Порушення: |
У ході перевірки підприємством не підтверджено виплату при звільненні працівнику Лозінському А.Р. грошовової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Перевіркою встановлено, що у грудні 2020 року оплата праці працівників підприємства здійснювалася на підставі штатного розкладу, введеного в дію з 08.12.2020.
Так, Лозінський А.Р. (виконавець робіт) посадовий оклад встановлено у розмірі 5630,00 грн., згідно табелю обліку використання робочого часу за грудень 2020 відпрацював 175год. (норма тривалості робочого часу у грудні 2020 складає 174год.)
Згідно розрахунково-платіжної відомості № ГР-0000039 за грудень 2020 року заробітну плату за посадовим окладом нараховано менше фактично відпрацьованого часу , а саме: 5630,00 грн., що є менше суми, за виконану працівником роботи у грудні 2020 за 175 фактично відпрацьованих годин.
Виходячи з вищевикладеного, заробітна плата працівнику за виконану ним роботу виплачена в повному обсязі не була.
Передбачено, що у день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення і провести з ним розрахунок у встановлені строки.
В ході перевірки не надано документальних доказів підтвердження вручення трудової книжки гр Лозінському А.Р.
Враховуюче вказане, порушено статтю 47 КЗпП України та пункт 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У ході проведення перевірки підприємством не підтверджено, що за порушення терміну видачі трудової книжки звільненому працівникові виплачено середній заробіток, чим порушено ч. 5 ст. 235 КЗпП та п. 4.1 Інструкції № 58 у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
За несвоєчасну виплату кінцевого розрахунку Лозінському А.Р. середній заробіток за період затримки виплачено не було.
В ході перевірки встановлено, що підприємством звільненому працівнику Лозінському А.Р. виплату належних грошових коштів в день звільнення не проведено.
Перевіркою встановлено, що у грудні 2020 року оплата праці працівників підприємства здійснювалася на підставі штатного розкладу, введеного в дію з 08.12.2020.
Так, Лозінському А.Р. (виконавець робіт) посадовий оклад встановлено у розмірі 5630,00 грн., згідно табелю обліку використання робочого часу за грудень 2020 відпрацював 175год. (норма тривалості робочого часу у грудні 2020 складає 174год.)
Згідно розрахунково-платіжної відомості № ГР-0000039 за грудень 2020 року заробітну плату за посадовим окладом нараховано менше фактично відпрацьованого часу , а саме: 5630,00 грн., що є менше суми, за виконану працівником роботи у грудні 2020 за 175 фактично відпрацьованих годин.
Тобто працівник Лозінський А.Р. має понаднормовий надурочний робочий час за грудень 2020 року (одну годину).
заробітна плата за надурочну годину працівникові Лозінському А.Р. не нараховувалась і не виплачувалась.
В ході перевірки у ТОВ «Гріфіт» було встановлено наступне.
Згідно наказу про припинення трудового договору № 13 від 02.03.2021 Лозінського А.Р. було звільнено з посади виконавця робіт за прогули без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України.
При цьому, звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул проведено у період його відсутності.
Крім того, цей працівник не з’являвся на роботі протягом тривалого часу, та жодних відомостей про місце його перебування та причини прогулу роботодавець не має.
З огляду на ст. 149 КЗпП України отримання письмових пояснень є обов’язковою передумовою застосування дисциплінарного стягнення. У зв’язку із неможливістю доведення відсутності працівника без поважних причин, звільнити його за пунктом 4 ст. 40 КЗпП України неможливо.
Отже, при звільненні працівника у зв’язку з прогулом важливим є дотримання всієї процедури звільнення. Роботодавець має доводити до відома працівників документи, які встановлюють трудові обов’язки, режим робочого часу, тощо, під особистий підпис, складати проміжні документи у відповідності до вимог законодавства, дотримуватись строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином керівництвом ТОВ «Гріфіт» порушено вимоги пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України, в частині звільнення Лозінського А.Р.
|