ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ШАРІВСЬКЕ"

Змін в організаційній структурі Товариства відповідно до попередніх звітних періодів не було.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу - 208 осiб; середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв - 0 осiб; середня чисельнiсть осiб, якi працюють за сумiсництвом - 0 осiб; чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) - 0 осiб; Вiдносно попереднього року фонд оплати працi збiльшився на 4736 тис.грн.i складає 23237 тис.грн. за рахунок збiльшення величини заробiтної плати працiвникiв, незважаючи на зменшення кількості працюючих. Кадрова програма емiтента, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї його працiвникiв операцiйним потребам емiтента полягає в належнiй i своєчаснiй оплатi працi працiвникiв, наданнi їм соцiальних i матерiальних пiльг, що зацiкавить персонал в пiдвищеннi рiвня його знань та квалiфiкацiї.

Емiтент не належить до будь-яких об'єднань пiдприємств.

Емiтент не проводить спiльну дiяльнiсть з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами.

Пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб в минулому роцi не поступало.

Основа формування облікових політик Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", який застосовується Товариством раніше дати набуття чинності. 5.2. Зміни в обліковій політиці і принципах розкриття інформації Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. Перше застосування МСФЗ 16 "Оренда" У 2019 році Товариство вперше застосувало МСФЗ 16 "Оренда". МСФЗ 16 був випущений в січні 2016 року і замінює собою МСБО 17 "Оренда", Роз'яснення КТМФЗ 4 "Визначення наявності в угоді ознак оренди", Роз'яснення ПКР 15 "Операційна оренда - стимули" і Роз'яснення ПКР 27 "Визначення сутності операцій, які мають юридичну форму оренди". МСФЗ 16 встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації про оренду і вимагає, щоб орендарі відображали всі договори оренди з використанням єдиної моделі обліку в балансі, аналогічно порядку обліку, передбаченому в МСБО (ІА8) 17 для фінансової оренди. Стандарт передбачає два звільнення від визнання для орендарів - щодо оренди активів з низькою вартістю і короткострокової оренди (тобто оренди з терміном не більше 12 місяців). На дату початку оренди орендар визнає зобов'язання щодо орендних платежів (тобто зобов'язання по оренді), а також актив, який представляє право користування базовим активом протягом терміну оренди (тобто актив у формі права користування). Орендарі зобов'язані визнавати витрати на відсотки за зобов'язанням по оренді окремо від витрат по амортизації активу в формі права користування. Орендарі також повинні переоцінювати зобов'язання по оренді при настанні певної події (наприклад, зміна термінів оренди, зміна майбутніх орендних платежів в результаті зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів). У більшості випадків орендар враховує суми переоцінки зобов'язання по оренді в якості коригування активу в формі права користування. Товариство використовує звільнення, запропоновані в стандарті щодо договорів оренди, термін яких закінчується протягом 12 місяців з дати першого застосування, а також щодо договорів оренди базових активів з низькою вартістю. Принципи облікової політики, викладені нижче, застосовувалися послідовно до всіх періодів, поданих у цій фінансовій звітності. МСФЗ (IFRS) 16 "Оренда" МСФЗ (IFRS) 16 замінює МСФЗ (IAS) 17 "Оренда", Роз'яснення КТМЗ (IFRIC) 4 "Визначення наявності в угоді ознак оренди", Роз'яснення ПКР (SIC) 15 "Операційна оренда - стимули" і Роз'яснення ПКР (SIC) 27 "Визначення суті операцій, що мають юридичну форму оренди". Стандарт встановлює принципи визнання, оцінки, представлення і розкриття інформації про оренду і вимагає, щоб орендарі відображали більшість договорів оренди у балансі. Порядок обліку для орендодавця відповідно до МСФЗ (IFRS) 16 практично не змінюється в порівнянні з МСФЗ (IAS) 17. Орендодавці продовжуватимуть класифікувати оренду, використовуючи ті ж принципи класифікації, що і в МСФЗ (IAS) 17, виділяючи при цьому два види оренди : операційну і фінансову. Таким чином, застосування МСФЗ (IFRS) 16 не вплинуло на облік договорів оренди, в якій Товариство є орендодавцем. Товариство уперше застосувало МСФЗ (IFRS) 16 1 січня 2019 р. з використанням модифікованого ретроспективного методу застосування. Згідно з цим методом стандарт застосовується ретроспективно з визнанням сумарного ефекту початкового застосування стандарту на дату первісного застосування. При переході на стандарт Товариство вирішило використати спрощення практичного характеру, що дозволяє не проводити повторний аналіз того, чи являється договір в цілому або його окремі компоненти договором оренди на 1 січня 2019 р. Замість цього Товариство на дату первісного застосування застосувало стандарт тільки до договорів, які раніше були ідентифіковані як договори оренди із застосуванням МСФЗ (IAS) 17 і роз'яснення КТМЗ (IFRIC) 4. Товариство також вирішило використати звільнення від визнання для договорів оренди, термін оренди по яких на дату початку оренди складає не більше 12 місяців і які не включає опціону на купівлі (короткострокова оренда), а також для договорів оренди, в яких базовий актив має низьку вартість (оренда активів з низькою вартістю). Вплив застосування МСФЗ (IFRS) 16 станом на 1 січня 2019 р. (збільшення/ (зменшення)) представлений нижче: У Товариства є договори оренди землі сільськогосподарського призначення. До застосування МСФЗ (IFRS) 16 Товариство класифікувало кожен договір оренди (у якому воно виступало орендарем) на дату початку орендних взаємозв'язків як фінансову оренду або як операційну оренду. В Примітці 5.19 Оренда описується облікова політика. В результаті застосування МСФЗ (IFRS) 16 Товариство використало єдиний підхід до визнання і оцінки усіх договорів оренди, окрім короткострокової оренди і оренди активів з низькою вартістю. В Примітці 5.19 Оренда, в якій описується облікова політика, застосована з 1 січня 2019 р. Товариство застосувало особливі перехідні вимоги і спрощення практичного характеру, передбачені стандартом. - Оренда, що раніше класифікувалася як фінансова оренда Для оренди, що раніше класифікувалася як фінансова оренда, Товариство не змінило первісну балансову вартість визнаних активів і зобов'язань на дату первісного застосування ( активи у формі права користування і зобов'язання по оренді оцінювалися в сумі, рівній величині активів з оренди і зобов'язань з оренди, визнані із застосуванням МСФЗ (IAS) 17). Вимоги МСФЗ (IFRS) 16 були застосовані до такої оренди з 1 січня 2019 р. - Оренда, що раніше класифікувалася як операційна оренда Для оренди, що раніше класифікувалася як операційна оренда, окрім короткострокової оренди і оренди активів з низькою вартістю, Товариство визнало активи у формі права користування за величиною, рівною зобов'язанням по оренді, з коригуванням на раніше визнані величини заздалегідь здійснених або нарахованих орендних платежів у зв'язку з такою орендою. Зобов'язання по оренді були визнані за приведеною вартістю орендних платежів, що залишилися, дисконтованою з використанням ставки залучення додаткових позикових коштів на дату первісного застосування. Товариство також застосувало доступні спрощення практичного характеру, внаслідок чого воно: - використало єдину ставку дисконтування відносно портфеля договорів оренди з обґрунтовано аналогічними характеристиками; - використало в якості альтернативи перевірці на предмет знецінення аналіз обтяжливого характеру договорів оренди безпосередньо до дати первісного застосування; - застосувало звільнення від визнання відносно короткострокової оренди до договорів оренди, з терміном не більше 12 місяців з дати первісного застосування; - виключило первісні прямі витрати з оцінки активу у формі права користування на дату первісного застосування; - використало судження заднім числом при визначенні терміну оренди, якщо договір включав опціон на продовженні або припиненні оренди. Виходячи з вищенаведеного станом на 1 січня 2019 р. : у звіті про фінансове стан були визнані і представлені окремо "Активи у формі права користування" у розмірі 26025 тис. Грн. у звіті про фінансове стан були визнані і представлені окремо Довгострокові зобов'язання з оренди у формі права користування у розмірі 17109 тис. грн., та короткострокові зобов'язання з оренди у формі права користування у розмірі 8916 тис. грн Нижче представлено звіряння зобов'язань по оренді станом на 1 січня 2019 р. з договірними зобов'язаннями по операційній оренді станом на 31 грудня 2018 р. : Відсутній вплив на звіт про інший сукупний доход і на базовий і розбавлений прибуток на акцію відсутній. Зміна подання зобов'язань за короткострокові кредити та позики З 1 січня 2019 року в звіті про фінансовий стан Товариство змінило подання зобов'язань за короткострокові кредити та позики, а саме: зобов'язання за короткострокові кредити та зобов'язання за позиками об'єднані в статтю "Короткострокові кредити та позики". Товариство вважає, що об'єднання зобов'язань за кредити та позики надає користувачам його фінансової звітності доречнішу інформацію і більшою мірою відповідає практиці, вживаній її конкурентами. 5.3. Форма та назва фінансових звітів Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". 5.4. Методи подання інформації у фінансових звітах Згідно МСБО 1 "Подання фінансової звітності" Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Проте, оскільки інформація про характер витрат є корисною для прогнозування майбутніх грошових потоків, то ця інформація наведена в п. 9 цих Приміток. Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням не прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства. 5.5. Операції в іноземній валюті (а) Функціональна валюта і валюта представлення Статті, включені у фінансову звітність Товариства, виражені у валюті основного економічного середовища, в якому здійснює діяльність Товариство ("функціональна валюта"). Функціональною валютою цієї фінансової звітності є українська гривня("грн."). Валютою представлення фінансової звітності Товариства є українська гривня ("грн.")всі суми округлені до цілих тисяч, крім випадків, де вказано інше. Операції у валютах, що відрізняються від функціональної валюти Товариства, вважаються операціями в іноземній валюті. (б) Операції і залишки Прибутки і збитки від курсових різниць представлені в Звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід в статті "Інші операційні доходи" та "Інші операційні витрати". Операції в іноземній валюті первісно враховуються в їх функціональній валюті за курсом, чинним на дату операції. Монетарні активи та зобов'язання, які виражені в іноземній валюті, перераховуються за спот курсом функціональної валюти, що діє на звітну дату. Всі курсові різниці включаються в звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід . Немонетарні статті, які оцінюються на основі історичної собівартості в іноземній валюті, перераховуються за курсами, що діяли на дату здійснення операцій. Не монетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються за курсам, що діяли на дату визначення справедливої вартості. Грошові кошти і їх еквіваленти Грошові кошти і їх еквіваленти включають грошові кошти на банківських рахунках, грошові кошти в касі, депозити до запитання або термін погашення, яких не більше трьох місяців, а також овердрафти 5.6. Податок на прибуток В 2019 та в 2018 роках Товариство не було платником податку на прибуток. В 2019 році Товариство застосовувало спрощену систему оподаткування 4 групи згідно Податкового Кодексу України. Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового Кодексу. Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 5.7. Запаси Запаси оцінюються за меншою з таких двох величин: собівартості або чистій вартості реалізації. Чистою вартістю реалізації є розрахункова вартість продажу в ході нормального ведення господарської діяльності мінус попередньо оцінені витрати на завершення і попередньо оцінені витрати на збут. Вибуття запасів враховується по середньозваженому методу. Собівартість запасів включає усі витрати на придбання, витрати на переробку і інші витрати, понесені при доставці запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх в теперішній стан. Товариство виділяє наступні види товарно-матеріальних запасів: - сировина і матеріали(у тому числі основні і допоміжні виробничі сировина і матеріали); - матеріали сільськогосподарського призначення - незавершене виробництво(у тому числі напівфабрикати); - продукція сільського господарства; - готова продукція; - товари; - інші запаси(у тому числі паливо, тара, будівельні матеріали, запасні частини, інші матеріали, малоцінні і швидко зношуванні предмети). У складі статті "Незавершене виробництво" у тому числі враховуються витрати, понесені в звітному періоді, але які відносяться до підготовки посівних площ під посіви майбутніх звітних періодів. На кожну звітну дату Товариство оцінює запаси на предмет наявності пошкодження, старіння, втрати ліквідності, зниження чистої вартості реалізації. У разі, якщо такі обставини мають місце, сума, на яку зменшується вартість запасів, відображається як збиток в звіті про сукупний доход у складі статті "Інші доходи/ (витрати), нетто". 5.8. Основні засоби (а) Визнання і оцінка основних засобів Основні засоби враховуються за оціночною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і накопичених збитків від знецінення. Переоцінка проводиться регулярно, щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості на звітну дату. Будь-яке збільшення вартості будівель і землі в результаті переоцінки включається в інший сукупний дохід і накопичується в капіталі в тій мірі, в якій воно перевищує попереднє зниження вартості тих же активів, відображене раніше як збиток. Переоцінка в межах попереднього зниження відноситься на фінансовий результат. Зниження балансової вартості будівель і землі в результаті переоцінки також відноситься на фінансовий результат в частині його перевищення над залишком резерву з переоцінки, створеного в результаті попередніх переоцінок даного активу. Об'єкти незавершеного будівництва, що зводяться для подальшого використання у виробничих або адміністративних цілях, враховуються за вартістю будівництва за вирахуванням будь-яких визнаних збитків від знецінення. Вартість будівництва включає вартість професійних послуг, а також, для кваліфікованих активів, витрати по позиках, що капіталізуються відповідно до облікової політики Товариства. Такі об'єкти основних засобів відносяться до відповідних категорії основних засобів на момент завершення будівництва або готовності до цільового використання. Нарахування амортизації за цими активами, також як і по іншим об'єктам нерухомості, починається з моменту готовності активів до запланованого використання. Об'єкт основних засобів підлягає визнанню Товариством в якості активу тільки у тому випадку, якщо: сподівається отримати пов'язані з цим об'єктом майбутні економічні вигоди; первісна вартість об'єкту може бути достовірно оцінена; використовуватиме, за очікуванням, протягом більше одного періоду (звичайно більше 12 місяців). Подальші витрати, які збільшують майбутні економічні вигоди об'єкту основних засобів збільшують його балансову вартість. Навпаки, подальші витрати на щоденне обслуговування об'єкта, Товариство визнає як витрати періоду, в якому вони були понесені. Товариство розділяє витрати, пов'язані з основними засобами, на наступні види: поточний ремонт і витрати на утримання і технічне обслуговування; капітальний ремонт, включаючи модернізацію. Об'єкт основного засобу списується при продажу або коли від триваючого використання активу не очікується майбутніх економічних вигід. Прибутки та збитки від продажу або іншого вибуття основного засобу визначаються як різниця між ціною продажу і балансовою вартістю основного засобу визнаються в звіті про фінансові результати. (б) Знецінення основних засобів На кожну звітну дату Товариство оцінює балансову вартість основних засобів в цілях визначення наявності яких-небудь свідчень того, що ці активи втратили частину своєї вартості за рахунок знецінення. У разі наявності подібних свідчень, розраховується сума очікуваного відшкодування такого активу з метою визначення розміру втрат від зменшення корисності, якщо такі втрати мали місце. Якщо визначити суму очікуваного відшкодування окремого активу неможливо, Товариство визначає суму очікуваного відшкодування одиниці, що генерує грошові кошти, до якої належить актив. Сума очікуваного відшкодування є більшою з двох оцінок: чистої ціни продажу і вартості використання активу. При оцінці вартості використання активу, очікувані майбутні грошові потоки дисконтуються до їх поточної вартості з використанням ставки дисконту до оподаткування, що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей в часі і ризиків, що відносяться до цього активу. Якщо за оцінками сума очікуваного відшкодування активу (чи одиниці, що генерує грошові кошти) менше його балансової вартості, то балансова вартість активу (чи одиниці, що генерує грошові кошти) зменшується до його суми очікуваного відшкодування. Якщо збиток від зниження вартості згодом сторнується, то балансова вартість активу (чи одиниці, що генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки суми його очікуваного відшкодування, при цьому збільшена балансова вартість не повинна перевищувати балансової вартості, яка могла б бути визначена у тому випадку, якщо б не був визнаний збиток від знецінення для активу (чи одиниці, що генерує грошові кошти) в попередні роки. Сторнування збитку від знецінення негайно признається як дохід (в) Амортизація основних засобів і термін корисного використання Амортизація нараховується для списання фактичної або оціночної вартості основних засобів (за винятком земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва) за вирахуванням ліквідаційної вартості рівномірно протягом очікуваного терміну корисного використання. Очікувані терміни корисного використання, балансова вартість і метод нарахування амортизації аналізуються на кожну звітну дату. При цьому всі зміни в оцінках відображаються в звітності без перегляду порівняльних показників. Амортизація переоцінених основних засобів відображається в звіті про фінансові результати. При подальших продажах або вибутті переоцінених основних засобів залишок резерву переоцінки списується безпосередньо на рахунок нерозподіленого прибутку. Активи, отримані за договорами фінансової оренди, амортизуються протягом очікуваного терміну корисного використання в тому ж порядку, що і активи, що знаходяться у власності Товариства. Однак при відсутності обґрунтованої впевненості в тому, що право власності перейде до орендаря наприкінці терміну оренди, актив повинен бути повністю з амортизований протягом коротшого з терміну оренди і терміну корисної служби. Земля, що належить Підприємству на правах власності, не амортизується. Амортизація активу починається, коли він стає доступний для використання, тобто коли місце знаходження і стан активу забезпечують його використання відповідно до намірів керівництва організації. Амортизація активу припиняється з припиненням його визнання. Амортизація не припиняється, коли актив не використовують або він виводиться з активного використання і призначається для вибуття, крім випадків, коли він вже повністю амортизований, а також, коли актив класифікується як призначений для продажу відповідно до МСФО 5 "Довгострокових активів, призначених для продажу, і припинена діяльність". Амортизація для усіх груп основних засобів розраховується прямолінійним методом. Для кожного об'єкту основних засобів термін корисного використання визначається на індивідуальній основі. Терміни корисного використання активів переглядаються і в міру необхідності коригуються на кожну звітну дату. Терміни корисного використання по групах основних засобів вказані нижче: Група основних засобів Термін корисного використання Земельні ділянки не амортизується Будівлі і споруди 15 - 50років Транспортні засоби 5- 10 років Сільськогосподарська техніка і устаткування 5 -15 років Машини і устаткування 5 -50 років Офісне устаткування 5 -10 років Інструменти, прилади і інше устаткування 4 - 5років Інші основні засоби 12 років Незавершене будівництво і невстановлене устаткування не амортизується Залишкова вартість активів і термін їх корисного використання переглядаються і, при необхідності, коригуються у кінці кожного звітного періоду. Активи, отримані за договорами фінансової оренди, амортизуються протягом очікуваного строку корисного використання в тому ж порядку, що і активи, що знаходяться у власності Товариства. Однак при відсутності обґрунтованої впевненості в тому, що право власності перейде до орендаря наприкінці терміну оренди, актив повинен бути повністю з амортизований протягом коротшого з терміну оренди і терміну корисного використання. Об'єкт основного засобу списується при продажу або коли від використання активу не очікується майбутніх економічних вигід. Прибуток або збиток від продажу або іншого вибуття основного засобу визначаються як різниця між ціною продажу і балансової вартості основного засобу і визнаються в звіті про прибутки та збитки. 5.9. Інвестиційна нерухомість До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: (а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або (б) продажу в звичайному ході діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: (а) є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю, (б) собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити. Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Товариства або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об'єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо. (а) Первісна та послідуюча оцінка інвестиційної нерухомості Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов'язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію. Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об'єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва. Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Товариство обирає для оцінки об'єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість 5.10. Нематеріальні активи (а) Визнання і оцінка нематеріальних активів Нематеріальні активи враховуються за первинною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і накопичених збитків від знецінення. Товариство визнає об'єкт в якості нематеріального активу у разі, якщо такий об'єкт відповідає наступним критеріям визнання : існує ймовірність того, що Товариство отримає пов'язані з цим активом майбутні економічні вигоди; і собівартість цього активу може бути достовірно оцінена. Визнання нематеріального активу припиняється при його вибутті або тоді, коли Товариство більше не очікує отримання від цього активу яких-небудь економічних вигід. Фінансовий результат, що виникає при списанні або вибутті, визначається як різниця між чистими надходженнями від реалізації і балансовою вартістю нематеріального активу. Якщо нематеріальний актив обмінюється на аналогічний актив, то вартість придбаного активу прирівнюється до вартості переданого активу. (б) Амортизація нематеріальних активів і термін корисного використання Товариство визначає, чи є термін корисного використання об'єктів нематеріальних активів визначеним або невизначеним, і, в першому випадку оцінює його тривалість або кількість одиниць виробництва або аналогічних одиниць, що становлять цей термін. Товариство розглядає нематеріальний актив як такий, що має невизначений строк корисної експлуатації, якщо (виходячи з аналізу всіх відповідних чинників) немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого такий актив буде (за очікуванням) генерувати надходження чистих грошових потоків до Товариства. Нематеріальні активи з визначеним терміном корисного використання амортизуються впродовж терміну корисного використання і аналізуються на предмет знецінення у разі наявності відповідних свідчень. Товариство здійснює перегляд терміну амортизації і методу амортизації по об'єктах нематеріальних активів, що мають визначений термін корисного використання, щорічно станом на звітну дату. Нематеріальні активи, що мають невизначений термін корисного використання, не амортизуються, але щорічно аналізуються на предмет знецінення або в індивідуальному порядку, або на рівні підрозділів, що генерують грошові потоки. Товариство щорічно здійснює перегляд терміну корисного використання по об'єктах нематеріальних активів, що мають невизначений термін корисного використання, з метою виявлення чинників, які підтверджують оцінку невизначеного терміну корисного використання. За відсутності підтвердження невизначеного терміну корисного використання Товариство змінює оцінку терміну корисного використання з невизначеного на визначений, і така зміна підлягає перспективному визнанню. 5.11. Біологічні активи Біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна створювати сільськогосподарську продукцію або додаткові біологічні активи, а також приносити іншим чином економічні вигоди. Біологічні активи враховуються при первинному визнанні і на кожну звітну дату за справедливою вартістю мінус витрати на продаж Якщо для біологічного активу або сільськогосподарської продукції існує активний ринок, то справедливу вартість активу Товариство визначає виходячи з його справедливої ціни на цьому ринку. Якщо Товариство має доступ до двох активних ринків, то він користується цінами того ринку, яким він сподівається скористатися. Якщо активного ринку не існує, то, визначаючи справедливу вартість, Товариство користується одним або кількома (якщо можливо) з таких джерел інформації: a) найостанніша ринкова ціна операції, за умови, що в період між датою здійснення цієї операції та датою завершення звітного періоду не відбулося значних змін економічних умов; б) ринкові ціни на подібні активи, скориговані з метою відображення різниць в активах; та в) відповідні галузеві показники, такі як вартість садових насаджень в розрахунку не експортний піддон, бушель чи гектар, та вартість худоби, виражена на кілограм м'яса. За деяких обставин може не існувати визначеної ринком ціни або вартості біологічного активу в його теперішньому стані. За таких умов, визначаючи справедливу вартість, Товариство використовує теперішню вартість очікуваних чистих грошових потоків від активу, дисконтованих за поточною ринковою ставкою. У тому випадку, коли в момент первісного визнання біологічного активу відсутня інформація про його ринкові ціни, а альтернативні розрахунки справедливої вартості явно недостовірні, такий біологічний актив оцінюється за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і збитків від його знецінення. Якщо справедливу вартість біологічного активу можна достовірно оцінити, вказаний біологічний актив переоцінюється за справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Справедлива вартість озимих посівів на полях визначена на підставі історичної собівартості таких активів на звітну дату, зважаючи на незначну біологічну трансформацію, яка сталася з дати, коли відповідні витрати були понесені. Прибутки або збитки від первісного визнання біологічних активів за справедливою вартістю мінус витрати на продаж , і від зміни справедливої вартості відображаються в статті "Інші доходи, нетто" в звіті про фінансові результати. Товариство виділяє наступні види біологічних активів : а) поточні споживані(з терміном корисного використання до 1 року), у тому числі: - посіви сільськогосподарських культур(посіви озимих, ярових і технічних культур); - тварини на вирощуванні і відгодівлі( свині, велика рогата худоба, сім'ї бджіл ); б) необоротні плодоносні(термін корисного використання понад 1 рік) : - багаторічні насадження - плодові сади - основне стадо - продуктивна худоба( свині та велика рогата худоба ) 5.12. Непоточні активи, утримувані для продажу Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з реалізацією. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід 5.13. Фінансові інструменти 5.13.1. Визнання та оцінка фінансових інструментів Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: a) фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; b) фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Товариство визнає такі категорії фінансових зобов'язань: a) фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; b) фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які безпосередньо належить до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики. 5.13.2. Грошові кошти та їх еквіваленти Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Іноземна валюта - це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.5.5 цих Приміток. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду. 5.13.3. Позики та дебіторська заборгованість Позики та дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання. Дебіторська заборгованість включає торгову і іншу дебіторську заборгованість. Позики видані є фінансовими активами, які виникли у Товариства внаслідок надання грошових коштів позичальникові. Позики та дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Після первісного визнання подальша оцінка позик та дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективного відсотка. Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму очікуваних кредитних збитків із застосуванням рахунку резервів (примітка 5.13.6). Позики та дебіторська заборгованість може бути нескасовно призначена як така, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають "неузгодженістю обліку"), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов'язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних підставах. Подальша оцінка позик та дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. У разі змін справедливої вартості позик та дебіторської заборгованості, що мають місце на звітну дату, такі зміни визнаються у прибутку (збитку) звітного періоду. 5.13.4. Фінансові актив, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств. Фінансові активи класифікуються як призначені для торгівлі, якщо вони придбані з метою продажу в найближчому майбутньому. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюються за біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Оцінка акцій, що входять до складу активів Товариства та перебувають у біржовому списку організатора торгівлі і при цьому не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки, здійснюється за останньою балансовою вартістю. Для оцінки акцій, що входять до складу активів Товариства та не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Товариство визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон'юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон'юнктурі фондового ринку. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід. 5.13.5. Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Товариство відносить облігації та векселі. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням очікуваних кредитних збитків, якщо вони є. 5.13.6. Знецінення Товариство проводить тест на знецінення фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Товариство не визнає знецінення відносно інвестицій в пайові інструменти, а також в фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через прибутки і збитки. Очікувані кредитні збитки - це зважена на ймовірність оцінка кредитних ризиків протягом очікуваного терміну утримання фінансових активів, та розраховуються як теперішня вартість різниці між: - контрактними грошовими потоками, що має отримати суб'єкт господарювання за умовами контракту та - грошовими потоками, які суб'єкт господарювання очікує отримати Кредитний ризик визначається як зважена на ймовірність частина грошових потоків, що не будуть погашені внаслідок дефолту боржника. Товариство завжди формує резерв в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам протягом всього терміну визнання фінансового активу Станом на кожну звітну дату Товариство проводить оцінку зміни кредитного ризику (ризик виникнення дефолту) фінансового активу з використанням: - внутрішніх/зовнішніх рейтингів; - даних про кредитні збитки інших компаній; - даних про збитки минулих періодів; - макроекономічних даних; - чинників, специфічних для конкретного позичальника; - іншої доступної без надмірних витрат і зусиль інформації. Очікувані кредитні збитки оцінюються на базі: - кредитних збитків, очікуваних в межах 12-ти місяців; або - кредитних збитків, очікуваних за увесь період дії фінансової База оцінки вибирається залежно від того, чи мало місце значне підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання фінансового активу. Товариство застосовує спрощений підхід відносно торгової дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованості по оренді і договірним активам, що відносяться до сфери застосування МСФО (IFRS) 15, відповідно до якого кредитні збитки завжди оцінюються за увесь період дії фінансового інструменту. Величина очікуваних кредитних збитків визначається як: -різниця між грошовими потоками, передбаченими договором, і грошовими потоками, які Товариство має наміри отримати (сума "недобору" грошових коштів); -визначені з використанням ризиків настання дефолту; -дисконтовані з використанням ефективної процентної ставки. Очікувані кредитні збитки по фінансовому активу відображаються шляхом створення резерву під його знецінення. Якщо в подальшому величина очікуваного збитку від знецінення зменшується, то раніше визнаний збиток від знецінення підлягає відновленню шляхом зменшення відповідного резерву. В результаті відновлення балансова вартість активу не повинна перевищувати його вартість, по якій він би відображався в звіті про фінансовий стан, якби збиток від знецінення не був визнаний. Збитки від знецінення (відновлення збитків від знецінення) включаються до складу фінансових витрат (доходів) періоду в складі прибутків і збитків по мірі виникнення 5.13.7. Фінансові зобов'язання. Кредити банків, та запозичення Товариство класифікує свої контрактні зобов'язання як: фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, кредити і запозичення. Товариство класифікує свої фінансові зобов'язання при їх первісному визнанні. (i) Фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток Фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включають фінансові зобов'язання, призначені для торгівлі, і фінансові зобов'язання, віднесені при первісному визнанні в категорію оцінюваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток. (ii) Кредити і запозичення Кредити і запозичення є фінансовими зобов'язаннями, які виникли у Товариства внаслідок залучення позикових коштів. Кредити і запозичення класифікуються як поточні зобов'язання за винятком тих випадків, коли Товариство має безумовне право відстрочити погашення зобов'язання принаймні на 12 місяців від звітної дати. (а) Первісне визнання Фінансові зобов'язання спочатку визнаються за справедливою вартістю, скорегованою у разі позик і запозичень на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді. (б) Подальша оцінка Після первісного визнання усі фінансові зобов'язання, які враховуються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки в прибутку або збитках, оцінюються за справедливою вартістю, за винятком будь-яких інструментів, які не мають ціни, що устаткувалася, на активному ринку, і справедлива вартість яких не може бути достовірно оцінена; такі інструменти оцінюються за собівартістю, збільшеною на суму витрат, пов'язаних з придбанням. Торгова і інша кредиторська заборгованість, спочатку визнана за справедливою вартістю, згодом враховується за амортизованою вартістю по методу ефективної ставки відсотка. Позикові кошти, спочатку визнані за справедливою вартістю зобов'язання за вирахуванням витрат на проведення операції, надалі відображаються за амортизованою вартістю; яка-небудь різниця між сумою отриманих коштів і сумою до погашення відображається у складі процентних витрат впродовж періоду, на який були отримані позикові кошти, по методу ефективної ставки відсотка. (в) Припинення визнання Визнання фінансового зобов'язання припиняється у разі закінчення терміну контрактних зобов'язань, у разі виконання контрактних зобов'язань або розірвання контракту. 5.13.8. Згортання фінансових активів та зобов'язань Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно 5.14. Визнання і оцінка доходів Дохід визнається, коли існує надходження до Товариства економічних вигід і ці вигоди можна достовірно оцінити. Дохід визначається Товариством як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню. Компенсація надається у формі грошових коштів або їх еквівалентів, а дохід виражається в сумі грошових коштів чи їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню. Проте в разі відстрочки надходження грошових коштів або їх еквівалентів справедлива вартість компенсації може бути нижчою від номінальної суми грошових коштів, яка була чи буде отримана. Коли домовленість фактично є фінансовою операцією, справедлива вартість компенсації визначається шляхом дисконтування всіх майбутніх надходжень із використанням умовної ставки відсотка. Виручка - доходи в ході звичайної господарської діяльності господарюючого суб'єкта Виручка від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаною з ним сумнівної і безнадійної дебіторській заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами Товариства. Виручка є справедливою вартістю реалізованих товарів і послуг за вирахуванням ПДВ, а також з урахуванням знижок. (а) Виручка від реалізації товарів (продукції), робіт, послуг Виручка від реалізації товарів(продукції) признається, коли задовольняються усі перераховані нижче умови: - Товариство передало покупцю значні ризики і винагороди, пов'язані з володінням товарами; - Товариство більше не бере участь в управлінні в тому ступені, який зазвичай асоціюється з правом володіння, і не контролює продані товари; - сума виручки може бути надійно виміряна; - існує вірогідність того, що економічні вигоди, пов'язані з угодою, поступлять до Товариства; і - понесені або очікувані витрати, пов'язані з угодою, можуть бути надійно виміряні. Договором з клієнтом є угода між двома або більше сторонами, в результаті чого виникають права та обов'язки, що підлягають виконанню. Для вирішення питання коли і в яких сумах визнавати дохід від договорів з клієнтами, Товариство застосовує послідовну п'ятиступеневу модель, яка включає такі етапи: 1. Ідентифікація відповідного договору з клієнтом 2. Визначення окремих зобов'язань з виконанням за договором 3. Визначення ціни договору 4. Розподіл ціни операції для виконання зобов'язань за договором 5. Визнання виручки під час виконання зобов'язань Крок 1. Ідентифікація договору з клієнтом Договір з клієнтом визнається, якщо він задовольняє таким умовам: ? сторони договору письмово чи усно схвалили його, як наслідок, вони зобов'язані виконувати певні зобов'язання за ним; ? Товариство може ідентифікувати права кожної зі сторін договору, умови платежу; ? договір за своєю суттю є комерційним, існує ймовірність, що Товариство отримає винагороду за товари або послуги, що будуть передані покупцю. Крок 2. Визначення окремих зобов'язань за договором. В разі коли один договір включає декілька компонентів (наприклад, продаж товарів з наданням послуги з встановлення чи сервісного обслуговування) Товариство визначає, чи є різні елементи договору окремими зобов'язаннями по виконанню. Товариством для різних зобов'язань можуть бути визначені різні моменти визнання виручки. Товариство керується таким підходом: якщо різні компоненти можна придбати окремо, то це є окремим зобов'язанням за договором. Крок 3. Ціна операції. Одним з ключових аспектів по відношенню до визначення ціни операції є визначення суми змінного відшкодування. Для визначення суми змінного відшкодування Товариство використовує найбільш ймовірну або розрахункову вартість з використанням очікувань в залежності від того, що є найбільш прийнятним в конкретному випадку. Крім того, ціна угоди також може корегуватися на ефект вартості грошей у часі, якщо договір включає в себе істотний фінансовий компонент. Індикаторами наявності такої компоненти є різниця між величиною обіцяної винагороди та ціни у на продаж і очікуваним проміжком часу між поставкою та оплатою, що перевищує один рік. Для того, щоб скорегувати суму винагород, Товариство використовує ставку дисконтування, яка повинна відображати кредитний ризик, специфічний для його фінансування, а також як можливе забезпечення за фінансовим зобов'язанням. Дана ставка дисконтування є фіксованою і не змінюється в разі зміни процентних ставок, ні в разі зміни інших обставин. Крок 4. Розподіл ціни операції. Товариство виконує розподіл ціни операції між окремими зобов'язаннями по виконанню договору за наступним алгоритмом: 1) Визначення окремої ціну продажу: ? фактична або розрахункова; ? "залишковий" метод, якщо ціна продажу носить дуже невизначений або змінний характер (зміна в порівнянні з поточною практикою). Залишковий метод передбачає не пропорційний розподіл ціни операції між окремими компонентами, а визначення справедливої вартості одного компонента і віднесення різниці між ціною операції та справедливою вартістю вищевказаного компонента на вартість залишився компонента. 2) Розподілення ціни операції виходячи з відносних окремих цін продажу, як якби продукти продавалися окремо. При цьому, якщо існують переконливі підстави, сума знижки за договором (різниця між ціною операції та сумою окремих цін продажу за окремими компонентами) Товариство відносить на конкретне зобов'язання по виконанню договору. Якщо договором передбачено часовий розрив між виконанням зобов'язань та їх оплатою, Товариством враховується вплив вартості грошей у часі, а саме: застосовується процедура дисконтування виручки. Дисконтування виручки може застосовуватися, якщо інтервал між виконанням зобов'язань та оплатою, як очікується, буде менше ніж 12 місяців. Крок 5. Визнання виручки. Товариством виручка визначається в конкретний період часу або протягом проміжку часу. Товариство визнає виручку в певний момент часу, коли відбувається передача обіцяних за договором товарів або надання послуг покупцеві. По суті, товари (послуги) передаються (надаються), коли покупець отримує контроль над ними. Отже, виручка визнається в момент отримання покупцем контролю над відповідними активами. Контроль ? це можливість управляти використанням і отримувати в значній мірі всі існуючі переваги від активу. У тому числі контроль включає в себе можливість запобігання використанню активу або отримання вигід від його використання іншою особою або організацією (компанією). Переваги використання активу покупцем включають в себе потенційні грошові потоки (приплив грошових коштів та зменшення відтоку грошових коштів). джерелом яких може бути, наприклад: а) використання активу для виробництва товарів або надання послуг; б) збільшення вартості інших активів; в) врегулювання зобов'язань; г) скорочення витрат; д) продаж або обмін активу; є) використання активу в якості забезпечення по отриманому кредиту; ж) утримання активу До факторів, які означають, що контроль над активом переданий в певний момент часу, відносяться, зокрема, такі: ? Товариство має право на отримання платежу за переданий актив; ? покупець має право власності на актив; - Товариство передало фізичне володіння товаром; ? покупець прийняв актив; ? покупець несе істотні ризики і отримує переваги, пов'язані з володінням активом. Товариство визнає виручку протягом періоду часу, якщо виконується один з наступних критеріїв: ? покупець одночасно отримує і споживає вигоди, у міру того як Товариство-продавець їх поставляє (забезпечує); ? виконання зобов'язань Товариством-продавцем призводить до створення або поліпшення активу, який покупець має можливість контролювати в міру створення такого активу; ? виконання зобов'язань Товариством-продавцем не приводить до створення активу з альтернативним використанням, і організація має право на отримання платежу за виконані на конкретну дату зобов'язання. Товариство представляє в звіті про фінансовий стан інформацію про виконання договорів з покупцями як договірний актив або договірне зобов'язання, в залежності від ступеня виконання зобов'язань організацією і здійснення платежу покупцем в рамках договору. Будь-яке безумовне право на винагороду подається окремо як дебіторська заборгованість. Якщо покупець здійснив передоплату до того, як Товариство передало йому контроль над відповідним товаром або послугою, в звіті про фінансовий стан представляється договірне зобов'язання. Якщо покупець ще не оплатив відповідну винагороду за передачу товару або послуги, в звіті про фінансовий стан подаються: договірний актив (право організації на винагороду в обмін на товари або послуги, передані покупцеві або дебіторська заборгованість (безумовне право на винагороду, яке не залежить від перебігу часу). Договірний актив і дебіторська заборгованість і будь-яке знецінення, що відноситься до них, враховуються відповідно фінансовим активам. Різниця між первісно визнаною сумою дебіторської заборгованості і сумою отриманої виручки визнаються як витрати від знецінення . Додаткові затрати з укладання контрактів Додаткові витрати, пов'язані з укладанням контракту, визнаються як актив (капіталізовані) у тому випадку, якщо в Товариства існує ймовірність відшкодування цих витрат. Капіталізація можлива тільки за укладеними (або високо ймовірними) контрактами, водночас капіталізовані можуть бути тільки ті затрати, яких можна було б уникнути. Період амортизації капіталізованих додаткових витрат на укладення контракту встановлений як 12 місяців. Витрати, понесені для укладення контракту, можуть бути капіталізовані (визнані як актив) виключно за умови одночасного дотримання таких умов: " можна ідентифікувати безпосередній зв'язок понесених витрат із контрактом; " витрати збільшують ресурси Товариства, які використовуватимуться для виконання зобов'язань за контрактом у майбутньому; " існує ймовірність відшкодування цих витрат. Додаткові затрати, пов'язані з укладанням контракту, включають прямі затрати на оплату праці, прямі матеріальні затрати й розподілені накладні витрати, які належать безпосередньо до контракту 5.15. Визнання і оцінка витрат Витрати визнаються Товариством, якщо виконуються наступні умови: сума витрат може бути надійно визначена, і виникає зменшення в майбутньому економічних вигід, пов'язаних зі зменшенням активу або збільшенням зобов'язань. Витрати признаються в тому звітному періоді, в якому визнані доходи, для отримання яких вони понесені, або тоді, коли стає очевидно, що ці витрати не приведуть до отримання будь-яких доходів, незалежно від часу фактичної виплати грошових коштів або іншої форми їх оплати, коли економічні вигоди від їх використання зменшилися або повністю спожиті. Витрати, які неможливо прямо зв'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує отримання економічних вигід впродовж декількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами. Списання витрат майбутніх періодів робиться рівномірно впродовж періодів, до яких вони відносяться і, відповідно, впродовж яких очікується отримання пов'язаної з ними економічної вигоди. Витрати понесені в звітному періоді, та які відносяться до підготовки землі під посіви, що будуть здійснені в майбутніх звітних періодах, враховуються в звітному періоді у складі статті "Незавершене виробництво", яка, у свою чергу, входить до складу статті "Запаси" Балансу. 5.16. Державні субсидії Державні субсидії - це державна допомога у формі передачі Підприємству ресурсів в обмін на дотримання у минулому або в майбутньому певних умов, пов'язаних з операційною діяльністю Товариства. Державні субсидії не признаються до тих пір, поки не з'явиться обґрунтована упевненість в тому, що будуть дотримані умови, пов'язані з субсидією, і, що субсидія буде отримана. Державні субсидії, що відносяться до доходу, представляються в звіті про сукупний доход у складі статті "Доход від отриманих державних субсидій". Субсидії, що відносяться до активів, - це державні субсидії, основна умова надання яких Підприємству полягає в тому, що Товариство повинно купити, збудувати або придбати довгострокові активи. Воно може супроводжуватися додатковими умовами, що обмежують вид активів, їх місцезнаходження або терміни їх придбання або володіння. Державні субсидії, що відносяться до активів, відображаються в звіті про фінансовий стан як доходи майбутніх періодів, які визнаються доходами на систематичній і раціональній основі впродовж терміну корисного використання активу. Державна субсидія, яка підлягає отриманню в якості компенсації за вже понесені витрати або збитки або в цілях надання підприємству негайної фінансової підтримки без яких-небудь майбутніх відповідних витрат, признається як доход того періоду, в якому вона підлягає отриманню. Відповідно до законодавства України Товариство має право на отримання наступних видів державних субсидій: - дотація за вирощених і проданих свиней; - компенсація процентних ставок для сільськогосподарських виробників; - компенсація за мінеральні добрива; - компенсація за посіви озимих/ярових культур, вартості елітного насіння; - компенсація наслідків засухи/втрати посівів; - компенсація вартості страхових премій; У зв'язку з постійними змінами в законодавстві України перелік субсидій, на отримання яких Товариство має право, може змінюватися. 5.17. Витрати на позики Витрати на позики, безпосередньо пов'язані з придбанням, будівництвом або виробництвом активу, який в силу необхідності вимагає тривалого періоду часу для його підготовки до планового використання або до продажу, капіталізуються як частина первісної вартості такого активу. Усі інші витрати на позики відносяться на витрати в тому звітному періоді, в якому вони були понесені. Витрати на позики складаються з відсотків та інших витрат, понесених у зв'язку з залученням позикових коштів 5.18. Податки a) Поточний податок на прибуток В зв'язку з тим, що Товариство провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та є платником єдиного податку 4 групи, як наслідок Товариство не є платником податку на прибуток b) Податок на додану вартість Доходи, витрати та активи визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість (ПДВ), крім випадків, коли: ? податок на додану вартість, що виник при придбанні активів або послуг, не відшкодовується податковим органом; у цьому випадку податок на додану вартість визнається як частина витрат на придбання активу або частина видаткової статті; ? дебіторська та кредиторська заборгованості відображаються з урахуванням суми податку на додану вартість. Чиста вартість ПДВ до відшкодування податковими органами або до сплати податковим органам представлена в примітках до звіту про фінансовий стан. Існує дві ставки податку на додану вартість(ПДВ) : 20 % на імпорт і продаж товарів, робіт і послуг в межах України і 0 % на експорт товарів і надання робіт і послуг за межі країни. Зобов'язання платника ПДВ дорівнює загальній сумі ПДВ, нарахованій впродовж звітного періоду, і виникає або на дату відвантаження товару замовникові, або на дату отримання платежу від клієнта залежно від того, яка подія сталася раніше. Кредит по ПДВ - це сума, на яку платник податку має право зменшити свої зобов'язання по ПДВ в звітному періоді. Право на кредит по ПДВ виникає або на дату здійснення платежу постачальникові, або на дату отримання товару залежно від того, яка подія сталася раніше. 5.19. Оренда Перше застосування МСФЗ 16 5.19.1. Товариство для визнання, обліку, відображення у фінансовій звітності та розкриття інформації щодо операцій з оренди застосовує вимоги МСФЗ 16 " Оренда " ретроспективно з 01.01.2019 р. з визнанням кумулятивного наслідку першого застосування стандарту відповідно до абзацу б) п.В5 МСФЗ 16. 5.19.2. Товариство не перераховує порівняльну інформацію, натомість Товариство визнає кумулятивний наслідок першого застосування МСФЗ 16 як коригування залишку нерозподіленого прибутку на початок періоду станом на 1.01.2019 року. 5.19.3. Товариство на 1.01.2019 року для оренди, що раніше була класифікована як операційна оренда із застосуванням МСБО 17, визнає актив з права користування за величиною, що дорівнює орендному зобов'язанню, скоригованому на суму будь-яких сплачених авансом або нарахованих орендних платежів, пов'язаних з цією орендою, визнаних у звіті про фінансовий стан безпосередньо перед датою першого застосування. 5.19.4. Застосовуючи МСФЗ 16 ретроспективно, відповідно підпункту 1 до оренди, що раніше була класифікована як операційна оренда із застосуванням МСБО17, Товариство до кожної окремої оренди єдину ставку дисконту в розмірі 20,5%. 5.19.5. Товариство як орендар або як орендодавець перед визнанням на балансі відповідних активів і зобов'язань оцінює чи є договір в цілому або його окремі компоненти договором оренди в значенні, викладеному в МСФЗ 16 Оренда. Договір в цілому або його окремі компоненти є договором оренди, якщо за цим договором передаються право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду в обмін на відшкодування. У випадку якщо відбулися зміни в умовах договору оренди, то Товариство проводить повторну оцінку договору. Товариство як орендар Визнання 5.19.6. На дату початку оренди Товариство як орендар визнає активи формі права користування та зобов'язання з оренди. 5.19.7. Товариством передбачається два звільнення від визнання - відносно оренди активів з низькою вартістю і короткострокової оренди. Товариство розглядає можливість визнавати малоцінними об'єкти оренди, справедлива вартість яких у новому стані складає менше 30000 грн. По договорам з такими активами, в момент укладання договору орендні активи та зобов'язання не визнаються. Витрати відносяться на виробничі, адміністративні або збутові відповідно до цільового використання базових активів Товариством по мірі нарахування чергових платежів до стати. Первісна оцінка активу в формі вправа користування 5.19.8. Товариство на дату початку оренди оцінює і визнає на балансі активу формі права користування за первісною вартістю, що включає: " величину первісної оцінки зобов'язання з оренди: " будь-які орендні платежі, здійснені на, або до дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди; " будь-які первісні прямі витрати, понесені орендарем; та " оцінку витрат, які будуть понесені орендарем у процесі демонтажу та переміщення базового активу, відновлення місця, на якому він розташований, або відновлення базового активу до стану, що вимагається умовами оренди, окрім випадків, коли такі витрати здійснюються з метою виробництва запасів. Товариство несе зобов'язання за такими витратами або до дати початку оренди, або внаслідок використання базового активу протягом певного періоду Первісна оцінка зобов'язання 5.19.9. На дату початку оренди Товариство оцінює зобов'язання з оренди з поступовим зниженням вартості орендних платежів, які ще не здійснені на цю дату. Орендні платежі дисконтуються з використанням процентної ставки, закладеної в договорі оренди, якщо така ставка може бути легко визначена. Якщо таку ставку визначити неможливо, Товариство використовує середню відсоткову ставку за кредитами банків за попередній календарний квартал. За відсутності кредитів береться ставка, за якою Товариство могла отримати кредит у звітному чи попередньому календарному році за результатами переговорів. Якщо кредити не отримувались і не надавались до отримання, то береться середня за попередні З місяці процентна ставка за довгостроковими кредитами банку в національній валюті для суб'єктів господарювання, опублікована на офіційному сайті НБУ httрs://bапк.gov. иа/. 5.19.10. На дату початку оренди орендні платежі, які включаються в оцінку зобов'язань з оренди, складаються з: o фіксованих платежів за вирахуванням будь-яких стимулюючих платежів з оренди до отримання: o змінних орендних платежів, які залежать від індексу або ставки, початково оцінені з використанням індексу або ставки на дату початку оренди: o суми гарантованої ліквідаційної вартості: 5.19.11. Якщо договір оренди передбачає щорічну індексацію на індекс інфляції, то Товариство не враховує цей фактор при обчисленні теперішньої вартості орендних зобов'язань, а розглядає таку зміну в останній день року, за який проводиться індексація, як модифікацію договору . Подальша оцінка активів в формі права користування 5.19.12. Після дати початку оренди Товариство оцінює актив у формі права користування із застосуванням моделі обліку за собівартістю: a) з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності; та b) з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов'язання. 5.19.13. Товариство застосовує до будь-яких активів в формі права користування модель собівартості. 5.19.14. Товариство, нараховуючи амортизацію активу з права користування, застосовує вимоги щодо амортизації МСБО 16 "Основні засоби", з урахуванням вимоги параграфа 32 5.19.15. Якщо оренда передає право власності на базовий актив орендарю наприкінці строку оренди або якщо собівартість активу з права користування відображає той факт, що орендар скористається можливістю його придбати, то орендар має амортизувати актив з права користування від дати початку оренди і до кінця строку корисного використання базового активу. В інших випадках орендар має амортизувати актив з права користування з дати початку оренди до більш ранньої з двох таких дат: кінець строку корисного використання активу з права користування та кінець строку оренди 5.19.16. Після дати початку оренди Товариство оцінює орендне зобов'язання, " збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов'язанням; " зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; та " переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою відобразити переглянуті по суті фіксовані орендні платежі 5.19.17. Після дати початку оренди Товариство визнає у прибутку або збитку -окрім випадків, коли ці витрати включаються в балансову вартість іншого активу, застосовуючи інші відповідні стандарти, -такі обидві складові: " проценти за орендним зобов'язанням; та " змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов'язання у тому періоді, у якому сталася подія чи умови, які спричинили здійснення таких платежів Зменшення корисності активі в формі права користування 5.19.18. За наявності будь-якого із факторів, які вказують на зменшення корисності активу в формі права користування головний бухгалтер зобов'язаний звернутись до компетентних внутрішніх або зовнішніх фахівців для оцінки справедливої вартості прав з користування майном. Якщо розрахована справедлива вартість перевищує балансову більш ніж на 10% визнається зменшення корисності активу з використанням кореспонденції рахунків: Дт "Втрати від зменшення корисності активів" - Кт " Накопичена амортизація орендних активі". Подальша оцінка зобов'язань 5.19.19. Товариство після дати початку оренди оцінює розрахунки по оренді наступним чином: " збільшуючи балансову вартість для відображення відсотків по зобов'язанням з оренди: " зменшуючи балансову вартість для відображення здійснених орендних платежів; " переоцінюючи балансову вартість .ля відображення переоцінки або модифікації договорів оренди, або для відображення перегляну тих в договірному порядку фіксованих орендних платежів. 5.19.20. Відсотки за зобов'язаннями з оренди в кожному періоді протягом терміну оренди визнаються в сумі, яка розраховується з незмінної періодичної процентної ставки на залишок зобов'язання з оренди 5.19.21. Після дати початку оренди Товариство визнає в фінансових витратах (за винятком випадків, коли витрати включаються до балансової вартості іншого активу з використанням інших чинних стандартів відсотки по зобов'язанням з оренди, а змінні орендні платежі, не включені в оцінку зобов'язання з оренди - у собівартості, адміністративних чи збутових витратах залежно від цільового використання активів аналогічно до витрат з амортизації активів з права користування. Витрати по змінним платежем визнаються в періоді, в якому настає подія або умова, що призводить до здійснення таких платежів. Подання звітності 5.19.22. Товариство подає у звіті про фінансовий стан a) активи з права користування окремо від інших активів. b) орендне зобов'язання окремо від інших зобов'язань 5.19.23. У звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід Товариство подає процентні витрати за зобов'язанням з оренди окремо від амортизаційних відрахувань за актив з права користування. 5.19.24. У звіт про рух грошових коштів Товариство класифікує: " грошові платежі щодо погашення основної суми зобов'язання з оренди в складі фінансової діяльності; " грошові платежі щодо відсотків по зобов'язанням з оренди із застосуванням вимог МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" для сплачених відсотків (у операційній або інвестиційній діяльності залежно від цільового використання активу); " платежі по короткостроковій оренді, платежі по оренді активів з низькою вартістю і змінні орендні платежі, не включені в оцінку зобов'язання по оренді, в складі операційної діяльності Товариство в якості орендодавця Активи, що надаються Товариством за договорами оренди, признаються дебіторською заборгованістю в сумі, рівній чистій інвестиції в оренду. Визнання фінансового доходу ґрунтується на графіку, що відображає постійну періодичну норму прибутку на непогашену чисту інвестицію Товариства у фінансову оренду. Доходи по операційній оренді признаються у складі "Інших доходів/ (витрат), нетто" за період, до якого вони відносяться, по методу рівномірних нарахувань упродовж терміну відповідної оренди. 5.20. Знецінення активів Відносно усіх активів окрім запасів, активів, які виникають з винагород працівникам, фінансових активів, активів, призначених для продажу, а також біологічних активів, що враховуються за справедливою вартістю, Товариство проводить наступні процедури, що забезпечують облік цих активів за величиною, що не перевищують їх відшкодовану суму : - на кожну звітну дату аналізується стан вказаних активів на предмет наявності будь-яких ознак того, що будь-який з цих активів втратив частину своєї вартості за рахунок знецінення; - у разі наявності подібних ознак, розраховується сума очікуваного відшкодування такого активу з метою визначення розміру втрат від зменшення корисності, якщо такі втрати мали місце. Якщо визначити суму очікуваного відшкодування окремого активу неможливо, Товариство визначає суму очікуваного відшкодування одиниці, що генерує грошові кошти, до якої належить актив. Сума очікуваного відшкодування є більшою з двох оцінок: чистої ціни продажу і вартості використання активу. При оцінці вартості використання активу, передбачувані майбутні грошові потоки дисконтуються до їх поточної вартості з використанням ставки дисконту до оподаткування, які відображають поточні ринкові оцінки: a. вартості грошей у часі; b. ризиків, характерних для активу, на які не були скориговані оцінки майбутніх грошових потоків. Якщо за оцінками сума очікуваного відшкодування активу(чи одиниці, що генерує грошові кошти) менше його балансової вартості, то балансова вартість активу(чи одиниці, що генерує грошові кошти) зменшується до його суми очікуваного відшкодування. Збитки від знецінення признаються як витрати безпосередньо в звіті про сукупний доход. 5.21. Забезпечення Забезпечення визнаються в фінансовій звітності Товариства тоді, коли Товариство має теперішнє зобов'язання (юридичне або конструктивне) внаслідок минулої події, що для погашення зобов'язання знадобиться вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і сума зобов'язання може бути достовірно оцінена. Коли вплив зміни вартості грошей у часі є суттєвим, сума забезпечення визначається шляхом дисконтування із застосування ставки дисконту до оподаткування , яка відображає ризики властиві певному зобов'язанню. При застосуванні дисконтування, збільшення суми забезпечення, що відображає проходження часу, визнається як фінансові витрати. 5.22. Виплати працівникам Товариство визнає зобов'язання, якщо працівник надав послуги в обмін на виплати працівникам, які мають бути сплачені в майбутньому, та витрати, якщо Товариство спожило економічну вигоду від послуг працівника. Нарахована сума виплат робітникам за роботу, виконану в поточному періоді, визнається поточним зобов'язанням. Витрати на виплати персоналу відображаються у звітності відповідно до принципу відповідності, тобто відповідають тому періоду, до якого вони відносяться. Витрати на виплати працівникам в Товаристві поділяються: " короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата за окладами, основні та додаткові відпустки, оплата тимчасової непрацездатності, оплата відпусток по вагітності та пологах, премії; " виплати при звільненні, такі як вихідна допомога. Короткострокові компенсовані періоди відсутності Товариство визнає як: " накопичувальні компенсації - це компенсації, які переносяться на майбутній період та можуть використовуватись в майбутніх періодах; " не накопичувальні компенсації - це компенсації, які не переносяться на майбутні періоди, якщо право на відпустку поточного періоду не використано або використано частково. Виплати за невідпрацьований час, які належать до накопичення, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Товариство формує забезпечення за виплатами персоналу за невідпрацьований час - резерв відпусток. Резерв на оплату відпусток та всі види нарахування на зазначений резерв оплати відпусток створюється щомісяця. Сума резерву на оплату відпусток визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. З метою виявлення обґрунтованості нарахованих сум резерву станом на кінець звітного року проводиться інвентаризація залишку резерву. Величина сформованого резерву визнається витратами періоду та коригується по мірі використання працівниками відпусток. Товариство сплачує єдиний соціальний внесок за встановленою ставкою 5.23. Умовні зобов'язання і активи Умовні зобов'язання є можливими зобов'язаннями Товариства, які виникають внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих Товариством або поточні зобов'язання, які виникають внаслідок минулих подій, але не визнаються у фінансовій звітності оскільки немає імовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов'язання, або суму зобов'язання не можна оцінити достатньо достовірно. Товариство не визнає умовні зобов'язання у фінансовій звітності. Товариство розкриває інформацію про умовне зобов'язання, якщо існування існуючого зобов'язання не є ймовірним і якщо можливість вибуття ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою крім тих випадків, коли ймовірність вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не признаються в фінансовій звітності, але розкриваються інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним. 5.24. Пов'язані сторони Для цілей цієї фінансової звітності згідно МСФО сторони вважаються пов'язаними, якщо одна із сторін має повноваження управляти фінансовими та операційними політиками суб'єкта господарювання з метою отримання вигоди від його діяльності. При розгляді кожного випадку стосунків, які можуть бути стосунками між пов'язаними особами, береться до уваги сутність цих стосунків, а не тільки їх юридична форма. Згідно з існуючими критеріями визнання пов'язаних сторін, пов'язані сторони Товариства розділяються на наступні категорії: а) компанії які прямо або опосередковано, через одного або декількох посередників, контролюють Товариство, знаходяться під його контролем, або разом з ним знаходяться під загальним контролем(до них відносяться холдингові компанії, дочірні компанії і інші дочірні компанії однієї материнської фірми); б) асоційовані компанії - на діяльність яких Підприємств здійснює суттєвий вплив, але які не є ні дочірніми, ні спільними компаніями інвестора; в) приватні особи, які контролюють Товариство, або здійснюють спільний контроль над ним; г) ключовий управлінський персонал, тобто ті особи, які уповноважені і відповідальні за здійснення планування, управління і контролю над діяльністю Товариства, у тому числі директори і старші посадовці(а також не виконавчі директори і найближчі родичі цих осіб); д) компанії, значні пакети акцій з правом голосу яких належить прямо або опосередковано будь-якій з осіб, описаному в пунктах(в) або(г), або особі, на яку такі особи мають суттєвий вплив. До них відносяться компанії, що належать директорам або великим акціонерам Товариства, і компанії які мають спільного з Товариством ключового члена управління. 5.25. Дивіденди Розподіл дивідендів відображається в фінансовій звітності за рік, в якому вони були затверджені.

Предметом дiяльностi товариства є вирощування зернових, технiчних та олiйних культур, тваринницької продукцiї та реалiзацiя цiєї продукцiї на територiї України. За рахунок цього емiтент отримав бiльше 10 вiдсоткiв доходу за звiтний рiк. Основнi клiєнти та ринок збуту - товариства рiзних форм власностi Кiровоградської, Полтавської, Днiпропетровської та iнших областей України." Галузь сiльського господарства в останнi роки знаходиться в задовiльному станi. Знос технiки, високі цiни на ПММ в значнiй мiрi впливають на становище в сiльському господарствi. Вирощування основних видiв продукцiї знаходиться пiд впливом сезонних змiн. Для високих врожаїв в рослинництвi необхiднi капiталовкладення, що видно на прикладi товариства. Сума виручки - 221231 тис.грн., зокрема: вирощування продукцiї рослинництва: кукурудза - 23277 тис.грн., соняшник - 30609 тис.грн., пшениця - 48447 тис.грн., ячмінь - 7396 тис.грн., горох - 2714 тис.грн., цукор - 33834 тис.грн., інша продукція рослинництва та переробки - 3211 тис.грн., продукція тваринництва - 20788 тис.грн., послуги зберiгання та інші послуги - 49039 тис.грн., інша виручка від реалізації - 1916 тис.грн. Експорт - вiдсутнiй. Конкурентами в галузi можна назвати всi сiльськогосподаськi пiдприємства, якi знаходяться поблизу ПрАТ "Шарiвське".Ступiнь конкуренцiї мiж сiльгоспвиробниками невисока. Ризики в сiльському господарствi великi, в основному через погодні умови, але їх можна значно зменшити, якщо всi роботи виконувати в вiдведенi строки та правильно хазяйнувати на землi. Захист дiяльностi пiдприємства, розширення виробництва та ринкiв збуту полягає у вивченнi нових технологiй, постiйному покращеннi сiльськогосподарського виробництва. Канали збуту робiт Емiтента - шляхом укладання договорiв з iснуючими клiєнтами та шляхом залучення нових клiєнтiв. Методи продажу, якi використовує емiтент - зацiкавлення клiєнтiв у пiдтриманнi стосункiв з Товариством за рахунок оптимальної цiни на товарну продукцiю та її якiсть. Сировина, яка використовується Емiтентом, купується у постачальникiв, сировина є доступною завдяки її широкому асортименту, проте цiни на сировину постiйно зростають. Стан розвитку галузi виробництва, в якiй здiйснює дiяльнiсть емiтент, характеризується постiйним зростанням, появою нових технологiй, використанням в роботi нових матерiалiв. Рiвень впровадження нових технологiй та товарiв залишається невисоким iз-за їх високої цiни. Особливiстю продукцiї (послуг) емiтента є їх сезонний характер виробництва, висока якiсть та постiйне зростання собiвартостi внаслiдок збiльшення цiн на сировину i матерiали. Перспективнi плани розвитку емiтента полягають у збiльшеннi обсягiв виробництва, залученнi нових клiєнтiв, покращеннi якостi робiт. Постачальникiв за основними видами сировини та матерiалiв, що займають бiльше 10 вiдсоткiв в загальному об'ємi постачання, немає.

За останнi 5 рокiв були такi придбання та вiдчуження активiв по категорiям: 2015 рiк Надійшло - машини та обладнання - 113 тис.грн., транспортнi засоби - 415 тис.грн., iншi - 570 тис.грн., всього - 1098 тис.грн. Вибуло - всього - 1 тис.грн. за залишковою вартiстю повнiстю замортизованих основних засобiв. 2016 рiк Надійшло - машини та обладнання - 692 тис.грн., транспортнi засоби - 86 тис.грн., iншi - 1049 тис.грн., всього - 1827 тис.грн. Вибуло - всього - 1 тис.грн. за залишковою вартiстю повнiстю замортизованих основних засобiв. 2017 рiк Надійшло - будинки, споруди та передавальнi пристрої - 2640 тис.грн., машини та обладнання - 1666 тис.грн., транспортнi засоби - 1007 тис.грн., iншi - 49 тис.грн., всього - 5396 тис.грн. Вибуло - всього - 86 тис.грн. за первісною вартiстю зі зносом 86 тис.грн., з них машини та обладнання - 75 тис.грн., транспортнi засоби - 11 тис.грн. 2018 рiк Надійшло - земельні ділянки - 105 тис.грн., будинки, споруди та передавальнi пристрої - 3697 тис.грн., машини та обладнання - 1909 тис.грн., транспортнi засоби - 2502 тис.грн., iншi - 4523 тис.грн., всього - 12736 тис.грн. Вибуло - будинки, споруди та передавальнi пристрої - 26 тис.грн. зі зносом 26 тис.грн., машини та обладнання - 287 тис.грн. зі зносом 245 тис.грн., транспортнi засоби - 28 тис.грн. зі зносом 28 тис.грн., iншi - 5 тис.грн. зі зносом 5 тис.грн., всього за залишковою вартістю - 42 тис.грн. 2019 рік Надійшло - машини та обладнання - 15468 тис.грн., транспортнi засоби - 2199 тис.грн., iншi - 17778 тис.грн., всього - 35445 тис.грн. Вибуття не було. Пiдприємство на даний час не планує залучення значних iнвестицiй та здiйснення нових придбань активiв iз-за їх високої вартостi.

Основнi засоби емiтента знаходяться в задовiльному станi. Оренда основних засобiв не здiйснюється, також в звiтному перiодi не було значних правочинiв емiтента щодо основних засобiв. Виробничi потужностi в цiлому задовiльняють потреби пiдприємства. Спосiб утримання активiв полягає в тому, що активи пiдприємства щорiчно iнвентаризуються, їх вартiсть вiдображається в балансi пiдприємства. Мiсцезнаходження основних засобiв вiдповiдає фактичнiй адресi пiдприємства. На думку Емiтента екологiчнi питання не позначаються на використаннi активiв пiдприємства. На даний час Товариство не має планiв щодо капiтального будiвництва, розширення або удосконалення основних засобiв, так як такi плани потребують значних грошових вкладень та залучення кредитних ресурсiв, вартiсть яких є високою.

На дiяльнiсть емiтента впливає нестабiльнiсть цiнової та економiчної полiтики держави, зростання iндексу iнфляцiї, що приводить до зростання цiн на послуги, товари, енергоносiї та iншi матерiали i обумовлює платоспроможнiсть контрагентiв; значний податковий тиск на результати дiяльностi пiдприємства та фонд оплати працi; нестабiльнiсть законодавства України, а також негативний вплив макроекономiчних процесiв на загальний стан в країнi, що в результатi призводить до зниження дiлової активностi емiтента та його контрагентiв. Викладенi проблеми свiдчать про достатню залежнiсть вiд законодавчих та економiчних обмежень. Вирiшення цих проблем можливо лише у разi змiн в економiцi та податковiй полiтицi держави, а звiдси полiтичнi та макроекономiчнi ризики Товариства тобто: полiтична нестабiльнiсть, зниження темпiв економiчного розвитку, зростання iнфляцiї, податкове навантаження.

Фiнансування дiяльностi ведеться за рахунок власних коштiв господарства, фiнансової допомоги ТОВ "Украгроком" та залучених кредитiв банку. Робочий капiтал достатнiй i вiдповiдає поточним потребам пiдприємства, можливi шляхи покращення лiквiдностi за оцiнками фахiвцiв емiтента полягають в проведеннi заходiв по збiльшенню об'ємiв реалiзацiї, вiдмови вiд зайвих витрат, змiни цiнової полiтики. Для забезпечення безперервного функцiонування пiдприємства як суб'єкта господарювання необхiдним є придiлення вiдповiдної уваги ефективнiй виробничiй дiяльностi, пошуку резервiв зниження витрат виробництва та погашення поточних зобов'язань.

Станом на кiнець звiтного перiоду Товариство має укладенi договори, якi в стадiї виконання, i за якими облiковується дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги в сумi 48676 тис.грн., iнша поточна дебiторська заборгованiсть в сумi 14231 тис.грн., інші довгостроковi зобов'язання в сумi 24076 тис.грн., поточна кредиторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги в сумi 75102 тис.грн., iншi поточнi зобов"язання в сумi 132299 тис.грн. Iнформацiя про очiкуванi прибутки вiд виконання цих договорiв вiдсутня.

В наступних роках Товариство планує здiйснювати заходи, направленi на розширення сiльськогосподарського виробництва, реконструкцiю основних засобiв, полiпшення фiнансового стану, а саме - освоєння нових видiв робiт, залучення нових клiєнтiв, ремонт транспорту i обладнання. Iстотними факторами, якi можуть вплинути на дiяльнiсть емiтента в майбутньому, є збiльшення iнфляцiї, зростання цiн на сировину i матерiали, подорожчання кредитних ресурсiв, що негативно вплине на дiяльнiсть Товариства.

Досiджень та розробок товариство не проводить.

Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента, вiдсутня. Наведена в звiтi iнформацiя є достатньою для оцiнки фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента. Аналiтична довiдка щодо iнформацiї про результати та аналiз господарювання емiтента за останнi три роки фахiвцями емiтента не складалася.