АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО"

Дiяльнiсть ВАТ "Тернопiльобленерго" у 2020 роцi здiйснювалась у вiдповiдностi до Закону України "Про ринок електричної енергiї". З 1 сiчня 2019 року вiдповiдно до Закону України "Про ринок електричної енергiї" ВАТ "Тернопiльобленерго" на пiдставi отриманої лiцензiї здiйснює дiяльнiсть виключно з розподiлу електричної енергiї для споживачiв на територiї Тернопiльської областi, тому у Товариствi у 2020 роцi здiйснювались заходи щодо удосконалення органiзацiйної структури. В товариствi дiє централiзована структура органiзацiї та управлiння виробничими процесами. Очолює Товариство голова правлiння - генеральний директор. Органiзацiйна структура ВАТ "Тернопiльобленерго" передбачає розподiл обов'язкiв мiж чотирма основними напрямками: фiнансово-економiчний, комерцiйний, технiчний та забезпечення дiяльностi. Фiнансово-економiчна дiяльнiсть забезпечується такими структурними пiдроздiлами: економiчний вiддiл, вiддiл працi i заробiтної плати, центральна бухгалтерiя, фiнансово-бюджетна група. Керiвництво здiйснюють директор з економiчних питань, головний бухгалтер, фiнансовий директор. Комерцiйна дiяльнiсть Товариства забезпечується шiстьма структурними пiдроздiлами, а саме: вiддiл органiзацiйно-технiчного забезпечення та договорiв, вiддiл по роботi з електропостачальниками, служба по роботi з юридичними споживачами, служба по роботi з побутовими споживачами, служба аналiзу i контролю технологiчних витрат електричної енергiї, служба приладiв облiку i метрологiї. Керiвництво здiйснює комерцiйний директор. Технiчна дiяльнiсть Товариства забезпечується 10 структурними пiдроздiлами, а саме: служба лiнiй електропередачi 35-110 кВ, служба пiдстанцiй 35 кВ i вище, служба релейного захисту i електроавтоматики, служба iзоляцiї i захисту вiд перенапруг, служба засобiв диспетчерського i технологiчного управлiння, служба автоматизацiї i телемеханiки, виробничо-технiчна служба, оперативно-диспетчерська служба, цех з ремонту обладнання, служба розподiльчих електромереж. Керiвництво здiйснює головний iнженер. Господарське забезпечення здiйснюють 5 структурних пiдроздiлiв, а саме: служба механiзацiї i транспорту, група матерiально-технiчного постачання, ремонтно-будiвельна дiльниця, господарська частина, центральний склад. Керiвництво здiйснює виконавчий директор. В безпосередньому пiдпорядкуваннi голови правлiння знаходиться ще 9 структурних пiдроздiлiв: служба розвитку i пiдтримки програмного забезпечення, колл-центр, канцелярiя, вiддiл зв'язкiв з громадськiстю, iнформацiйно-консультацiйний центр, вiддiл капiтального будiвництва i реконструкцiї, група супроводу договiрної роботи, група закупiвель , служба нагляду за експлуатацiєю та монiторингу якостi. Головi правлiння-генеральному директору безпосередньо пiдпорядкованi: - заступник голови правлiння-перший заступник генерального директора; - заступник генерального директора-фiнансовий директор; - помiчник голови правлiння - генерального директора з питань економiчної безпеки (здiйснює керiвництво вiддiлом охорони, штабом цивiльного захисту, групою з економiчної безпеки); - помiчник голови правлiння-генерального директора з органiзацiйних питань; - помiчник голови правлiння-генерального директора з кадрової роботи (здiйснює керiвництво вiддiлом кадрiв i навчально-методичним центром); - помiчник голови правлiння-генерального директора з питань охорони працi (здiйснює керiвництво службою охорони працi i пунктом охорони здоров'я); - помiчник голови правлiння-генерального директора з правових питань (здiйснює керiвництво юридичним вiддiлом). Всього в органiзацiйнiй структурi ВАТ "Тернопiльобленерго" налiчується 42 структурних пiдроздiли та 18 вiдокремлених структурних пiдроздiлiв - районiв електричних мереж (РЕМ), а саме: Бережанський РЕМ (м.Бережани, вул. Шевченка, 146), Борщiвський РЕМ (м.Борщiв, вул. Ст.Бандери, 152), Бучацький РЕМ (м.Бучач, вул. Енергетична,1), Гусятинський РЕМ (смт.Гусятин, вул. Б.Лепкого,75), Залiщицький РЕМ (м.Залiщики, вул. Українська,100-А), Збаразький РЕМ (м.Збараж, вул. Залiзнична,13), Зборiвський РЕМ (м.Зборiв, вул. Козацька,23), Козiвський РЕМ (смт.Козова, вул.Грушевського,5-А), Кременецький РЕМ (м.Кременець, вул.Лятуринської,14), Ланiвецький РЕМ (смт.Ланiвцi, вул.Вишнiвецька,49), Монастириський РЕМ (м.Монастириськ, вул.Шевченка,43-А), Пiдволочиський РЕМ (смт.Пiдволочиськ, вул.Ст.Бандери, 5), Пiдгаєцький РЕМ (м.Пiдгайцi, вул.Шевченка,50-А), Тернопiльський мiський РЕМ (м.Тернопiль, вул.I.Франка,18),Тернопiльський сiльський РЕМ (м.Тернопiль, вул. Енергетична,2), Теребовлянський РЕМ (м.Теребовля, вул.Покрiвка,3), Чорткiвський РЕМ (м.Чорткiв, вул. Копичинецька,99), Шумський РЕМ (м.Шумськ, вул. Енергетична,8), якi не мають статусу юридичної особи i здiйснюють господарську дiяльнiсть, як вiдокремленi структурнi пiдроздiли на пiдставi "Положення про район електричних мереж", затвердженого головою правлiння ВАТ "Тернопiльобленерго". Вказанi пiдроздiли здiйснюють дiяльнiсть з розподiлу електроенергiї на територiї адмiнiстративних районiв Тернопiльської областi. Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв ВАТ "Тернопiльобленерго" не має. ВАТ "Тернопiльобленерго" володiє часткою в Статутному капiталi Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Тернопiльелектропостач" (код ЄДРПОУ 42145798) в розмiрi 10000 грн. (100%); на виконання норм Закону України "Про ринок електричної енергiї".

Iнформацiя за 2020 рiк: Облiкова чисельнiсть штатних працiвникiв - 2156 особи; Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу - 2063 осiб (iз сумiсниками та позаштатними працiвниками 2078 чол); Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та сумiсникiв - 15 осiб; Чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу - 46 особи; Фонд оплати працi (всього) - 366616,1 тис. грн. Вiдносно 2019 року фонд оплати працi за 2020 рiк збiльшився на 90524,7 тис.грн. (32,8%) Кадрова полiтика Товариства протягом звiтного перiоду була спрямована на комплексне вирiшення завдань якiсного формування i ефективного використання кадрового потенцiалу, забезпечення вiдповiдностi кадрiв зростаючим вимогам виробництва. За звiтний перiод 50% вартостi навчання посеместрово оплачено 1 особi по спецiальностi "Електроенергетика, електротехнiка та електромеханiка". Товариство практикує заохочення працiвникiв до навчання в Тернопiльському нацiональному технiчному унiверситетi iм.I.Пулюя, Захiдноукраїнському нацiональному унiверситетi, Бережанському агротехнiчному iнститутi, ВПНУБiПУ "Бережанському агротехнiчному коледжi". На заочних вiддiленнях ВУЗiв рiзних рiвнiв акредитацiї протягом звiтного перiоду навчалось 6 працiвникiв (в тому числi 2 особи у вiцi до 35 рокiв) за спецiальностями: "Електроенергетика, електротехнiка та електромеханiка", "Правоохоронна дiяльнiсть". За звiтний перiод в Товариствi проводилась пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв шляхом їх виробничо-економiчного навчання: систематичної самоосвiти, короткострокового i перiодичного навчання. Працiвники Товариства брали участь в семiнарах, нарадах, якi проводили спецiалiсти Мiнiстерств енергетики i соцiальної полiтики. В навчально-науковому iнститутi пiслядипломної освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полiтехнiка" пiдвищували квалiфiкацiю 3 працiвники з отриманням свiдоцтва, з них 1 молодий працiвник. В структурi ВАТ "Тернопiльобленерго" є навчально-методичний центр для здiйснення професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв. Протягом 2020 року вiдповiдно до плану пiдвищили квалiфiкацiю 127 електромонтерiв з експлуатацiї розподiльчих мереж, 1 електрослюсар з ремонту устаткування розподiльчих пристроїв, 27 електромонтерiв з ремонту повiтряних лiнiй електропередачi, 3 електромонтери з випробувань i вимiрювань, 40 водiїв автотранспортних засобiв, 30 електрослюсарiв з ремонту устаткування розподiльчих пристроїв, 1 електромонтер диспетчерського устаткування телеавтоматики та iншi. Всього - 229 робiтникiв. Навчання пройшли 232 працiвники, в тому числi 3 спецiалiсти. Працiвники, зайнятi роботами в дiючих електроустановках, пройшли навчання та перевiрку знань з питань охорони працi.

ВАТ "Тернопiльобленерго" не належить до будь-яких об'єднань пiдприємств.

Товариство не здiйснює спiльної дiяльностi з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами.

Пропозицiї щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб у звiтному перiодi не надходили.

Облiкова полiтика визначає єдинi методологiчнi засади органiзацiї ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансових звiтiв вiдкритим акцiонерним товариством "Тернопiльобленерго" (надалi Товариство) та сформована у вiдповiдностi з вимогами: - Цивiльного кодексу України; - Господарського кодексу України; - Податкового кодексу України; - Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть"; - Закону України "Про акцiонернi товариства"; - Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi; - iнших законодавчих та нормативних документiв; - Статуту Товариства. Метою Облiкової полiтики є забезпечення складання фiнансових звiтiв та розкриття iнформацiї у вiдповiдностi iз вимогами Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi (надалi МСФЗ) в редакцiї, якi дiють станом на 01 сiчня 2020 року. В Облiковiй полiтицi вiдображенi лише тi МСФЗ, якi застосовуються до операцiй Товариства на момент розробки Облiкової полiтики та її затвердження. При необхiдностi Облiкова полiтика має бути змiнена або доповнена для облiку операцiй, якi будуть мати мiсце в дiяльностi Товариства пiзнiше. У випадку вiдсутностi конкретного Мiжнародного стандарту фiнансової звiтностi та iнтерпретацiї Постiйного комiтету по iнтерпретацiях керiвництво Товариства використовує свої судження для розробки окремих положень Облiкової полiтики, якi забезпечать найбiльш корисну iнформацiю для користувачiв фiнансової звiтностi Товариства. Винесення такого судження керiвництвом Товариства базується на: - критерiї визначення, визнання та оцiнки активiв, зобов'язань, доходiв та витрат, визначених в Концептуальнiй основi фiнансової звiтностi; - вимогах МСФЗ, що зачiпають аналогiчнi або пов'язанi проблеми; - рiшення iнших органiв, якi встановлюють стандарти та прийняту галузеву практику в тiй i лише в тiй мiрi, в якiй вони вiдповiдають згаданому у цьому абзацi вище. Облiкова полiтика Товариства сформована на основi наступних основоположних припущень бухгалтерського облiку: - фiнансовi звiти складаються на основi облiкового принципу нарахування, тобто результати договорiв та iнших подiй визнаються при їх настаннi, облiковуються в тому звiтному перiодi та визнаються в фiнансових звiтах тих звiтних перiодiв, в яких вони вiдбулися; - фiнансовi звiти складаються на основi принципу безперервностi, тобто припущення, що Товариство буде продовжувати свою дiяльнiсть в осяжному майбутньому i у нього немає намiрiв та необхiдностi припинення дiяльностi (лiквiдацiї). Реалiзацiя Облiкової полiтики Товариства базується на дотриманнi наступних критерiїв якiсних характеристик: - зрозумiлiсть для користувачiв; - доречнiсть пiд час прийняття користувачами рiшень; - суттєвiсть щодо впливу на економiчнi рiшення користувачiв; - достовiрнiсть iнформацiї, що розкривається; - правдивiсть подання iнформацiї; - превалювання сутностi над формою, тобто ведення облiку операцiй виходячи iз їх сутностi та економiчної реальностi, а не лише юридичної форми; - нейтральностi (iнформацiя має бути вiльною вiд упередженостi); - обачнiсть щодо невизначеностi, яка супроводжує подiї i обставини; - повнота iнформацiї в межах суттєвостi та витрат, пов'язаних iз їх отриманням; - порiвняннiсть, яка надає змогу користувачам порiвнювати фiнансовi звiти Товариства за рiзнi перiоди. Фiнансовi звiти Товариства готуються у вiдповiдностi iз принципами облiку по iсторичнiй (первiснiй) вартостi, за винятком окремих груп основних засобiв, якi облiковуються по вартостi переоцiнки або справедливiй вартостi, що буде висвiтлено нижче. Iсторична вартiсть, звичайно, визначається на основi справедливої вартостi винагороди за наданий взамiн актив. З метою забезпечення послiдовностi облiку господарських операцiй та вiдповiдностi даних бухгалтерського облiку i фiнансової звiтностi Облiкова полiтика Товариства затверджується наказом керiвника Товариства. Змiни до Облiкової полiтики вносяться лише у випадках, якщо це передбачається законодавством чи вимагається МСФЗ, або цi змiни приводять до того, що фiнансова звiтнiсть надає достовiрнiшу та доречнiшу iнформацiю про вплив операцiй, iнших подiй або умов на фiнансовий стан, фiнансовi результати дiяльностi або грошовi потоки Товариства. Межа суттєвостi стосовно до елементiв активiв, зобов'язань та капiталу встановлюється з урахуванням нормативних актiв, якi дiють та практики, що склалася. При визначеннi межi враховується, що суттєвiсть статтi залежить не лише вiд її величини, але i вiд природи (економiчної сутi), яка повинна бути проаналiзована в залежностi вiд конкретних обставин. Суттєвi помилки попереднiх перiодiв Товариство виправляє в першiй фiнансовiй звiтностi пiсля їх виявлення шляхом: а) коригування зiставних сум попереднього перiоду, в якому була допущена помилка, або б) якщо помилка була допущена в бiльш раннiй перiод, коригування початкових залишкiв вартостi активiв, зобов'язань та власного капiталу здiйснюється за найбiльш раннiй перiод. Якщо неможливо визначити вплив помилки на порiвняльну iнформацiю за один або декiлька попереднiх перiодiв, Товариство регулює вхiднi залишки вартостi активiв, зобов'язань та власного капiталу за найбiльш раннiй перiод, за який регулювання можливе. Функцiональною валютою i валютою подання фiнансових звiтiв є українська гривня. Вартiсть фiнансових iнструментiв, врахованих в iноземнiй валютi, перераховується в нацiональну валюту за поточним обмiнним курсом Нацiонального банку України на момент здiйснення операцiї, або за курсом на момент складання фiнансових звiтiв. 2. ПРИНЦИПИ I МЕТОДИ ОЦIНКИ, ОБЛIКУ ТА РОЗКРИТТЯ IНФОРМАЦIЇ В ФIНАНСОВИХ ЗВIТАХ Нематерiальнi активи. Нематерiальний актив - немонетарний актив, який не має фiзичної субстанцiї та може бути iдентифiкований. Придбанi (створенi) нематерiальнi активи з кiнцевими термiнами використання визнаються по вартостi їх придбання (створення). Пiсля первiсного визнання нематерiальнi активи облiковуються по iсторичнiй вартостi (собiвартостi) за вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд знецiнення (якщо такi були). Наступнi витрати на нематерiальнi активи капiталiзуються лише в тому випадку, якщо вони призведуть до збiльшення майбутнiх економiчних вигод вiд використання вiдповiдного активу. Всi iншi витрати визнаються в складi прибуткiв чи збиткiв за вiдповiдний перiод їх виникнення. Нематерiальнi активи з визначеним термiном їх корисного використання амортизуються прямолiнiйним методом протягом визначеного цього термiну. Перiод нарахування амортизацiї (корисного використання) нематерiальних активiв переглядається в кiнцi кожного звiтного року. Нарахування амортизацiї здiйснюється щомiсячно. Лiквiдацiйна вартiсть нематерiальних активiв вважається рiвною нулю. Нарахування амортизацiї на нововведенi нематерiальнi активи здiйснюється з дати введення його в експлуатацiю, а припинення її нарахування - з дати класифiкацiї нематерiального активу як утримуваного для продажу або з дати припинення визнання його активом. Очiкуванi термiни корисного використання та метод нарахування амортизацiї аналiзуються на кiнець кожного звiтного перiоду. Змiна термiнiв корисного використання нематерiальних активiв та методу нарахування амортизацiї вiдображається як змiна облiкових оцiнок шляхом коригування амортизованої суми у вiдповiдностi iз МСБО 8 Облiковi полiтики, змiни в облiкових оцiнках та помилки. Нематерiальнi активи з невизначеними термiнами використання облiковуються по вартостi придбання (створення) за вирахуванням нагромадженого збитку вiд знецiнення. Затрати на науково-дослiднi роботи, що проводяться власними силами, капiталiзуються як нематерiальнi активи лише при одночаснiй наявностi наступних умов: - технологiчна реалiзованiсть завершення робiт по створенню нематерiального активу, придатного до використання або продажу; - намiри завершити роботи по створенню нематерiального активу, придатного до використання або продажу; - можливiсть використати або продати нематерiальний актив; - велика ймовiрнiсть отримання майбутнiх економiчних вигод вiд нематерiального активу; - наявнiсть технiчних, фiнансових та iнших ресурсiв для завершення розробок, використання або продажу нематерiального активу; - можливiсть надiйно оцiнити вартiсть нематерiального активу, створеного в результатi здiйснення дослiдно-конструкторських робiт. Такi нематерiальнi активи вiдображаються в облiку в сумi затрат, здiйснених пiсля дати, коли нематерiальний актив вперше стає вiдповiдати згаданим вище критерiям. При неможливостi вiдображення нематерiального активу, створеного власними силами, затрати на розробку вiдносяться на витрати в перiод їх виникнення. Визнання нематерiального активу припиняється при продажу або коли вiд його використання не очiкується отримання майбутнiх економiчних вигод. Дохiд або збиток вiд припинення визнання нематерiального активу, у виглядi рiзницi мiж чистими надходженнями вiд вибуття та балансовою вартiстю активу, включається до прибуткiв i збиткiв в момент списання. Основнi засоби До складу основних засобiв включаються матерiальнi активи, якi призначенi для розподiлення електричної енергiї, виконання робiт, наданнi послуг, для управлiнських потреб, iз термiном корисного використання не менше 12 календарних мiсяцiв та первiсна вартiсть яких перевищує 20 000 грн. В момент визнання активом об'єкт основних засобiв оцiнюється по фактичних витратах на його придбання (створення). Витрати на придбання (створення) основних засобiв є їх первiсною вартiстю, яка включає : - всi фактично здiйсненi необхiднi витрати по створенню (спорудженню) або придбанню основних засобiв, включаючи iмпортнi мита, податки та збори, якi не вiдшкодовуються, витрати на доставку, монтування, встановлення, введення в експлуатацiю; - всi iншi прямi витрати, безпосередньо пов'язанi з приведенням об'єкту в робочий стан; - очiкувану вартiсть демонтування та видалення об'єкту i вiдновлення майданчика, на якому розмiщується об'єкт, зобов'язання щодо яких Товариство приймає або на момент придбання/будiвництва або пiд час експлуатацiї об'єкту. Безоплатно отриманi вiд споживачiв електроенергiї вiдповiдно до рiшень мiсцевих органiв виконавчої влади об'єкти основних засобiв визнаються Товариством активами за справедливою вартiстю. Одночасно на суму справедливої вартостi Товариством визнається дохiд. Збiльшення первiсної вартостi об'єктiв основних засобiв в результатi наступних капiтальних вкладень здiйснюється лише у випадку покращання стану об'єкту, який пiдвищує його первiсно оцiненi нормативнi показники. Зокрема такi, як: термiн служби, виробничу потужнiсть, виробничi площi, радикальне покращання якостi та характеристик послуг/робiт, що виконуються ним та iнше. Витрати на ремонт (капiтальний i поточний) та експлуатацiю основних засобiв, якi здiйснюються з метою збереження та пiдтримання технiчного стану об'єкту, первiсну вартiсть не збiльшують, а визнаються витратами перiоду в момент їх виникнення. Пiсля первiсного визнання об'єктiв основних засобiв активами вони, за винятком груп нерухомостi, машин та обладнання, облiковуються по їх первiснiй вартостi за вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд знецiнення. Для облiку об'єктiв груп нерухомостi, машин та обладнання Товариство використовує модель оцiнки основних засобiв по переоцiненiй вартостi. Переоцiнка зазначених об'єктiв проводиться регулярно для того, щоб їх балансова вартiсть суттєво не вiдрiзнялась вiд справедливої вартостi на звiтну дату. Прирiст вартостi вiд переоцiнки основних засобiв вiдображається в складi Iншого сукупного доходу та, вiдповiдно, вiдноситься на збiльшення фонду переоцiнки активiв, що входить до складу Iншого додаткового капiталу, за винятком тої його частини, яка вiдновлює зменшення вартостi цього ж активу, що виникла внаслiдок попередньої переоцiнки та була визнана ранiше у складi прибуткiв або збиткiв. В цьому випадку збiльшення вартостi активу визнається в Звiтi про прибутки або збитки та iнший сукупний прибуток, за винятком тої його частини, яка безпосередньо зменшує позитивну переоцiнку по цьому ж активу, ранiше визнану у складi капiталу в переоцiнках. Перенесення суми приросту вартостi вiд переоцiнки до нерозподiленого прибутку здiйснюється в момент вибуття переоцiненого активу. Нарахування амортизацiї на нововведенi основнi засоби здiйснюється з дати введення їх в експлуатацiю, а припинення її нарахування - з дати класифiкацiї об'єкту основних засобiв як утримуваного для продажу або з дати припинення визнання його активом. Амортизацiя основних засобiв розраховується прямолiнiйним методом протягом розрахункового термiну корисного використання об'єктiв основних засобiв та з урахуванням їх лiквiдацiйної вартостi. Очiкуванi термiни корисного використання основних засобiв наводяться у додатку №2. Очiкуванi термiни корисного використання об'єктiв основних засобiв, їх лiквiдацiйна вартiсть та метод нарахування амортизацiї аналiзуються на кiнець кожного звiтного перiоду. Змiни термiнiв корисного використання об'єктiв основних засобiв, їх лiквiдацiйної вартостi та перегляд методу нарахування амортизацiї вiдображається як змiна облiкових оцiнок шляхом коригування амортизованої суми у вiдповiдностi iз МСБО 8 Облiковi полiтики, змiни в облiкових оцiнках та помилки. Амортизацiйнi вiдрахування за перiод визнаються, як правило, у прибутку чи збитку. Поряд з цим, у випадку коли майбутнi економiчнi вигоди, втiленi в активi, споживаються пiд час виробництва iнших активiв, амортизацiйнi вiдрахування становлять частину собiвартостi iншого активу i включаються до його балансової вартостi. Земля, що належить Товариству на правах постiйного користування, не амортизується. Однак, якщо Товариство здiйснює витрати на капiтальнi покращання земельних дiлянок, то цi витрати амортизуються протягом отримання економiчних вигод вiд цих витрат. Активи, отриманi за договорами фiнансової оренди, амортизуються протягом очiкуваного термiну корисного використання у тому ж порядку, що i активи, якi є власнiстю Товариства. Однак, при вiдсутностi обгрунтованої впевненостi в тому, що право власностi перейде до орендаря в кiнцi термiнiв оренди, актив повинен бути повнiстю замортизований протягом коротшого з двох термiнiв: термiну оренди чи термiну корисної служби. Матерiальнi активи первiсною вартiстю до 20 000 грн. та термiном корисного використання понад 12 мiсяцiв визнаються як малоцiннi необоротнi матерiальнi активи. При передачi в експлуатацiю цих активiв нараховується знос у розмiрi 100 вiдсоткiв. В кiнцi кожного звiтного перiоду Товариство, у вiдповiдностi iз МСБО 36 Зменшення корисностi активiв, оцiнює наявнiсть ознак того, що кориснiсть об'єктiв основних засобiв може зменшитися. За наявностi хоча б одної iз таких ознак Товариство оцiнює суму очiкуваного вiдшкодування окремих активiв чи їх груп. На звiтну дату основнi засоби, в залежностi вiд групи та обраної моделi оцiнки, оцiнюються по справедливiй вартостi або первiснiй вартостi (собiвартостi) за вирахуванням накопиченої амортизацiї та збиткiв вiд зменшення їх корисностi. Припинення визнання основних засобiв вiдбувається при їх вибуттi або у випадку, якщо у майбутньому не очiкується отримання економiчних вигод вiд використання або вибуття цих об'єктiв основних засобiв. Дохiд, або витрати, якi виникають в результатi припинення визнання об'єктiв основних засобiв (розрахованi як рiзниця мiж чистими надходженнями вiд вибуття та балансовою вартiстю цих активiв), включаються до Звiту про фiнансовi результати за той звiтний рiк, в якому було припинене визнання об'єкту основних засобiв. Повернення (передача) державним/комунальним органам влади об'єктiв соцiальної сфери, якi були переданi Товариству при приватизацiї, але не були врахованi у величинi статутного капiталу, вiдображається в фiнансовiй звiтностi лише при припиненнi зобов'язань по оперативному управлiнню цими об'єктами. В зв'язку з тим, що Товариство контролює майбутнi вигоди вiд використання вказаних активiв i несе вiдповiднi операцiйнi ризики та ризики, пов'язанi з утриманням об'єктiв, Товариство вiдображає цi активи у своєму балансi до моменту їх передачi органам влади, незважаючи на те, що не має права власностi на цi об'єкти. Вибуття вказаних об'єктiв розглядається як операцiї з акцiонером, оскiльки повернення (передача) цих об'єктiв органам влади здiйснюється у вiдповiдностi iз законодавством України. Вiдповiдно, при вибуттi вартiсть цих активiв вiдносить на зменшення капiталу. Об'єкти незавершеного будiвництва, що зводяться для наступного використання з виробничою чи адмiнiстративною метою, облiковуються по вартостi будiвництва за вирахуванням будь-яких ознак збиткiв вiд знецiнення. Вартiсть будiвництва включає вартiсть професiйних послуг, а також, для квалiфiкованих активiв, затрати по позиках, що капiталiзуються у вiдповiдностi до облiкової полiтики Товариства. Такi об'єкти основних засобiв вiдносяться до вiдповiдних категорiй основних засобiв на момент завершення будiвництва або готовностi об'єкта до цiльового використання. Нарахування амортизацiї по цих активах, також як i по всiх iнших об'єктах нерухомостi, розпочинається з моменту готовностi активiв до запланованого використання. Iнвестицiйна нерухомiсть Iнвестицiйна нерухомiсть це об'єкти, якi використовуються для отримання орендної плати, приросту капiталу або те й iнше (враховуючи й об'єкти, що знаходяться на стадiї будiвництва). При утриманнi нерухомостi частково з метою отримання орендної плати, а частково - для потреб Товариства, пов'язаних iз веденням господарської дiяльностi об'єкт нерухомостi класифiкується наступним чином. Якщо цi частки нерухомостi можуть бути проданi окремо (або окремо наданi в оренду згiдно з угодою про фiнансову оренду), то Товариство облiковує цi частки як окремi об'єкти основних засобiв та iнвестицiйної нерухомостi. Якщо ж цi частки не можуть бути проданi окремо, нерухомiсть є iнвестицiйною нерухомiстю, якщо бiльше половини її площi утримується для надання в оренду. Первiсно iнвестицiйна нерухомiсть визнається по собiвартостi на її спорудження (придбання). Пiсля первiсного визнання iнвестицiйна нерухомiсть облiковується по справедливiй вартостi на звiтну дату. Доходи чи витрати, якi виникають вiд змiни справедливої вартостi iнвестицiйної нерухомостi, включають в Звiт про фiнансовi результати за той звiтний рiк, коли вони виникли. Справедлива вартiсть iнвестицiйної нерухомостi визначається акредитованими професiйними оцiнювачами. Визнання iнвестицiйної нерухомостi в Балансi припиняється при її вибуттi, або у випадку, коли вона виведена iз експлуатацiї, i вiд її вибуття не очiкується економiчної вигоди в майбутньому. Рiзниця мiж чистими надходженнями вiд вибуття та балансової вартостi активу визнається у Звiтi про фiнансовi результати за той звiтний перiод, коли було припинено її визнання. Переведення в категорiю iнвестицiйної нерухомостi або з неї здiйснюється лише у випадку, коли має мiсце змiна в характерi нерухомостi. При переведеннi iз iнвестицiйної нерухомостi в об'єкт, який займається власником, умовна первiсна вартiсть для наступного облiку є справедливою вартiстю на момент змiни призначення використання. У випадку, якщо об'єкт нерухомостi, що займається власником, стає об'єктом iнвестицiйної нерухомостi, Товариство облiковує таку нерухомiсть у вiдповiдностi iз полiтикою облiку основних засобiв до моменту змiни призначення її використання. У випадку, якщо iнвестицiйна нерухомiсть пiдлягає негайному продажу, така нерухомiсть переквалiфiкується як активи, призначенi для продажу у вiдповiдностi з вимогами п.п.2.4 цiєї Полiтики. У випадку, якщо об'єкт iнвестицiйної нерухомостi пiдлягає передачi в оренду (операцiйну чи фiнансову) то його вiдображення у фiнансових звiтах здiйснюється у вiдповiдностi iз МСБО 17 "Оренда"(з 01.01.2019 р. застосовуватиметься МСФЗ 16 "Оренда"). Оренда Оренда - це угода, згiдно з якою орендодавець передає орендаревi в обмiн на платiж або ряд платежiв право користування активом протягом погодженого перiоду часу. Фiнансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всi ризики та винагороди, пов'язанi з правом власностi на актив. Право власностi може з часом передаватися або не передаватися. Будь-яка iнша оренда, крiм фiнансової, класифiкується як операцiйна оренда. Оренда класифiкується як фiнансова оренда, якщо вона передає в основному всi ризики та винагороди щодо володiння. Оренда класифiкується як операцiйна оренда, якщо вона не передає в основному всi ризики та винагороди щодо володiння. Визначення того, чи є угода орендною проводиться Товариством шляхом аналiзу вiдповiдної угоди. При цьому, на дату початку дiї угоди Товариством визначається, чи залежить її виконання вiд використання конкретного активу або активiв, та чи переходить право користування активом в результатi цiєї угоди. Одночасно з визнанням угоди орендою Товариство класифiкує її як фiнансову або операцiйну. При отриманнi об'єкту оренди в фiнансову оренду Товариство визнає його як необоротний матерiальний актив. В такiй же сумi визнається зобов'язання з оплати права користування цим об'єктом. Сума, що належить до визнання, є меншою iз двох величин, якi визначаються на момент iнiцiацiї оренди, - справедливої вартостi об'єкта оренди або дисконтованої вартостi мiнiмальних орендних платежiв. Як ставка дисконтування застосовується ставка процента, що випливає iз договору оренди. Це ставка дисконтування, при якiй на момент iнiцiацiї оренди сукупна дисконтована вартiсть мiнiмальних орендних платежiв та негарантованої залишкової вартостi дорiвнює сумi справедливої вартостi об'єкта оренди i первiсних прямих затрат орендодавця. Якщо ставку дисконтування за договором визначити неможливо, Товариство як ставку дисконтування приймає розрахункову вiдсоткову ставку додаткових запозичень, яку Товариство повинно було б платити за залученi кошти на той же термiн i при тому ж забезпеченнi, в обсязi, необхiдному для придбання цього об'єкту оренди. Сума орендної плати складається з фiнансових витрат (процентiв) та зменшення несплаченого зобов'язання з фiнансової оренди. При цьому фiнансовi зобов'язання розподiляються по перiодах протягом всього термiну оренди так, щоб забезпечити сталу перiодичну ставку вiдсотка на залишок зобов'язань. Амортизацiя орендованих згiдно договорiв фiнансової оренди об'єктiв здiйснюється аналогiчно до амортизацiї подiбних власних необоротних активiв. При цьому у випадку вiдсутностi обгрунтованої впевненостi в тому, що Товариство отримає право власностi на актив наприкiнцi строку оренди, вiн повнiстю амортизується протягом коротшого з двох строкiв: строку оренди або строку корисної експлуатацiї. У випадку передачi необоротних активiв в фiнансову оренду, Товариство визнає цi активи як дебiторську заборгованiсть в сумi, що вiдповiдає чистим iнвестицiям в оренду цих активiв. Чистi iнвестицiї в оренду являють собою валовi iнвестицiї (витрати на придбання/створення об'єкту оренди), дисконтованi по ставцi вiдсотка, що випливає iз договору оренди (або по ринковiй ставцi, якщо вона вища). Передача об'єкту оренди, який облiковувався як майно Товариства, передбачає визнання фiнансового результату, за принципом, яким би вiн був при продажi майна по дисконтованiй вартостi мiнiмальних орендних платежiв (або справедливiй вартостi, якщо вона менша). Товариство має на метi розподiляти фiнансовий дохiд протягом термiну оренди на систематичнiй та рацiональний основi. Вiдповiдно визнання фiнансового доходу базується на графiку, що вiдображає застосування постiйної ставки вiдсотка до залишку непогашеної заборгованостi орендаря, тобто до залишку чистої iнвестицiї орендодавця в фiнансову оренду. Складання графiку визнання фiнансового доходу, грунтується на умовах договору оренди. У випадку операцiйної оренди необоротних активiв Товариство визнає витрати на оренду цих активiв рiвномiрно протягом термiну оренди, передбаченого договором. Якщо Товариство виступає орендодавцем, то дохiд вiд операцiйної оренди вiдображається у складi доходiв на рiвномiрнiй основi протягом термiну оренди, визначеного умовами договору. Амортизацiя необоротних активiв, переданих Товариством в оренду, нараховується у вiдповiдностi iз амортизацiйною полiтикою, визначеною у п. 2.2. У вiдповiдностi з вимогами МСФЗ 1 Перше застосування Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, для договорiв, укладених до 01 сiчня 2010 року, датою початку орендних вiдносин умовно вважається 01 сiчня 2010 року. Витрати по отриманих позиках Витрати по позиках включають в себе виплату процентiв та iншi витрати, понесенi Товариством в зв'язку iз залученням цих коштiв. Витрати по позиках визнаються витратами того перiоду, в якому вони понесенi, за винятком тiєї їх частини, яка капiталiзується в зв'язку iз придбанням/створенням конкретного квалiфiкованого активу. Разовi витрати, пов'язанi з отриманням банкiвських кредитiв (вартiсть оцiнки, сплачена комiсiя тощо) списуються пропорцiйно протягом термiну, на який виданий кредит. Всi iншi витрати по позиках вiдносять до витрат того звiтного перiоду, в якому вони були понесенi. Витрати по позиках, безпосередньо пов'язаних з придбанням, будiвництвом або створенням активiв, для пiдготовки яких до запланованого використання або продажу необхiдний значний час, включаються у вартiсть таких активiв до того часу, доки вони не будуть готовi до запланованого використання або продажу. Капiталiзацiя витрат по отриманих позиках як частини первiсної вартостi квалiфiкованого активу розпочинаються коли: - виникли витрати по цьому активу; - виникли витрати по позиках; - розпочалась робота, необхiдна для пiдготовки активу для використання за його призначенням або продажу. Капiталiзацiя витрат по отриманих позиках припиняється пiсля завершення всiх робiт, необхiдних для пiдготовки квалiфiкованого активу до використання за його призначенням або продажу. Дохiд, отриманий в результатi тимчасового iнвестування отриманих позикових коштiв до моменту їх використання на придбання квалiфiкованих активiв, вираховується iз витрат на залучення позикових коштiв. Зменшення корисностi нефiнансових активiв Перевiрцi на зменшення корисностi активiв Товариства пiдлягають всi нефiнансовi активи за винятком запасiв, вiдстрочених податкових активiв, iнвестицiйної нерухомостi яка оцiнюється за справедливою вартiстю, непоточних активiв, утримуваних для продажу. Товариство проводить перевiрку наявностi ознак знецiнення балансової вартостi зазначених нефiнансових активiв на кожну звiтну дату. Перевiрцi на знецiнення пiдлягає кожна одиниця активiв, здатна генерувати грошовi потоки. Ознакою знецiнення є будь-який факт того, що дисконтоване надходження грошових коштiв по активу виявиться меншим вiд його залишкової вартостi. Причинами знецiнення можуть бути як зовнiшнi так i внутрiшнi чинники. Товариство розглядає, як мiнiмум, наступнi ознаки зменшення корисностi нефiнансових активiв. Зовнiшнi ознаки зменшення корисностi: - протягом перiоду зниження ринкової вартостi активу було суттєво бiльшим, нiж можна було очiкувати в результатi термiну або нормального використання; вiдбулися або вiдбудуться суттєвi змiни в законодавствi, що негативно вплинуть на дiяльнiсть Товариства; - протягом перiоду вiдбулися або вiдбудуться в щонайближчому майбутньому суттєвi змiни в технологiчних, ринкових, економiчних або юридичних умовах, якi негативно вiдображаються на станi Товариства; - ринковi процентнi ставки або iншi ринковi показники прибутковостi iнвестицiй збiльшились протягом перiоду, та цi збiльшення, ймовiрно, вплинуть на ставку дисконту, яка використовується для визначення цiнностi активу, що призведе до зменшення вартостi активу, що вiдшкодовується; - балансова вартiсть чистих активiв Товариства бiльше, нiж її ринкова капiталiзацiя. Внутрiшнi ознаки знецiнення: - є свiдчення застарiння або фiзичного пошкодження активу; - протягом звiтного перiоду вiдбулися або очiкуються в найближчому майбутньому суттєвi змiни, якi негативно впливають на рiвень або спосiб використання активу в теперiшньому або майбутньому; - внутрiшня звiтнiсть свiдчить, що поточнi або майбутнi економiчнi результати використання активу будуть гiршими, нiж планувалось. Свiдчення того, що вартiсть активу може зменшуватися, включають наступнi: - потоки грошових коштiв для придбання активу, або наступнi потреби в грошових коштах для його експлуатацiї та обслуговування значно перевищують ранiше планованi; - фактичнi чистi потоки грошових коштiв або операцiйний прибуток/збиток вiд активу значно гiрший, нiж запланованi; - суттєве зниження запланованих чистих потокiв грошових коштiв або операцiйного прибутку, або суттєве збiльшення запланованих збиткiв, пов'язаних з цим активом; - операцiйнi збитки або чистий вiдтiк грошових коштiв у зв'язку з активом, що виникають при об'єднаннi показникiв поточного перiоду iз запланованими показниками для майбутнього. При оцiнцi ознак, що вказують на можливе зменшення корисностi активiв, застосовується принцип суттєвостi. Зокрема, оцiнка суми, що вiдшкодовується, не проводиться: - якщо аналiз показує, що сума вiдшкодування активу нечутлива до однiєї або бiльше iз ознак, що вказують на можливе знецiнення активу; - якщо попереднi розрахунки показують, що сума вiдшкодування активу значно бiльша, нiж балансова вартiсть при умовi, що не вiдбулося нiяких подiй, якi б усунули цю рiзницю; - при зниженнi вартостi активу в результатi перегляду термiну корисного використання, змiни методу нарахування зносу, зниження лiквiдацiйної вартостi активу. У випадку виявлення ознак знецiнення розраховується вартiсть вiдповiдного активу, що вiдшкодовується з метою визначення збитку вiд знецiнення. У тих випадках, коли неможливо оцiнити вартiсть окремого активу, що вiдшкодовується, Товариство оцiнює вартiсть одиницi, що генерує дохiд, до якої вiдноситься такий актив. Очiкувана сума вiдшкодування це бiльша з двох наступних оцiнок: справедлива вартiсть активу (чи одиницi, що генерує грошовi кошти) за вирахуванням витрат на їх продаж та його (її) вартiсть при використаннi. Сума очiкуваного вiдшкодування визначається для окремого активу, за винятком коли актив не генерує надходження грошових коштiв, якi в основному незалежнi вiд надходжень, що генеруються iншими активами або групами активiв. Якщо ж активи не можуть бути перевiренi на предмет знецiнення окремо, вони об'єднуються в мiнiмальну за розмiром групу активiв, якi генерують надходження грошових коштiв в результатi їх подальшого використання, та якi не залежать вiд надходження грошових коштiв, якi генеруються iншими активами або групами активiв. Вартiсть, що вiдшкодовується, визначається як найбiльше з двох значень: справедливої вартостi активу за вирахуванням витрат на реалiзацiю та експлуатацiйної цiнностi. При оцiнцi експлуатацiйної цiнностi очiкуванi майбутнi потоки грошових коштiв дисконтуються до поточної вартостi з використанням як ставки дисконтування середньо зваженої процентної ставки, розрахованої на вiдповiдну дату Нацiональним банком України Прогноз потокiв грошових коштiв базується на бюджетних прогнозах та екстраполяцiї майбутнiх результатiв виходячи iз тенденцiй, що склалися. Товариство оцiнює реалiстичнiсть припущень, закладених в прогноз шляхом перевiрки причин вiдхилень мiж минулими прогнозами потокiв грошових коштiв та фактичними результатами. Прогнози потокiв грошових коштiв повиннi бути зробленi виходячи iз поточного стану активу. Змiни активу можуть братися в розрахунок лише тодi, якщо для їх здiйснення Товариство вже взяло на себе вiдповiднi зобов'язання. Пiд змiною активу мається на увазi, серед iншого, реструктуризацiя та додатковi iнвестицiї в актив. Прогноз грошових потокiв виключає фiнансовi грошовi потоки, в тому числi пов'язанi з виплатою процентiв, а також податковi платежi. Якщо вартiсть активу, що вiдшкодовується, виявиться меншою його балансової вартостi, балансова вартiсть цього активу зменшується до вартостi, що вiдшкодовується. Збитки вiд знецiнення вiдразу вiдображаються в прибутках i збитках, за винятком випадкiв, коли актив пiдлягає регулярнiй переоцiнцi. В цьому випадку збиток вiд знецiнення облiковується зменшення резерву по переоцiнцi. У випадку, коли збиток вiд знецiнення в подальшому вiдновлюється, балансова вартiсть активу збiльшується до суми, отриманої в результатi нової оцiнки його вартостi, що вiдшкодовується, таким чином, щоб нова балансова вартiсть не перевищувала балансову вартiсть, яка була б визначена, якщо б по цьому активу не був вiдображений збиток вiд знецiнення в попереднi роки. Вiдновлення збитку вiд знецiнення одразу вiдображається в прибутках i збитках, за винятком випадкiв, коли актив пiдлягає регулярнiй переоцiнцi. В цьому випадку вiдновлення збитку вiд знецiнення облiковується як збiльшення резерву по переоцiнцi. Якщо перевiрка на зменшення корисностi виконується стосовно групи активiв - тобто одиницi, що генерує грошовi кошти - збиток вiд знецiнення визначається аналогiчно збитку вiд знецiнення окремого активу. Однак при цьому виникає необхiднiсть в розподiлi понесеного збитку мiж всiма активами одиницi. В рамках одиницi, що генерує грошовi кошти збиток вiд знецiнення повинен розподiлятися наступним чином: 1. На активи, для яких є очевидним прояв зниження вартостi - пошкодження, втрата тощо. 2. На всi iншi активи одиницi, що генерує грошовi кошти пропорцiйно до їх балансової вартостi, При цьому скорегована балансова вартiсть кожного iз активiв не повинна бути меншою, нiж його вартiсть, що вiдшкодовується. Тобто на кожен iз активiв може бути розподiлений збиток в сумi, при якому скорегована балансова вартiсть не виявиться меншою, нiж максимум експлуатацiйної цiнностi чи справедливої вартостi за вирахуванням затрат на продаж. Якщо такий збиток виявляється, його необхiдно перерозподiлити мiж рештою активiв одиницi, що генерує грошовi кошти пропорцiйно до їх балансової вартостi. Вiдновлений збиток вiд зменшення корисностi для одиницi, що генерує грошовi кошти розподiляється мiж окремими активами цiєї одиницi пропорцiйно до їх балансової вартостi. При вiдновленнi збитку вiд знецiнення кожного активу в межах одиницi, що генерує грошовi кошти необхiдно вiдстежувати, щоб його скоригована балансова вартiсть не перевищила найменше iз значень: його суми вiдшкодування чи його балансової вартостi при умовi вiдсутностi збитку вiд знецiнення. Непоточнi активи, утримуванi для продажу Непоточнi (необоротнi) активи класифiкуються як призначенi для продажу, якщо їх балансова вартiсть буде вiдшкодована в основному не в процесi використання у виробничiй дiяльностi, а при їх продажу. Ця умова вважається виконаною, якщо актив може бути проданий в його поточному станi, та iснує висока ймовiрнiсть продажу. Керiвництво повинно завершити продаж активу протягом одного року з моменту його класифiкацiї як призначеного для продажу. Непоточнi активи, класифiкованi як призначенi для продажу, оцiнюються за меншою iз двох величин: балансовою вартiстю на момент перекласифiкацiї та справедливої вартостi за вирахуванням витрат на продаж. Товариство визнає збиток вiд знецiнення при будь-якому первiсному чи наступному зменшеннi вартостi непоточного активу до справедливої вартостi за вирахуванням витрат на продаж, в тiй мiрi, в якiй вiн не був визнаний ранiше. Товариство визнає прибуток вiд будь-якого наступного збiльшення в справедливiй вартостi активу за вирахуванням витрат на продаж, але не на суму, що перевищує накопичений збиток вiд знецiнення, визнаного ранiше. Товариство включає будь-якi потрiбнi коригування балансової вартостi непоточного активу, класифiкацiя якого як призначеного для продажу була припинена, до складу прибутку чи збитку вiд дiяльностi, що продовжується, за перiод, в якому критерiї щодо визнання його непоточним бiльше не дотримуються. Будь-який прибуток чи збиток вiд змiни вартостi непоточного активу, класифiкованого, як призначений для продажу, який не вiдповiдає визначенню припиненої дiяльностi, включається до прибутку чи збитку вiд дiяльностi, що продовжується. Матерiальнi запаси Запаси - це активи, якi: а) утримуються для продажу у звичайному ходi бiзнесу; б) перебувають у процесi виробництва для такого продажу або в) iснують у формi основних чи допомiжних матерiалiв для споживання у виробничому процесi або при наданнi послуг. Первiсна вартiсть (собiвартiсть) включає в себе всi витрати на придбання, витрати на переробку та iншi витрати, понесенi пiд час доставки запасiв до мiсця їх поточного розташування. Витрати на придбання запасiв включають їх покупну вартiсть, iмпортнi мита та iншi податки (за винятком тих, якi в подальшому компенсуються Товариству податковими органами), а також витрати на транспортування, обробку та iншi витрати, безпосередньо пов'язаннi з їх придбанням. Торговi знижки, повернення та iншi аналогiчнi статтi вираховуються при визначеннi витрат на придбання. Собiвартiсть одиниць запасiв якi , як правило , не є взаємозамiнними , та товарiв чи послуг , призначених для конкретних проектiв , визначати шляхом використання конкретної iдентифiкацiї їх iндивiдуальної собiвартостi. Для визначення собiвартостi товарiв в роздрiбнiй торгiвлi та громадському харчуваннi використовується метод роздрiбних цiн. У рештi випадкiв собiвартiсть запасiв визначається методом середньозваженої собiвартостi. Середньозважена вартiсть витрачених запасiв розраховується визначенням середньої вартостi подiбних одиниць станом на початок звiтного перiоду та придбаних або виготовлених протягом цього перiоду. Запаси на дату звiту оцiнюються за меншою з таких двох величин: собiвартiсть та чиста вартiсть реалiзацiї. Чиста вартiсть реалiзацiї - це розрахункова (оцiночна) цiна реалiзацiї запасiв за вирахуванням всiх передбачуваних витрат на завершення та необхiдних витрат на продаж. Сума будь-яких списань вартостi запасiв до їх чистої вартостi та всi втрати запасiв визнаються витратами того звiтного перiоду, в якому пройшло це списання. Фiнансовi iнструменти Фiнансовий iнструмент - це будь-який контракт, який приводить до виникнення фiнансового активу у одного суб'єкта господарювання та фiнансового зобов'язання або iнструмента капiталу у iншого суб'єкта господарювання. Товариство визнає фiнансовий актив або фiнансове зобов'язання лише тодi, коли воно стає стороною контракту стосовно фiнансового iнструменту. При первiсному визнання фiнансового активу або фiнансового зобов'язання Товариство оцiнює його за фактичними витратами, тобто по справедливiй вартостi внесеного (у випадку активу) або отриманого (у випадку зобов'язання) вiдшкодування. Витрати по здiйсненню операцiї включаються в первiсну вартiсть всiх фiнансових активiв та зобов'язань. Фiнансовi активи Товариство класифiкує свої фiнансовi активи як позики та дебiторську заборгованiсть. Вiднесення фiнансових активiв до тiєї або iншої категорiї залежить вiд їх особливостей i цiлей набуття та вiдбувається в момент їх визнання в облiку. Позики та дебiторська заборгованiсть є фiнансовою дебiторською заборгованiстю, яка виникає коли Товариство надає грошовi кошти, послуги або товари безпосередньо дебiтору. Позики та дебiторська заборгованiсть являють собою непохiднi фiнансовi активи, якi не котуються на активному ринку та не призначенi для продажу. Позики та дебiторська заборгованiсть, за винятком короткострокової дебiторської заборгованостi з термiном виникнення до одного року, оцiнюються на звiтну дату за амортизованою вартiстю iз використанням первiсної ефективної ставки вiдсотка по цих активах, за вирахуванням збитку вiд знецiнення. Зазначенi витрати, зумовленi знецiненням активiв, визнаються в складi фiнансових витрат у випадку позик та у складi iнших операцiйних витрат у випадку дебiторської заборгованостi. Грошовi потоки, пов'язанi з короткостроковою дебiторською заборгованiстю термiном до одного року, не дисконтують, оскiльки в умовах дiяльностi Товариства вплив дисконтування є несуттєвим. Фiнансовi активи оцiнюються на наявнiсть ознак знецiнення на кожну звiтну дату. Фiнансовi активи вважаються знецiненими, коли iснують об'єктивнi свiдчення того, що в результатi однiєї або бiльше подiй, якi трапилися пiсля первинного визнання фiнансового активу, на передбачуваний майбутнiй рух грошових коштiв вiд даної iнвестицiї впливає негативна дiя. Для фiнансових активiв, якi вiдображенi за амортизованою вартiстю, сумою знецiнення є рiзниця мiж балансовою вартiстю активу i поточною вартiстю передбачуваних майбутнiх потокiв грошових коштiв, дисконтованих по первиннiй ефективнiй ставцi вiдсотка для даного фiнансового активу. Що стосується торговельної дебiторської заборгованостi, то Товариство спочатку оцiнює, чи iснує об'єктивне свiдчення зменшення корисностi окремо для фiнансових активiв, якi є окремо суттєвими, та для фiнансових активiв, якi не є окремо суттєвими. У випадку вiдсутностi об'єктивного свiдчення зменшення корисностi для окремо оцiненої дебiторської заборгованостi, Товариство включає цю заборгованiсть у групу фiнансових активiв з подiбними характеристиками кредитного ризику та оцiнює їх на зменшення корисностi в сукупностi. Активи, якi окремо оцiнюють на зменшення корисностi i для яких збиток вiд зменшення корисностi визнається або продовжує визнаватися, не включаються у сукупну оцiнку зменшення корисностi. Загальним об'єктивним свiдченням знецiнення дебiторської заборгованостi окремих контрагентiв Товариства можуть бути: - значнi фiнансовi труднощi контрагента; - фактичний розрив контракту або невиконання умов угоди; - прострочена заборгованiсть; - висока iмовiрнiсть банкрутства або iншої фiнансової реорганiзацiї контрагента; - визнання збитку вiд зменшення корисностi цього активу в попередньому звiтному перiодi; - iншi чинники. Об'єктивним свiдченням знецiнення для портфеля дебiторської заборгованостi служить минулий досвiд Товариства по погашенню заборгованостi, а також змiни, якi спостерiгаються в загальнодержавних або регiональних економiчних умовах, що можуть вказувати на можливе невиконання зобов'язань вiдносно погашення дебiторської заборгованостi. Для короткострокової дебiторської заборгованостi, активи якої не були окремо визнанi знецiненими, також проводиться оцiнка на предмет знецiнення в цiлому по групi (портфелю). Об'єктивною ознакою зниження вартостi дебiторської заборгованостi є порушення контрагентами визначених умовами договору термiнiв проведення розрахункiв. Товариство визначає наступнi групи (портфелi) дебiторської заборгованостi в залежностi вiд термiну прострочення розрахункiв та вiдсотки нарахування резерву по кожнiй групi: - заборгованiсть з простроченою оплатою до 90 днiв - 0 % вiд її суми ; - заборгованiсть з простроченою оплатою вiд 91 до 180 днiв - 5 % вiд її суми ; - заборгованiсть з простроченою оплатою до 181 до 360 днiв - 10 % вiд її суми ; - заборгованiсть з простроченою оплатою понад 360 днiв - 50 % вiд її суми ; - заборгованiсть з простроченою оплатою яка є безнадiйною - 100 % вiд її суми. Балансова вартiсть зазначених фiнансових активiв понижується шляхом використання рахунку резерву, а збиток визнається в складi прибутку або збитку. Якщо протягом наступного року сума розрахункового збитку вiд знецiнення збiльшується або зменшується через якi-небудь подiї, що вiдбулися пiсля визнання знецiнення, сума ранiше визнаного збитку вiд знецiнення збiльшується або зменшується шляхом коригування рахунку резервiв. Якщо списана ранiше вартiсть фiнансового iнструменту пiзнiше вiдновлюється, сума вiдновлення визнається як зменшення витрат у Звiтi про фiнансовi результати. Товариство припиняє визнавати (списує) фiнансовi активи лише у випадку припинення договiрних прав на грошовi потоки по них, включаючи сплив термiну дїї прав на отримання грошових потокiв вiд активу, або у випадку передачi фiнансового активу та вiдповiдних ризикiв i вигод iншому пiдприємству. При вибуттi чи знецiненнi фiнансових активiв, а також в процесi змiни амортизованої вартостi прибутки чи збитки вiд цих операцiй вiдображаються в Звiтi про фiнансовi результати. Витрати, обумовленi знецiненням, визнаються в Звiтi про фiнансовi результати в складi фiнансових витрат у випадку позик та в складi операцiйних витрат у випадку дебiторської заборгованостi. Фiнансовi зобов'язання Фiнансовi зобов'язання Товариства включають отриманi банкiвськi кредити та виданi безпроцентнi векселi, а також торгову та iншу кредиторську заборгованiсть. Всi вони не котируються на активному фiнансовому ринку. Фiнансовi зобов'язання первiсного визнаються за справедливою вартiстю, збiльшеною у випадку безпроцентних векселiв, безпроцентної довгострокової кредиторської заборгованостi i процентних банкiвських кредитiв, якi облiковуються по амортизованiй вартостi, на витрати по угодi, безпосередньо з ними пов'язанi. Товариство не має фiнансових iнструментiв якi оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток i збиток. Пiсля первiсного визнання виданi безпроцентнi векселi, безпроцентна довгострокова кредиторська заборгованiсть та процентнi банкiвськi кредити оцiнюються по амортизованiй вартостi iз використанням ефективної ставки вiдсотка. Доходи та витрати по таких фiнансових iнструментах визнаються в Звiтi про фiнансовi результати при припиненнi їх визнання, а також в мiру нарахування амортизацiї. Амортизована вартiсть розраховується з урахуванням дисконтiв, а також комiсiйних або витрат, якi є невiд'ємною частиною ефективної ставки вiдсотка. Сума амортизацiї включається до складу фiнансових витрат в Звiтi про фiнансовi результати. Торгова та iнша кредиторська заборгованiсть Товариства без оголошеної ставки вiдсотка погашається, в основнiй своїй масi, в термiни, що не перевищують 90 днiв. Грошовi потоки, пов'язанi з короткостроковими зобов'язаннями, не дисконтуються, оскiльки в умовах дiяльностi Товариства вплив дисконтування є несуттєвим. Визнання фiнансового зобов'язання в звiтi про фiнансовий стан (балансi) припиняється, якщо зобов'язання погашене, анульоване, або сплив термiн його дiї. Якщо наявне фiнансове зобов'язання замiняється iншим зобов'язанням перед тим же кредитором на умовах, що суттєво вiдрiзняються, або якщо умови наявного зобов'язання значно змiненi, така замiна або змiни облiковуються як припинення визнання первiсного зобов'язання i початок визнання нового зобов'язання, а рiзниця в їх балансовiй вартостi визнається в звiтi про прибутки i збитки. Податок на прибуток Витрати з податку на прибуток або збиток за рiк являють собою суму поточного та вiдстроченого податку. Поточний податок на прибуток Податковi активи та зобов'язання з поточного податку на прибуток за звiтний перiод оцiнюються в сумi, передбаченiй до вiдшкодування податковими органами або до сплати податковим органам. Зобов'язання з поточного податку на прибуток розраховуються з використанням ставок оподаткування, затверджених законодавством на звiтну дату. Поточний податок на прибуток, який вiдноситься до статей, визнаних безпосередньо в капiталi, визнається в складi капiталу, а не у прибутках чи збитках. Товариство перiодично здiйснює оцiнку позицiй, вiдображених в податкових декларацiях, стосовно яких вiдповiдне податкове законодавство може бути по-рiзному iнтерпретоване, та за необхiдностi створює резерви. Вiдстрочений податок на прибуток Вiдстрочений податок розраховується шляхом визначення тимчасових рiзниць на звiтну дату мiж податковою базою активiв та зобов'язань та їх балансовою вартiстю для цiлей фiнансової звiтностi. Вiдстроченi податковi зобов'язання визнаються стосовно тимчасових рiзниць мiж балансовою вартiстю активiв та зобов'язань, вiдображених в фiнансовiй звiтностi, та вiдповiдними даними податкового облiку, що використовуються при розрахунку прибутку до оподаткування. Вiдстроченi податковi зобов'язання визнаються по всiх тимчасових рiзницях, що пiдлягають оподаткуванню, крiм випадкiв, коли вiдстрочене податкове зобов'язання виникає в результатi первiсного визнання активу чи зобов'язання, пiд час угоди, що не є об'єднанням бiзнесу, та на момент здiйснення операцiї не впливає нi на бухгалтерський прибуток, нi на оподатковуваний прибуток чи збиток. Вiдстроченi податковi активи визнаються по всiх вираховуваних тимчасових рiзницях, невикористаних податкових пiльгах та невикористаних оподатковуваних збитках, в тiй мiрi, в якiй iснує значна ймовiрнiсть того, що буде iснувати оподатковуваний прибуток, проти якого можуть бути зарахованi вираховуванi тимчасовi рiзницi, невикористанi податковi пiльги та невикористанi оподатковуванi збитки, крiм випадкiв, коли вiдстрочений податковий актив, що вiдноситься до вираховуваної тимчасової рiзницi, виникає в результатi первiсного визнання активу чи зобов'язання, яке виникло не внаслiдок об'єднання бiзнесу, та яке на момент здiйснення операцiї не впливає нi на бухгалтерський прибуток, нi на оподатковуваний прибуток чи збиток. Вiдстроченi податковi активи не вiдображаються в фiнансовiй звiтностi, якщо тимчасовi рiзницi виникають внаслiдок первiсного визнання активiв та зобов'язань в рамках операцiй, якi не впливають нi на прибуток до оподаткування, нi на балансовий прибуток. Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну звiтну дату та знижується в тiй мiрi, в якiй досягнення достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволить використати всi або частину вiдстрочених податкових активiв, оцiнюється як малоймовiрне. Невизнанi вiдстроченi податковi активи переглядаються на кожну звiтну дату та визнаються в тiй мiрi, в якiй з'являється значна ймовiрнiсть того, що майбутнiй оподатковуваний прибуток дозволить використати вiдстроченi податковi активи. Вiдстроченi податковi активи та зобов'язання розраховуються по ставках податку, якi, як передбачається, будуть застосовуватися в тому звiтному роцi, в якому актив буде реалiзований, а зобов'язання буде погашене, на основi податкових ставок та податкового законодавства, якi станом на звiтну дату були прийнятi. Вiдстрочений податок, що вiдноситься до статей, визнаних не у складi прибуткiв або збиткiв, також не визнається у складi прибуткiв чи збиткiв. Статтi вiдстрочених податкiв визнаються у вiдповiдностi з операцiями, якi лежать у їх основi, або у складi iншого сукупного доходу, чи безпосередньо в капiталi. Вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов'язання зараховуються, якщо є юридично закрiплене право зарахування поточних податкових активiв та зобов'язань. Поточний та вiдстрочений податки на прибуток за перiод Поточний та вiдстрочений податки за перiод визнаються в прибутках або збитках, крiм випадкiв, коли вони вiдносяться до статей, якi безпосередньо вiдносяться до складу iншого сукупного доходу або власного капiталу. У цьому випадку вiдповiдний податок також визнається в iншому сукупному прибутку або безпосередньо в капiталi вiдповiдно. Забезпечення Забезпечення (резерви) визнаються у випадку, якщо Товариство має поточне зобов'язання (юридичне або те, що випливає iз практики), що виникло в результатi минулих подiй, вiдтiк економiчних вигод, який буде потрiбним для погашення цього зобов'язання є ймовiрним та iснує можливiсть надiйної оцiнки такого зобов'язання. Товариство створює забезпечення (резерв) для виплати чергових вiдпусток персоналу. Забезпечення розраховується виходячи iз належних кожному працiвнику днiв вiдпустки на кiнець звiтного року за вiдпрацьований час та його середньоденної зарплати. При визначеннi суми забезпечення враховуються вiдповiднi вiдрахування на соцiальне забезпечення. Враховуючи поточний характер зобов'язань перед персоналом, щодо яких створюється забезпечення, вплив вартостi грошових коштiв в часi є незначним i тому створене забезпечення для виплати чергових вiдпусток не дисконтується. Вплив змiн валютних курсiв Операцiї в iноземнiй валютi первiсно визнаються в функцiональнiй валютi шляхом застосування до суми в iноземнiй валютi валютного курсу Нацiонального банку України на дату здiйснення операцiї мiж функцiональною валютою та вiдповiдною iноземною валютою. На кiнець звiтного перiоду монетарнi статтi в iноземнiй валютi переводяться в функцiональну валюту згiдно валютного курсу, визначеного Нацiональним банком України. Курсовi рiзницi, якi виникають в результатi змiни курсiв валют, вiдображаються в прибутках i збитках в перiодi їх виникнення, за винятком курсових рiзниць по позиках в iноземнiй валютi, якi вiдносяться до об'єктiв незавершеного будiвництва. Курсовi рiзницi по таких позиках включаються до вартостi таких активiв як коригування процентних витрат по позиках в iноземнiй валютi. В бухгалтерському облiку записи по операцiях в iноземнiй валютi здiйснюються в функцiональнiй валютi у визначеному вище порядку. Паралельно iз записами в функцiональнiй валютi в облiку вiдображаються операцiї у вiдповiднiй iноземнiй валютi. Державнi субсидiї (гранти) Державнi субсидiї (гранти) визнаються в момент, коли з'являється достатня впевненiсть в тому, що будуть виконанi всi умови, необхiднi для отримання субсидiї, i що субсидiя буде отримана. Державнi субсидiї (гранти) визнаються в прибутках i збитках на систематичнiй основi в перiодах, в яких Товариство визнає як витрати вiдповiднi затрати, для компенсацiї яких вони призначенi. Зокрема, державнi субсидiї (гранти) основною умовою яких є прийняття Товариством зобов'язань по купiвлi, будiвництву або iншому придбанню довгострокових активiв, вiдображаються в звiтi про фiнансовий стан як доходи майбутнiх перiодiв з наступним вiднесенням на прибутки i збитки на систематичнiй i рацiональнiй основi протягом строку корисної служби вiдповiдних активiв. Державнi субсидiї (гранти), якi компенсують вже понесенi витрати або наданi як фiнансова допомога поза зв'язком з майбутнiми витратами, вiдносяться на доходи перiоду, в якому виникає право на їх отримання. Економiчнi вигоди вiд отримання державних позик по ставцi, нижчiй вiд ринкової, облiковуються як державнi субсидiї (гранти) в розмiрi рiзницi мiж надходженнями по позицi та її справедливою вартiстю, розрахованою по дiючих ринкових ставках за даними Нацiонального банку України. У випадку отримання державних субсидiй (грантiв) в немонетарнiй формi, актив i субсидiя облiковуються в валових сумах по номiнальнiй вартостi та вiдображаються в звiтi про прибутки i збитки щорiчно рiвними частинами протягом очiкуваного термiну використання вiдповiдного активу. Дохiд Дохiд (виручка) вiд продажу визнається у тому випадку, якщо отримання економiчних вигод Товариством оцiнюється як ймовiрне, та якщо дохiд може бути надiйно оцiнений, незалежно вiд часу здiйснення платежу. Дохiд вiд продажу оцiнюються по справедливiй вартостi отриманої або належної до отримання винагороди з урахуванням визначених у договорi умов платежу та за вирахуванням податкiв або мита. Товариство аналiзує договори, що укладаються ним та передбачають отримання доходу, у вiдповiдностi з визначеними критерiями з метою встановлення того, чи виступає вона як принципал або агент. Товариство дiйшло висновку, що воно виступає як принципал по усiх таких договорах. Товариство придбаває електроенергiю: на ринках для покриття ТВЕ (технологiчних витрат електроенергiї ) в мережах ; для господарських потреб в постачальника з яким укладено договiр. По мережах надається послуга з розподiлу електроенергiї за тарифами, визначеними Нацiональною комiсiєю регулювання електроенергетики i комунальних послуг України. Дохiд вiд розподiлення електроенергiї визнається Товариством на момент отримання вiд постачальника акту поставки яка пiдтверджує те, що послуга з розподiлу(передачi) електроенергiї була здiйснена в повному обсязi згiдно встановлених тарифiв. Дохiд (виручка) вiд продажу товарiв визнається, як правило, при передачi товару та переходi права власностi. При цьому на момент визнання мають бути виконанi наступнi умови: - Товариство передало покупцю суттєвi ризики та вигоди, пов'язанi з володiнням товаром; - Товариство не зберiгає за собою нi управлiнських функцiй в тiй мiрi, яка звичайно асоцiюється з володiнням товарами, нi фактичного контролю над проданими товарами; - сума виручки може бути достовiрно визначена; - iснує велика ймовiрнiсть отримання економiчних вигод, пов'язаних iз операцiєю; - понесенi або очiкуванi витрати, пов'язанi iз операцiєю, можуть бути достовiрно визначенi. Дохiд (виручка) вiд надання послуг по монтажу, ремонту та технiчному обслуговуванню, а також дохiд вiд iнших продаж визнається Товариством на момент переходу до покупця (замовника) суттєвих ризикiв та вигод, що випливають з права власностi на реалiзованi товари, або пiсля завершення надання послуг. Дохiд вiд iнвестицiйної нерухомостi, переданої в оперативну оренду, враховується за прямолiнiйним методом протягом дiї договору оренди. Процентнi доходи по фiнансових активах визнаються, якщо iснує велика ймовiрнiсть отримання Товариством економiчної вигоди i величина доходiв може бути достовiрно визначена. Процентнi доходи розраховуються виходячи з балансової вартостi фiнансового активу та ефективної ставки вiдсотка, яка розраховується так, щоб забезпечити дисконтування очiкуваних майбутнiх грошових надходжень протягом очiкуваного строку до погашення фiнансового активу до балансової його вартостi на момент визнання. Суми до отримання вiд орендарiв за договорами фiнансової оренди вiдображаються в складi дебiторської заборгованостi в розмiрi чистих iнвестицiй Товариства в оренду. Дохiд вiд фiнансової оренди розподiляється за звiтними перiодами так, щоб забезпечити постiйний рiвень дохiдностi по чистих iнвестицiях Товариства в оренду. Одночасно iз визнанням виручки Товариство визнає дебiторську заборгованiсть. Порядок первiсного визнання та оцiнки дебiторської заборгованостi розкрито у пiдпунктi 2.10 цiєї Облiкової полiтики. Дебiторська заборгованiсть, яка втратила ознаки активу, визнається безнадiйною заборгованiстю i на пiдставi наказу керiвника Товариства списується за рахунок створеного резерву сумнiвних боргiв. У випадку недостатностi коштiв створеного резерву сумнiвних боргiв, сума безнадiйної заборгованостi списується безпосередньо на витрати перiоду та враховується в звiтi про фiнансовi результати. Якщо ранiше списана як безнадiйна дебiторська заборгованiсть погашається в тому ж звiтному перiодi, сума погашення сторнується. Якщо погашення вiдбувається в iншому звiтному перiодi - сума погашення визнається доходом в перiодi такого погашення. Зв'язанi сторони До зв'язаних сторiн вiдносяться юридичнi та фiзичнi особи, здатнi контролювати або спiльно контролювати Товариство чи здiйснювати значний вплив на його дiяльнiсть, а також особи, контрольованi або спiльно контрольованi Товариством, а також особи, що перебувають пiд його значним впливом. Враховуючи зазначене зв'язаними з Товариством юридичними особами на початок звiтного року є Фонд державного майна України, компанiї "Bikontia Enterprises Limited" (Kinp) та "Larva Investments" (Кiпр). До провiдного управлiнського персоналу Товариства вiдносяться члени наглядової ради (втратили повноваження, окрiм крiм повноважень з пiдготовки, скликання i проведення загальних зборiв акцiонерiв) та правлiння (дирекцiї) Товариства за посадою. Головним акцiонером Товариства на початок звiтного року є держава, яка володiє (враховуючи пряме та опосередковане володiння) пакетом акцiй, який перевищує 50 вiдсоткiв. В межах поточної дiяльностi Товариство здiйснює операцiї з iншими пiдприємствами, що контролюється державою. Вiдповiдно до законодавства тарифи на розподiл електроенергiї регулюються Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi енергетики i комунальних послуг України (НКРЕКП). Кредити державними банками надаються Товариству на ринкових умовах. Нарахування та сплата податкiв здiйснюється Товариством у вiдповiдностi до законiв України на загальних пiдставах. Хоча практично з iншими пiдприємствами та органiзацiями, якi прямо або опосередковано теж контролюються державою, Товариство вступає у вiдносини як незв'язанi сторони, вiдповiдно до вимог МСБО 24 Розкриття iнформацiї про зв'язанi сторони iнформацiя про операцiї мiж ними розкривається як операцiй мiж зв'язаними сторонами. З метою забезпечення вимог МСБО 24 Розкриття iнформацiї про зв'язанi сторони, Товариство, як правило, з початку звiтного перiоду веде облiк iнформацiї про вiдповiднi операцiї iз визначеними вище зв'язаними сторонами, провiдним управлiнським персоналом та пiдприємствами i органiзацiями, якi прямо або опосередковано контролюються державою. В окремих випадках, коли операцiї набудуть статусу операцiй iз зв'язаними сторонами в кiнцi звiтного перiоду, iнформацiї про них формується на основi вiдповiдного аналiзу операцiй в кiнцi звiтного перiоду. Подiї пiсля дати балансу Подiї пiсля дати балансу - це подiї, сприятливi i несприятливi, якi вiдбуваються в перiод мiж датою звiтного перiоду та датою затвердження фiнансових звiтiв, i якi впливають або можуть впливати на фiнансовий стан Товариства. Подiї пiсля дати балансу подiляються на два типи: I тип - подiї, що пiдтверджують iснуючi на дату балансу умови, в яких Товариства здiйснювало свою дiяльнiсть; II тип - подiї, що свiдчать про виниклi пiсля дати балансу умови, в яких Товариство веде свою дiяльнiсть. Подiї пiсля дати балансу, що вiдносяться до I типу, вiдображаються в фiнансових звiтах в перiод мiж звiтною датою i до дати пiдписання фiнансових звiтiв. До коригувальних подiй пiсля дати балансу, зокрема, але не виключно, вiдносять подiї, якi вiдображаються в бухгалтерському облiку, вiдносяться: - оголошення у встановленому порядку дебiторiв банкрутами, у випадку, якщо за станом на дату балансу стосовно них вже здiйснювалась процедура лiквiдацiї, але про це не було вiдомо; - проведена пiсля дати балансу оцiнка активiв, результати якої свiдчать про стiйке та суттєве зниження їх вартостi, визначеної станом на дату балансу, або отримання iнформацiї про суттєве погiршення фiнансового стану дебiторiв станом на дату балансу, наслiдками якого може стати суттєве зниження або втрата ними платоспроможностi; - змiна (зменшення або збiльшення) сум резервiв на можливi втрати, сформованi за станом на дату балансу з урахуванням iнформацiї про умови, що iснували на дату балансу, та отриманої при складаннi фiнансових звiтiв; - визначення пiсля дати балансу величини виплат кредиторам в зв'язку iз винесенням рiшення у судовiй справi, яке виникло по зобов'язаннях до звiтної дати; - нарахування (коригування, змiни) по податках i зборах за звiтний рiк; - виявлення пiсля дати балансу суттєвої помилки в бухгалтерському облiку, порушення законодавства України або фактiв шахрайства, наслiдком яких є перекручення фiнансових звiтiв за звiтний перiод, що впливає на визначення фiнансового результату; - отримання пiсля дати балансу первинних документiв, що пiдтверджують здiйснення операцiй до дати балансу та (або) якi визначають (уточнюють) вартiсть робiт, послуг, активiв по таких операцiях, а також таких, що уточнюють суми доходiв та витрат, вiдображених в бухгалтерському облiку. Для вiдображення в бухгалтерському облiку доходiв/витрат як подiй пiсля дати балансу здiйснюється оцiнка наслiдкiв цих подiй в грошовому виразi. Оцiнка наслiдкiв подiй пiсля дати балансу здiйснюється на основi: - первинних документiв, що пiдтверджують здiйснення операцiй до звiтної дати; - обгрунтованого розрахунку суми операцiї, що пiдлягає вiдображенню як подiя пiсля дати балансу. Подiї пiсля дати балансу, що свiдчать про умови, якi виникли пiсля дати балансу, в яких Товариство веде свою дiяльнiсть, та вiдносять до II типу, не вiдображаються в бухгалтерському облiку, а пiдлягають розкриттю в примiтках до фiнансових звiтiв. Стандарти МСФЗ, не описанi в цiй Облiковiй полiтицi В цiй Облiковiй полiтицi через вiдсутнiсть в дiяльностi Товариства вiдповiдних їм операцiй не описанi наступнi стандарти МСФЗ: МСФЗ 2 Платiж на основi акцiй; МСФЗ 3 Об'єднання бiзнесу; МСФЗ 4 Страховi контракти; МСФЗ 6 Розвiдка та оцiнка корисних копалин; МСФЗ 8 Операцiйнi сегменти; МСФЗ 10 Консолiдована фiнансова звiтнiсть; МСФЗ 11 Спiльна дiяльнiсть; МСФЗ 12 Розкриття iнформацiї про частки участi в iнших суб'єктах господарювання; МСБО 11 Будiвельнi контракти; МСБО 19 Виплати працiвникам; МСБО 26 Облiк та звiтнiсть щодо програм пенсiйного забезпечення; МСБО 28 Iнвестицiї в асоцiйованi пiдприємства; МСБО 29 Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцiї; МСБО 31 Частки у спiльних пiдприємствах; МСБО 41 Сiльське господарство. 3. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ФIНАНСОВИХ ЗВIТIВ Звiтний перiод Товариства збiгається iз календарним роком i розпочинається 01 сiчня та закiнчується 31 грудня. Склад повного комплекту рiчних фiнансових звiтiв Товариства включає : а) Баланс (Звiт про фiнансовий стан); б) Звiт про фiнансовi результати (Звiт про сукупний дохiд); в) Звiт про рух грошових коштiв (за прямим методом); г) Звiт про власний капiтал; г) Примiтки до рiчної фiнансової звiтностi. Примiтки мiстять стислий виклад суттєвих облiкових полiтик та iншу пояснювальну iнформацiю до поданих фiнансових звiтiв. Примiтки забезпечують опис або розшифровку поданих елементiв фiнансових звiтiв та iнформацiю з питань, яку не можуть претендувати на визнання у фiнансових звiтах. При складаннi фiнансової звiтностi керiвництво Товариства оцiнює його здатнiсть продовжувати свою дiяльнiсть безперервно. У випадку наявностi суттєвих невизначеностей, пов'язаних з подiями та умовами, якi можуть викликати значнi сумнiви в здатностi Товариства здiйснювати свою дiяльнiсть в майбутньому, цi невизначеностi повиннi бути розкритi в примiтках до фiнансових звiтiв. При оцiнцi здатностi продовжувати дiяльнiсть Товариства безперервно керiвництво враховує всю наявну iнформацiю на осяжне майбутнє, яка, звичайно, охоплює, як мiнiмум, дванадцять мiсяцiв вiд звiтної дати. Рiвень, в якому ця iнформацiя береться до уваги, залежить вiд фактiв у кожному конкретному випадку. Якщо Товариство має в своєму активi вдалi операцiї та вiльний доступ до фiнансових ресурсiв, то висновок про безперервнiсть дiяльностi не потребує детального аналiзу. В iнших випадках керiвництво розглядає широкий спектр чинникiв, пов'язаних з поточною та передбачуваною рентабельнiстю, графiками погашення боргових зобов'язань та потенцiйними джерелами альтернативного фiнансування, перш нiж воно переконається в висновку припущення безперервностi дiяльностi Товариства. При розкриттi iнформацiї в фiнансових звiтах про суттєвi факти, якi впливають на фiнансовий стан, стан активiв та зобов'язань Товариства, застосовуються наступнi критерiї суттєвостi: Визнавати суттєвими, по угодах, величина яких або вартiсть майна по яких 5 i бiльше вiдсоткiв вiд активiв Товариства, визначеної за даними фiнансових звiтiв. Визнавати суттєвим, початок судового розгляду, що витiкає виключно iз подiй, що вiдбулися пiсля звiтної дати при величинi цих подiй в розмiрi 0,1 вiдсотка вiд величини власного капiталу Товариства. Прийняття рiшення про реорганiзацiю Товариства або початок її реалiзацiї, прийняття рiшення про емiсiю цiнних паперiв, прийняття рiшення про виплату дивiдендiв, дiї органiв влади - не пiдлягають оцiнцi. Iнформацiя розкривається в примiтках до рiчних звiтiв у випадку, якщо вказанi дiї мали вплив на результати дiяльностi Товариства в перiод пiсля дати балансу. Товариство визнає суттєвими змiни законодавства України про податки i збори, якщо вони мають зворотню силу та однозначно потребують перерахунку податкових зобов'язань за минулий податковий перiод. Наслiдки цих змiн законодавства України не оцiнюються. Фiнансовi звiти складаються з урахуванням подiй пiсля звiтної дати (дати балансу). Незалежно вiд їх позитивного чи негативного характеру, що застосовуються та визначаються у вiдповiдностi iз пiдпунктом 2.15 цiєї Облiкової полiтики. У вiдповiдностi iз термiном, визначеним Правлiнням Товариства, пiдготовленi ним рiчнi фiнансовi звiти передаються Наглядовiй радi Товариства для його попереднього затвердження та наступного затвердження Загальними зборами акцiонерiв Товариства. Датою складання рiчних фiнансових звiтiв вважається дата їх пiдписання для подання на затвердження в установленому порядку. Протягом звiтного року Товариство, у вiдповiдностi з вимогами регуляторних органiв, складає промiжну (квартальну) фiнансову звiтнiсть у складi : а) Баланс (Звiт про фiнансовий стан); б) Звiт про фiнансовi результати (Звiт про сукупний дохiд); в) Звiт про рух грошових коштiв (за прямим методом); г) Звiт про власний капiтал; г) Примiтки до рiчної фiнансової звiтностi. При складаннi промiжної (квартальної) фiнансової звiтностi Товариство застосовує ту ж Облiкову полiтику, що i при складаннi рiчної фiнансової звiтностi.

З 1 сiчня 2019 року вiдповiдно до Закону України "Про ринок електричної енергiї" ВАТ "Тернопiльобленерго" на пiдставi отриманої лiцензiї здiйснює дiяльнiсть виключно з розподiлу електричної енергiї для споживачiв на територiї Тернопiльської областi та закуповує електричну енергiю на рiзних сегментах ринку електричної енергiї лише для компенсацiї технологiчних витрат електричної енергiї при її транспортуваннi в мережi. ВАТ "Тернопiльобленерго" є монополiстом на ринку надання послуг з розподiлу електроенергiї в Тернопiльськiй областi та здiйснює лiцензовану дiяльнiсть лише в межах Тернопiльської областi. Основною метою дiяльностi Товариства є отримання максимального доходу, необхiдного для забезпечення здiйснення його господарської дiяльностi. Основна дiяльнiсть ВАТ "Тернопiльобленерго" лiцензується та передбачає наступнi послуги: 1.Пiдприємницька дiяльнiсть з розподiлу електроенергiї мiсцевими (локальними) електромережами; ВАТ "Тернопiльобленерго" обслуговує 433185 користувачiв систем розподiлу, з них : - побутових 416346, з них iндивiдуальних 415486 (99%), - юридичних 16639. Обсяг розподiлу електричної енергiї становив 1282,979 млн.квт.г на суму 1154694 тис.грн. Чистий дохiд вiд реалiзацiї послуг з розподiлу становив 1181048 тис.грн. (в т.ч. вiд перетiкання реактивної енергiї 20722 тис.грн). Iз загального обсягу розподiленої електричної енергiї 1282,979 млн.кВт.г розподiлено для четвертого класу споживачiв електроенергiї, диференцiйованих за ступенями напруги в точцi приєднання, 1051,401 млн.кВт.г (81,9% ): 1. Споживачi (1 клас напруги) - 2076 тис. кВт/год (0,2%) 2. Споживачi (2 клас напруги) - 7641 тис. кВт/год (0,6%) 3. Споживачi (3 клас напруги) - 223719 тис. кВт/год (17,4%) 4. Споживачi (4 клас напруги) -1049543 тис. кВт/год (81,8%). 2. У 2020 роцi ВАТ "Тернопiльобленерго" здiйснювало закупiвлю електричної енергiї виключно з метою компенсацiї технологiчних витрат електроенергiї. Технологiчнi витрати електроенергiї при її транспортуваннi в мережi становили 17,91% (в 2019 р. - 17,19%). Операцiйнi витрати з розподiлу становили1232986 тис.грн. Фiнансовий результат дiяльностi з розподiлу мав вiд'ємне значення i становив -51938 тис. грн. 3. Ремонт, обслуговування, повiрка засобiв вимiрювання та контролю споживання електроенергiї. Протягом 2020 року проведено ремонт та повiрку 46507 однофазних електролiчильникiв, 9540 трифазних електролiчильникiв (з них 8633 обладнаних реверсивними механiзмами ), а також перевiрено 2057 трансформаторiв струму. Протягом року встановлено 30711 однофазних електролiчильникiв електронного типу та 275 трифазних електролiчильникiв електронного типу. 4. Виконання спецiальних робiт у проектуваннi та будiвництвi. Належить до послуг, пов'язаних з лiцензованою дiяльнiстю. Для здiйснення такої дiяльностi необхiдний дозвiл НКРЕКП. У 2020 р. виконано проектно-вишукувальних робiт на суму 3533700 грн. У 2020 роцi надано послуг з приєднання електроустановок замовникiв до електичних мереж ВАТ "Тернопiльобленерго" обсягом 124842,76 тис. грн. (без ПДВ), в тому числi стандартного приєднання 101180,00 тис. грн. (без ПДВ). Суттєвi ризики при здiйсненнi основної дiяльностi - зниження фiзичних обсягiв споживання електроенергiї, на що Товариство не має змоги впливати. Iнвестицiйнi плани розвитку та джерела iнвестицiйної програми затверджує Нацiональна комiсiя, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Основна частка капiтальних iнвестицiй товариства припадає на капiтальне будiвництво в електромережах (79,1%). Придбання активiв вiдбувається вiдповiдно до затвердженої НКРЕКП iнвестицiйної програми. Джерело фiнансування iнвестицiйних планiв - власнi кошти. У 2016 р. придбано основних засобiв на суму 5752 тис. грн.; побудовано та реконструйовано 93,1 км лiнiй електропередач на загальну суму 48 861,00 тис.грн.; побудовано 35 ТП-10/0,4 та реконструйовано трансформаторних пiдстанцiй на загальну суму 16 699 тис. грн. У 2017 р. придбано основних засобiв на суму 13030 тис. грн.; побудовано та реконструйовано 98,95 км лiнiй електропередач на загальну суму 60962 тис.грн.; побудовано 59 ТП-10/0,4 та реконструйовано трансформаторних пiдстанцiй на загальну суму 30055 тис. грн. У 2018 р. придбано основних засобiв на суму 7058 тис. грн.; побудовано та реконструйовано 93,42 км лiнiй електропередач на загальну суму 83217 тис. грн.; побудовано 54 ТП-10/0,4 та реконструйовано трансформаторних пiдстанцiй на загальну суму 45060 тис. грн. У 2019 р. придбано основних засобiв на суму 5123 тис. грн.; побудовано та реконструйовано 118,57 км лiнiй електропередач на загальну суму 133725 тис. грн.; побудовано 74 ТП- 10/0,4 та реконструйовано трансформаторних пiдстанцiй на загальну суму 52148 тис. грн. У 2020 р. придбано основних засобiв на суму 6213 тис.грн.; побудовано та реконструйовно 136,36 км лiнiй електропередач на загальну суму 143806 тис. грн.; побудовано 67 ТП-10/0,4 та реконструйовано трансформаторних пiдстанцiй на загальну суму 82222 тис. грн. Вiдчуження активiв за останнi п'ять рокiв не було. Iнвестицiйна програма затверджується НКРЕКП. Для ВАТ "Тернопiльобленерго" запланованi джерела формування та надходження коштiв на 2021 рiк. Вони складаються з : - амортизацiйних вiдрахувань - 94104 тис.грн. - прибуток на виробничi iнвестицiї - 111576 тис. грн. - перетоки реактивної електроенергiї - 14953 тис. грн.. та заплановано використати на: - прирiст активiв пiдприємства за рахунок капiтальних iнвестицiй 220633 тис. грн., у т.ч. кап.будiвництво 173182 тис.грн., придбання (виготовлення) основних засобiв 43284 тис. грн., придбання (створення) нематерiальних активiв 4167 тис. грн.

Станом на 31.12.2020 на балансi ВАТ "Тернопiльобленерго" перебували наступнi основнi засоби, за допомогою яких в областi здiйснювався розподiл електричної енергiї: а) трансформаторнi пiдстанцiї напругою 110 кВ - 41 шт.; 35 кВ - 112 шт.; 10 кВ - 6195 шт.; б) лiнiї електропередач (ЛЕП) напругою 110 кВ - 856 км; 35кВ - 1412 км; 10 кВ - 9310 км; 0,4кВ - 12735 км. Загальний знос основних засобiв складає 49,2%. Електричнi мережi напругою 110, 35, 10 та 0,4 кВ, до складу яких входять трансформаторнi пiдстанцiї, повiтрянi та кабельнi лiнiї електропередач, розташованi по всiй територiї Тернопiльської областi i експлуатуються виробничими службами та районами електричних мереж, якi є структурними пiдроздiлами ВАТ "Тернопiльобленерго". Протягом 2020 р. за рахунок коштiв капiтального будiвництва було збудовано та введено в експлуатацiю основних засобiв електричних мереж: ЛЕП напругою 0,4 кВ на самоутримних iзольованих проводах - 94,317 км. Змонтовано 66 розвантажувальних ТП 10/0,4 кВ загальною потужнiстю 14,309 МВА. Впроваджено 5 комплектiв телемеханiки; Проведено замiну 5 масляних вимикачiв напругою 35 кВ на вакуумнi та 9 вимикачiв напругою 10кВ. Обсяги капiталовкладень визначаються виходячи iз технiчної необхiдностi здiйснення запланованих заходiв, принципiв економiчної доцiльностi, а також оптимiзацiї рiвнiв тарифiв на розподiл електричної енергiї. Джерела фiнансування iнвестицiйної програми на 2020 рiк було затверджено НКРЕКП в розмiрi 85510 тис.грн. (без ПДВ), а саме: амортизацiйних вiдрахувань в повному обсязi на суму 62736 тис.грн.; iншi джерела - на суму 22774 тис.грн. Iнвестицiйна програма розвитку на 2020 рiк виконана на 104,81%. Згiдно дiючих договорiв оренди Товариство орендує земельнi дiлянки за адресами: в Тернопiльської мiської ради: - вул. Грiга (ПС 110/10 кВ "Промислова"); - вул. Об'їзна (ПС 110/10 кВ "Загребелля"); - вул. Злуки, 2в (будiвля головного корпусу сiльського РЕМ); - вул. Енергетична, 2 (центральна база та ПС 110/10 кВ "Галицька"); - вул. I.Франка, 14, 18 (Тернопiльський мiський РЕМ); - вул. Микулинецька, 101 б (ЗТП-241); - вул. Спортивна (для будiвництва ПС 110кВ); - вул. М. Вербицького, 26а (ЗТП-203); в Тернопiльської ОДА: - м.Тернопiль, вул.Текстильна, 28 (ЦРП-42); в Бiльче-Золотецької сiльської ради Борщiвського району: - вул. Загать, 41 с. Бiльче-Золоте (Бiльче-Золотецька ГЕС); в Теребовлянської районної державної адмiнiстрацiї; - вул. Янiвська 22А с. Долина (три земельнi дiлянки пiд "Янiвською" ГЕС); в Гусятинської селищної ради Гусятинського району: - вул. Б.Лепкого, 75, м. Гусятин (База Гусятинського РЕМ); в Нараївської сiльської ради Бережанського району : - с. Пiдвисоке Бережанського р-ну. (ПС 35/10 "Пiдвисоке"); в Вовоковецькоїї сiльської ради Борщiвського р-ну: - с. Вовкiвцi Борщiвського р-ну (ПС 35/10 "Вовкiвцi"); в Великобiркiвської селищної ради Тернопiльського р-ну: - смт В. Бiрки вул. Грушевського (ПС 35/10 кВ "Великi Бiрки" та дiльниця); в Зборiвської мiської ради: - с. Перепельники Зборiвського р-ну (ПС 35/10кВ "Перепельники"); - м. Зборiв, вул. Гоголя (ПС 110/35/10 "Зборiв"); в Бучацької мiської ради: - м. Бучач вул. Енергетична, 1 (База Бучацького РЕМ); в Хоросткiвської мiської ради: - м. Хоросткiв Гусятиснького р-ну (ПС 35/10 "Спиртзавод"); в Вишнiвецької селищної ради Збаразького р-ну: - смт Вишнiвець, вул Шевченка, 39 (Ремонтна дiльниця); - с. Старий Вишнiвець (ПС 35/10 "Вишнiвець"); в Озерянської сiльської ради: - с. Озерна вул. Б. Хмельницького (ПС 35/10 "Озерна"); в Козiвської селищної ради: - смт. Козова, вул. Грушевського, 1 б (база РЕМ та ПС 110/35/10 кВ "Козова"); в Задарiвської сiльської ради Монастирського р-ну: - с. Задарiв Монастириського р-ну (ПС 35/10 кВ "Задарiв"); в Висоцької сiльської ради Монастириського р-ну: - с. Високе Монастириського р-ну (ПС 35/10 кВ "Високе"); в Велеснiвської сiльської ради Монастириського р-ну: - с. Велеснiв, Монастириського р-ну (ПС 35/10 кВ "Велеснiв"); в Коропецької селищної ради Монастириського р-ну: - с. Коропець, Монастириського р-ну (Коропецька ремонтна дiльниця); в Iванiвської селищної ради Пiдволочиського р-ну: - с. Iванiвка, Пiдволочиського р-ну (ПС35/10 кВ "Iванiвка"); в Пiдгаєцької мiської ради: - м. Пiдгайцi вул. Щевченка, 52 (База Пiдгаєцького РЕМ та ПС 10/35/10 кВ "Пiдгайцi"); в Бiлокриницької сiльської ради Пiдгаєцького р-ну: - с. Бiлокриниця Пiдгаєцький р-н (ПС 35/10кВ "Бiлокриниця"); в Теребовлянської мiської ради: - с. Нова Могильниця Теребовлянського р-ну (ПС 35/10кВ "Романiвка"); в. Дарахiвської сiльської ради Теребовлянського р-ну: - с. Дарахiв Теребовлянського р-ну (ПС 35/10 кВ "Дарахiв"); в Микулинецької селищної ради Теребовлянського р-ну: - смт Микулинцi Теребовлянського р-ну ( ПС 110/35/10 кВ "Микулинцi"); в Байковецької селищної ради Тернопiльського р-ну: - с. Лозова Тернопiльського р-ну (ПС 110/35/10 "Лозова"); - с. Ангелiвка Тернопiльського р-ну (ПС 35/10 "Ангелiвка); в Полiвецької сiльської ради Чорткiвського р-ну: - с. Полiвцi Чорткiвського р-ну (ПС 110/10 кВ "Полiвцi"); в Колиндянської сiльської ради Чорткiвського р-ну: - с. Колиндяни Чорткiвського р-ну (ПС 110/10 кВ "Колиндяни"); в Нагiрянської сiльської ради Чорткiвського р-ну: - селище Нагiрянка, Чорткiвськогго р-ну (ПС 110/10 "Марилiвка"); в Великодедеркальської сiльської ради Шумського р-ну: - с. Великi Дедеркали Шумського р-ну (ПС 35/10 кВ "Дедеркали") Значних правочинiв щодо основних засобiв та об'єктiв оренди Товариство у 2020 р. не здiйснювало. Активи Товариства обслуговуються квалiфiкованим персоналом, ступiнь використання обладнання становить 40-99% Дiяльнiсть з розподiлу електричної енергiї є безвiдходною та не створює чинникiв, якi б складали загрозу екологiчному середовищу Тернопiльської областi.

- несвоєчасна оплата споживачами та споживачами за розподiл електричної енергiї; - недосконалiсть та нестабiльнiсть енергетичного та податкового законодавства; - недосконалiсть тарифної полiтики в електроенергетицi; - недосконалiсть законодавчої бази при здiйсненнi закупiвель товарiв, виконаннi робiт та наданнi послуг.

У вiдповiдностi до Закону України "Про ринок електроенергiї", дiяльнiсть в електроенергетицi пiдлягає державному регулюванню. Органом державного регулювання є Нацiональна комiсiя, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Елементи операцiйних витрат товариства та прибуток для забезпечення основної дiяльностi затверджуються НКРЕКП та вiдшкодовуються тарифом на послуги з розподiлу електричної енергiї. Крiм доходiв вiд лiцензованої дiяльностi з розподiлу електроенергiї (тарифи, якi затверджує НКРЕКП), товариство має право здiйснювати дiяльнiсть, яка пов'язана з лiцензованою (видача технiчних умов, пiдключення абонентiв, iнформацiйнi послуги). Питома вага таких послуг в реалiзацiї продукцiї незначна i становить 0,09%. Товариство має право здiйснювати дiяльнiсть, яка не пов'язана з лiцензованою (будiвництво, транспортнi послуги, навчання персоналу) та надавати iншi послуги (приєднання, лабораторнi вимiрювання, оренда активiв тощо). Питома вага таких послуг в реалiзацiї продукцiї становить 9,66%. Робочий капiтал товариства достатнiй для поточних потреб. Шляхи покращення лiквiдностi: - зниження зобов'язань за рахунок збалансування грошових витрачань постачальникам /кредиторам за авансами отриманими з термiнами виконання робiт, надання послуг; - забезпечення наявностi робочого капiталу як критерiю достатнього рiвня лiквiдностi; - збалансування дебiторської та кредиторської заборгованостi; - збiльшення обсягiв розподiлу; - збалансування вхiдних та вихiдних грошових потокiв за рахунок планування, складання платiжного календаря або бюджетного звiту про рух грошових коштiв.

Укладених у 2020 р., але не виконаних договорiв за станом на 31.12.2020 р. у ВАТ "Тернопiльобленерго" не було.

Одними iз основних завдань Товариства залишається виконання нормативу технологiчних витрат електроенергiї. Для цього необхiдно: - не допускати комерцiйних втрат електроенергiї; - модернiзовувати прилади i системи облiку електроенергiї. Для подальшого пiдвищення надiйностi роботи електромереж областi та забезпечення споживачiв електроенергiєю у 2020 роцi передбачається виконання комплексу робiт з капiтального будiвництва, реконструкцiї та технiчного переоснащення електромережевих об'єктiв Товариства. У 2021 р. заплановано модернiзувати 126,799 км ЛЕП 0,4-10 кВ, з них: ПЛ-10кВ - 4,557 км; ПЛ - 0,4 кВ - 122,242 км. Планується реконструювати 60 шт. ТП 10 кВ, та провести переоснащення ПС-110 кВ "Монастириськ", реконструювати ПЛ-110 кВ "Бiльче-Золоте-Товсте" - 3,86 км; "Лозова-Збараж" - 3,996 км та побудувати 18 розвантажувальних ТП-10/0,4 кВ. Також заплановано здiйснити капiтальний ремонт 24 пiдстанцiй 35-110 кВ комплексним методом; 236,2 км повiтряних лiнiй 35-110 кВ; 3032 км ПЛ 0,4-10 кВ; вiдремонтувати 48 вимикачiв напругою 35-110 кВ; 63 трансформатори 10 кВ; замiнити 1009 опор; 69,359 км проводiв; розчистити 998,82 км трас. Згiдно графiку замiни електролiчильникiв у 2021 р. планується провести повiрку 35820 однофазних та 11145 трифазних електролiчильникiв та протягом року встановити 49305 однофазних та 2567 трифазних електролiчильникiв електронного типу згiдно затвердженої iнвестицiйної програми.

Дослiджень та розробок по ВАТ "Тернопiльобленерго" за 2020 рiк не було.

ВАТ "Тернопiльобленерго" здiйснює лiцензовану дiяльнiсть з розподiлу електричної енергiї. Лiцензiї на право здiйснення пiдприємницької дiяльностi з розподiлу електричної енергiї, що виданi НКРЕКП, є дiйсними необмежений перiод часу. ВАТ "Тернопiльобленерго" вiдноситься до природних монополiстiв на ринку розподiлу електроенергiї для споживачiв на територiї Тернопiльської областi. Основнi виробничi фонди становлять лiнiї електропередач i трансформаторнi пiдстанцiї. Балансова (залишкова) вартiсть виробничого призначення складає 1459553 тис.грн., тобто 99,7% балансової вартостi всiх основних фондiв Товариства. За рiк вiдбулось 20 засiдань Правлiння ВАТ "Тернопiльобленерго", на яких вирiшувались питання поточної дiяльностi Товариства. Крiм простих iменних акцiй ВАТ iнших цiнних паперiв не емiтувало. Iнформацiя про результати та аналiз господарювання за останнi три роки (згiдно положень (стандартiв) бухгалтерського облiку): Активи ВАТ "Тернопiльобленерго" на кiнець 2018 р. - 940756 тис. грн.; на кiнець 2019 р.- 1498667тис. грн.; на кiнець 2020 р. склали 1591348 тис. грн.; Основнi засоби за залишковою вартiстю склали на кiнець 2018 р. - 749047 тис. грн. на кiнець 2019 р. - 1363444 тис. грн.; на кiнець 2020 р. - 1460007 тис. грн.; Сумарна дебiторська заборгованiсть за 2018 р. склала 133487 тис. грн.; за 2019 р. - 44144 тис.грн.; за 2020 р.- 32904 тис. грн.; Додатковий капiтал за 2018 р. склав 620 тис. грн.; за 2019 р. - 529 тис. грн.; за 2020 р. - 447 тис. грн.; Статутний капiтал не змiнювався. За 2018 р. чистий прибуток склав - 49074 тис.. грн.; за 2019 р.- 639 тис. грн. за 2020р. - 73007 тис. грн.