02 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/574/20(921/588/20)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ", вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль, 47707
до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001
про: стягнення 190 592 грн 52 коп. збитків та 2858 грн 89 коп. судового збору в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).
За участі представників:
Позивача: адвокат Кавійчик Віта Петрівна, ордер серія ВО № 1006777 від 10.08.20 ;
Відповідача: не з'явився.
1. Судові процедури. Суть та рух справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.10.2020 (суддя Хома С.О.) передано матеріали справи №921/588/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 190 592 грн 52 коп. збитків та 2858 грн 89 коп. судового збору до Господарського суду Тернопільської області для розгляду в межах справи №921/574/20 про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2020 головуючим у справі №921/574/20 (921/588/20) визначено суддю Гевко В.Л.
Ухвалою суду від 13.11.2020 матеріали справи №921/588/20 прийнято до свого провадження в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 01.12.2020 о 12 год. 00 хв.
Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.
У судовому засіданні 21.01.2021 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження по 15.02.2021, закрито підготовче провадження з 16.02.2021 року та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2021 о 10 год. 50 хв.
В порядку статті 216 ГПК України, суд неодноразово відкладав розгляд справи по суті та розгляд справи по суті розпочинав спочатку з підстав, зазначених в ухвалах, востаннє розгляд справи по суті відкладено на 02.09.2020 о 14 год. 30 хв.
Представниця позивача у призначене судове засідання прибула, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника у судовому засіданні 02.09.2021 не забезпечив, будь яких заяв чи клопотань суду не надав.
Судом, у судовому засіданні 02.09.2021, після виходу з нарадчої кімнати, оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.
У позовній заяві (№б/н, б/д (вх.№680 від 04.09.2021) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує таким.
02 січня 2019 року між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією Зборівський райавтодор ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Зборівський райавтодор) укладено договір про надання послуг № 01-18/02, на виконання якого для Позивача надано послуги з зимового експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення Зборівського району Тернопільської області на загальну суму 713 947,00 грн з ПДВ, що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних будівельних робіт. Всього Зборівський райавтодор надав послуги/виконав роботи для Позивача на загальну суму 713 947,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 118 991,17 грн.
28 вересня 2018 року між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією Шумський райавтодор ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Шумський райавтодор) укладено договір виконання робіт з поточного середнього ремонту доріг місцевого значення без номера (копія додається), на виконання якого для Позивача виконані роботи на загальну суму 350 347 грн з ПДВ, що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних будівельних робіт.
Згідно акту надання послуг № 30/11 від 30.11.2018 року Шумський райавтодор надав ТОВ «АВАКС ПРОФ» послуги на загальну суму 12 074,39 грн, в тому числі ПДВ 2 012,40 грн.
03 грудня 2018 року між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Шумський райавтодор укладено договір про надання послуг без номера, на виконання якого Позивачу надано послуги на загальну суму 24 110,36 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом надання послуг № 31/11 від 19.12.2018 року на суму 24110,36 грн., в тому числі ПДВ 4 018,39 грн.
Згідно актів надання послуг № 1/11 від 29.01.2019 року на суму 595,93 грн з ПДВ та № 12-1 від 30.01.2019 року на суму 6 780,53 грн з ПДВ Шумський райавтодор надав ТОВ «АВАКС ПРОФ» послуги на вказані суми.
31 грудня 2018 року між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Шумський райавтодор укладено договір № 31/12-2018/01 про надання комунальних послуг ТОВ «АВАКС ПРОФ», на виконання якого Позивачу надано послуги на загальну суму 6 700,00 грн з ПДВ, що підтверджується наданими суду Актами надання послуг.
31 грудня 2018 року ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Шумський райавтодор укладено договір відповідального зберігання (копія додається), на виконання якого Позивачу надано послуги зберігання на загальну суму 10 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується наданими суду первинними документами (копії долучено до матеріалів справи). Всього Шумський райавтодор надав послуги/виконав роботи для Позивача на загальну суму 410 608,21 грн, в тому числі ПДВ в сумі 68 434,68 грн.
20 грудня 2018 року між ТОВ "АВАКС ПРОФ" та Філією Лановецький райавтодор ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» укладено договір №20/12-18-01 про надання послуг, на виконання якого Позивачу надано послугу з зимового експлуатаційного утримання доріг, на загальну суму 10 000 грн з ПДВ, що підтверджується наданими суду первинними документами.
13 лютого 2019 року між ТОВ "АВАКС ПРОФ" та Лановецький райавтодор укладено договір відповідального зберігання №13/02-2019/Л, на виконання якого Позивачу надано послугу з зберігання на загальну суму 9 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується наданими суду первинними документами. Всього Лановецький райавтодор надав послуги/виконав роботи для Позивача на загальну суму 19 000,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3 166,67 грн.
Отже, складені та підписані сторонами акти приймання виконаних робіт, надання послуг і т.д. відповідають ознакам первинних документів, а отже є підставою для відображення господарських операції у бухгалтерському обліку.
Зборівський райавтодор, Лановецький райавтодор та Шумський райавтодор філії Відповідача (надалі разом іменовані - Філії) не зареєстровані як платники ПДВ. Відповідач як суб'єкт господарської діяльності зареєстрований платником ПДВ 18.06.2002 (інформація з єдиного реєстру платників ПДВ додається) та на нього законодавчо покладений обов'язок з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
Отже, як вказує позивач, у даному випадку Відповідач, згідно діючого на момент взаємовідносин податкового законодавства був зобов'язаний скласти та зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних після виконання робіт та надання послуг Філіями у граничні строки передбачені п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Проте всупереч діючому законодавству Відповідач на час звернення до суду за вище вказаними виконаними роботами/наданими послугами не зареєстрував податкові накладні на загальну суму ПДВ 190 592,52 грн.
03 грудня 2019 року Відповідачу та Філіям направлено лист (вих. № 419 від 27.11.2019р.) про надання інформації щодо не реєстрації податкових накладних та прийняти міри для їх реєстрації (копія листа та документи щодо його отримання Відповідачем додаються). На дату подання позову Відповідач відповіді не надав та реєстрацію податкових накладних не здійснив.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПКУ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/ нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Таким чином, на думку позивача, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПКУ не зареєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 190 592,52 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно - наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Частиною 1 ст. 193 ГКУ передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГКУ, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, позивач вказує, що відповідачем порушено вимоги податкового, цивільного та господарського законодавства, а також умови договорів, внаслідок чого Позивачу станом на дату подання позовної заяви завдано майнової шкоди на суму 190 592,52 гривні.
Зазначене стало підставою для звернення ТОВ «АВАКС ПРОФ» із позовом у господарського суду щодо стягнення з ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАКС ПРОФ» 190 592 грн 52 коп. збитків.
2.2. Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву.
Відповідач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у наданому суду відзиві на позовну заяву (№06-2/1019 від 25.09.2020 (вх№6686 від 25.09.2020)), не погоджуючись із нарахованими позивачем та заявленими до стягнення збитками, звертає увагу суду на існування заборгованості у позивача ТОВ «АВАКС-ПРОФ» за отримані послуги та виконані роботи, та порушення умов Договорів саме позивачем при недотриманні своєчасності здійснення розрахунків за умовами підписаний Договорів.
Умови Договорів щодо виконаних робіт та надання послуг, які були прийняті позивачем - ТОВ «АВАКС-ПРОФ», виконані філіями ДП «Тернопільський облавтодор» своєчасно і в повному обсязі.
Станом на 24.06.2020 ТОВ «АВАКС-ПРОФ» винний ДП «Тернопільський облавтодор» суму в розмірі 282 082,74 грн.
ДП «Тернопільський облавтодор» направляв акт звірки взаємних розрахунків до ТОВ «АВАКС-ПРОФ» , що підтверджується листом ДП «Тернопільський облавтодор» №05-8/633 від 24.06.2020р., квитанцією пошти про направлення та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Стосовно наявності шкоди, відповідач зазначає, що збитками ТОВ «АВАКС-ПРОФ» може бути зайво сплачена ним до бюджету сума ПДВ. Така зайва сплата ПДВ повинна бути наслідком саме дії (бездіяльності) відповідача.
Враховуючи, що ТОВ «АВАКС-ПРОФ» свої зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати вартості виконаних робіт і наданих послуг перед ДП «Тернопільський облавтодор» не виконав, відповідно ТОВ «АВАКС-ПРОФ» не зазнав жодних збитків.
ТОВ «АВАКС-ПРОФ» не надав жодних доказів щодо повної оплати відповідачу виконаних робіт, в тому числі ПДВ.
На думку відповідача, позивач не зміг довести, що він не отримав доходів у вигляді суми ПДВ.
Тому, як вказує відповідач, ТОВ «АВАКС-ПРОФ» перед судом належними та допустимими доказами не доведено наявність збитків.
Одночасно у відзиві відповідач просить суд звернути увагу, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН не є господарським зобов'язанням. Тобто, об'єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових відносин). Також, у відповідача ДП «Тернопільський облавтодор» не вийшов термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які виписані по господарських операціях ТОВ «АВАКС-ПРОФ».
2.3. Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.
Позивач, у наданій суду відповіді на відзив (№459 від 02.10.2020 (вх№7065 від 08.10.2020)) вважає, що доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, оскільки за змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У тому числі, у відзиві Відповідач стверджує, що його філіями у повному обсязі виконані роботи/надані послуги за якими ним не зареєстровані податкові накладні. Відповідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін, а тому посилання Відповідача щодо наявності заборгованості Позивача за виконані роботи /надані послуги не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку реєстрації податкових накладних, оскільки відбулась перша подія - виконання робіт / надання послуг. В тому числі, посилання на заборгованість як таку є безпідставною, оскільки Відповідачем згідно договору № 01-18/02 від 02.01.2019 року (долучений до матеріалів позову) виконані роботи за якими не зареєстровані податкові накладні, а п. 4.2.1 даного Договору передбачено:
« 4.2.1. Замовник має право відступити від свого зобов'язання щодо строку оплати виконаних робіт, зазначеного у п. 4.2 Договору, у разі несвоєчасної реєстрації Підрядником податкової накладної (податкових накладних) в порядку та терміни, передбачені законодавством. В такому випадку строки оплати виконаних робіт продовжуються до моменту реєстрації тої чи іншої податкової накладної».
Враховуючи виконання робіт/надання послуг філіями Відповідача, за яким ним не зареєстровано податкові накладні у період вересень 2018 року - березень 2019 року посилання у відзиві щодо не закінчення терміну реєстрації податкових накладних є таким що суперечить чинному законодавству, а саме у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Щодо посилання Відповідача, що збитками може бути лише зайво сплачена сума ПДВ до бюджету, суперечить діючому законодавству та позицію з цього виніс Касаційний господарський суд Верховного Суду України 03.08.2017 року справа №917/877/17.
2.4. Правова позиція відповідача, викладена у запереченні на відповідь на відзив.
ДП «Тернопільський облавтодор» у наданому суду запереченні на відповідь на відзив (№06-2/2143 від 30.11.2020) вказує на те, що позивачем не надано доказів щодо проведення повністю оплати за отримані послуги та виконані роботи.
Зокрема, згідно Договору про надання послуг №01-18/02, укладеним між ТОВ «АВАКС-ПРОФ» і філією «Зборівський райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор", ТОВ «АВАКС-ПРОФ» не проведено повністю оплату і станом на 30.04.2020 заборгованість ТОВ «АВАКС-ПРОФ» складає 196 872,00 гривень (копія акту звірки взаємних розрахунків додається), яка станом на 30.11 2020р не погашена.
Щодо посилання позивача, ТОВ «АВАКС-ПРОФ» на правову позицію Верховного Суду викладену у справі № 917/877/17, слід відмітити, що вказана правова позиція викладена Верховним Судом із застосуванням норм Податкового Кодексу України в редакції, яка діяла до внесення змін до цього Кодексу і у справі №917/877/17 від 03.08.2017р. інші обставини справі (проведення повної оплати за Договором оренди) і не є ідентичними у даній судовій справі.
ТОВ «АВАКС-ПРОФ» не проведено повністю оплати за виконані роботи та надані послуги і станом на 24.06.2020 заборгованість ТОВ «АВАКС-ПРОФ» перед ДП «Тернопільський облавтодор" становить 282 082 грн 74 коп. (копія акту звірки долучена до відзиву на позовну заяву №06-2/1019 від 25.09.2020р.).
Також, відповідач звертає увагу, що приписами Податкового кодексу України не обмежуються максимальні строки для реєстрації платником податку податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.1 1 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Отже, враховуючи викладене вище, за покупцем - одержувачем товарів/послуг право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, зареєстрованій, зокрема, із запізненням у Єдиному реєстрі податкових накладних, зберігається протягом 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, враховуючи, що датою складання відповідачем податкових накладних : Наприклад: за договором по послугах по збереженню майна від 31.12.2018р. (із філією «Шумський райавтодор» згідно акту про надання послуг №6/11 від 28.02.2019р. на суму 5000,00 грн ( в т.ч. 833,33 грн ПДВ) (копія долучена позивачем до позовної заяви) у позивача право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість існує протягом 1095 календарних днів від 01.03.2019р. до 20.03.2022 року.
І лише після закінчення цього періоду позивач втратить таке право, внаслідок чого настане неможливість включення ним суми 833,33 грн ПДВ до податкового кредиту, що, в свою чергу, призведе до неможливості зменшення податкового зобов'язання позивача на зазначену суму.
З огляду на викладене, право позивача на податковий кредит, зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової/розрахунку коригування.
Аналогічно і по всіх інших договорах.
Таким чином, відповідач вважає, що на момент звернення до суду з даним позовом збитки у вигляді зменшення податкового зобов'язання в сумі 190 592,52 грн у позивача не виникли.
3. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
3.1. Норми права, які застосував суд.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Безпосередньо збитками є витрати, які сторона понесла у зв'язку з несвоєчасним, неякісним або взагалі з невиконанням зобов'язання контрагентом.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ). (ст. 610 ЦК України ).
У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 1 ст.218 зазначеного кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
3.2. Мотивована оцінка судом аргументів,
наведених позивачем у справі.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.
Оскільки у відповідності до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, вказана спір належить до господарської юрисдикції, тому ухвалою від 15.02.2021 справу №921/588/20 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» оскільки 25 вересня 2020 року Господарським судом Тернопільської області постановлено ухвалу про порушення справи № 921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 190 592 грн 52 коп. збитків, завданих втратою права на віднесення вказаної суми до податкового кредиту з ПДВ, що виникли по причині не реєстрації відповідачем податкових накладних.
Як вбачається із матеріалів справи, між філіями ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ "АВАКС ПРОФ" проведено господарські операції, а саме :
- 02.01.2019 між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією Зборівський райавтодор ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Зборівський райавтодор) укладено договір про надання послуг № 01-18/02 на виконання якого позивачу надано послуги з зимового експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення Зборівського району Тернопільської області на загальну суму 713 947,00 грн з ПДВ, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями актів приймання виконаних будівельних та довідок про вартість робіт :
Акт приймання виконаних будівельних робіт від 11.02.2019 року на суму 290 491,00 грн., в тому числі ПДВ 48 415,17 грн.;
Акт приймання виконаних будівельних робіт від 27.02.2019 року на суму 198 552,00 грн., в тому числі ПДВ 33 092,00 грн.;
Акт приймання виконаних будівельних робіт від 19.03.2019 року на суму 224 904,00 грн., в тому числі ПДВ 37 484,00 грн.
Всього Зборівський райавтодор надав послуги/виконав роботи для Позивача на загальну суму 713 947,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 118 991,17 грн.
- 28.09.2018 між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією Шумський райавтодор ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Шумський райавтодор) укладено договір виконання робіт з поточного середнього ремонту доріг місцевого значення без номера, на виконання якого для Позивача виконані роботи на загальну суму 350 347 грн з ПДВ, що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість робіт :
Акт приймання виконаних будівельних робіт №12-09-3 від 28.09.2018 року на суму 89 455,00 грн, в тому числі ПДВ 14 909,17 грн;
Акт приймання виконаних будівельних робіт №12-09-4 від 28.09.2018 року на суму 48146,00 грн, в тому числі ПДВ 8 024,33 грн;
Акт приймання виконаних будівельних робіт №12-10-2 від 30.10.2018 року на суму 85 061,00 грн, в тому числі ПДВ 14 176, 83 грн;
Акт приймання виконаних будівельних робіт №12-10-1 від 30.10.2018 року на суму 127 685,00 грн, в тому числі ПДВ 21 280,83 грн.
Згідно долученого до матеріалів справи, акту надання послуг № 30/11 від 30.11.2018 року, Шумський райавтодор надав ТОВ «АВАКС ПРОФ» послуги на загальну суму 12 074,39 грн, в тому числі ПДВ 2 012,40 грн.
- 03.12.2018 між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією "Шумський райавтодор" укладено договір про надання послуг без номера (копія додається), на виконання якого позивачу надано послуги на загальну суму 24 110,36 грн з ПДВ, що підтверджується наступним первинним документом :
Акт надання послуг № 31/11 від 19.12.2018 року на суму 24110,36 грн, в тому числі ПДВ 4 018,39 грн.
Згідно актів надання послуг № 1/11 від 29.01.2019 року на суму 595,93 грн з ПДВ та № 12-1 від 30.01.2019 на суму 6 780,53 грн з ПДВ Філія "Шумський райавтодор" надала ТОВ «АВАКС ПРОФ» послуги на вказані суми.
- 31.12.2018 між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією "Шумський райавтодор" укладено договір № 31/12-2018/01 про надання комунальних послуг ТОВ «АВАКС ПРОФ», на виконання якого позивачу надано послуги на загальну суму 6 700,00 грн з ПДВ, що підтверджується наступними первинними документами :
Акт надання послуг № 2/11 від 31.01.2019 року на суму 5 000,00 грн, в тому числі ПДВ 833,33 грн;
Акт надання послуг № 7/11 від 28.02.2019 року на суму 1 700,00 грн, в тому числі ПДВ 283,33 грн;
Акт звірки взаєморозрахунків між Філією "Шумський райавтодор" та ТОВ «АВАКС ПРОФ» від 20.03.2019.
- 31.12.2018 між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та філією "Шумський райавтодор" укладено договір №б/н відповідального зберігання, на виконання якого позивачу надано послуги зберігання на загальну суму 10 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується наступними первинними документами :
Акт надання послуг № 5/11 від 31.01.2019 на суму 5 000,00 грн, в тому числі ПДВ 833,33 грн ;
Акт надання послуг № 6/11 від 28.02.2019 на суму 5 000,00 грн, в тому числі ПДВ 833,33 грн ;
Акт звірки взаєморозрахунків між Філією "Шумський райавтодор" та ТОВ «АВАКС ПРОФ» від 20.03.2019.
Всього Шумський райавтодор надав послуги/ виконав роботи для Позивача на загальну суму 410 608,21 грн, в тому числі ПДВ в сумі 68 434,68 грн.
- 20 грудня 2018 року між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Філією Лановецький райавтодор ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Лановецький райавтодор) укладено договір № 20/12-18-01 про надання послуг (копік додається), на виконання якого Позивачу надано послугу з зимового експлуатаційного утримання доріг, на загальну суму 10 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується: наступним первинним документом (копія додається):
Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23.01.2019 року на суму 10 000,00 грн в тому числі ПДВ 1 666,67 грн ;
- 13 лютого 2019 року між ТОВ «АВДКС ПРОФ» та Лановецький райавтодор укладено договір відповідального зберігання № 13/02-2019/Л (копія додається), на виконання якого Позивачу надано послугу з зберігання, на загальну суму 9 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується наступними первинними документами (копії додаються):
Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 13.02.2019р. на суму 9 000 грн в тому числі ПДВ 1 500 грн ;
Акт виконаних робіт від 13.02.2019р. на суму 9 000 грн. в тому числі ПДВ 1 500 грн.
Всього Лановецький райавтодор надав послуги/виконав роботи для позивача на загальну суму 19 000,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3 166,67 грн.
Оскільки, сторони є платниками податку на додану вартість, згідно абзацу першого п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності з абзацу чотирнадцятого ст. 201.10. ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, а саме для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Судом встановлено, що відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Не складання та не реєстрація податкових накладних є не лише порушенням відповідачем норм податкового законодавства, а і порушенням умов договорів. Відсутність таких податкових накладних з огляду на приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України позбавляє позивача можливості включити суми сплаченого відповідачу ПДВ до складу податкового кредиту, що призвело до збитків.
У зв'язку з тим, що відповідач з липня 2018 року по грудень 2020 року порушував вказані вище норми Податкового кодексу України шляхом не здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на дату оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг, позивачем втрачено право на віднесення 190 592 грн 52 коп. ПДВ до податкового кредиту.
З огляду на зазначене ТОВ "АВАКС ПРОФ" щодо фактів не реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зверталося із листом до філій ДП «Тернопільський облавтодор» : "Шумський райавтодор", "Лановецький райавтодор", "Зборівський райавтодор" із листом (№419 від 27.11.2019), в якому просив проінформувати позивача про причини відсутності реєстрації податкових накладних та прийняття невідкладних мір щодо їх реєстрації у відповідності до вимог встановлених законодавством та попередивши відповідача, що у випадку не реєстрації вказаних податкових накладних ТОВ "Авакс Проф" буде змушене звернутися з позовом до суду про відшкодування збитків. Проте, станом на час звернення позивача із позовом до суду, вказані податкові накладні не зареєстровані.
За твердженням позивача той факт, що відповідач не здійснив у встановленому порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, призвів до позбавлення товариства права на податковий кредит на загальну суму 190 592 грн 52 коп. ПДВ, що і стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Суд, розглянувши позовні вимоги, вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із змісту пункту 14.1.181. ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Пунктом 200.1 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до п.200.4 ПК України передбачено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Згідно п.201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.(п. 201.8. ПК України).
Згідно абзацу двадцять першого п. 201.10. ст. 201 ПКУ у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем систематично, на протязі більше двох років не здійснювалась реєстрація податкових накладних у ЄРПН у встановлені законодавством строки, а тому позивачем з вини відповідача втрачено право на віднесення 190 592 грн 52 коп. ПДВ до податкового кредиту.
Зборівський райавтодор, Лановецький райавтодор та Шумський райавтодор - філії відповідача не зареєстровані як платники ПДВ (інформація з єдиного реєстру платників ПДВ знаходиться в матеріалах справи). Відповідач як суб'єкт господарської діяльності зареєстрований платником ПДВ 18.06.2002 року (інформація з єдиного реєстру платників ПДВ знаходиться в матеріалах справи) та на нього законодавчо покладений обов'язок з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відзиві на позовну заяву відповідач невиконання своїх зобов'язань пояснює тим, що реєстрація податкових накладних в єдиному державному реєстрі не є господарським зобов'язанням, а об'єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно - правових (господарсько - правових відносин). Зазначає, також, що його філіями у повному обсязі виконані роботи/надані послуги, за якими ним не зареєстровані податкові накладні.
Крім того, ТОВ «АВАКС-ПРОФ» не проведено повністю оплати за виконані роботи та надані послуги, і як зазначає відповідач, станом на 24.06.2020 ТОВ «АВАКС-ПРОФ» не надав жодних доказів щодо повної оплати відповідачу виконаних робіт, в тому числі ПДВ, у зв'язку з чим його заборгованість перед ДП "Тернопільський облавтодор" становить 282 082 грн 74 коп.
Відповідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін, а тому посилання Відповідача щодо наявності заборгованості Позивача за виконані роботи /надані послуги не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку реєстрації податкових накладних, оскільки відбулась перша подія - виконання робіт / надання послуг. В тому числі, посилання на заборгованість як таку є безпідставною, оскільки Відповідачем згідно договору № 01-18/02 від 02.01.2019 року (долучений до матеріалів позову) виконані роботи за якими не зареєстровані податкові накладні, а п. 4.2.1 даного Договору передбачено:
« 4.2.1. Замовник має право відступити від свого зобов'язання щодо строку оплати виконаних робіт, зазначеного у п. 4.2 Договору, у разі несвоєчасної реєстрації Підрядником податкової накладної (податкових накладних) в порядку та терміни, передбачені законодавством. В такому випадку строки оплати виконаних робіт продовжуються до моменту реєстрації тої чи іншої податкової накладної».
Таким чином, враховуючи виконання робіт/надання послуг філіями Відповідача, за яким ним не зареєстровано податкові накладні у період вересень 2018 року - березень 2019 року посилання у відзиві щодо не закінчення терміну реєстрації податкових накладних, суд вважає таким, що суперечить п. 201.10 ст. 201 ПКУ, згідно яких реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Аналогічних висновків дійшов і Верховний суд у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Згідно висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Разом з цим суд має за необхідне зазначити, що дані правовідносини у справі є в певній частині відмінними від наведених вище.
Так, з аналізу змісту правовідносин, що склались між сторонами у сукупності із змістом поняття збитків та їх складових, в першу чергу збитки будуть мати місце тоді, коли особа, зазнає певних реальних втрат чи шкідливого результату, як це зазначено у статтях 22 ЦК України та статті 224 ГК України. Особа не може припускати, що такі втрати чи шкідливий результат можуть наступити в майбутньому, так як вони мають мати місце в даний час, при їх стягненні, повинні бути реальними наявними збитками.
У даному ж спірному випадку, що розглядається, позивач може стверджувати про такі реальні збитки лише в тій частині, в які він їх дійсно поніс, шляхом оплати за отримані ним товари/послуги (або здійснення взаємного зарахування боргів) і оплати одночасно у їх складі і податку на додану вартість - ПДВ. Адже, у такому випадку позивач, як покупець, став так званим - «фактичним платником» податку, якими є кожен фактичний покупець товарів/послуг, тоді як їх продавець являється - «юридичним платником» - тим, який повинен обрахувати, задекларувати та сплатити цей податок.
У іншому випадку, якщо оплати отриманих товару/послуг покупцем не здійснено, то він не має ні реальних втрат, ні шкідливого результату, адже, він фактично отримав товар/послуги від відповідача, проте не оплатив їх, і відповідно не сплатив фактично і податку включеного у вартість цих товарів/послуг. Бажання ж позивача, ще й отримати вигоду у вигляді стягнення збитків з відповідача - вартості ПДВ не зарахованого у податковий кредит, який він не оплатив фактично у вартості неоплачених ним товарів/послуг виглядає не зовсім добросовісним бажанням, зі сторони позивача в даному випадку.
Слід враховувати і те, що вартість не задекларованого та відповідно несплаченого своєчасно ПДВ відповідачем, як боржником в процедурі банкрутства буде оплачуватись у складі грошових вимог як кредитора - контролюючого органу податкової, яка в межах справи про банкрутство заявила такі.
Суд, також відхиляє в цій частині і посилання позивача на Постанову Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, так як у ній чітко зафіксовану ту обставину, що судом встановлено, що товар був оплачений позивачем (п. 15 постанови). Отже, позивач у цьому випадку сплатив фактично і вартість ПДВ у їх складі.
Враховуючи зазначений висновок, суд вважає, що реальними понесеними збитками у даних спірних правовідносинах зі сторони позивача, є суми лише фактично оплаченого позивачем ПДВ у вартості оплачених позивачем товарів/послуг.
При цьому, у процесі розгляду справи, позивачем надано суду заяву про долучення доказів (вих№271 від 14.06.2021 (вх№5130 від 17.06.2021)), якою останнім долучено докази часткового проведення розрахунків з відповідачем, та на підтвердження реальності збитків понесених у зв'язку із втратою права на податковий кредит з ПДВ.
Так, згідно поданої заяви позивач підтверджує те, що в період з липня 2018 року по грудень 2020 року ТОВ "Авакс Проф" частково виконано грошові зобов'язання перед ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на загальну суму 907 622 грн 00 коп., в тому числі відповідачу сплачено 151 270 грн 34 коп. ПДВ.
Вказане не заперечено і відповідачем, зокрема в процесі розгляду справи, ДП "Тернопільський облавтодор" надано суду таблиці щодо стану розрахунків по Зборівському, Шумському та Лановецькому райавтодору, якими підтверджено, що :
- відповідно до Договору №01-18/02 від 02.01.2019 року, який укладений між філією «Зборівський райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «АВАКС ПРОФ» загальна сума наданих послуг становить 713 947,00 грн згідно цього Договору проведена часткова оплата наданих послуг в загальній сумі 517 075,00 грн в тому числі ПДВ 86 179,17 грн ;
- відповідно до Договору №б/н від 29.91.2018 року, який укладений між філією «Шумський райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «АВАКС ПРОФ» загальна сума наданих послуг становить 410 608,21 грн згідно цього Договору проведена часткова оплата наданих послуг в загальній сумі 371 547,00 грн в тому числі ПДВ 61 924,50 грн ;
- відповідно до Договору №20/12-18-01 від 20.12.2018 року, який укладений між філією «Ланівецький райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «АВАКС ПРОФ» загальна сума наданих послуг становить 19 000,00 грн згідно цього Договору проведена повна оплата наданих послуг в загальній сумі 19 000,00 грн в тому числі ПДВ 3 166,67 грн.
Надана інформація підтверджує оплату позивачем наданих послуг в розмірі 907 622 грн 00 коп. в тому числі 151 270 грн 34 коп. ПДВ.
З огляду на зазначене, матеріалами справи та представниками позивача та відповідача у судових засіданнях, підтверджено завдані ТОВ «АВАКС ПРОФ» збитки на суму 151 270 грн 34 коп. ПДВ.
Суд, надавши оцінку поданим доказам встановив, що відповідач - ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” не зареєструвавши податкові накладні, позбавив позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 151 270 грн 34 коп. ПДВ.
Із встановлених судом обставин справи вбачається наявність усіх елементів складу господарського правопорушення зі сторони відповідача.
Таким чином, суд розцінює позовні вимоги позивача такими, що були оплачені ТОВ «АВАКС ПРОФ» та не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН з вини відповідача, а тому заявлені про стягнення з відповідача збитків в розмірі 151 270 грн 34 коп. ПДВ підлягають до задоволення як правомірно та підставно заявлені.
В іншій частині позову, суд має за необхідне зазначити, що факт надання послуг відповідачем встановлено та підтверджено матеріалами справи. Проте, наданими суду доказами позивачем підтверджено проведення оплати за отримані послуги лише на загальну суму 1 143 555 грн 21 коп., в тому числі сплату відповідачу 151 270 грн 34 коп. ПДВ.
Враховуючи, що позивачем не було надано доказів щодо проведення оплати робіт/послуг, які включали в себе суму 39 322 грн 18 коп. ПДВ, яка, також, була заявлена у позовних вимогах, а тому це не надає права стверджувати позивачу про реальність понесених ним збитків в цій частині, у зв'язку з чим позов в цій частині не підлягає до задоволення за недоведеністю позивачем наявності всього складу господарського правопорушення.
5. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд в порядку статті 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 858 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн 89 коп. покладає на відповідача та вони підлягають стягненню в користь позивача.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'' на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" збитки в сумі 151 270 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті сімдесят) грн 34 коп.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Судові витрати покласти на відповідача - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України".
5. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" - 2 858 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн 89 коп. судового збору
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ", вул. Д. Лук'яновича, буд. 8, м. Тернопіль, 47707 (код ЄДРПОУ 37306789);
Відповідач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, буд.8 м. Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 31995099).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів, відрядження судді, складалося на протязі робочих днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення та остаточно складено і підписано - 28.09.2021.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко