10% доходу в наступному переліку: - Сир твердий - 4 965,0т. на суму 571 466,3тис. грн. - Сир плавлений - 1 868,3 т. на суму 153 319,1тис. грн. - Продукти молоковмісні - 4 685,3т. на суму 290 160,8тис. грн. - Сироватка суха - 3 460 т. на суму 72 215,0 тис. грн. - Оптова торгівля, інші молочними та не молочні продуктами, молочною сировиною, послуги - на суму 321 966,8 тис. грн. Чистий дохід від реалізації продукції, за 2019 рік, склав 1 409 128 тис, грн. , що на 12,8% менше показника за 2018 рік. Показник Прибуток до оподаткування становив від'ємне значення(збиток) 62 085 тис. грн

Придбання, продажу або лiквiдацiї основних активiв за останнi 5 рокiв не було.Товариство постійно працює над поліпшенням обладнання та щороку складаює план інвестиції, який виконується.

Станом на 31.12.2019 року на балансі Товариства обліковуються основні засоби та нематеріальні активи за первісною вартістю в сумі 281 591 тис. грн. та залишковою вартістю в сумі 102533 тис. грн. В 2019 року частину коштів, отриманих від ведення господарської діяльності, Товариство направило на придбання необоротних активів (нематеріальних та основних засобів). Основні засоби використовуються на 100%. Адреса знаходження: вул. Сумська, 1, м. Пирятин, Пирятинський р-н, Полтавська обл. Інша інформація розкрита у фінансовій звітності та примітках до неї. Станом на 31.12.2019 р. у Товариства наявні договори оренди земельних ділянок, приміщень, транспортних засобів, які використовуються в господарській діяльності. Строки оренди земельних ділянок складають від 3 до 25 років, строки оренди приміщень від 3 років, а строк оренди транспортних засобів від 2 років. У Товариства також наявні деякі договори оренди з терміном оренди менше 12 місяців, що має низьку вартість. Відносно цих договорів Товариство застосовує звільнення від визнання як орендовані активи, звільнення передбачені виключно для короткострокової оренди і оренди активів з низькою вартістю. Зобов'язання Товариства за договорами оренди забезпечені правом власності орендодавця на орендовані активи. Як правило, Товариство має права передавати або здавати орендовані активи в суборенду і по деяких договорах Товариство зобов'язане підтримувати орендовані активи в належному стані. Структура балансової вартості визнаних орендованих активах, наведена в Примітках.

В 2019 році молочна галузь України, як і інші галузі української економіки, продовжувала зазнавати труднощі від політичної нестабільності та падіння економіки. Перспективи галузі багато в чому залежатимуть від того, наскільки реально сьогодні можна вибудувати партнерські відносини між усіма учасниками ринку, що дозволить через механізм еквівалентного ціноутворення створити необхідні економічні умови для збільшення поголів'я молочних корів за рахунок власного відтворення стада та закупівлі племінних телиць, нетелей та корів, а також зростання обсягів виробництва молока завдяки збільшенню продуктивності дійного стада. Неузгоджена цінова політика основних учасників на ринку, яка суттєво знижує прибутковість та мотивацію до розвитку молочного скотарства, повільне формування системи збуту продукції і недостатня кількість обслуговуючих кооперативів, а також складна демографічна ситуація у сільській місцевості, де середній вік мешканців вже давно сягнув позначку понад 55 років при відсутності будь-яких перспектив вирішення проблеми відсутності нових робочих місць для молоді негативно впливає на розвиток молочно переробної галузі. Подальший економічний розвиток України значною мірою залежить від ефективності економічних, фінансових та монетарних заходів, які вживаються Урядом, а також від змін у податковій, юридичній, регулятивній та політичній сферах. Керівництво не може передбачити всі тенденції, які можуть впливати на молочну галузь, а також те, який вплив (за наявності такого) вони можуть мати на майбутній фінансовий стан Товариства. Керівництво впевнене, що воно вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності та розвитку Товариства.

Аналізуючи показники фінансового стану Товариства, можна зробити висновок, що фінансова стійкість Товариства наближена до нормальної. Поточна діяльність в основному фінансується за рахунок власних обігових та в незначній мірі за рахунок кредитних коштів.

Укладені та не виконані договори на кінець звітного періоду відсутні.

Стратегією діяльності на подальший рік є зростання експорту молочних продуктів та розширення національного ринку. На внутрішньому ринку, збільшення обсягів планується завдяки розширенню асортименту сирів плавлених, розширенню асортименту сирів твердих з фіксованою вагою, що, звичайно, є рухом в напрямку більшої зручності для споживача.

Підприємством проводиться сукупність науково-технічних, технологічних і організаційних змін. Важливо, що впроваджений об'єкт змін має приносити прибуток, а також те, що нові науково-технічні, технологічні і організаційні зміни необхідні для ліквідації технологічного відставання, успішного просування продукції на ринках, підтримки конкурентоздатності. Підприємство продовжує випуск Плавлених сирів з оновленим смаком, має стабільний асортимент і нарощую обсяги виробництва таких плавлених сирів, у фользі ТМ "Пирятин". Це є можливим завдяки досконалим рецептурам, спрямованим на досконалий смак. Так, одним із необхідних в сучасних умовах способом розширення свого бізнесу є реклама. В умовах сьогодення можливості реклами є обмеженими, тому здивувати споживача стає все важче. Це означає, що підприємствам просто необхідно виділятись та запам'ятовуватись, що вимагає використання інноваційних технологій у сфері просування продукції. ТОВ Пирятинський сирзавод" несе великі витрати на просування власної продукції - на донесення інформації до споживача про якість продукції, про її корисність та каналах Телебачення та засобами Інтернет. Слід відзначити, що сучасна, якісна реклама є рекламою високого рівня ефективності.

Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента, вiдсутня. Наведена в звiтi iнформацiя є достатньою для оцiнки фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента.