АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК"

Протягом 2018 року в органiзацiйнiй структурi АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» вiдбулися наступнi основнi змiни, а саме: 1. Переміщено Департамент управління ризиками в підзвіт і в підпорядкування Наглядовій Раді Банку (затверджено рішенням Наглядової Ради АТ «УКРСОЦБАНК», Протокол № 71 від 30.11.2018 р.). Структура Департаменту управління ризиками містить: 1.1. Управління корпоративних ризиків: • Відділ аналізу кредитних ризиків великих корпоративних клієнтів • Відділ аналізу кредитних ризиків середніх корпоративних клієнтів 1.2. Управління моніторингу кредитних операцій клієнтів: • Відділ моніторингу ризиків клієнтів великого бізнесу • Відділ моніторингу ризиків клієнтів регіонального і середнього бізнесу 1.3. Управління оцінки та моніторингу забезпечення: • Відділ оцінки корпоративного бізнесу • Відділ оцінки роздрібного бізнесу • Відділ моніторингу застави 1.4. Відділ контролю та розрахунків кредитних ризиків 1.5. Відділ роздрібних ризиків 1.6. Відділ ринкових і операційних ризиків 2. Переміщено Відділ комплаєнс-контролю з Управління фінансового моніторингу та комплаєнс-контролю в підзвіт і в підпорядкування Наглядовій Раді Банку з одночасним перейменуванням на Відділ контролю виконання норм комплаєнс (затверджено рішенням Наглядової Ради АТ «УКРСОЦБАНК», Протокол № 71 від 30.11.2018 р.).

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 2 616 (осіб), Загальний фонд оплати працi штатних працiвникiв складає – 513 776.2 тис. грн. Працiвники, якi не перебувають в облiковому складi (поза штат): - середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом – 449 (осіб), - середньоблiкова кiлькiсть осiб, що працюють за цивiльно-правовим договором – 22. Загальний фонд оплати працi позаштатних працiвникiв складає – 36 467,9 тис. грн. В порiвнянi з 2017 роком фонд оплати працi зменшився на 6,24%. Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) – 311(осіб). З метою забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам в межах кадрової програми АТ «Укрсоцбанк» дiє система навчання спiвробiтникiв Банку. • Професiйне навчання спiвробiтникiв вiдповiдно до їх операцiйної дiяльностi, з метою пiдтримки рiвня квалiфiкацiї, а також вивчення актуальних змiн та нововведень у сферi їх поточної дiяльностi. Спiвробiтники, за потреби, вiдвiдують зовнiшнi навчальнi заходи за напрямками: юридична дiяльнiсть; банкiвська безпека; внутрiшнiй аудит; операцiйна дiяльнiсть; фiнанси; iнформацiйне супроводження та розвиток систем, фiнансовий монiторинг та комплаєнс (згiдно вимог чинного законодавства України) тощо; • Проводиться навчання з метою пiдвищення персональної ефективностi спiвробiтникiв, розвитку їх лiдерських та менеджерських якостей. Проходить для керiвникiв усiх пiдроздiлiв та охоплює наступнi теми: менеджмент; ситуацiйне лiдерство; мотивацiя персоналу; зворотнiй зв'язок; ведення переговорiв; управлiння в стилi коучинг; персональна ефективнiсть; управлiння часом; ефективна комунiкацiя та презентацiя; емоцiйний iнтелект тощо. Спiвробiтники також мають змогу брати участь у рiзноманiтних мотивацiйних та розвиваючих програмах, що дiють в Банку. В рамках розвитку корпоративної культури Банку, націленої на покращення взаємодії та підвищення залученості персоналу, регулярно проводиться внутрішня програма «КАСКАД». «КАСКАД» - це унікальний тренінг персонального розвитку для співробітників Банку, спрямований на створення системи відкритих взаємовідносин, який базується на цінностях банку, довірі, партнерстві, результативності та відповідальності. Кожного місяця проводиться від 7 до 14 тренінгів по всій Україні.

Банк є учасником наступних об'єднань пiдприємств (асоцiацiй, корпорацiй, концернiв, консорцiумiв, iнших об'єднань): 1. АСОЦIАЦIЯ "УКРАЇНСЬКI ФОНДОВI ТОРГIВЦI". Мiсцезнаходження об'єднання: 49000, м. Днiпро, вул. Воскресенська (Ленiна), 30. Асоцiацiя є вiдкритим об'єднанням професiйних учасникiв фондового ринку, яке засноване на засадах рiвноправностi, вiльного волевиявлення i спiльностi iнтересiв своїх членiв. Цiлi дiяльностi асоцiацiї : виконання функцiй та повноважень саморегулiвної органiзацiї професiйних учасникiв фондового ринку вiдповiдно до чинного законодавства України, забезпечення високого професiйного рiвня дiяльностi членiв Асоцiацiї, представництво членiв Асоцiацiї та захист їх професiйних iнтересiв, в тому числi шляхом їx представництва в органах державної влади, професiйна пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв членiв Асоцiацiї,iнформування членiв Асоцiацiї стосовно законодавства, яке регулює їх професiйну дiяльнiсть, та про всi змiни, що вносяться до нього,розробка та контроль за дотриманням норм та правил поведiнки, регламентiв, правил здiйснення операцiй з фiнансовими iнструментами, вимог до професiйної квалiфiкацiї фахiвцiв членiв Асоцiацiї та iнших документiв, передбачених законодавством,впровадження ефективних механiзмiв розв'язання спорiв мiж членами Асоцiацiї, мiж членами Асоцiацiї та їх клiєнтами, iншими фiнансовими установами, розроблення та впровадження заходiв щодо захисту клiєнтiв членiв Асоцiацiї та iнших iнвесторiв, а також дотримання етичних норм та правил поведiнки членiв Асоцiацiї у їх взаєминах з клiєнтами, створення системи довiри iнвесторiв до професiйних учасникiв фондового ринку, сприяння у створеннi належної законодавчої бази для розвитку фiнансового ринку України, а також сприяння розвитку добросовiсної конкуренцiї мiж професiйними учасниками фондового ринку, розвитку IТ-технологiй на фондовому ринку; впровадження нових iнструментiв фондового ринку та удосконалення обiгу iснуючих iнструментiв; сприяння розвитку нових сфер дiяльностi на фондовому ринку; регулювання та стандартизацiя дiяльностi. 2. Професiйна асоцiацiя учасникiв ринку капiталу та деривативiв (ПАРД). Мiсцезнаходження об'єднання: 01133, Україна, Київ вул. Кутузова, 18/7, к.205. ПАРД заснована в 1996 роцi, є неприбутковим об’єднанням учасникiв фондового ринку, що провадять професiйну дiяльнiсть на фондовому ринку з торгiвлi цiнними паперами, управлiння активами iнституцiйних iнвесторiв, депозитарну дiяльнiсть. ПАРД є недержавною органiзацiєю, заснованою на засадах рiвноправностi, вiльного волевиявлення i спiльностi iнтересiв своїх членiв. Метою дiяльностi даної асоцiацiї є: захист iнтересiв членiв ПАРД, сприяння здiйсненню членами ПАРД професiйної дiяльностi на фондовому ринку та покращення якостi надання фiнансових послуг, розповсюдження та iмплентацiя передового мiжнародного досвiду в галузi фондового ринку та корпоративного управлiння, сприяння пiдвищенню рiвня iнвестицiйної привабливостi українського бiзнесу, розвиток iнфрастуктури фондового ринку, розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами ПАРД Правил (стандартiв), провадження вiдповiдного виду професiйної дiяльноiстi на фондовому ринку, за винятком тих Правил (стандартiв), якi прямо встановленi законом, у тому числi шляхом установлення вимог до професiйної квалiфiкацiї працiвникiв ПАРД. 3. Мiжнародна факторингова асоцiацiя. Оригiнальна назва: Factors Chain International (FCI). Мiсцезнаходження асоцiацiї: Keizersgracht 559, 1017DR Amsterdam, the Netherlands. Є органiзацiєю пiд егiдою якої здiйснюються взаємодiя Експорт- та Iмпорт-факторiв пiд час реалiзацiї двох факторної моделi факторингу. Опис дiяльностi: Органiзацiє є неприбутковою, не бере безпосередньої участi в угодах факторингу (тобто не є стороною угоди) але визначає обов’язковi для всiх членiв асоцiацiї правила здiйснення мiжнародних факторингових операцiй та створює умови для можливостi їх виконання. Асоцiацiє об’єднує факторiв з рiзних країн свiту – учасникiв мiсцевих факторингових ринкiв та ставить за мету розвиток мiжнародної торгiвлi шляхом використання факторингових операцiй та створення для цього необхiдної нормативно-правової бази. ПАТ "Укрсоцбанк" є членом асоцiацiї, в керiвному органi та комiтетах асоцiацiї не представлений. Членство в асоцiацiї здiйснюється починаючи з 2005 р. Рiшення про вступ до асоцiацiї прийнято Правлiнням банку 22.12.2004 (протокол №51) та пiдтверджене Спостережною радою банку 22.12.2004 (протокол №186). Щорiчний членський внесок банку складає 7,5 тис. Євро. Позицiя Банку в структурi об’єднання: асоцiйований член. 4. Асоцiацiя "Укрсвiфт". Мiсцезнаходження об'єднання: 04053, Україна, м.Київ, вул. Обсерваторна, 21-А. Асоцiацiя є формою iснування Української Нацiональної Групи Членiв та Користувачiв СВIФТ. УкрСВIФТ виконує роль консультативного органу Ради Директорiв SWIFT та пiдтримує українську спiльноту користувачiв iдентифiкацiєю, дослiдженнями та вирiшенням проблем, що стосуються мiжнародних та локальних фiнансових телекомунiкацiй. Метою дiяльностi є iнформування членiв та користувачiв СВIФТ про тенденцiї розвитку фiнансових технологiй та комунiкацiй, органiзацiя навчання та проведення обмiну досвiдом роботи у СВIФТ. Банк є Членом Ради Асоцiацiї. 5. Українська мiжбанкiвська Асоцiацiя членiв платiжних систем "ЄМА". Мiсцезнаходження об'єднання:02002, м. Київ, вул. Микiльсько-Слобiдська, 2Б, 5 (1) пiд'їзд, оф. 177. Юридична адреса: 01011 вул.Лєскова 9. Асоцiацiя є добровiльним недержавним некомерцiйним неприбутковим об’єднанням. Метою дiяльностi Асоцiацiї є - всебiчне сприяння розвитку зручних та безпечних безготiвкових платiжних iнструментiв i сервiсiв в Українi. Асоцiацiя працює для того, щоб зробити використання безготiвкових платiжних iнструментiв i технологiй при розрахунках i кредитуваннi в Українi невiд’ємним елементом фiнансової культури. Разом з регуляторними органами Асоцiацiя формує законодавчу й нормативну основу, що забезпечує можливiсть членам Асоцiацiї розбудовувати безпечну iнфраструктуру для випуску й обслуговування платiжних iнструментiв та пiдвищувати прибутковiсть власного бiзнесу, а споживачам платiжних послуг — безпечно, комфортно та з задоволенням використовувати платiжнi iнструменти для розрахункiв в Українi та за її межами. Напрямки дiяльностi: забезпечення взаємодiї з державними органами; вдосконалення системи колективної безпеки й спiльнi заходи щодо запобiгання шахрайських дiй та вiдмивання коштiв з використанням платiжних iнструментiв й електронних засобiв розрахунку. 6. Асоцiацiя «Незалежна асоцiацiя банкiв України». Мiсцезнаходження об'єднання: 03150, м. Київ, вул. Велика Василькiвська (Червоноармiйська), 3 пiд'їзд, поверх 3, офiс 96. Асоцiацiя створена на невизначений строк як недержавне непiдприємницьке некомерцiйне неприбуткове договiрне об’єднання самостiйних юридичних осiб (пiдприємств) - банкiв. Мiсiя Асоцiацiї - всебiчно сприяти побудовi стабiльної фiнансової системи України, вирiшенню завдань та проблем банкiвської системи для збiльшення прибутковостi бiзнесу та розвитку нацiональної економiки. Основною метою (цiллю) дiяльностi Асоцiацiї є – захист прав та законних iнтересiв членiв Асоцiацiї, представництво їх iнтересiв у вiдносинах з державними органами , установами та iншими особами, формування позицiї з важливих питань функцiонування банкiвської системи, сприяння створенню в Українi дiєвої нормативної бази для ефективного функцiонування банкiвської системи, участь у розробцi державних програм розвитку банкiвської системи, вирiшення конкретних завдань та спiльних проблем , що виникають у банкiвськiй сферi , та впливають на права та iнтереси членiв Асоцiацiї, налагодження вiдносин з банками та банкiвськими об’єднаннями iнших країн, створення позитивного iмiджу банкiвської системи України, сприяння розвитку та пiдвищенню квалiфiкацiї працiвникiв банкiвського сектору економiки України. 7. Європейська бiзнес Асоцiацiя (EBA). Мiсцезнаходження об'єднання: 04070, м. Київ, Андрiївський узвiз 1-А. Європейська Бiзнес Асоцiацiя заснована в 1999 роцi за пiдтримки Європейської Комiсiї в Українi. EBA є провiдною органiзацiєю мiжнародного бiзнесу в Українi, що об'єднує бiльш нiж дев'ятсот європейських, українських та мiжнародних компанiй, здiйснює регулярну iнформацiйну пiдтримку щодо процесiв, якi впливають на ведення бiзнесу в Українi, а також семiнари та презентацiї, колективний захист iнтересiв iноземних та вiтчизняних iнвесторiв у центральних та мiсцевих органах державного управлiння України, в iноземних та мiжнародних органiзацiях. 8. Представництво Американської Торгiвельної Палати в Українi. Мiсцезнаходження об'єднання: 03038, м. Київ, вул. Амосова, 12. Мiжнародно орiєнтована бiзнес спiльнота, представляє провiдних керiвникiв та експертiв бiльше, нiж з 600 компанiй членiв, - найбiльших iнвесторiв та мiжнародних компанiй, якi працюють в Українi. Мета дiяльностi: надання платформи для ефективного спiлкування, обмiну iнформацiєю та досягнення спiльних цiлей компанiй — членiв Американської Торгiвельної Палати; виступати на захист бiзнес спiльноти, яка керується чесними i вiдкритими принципами дiяльностi, що регулюється чинним законодавством та сприяти розквiту пiдприємництва в Українi; забезпечувати доступ до iнформацiйних ресурсiв, контактної iнформацiї та послуг щодо бiзнес-пiдтримки з метою залучення iнвестицiй в Україну. 9. Visa International Service Association. Мiсцезнаходження об'єднання: Українське представництво: 01030 м. Київ вул. Б.Хмельницького 19/21, 9 поверх .Європейське представництво: Visa CEMEA 1, Sheldon Square London W2 6TT United Kingdom. Адреса, вказана в лiцензiї: United States, 900 Metro Centre Boulevard, Foster City, California, 94404. Мiжнародна платiжна система. ПАТ "УКРСОЦБАНК" є принциповим членом. 10. MasterCard Incorporated. Мiсцезнаходження об'єднання: Українське представництво: 01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького 17/52 офiс 404А. Європейське представництво: MasterCard Europe 198A Chaussee de TervurenB-1410 WaterlooBelgium. Адреса, вказана в лiцензiї: United States, 2000 Purchase Street, Purchase, New York 10577-2509. Адреса реєстрацiйного агента: United States, 1209 Orange Street Wilmington, Delaware 19801-0000. Мiжнародна платiжна система. ПАТ "УКРСОЦБАНК" є принциповим членом. 11. Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб. Мiсцезнаходження 04053, м. Київ,вул. Сiчових Стрiльцiв, 17. Фонд є неприбутковою органiзацiєю, державною спецiалiзованою установою, яка виконує функцiї державного управлiння у сферi гарантування вкладiв фiзичних осiб. Фонд заснований з метою забезпечення захисту iнтересiв фiзичних осiб - вкладникiв банкiв. Основним завданням Фонду є: забезпечення функцiонування системи гарантування вкладiв фiзичних осiб та виведення неплатоспроможних банкiв з ринку. 12. Компанiя Western Union. Штаб квартира: 12500 E. Belford Ave Englewood, CO 80112 USA. Компанiя Western Union - мiжнародна cистема термiнових грошових переказiв. Western Union - одна з найбiльших у свiтi систем, вона поєднує понад 200 країн i територiй, перекази Western Union можна вiдправити й отримати в понад 300 тисячах пунктiв практично по всьому свiтi. 13. Глобальний договiр ООН (United Nations Global Compact) - являє собою основу для представникiв дiлових кiл, що бажають погоджувати свою дiяльнiсть i стратегiї з десятьма принципами, що отримали загальне визнання, з областi прав людини, трудових вiдносин, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцiєю. Будучи найбiльшою в свiтi глобальної iнiцiативою за твердженням вiдповiдальної громадянської позицiї корпорацiй, до якої приєдналися тисячi учасникiв iз понад 100 країн свiту, Глобальний договiр ставить своїм першочерговим завданням демонстрацiю i забезпечення соцiальної легiтимностi бiзнесу та ринкiв. Глобальний договiр є суто добровiльною iнiцiативою, переслiдує двi мети: 1. Iнтеграцiя десяти принципiв у пiдприємницьку дiяльнiсть у свiтовому масштабi; 2. Стимулювання дiй на пiдтримку бiльш широких цiлей розвитку ООН, таких як Цiлi розвитку тисячолiття (ЦРТ). 14. Асоцiацiя "Фондове партнерство". Мiсцезнаходження об'єднання: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 31. Асоцiацiя "Фондове партнерство" є об'єднанням професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв. Асоцiацiя ставить своєю цiллю розроблення, поширення етичних норм, правил i стандартiв провадження професiйної дiяльностi на фондовому ринку та контроль за їх додержанням членами Асоцiацiї; забезпечення захисту прав та законних iнтересiв членiв Асоцiацiї. 15. Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Бi.Ю.Сi.Сi» Британо – Українська Торгова Палата. Мiсцезнаходження: 01030, м.Київ, вул. I. Франка, будинок 40-Б, офiс 301.Мета: Сприяння розвитку дiлових та культурних вiдносин мiж Великобританiєю та Україною. Банк є учасником.

У звiтньому перiодi Банк не проводив спiльну дiяльнiсть з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами.

Iнформацiя щодо будь-яких пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб, що мали мiсце протягом звiтного перiоду, умови та результати цих пропозицiй, вiдсутня.

Опис обраної облiкової полiтики Далi наведено основнi принципи облiкової полiтики, що були застосованi пiд час пiдготовки окремої фiнансової звiтностi: Дочiрнi пiдприємства Дочiрнє пiдприємство – суб’єкт господарювання, зокрема некорпоративний суб’єкт господарювання, наприклад партнерство, що його контролює iнший суб’єкт господарювання (вiдомий як материнське пiдприємство). Iнвестор, незалежно вiд характеру своєї участi у пiдприємствi (об’єктi iнвестування), визначає, чи виконує вiн роль материнського пiдприємства, за допомогою оцiнки факту наявностi контролю над вiдповiдним об’єктом iнвестицiй. Iнвестор контролює об’єкт iнвестування, коли для нього виникають ризики або права щодо змiнних результатiв дiяльностi об’єкта iнвестування i вiн має здатнiсть використовувати свої повноваження щодо об’єкта iнвестування для впливу на свої результати. Таким чином, iнвестор володiє контролем над пiдприємством-об’єктом iнвестування лише за умови виконання усiх перелiчених нижче умов: (a) вiн має владнi повноваження щодо об’єкта iнвестування; (б) для нього iснують ризики або права щодо змiнних результатiв дiяльностi об’єкта iнвестування; та (в) вiн має здатнiсть використовувати свої владнi повноваження щодо об’єкта iнвестування для впливу на свої результати. Iнвестицiї в дочiрнi компанiї в окремiй фiнансовiй звiтностi вiдображаються на дату балансу за їх первiсною вартiстю з урахуванням зменшення корисностi. Операцiї в iноземних валютах Окрема фiнансова звiтнiсть Банку представлена в українськiй гривнi, валютi основного економiчного середовища, в якому веде свою операцiйну дiяльнiсть Банк (його функцiональнiй валютi). Монетарнi активи та зобов’язання, вираженi у валютах, якi вiдрiзняються вiд функцiональної валюти Банку (iноземних валютах), перераховуються в українську гривню за вiдповiдними офiцiйними курсами обмiну валют, якi дiють на звiтну дату. Доходи i витрати в iноземнiй валютi вiдображаються за офiцiйним курсом, що дiяв на дату їх виникнення, а не на дату розрахункiв, а при застосуваннi касового методу – за курсом на день розрахунку. Рiзницi мiж договiрним обмiнним курсом за певною операцiєю в iноземнiй валютi та офiцiйним курсом Нацiонального банку України на дату такої операцiї включаються до результату вiд операцiй з iноземною валютою. Визнання та оцiнка фiнансових iнструментiв Банк визнає фiнансовi активи та зобов’язання у своєму окремому звiтi про фiнансовий стан тодi, коли вiн стає стороною контрактних зобов’язань стосовно даного iнструменту. Операцiї зi звичайного придбання та реалiзацiї фiнансових активiв та зобов’язань визнаються з використанням облiку за датою розрахунку. Усi iншi операцiї з придбання або продажу фiнансових iнструментiв визнаються тодi, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фiнансового iнструменту. Згiдно з положеннями МСБО 39, фiнансовi активи класифiкуються як фiнансовi активи за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки як прибутку або збитку, кредити наданi i дебiторська заборгованiсть, iнвестицiї, утримуванi до погашення, або фiнансовi активи, наявнi для продажу. Фiнансовi активи та зобов’язання первiсно визнаються за справедливою вартiстю плюс, у випадку якщо фiнансовий актив чи фiнансове зобов’язання визнаються не за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки як прибутку або збитку, понесенi витрати на проведення операцiї, якi безпосередньо стосуються придбання або випуску даного фiнансового активу або фiнансового зобов’язання. В подальшому фiнансовi активи та зобов'язання вiдображаються за справедливою вартiстю, первiсною вартiстю або амортизованою вартiстю залежно вiд їх класифiкацiї. Облiкова полiтика щодо подальшої переоцiнки фiнансових iнструментiв розкривається нижче у вiдповiдних пiдроздiлах основних принципiв облiкової полiтики. Основнi методи оцiнки фiнансових iнструментiв Справедлива вартiсть визначається як цiна, яка була б отримана у результатi продажу активу або сплачена у результатi передачi зобов’язання у звичайнiй операцiї мiж учасниками ринку на дату оцiнки, незалежно вiд того, чи пiдлягає ця цiна безпосередньому спостереженню або оцiнцi iз використанням iншої методики оцiнки. Пiд час оцiнки справедливої вартостi активу або зобов’язання Банк бере до уваги характеристики вiдповiдного активу або зобов’язання так, якби учасники ринку враховували цi характеристики пiд час визначення цiни активу або зобов’язання на дату оцiнки. На такiй основi визначається справедлива вартiсть для цiлей оцiнки та/або розкриття iнформацiї у цiй окремiй фiнансовiй звiтностi, за виключенням операцiй оренди, якi входять у сферу застосування МСБО 17, та оцiнок, якi мають певну схожiсть зi справедливою вартiстю, але не є справедливою вартiстю, такi як чиста вартiсть реалiзацiї згiдно з МСБО 2 або вартiсть пiд час використання згiдно з МСБО 36. Окрiм того, для цiлей окремої фiнансової звiтностi оцiнки справедливої вартостi розподiляються за категорiями на Рiвнi 1, 2 або 3 у залежностi вiд того, наскiльки вхiднi данi, використанi для оцiнок справедливої вартостi, пiддаються спостереженню, i важливостi таких вхiдних даних для оцiнки справедливої вартостi у цiлому, якi можна викласти таким чином: • вхiднi данi Рiвня 1 являють собою цiни котирування (без коригування) на активних ринках на iдентичнi активи або зобов’язання, до яких Банк може мати доступ на дату оцiнки; • вхiднi данi Рiвня 2 являють собою вхiднi данi (окрiм цiн котирування, вiднесених до Рiвня 1), якi можна спостерiгати для активу чи зобов’язання, прямо або опосередковано; та • вхiднi данi Рiвня 3 являють собою вхiднi данi для активу чи зобов’язання, яких немає у вiдкритому доступi. Первiсна вартiсть ? це сума сплачених грошових коштiв чи їх еквiвалентiв, або справедлива вартiсть iнших ресурсiв, наданих для придбання активу на дату придбання, яка включає витрати на проведення операцiї. Оцiнка за первiсною вартiстю застосовується до iнвестицiй в iнструменти капiталу, якi не мають ринкових котирувань i справедлива вартiсть яких не може бути достовiрно визначена. Витрати на проведення операцiї ? витрати, притаманнi придбанню, випуску або вибуттю фiнансового активу чи зобов'язання i якi не були б понесенi, якби операцiя не вiдбулася. Витрати на проведення операцiї не включають премiй або дисконтiв за борговими iнструментами, витрат на фiнансування, внутрiшнiх адмiнiстративних витрат чи витрат на зберiгання. Амортизована вартiсть ? це сума, за якою фiнансовий актив чи зобов'язання оцiнюється пiд час первiсного визнання, мiнус виплати основної суми, плюс нарахованi вiдсотки, плюс (або мiнус) накопичена амортизацiя рiзницi мiж первiсною вартiстю та сумою погашення iз застосуванням методу ефективної процентної ставки, а для фiнансових активiв ? мiнус будь-яке зменшення вартостi внаслiдок знецiнення. Метод ефективної процентної ставки ? метод обчислення амортизованої вартостi фiнансового активу або фiнансового зобов'язання та розподiлу процентних доходiв чи витрат на вiдповiдний перiод. Ефективна процентна ставка ? це ставка, за якою очiкуванi майбутнi грошовi виплати або надходження (без урахування майбутнiх збиткiв) дисконтуються протягом очiкуваного термiну дiї фiнансового iнструменту, або, у вiдповiдних випадках, протягом коротшого термiну, до чистої балансової вартостi фiнансового активу або фiнансового зобов'язання. Прибутки та збитки вiд подальшої оцiнки ? прибуток або збиток в результатi змiни справедливої вартостi фiнансового iнструмента, класифiкованого як фiнансовий iнструмент, що облiковується за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, визнається у прибутках або збитках. Прибуток або збиток вiд змiни справедливої вартостi фiнансового активу в портфелi на продаж, визнається безпосередньо в iнших сукупних доходах (за винятком збиткiв вiд зменшення корисностi i прибуткiв та збиткiв вiд курсових рiзниць по боргових фiнансових iнструментах, наявних для продажу) до моменту припинення визнання цього активу, коли кумулятивний прибуток або збиток, що ранiше був визнаний в iнших сукупних доходах, визнається у прибутку або збитку. Проценти, пов'язанi з фiнансовим активом, наявним для продажу, визнаються у прибутку або збитку у тому перiодi, в якому вони були заробленi, i розраховуються за методом ефективної процентної ставки. Прибуток або збиток вiд фiнансових активiв та зобов'язань, вiдображених за амортизованою вартiстю, визнається у прибутку або збитку перiоду, в якому вiдбувається припинення визнання фiнансового активу чи фiнансового зобов'язання або зменшується його кориснiсть, а також у процесi амортизацiї. Припинення визнання фiнансових активiв та зобов’язань Фiнансовi активи – фiнансовий актив (або, коли застосовується, частина фiнансового активу або частина групи аналогiчних фiнансових активiв) припиняє визнаватися, коли: • припиняють свою дiю контрактнi права на отримання грошових потокiв вiд даного фiнансового активу; • Банк передав свої права на отримання грошових потокiв вiд активу або зберiг право на отримання грошових потокiв вiд активу, але взяв на себе зобов’язання сплатити їх у повному обсязi без суттєвої затримки третiй сторонi на основi договору про передачу; та • Банк або (a) передав усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом, або (б) не передав i не зберiг усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом, а передав контроль над активом. Фiнансовий актив припиняє визнаватися, коли вiн був переданий i така передача квалiфiкується як припинення визнання. Передача вимагає, щоб Банк або: (a) передав контрактнi права на отримання грошових потокiв вiд даного активу; або (б) зберiг право на отримання грошових потокiв вiд активу, але взяв на себе зобов’язання сплатити їх третiй сторонi. Пiсля такої передачi Банк здiйснює оцiнку того, наскiльки вiн зберiг ризики та винагороди вiд володiння переданим активом. Якщо усi iстотнi ризики та винагороди були збереженi, актив залишається у окремому звiтi про фiнансовий стан. Якщо усi iстотнi ризики та винагороди були переданi, актив припиняє визнаватися. Якщо усi iстотнi ризики та винагороди не були нi збереженi, нi переданi, Банк здiйснює оцiнку на предмет того, чи зберiг вiн контроль над цим активом. Якщо вiн не зберiг контролю над активом, то такий актив припиняє визнаватися. У випадках, коли Банк зберiгає контроль над активом, вiн продовжує визнавати його пропорцiйно до своєї участi у даному активi. Фiнансовi зобов’язання – фiнансове зобов’язання припиняє визнаватися, коли воно виконане, анульоване або минає строк його дiї. У випадку, коли iснуюче фiнансове зобов’язання замiнюється на iнше вiд того самого кредитора на суттєво iнших умовах, або в умови iснуючого зобов’язання вносяться iстотнi коригування, то така замiна або коригування вважаються припиненням визнання первiсного зобов’язання та визнанням нового зобов’язання, а рiзниця вiдповiдної балансової вартостi визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки та окремому звiтi про сукупнi доходи та збитки. Грошовi кошти та їх еквiваленти Грошовi кошти та їх еквiваленти включають банкноти та монети у касi, залишки на рахунках (ностро) у Нацiональному банку України та iнших банках, не обмеженi для використання, та високолiквiднi фiнансовi активи з початковими строками погашення до трьох мiсяцiв iз несуттєвим ризиком змiн справедливої вартостi, та такi, що використовуються Банком в ходi управлiння короткостроковими зобов’язаннями. Кошти обов’язкових резервiв в Нацiональному банку України не вважаються еквiвалентом грошових коштiв у зв’язку з обмеженнями на зняття цих коштiв. Грошовi кошти та їх еквiваленти вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан за амортизованою вартiстю. Кошти в iнших банках У процесi своєї звичайної господарської дiяльностi Банк надає кошти або розмiщує депозити в iнших банках на рiзнi строки. Кошти, наданi банкам з фiксованими термiнами погашення, пiсля первiсного визнання оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної процентної ставки. Кошти, якi не мають фiксованих термiнiв погашення, облiковуються за амортизованою вартiстю вiдповiдно до очiкуваних дат погашення таких активiв. Суми, розмiщенi в банках, облiковуються за вирахуванням будь-якого резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення. Кредити та заборгованiсть клiєнтiв Кредити та заборгованiсть клiєнтiв являють собою фiнансовi активи, якi не є похiдними фiнансовими iнструментами, з фiксованими або такими, що можуть бути визначенi, платежами, якi не котируються на активному ринку, за виключенням активiв, якi класифiкуються як iншi категорiї фiнансових активiв. Кредити, наданi Банком, первiсно визнаються за справедливою вартiстю з урахуванням вiдповiдних витрат на проведення операцiї, якi безпосередньо стосуються придбання або створення таких фiнансових активiв. У випадку, коли справедлива вартiсть наданої компенсацiї вiдрiзняється вiд справедливої вартостi кредиту, наприклад, якщо кредит наданий за ставкою, нижчою за ринкову, рiзниця мiж справедливою вартiстю наданої компенсацiї та справедливою вартiстю кредиту визнається у складi окремого звiту про прибутки та збитки. У подальшому кредити вiдображаються за амортизованою вартiстю iз використанням методу ефективної процентної ставки. Кредити та заборгованiсть клiєнтiв вiдображаються за вирахуванням будь-якого резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення. Списання кредитiв – кредити списуються за рахунок резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення у випадку неможливостi їх повернення, включаючи випадки вилучення забезпечення за неплатежi. Кредити списуються пiсля того, як керiвництво використало усi наявнi у нього можливостi для повернення суми заборгованостi перед Банком. Подальше вiдшкодування ранiше списаних сум включається до складу iнших доходiв. Реструктуризацiя кредитної заборгованостi – проводиться Банком по можливостi, замiсть звернення стягнення на предмет застави, з метою запобiгання погiршенню якостi кредитного портфелю та створення сприятливих умов для виконання боргових зобов’язань позичальниками. Реструктуризацiя передбачає використання наступних методiв у рiзних комбiнацiях та послiдовностi, до яких вiдносяться: змiна графiку погашення основної суми та процентiв по кредиту; змiна номiнальної процентної ставки за кредитом; змiна кiнцевої дати погашення кредиту (пролонгацiя); капiталiзацiя простроченої суми по кредиту; капiталiзацiя строкових та прострочених вiдсоткiв; змiна валюти кредитної заборгованостi; переуступка або переведення заборгованостi по кредиту. Керiвництво постiйно аналiзує реструктуризованi кредити з тим, щоб переконатися та оцiнити можливiсть здiйснення позичальниками майбутнiх платежiв по вiдсотках та основнiй сумi заборгованостi за кредитом. Непродуктивнi кредити – кредитам надається статус непродуктивних, коли не виконуються зобов’язання iз виплати процентiв або основної суми кредиту i подальше вiдшкодування процентних доходiв є сумнiвним. Керiвництво Банку приймає рiшення щодо надання кредиту статусу непродуктивного i початку процесу його вiдшкодування у судовому порядку. Угоди про зворотний викуп та угоди про зворотний продаж (РЕПО) Цiннi папери, проданi за угодами про зворотний викуп (РЕПО), облiковуються як забезпеченi операцiї фiнансування, при цьому цiннi папери, проданi за договорами РЕПО, продовжують вiдображатися у окремому звiтi про фiнансовий стан, а зобов’язання контрагента включається до сум виплат за операцiями РЕПО у складi депозитiв i залишкiв коштiв в iнших банках або поточних рахункiв i депозитiв клiєнтiв залежно вiд ситуацiї. Рiзниця мiж цiною продажу i цiною зворотного викупу являє собою витрати на виплату процентiв i визнається у прибутку або збитку протягом строку дiї угоди про зворотний викуп за методом ефективної процентної ставки. Цiннi папери, придбанi за угодами про зворотний продаж («зворотне РЕПО»), облiковуються як суми до отримання за операцiями зворотного продажу у складi коштiв в iнших банках або кредитiв та заборгованостi клiєнтiв залежно вiд ситуацiї. Рiзниця мiж цiною придбання та цiною продажу являє собою процентний дохiд i визнається у прибутку або збитку протягом строку дiї угоди про зворотний продаж за методом ефективної процентної ставки. Якщо активи, придбанi за угодою про зворотний продаж, продаються третiм особам, зобов’язання щодо повернення цiнних паперiв облiковується як зобов’язання i оцiнюється за справедливою вартiстю. Похiднi фiнансовi iнструменти У ходi звичайної господарської дiяльностi Банк укладає рiзноманiтнi договори похiдних фiнансових iнструментiв, включаючи форварднi договори та свопи, призначенi для управлiння валютним ризиком та ризиком лiквiдностi, а також для цiлей торгiвлi. Похiднi фiнансовi iнструменти, укладенi Банком, не призначенi для хеджування i не квалiфiкуються для облiку хеджування. Похiднi фiнансовi iнструменти первiсно вiдображаються за справедливою вартiстю на дату укладення договору i в подальшому переоцiнюються до справедливої вартостi на кожну звiтну дату. Похiднi фiнансовi iнструменти вiдображаються як активи, коли їхня справедлива вартiсть має позитивне значення, i як зобов’язання, коли вiд’ємне. Похiднi фiнансовi iнструменти включаються до складу iнших фiнансових активiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток або iнших зобов’язань у окремому звiтi про фiнансовий стан. Прибутки та збитки, якi виникають вiд цих iнструментiв, включаються до складу результату вiд операцiй з iншими фiнансовими iнструментами, що облiковуються за справедливою вартiстю з визначенням результату переоцiнки у фiнансових результатах у окремому звiтi про прибутки та збитки. Справедлива вартiсть визначається у спосiб, який описано у Примiтцi (28). Похiднi iнструменти можуть бути вбудованi в iншу угоду («основний контракт»). Вбудований похiдний iнструмент вiдокремлюється вiд основного контракту та облiковується як похiдний iнструмент тiльки у випадку, якщо економiчнi характеристики та ризики основного контракту та вбудованого похiдного iнструменту не пов’язанi тiсно мiж собою, якщо окремий iнструмент з такими самими умовами, що i у вбудованого похiдного iнструмента, вiдповiдає визначенню похiдного iнструмента, та якщо комбiнований iнструмент не оцiнюється за справедливою вартiстю, з вiдображенням змiни справедливої вартостi у прибутку або збитку. Похiднi iнструменти, вбудованi у фiнансовi активи чи фiнансовi зобов’язання за справедливою вартiстю, з вiдображенням переоцiнки у прибутку або збитку, не вiдокремлюються. Цiннi папери в портфелi банку на продаж Цiннi папери в портфелi банку на продаж являють собою iнвестицiї у борговi iнструменти та капiтал, якi передбачається утримувати протягом невизначеного перiоду часу, i якi можуть бути проданi для покриття потреб лiквiдностi, або внаслiдок змiн процентних ставок та ринкових цiн. Такi iнвестицiї облiковуються за справедливою вартiстю. Прибутки або збитки вiд переоцiнки iнвестицiй, наявних до продажу, до справедливої вартостi вiдображаються у iнших сукупних доходах, за виключенням збиткiв вiд знецiнення та прибуткiв до тих пiр, поки вони не будуть реалiзованi, коли кумулятивний прибуток або збиток, первiсно визнаний в iнших сукупних доходах, виключається з капiталу та вiдноситься на прибуток або збиток за рiк. При цьому процентнi доходи, розрахованi за методом ефективної процентної ставки, вiдображаються у складi прибутку або збитку. Для визначення справедливої вартостi iнвестицiй, наявних для продажу, Банк використовує ринковi котирування. Якщо активний ринок для таких iнвестицiй вiдсутнiй, Банк визначає справедливу вартiсть, використовуючи методи оцiнки. Методи оцiнки включають використання останнiх ринкових операцiй мiж обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами, посилання на поточну справедливу вартiсть iншого, практично iдентичного iнструменту, дисконтування грошових потокiв та iншi вiдповiднi методи. У разi наявностi методу оцiнки, який зазвичай використовують учасники ринку для визначення цiни даного iнструменту, та коли iснують пiдтвердження, що цей метод забезпечує достовiрне визначення цiн, одержаних при фактичному проведеннi ринкових операцiй, Банк застосовує цей метод. Коли iснують об’єктивнi свiдчення того, що фiнансовi активи, наявнi для продажу, знецiнилися, кумулятивний збиток, який ранiше був визнаний у складi iнших сукупних доходiв, вилучається iз капiталу i визнається у складi прибутку або збитку. При цьому кумулятивний збиток розраховується як рiзниця мiж вартiстю придбання (зменшена на суму виплат основного боргу та амортизацiї) та поточною справедливою вартiстю, зменшеною на збитки вiд знецiнення, визнанi в прибутку або збитку. Сторнування збиткiв вiд знецiнення боргових iнструментiв, яке можна об’єктивно вiднести до подiї, яка сталася пiсля знецiнення, визнаного у складi прибутку або збитку, вiдображається у окремому звiтi про прибутки i збитки та окремому звiтi про сукупнi доходи та збитки за перiод. Сторнування збиткiв вiд знецiнення iнструментiв капiталу у окремому звiтi про прибутки i збитки та окремому звiтi про сукупнi доходи та збитки не здiйснюється. Кошти банкiв, кошти клiєнтiв, борговi цiннi папери, емiтованi Банком, та субординований борг Кошти банкiв, кошти клiєнтiв, борговi цiннi папери, емiтованi Банком, та субординований борг первiсно визнаються за справедливою вартiстю. У подальшому суми таких зобов’язань вiдображаються за амортизованою вартiстю, а будь-яка рiзниця мiж чистими надходженнями та вартiстю погашення визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки протягом перiоду дiї вiдповiдних запозичень iз використанням методу ефективної процентної ставки. Взаємозалiк Фiнансовi активи та фiнансовi зобов’язання взаємно зараховуються, а чистi суми вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан лише тодi, коли iснує юридично закрiплене право на взаємне зарахування визнаних сум та iснує намiр погасити їх на нетто-основi, або одночасно реалiзувати актив та погасити зобов’язання. Доходи i витрати не пiдлягають взаємозалiку у окремому звiтi про прибутки та збитки, за виключенням випадкiв коли це вимагається або дозволяється будь-яким стандартом бухгалтерського облiку або тлумаченням, причому такi випадки окремо розкриваються в облiковiй полiтицi Банку. Дорогоцiннi метали Дорогоцiннi метали вiдображаються за меншою з вартостей – за чистою вартiстю реалiзацiї або за вартiстю придбання. Чиста вартiсть реалiзацiї дорогоцiнних металiв оцiнюється на основi котирування ринкових цiн. Вартiсть придбання дорогоцiнних металiв визначається за методом «перше надходження – перше вибуття» (FIFO). Дорогоцiннi метали вiдображаються у складi iнших активiв. Основнi засоби та нематерiальнi активи Основнi засоби. Основнi засоби вiдображаються за моделлю собiвартостi (вартiстю придбання за вирахуванням накопиченого зносу та збиткiв вiд зменшення корисностi), за винятком будiвель та землi, якi вiдображаються за моделлю переоцiнки. Вартiсть основних засобiв включає витрати, безпосередньо пов’язанi з придбанням активу. Вартiсть активiв, створених за рахунок власних коштiв, включає вартiсть матерiалiв та витрати на оплату працi основних працiвникiв, iншi витрати, що безпосередньо вiдносяться на приведення активу в робочий стан, придатний для його цiльового використання, витрати на демонтаж та перевезення об’єктiв, на вiдновлення територiї, на якiй розмiщенi активи, та капiталiзованi витрати по вiдповiдних активах. Придбане програмне забезпечення, яке є складовою функцiональностi вiдповiдного обладнання, капiталiзується у складi вартостi цього обладнання. Будiвлi та земля вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан за їх переоцiненою вартiстю, яка становить справедливу вартiсть на дату переоцiнки, визначену на пiдставi ринкових даних у процесi оцiнки, здiйсненої професiйними експертами з оцiнки, за вирахуванням будь-якої подальшої накопиченої амортизацiї та наступних накопичених збиткiв вiд знецiнення. Переоцiнки здiйснюються з достатньою регулярнiстю, щоб запобiгти iснуванню значних розбiжностей мiж балансовою та справедливою вартiстю на дату окремого звiту про фiнансовий стан. Для визначення справедливої вартостi будiвель керiвництво залучає незалежних професiйних оцiнювачiв. Методи, якi застосовувались для визначення справедливої вартостi, включають метод ринкових порiвнянь, який вiдображає цiни останнiх операцiй стосовно аналогiчних об’єктiв нерухомостi, та дохiдний метод. Збiльшення вартостi будiвель та землi в результатi переоцiнки визнається безпосередньо в iнших сукупних доходах, за винятком тих випадкiв, коли воно сторнує зменшення вартостi в результатi попередньої переоцiнки, визнане у прибутку або збитку. Зменшення вартостi будiвель та землi в результатi переоцiнки визнається у прибутку або збитку, за винятком тих випадкiв, коли воно сторнує збiльшення вартостi в результатi попередньої переоцiнки, визнане безпосередньо в iнших сукупних доходах. Операцiйна оренда. Оренда майна, за якої орендодавець фактично зберiгає за собою ризики й вигоди, пов'язанi з правом власностi на об'єкт оренди, класифiкується як операцiйна оренда. У разi, якщо Банк є орендарем – платежi за договорами операцiйної оренди класифiкуються як витрати у тому перiодi, в якому вони виникли, й облiковуються у складi iнших операцiйних витрат. У разi, якщо Банк є орендодавцем – активи, що є предметом операцiйної оренди, вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан. Доходи по договорах операцiйної оренди класифiкуються як доходи у тому перiодi, в якому вони виникли, та вiдображаються у окремому звiтi про прибутки та збитки протягом строку оренди у складi iнших доходiв. Знос. Знос вiдображається у прибутку або збитку за прямолiнiйним методом протягом оцiненого строку корисного використання конкретних активiв. Знос нараховується з дати, коли основний засiб стає доступним для використання. Знос на землю не нараховується. Оцiненi строки корисного використання такi: • будiвлi – 25 – 50 рокiв; • офiснi меблi та приладдя – 5 – 10 рокiв; • електроннi системи та обладнання – 4 – 10 рокiв; • iнше (транспортнi засоби та iншi) – 6 – 10 рокiв. Витрати, понесенi на ремонт орендованих примiщень, визнаються як активи i вiдображаються у прибутку або збитку за прямолiнiйним методом протягом коротшого iз двох строкiв: строку оренди або строку корисного використання вiдремонтованих орендованих примiщень. Методи нарахування зносу, строки корисного використання та залишкова вартiсть переглядаються на звiтну дату i, якщо доцiльно, коригуються. Нематерiальнi активи. Нематерiальнi активи, придбанi Банком, вiдображаються за вартiстю придбання за вирахуванням накопиченої амортизацiї та збиткiв вiд зменшення корисностi. Отриманi лiцензiї на комп’ютерне програмне забезпечення капiталiзуються виходячи iз суми витрат на придбання та введення в експлуатацiю конкретного програмного забезпечення. Амортизацiя визнається у окремому звiтi про прибутки та збитки за прямолiнiйним методом протягом оцiненого строку корисного використання нематерiальних активiв з моменту, коли вони готовi до використання, оскiльки це найкраще вiдображає очiкувану модель використання майбутнiх економiчних вигод, втiлених у цьому активi. Оцiненi строки корисного використання нематерiальних активiв з обмеженими строками використання становлять вiд 1 до 10 рокiв. Методи нарахування амортизацiї, строки корисного використання та залишкова вартiсть переглядаються на звiтну дату i, якщо доцiльно, коригуються. Балансова вартiсть основних засобiв та нематерiальних активiв переглядається на кожну звiтну дату з метою визначення можливого перевищення балансової вартостi над вартiстю вiдновлення. Якщо балансова вартiсть активiв перевищує очiкувану вартiсть вiдновлення, їхня балансова вартiсть знижується до вартостi вiдновлення. Збитки вiд зменшення корисностi визнаються у вiдповiдному перiодi у окремому звiтi про прибутки та збитки. Пiсля визнання збиткiв вiд зменшення корисностi амортизацiя основних засобiв коригується в майбутнiх перiодах з метою розподiлення переглянутої вартостi активiв, за вирахуванням їхньої лiквiдацiйної вартостi (якщо вона iснує), на систематичнiй основi протягом строку їхнього корисного використання. Об’єкт основних засобiв та нематерiальних активiв припиняє визнаватися пiсля вибуття або коли бiльше не очiкується отримання майбутнiх економiчних вигiд вiд продовження використання цього активу. Результат вiд реалiзацiї основних засобiв, який розраховується як рiзниця мiж сумою отриманих коштiв i балансовою вартiстю активiв, визнається у окремому звiтi про прибутки та збитки. Незавершене будiвництво в облiку вiдображається за первiсною вартiстю. Пiсля завершення будiвництва активи включаються до класу будiвель i споруд за первiсною вартiстю. Незавершене будiвництво не амортизується до того часу, доки актив не буде готовий до використання. Iнвестицiйна нерухомiсть Необоротнi активи класифiкуються як iнвестицiйна нерухомiсть, якщо вони є нерухомiстю (землею, будiвлею чи частиною будiвлi або їх поєднанням), яка утримується Банком з метою отримання лiзингових (орендних) платежiв або отримання прибутку вiд збiльшення їх ринкової вартостi чи для досягнення обох цiлей. Пiд час первiсного визнання iнвестицiйної нерухомостi Банк оцiнює та вiдображає її в бухгалтерському облiку за первiсною вартiстю, яка включає цiну придбання цiєї нерухомостi та всi витрати, що безпосередньо пов’язанi з її придбанням. Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об’єкта iнвестицiйної нерухомостi вiдносяться на прибуток або збиток пiд час їх здiйснення. Пiсля первiсного визнання об’єкта iнвестицiйної нерухомостi, подальшу його оцiнку Банк здiйснює за її справедливою вартiстю. Прибуток або збиток вiд змiни в справедливiй вартостi iнвестицiйної нерухомостi визнається безпосередньо в прибутку або збитку. Фiнансовий лiзинг Оренда, за умовами якої вiдбувається передача всiх iстотних ризикiв та винагород, пов’язаних з володiнням активом, причому право власностi на об’єкт оренди може як перейти орендарю, так i залишитись у орендодавця. Визначення того, чи є оренда фiнансовою чи операцiйною, залежить вiд сутностi операцiї, а не вiд форми договору. Оренда класифiкується як фiнансовий лiзинг у випадку коли: • за умовами оренди володiння активом передається орендарю в кiнцi строку оренди; • орендар має можливiсть придбати актив за цiною, яка, як очiкується, буде значно нижчою за справедливу вартiсть на дату реалiзацiї цiєї можливостi, i на початку строку оренди iснує обґрунтована впевненiсть у тому, що така можливiсть буде реалiзована; • строк оренди становить бiльшу частину строку корисного використання активу, навiть у випадку коли право власностi не передається; • на початок строку оренди теперiшня вартiсть мiнiмальних орендних платежiв дорiвнює практично всiй справедливiй вартостi орендованого активу; та • орендованi активи належать до таких спецiалiзованих активiв, що лише орендар може використати їх, не здiйснюючи значних модифiкацiй. Банк як орендодавець визнає активи за угодами про фiнансову оренду у окремому звiтi про фiнансовий стан та подає їх як заборгованiсть клiєнтiв, первiсно оцiнює їх у сумi, яка дорiвнює сумi чистої iнвестицiї в оренду. У подальшому визнання фiнансових доходiв вiдбувається на основi моделi, яка вiдображає постiйну перiодичну ставку прибутку вiд чистої iнвестицiї Банку у фiнансову оренду. Iншi активи Iншi активи вiдображаються за вартiстю придбання за вирахуванням збиткiв вiд зменшення корисностi, за винятком стягнутої застави та активiв на продаж. Стягнута застава та активи на продаж оцiнюються за меншою з двох вартостей: за фактичною вартiстю або за чистою вартiстю реалiзацiї. Фактична вартiсть визначається за методом «перше надходження - перше вибуття» i включає витрати на придбання запасiв, виробничi та iншi витрати, понесенi на доставку запасiв до теперiшнього мiсцезнаходження та на приведення їх у теперiшнiй стан. Крiм того, фактична вартiсть включає вiдповiдну частку виробничих накладних витрат, що розрахована на основi звичайної виробничої потужностi пiдприємства. Чиста вартiсть реалiзацiї представляє собою оцiнену цiну продажу в ходi звичайної дiяльностi за вирахуванням оцiнених витрат на завершення виробництва та реалiзацiю. Визнання збиткiв вiд знецiнення активiв Фiнансовi активи, що вiдображаються за амортизованою вартiстю. Фiнансовi активи, що вiдображаються за амортизованою вартiстю, складаються, головним чином, з коштiв в iнших банках, кредитiв та заборгованостi клiєнтiв та iнших активiв. Керiвництво регулярно проводить аналiз кредитного портфеля на предмет наявностi ознак зменшення корисностi. Кредит (чи група кредитiв) вважається знецiненим та вiдображаються збитки вiд знецiнення, тiльки якщо iснує об’єктивний доказ знецiнення в результатi однiєї або кiлькох подiй, що сталися пiсля первiсного визнання активу, i ця подiя (чи подiї) впливають на оцiнку майбутнiх грошових потокiв по кредиту (або групi кредитiв), якi можуть бути достовiрно оцiненi. Об’єктивною ознакою зменшення корисностi фiнансових активiв може бути невиконання зобов’язання або порушення строку виконання зобов’язання з боку позичальника, порушення обов’язкових умов кредитних договорiв, реструктуризацiя кредиту або заборгованостi на умовах, якi б Банк не розглядав за iнших обставин, свiдчення того, що по вiдношенню до позичальника або емiтента буде iнiцiйований процес визнання його банкрутом, припинення iснування активного ринку для тих чи iнших цiнних паперiв, зменшення вартостi застави або iншi отриманi з вiдкритих ринкових джерел данi щодо групи активiв, такi, як погiршення платоспроможностi позичальникiв, або змiна економiчних умов, що корелюють з невиконанням зобов’язань позичальниками, що входять до зазначеної групи. Спочатку керiвництво оцiнює, чи iснують об’єктивнi ознаки зменшення корисностi по окремо взятих кредитах та заборгованостях, якi є iндивiдуально суттєвими, та по окремо взятих або в сукупностi кредитах та заборгованостях, що самi по собi не є iндивiдуально суттєвими. Якщо по оцiненому окремо кредиту об’єктивних ознак зменшення корисностi не iснує, незалежно вiд того, чи є вiн суттєвим, чи нi, цей кредит включається до групи однорiдних кредитiв з подiбними характеристиками кредитного ризику i в сукупностi вони оцiнюються на предмет зменшення корисностi. Кредити, якi оцiнюються окремо на предмет зменшення корисностi, i збиток вiд зменшення корисностi яких визнається або продовжує визнаватися, не включаються до колективної оцiнки зменшення корисностi. Якщо iснують об’єктивнi ознаки того, що був понесений збиток вiд зменшення корисностi кредиту, сума збитку оцiнюється як рiзниця мiж балансовою вартiстю кредита та приведеною вартiстю очiкуваних у майбутньому грошових потокiв, включаючи суми очiкуваного вiдшкодування по гарантiях та заставi (не включаючи майбутнi збитки, що не були понесенi), дисконтованi за первiсною ефективною процентною ставкою по кредиту. Передбаченi договором грошовi потоки та iсторiя збиткiв вiд кредитування, з урахуванням наявних даних, якi вiдображають поточнi економiчнi умови, забезпечують основу для оцiнки очiкуваних у майбутньому грошових потокiв. У деяких випадках наявнi данi, якi є необхiдними для оцiнки суми збитку вiд зменшення корисностi кредиту, можуть бути недостатнiми або такими, що вже не стосуються у повнiй мiрi обставин, що склалися. Таке може статися, коли позичальник зазнає фiнансових труднощiв i при цьому iснує лише незначна кiлькiсть даних щодо iсторiї кредитування подiбних позичальникiв. У таких випадках оцiнка збитку вiд зменшення корисностi здiйснюється керiвництвом на основi його досвiду та суджень. Припущення, що використовуються для оцiнки як суми, так i часу майбутнiх грошових потокiв, регулярно переглядаються з тим, щоб зменшити розбiжностi мiж оцiнкою збитку та фактичним збитком з урахуванням досвiду понесення збиткiв вiд кредитування. Сторнування збиткiв вiд зменшення корисностi кредитiв та заборгованостi визнаються у прибутку або збитку тiльки тодi, коли подальше збiльшення суми очiкуваного вiдшкодування може бути об’єктивно пов’язане з подiєю, яка сталася пiсля визнання збитку вiд зменшення корисностi. Фiнансовi активи, що вiдображаються за первiсною вартiстю. Фiнансовi активи, вiдображенi за первiсною вартiстю, включають iнструменти капiталу, якi не мають котирувань та входять до складу активiв, наявних для продажу. Цi активи не вiдображаються за справедливою вартiстю, оскiльки їх справедливу вартiсть неможливо оцiнити достовiрно. Для фiнансових активiв, якi вiдображаються за первiсною вартiстю, збитки вiд знецiнення визначаються як рiзниця мiж балансовою вартiстю фiнансового активу i теперiшньою вартiстю очiкуваних майбутнiх грошових потокiв, дисконтованих за поточною ринковою ставкою прибутку для аналогiчного фiнансового активу. Такi збитки вiд знецiнення не сторнуються. Банк облiковує збитки вiд знецiнення фiнансових активiв, що оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням рахунку резерву, а фiнансовi активи, якi оцiнюються за первiсною вартiстю, шляхом прямого списання. Фiнансовi активи, наявнi для продажу. Збитки вiд зменшення корисностi активiв, наявних для продажу, визнаються шляхом перенесення кумулятивного збитку, який був визнаний прямо в капiталi (в iншому сукупному доходi), до прибутку або збитку. Кумулятивний збиток, перенесений з iншого сукупного прибутку до прибутку або збитку – це рiзниця мiж вартiстю придбання за вирахуванням погашення основної суми заборгованостi та амортизацiї, та поточною справедливою вартiстю за вирахуванням збитку вiд зменшення корисностi, який ранiше був визнаний у прибутку або збитку. Для iнвестицiї в iнструменти капiталу, наявнi для продажу, значне або тривале зменшення справедливої вартостi порiвняно з вартiстю придбання є об’єктивною ознакою зменшення корисностi. Якщо у наступному перiодi справедлива вартiсть знецiненого боргового iнструмента, наявного для продажу, збiльшується, i це збiльшення може бути об’єктивно пов’язане з подiєю, що сталася пiсля визнання збитку вiд зменшення корисностi у прибутку або збитку, тодi збиток вiд зменшення корисностi сторнується, при цьому сума сторнування визнається у прибутку або збитку. Однак будь-яке подальше вiдшкодування справедливої вартостi знецiненого iнструмента капiталу, наявного для продажу, визнається в iнших сукупних доходах. Нефiнансовi активи Iншi нефiнансовi активи, крiм вiдстрочених податкiв, оцiнюються на кожну звiтну дату на предмет iснування ознак знецiнення. Сумою очiкуваного вiдшкодування нефiнансових активiв є бiльша з двох оцiнок: справедлива вартiсть мiнус витрати на реалiзацiю або вартiсть використання активу. При оцiнцi вартостi використання активу оцiненi майбутнi грошовi потоки дисконтуються до їх приведеної вартостi з використанням ставки дисконту до оподаткування, що вiдображає поточнi ринковi оцiнки вартостi грошових коштiв у часi та ризики, властивi певному активу. Сума очiкуваного вiдшкодування активу, який самостiйно не генерує надходження грошових коштiв незалежно вiд надходжень вiд iнших активiв, визначається по одиницi, що генерує грошовi кошти, до якої вiдноситься цей актив. Збиток вiд знецiнення визнається у випадках, коли балансова вартiсть активу або його одиницi, що генерує грошовi кошти, перевищує суму його вiдшкодування. Усi збитки вiд знецiнення нефiнансових активiв визнаються у прибутку або збитку i сторнуються тiльки тодi, коли змiнюються оцiнки, що застосовувалися для визначення суми очiкуваного вiдшкодування. Збиток вiд знецiнення сторнується тiльки тодi, коли балансова вартiсть активу, пiсля вiдновлення корисностi, не перевищує балансову вартiсть, яка була б визначена, за вирахуванням зносу або амортизацiї, якби не був визнаний збиток вiд зменшення корисностi. Резерви за зобов’язаннями Резерви за зобов’язаннями визнаються у окремому звiтi про фiнансовий стан, коли Банк має юридичне або конструктивне зобов’язання в результатi подiї, що сталася у минулому, i коли iснує вiрогiднiсть того, що погашення даного зобов’язання призведе до зменшення економiчної вигоди. Якщо наслiдки погашення є суттєвими, сума резервiв визначається шляхом дисконтування очiкуваних у майбутньому грошових потокiв з використанням ставки без урахування оподаткування, що вiдображає поточнi ринковi оцiнки вартостi грошових коштiв у часi i, коли це доречно, ризики, властивi конкретному зобов’язанню. Резерв на реструктуризацiю визнається, коли Банк затверджує детальний та офiцiйний план реструктуризацiї, i реструктуризацiя або вже почалася, або була оголошена публiчно. Резерв по майбутнiх операцiйних витратах не створюється. Статутний капiтал Внески до статутного капiталу визнаються за первiсною вартiстю. Простi акцiї класифiкуються як власний капiтал. Акумульованi витрати, безпосередньо пов’язанi з випуском простих акцiй, визнаються як вирахування з власного капiталу, за вирахуванням будь-яких податкових впливiв. Привiлейованi акцiї, що пiдлягають погашенню та по яких дивiденди виплачуються обов’язково, визнаються як зобов’язання. Набуття права власностi на акцiї власної емiсiї Банку вираховується безпосередньо з капiталу. Прибуток чи збиток, що виникає в результатi придбання, продажу, випуску або анулювання власних акцiй Банку, не вiдображається у складi прибутку чи збитку. Балансова вартiсть статутного капiталу враховує вплив гiперiнфляцiї, накопичений до 2001 року. Дивiденди – Дивiденди за простими акцiями вiдображаються як розподiл накопиченого нерозподiленого прибутку у тому перiодi, коли вони були оголошенi. Дивiденди за привiлейованими акцiями оголошуються i нараховуються виходячи з мiнiмальної суми дивiдендiв, якi необхiдно виплачувати згiдно з умовами Статуту Банку, i яка не може бути меншою, нiж 5.0% вiд номiнальної вартостi привiлейованих акцiй. Згiдно з МСБО 10 «Подiї пiсля звiтної дати» дивiденди, якi були оголошенi пiсля дати балансу, вважаються подiєю пiсля звiтної дати та розкриваються вiдповiдно. Банк може оголошувати та виплачувати дивiденди тiльки згiдно з правилами та положеннями законодавства України. Iнший додатковий капiтал та емiсiйнi рiзницi Iнший додатковий капiтал виникає при отриманнi додаткових внескiв вiд акцiонерiв, при отриманнi компенсацiй вiд отриманих гарантiй, та при операцiях з акцiонерами, в результатi яких сума по контракту вiдрiзняється вiд справедливої вартостi об’єкту продажу. Емiсiйнi рiзницi виникають при перевищеннi суми внесених коштiв над номiнальною вартiстю випущених акцiй. Прибутки та збитки вiд реалiзацiї власних акцiй вiдносяться до емiсiйних рiзниць. Резерви переоцiнки Резерви, вiдображенi у складi капiталу (iнших сукупних доходiв) у окремому звiтi про фiнансовий стан Банку, включають резерв переоцiнки, який включає змiни справедливої вартостi фiнансових активiв, доступних для продажу, та резерв переоцiнки будiвель та землi. Зобов’язання кредитного характеру У ходi звичайної дiяльностi Банк приймає на себе зобов’язання кредитного характеру, що включають зобов’язання по невикористаних позиках, акредитивах та гарантiях, а також пропонує iншi форми кредитного забезпечення. Фiнансовi гарантiї – це договори, за якими Банк зобов’язаний здiйснювати певнi платежi, якi вiдшкодовують власнику фiнансової гарантiї збитки, понесенi в результатi того, що певний дебiтор не змiг здiйснити платiж у строки, передбаченi умовами боргового iнструмента. Банк облiковує договори гарантiї як потенцiйнi зобов’язання до того часу, поки необхiднiсть для Банку виплатити кошти за гарантiєю не стане вiрогiдною. Отже, резерв на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi гарантiй та наданих зобов’язань кредитного характеру визнаються тодi, коли збитки вважаються вiрогiдними i можуть бути достовiрно оцiненi. Визнання доходiв i витрат Процентнi доходи i витрати визнаються у прибутку або збитку iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка. При знецiненнi фiнансового активу або групи аналогiчних фiнансових активiв у результатi виникнення збитку вiд знецiнення процентнi доходи у подальшому визнаються з використанням процентної ставки, яка використовувалася для дисконтування майбутнiх грошових потокiв з метою визначення збитку вiд знецiнення. Дисконти i премiї по фiнансових iнструментах за справедливою вартiстю, з вiдображенням переоцiнки як прибутку або збитку, не амортизуються та визнаються у складi прибуткiв та збиткiв вiд цих фiнансових iнструментiв. Комiсiї за надання кредитiв, за обслуговування кредитiв та iншi комiсiї, якi вважаються складовою частиною загальної прибутковостi кредитiв, а також iншi витрати на здiйснення операцiї вiдображаються як неамортизованi дисконти/премiї та амортизуються на процентний дохiд протягом оцiненого строку корисного використання фiнансового iнструмента iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка. Аналогiчний пiдхiд застосовується й для депозитiв – витрати на операцiю входять до складу амортизованої вартостi депозитiв та амортизуються на процентнi витрати iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка. Для iнструментiв, якi не мають прогнозованих грошових потокiв, таких як вiдновлювальнi кредитнi лiнiї, овердрафти та депозити до запитання, комiсiї та витрати на операцiї, що тiсно пов’язанi з такими iнструментами, не входять до складу їх амортизованої вартостi. Цi комiсiї та витрати на операцiї вiдображаються на рахунках майбутнiх доходiв та витрат та амортизуються за прямолiнiйним методом протягом дiї фiнансових iнструментiв. Iншi комiсiї та iншi доходи i витрати визнаються у прибутку або збитку на дату надання вiдповiдної послуги. Виплати на персонал Витрати на заробiтну плату, витрати на єдиний соцiальний внесок до Державного пенсiйного фонду України, оплачуванi щорiчнi вiдпустки, виплати за листками непрацездатностi, премiї, а також негрошовi винагороди нараховуються в тому роцi, у якому вiдповiднi послуги надавалися працiвниками. Банк згiдно iз законодавством України здiйснює перерахування єдиного соцiального внеску до Державного пенсiйного фонду України, що розраховується як вiдсоток вiд поточної валової заробiтної плати.. Кошти, що перераховуються до Державного пенсiйного фонду України, визнаються витратами Банку в мiру їх здiйснення. Крiм того, згiдно з Пенсiйною угодою, укладеною мiж Банком та недержавним пенсiйним фондом, Банк зобов’язаний щомiсяця здiйснювати вiдрахування недержавному пенсiйному фонду. Такi вiдрахування становлять 0.01% вiд основної заробiтної плати працiвникiв, якi працюють у Банку понад один рiк. Суми вiдрахувань вiдносяться на витрати у тому перiодi, в якому вони здiйснюються, у складi витрат на персонал та адмiнiстративних та iнших витрат. В складi витрат на утримання персоналу вiдображаються витрати на формування резервiв на оплату вiдпусток та виплату премiй. Банк не має жодних iнших зобов’язань за виплатами пiсля звiльнення працiвникiв або iнших iстотних виплат, якi потребують нарахування. Оподаткування Витрати з податку на прибуток представляють собою суму витрат з поточного та вiдстроченого податкiв. Витрати за поточним податком на прибуток базуються на оподатковуваному прибутку за рiк. Оподатковуваний прибуток вiдрiзняється вiд фiнансового прибутку до оподаткування, вiдображеного у окремому звiтi про прибутки та збитки, оскiльки не включає статей доходiв або витрат, якi оподатковуються або вiдносяться на витрати в iншi роки, а також виключає статтi, якi нiколи не оподатковуються i не вiдносяться на витрати в цiлях оподаткування. Витрати Банку за поточними податками розраховуються з використанням податкових ставок, якi дiяли протягом звiтного перiоду. Вiдстрочений податок на прибуток – це податок, який, як очiкується, повинен бути сплачений або вiдшкодований за рiзницями мiж балансовою вартiстю активiв та зобов’язань у окремiй фiнансовiй звiтностi та вiдповiдною податковою базою, яка використовується при розрахунках оподатковуваного прибутку та облiковується за методом балансових зобов’язань. Вiдстроченi податковi зобов’язання, як правило, визнаються по вiдношенню до всiх оподатковуваних тимчасових рiзниць, а вiдстроченi податковi активи визнаються з урахуванням ймовiрностi отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути реалiзованi тимчасовi рiзницi, якi вiдносяться на витрати. Такi активи i зобов’язання не визнаються, якщо тимчасовi рiзницi виникають у результатi гудвiлу або внаслiдок первiсного визнання (крiм випадкiв об’єднання компанiй) iнших активiв та зобов’язань у рамках операцiї, яка не впливає на розмiр податкового чи бухгалтерського прибутку. Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну звiтну дату та зменшується у тiй мiрi, в якiй бiльше не iснує ймовiрностi того, що буде отриманий оподатковуваний прибуток, якого буде достатньо для повного або часткового вiдшкодування такого активу. Вiдстрочений податок визнається у окремому звiтi про прибутки та збитки, крiм тих випадкiв коли вiн пов’язаний зi статтями, якi безпосередньо вiдносяться до статей капiталу, при цьому вiдстрочений податок також визнається у складi капiталу. Вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов’язання з податку на прибуток взаємно залiковуються та вiдображаються згорнуто у окремому звiтi про фiнансовий стан, коли: • Банк має юридично закрiплене право погасити поточнi податковi активи з податку на прибуток за рахунок поточних податкових зобов’язань; та • вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов’язання з податку на прибуток вiдносяться до податку на прибуток, який стягується одним i тим самим податковим органом з одного i того самого податкового суб’єкта. В Українi також iснують iншi податки, якими обкладається дiяльнiсть Банку. Цi податки включенi як компонент операцiйних витрат у окремому звiтi про прибутки та збитки.

Банк надає послуги підприємствам та організаціям різних галузей економіки, державним органам та фізичним особам. Ці послуги включають надання позик клієнтам, залучення депозитів, інвестиції у цінні папери, здійснення платежів на території України і за кордон та обмін валют. Одним з джерел доходів Банку є процентні доходи від: ? кредитування населення, підприємств і організацій; ? розміщення коштів на міжбанківському ринку. Доходи від кредитів, наданих клієнтам залишаються основним джерелом процентних доходів. Так на 01.01.2019 року обсяг кредитів становив 35 791 млн.грн., за якими було отримано процентних доходів в сумі 1 803 млн.грн. (97% всіх процентних доходів). Процентні доходи від розміщення коштів на міжбанківському ринку склали 3% всіх процентних доходів та становили на 01.01.2019 року 50 млн.грн. Іншим джерелом доходів Банку є комісійні доходи (на 01.01.2019 року становили 924 млн.грн.) від: ? РКО та платіжних послуг; ? операцій з іноземною валютою та банківськими металами; ? кредитного обслуговування; ? операцій з цінними паперами та збереження цінностей; ? позабалансових операцій. Структура комісійних доходів розподілена наступним чином: 91% всіх комісій – це доходи від наданих розрахунково-касових послуг та обслуговування кредитних рахунків, які на 01.01.2019 року становили 837 млн.грн. Іншими вагомими джерелами комісійних доходів Банку є комісійні доходи від операцій з іноземною валютою та банківськими металами (48 млн.грн. або 5% комісій) та інші комісійні доходи від обслуговування населення, підприємств та організацій (39 млн.грн. або 4% комісій). Основними клієнтами, від яких ПАТ «Укрсоцбанк» отримує доходи є наступні: в складі процентних доходів: ТОВ "Вог Рітейл", ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз ", ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", ПАТ «Азот», ТОВ "ПРЕСТИЖ-ІНВЕСТ ГРУП", АТ "ХАРП", ПАТ "Оболонь", ТОВ "ЕКО", ПАТ "ВГП", ТОВ "Тітан"; в складі комісійних доходів: ТОВ "ЕПІЦЕНТР К", ТОВ "ПОСТ ФІНАНС", ТОВ "ЄВРОНЕТ УКРАЇНА", ТОВ "МЕДГАРАНТ", ТОВ "КОНТЕ УКРАЇНА", ПАТ"РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД", ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ", ТОВ "Спецтехоснастка". Основним джерелом формування ресурсної бази Банку є кошти, залучені від банків та клієнтів, які на 01.01.2019 року складали 12 599 млн.грн., з яких кошти банків –9 942 млн.грн. На звітну дату структура ресурсної бази мала наступний розподіл: ? кошти, залучені на міжбанківському ринку – 78,9% ? кошти клієнтів становлять – 21,1%.

За останнi 5 рокiв фiнансовi iнвестицiї Банку в державнi цiннi папери склали 3.6 млрд.грн., депозитнi сертифiкати Нацiонального банку України 272.8 млрд.грн., акцiї ПрАТ "ФЕРРОТРЕЙД IНТЕРНЕШНЛ" 0,75 млрд.грн. Вiдчуження фiнансових iнвестицiй за останнi 5 рокiв : державнi цiннi папери склали 3.6 млрд.грн., корпоративнi облiгацiї 0,16 млрд.грн., iнвестицiйнi сертифiкати 0,17 млрд.грн., iншi пайовi цiннi папери 6,6 млн.грн. Iншi фiнансовi iнвестицiї утримувались до погашення або списувались за рахунок сформованих резервiв. У звiтному перiодi Банком, як i планувалось, здiйснювались iнвестицiї головним чином в програмне забезпечення (153.8 млн. грн.), придбання касового обладнання (20,7 млн. грн.), обладнання для teller (16,4 млн. грн).

Основнi засоби вiдображаються за моделлю собiвартостi (вартiстю придбання за вирахуванням накопиченого зносу та збиткiв вiд зменшення корисностi), за винятком будiвель та землi, якi вiдображаються за моделлю переоцiнки. Нерухомiсть Банку (будiвлi та земля) вiдображена за справедливою вартiстю.

Протягом останніх років Україна знаходилась у стані політичних та економічних потрясінь. Крим, автономна республіка у складі України, був фактично анексований Російською Федерацією. У 2016-2017 роках продовжувався збройний конфлікт із сепаратистами у деяких районах Луганської та Донецької областей. Ці події призвели до зростання рівня інфляції, девальвації національної валюти щодо основних іноземних валют, зменшення ВВП, неліквідності та волатильності фінансових ринків. У 2017 році індекс інфляції становив 14.4% у порівнянні із 13.9% у 2016 році. Українська економіка продовжувала відновлюватись від економічної та політичної кризи попередніх років, що призвело до поступового зростання реального ВВП приблизно на 2.5% (2016: 2.4%) і стабілізації національної валюти. Із точки зору торгівлі, економіка переорієнтовувалась на ринок Європейського Союзу («ЄС»), що стало результатом підписаної Угоди про асоціацію з ЄС у січні 2016 року, яка створила Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі («ПВЗВТ»). За цією угодою Україна зобов’язалась гармонізувати свої правила, норми та стандарти торгівлі з відповідними положеннями ЄС, поступово зменшувати імпортні мита для товарів із країн-членів ЄС та відмінити експортні мита протягом 10-річного перехідного періоду. Впровадження ПВЗВТ розпочалось із 1 січня 2017 року. В свою чергу Російська Федерація запровадила торгове ембарго або імпортні мита на основні українські продукти експорту. У відповідь Україна запровадила аналогічні заходи до російської продукції. У березні 2015 року Україна підписала угоду про чотирирічну програму розширеного фінансування («ПРФ») із Міжнародним валютним фондом («МВФ»), яка триватиме до березня 2019 року. Загальна сума за програмою становить 17.5 мільярда доларів США, з яких на цей час Україна отримала лише 8.7 мільярда доларів США. У вересні 2017 року Україна успішно випустила єврооблігації на суму 3 мільярда доларів США, із яких 1.3 мільярда доларів США становить нове фінансування, а решта суми призначена для рефінансування облігацій, які підлягають погашенню у 2019 році. НБУ очікує, що Україна отримає ще 3.5 мільярда доларів США від МВФ у 2018 році. Щоб отримати наступні транші, уряд України повинен впровадити певні ключові реформи, включно з такими сферами як пенсійна система, антикорупційне законодавство та приватизація. Подальша стабілізація економічної та політичної ситуації залежить, великою мірою, від успіху українського уряду, при цьому подальший розвиток економічної та політичної ситуації на разі складно передбачити.

Опис обраної облiкової полiтики. Далi наведено основнi принципи облiкової полiтики, що були застосованi пiд час пiдготовки окремої фiнансової звiтностi: Дочiрнi пiдприємства Дочiрнє пiдприємство – суб’єкт господарювання, зокрема некорпоративний суб’єкт господарювання, наприклад партнерство, що його контролює iнший суб’єкт господарювання (вiдомий як материнське пiдприємство). Iнвестор, незалежно вiд характеру своєї участi у пiдприємствi (об’єктi iнвестування), визначає, чи виконує вiн роль материнського пiдприємства, за допомогою оцiнки факту наявностi контролю над вiдповiдним об’єктом iнвестицiй. Iнвестор контролює об’єкт iнвестування, коли для нього виникають ризики або права щодо змiнних результатiв дiяльностi об’єкта iнвестування i вiн має здатнiсть використовувати свої повноваження щодо об’єкта iнвестування для впливу на свої результати. Таким чином, iнвестор володiє контролем над пiдприємством-об’єктом iнвестування лише за умови виконання усiх перелiчених нижче умов: (a) вiн має владнi повноваження щодо об’єкта iнвестування; (б) для нього iснують ризики або права щодо змiнних результатiв дiяльностi об’єкта iнвестування; та (в) вiн має здатнiсть використовувати свої владнi повноваження щодо об’єкта iнвестування для впливу на свої результати. Iнвестицiї в дочiрнi компанiї в окремiй фiнансовiй звiтностi вiдображаються на дату балансу за їх первiсною вартiстю з урахуванням зменшення корисностi. Операцiї в iноземних валютах Окрема фiнансова звiтнiсть Банку представлена в українськiй гривнi, валютi основного економiчного середовища, в якому веде свою операцiйну дiяльнiсть Банк (його функцiональнiй валютi). Монетарнi активи та зобов’язання, вираженi у валютах, якi вiдрiзняються вiд функцiональної валюти Банку (iноземних валютах), перераховуються в українську гривню за вiдповiдними офiцiйними курсами обмiну валют, якi дiють на звiтну дату. Доходи i витрати в iноземнiй валютi вiдображаються за офiцiйним курсом, що дiяв на дату їх виникнення, а не на дату розрахункiв, а при застосуваннi касового методу – за курсом на день розрахунку. Рiзницi мiж договiрним обмiнним курсом за певною операцiєю в iноземнiй валютi та офiцiйним курсом Нацiонального банку України на дату такої операцiї включаються до результату вiд операцiй з iноземною валютою. Визнання та оцiнка фiнансових iнструментiв Банк визнає фiнансовi активи та зобов’язання у своєму окремому звiтi про фiнансовий стан тодi, коли вiн стає стороною контрактних зобов’язань стосовно даного iнструменту. Операцiї зi звичайного придбання та реалiзацiї фiнансових активiв та зобов’язань визнаються з використанням облiку за датою розрахунку. Усi iншi операцiї з придбання або продажу фiнансових iнструментiв визнаються тодi, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фiнансового iнструменту. Згiдно з положеннями МСБО 39, фiнансовi активи класифiкуються як фiнансовi активи за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки як прибутку або збитку, кредити наданi i дебiторська заборгованiсть, iнвестицiї, утримуванi до погашення, або фiнансовi активи, наявнi для продажу. Фiнансовi активи та зобов’язання первiсно визнаються за справедливою вартiстю плюс, у випадку якщо фiнансовий актив чи фiнансове зобов’язання визнаються не за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки як прибутку або збитку, понесенi витрати на проведення операцiї, якi безпосередньо стосуються придбання або випуску даного фiнансового активу або фiнансового зобов’язання. В подальшому фiнансовi активи та зобов'язання вiдображаються за справедливою вартiстю, первiсною вартiстю або амортизованою вартiстю залежно вiд їх класифiкацiї. Облiкова полiтика щодо подальшої переоцiнки фiнансових iнструментiв розкривається нижче у вiдповiдних пiдроздiлах основних принципiв облiкової полiтики. Основнi методи оцiнки фiнансових iнструментiв Справедлива вартiсть визначається як цiна, яка була б отримана у результатi продажу активу або сплачена у результатi передачi зобов’язання у звичайнiй операцiї мiж учасниками ринку на дату оцiнки, незалежно вiд того, чи пiдлягає ця цiна безпосередньому спостереженню або оцiнцi iз використанням iншої методики оцiнки. Пiд час оцiнки справедливої вартостi активу або зобов’язання Банк бере до уваги характеристики вiдповiдного активу або зобов’язання так, якби учасники ринку враховували цi характеристики пiд час визначення цiни активу або зобов’язання на дату оцiнки. На такiй основi визначається справедлива вартiсть для цiлей оцiнки та/або розкриття iнформацiї у цiй окремiй фiнансовiй звiтностi, за виключенням операцiй оренди, якi входять у сферу застосування МСБО 17, та оцiнок, якi мають певну схожiсть зi справедливою вартiстю, але не є справедливою вартiстю, такi як чиста вартiсть реалiзацiї згiдно з МСБО 2 або вартiсть пiд час використання згiдно з МСБО 36. Окрiм того, для цiлей окремої фiнансової звiтностi оцiнки справедливої вартостi розподiляються за категорiями на Рiвнi 1, 2 або 3 у залежностi вiд того, наскiльки вхiднi данi, використанi для оцiнок справедливої вартостi, пiддаються спостереженню, i важливостi таких вхiдних даних для оцiнки справедливої вартостi у цiлому, якi можна викласти таким чином: • вхiднi данi Рiвня 1 являють собою цiни котирування (без коригування) на активних ринках на iдентичнi активи або зобов’язання, до яких Банк може мати доступ на дату оцiнки; • вхiднi данi Рiвня 2 являють собою вхiднi данi (окрiм цiн котирування, вiднесених до Рiвня 1), якi можна спостерiгати для активу чи зобов’язання, прямо або опосередковано; та • вхiднi данi Рiвня 3 являють собою вхiднi данi для активу чи зобов’язання, яких немає у вiдкритому доступi. Первiсна вартiсть ? це сума сплачених грошових коштiв чи їх еквiвалентiв, або справедлива вартiсть iнших ресурсiв, наданих для придбання активу на дату придбання, яка включає витрати на проведення операцiї. Оцiнка за первiсною вартiстю застосовується до iнвестицiй в iнструменти капiталу, якi не мають ринкових котирувань i справедлива вартiсть яких не може бути достовiрно визначена. Витрати на проведення операцiї ? витрати, притаманнi придбанню, випуску або вибуттю фiнансового активу чи зобов'язання i якi не були б понесенi, якби операцiя не вiдбулася. Витрати на проведення операцiї не включають премiй або дисконтiв за борговими iнструментами, витрат на фiнансування, внутрiшнiх адмiнiстративних витрат чи витрат на зберiгання. Амортизована вартiсть ? це сума, за якою фiнансовий актив чи зобов'язання оцiнюється пiд час первiсного визнання, мiнус виплати основної суми, плюс нарахованi вiдсотки, плюс (або мiнус) накопичена амортизацiя рiзницi мiж первiсною вартiстю та сумою погашення iз застосуванням методу ефективної процентної ставки, а для фiнансових активiв ? мiнус будь-яке зменшення вартостi внаслiдок знецiнення. Метод ефективної процентної ставки ? метод обчислення амортизованої вартостi фiнансового активу або фiнансового зобов'язання та розподiлу процентних доходiв чи витрат на вiдповiдний перiод. Ефективна процентна ставка ? це ставка, за якою очiкуванi майбутнi грошовi виплати або надходження (без урахування майбутнiх збиткiв) дисконтуються протягом очiкуваного термiну дiї фiнансового iнструменту, або, у вiдповiдних випадках, протягом коротшого термiну, до чистої балансової вартостi фiнансового активу або фiнансового зобов'язання. Прибутки та збитки вiд подальшої оцiнки ? прибуток або збиток в результатi змiни справедливої вартостi фiнансового iнструмента, класифiкованого як фiнансовий iнструмент, що облiковується за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, визнається у прибутках або збитках. Прибуток або збиток вiд змiни справедливої вартостi фiнансового активу в портфелi на продаж, визнається безпосередньо в iнших сукупних доходах (за винятком збиткiв вiд зменшення корисностi i прибуткiв та збиткiв вiд курсових рiзниць по боргових фiнансових iнструментах, наявних для продажу) до моменту припинення визнання цього активу, коли кумулятивний прибуток або збиток, що ранiше був визнаний в iнших сукупних доходах, визнається у прибутку або збитку. Проценти, пов'язанi з фiнансовим активом, наявним для продажу, визнаються у прибутку або збитку у тому перiодi, в якому вони були заробленi, i розраховуються за методом ефективної процентної ставки. Прибуток або збиток вiд фiнансових активiв та зобов'язань, вiдображених за амортизованою вартiстю, визнається у прибутку або збитку перiоду, в якому вiдбувається припинення визнання фiнансового активу чи фiнансового зобов'язання або зменшується його кориснiсть, а також у процесi амортизацiї. Припинення визнання фiнансових активiв та зобов’язань Фiнансовi активи – фiнансовий актив (або, коли застосовується, частина фiнансового активу або частина групи аналогiчних фiнансових активiв) припиняє визнаватися, коли: • припиняють свою дiю контрактнi права на отримання грошових потокiв вiд даного фiнансового активу; • Банк передав свої права на отримання грошових потокiв вiд активу або зберiг право на отримання грошових потокiв вiд активу, але взяв на себе зобов’язання сплатити їх у повному обсязi без суттєвої затримки третiй сторонi на основi договору про передачу; та • Банк або (a) передав усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом, або (б) не передав i не зберiг усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом, а передав контроль над активом. Фiнансовий актив припиняє визнаватися, коли вiн був переданий i така передача квалiфiкується як припинення визнання. Передача вимагає, щоб Банк або: (a) передав контрактнi права на отримання грошових потокiв вiд даного активу; або (б) зберiг право на отримання грошових потокiв вiд активу, але взяв на себе зобов’язання сплатити їх третiй сторонi. Пiсля такої передачi Банк здiйснює оцiнку того, наскiльки вiн зберiг ризики та винагороди вiд володiння переданим активом. Якщо усi iстотнi ризики та винагороди були збереженi, актив залишається у окремому звiтi про фiнансовий стан. Якщо усi iстотнi ризики та винагороди були переданi, актив припиняє визнаватися. Якщо усi iстотнi ризики та винагороди не були нi збереженi, нi переданi, Банк здiйснює оцiнку на предмет того, чи зберiг вiн контроль над цим активом. Якщо вiн не зберiг контролю над активом, то такий актив припиняє визнаватися. У випадках, коли Банк зберiгає контроль над активом, вiн продовжує визнавати його пропорцiйно до своєї участi у даному активi. Фiнансовi зобов’язання – фiнансове зобов’язання припиняє визнаватися, коли воно виконане, анульоване або минає строк його дiї. У випадку, коли iснуюче фiнансове зобов’язання замiнюється на iнше вiд того самого кредитора на суттєво iнших умовах, або в умови iснуючого зобов’язання вносяться iстотнi коригування, то така замiна або коригування вважаються припиненням визнання первiсного зобов’язання та визнанням нового зобов’язання, а рiзниця вiдповiдної балансової вартостi визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки та окремому звiтi про сукупнi доходи та збитки. Грошовi кошти та їх еквiваленти Грошовi кошти та їх еквiваленти включають банкноти та монети у касi, залишки на рахунках (ностро) у Нацiональному банку України та iнших банках, не обмеженi для використання, та високолiквiднi фiнансовi активи з початковими строками погашення до трьох мiсяцiв iз несуттєвим ризиком змiн справедливої вартостi, та такi, що використовуються Банком в ходi управлiння короткостроковими зобов’язаннями. Кошти обов’язкових резервiв в Нацiональному банку України не вважаються еквiвалентом грошових коштiв у зв’язку з обмеженнями на зняття цих коштiв. Грошовi кошти та їх еквiваленти вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан за амортизованою вартiстю. Кошти в iнших банках У процесi своєї звичайної господарської дiяльностi Банк надає кошти або розмiщує депозити в iнших банках на рiзнi строки. Кошти, наданi банкам з фiксованими термiнами погашення, пiсля первiсного визнання оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної процентної ставки. Кошти, якi не мають фiксованих термiнiв погашення, облiковуються за амортизованою вартiстю вiдповiдно до очiкуваних дат погашення таких активiв. Суми, розмiщенi в банках, облiковуються за вирахуванням будь-якого резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення. Кредити та заборгованiсть клiєнтiв Кредити та заборгованiсть клiєнтiв являють собою фiнансовi активи, якi не є похiдними фiнансовими iнструментами, з фiксованими або такими, що можуть бути визначенi, платежами, якi не котируються на активному ринку, за виключенням активiв, якi класифiкуються як iншi категорiї фiнансових активiв. Кредити, наданi Банком, первiсно визнаються за справедливою вартiстю з урахуванням вiдповiдних витрат на проведення операцiї, якi безпосередньо стосуються придбання або створення таких фiнансових активiв. У випадку, коли справедлива вартiсть наданої компенсацiї вiдрiзняється вiд справедливої вартостi кредиту, наприклад, якщо кредит наданий за ставкою, нижчою за ринкову, рiзниця мiж справедливою вартiстю наданої компенсацiї та справедливою вартiстю кредиту визнається у складi окремого звiту про прибутки та збитки. У подальшому кредити вiдображаються за амортизованою вартiстю iз використанням методу ефективної процентної ставки. Кредити та заборгованiсть клiєнтiв вiдображаються за вирахуванням будь-якого резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення. Списання кредитiв – кредити списуються за рахунок резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення у випадку неможливостi їх повернення, включаючи випадки вилучення забезпечення за неплатежi. Кредити списуються пiсля того, як керiвництво використало усi наявнi у нього можливостi для повернення суми заборгованостi перед Банком. Подальше вiдшкодування ранiше списаних сум включається до складу iнших доходiв. Реструктуризацiя кредитної заборгованостi – проводиться Банком по можливостi, замiсть звернення стягнення на предмет застави, з метою запобiгання погiршенню якостi кредитного портфелю та створення сприятливих умов для виконання боргових зобов’язань позичальниками. Реструктуризацiя передбачає використання наступних методiв у рiзних комбiнацiях та послiдовностi, до яких вiдносяться: змiна графiку погашення основної суми та процентiв по кредиту; змiна номiнальної процентної ставки за кредитом; змiна кiнцевої дати погашення кредиту (пролонгацiя); капiталiзацiя простроченої суми по кредиту; капiталiзацiя строкових та прострочених вiдсоткiв; змiна валюти кредитної заборгованостi; переуступка або переведення заборгованостi по кредиту. Керiвництво постiйно аналiзує реструктуризованi кредити з тим, щоб переконатися та оцiнити можливiсть здiйснення позичальниками майбутнiх платежiв по вiдсотках та основнiй сумi заборгованостi за кредитом. Непродуктивнi кредити – кредитам надається статус непродуктивних, коли не виконуються зобов’язання iз виплати процентiв або основної суми кредиту i подальше вiдшкодування процентних доходiв є сумнiвним. Керiвництво Банку приймає рiшення щодо надання кредиту статусу непродуктивного i початку процесу його вiдшкодування у судовому порядку. Угоди про зворотний викуп та угоди про зворотний продаж (РЕПО) Цiннi папери, проданi за угодами про зворотний викуп (РЕПО), облiковуються як забезпеченi операцiї фiнансування, при цьому цiннi папери, проданi за договорами РЕПО, продовжують вiдображатися у окремому звiтi про фiнансовий стан, а зобов’язання контрагента включається до сум виплат за операцiями РЕПО у складi депозитiв i залишкiв коштiв в iнших банках або поточних рахункiв i депозитiв клiєнтiв залежно вiд ситуацiї. Рiзниця мiж цiною продажу i цiною зворотного викупу являє собою витрати на виплату процентiв i визнається у прибутку або збитку протягом строку дiї угоди про зворотний викуп за методом ефективної процентної ставки. Цiннi папери, придбанi за угодами про зворотний продаж («зворотне РЕПО»), облiковуються як суми до отримання за операцiями зворотного продажу у складi коштiв в iнших банках або кредитiв та заборгованостi клiєнтiв залежно вiд ситуацiї. Рiзниця мiж цiною придбання та цiною продажу являє собою процентний дохiд i визнається у прибутку або збитку протягом строку дiї угоди про зворотний продаж за методом ефективної процентної ставки. Якщо активи, придбанi за угодою про зворотний продаж, продаються третiм особам, зобов’язання щодо повернення цiнних паперiв облiковується як зобов’язання i оцiнюється за справедливою вартiстю. Похiднi фiнансовi iнструменти У ходi звичайної господарської дiяльностi Банк укладає рiзноманiтнi договори похiдних фiнансових iнструментiв, включаючи форварднi договори та свопи, призначенi для управлiння валютним ризиком та ризиком лiквiдностi, а також для цiлей торгiвлi. Похiднi фiнансовi iнструменти, укладенi Банком, не призначенi для хеджування i не квалiфiкуються для облiку хеджування. Похiднi фiнансовi iнструменти первiсно вiдображаються за справедливою вартiстю на дату укладення договору i в подальшому переоцiнюються до справедливої вартостi на кожну звiтну дату. Похiднi фiнансовi iнструменти вiдображаються як активи, коли їхня справедлива вартiсть має позитивне значення, i як зобов’язання, коли вiд’ємне. Похiднi фiнансовi iнструменти включаються до складу iнших фiнансових активiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток або iнших зобов’язань у окремому звiтi про фiнансовий стан. Прибутки та збитки, якi виникають вiд цих iнструментiв, включаються до складу результату вiд операцiй з iншими фiнансовими iнструментами, що облiковуються за справедливою вартiстю з визначенням результату переоцiнки у фiнансових результатах у окремому звiтi про прибутки та збитки. Справедлива вартiсть визначається у спосiб, який описано у Примiтцi (28). Похiднi iнструменти можуть бути вбудованi в iншу угоду («основний контракт»). Вбудований похiдний iнструмент вiдокремлюється вiд основного контракту та облiковується як похiдний iнструмент тiльки у випадку, якщо економiчнi характеристики та ризики основного контракту та вбудованого похiдного iнструменту не пов’язанi тiсно мiж собою, якщо окремий iнструмент з такими самими умовами, що i у вбудованого похiдного iнструмента, вiдповiдає визначенню похiдного iнструмента, та якщо комбiнований iнструмент не оцiнюється за справедливою вартiстю, з вiдображенням змiни справедливої вартостi у прибутку або збитку. Похiднi iнструменти, вбудованi у фiнансовi активи чи фiнансовi зобов’язання за справедливою вартiстю, з вiдображенням переоцiнки у прибутку або збитку, не вiдокремлюються. Цiннi папери в портфелi банку на продаж Цiннi папери в портфелi банку на продаж являють собою iнвестицiї у борговi iнструменти та капiтал, якi передбачається утримувати протягом невизначеного перiоду часу, i якi можуть бути проданi для покриття потреб лiквiдностi, або внаслiдок змiн процентних ставок та ринкових цiн. Такi iнвестицiї облiковуються за справедливою вартiстю. Прибутки або збитки вiд переоцiнки iнвестицiй, наявних до продажу, до справедливої вартостi вiдображаються у iнших сукупних доходах, за виключенням збиткiв вiд знецiнення та прибуткiв до тих пiр, поки вони не будуть реалiзованi, коли кумулятивний прибуток або збиток, первiсно визнаний в iнших сукупних доходах, виключається з капiталу та вiдноситься на прибуток або збиток за рiк. При цьому процентнi доходи, розрахованi за методом ефективної процентної ставки, вiдображаються у складi прибутку або збитку. Для визначення справедливої вартостi iнвестицiй, наявних для продажу, Банк використовує ринковi котирування. Якщо активний ринок для таких iнвестицiй вiдсутнiй, Банк визначає справедливу вартiсть, використовуючи методи оцiнки. Методи оцiнки включають використання останнiх ринкових операцiй мiж обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами, посилання на поточну справедливу вартiсть iншого, практично iдентичного iнструменту, дисконтування грошових потокiв та iншi вiдповiднi методи. У разi наявностi методу оцiнки, який зазвичай використовують учасники ринку для визначення цiни даного iнструменту, та коли iснують пiдтвердження, що цей метод забезпечує достовiрне визначення цiн, одержаних при фактичному проведеннi ринкових операцiй, Банк застосовує цей метод. Коли iснують об’єктивнi свiдчення того, що фiнансовi активи, наявнi для продажу, знецiнилися, кумулятивний збиток, який ранiше був визнаний у складi iнших сукупних доходiв, вилучається iз капiталу i визнається у складi прибутку або збитку. При цьому кумулятивний збиток розраховується як рiзниця мiж вартiстю придбання (зменшена на суму виплат основного боргу та амортизацiї) та поточною справедливою вартiстю, зменшеною на збитки вiд знецiнення, визнанi в прибутку або збитку. Сторнування збиткiв вiд знецiнення боргових iнструментiв, яке можна об’єктивно вiднести до подiї, яка сталася пiсля знецiнення, визнаного у складi прибутку або збитку, вiдображається у окремому звiтi про прибутки i збитки та окремому звiтi про сукупнi доходи та збитки за перiод. Сторнування збиткiв вiд знецiнення iнструментiв капiталу у окремому звiтi про прибутки i збитки та окремому звiтi про сукупнi доходи та збитки не здiйснюється. Кошти банкiв, кошти клiєнтiв, борговi цiннi папери, емiтованi Банком, та субординований борг Кошти банкiв, кошти клiєнтiв, борговi цiннi папери, емiтованi Банком, та субординований борг первiсно визнаються за справедливою вартiстю. У подальшому суми таких зобов’язань вiдображаються за амортизованою вартiстю, а будь-яка рiзниця мiж чистими надходженнями та вартiстю погашення визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки протягом перiоду дiї вiдповiдних запозичень iз використанням методу ефективної процентної ставки. Взаємозалiк Фiнансовi активи та фiнансовi зобов’язання взаємно зараховуються, а чистi суми вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан лише тодi, коли iснує юридично закрiплене право на взаємне зарахування визнаних сум та iснує намiр погасити їх на нетто-основi, або одночасно реалiзувати актив та погасити зобов’язання. Доходи i витрати не пiдлягають взаємозалiку у окремому звiтi про прибутки та збитки, за виключенням випадкiв коли це вимагається або дозволяється будь-яким стандартом бухгалтерського облiку або тлумаченням, причому такi випадки окремо розкриваються в облiковiй полiтицi Банку. Дорогоцiннi метали Дорогоцiннi метали вiдображаються за меншою з вартостей – за чистою вартiстю реалiзацiї або за вартiстю придбання. Чиста вартiсть реалiзацiї дорогоцiнних металiв оцiнюється на основi котирування ринкових цiн. Вартiсть придбання дорогоцiнних металiв визначається за методом «перше надходження – перше вибуття» (FIFO). Дорогоцiннi метали вiдображаються у складi iнших активiв. Основнi засоби та нематерiальнi активи Основнi засоби. Основнi засоби вiдображаються за моделлю собiвартостi (вартiстю придбання за вирахуванням накопиченого зносу та збиткiв вiд зменшення корисностi), за винятком будiвель та землi, якi вiдображаються за моделлю переоцiнки. Вартiсть основних засобiв включає витрати, безпосередньо пов’язанi з придбанням активу. Вартiсть активiв, створених за рахунок власних коштiв, включає вартiсть матерiалiв та витрати на оплату працi основних працiвникiв, iншi витрати, що безпосередньо вiдносяться на приведення активу в робочий стан, придатний для його цiльового використання, витрати на демонтаж та перевезення об’єктiв, на вiдновлення територiї, на якiй розмiщенi активи, та капiталiзованi витрати по вiдповiдних активах. Придбане програмне забезпечення, яке є складовою функцiональностi вiдповiдного обладнання, капiталiзується у складi вартостi цього обладнання. Будiвлi та земля вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан за їх переоцiненою вартiстю, яка становить справедливу вартiсть на дату переоцiнки, визначену на пiдставi ринкових даних у процесi оцiнки, здiйсненої професiйними експертами з оцiнки, за вирахуванням будь-якої подальшої накопиченої амортизацiї та наступних накопичених збиткiв вiд знецiнення. Переоцiнки здiйснюються з достатньою регулярнiстю, щоб запобiгти iснуванню значних розбiжностей мiж балансовою та справедливою вартiстю на дату окремого звiту про фiнансовий стан. Для визначення справедливої вартостi будiвель керiвництво залучає незалежних професiйних оцiнювачiв. Методи, якi застосовувались для визначення справедливої вартостi, включають метод ринкових порiвнянь, який вiдображає цiни останнiх операцiй стосовно аналогiчних об’єктiв нерухомостi, та дохiдний метод. Збiльшення вартостi будiвель та землi в результатi переоцiнки визнається безпосередньо в iнших сукупних доходах, за винятком тих випадкiв, коли воно сторнує зменшення вартостi в результатi попередньої переоцiнки, визнане у прибутку або збитку. Зменшення вартостi будiвель та землi в результатi переоцiнки визнається у прибутку або збитку, за винятком тих випадкiв, коли воно сторнує збiльшення вартостi в результатi попередньої переоцiнки, визнане безпосередньо в iнших сукупних доходах. Операцiйна оренда. Оренда майна, за якої орендодавець фактично зберiгає за собою ризики й вигоди, пов'язанi з правом власностi на об'єкт оренди, класифiкується як операцiйна оренда. У разi, якщо Банк є орендарем – платежi за договорами операцiйної оренди класифiкуються як витрати у тому перiодi, в якому вони виникли, й облiковуються у складi iнших операцiйних витрат. У разi, якщо Банк є орендодавцем – активи, що є предметом операцiйної оренди, вiдображаються у окремому звiтi про фiнансовий стан. Доходи по договорах операцiйної оренди класифiкуються як доходи у тому перiодi, в якому вони виникли, та вiдображаються у окремому звiтi про прибутки та збитки протягом строку оренди у складi iнших доходiв. Знос. Знос вiдображається у прибутку або збитку за прямолiнiйним методом протягом оцiненого строку корисного використання конкретних активiв. Знос нараховується з дати, коли основний засiб стає доступним для використання. Знос на землю не нараховується. Оцiненi строки корисного використання такi: • будiвлi – 25 – 50 рокiв; • офiснi меблi та приладдя – 5 – 10 рокiв; • електроннi системи та обладнання – 4 – 10 рокiв; • iнше (транспортнi засоби та iншi) – 6 – 10 рокiв. Витрати, понесенi на ремонт орендованих примiщень, визнаються як активи i вiдображаються у прибутку або збитку за прямолiнiйним методом протягом коротшого iз двох строкiв: строку оренди або строку корисного використання вiдремонтованих орендованих примiщень. Методи нарахування зносу, строки корисного використання та залишкова вартiсть переглядаються на звiтну дату i, якщо доцiльно, коригуються. Нематерiальнi активи. Нематерiальнi активи, придбанi Банком, вiдображаються за вартiстю придбання за вирахуванням накопиченої амортизацiї та збиткiв вiд зменшення корисностi. Отриманi лiцензiї на комп’ютерне програмне забезпечення капiталiзуються виходячи iз суми витрат на придбання та введення в експлуатацiю конкретного програмного забезпечення. Амортизацiя визнається у окремому звiтi про прибутки та збитки за прямолiнiйним методом протягом оцiненого строку корисного використання нематерiальних активiв з моменту, коли вони готовi до використання, оскiльки це найкраще вiдображає очiкувану модель використання майбутнiх економiчних вигод, втiлених у цьому активi. Оцiненi строки корисного використання нематерiальних активiв з обмеженими строками використання становлять вiд 1 до 10 рокiв. Методи нарахування амортизацiї, строки корисного використання та залишкова вартiсть переглядаються на звiтну дату i, якщо доцiльно, коригуються. Балансова вартiсть основних засобiв та нематерiальних активiв переглядається на кожну звiтну дату з метою визначення можливого перевищення балансової вартостi над вартiстю вiдновлення. Якщо балансова вартiсть активiв перевищує очiкувану вартiсть вiдновлення, їхня балансова вартiсть знижується до вартостi вiдновлення. Збитки вiд зменшення корисностi визнаються у вiдповiдному перiодi у окремому звiтi про прибутки та збитки. Пiсля визнання збиткiв вiд зменшення корисностi амортизацiя основних засобiв коригується в майбутнiх перiодах з метою розподiлення переглянутої вартостi активiв, за вирахуванням їхньої лiквiдацiйної вартостi (якщо вона iснує), на систематичнiй основi протягом строку їхнього корисного використання. Об’єкт основних засобiв та нематерiальних активiв припиняє визнаватися пiсля вибуття або коли бiльше не очiкується отримання майбутнiх економiчних вигiд вiд продовження використання цього активу. Результат вiд реалiзацiї основних засобiв, який розраховується як рiзниця мiж сумою отриманих коштiв i балансовою вартiстю активiв, визнається у окремому звiтi про прибутки та збитки. Незавершене будiвництво в облiку вiдображається за первiсною вартiстю. Пiсля завершення будiвництва активи включаються до класу будiвель i споруд за первiсною вартiстю. Незавершене будiвництво не амортизується до того часу, доки актив не буде готовий до використання. Iнвестицiйна нерухомiсть Необоротнi активи класифiкуються як iнвестицiйна нерухомiсть, якщо вони є нерухомiстю (землею, будiвлею чи частиною будiвлi або їх поєднанням), яка утримується Банком з метою отримання лiзингових (орендних) платежiв або отримання прибутку вiд збiльшення їх ринкової вартостi чи для досягнення обох цiлей. Пiд час первiсного визнання iнвестицiйної нерухомостi Банк оцiнює та вiдображає її в бухгалтерському облiку за первiсною вартiстю, яка включає цiну придбання цiєї нерухомостi та всi витрати, що безпосередньо пов’язанi з її придбанням. Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об’єкта iнвестицiйної нерухомостi вiдносяться на прибуток або збиток пiд час їх здiйснення. Пiсля первiсного визнання об’єкта iнвестицiйної нерухомостi, подальшу його оцiнку Банк здiйснює за її справедливою вартiстю. Прибуток або збиток вiд змiни в справедливiй вартостi iнвестицiйної нерухомостi визнається безпосередньо в прибутку або збитку. Фiнансовий лiзинг Оренда, за умовами якої вiдбувається передача всiх iстотних ризикiв та винагород, пов’язаних з володiнням активом, причому право власностi на об’єкт оренди може як перейти орендарю, так i залишитись у орендодавця. Визначення того, чи є оренда фiнансовою чи операцiйною, залежить вiд сутностi операцiї, а не вiд форми договору. Оренда класифiкується як фiнансовий лiзинг у випадку коли: • за умовами оренди володiння активом передається орендарю в кiнцi строку оренди; • орендар має можливiсть придбати актив за цiною, яка, як очiкується, буде значно нижчою за справедливу вартiсть на дату реалiзацiї цiєї можливостi, i на початку строку оренди iснує обґрунтована впевненiсть у тому, що така можливiсть буде реалiзована; • строк оренди становить бiльшу частину строку корисного використання активу, навiть у випадку коли право власностi не передається; • на початок строку оренди теперiшня вартiсть мiнiмальних орендних платежiв дорiвнює практично всiй справедливiй вартостi орендованого активу; та • орендованi активи належать до таких спецiалiзованих активiв, що лише орендар може використати їх, не здiйснюючи значних модифiкацiй. Банк як орендодавець визнає активи за угодами про фiнансову оренду у окремому звiтi про фiнансовий стан та подає їх як заборгованiсть клiєнтiв, первiсно оцiнює їх у сумi, яка дорiвнює сумi чистої iнвестицiї в оренду. У подальшому визнання фiнансових доходiв вiдбувається на основi моделi, яка вiдображає постiйну перiодичну ставку прибутку вiд чистої iнвестицiї Банку у фiнансову оренду. Iншi активи Iншi активи вiдображаються за вартiстю придбання за вирахуванням збиткiв вiд зменшення корисностi, за винятком стягнутої застави та активiв на продаж. Стягнута застава та активи на продаж оцiнюються за меншою з двох вартостей: за фактичною вартiстю або за чистою вартiстю реалiзацiї. Фактична вартiсть визначається за методом «перше надходження - перше вибуття» i включає витрати на придбання запасiв, виробничi та iншi витрати, понесенi на доставку запасiв до теперiшнього мiсцезнаходження та на приведення їх у теперiшнiй стан. Крiм того, фактична вартiсть включає вiдповiдну частку виробничих накладних витрат, що розрахована на основi звичайної виробничої потужностi пiдприємства. Чиста вартiсть реалiзацiї представляє собою оцiнену цiну продажу в ходi звичайної дiяльностi за вирахуванням оцiнених витрат на завершення виробництва та реалiзацiю. Визнання збиткiв вiд знецiнення активiв Фiнансовi активи, що вiдображаються за амортизованою вартiстю. Фiнансовi активи, що вiдображаються за амортизованою вартiстю, складаються, головним чином, з коштiв в iнших банках, кредитiв та заборгованостi клiєнтiв та iнших активiв. Керiвництво регулярно проводить аналiз кредитного портфеля на предмет наявностi ознак зменшення корисностi. Кредит (чи група кредитiв) вважається знецiненим та вiдображаються збитки вiд знецiнення, тiльки якщо iснує об’єктивний доказ знецiнення в результатi однiєї або кiлькох подiй, що сталися пiсля первiсного визнання активу, i ця подiя (чи подiї) впливають на оцiнку майбутнiх грошових потокiв по кредиту (або групi кредитiв), якi можуть бути достовiрно оцiненi. Об’єктивною ознакою зменшення корисностi фiнансових активiв може бути невиконання зобов’язання або порушення строку виконання зобов’язання з боку позичальника, порушення обов’язкових умов кредитних договорiв, реструктуризацiя кредиту або заборгованостi на умовах, якi б Банк не розглядав за iнших обставин, свiдчення того, що по вiдношенню до позичальника або емiтента буде iнiцiйований процес визнання його банкрутом, припинення iснування активного ринку для тих чи iнших цiнних паперiв, зменшення вартостi застави або iншi отриманi з вiдкритих ринкових джерел данi щодо групи активiв, такi, як погiршення платоспроможностi позичальникiв, або змiна економiчних умов, що корелюють з невиконанням зобов’язань позичальниками, що входять до зазначеної групи. Спочатку керiвництво оцiнює, чи iснують об’єктивнi ознаки зменшення корисностi по окремо взятих кредитах та заборгованостях, якi є iндивiдуально суттєвими, та по окремо взятих або в сукупностi кредитах та заборгованостях, що самi по собi не є iндивiдуально суттєвими. Якщо по оцiненому окремо кредиту об’єктивних ознак зменшення корисностi не iснує, незалежно вiд того, чи є вiн суттєвим, чи нi, цей кредит включається до групи однорiдних кредитiв з подiбними характеристиками кредитного ризику i в сукупностi вони оцiнюються на предмет зменшення корисностi. Кредити, якi оцiнюються окремо на предмет зменшення корисностi, i збиток вiд зменшення корисностi яких визнається або продовжує визнаватися, не включаються до колективної оцiнки зменшення корисностi. Якщо iснують об’єктивнi ознаки того, що був понесений збиток вiд зменшення корисностi кредиту, сума збитку оцiнюється як рiзниця мiж балансовою вартiстю кредита та приведеною вартiстю очiкуваних у майбутньому грошових потокiв, включаючи суми очiкуваного вiдшкодування по гарантiях та заставi (не включаючи майбутнi збитки, що не були понесенi), дисконтованi за первiсною ефективною процентною ставкою по кредиту. Передбаченi договором грошовi потоки та iсторiя збиткiв вiд кредитування, з урахуванням наявних даних, якi вiдображають поточнi економiчнi умови, забезпечують основу для оцiнки очiкуваних у майбутньому грошових потокiв. У деяких випадках наявнi данi, якi є необхiдними для оцiнки суми збитку вiд зменшення корисностi кредиту, можуть бути недостатнiми або такими, що вже не стосуються у повнiй мiрi обставин, що склалися. Таке може статися, коли позичальник зазнає фiнансових труднощiв i при цьому iснує лише незначна кiлькiсть даних щодо iсторiї кредитування подiбних позичальникiв. У таких випадках оцiнка збитку вiд зменшення корисностi здiйснюється керiвництвом на основi його досвiду та суджень. Припущення, що використовуються для оцiнки як суми, так i часу майбутнiх грошових потокiв, регулярно переглядаються з тим, щоб зменшити розбiжностi мiж оцiнкою збитку та фактичним збитком з урахуванням досвiду понесення збиткiв вiд кредитування. Сторнування збиткiв вiд зменшення корисностi кредитiв та заборгованостi визнаються у прибутку або збитку тiльки тодi, коли подальше збiльшення суми очiкуваного вiдшкодування може бути об’єктивно пов’язане з подiєю, яка сталася пiсля визнання збитку вiд зменшення корисностi. Фiнансовi активи, що вiдображаються за первiсною вартiстю. Фiнансовi активи, вiдображенi за первiсною вартiстю, включають iнструменти капiталу, якi не мають котирувань та входять до складу активiв, наявних для продажу. Цi активи не вiдображаються за справедливою вартiстю, оскiльки їх справедливу вартiсть неможливо оцiнити достовiрно. Для фiнансових активiв, якi вiдображаються за первiсною вартiстю, збитки вiд знецiнення визначаються як рiзниця мiж балансовою вартiстю фiнансового активу i теперiшньою вартiстю очiкуваних майбутнiх грошових потокiв, дисконтованих за поточною ринковою ставкою прибутку для аналогiчного фiнансового активу. Такi збитки вiд знецiнення не сторнуються. Банк облiковує збитки вiд знецiнення фiнансових активiв, що оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням рахунку резерву, а фiнансовi активи, якi оцiнюються за первiсною вартiстю, шляхом прямого списання. Фiнансовi активи, наявнi для продажу. Збитки вiд зменшення корисностi активiв, наявних для продажу, визнаються шляхом перенесення кумулятивного збитку, який був визнаний прямо в капiталi (в iншому сукупному доходi), до прибутку або збитку. Кумулятивний збиток, перенесений з iншого сукупного прибутку до прибутку або збитку – це рiзниця мiж вартiстю придбання за вирахуванням погашення основної суми заборгованостi та амортизацiї, та поточною справедливою вартiстю за вирахуванням збитку вiд зменшення корисностi, який ранiше був визнаний у прибутку або збитку. Для iнвестицiї в iнструменти капiталу, наявнi для продажу, значне або тривале зменшення справедливої вартостi порiвняно з вартiстю придбання є об’єктивною ознакою зменшення корисностi. Якщо у наступному перiодi справедлива вартiсть знецiненого боргового iнструмента, наявного для продажу, збiльшується, i це збiльшення може бути об’єктивно пов’язане з подiєю, що сталася пiсля визнання збитку вiд зменшення корисностi у прибутку або збитку, тодi збиток вiд зменшення корисностi сторнується, при цьому сума сторнування визнається у прибутку або збитку. Однак будь-яке подальше вiдшкодування справедливої вартостi знецiненого iнструмента капiталу, наявного для продажу, визнається в iнших сукупних доходах. Нефiнансовi активи Iншi нефiнансовi активи, крiм вiдстрочених податкiв, оцiнюються на кожну звiтну дату на предмет iснування ознак знецiнення. Сумою очiкуваного вiдшкодування нефiнансових активiв є бiльша з двох оцiнок: справедлива вартiсть мiнус витрати на реалiзацiю або вартiсть використання активу. При оцiнцi вартостi використання активу оцiненi майбутнi грошовi потоки дисконтуються до їх приведеної вартостi з використанням ставки дисконту до оподаткування, що вiдображає поточнi ринковi оцiнки вартостi грошових коштiв у часi та ризики, властивi певному активу. Сума очiкуваного вiдшкодування активу, який самостiйно не генерує надходження грошових коштiв незалежно вiд надходжень вiд iнших активiв, визначається по одиницi, що генерує грошовi кошти, до якої вiдноситься цей актив. Збиток вiд знецiнення визнається у випадках, коли балансова вартiсть активу або його одиницi, що генерує грошовi кошти, перевищує суму його вiдшкодування. Усi збитки вiд знецiнення нефiнансових активiв визнаються у прибутку або збитку i сторнуються тiльки тодi, коли змiнюються оцiнки, що застосовувалися для визначення суми очiкуваного вiдшкодування. Збиток вiд знецiнення сторнується тiльки тодi, коли балансова вартiсть активу, пiсля вiдновлення корисностi, не перевищує балансову вартiсть, яка була б визначена, за вирахуванням зносу або амортизацiї, якби не був визнаний збиток вiд зменшення корисностi. Резерви за зобов’язаннями Резерви за зобов’язаннями визнаються у окремому звiтi про фiнансовий стан, коли Банк має юридичне або конструктивне зобов’язання в результатi подiї, що сталася у минулому, i коли iснує вiрогiднiсть того, що погашення даного зобов’язання призведе до зменшення економiчної вигоди. Якщо наслiдки погашення є суттєвими, сума резервiв визначається шляхом дисконтування очiкуваних у майбутньому грошових потокiв з використанням ставки без урахування оподаткування, що вiдображає поточнi ринковi оцiнки вартостi грошових коштiв у часi i, коли це доречно, ризики, властивi конкретному зобов’язанню. Резерв на реструктуризацiю визнається, коли Банк затверджує детальний та офiцiйний план реструктуризацiї, i реструктуризацiя або вже почалася, або була оголошена публiчно. Резерв по майбутнiх операцiйних витратах не створюється. Статутний капiтал Внески до статутного капiталу визнаються за первiсною вартiстю. Простi акцiї класифiкуються як власний капiтал. Акумульованi витрати, безпосередньо пов’язанi з випуском простих акцiй, визнаються як вирахування з власного капiталу, за вирахуванням будь-яких податкових впливiв. Привiлейованi акцiї, що пiдлягають погашенню та по яких дивiденди виплачуються обов’язково, визнаються як зобов’язання. Набуття права власностi на акцiї власної емiсiї Банку вираховується безпосередньо з капiталу. Прибуток чи збиток, що виникає в результатi придбання, продажу, випуску або анулювання власних акцiй Банку, не вiдображається у складi прибутку чи збитку. Балансова вартiсть статутного капiталу враховує вплив гiперiнфляцiї, накопичений до 2001 року. Дивiденди – Дивiденди за простими акцiями вiдображаються як розподiл накопиченого нерозподiленого прибутку у тому перiодi, коли вони були оголошенi. Дивiденди за привiлейованими акцiями оголошуються i нараховуються виходячи з мiнiмальної суми дивiдендiв, якi необхiдно виплачувати згiдно з умовами Статуту Банку, i яка не може бути меншою, нiж 5.0% вiд номiнальної вартостi привiлейованих акцiй. Згiдно з МСБО 10 «Подiї пiсля звiтної дати» дивiденди, якi були оголошенi пiсля дати балансу, вважаються подiєю пiсля звiтної дати та розкриваються вiдповiдно. Банк може оголошувати та виплачувати дивiденди тiльки згiдно з правилами та положеннями законодавства України. Iнший додатковий капiтал та емiсiйнi рiзницi Iнший додатковий капiтал виникає при отриманнi додаткових внескiв вiд акцiонерiв, при отриманнi компенсацiй вiд отриманих гарантiй, та при операцiях з акцiонерами, в результатi яких сума по контракту вiдрiзняється вiд справедливої вартостi об’єкту продажу. Емiсiйнi рiзницi виникають при перевищеннi суми внесених коштiв над номiнальною вартiстю випущених акцiй. Прибутки та збитки вiд реалiзацiї власних акцiй вiдносяться до емiсiйних рiзниць. Резерви переоцiнки Резерви, вiдображенi у складi капiталу (iнших сукупних доходiв) у окремому звiтi про фiнансовий стан Банку, включають резерв переоцiнки, який включає змiни справедливої вартостi фiнансових активiв, доступних для продажу, та резерв переоцiнки будiвель та землi. Зобов’язання кредитного характеру У ходi звичайної дiяльностi Банк приймає на себе зобов’язання кредитного характеру, що включають зобов’язання по невикористаних позиках, акредитивах та гарантiях, а також пропонує iншi форми кредитного забезпечення. Фiнансовi гарантiї – це договори, за якими Банк зобов’язаний здiйснювати певнi платежi, якi вiдшкодовують власнику фiнансової гарантiї збитки, понесенi в результатi того, що певний дебiтор не змiг здiйснити платiж у строки, передбаченi умовами боргового iнструмента. Банк облiковує договори гарантiї як потенцiйнi зобов’язання до того часу, поки необхiднiсть для Банку виплатити кошти за гарантiєю не стане вiрогiдною. Отже, резерв на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi гарантiй та наданих зобов’язань кредитного характеру визнаються тодi, коли збитки вважаються вiрогiдними i можуть бути достовiрно оцiненi. Визнання доходiв i витрат Процентнi доходи i витрати визнаються у прибутку або збитку iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка. При знецiненнi фiнансового активу або групи аналогiчних фiнансових активiв у результатi виникнення збитку вiд знецiнення процентнi доходи у подальшому визнаються з використанням процентної ставки, яка використовувалася для дисконтування майбутнiх грошових потокiв з метою визначення збитку вiд знецiнення. Дисконти i премiї по фiнансових iнструментах за справедливою вартiстю, з вiдображенням переоцiнки як прибутку або збитку, не амортизуються та визнаються у складi прибуткiв та збиткiв вiд цих фiнансових iнструментiв. Комiсiї за надання кредитiв, за обслуговування кредитiв та iншi комiсiї, якi вважаються складовою частиною загальної прибутковостi кредитiв, а також iншi витрати на здiйснення операцiї вiдображаються як неамортизованi дисконти/премiї та амортизуються на процентний дохiд протягом оцiненого строку корисного використання фiнансового iнструмента iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка. Аналогiчний пiдхiд застосовується й для депозитiв – витрати на операцiю входять до складу амортизованої вартостi депозитiв та амортизуються на процентнi витрати iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка. Для iнструментiв, якi не мають прогнозованих грошових потокiв, таких як вiдновлювальнi кредитнi лiнiї, овердрафти та депозити до запитання, комiсiї та витрати на операцiї, що тiсно пов’язанi з такими iнструментами, не входять до складу їх амортизованої вартостi. Цi комiсiї та витрати на операцiї вiдображаються на рахунках майбутнiх доходiв та витрат та амортизуються за прямолiнiйним методом протягом дiї фiнансових iнструментiв. Iншi комiсiї та iншi доходи i витрати визнаються у прибутку або збитку на дату надання вiдповiдної послуги. Виплати на персонал Витрати на заробiтну плату, витрати на єдиний соцiальний внесок до Державного пенсiйного фонду України, оплачуванi щорiчнi вiдпустки, виплати за листками непрацездатностi, премiї, а також негрошовi винагороди нараховуються в тому роцi, у якому вiдповiднi послуги надавалися працiвниками. Банк згiдно iз законодавством України здiйснює перерахування єдиного соцiального внеску до Державного пенсiйного фонду України, що розраховується як вiдсоток вiд поточної валової заробiтної плати.. Кошти, що перераховуються до Державного пенсiйного фонду України, визнаються витратами Банку в мiру їх здiйснення. Крiм того, згiдно з Пенсiйною угодою, укладеною мiж Банком та недержавним пенсiйним фондом, Банк зобов’язаний щомiсяця здiйснювати вiдрахування недержавному пенсiйному фонду. Такi вiдрахування становлять 0.01% вiд основної заробiтної плати працiвникiв, якi працюють у Банку понад один рiк. Суми вiдрахувань вiдносяться на витрати у тому перiодi, в якому вони здiйснюються, у складi витрат на персонал та адмiнiстративних та iнших витрат. В складi витрат на утримання персоналу вiдображаються витрати на формування резервiв на оплату вiдпусток та виплату премiй. Банк не має жодних iнших зобов’язань за виплатами пiсля звiльнення працiвникiв або iнших iстотних виплат, якi потребують нарахування. Оподаткування Витрати з податку на прибуток представляють собою суму витрат з поточного та вiдстроченого податкiв. Витрати за поточним податком на прибуток базуються на оподатковуваному прибутку за рiк. Оподатковуваний прибуток вiдрiзняється вiд фiнансового прибутку до оподаткування, вiдображеного у окремому звiтi про прибутки та збитки, оскiльки не включає статей доходiв або витрат, якi оподатковуються або вiдносяться на витрати в iншi роки, а також виключає статтi, якi нiколи не оподатковуються i не вiдносяться на витрати в цiлях оподаткування. Витрати Банку за поточними податками розраховуються з використанням податкових ставок, якi дiяли протягом звiтного перiоду. Вiдстрочений податок на прибуток – це податок, який, як очiкується, повинен бути сплачений або вiдшкодований за рiзницями мiж балансовою вартiстю активiв та зобов’язань у окремiй фiнансовiй звiтностi та вiдповiдною податковою базою, яка використовується при розрахунках оподатковуваного прибутку та облiковується за методом балансових зобов’язань. Вiдстроченi податковi зобов’язання, як правило, визнаються по вiдношенню до всiх оподатковуваних тимчасових рiзниць, а вiдстроченi податковi активи визнаються з урахуванням ймовiрностi отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути реалiзованi тимчасовi рiзницi, якi вiдносяться на витрати. Такi активи i зобов’язання не визнаються, якщо тимчасовi рiзницi виникають у результатi гудвiлу або внаслiдок первiсного визнання (крiм випадкiв об’єднання компанiй) iнших активiв та зобов’язань у рамках операцiї, яка не впливає на розмiр податкового чи бухгалтерського прибутку. Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну звiтну дату та зменшується у тiй мiрi, в якiй бiльше не iснує ймовiрностi того, що буде отриманий оподатковуваний прибуток, якого буде достатньо для повного або часткового вiдшкодування такого активу. Вiдстрочений податок визнається у окремому звiтi про прибутки та збитки, крiм тих випадкiв коли вiн пов’язаний зi статтями, якi безпосередньо вiдносяться до статей капiталу, при цьому вiдстрочений податок також визнається у складi капiталу. Вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов’язання з податку на прибуток взаємно залiковуються та вiдображаються згорнуто у окремому звiтi про фiнансовий стан, коли: • Банк має юридично закрiплене право погасити поточнi податковi активи з податку на прибуток за рахунок поточних податкових зобов’язань; та • вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов’язання з податку на прибуток вiдносяться до податку на прибуток, який стягується одним i тим самим податковим органом з одного i того самого податкового суб’єкта. В Українi також iснують iншi податки, якими обкладається дiяльнiсть Банку. Цi податки включенi як компонент операцiйних витрат у окремому звiтi про прибутки та збитки.

Інформація відсутня

У 2019 роцi продовжиться процес iнтеграцiї АТ "Укрсоцбанк" з АТ "Альфа-банк". Завдяки поступовiй iнтеграцiї Укрсоцбанку та Альфа-Банку фiнансовi установи отримали значно бiльше ресурсiв для розвитку та можуть запропонувати клiєнтам вигiднiшi умови обслуговування. Бiзнес-дiяльнiсть банку фокусується на роздрiбних операцiях, планується активно нарощувати обсяги споживчого кредитування, операцiї з кредитними картками Стратегiя корпоративного бiзнесу на 2019 рiк полягає як в збереження ключових клiєнтiв та утримання ресурсної бази.

Інформація відсутня

У липні 2018 р. власник домінуючого контрольного пакету акцій Банку ЕЙ-БІ-ЕЙЧ ХОЛДІНГС СА став власником 100% простих та привілейованих акцій Банку у зв’язку із завершенням процедур, пов’язаних з оов’язковим продажем простих та привілейованих акцій Банку акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, відповідно до статті 65-2 Закону «Про акціонерні товариства».