Господарський суд
Житомирської області
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916
"20" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1302/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Огороднікова І.В. - дов № 18 від 28.08.202
від відповідача: Евін А.К. - ордер від 20.01.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський гранітний кар"єр"
про стягнення 3140006,60 грн
В судовому засіданні 15.07.2021 оголошувалась перерва до 20.09.21 з повідомленням сторін.
У грудні 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" (далі - Відповідач) про стягнення 3 140 006,60 грн неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, всупереч п.2.4 укладеного між сторонами договору оренди №22 від 21.12.2001 та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не повернув Позивачу об'єкт оренди - цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинский кар'єр" після припинення дії договору оренди, у зв'язку з чим, Позивач, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України нараховує Відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном після припинення орендних відносин.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.05.2017 (суддя Машевська О.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на рахунок Державного бюджету України 1 570 003,30 грн орендної плати. У стягненні 1 570 003,30 грн неустойки відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2018 рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 906/1302/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Касаційна інстанція у вищезазначеної постанові вказала, що предметом доказування у даній справі є обставини вжиття орендарем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання обов'язку з повернення об'єкта оренди, в тому числі й щодо забезпечення роботи Комісії, оскільки вина орендаря у разі несвоєчасного повернення орендованого майна, в силу вимог ст. 614 ЦК України, презюмується. Проте, суд апеляційної інстанції не з'ясував обставин щодо дотримання порядку створення інвентаризаційної комісії та спеціальної Комісії з точки зору своєчасності надання орендарем кандидатур своїх представників до складу цих комісій, можливого зволікання у роботі комісій з причин, пов'язаних з участю (неучастю) представників орендаря у їх роботі, зокрема, щодо своєчасності проведення засідань, надання орендарем документів, необхідних для роботи Комісії, складання Комісією документів, визначених п. 20 Порядку, передачі їх сторонам договору оренди. В матеріалах справи наявний протокол розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем складений Комісією, створеною згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 25.04.2016 №329, та затверджений орендодавцем та орендарем. Однак, судом апеляційної інстанції не досліджено та не перевірено, чи подавались Комісією інші документи, передбачені п.20 Порядку. Якщо не подавалися, то чи доведено орендарем вжиття з його боку всіх необхідних заходів для виконання свого обов'язку. Якщо ж подавалися, то ким саме із сторін та з яких причин не були погоджені (затверджені). Отже, суди повинні надати юридичну оцінку встановленим обставинам з точки зору доведеності орендарем вжиття всіх заходів щодо належного виконання свого обов'язку з своєчасного повернення орендованого майна.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.07.2018 справу № 906/1302/16 передано на розгляд судді Маріщенко Л.О.
Ухвалою суду від 23.07.2018 справу №906/1302/16 прийнято до провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 04.10.2018 за клопотанням позивача замінено Публічне акціонерне товариство "Головинський Граніт" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Головинський Гранітний Кар'єр".(т. 3 а.с. 116)
16.10.2018 від відповідача надійшов до суду відзив, в якому зазначено, що порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847 визначено особливий порядок повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств, який не обмежений фактом надання та підписанням сторонами договору акта прийому-передачі після припинення договору оренди. Відповідно за приписами ст. ст. 614, 785 ЦК України підставами стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати є його вина в невиконанні зобов'язання та користуванню річчю за час прострочення. Договір оренди №22 цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" від 21.12.2001 було припинено 21.12.2015 в наслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Абз. 3 п. 24 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, наказ ФДМ України від 07.08.1997 №847 встановлено, що до моменту підписання акта приймання-передавання майна, що було в оренді, його балансоутримувач відповідає за належне утримання і збереження майна. Пунктами 5.2, 5.7 договору оренди, передбачено, що орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна підприємства, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки, а також у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря. Обставини зберігання відповідачем майна встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 03.06.2016 по справі №906/245/16. Отже, після 21.12.2015 припинення договору оренди, орендоване майно було переведено на позабалансові рахунки товариства та до його повернення в порядку встановленому законом перебуває на зберіганні і не використовувалось в господарській діяльності. Крім цього, вказаним рішенням суду встановлено прострочення кредитору - позивача, що пов'язане з зволіканням останнього в прийнятті від орендаря майна після припинення договору оренди.
Отже, відповідач вважає, що він не відповідає за бездіяльність позивача (орендодавця) в питанні виконання ним своїх обов'язків по прийняттю орендованого майна.
Також відповідач зазначає, що комісія по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр", очолювана представником позивача Дубовик О.П. в супереч приписів п. 20 Порядку №847 не виконала своїх обов'язків щодо складання та подання орендодавцеві і орендареві на погодження (затвердження) визначених вказаним пунктом документів, а саме акта оцінки і вина в цьому лежить на голові комісії. Крім того, в провадженні слідчого відділу УСБУ в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №42018060000000022 від 22.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, що вчинене групою службових осіб правоохоронних органів по фактам захоплення, розтрати та незаконного використання майна належного потерпілому - ПАТ "Головинський граніт".
Ураховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
18.10.2018 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення з врахуванням постанови ВС від 02.05.2018, в яких зазначено, що колегія судів касаційної інстанції ВС прийшла до наступного висновку з яким погоджується позивач: у випадку, якщо орендар не повернув орендодавцеві орендоване майно у разі закінчення строку договору, на якій його було укладено, це є порушенням зобов'язання орендаря з повернення об'єкта оренди орендодавцеві. Регіональне відділення вважає, що орендарем не було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по поверненню майна та саме з вини орендаря державне майно так і не було повернуто у строки та в добровільному порядку встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п. 3 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997, інвентаризація та оцінка майна орендованого підприємства здійснюється до закінчення договору оренди. На підставі досягнутої домовленості, орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства. До складу комісії входять представники орендодавця і орендаря. Проте, кандидатури до складу інвентаризаційної комісії орендарем надані не були, що унеможливило проведення інвентаризації, адже відповідно до законодавства інвентаризації підлягає як державне майно так і майно орендаря з метою його розмежування та оцінки. Крім того, ПАТ "Головинський граніт" офіційно відмовився підписати Угоду-домовленість на надання кандидатури до складу інвентаризаційної комісії, що свідчить про навмисне зволікання виконання прямого обов'язку саме орендарем щодо вчинення заходів, передбачених законодавством. Тому позивач вважає, що саме орендар не вчинив жодних заходів по виконанню обов'язку по поверненню орендованого майна у відповідності до вимог Порядку №847 та Положення №158, а саме за три місяці до дати припинення договору оренди.
Наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 20.07.2016 №550 було утворене ДП "Головинський кар'єр". В подальшому створено комісію по інвентаризації, розмежуванню і оцінці майна, до складу якої включено представників регіонального відділення та ПАТ "Головинський граніт", проведено повну інвентаризацію та незалежну оцінку вартості майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр". Результати оцінки в паперовому та електронному вигляді надано ПАТ "Головинський граніт" для відображення в бухгалтерському обліку підприємства та складання передавального, розподільчого балансів підприємства з урахуванням незалежної оцінки власного та орендованого майна. ПАТ "Головинський граніт" листом від 17.10.2016 №487 надало Комісії передавальний баланс, у якому було відображено інформацію про залишкову вартість лише державного майна згідно з висновком ПП "Аргумент", що не відповідало вимогам чинного законодавства та унеможливлювало складання спеціальною комісією акта оцінки вартості ЦМК ДП "Головинський кар'єр" з визначенням вартості майна, що належить державі та орендарю відповідно до вимог Порядку. Тобто акт оцінки не був складений та не міг бути складений комісією з вини відповідача, яким не було подано належних документів.
В межах кримінального провадження по ч. 2 ст. 240 КК України відносно посадових осіб ПАТ "Головинський кар'єр" та слідчих дій по цій справі, спільно із Головним управлінням Національної поліції України у Житомирській області, СБУ та інших правоохоронних органів 20.01.2017, на виконання наказу від 20.01.2017 №37 ЄМК колишнього ДП "Головинський кар'єр" було передано ноутвореному ДП "Головинський кар'єр" шляхом прийняття майна на баланс та у повне господарське відання підприємства. Було створено інвентаризаційну комісію та проведено інвентаризацію ЄМК ДП "Головинський кар'єр" станом на 24.02.2017 під час якої було виявлено нестача майна на суму 1365254,85 грн.
Ураховуючи викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3140006,60 грн.
12.11.2018 позивачем подана суду відповідь на відзив, в якій вказано, що обставини переведення орендарем після 21.12.2015 орендованого майна на позабалансові рахунки товариства є неправомірним й суперечить законодавству з питань повернення майна з оренди. Здійснення ПАТ "Головинський граніт" підприєиницької діяльності підтверджує лист Головного управління ДФС у Житомирській області від 16.12.2016, що також підтверджує використання державного майна відповідачем у підприємницькій діяльності , а отже наявність обов'язку сплатити кошти за користування майном. Також позивач не погоджується з доводами відповідача про прострочення кредиту, яке нібито пов'язане із зволіканням у прийнятті від орендаря майна після припинення договору оренди. Обставини передачі орендованого майна ДП "Головинський кар'єр" 20.01.2017 не мають ніякого відношення до предмету та підстав позову по даній справі та не впливають на вирішення її по суті. Неустойка розрахована за період з 22.12.2015 по 31.10.2016, тобто до настання вказаної події.
05.12.2018 відповідачем надані суду заперечення на відповідь на відзив відповідно до яких зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу користування відповідачем майном після припинення орендних відносин і тому не погоджується з нарахованою неустойкою в розмірі подвійної плати за користування майном після припинення орендних відносин.
Ухвалою суду від 11.12.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/437/16.
12.10.2020 ухвалою суду провадження у справі № 906/1302/16 поновлено.
Ухвалою суду від 26.11.2020 замінено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.
Ухвалою суду від 17.02.2021 у справі №906/1302/16 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Головинський гранітний кар'єр" у задоволенні відводу судді Маріщенко Л.О. у справі №906/1302/16.
Ухвалою суду від 11.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
24.06.2021 та від 03.09.20211 до суду від представника відповідача надійшли письмові судові дебати.
В судовому засіданні 15.07.2021 оголошувалась перерва до 20. 09.2021 з повідомленням сторін.
В судовому засіданні 20.09.2021 представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
На підставі наказу Фонду державного майна України від 30.09.1997 № 78-р, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та ЗАТ "Головинський граніт" укладено договір оренди №22 цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр" від 21.12.2001, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" (далі - Підприємство).
Відповідно до п.п.1.1. Договору оренди № 22 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного за станом на 30.11.2001р., вартість якого становить 2655000,00 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 2655000,00 грн.
Згідно п.п.10.1. Договору оренди № 22, останній укладено строком на п'ять років, а саме з 21.12.2001р. по 21.12.2006р. включно.
У п. 10.2 Договору оренди № 22 Сторони погодили, що умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань. Згідно п. 10.8 цього Договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються законодавством України.
Сторони також погодили за взаємною згодою вносити зміни і доповнення до Договору оренди № 22 ( п. 10.3 ).
Зміст п. 10.6 Договору оренди № 22 доводить, що право внесення змін та доповнень до Договору Сторони могли реалізовувати протягом існування договірних відносинах.
21.12.2001р. між Орендодавцем та Орендарем підписано акт приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства «Головинський кар'єр».
В подальшому Сторони у простій письмовій формі укладали додаткові договори до Договору оренди № 22, якими змінювали його умови (пункти) та доповнювали новими умовами (пунктами). Всі додаткові договори містили умову (пункт ) про те, що є невід'ємними частинами Договору оренди №22 та що інші його умови (пункти) залишаються незмінними та зберігають у подальшому юридичну силу.
Так, 20.02.2006р. Сторони у простій письмовій формі уклали Договір про внесення змін та доповнень до Договору оренди №22, яким змінили пункт 10.1 розділу Договору "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору", виклавши його у наступній редакції :
"10.1. Цей договір укладено строком на 9 (дев'ять) років, що діє з 21.грудня 2001 року до 21 грудня 2010року включно" ( надалі - Договір про внесення змін від 20.02.2006р.).
В подальшому 20.12.2010р. Сторони у простій письмовій формі уклали Додатковий договір №6 про продовження дії Договору оренди № 22, виклавши пункт 1 в наступній редакції:" Продовжити дію договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства " Головинський кар'єр" від 21.12.2001р. № 22 з врахуванням змін та доповнень від 15.12.2003, 30.03.2004, від 20.02.2006, від 18.03.2008 та від 06.11.2009 до 21.12.2015року.
Додатковим договором № 10 від 17.08.2011року до Договору оренди № 22 Сторони змінили найменування Орендаря із ЗАТ "Головинський граніт" на ПАТ "Головинський граніт".
Як передбачили Сторони у п.3.1 Договору оренди № 22 станом на дату його укладення - 21.12.2001року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України, і становить 8850,00 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2001 року.
Додатковими договорами до Договору оренди № 22 від 15.12.2003р., від 18.03.2008р., від 31.03.2011р. та 11.02.2014р. Сторони змінювали п.3.1 та доповнили Договір оренди № 22 умовою (пунктом ) про встановлення та застосування з 1 березня 2008 року річної орендної ставки за використання цілісного майнового комплексу державного підприємства на рівні 6% вартості майна для визначення орендної плати за базовий місяць оренди лютий 2008 року, а з 12 грудня 2013року - на рівні 12 % для визначення орендної плати за базовий місяць оренди грудень 2011 становить 84742,44 грн.
Як встановлено судом, умова пункту 10.7 Договору оренди № 22 Сторонами не змінювалась та передбачала, що чинність Договору припиняється зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено .
У п.2.4 Договору оренди № 22 , який не змінювався протягом дії цього Договору, Сторони погодили, що Орендар повертає Підприємство Орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором. Підприємство вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
У зв'язку із невиконанням орендарем істотних умов договору оренди, заборгованості з орендної плати та пені та у зв'язку із завершенням 21.12.2015 терміну дії договору оренди, орендодавцем було прийнято рішення не продовжувати дію договору на наступний строк.
Причиною виникнення спору стало неповернення орендарем орендованого майна Підприємства після припинення договору, у зв'язку з чим орендодавець вимагає сплати неустойку у розмірі подвійної плати за час прострочення на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Пунктом 2.4 договору №22 від 21.12.2001 визначено, що орендар повертає Підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно Підприємства, у належному стані (п. 5.7 договору).
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно із статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, у випадку, якщо орендар не повернув орендодавцеві орендоване майно у разі закінчення строку, на який його було укладено, це є порушенням зобов'язання орендаря з повернення об'єкта оренди орендодавцеві.
Частиною першою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин. Для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Водночас, за змістом абзацу другого частини першої статті 614 ЦК України обов'язок доказування невинуватості особи, яка порушила зобов'язання, покладається саме на цю особу.
Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847 (далі - Порядок) визначено особливий порядок повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств, який не обмежений фактом надання та підписанням сторонами договору акта прийому-передачі після припинення договору оренди.
Так, відповідно до статті першої, Порядок забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.
Цей Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (далі - орендовані підприємства) після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.
Порядок визначає зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства.
На підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства (надалі - Комісія). До складу Комісії входять представники орендодавця і орендаря. На вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном.
Відповідно до п. 51 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158 (далі - Положення) інвентаризація майна, що підлягає поверненню з оренди, проводиться інвентаризаційною комісією, яка утворюється орендодавцем, до складу якої входить представник орендодавця, а також керівник і головний бухгалтер орендаря. Голову інвентаризаційної комісії призначає орендодавець. У разі проведення інвентаризації під час передачі майна державних підприємств та організацій, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів в оренду та у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди або його розірванням їх керівники та головні бухгалтери несуть відповідальність за надання інвентаризаційній комісії достовірної і в повному обсязі інформації (до п. Положення).
Згідно з п.10 ст. 2 Порядку за даними інвентаризації складаються зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю. На основі протоколу про результати інвентаризації складаються передавальний і розподільчий баланси з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря.
Після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві: а) зведений акт інвентаризації цілісного майнового комплексу орендованого підприємства; б) протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем; в) акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства, з зазначенням у ньому державної і орендарської часток у майні; г) акт приймання-передавання від орендаря орендодавцю державної частки у майні орендованого підприємства; ґ) передавальний баланс; д) розподільчий баланс (п. 20 ст. 2 Порядку).
Після затвердження акта оцінки визначена за ним державна частка у цілісному майновому комплексі орендованого підприємства повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передавання майна (п. 22 ст.2 Порядку).
Таким чином, як вбачається з Порядку, на Комісію покладено обов'язок по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства, яка за результатом своєї роботи подає орендодавцю та орендарю документи, визначені в п.20 Порядку, які, після затвердження акта оцінки, складають акт приймання-передавання орендодавцю визначеної за ним державної частки у цілісному майновому комплексі орендованого підприємства.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Касаційна інстанція у постанові від 02.05.2018 вказала, що предметом доказування у даній справі є обставини вжиття орендарем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання обов'язку з повернення об'єкта оренди, в тому числі й щодо забезпечення роботи Комісії, оскільки вина орендаря у разі несвоєчасного повернення орендованого майна, в силу вимог ст. 614 ЦК України, презюмується.
В судовому засіданні представник відповідача у своїх поясненнях та у поданих письмових дебатах вказав на те, що відповідно до ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Частиною першою ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 №847 визначено особливий порядок повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств, який не обмежений фактом надання та підписання сторонами договору акта прийому-передачі після припинення договору оренди. Зокрема регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майна орендаря. Порядок визначає зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства.
При цьому відповідач вказує на те, що обставини зберігання відповідачем майна встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 03.06.2016 по справі №906/245/16. Тим же рішенням було ТОВ "Головинський гранітний кар'єр" було відмовлено в зустрічних позовних вимогах, щодо вимоги про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області прийняти у ПАТ "Головинський граніт" майно цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр", переданого за договором оренди №22 від 21.12.2001. Позивач не визнав зустрічні вимоги і тим самим публічно відмовився прийняти майно. Крім того, вказаним рішенням суду встановлено прострочення кредитору - позивачу, що пов'язано зі зволіканням останнього в прийнятті від орендаря майна після припинення договору оренди.
Відповідач (орендар) не відповідає за бездіяльність позивача (орендодавця) в питанні виконання ним своїх обов'язків по прийняттю орендованого майна. Вказане вказує на вину саме позивача, оскільки останній зволікав з отриманням майна з оренди.
Також, відповідач наголошує на тому, що будь-яких доказів використання в господарській діяльності ТОВ "Головинський гранітний кар'єр" орендованого майна після 21.12.2015 припинення договору оренди позивачем не надано.
Щодо обставин роботи комісії по розмежуванню та оцінці майна, відповідач вказує на те, що наказом РВ ФДМ України по Житомирській області від 27.04.2016 №336 створено комісію по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр" , яку очолив працівник позивача Дубовик О.П.. Обставини роботи комісії вже були предметом розгляду в господарському суді і рішення набрало законної сили. При цьому зазначає, що у голови комісії Дубовика О.П. були наявні всі необхідні матеріали , в т.ч. результати незалежної оцінки майна, а тому комісію повинна була скласти та подати визначені в п. 20 Порядку № 847 документи і передати їх сторонам договору оренди на підпис. Отже, комісія очолена представником позивача Дубовик О.П. всупереч приписів п. 20 Порядку №847 не виконала своїх обов'язків щодо складання та подання орендодавцеві і орендареві на погодження визначених вказаним пунктом документів, а саме акта оцінки, і вина в цьому лежить на голові комісії.
Відповідач звертає увагу на те, що позивач зволікав з виконанням своїх обов'язків згідно порядку №847, а саме протягом жовтня-грудня 2015 позивачем не було вчинено жодної дії, спрямованої на проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна, хоча положенням про інвентаризацію майна державних підприємств чітко передбачено, що інвентаризація та оцінка у зв'язку з поверненням майна з оренди проводиться в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати та має тривати не більше 15 календарних днів.
В подальшому нерозмежоване державне та приватне майно в односторонньому порядку було незаконно передано ДП "Головинський кар'єр". Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.06.2017 у справі №906/250/17 (постановою Верховного суду від 19.04.2018) залишено без змін) було скасовано наказ РВ ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 №37 "Про передачу Єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства "Головинський кар'єр".
У зазначеній постанові судом встановлено, що відповідач не відмовлявся надати своїх представників до складу інвентаризаційної комісії, утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об'єкт та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також те, що відповідач не є органом, який уповноважений здійснювати управління об'єктом оренди. Із встановлених судом обставин не вбачається, що КМУ визначив відповідача уповноваженим органом управління державним майном ЦМК ДП "Головинський кар'єр".
Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 29.01.2020 у справі №906/437/16 залишив без змін рішення про відмову у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до ПАТ "Головинський граніт" про зобов'язання повернути майно. У даній постанові суд зазначив, що фактично судами попередніх інстанцій саме на момент розгляду даної справи не встановлено факту вчинення обома сторонами всього комплексу послідовних дій, необхідних для повернення орендарю цілісного майнового комплексу з орендованого користування у разі припинення строку дії договору оренди, передбачених вищезазначеним порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997, в зв'язку з чим обґрунтовано відмовлено з цих підстав.
Таким чином, на думку відповідача, не може бути спростовано та не підлягає сумнівам правомірність його поведінки щодо виконання ним обов'язку в зберіганні майна до його повернення в порядку, визначеному законодавством та нівелює застосування до нього сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Також не має жодних доказів користування майном після припинення орендних відносин
З огляду на пояснення представника відповідача суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із невиконанням орендарем істотних умов договору оренди, заборгованості з орендної плати та пені та у зв'язку із завершенням 21.12.2015 терміну дії договору оренди від 21.12.2001, робочою групою з розгляду питань оренди ЦМК та їх структурних підрозділів Регіонального відділення ФДМУ у Житомирській області було прийнято рішення не продовжувати дію договору на наступний строк.
Листом від 18.08.2015р. №06/2702 та повторно листом від 22.09.2015р. №06/3086 позивач про зазначене рішення робочої групи повідомив відповідача та запропонував підписати Угоду-домовленість про зміст та послідовність процедур припинення договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства “Головинський кар'єр” від 21.12.2001р. №22 відповідно до вимог Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджених наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997.До вказаних листів позивач додавав проект згаданої Угоди.
ПАТ "Головинський Граніт" надав лист - відповідь від 28.09.2015р. №5651, яким повідомило, що підписання Угоди-домовленості вважає неактуальним, пославшись про обіцянку голови Наглядової Ради ПАТ "Головинський граніт" вирішити фінансові питання щодо погашення заборгованості по орендній платі перед ФДМУ не пізніше 20.10.2015р., вирішення питання щодо викупу спеціальних дозволів на користування надрами по Сліпчицькому - 1 родовищу лабрадориту та Головинському родовищу лабрадориту, а також повідомило про прохання Голови Наглядової Ради передати подання РВ ФДМУ щодо включення їх підприємства до плану приватизації 2015 року.
17.12.2015р. РВ ФДМУ у Житомирській області за вих. №06/5102 повідомило відповідача про припинення чинності договору оренди у зв'язку з закінченням терміну його дії 21.12.2015р. та вимагало від відповідача негайного повернення об'єкту оренди на умовах, визначених у договорі оренди відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджених наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997р..
Позивач цим листом повідомив товариство про те, що наказом ФДМУ від 21.10.2015р. №1561 єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства "Головинський кар'єр" включено до Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, а 22.10.2015р. наказом ФДМУ №1564 прийнято рішення про його приватизацію, тому до моменту підписання акта приймання-передавання майна, що було в оренді, його балансоутримувач відповідає за належне утримання і збереження майна (п. 24 цього Порядку).
Позивач листом від 16.01.2016р. №06/187 в черговий раз повідомив орендаря про припинення чинності договору оренди 21.12.2015р., у зв'язку з закінченням терміну його дії, та наполягав на поверненні державного орендованого майна з оренди.
Листом від 03.03.2016р. №03-1 ПАТ "Головинський Граніт" повідомив РВ ФДМУ у Житомирській області та ФДМУ про те, що, оскільки, перший не вчиняє певних заходів по поверненню майна, необхідних для підписання акту приймання - передачі орендованого майна за договором оренди від 21.12.2001р., укладеного між ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" та РВ ФДМУ, термін дії якого закінчився 21.12.2015р., односторонній акт приймання - передачі орендованого майна ним (відповідачем) підписаний не може бути.
Листом від 04.03.2016р. №05/861 позивач направив на адресу відповідача акт передачі державного майна для розгляду та підписання.
Листом від 14.03.2016р. № 14-1 відповідач відмовився від підписання акту передачі державного майна у запропонованій регіональним відділенням редакції, зазначив, що дії та заходи, перераховані в листі позивача від 04.03.2016р. №05/861, були проведені після завершення терміну дії договору оренди в межах процедури приватизації державного майна, а не процедури припинення договору оренди, та запропонував регіональному відділенню підписати Угоду про порядок передачі державного майна , в якій в повному обсязі знайшли б відображення всі побажання позивача у відповідних пунктах акту передачі державного майна відповідно до доданої до цього листа угоди.
Листами від 15.03.2016р. № 05/1007, від 06.04.2016р. № 05/1382 позивач знову пропонував відповідачеві розглянути та підписати акт передачі державного майна, надав оцінку запропонованій товариством угоди про порядок передачі державного майна, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить державним інтересам.
Листами від 13.04.2016р. № 06/1413 та від 15.04.2016р. № 06/1471 РВ ФДМУ просило товариство надати представників до складу інвентаризаційної комісії для проведення повної інвентаризації орендованого майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр" з включенням до їх складу керівника та головного бухгалтера ПАТ "Головинський граніт".
Згідно наказу РВ ФДМУ по Житомирської області від 25.04.2016р. №329 прийнято рішення про проведення повної інвентаризації ЦМК ДП "Головинський кар'єр", переданого в оренду ПАТ "Головинський Граніт" та створено інвентаризаційну комісію, про що було повідомлено останнього листом від 27.04.2016р. №06/1631. До складу вказаної інвентаризаційної комісії включено представників орендодавця та орендаря.
Також згідно наказу РВ ФДМУ у Житомирській області від 27.04.2016р. №336 створено комісію по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП "Головинський кар'єр", до якої включено представників ПАТ "Головинський кар'єр".
Згідно письмового повідомлення регіонального відділення від 02.07.2016р. №05/2331 відділенням розроблено план-графік проведення відповідних заходів, завершено проведення повної інвентаризації ЦМК ДП "Головинський кар'єр" станом на 30.04.2016р., проведено розмежування майна та узагальнено результати.
Крім того, складено зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які затверджено 02.06.2016р., регіональним відділенням оголошено конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки об'єкта оренди - ЦМК ДП "Головинський кар'єр".
19.10.2016р. проведено засідання комісії з розмежуванню і оцінки майна цілісного майнового комплексу державного підприємств "Головинський кар'єр" на якому були присутні в тому числі, представники ПАТ "Головинський граніт" - члени комісії. За результатами засідання комісії зобов'язано відповідача надати підтверджуючі документи щодо відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку підприємства та, в термін до 25.10.2016р., зобов'язано відповідача надати розподільчий, передавальний баланс підприємства з урахуванням вартості орендованого та власного майна відповідача та аудиторського висновку.
Листом від 26.10.2016р. №06/3670 позивач в черговий раз роз'яснив відповідачу процедуру повернення державного майна з оренди та додатково надав термін до 04.11.2016р. для відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку підприємства та надання до регіонального відділення розподільчого балансу, передавального балансу підприємства з урахуванням переоціненої вартості орендованого та власного майна відповідача та аудиторського висновку.
ПАТ "Головинський граніт" листом від 04.11.2016р. №04-1 повідомив про невизнання результатів оцінки власного майна та відмовився надати документи, що вимагаються для складання акту оцінки для повернення майна з оренди.
Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017р №37 прийнято рішення про повернення цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр" з оренди на підставі п.11 Порядку шляхом прийняття майна на баланс державного підприємства "Головинський кар'єр" у повне господарське відання за даними останньої інвентаризації станом на 30.04.2016р.
На виконання наказу від 20.01.2017р. №37 єдиний майновий комплекс колишнього ДП "Головинський кар'єр" було передано новоутвореному ДП "Головинський кар'єр" шляхом прийняття майна на баланс у повне господарське відання.
Відповідно до наказу ДП "Головинський кар'єр" від 20.01.2017р. №2 єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства "Головинський кар'єр", що повернутий з оренди, прийнято у повне господарське відання державного підприємства "Головинський кар'єр".
Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача, на підставі ст. 785 ЦК України, 3 140 006, 60 грн. неустойки за період з 22.12.2015р. по жовтень 2016р. з підстав невиконання відповідачем обов'язку повернення орендованого майна з оренди після припинення строку дії договору оренди від 21.12.2001р. № 22.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 760 ГК України встановлено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (ч.2 ст.283 ГК України).
Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено ч.1 ст.785 ЦК України та ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Норма ст. 785 ЦК України зобов'язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ. При цьому, мова йде як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якої із сторін. Законодавець застосовує термін негайно для визначення строку для повернення речі. Негайно означає повернення речі одразу після припинення договору. Якщо повернення речі пов'язано з певними підготовчими діями, здійснення таких дій має бути проведено до припинення договору найму.
Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
При цьому, обов'язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст.785 ЦК України, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання.
Суд зазначає, що наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847 затверджено Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, який забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди орендованому майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.
Відповідний Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів після припинення договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням або за рішенням суду.
Зміст та послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства визначаються цим Порядком (якщо інше не передбачено актом Кабінету Міністрів України), договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою (п. 4 Порядку).
Отже, якщо відповідна угода не була укладена між сторонами, то повернення майна відбувається відповідно до положень Порядку, вимог цивільного законодавства та умов договору оренди майна.
Як встановлено судом, відповідно до п.п. 2.4., 5.7 договору оренди від 21.12.2001р. №22 орендар повертає державне підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором.
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.
Відповідно до пункту 6 Порядку повна інвентаризація майна орендованого підприємства проводиться інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, до складу якої, в силу вимог пункту 5 згаданого Порядку входять представники як орендодавця, так і орендаря, станом на останнє число місяця в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.
За даними інвентаризації складаються зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю. На основі протоколу про результати інвентаризації складаються передавальний і розподільчий баланси з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря (пункт 10 Порядку).
Крім інвентаризації, Порядок передбачає проведення оцінки цілісного майнового комплексу, яка, відповідно до пункту 12 Порядку здійснюється на дату повної інвентаризації за даними інвентаризації і передавального балансу в 15-денний строк після їх отримання і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства у разі припинення або розірвання договору оренди. І лише після затвердження акта оцінки, визначена за ним державна частка у цілісному майновому комплексі орендованого підприємства повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передавання майна (пункт 22 Порядку).
Пунктом 11 унормовано, що у разі надіслання орендарю письмового повідомлення про не продовження або розірвання договору оренди та неможливості проведення інвентаризації і відповідно оцінки майна у зв'язку з ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об'єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повернення (передача) майна здійснюється в такому порядку: орендодавець приймає рішення про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу уповноваженому органу управління шляхом видання відповідного наказу та повідомляє про це уповноважений орган управління; уповноважений орган управління, у тому числі визначений Кабінетом Міністрів України, визначає державне підприємство, у повне господарське відання якого буде передано цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди; орендодавець та уповноважений орган управління приймають рішення про передачу орендованого цілісного майнового комплексу зазначеному органу управління шляхом видання наказу, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України; уповноважений орган управління видає наказ щодо приймання зазначеним державним підприємством у повне господарське відання цілісного майнового комплексу, що повертається з оренди, та проведення державним підприємством інвентаризації самостійно протягом трьох місяців після прийняття ним майна на баланс; на виконання наказу уповноваженого органу управління державне підприємство здійснює комплекс заходів щодо: приймання цілісного майнового комплексу у повне господарське відання; прийняття майна на баланс за даними останньої інвентаризації майна; здійснення інвентаризації майна протягом трьох місяців після прийняття його на баланс.
Таким чином, наведений Порядок передбачає певну етапність повернення орендодавцю цілісного майнового комплексу у разі припинення строку дії договору. При цьому, проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна станом на момент припинення договору є обов'язковою, оскільки має на меті визначення вартість та обсяг майна, що належить орендодавцю (тобто вартість майна, що передавалося в оренду) та орендарю (тобто вартість майна, належного орендарю відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Як встановлено судом, Регіональне відділення зверталося до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Головинський граніт" про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 534108,25 грн. за період з 22.12.2015р. по 01.03.2016р. Також, ПАТ "Головинський граніт" звертався до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області прийняти у публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" майно (цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський граніт"), передане за договором оренди №22 від 21.12.2001р. та про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області витрат на зберігання майна цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський граніт" в розмірі 240 700, 42 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.06.2016р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. у справі №906/245/16 у позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" про стягнення 534108,25 грн. орендної плати та пені відмовлено; в зустрічному позові публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про зобов'язання прийняти майно з оренди та відшкодування витрат відмовлено.
Так, відмовляючи в задоволенні первісного позову у справі №906/245/16, суд зазначив, що перед підписанням акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу сторонам договору слід здійснити ряд заходів, насамперед спрямованих на проведення інвентаризації орендованого майна. Протягом жовтня-грудня 2015 року (3-місячний термін, встановлений для інвентаризації та оцінки майна) позивачем не було вчинено жодної дії, спрямованої на проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна, хоча Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) передбачено, що інвентаризація та оцінка у зв'язку з поверненням майна з оренди проводиться в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати та має тривати не більше 15 календарних днів. Позивачем, на якого законодавством покладено ініціювання та основні обов'язки забезпечення проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна, не вжито достатніх заходів, спрямованих на повернення цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" в строк, встановлений до припинення договору оренди №22 від 21.12.2001р., тому враховуючи приписи ст. 610 ЦК України та ч.ч. 1,2 ст. 613 ЦК України, суд відмовив позивачу у стягнення з відповідача орендної плати та пені в розмірі 534108,25 грн. за період з 22.12.2015р. по 01.03.2016р.
Тобто суд у справі №906/245/16 прийшов до висновку, що прострочення відповідача з повернення майна є наслідком невжиття позивачем достатніх заходів по його поверненню.
Щодо позовних вимог публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про зобов'язання прийняти майно з оренди та відшкодування витрат, суд приймаючи до уваги п.п. 5.2., 5.7. договору зазначив, що саме на орендаря покладено обов'язок забезпечення збереження орендованого майна підприємства, тому відмовив ПАТ "Головинський граніт" у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на зберігання майна в сумі 240700,42 грн. При цьому, розглянувши вимогу ПАТ "Головинський граніт" про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області прийняти у публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" майно (цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр"), передане за договором оренди №22 від 21.12.2001р., суд не знайшов порушення прав відповідача, оскільки під час провадження у справі сторонами вжито ряд заходів, спрямованих на приймання-передачу орендованого майна, що підтверджуються наявними у матеріалах справи документами.
Також, судом встановлено, що заступник прокурора Житомирської області звертався до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Житомирській області із позовом до публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" про зобов'язання повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" згідно переліку майна, станом на 31.03.2011р. на загальну суму 8040079,55 грн., переданого в оренду ЗАТ "Головинський Граніт" державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Житомирській області.
Так, рішенням господарського суду Житомирської області від 14.07.2016р. у справі №906/437/16 позов задоволено, зобов'язано ПАТ "Головинський Граніт" повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" згідно переліку майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр", переданого в оренду ЗАТ "Головинський кар'єр" "Граніт" станом на 31.03.2011 на загальну суму 8 040 079,55 грн., що розташований за адресою: Житомирська область,Черняхівський район, смт. Головине, вул Адміністративна, 8 його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна у Житомирській області.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р. у справі №906/437/16 рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2016р. у справі №906/437/16 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р. та рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2016р. скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Суд касаційної інстанції направляючи справу №906/437/16 на новий розгляд зазначив, що для вирішення даного спору по суті необхідно встановити обставини того, чи завершилась процедура проведення оцінки та інвентаризації майна станом на момент розгляду справи у суді. Чи складено комісією зведений акт інвентаризації, протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем та акт оцінки майна. Чи погоджено цей акт оцінки у встановленому законом порядку. Чи ухиляється відповідач, після проведення усіх заходів щодо інвентаризації та оцінки орендованого майна, передбачених Порядком від підписання акту приймання-передачі майна.
Судом у межах справи №906/245/16 встановлено, що позивач не вжив достатніх заходів, спрямованих на повернення цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" в строк до припинення договору оренди №22 від 21.12.2001р, але під час провадження у справі сторонами було вжито ряд заходів, спрямованих на приймання-передачу орендованого майна, що підтверджуються наявними у матеріалах справи документами.
Як встановлено судом в межах даної справи, орендарем та орендодавцем після припинення дії договору оренди (21.12.2015р.) вживалися заходи, пов'язані з поверненням орендованого державного майна, які передбачені Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847. Однак, не встановлено, що державна частка у цілісному майновому комплексі орендованого підприємства була повернута орендодавцю, згідно з актом приймання-передавання майна, як це передбачено п. 22 Порядку.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що наказом Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017р №37 прийнято рішення про повернення цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр" з оренди на підставі п.11 Порядку шляхом прийняття майна на баланс державного підприємства "Головинський кар'єр" у повне господарське відання за даними останньої інвентаризації станом на 30.04.2016р. Відповідно до наказу ДП "Головинський кар'єр" від 20.01.2017р. №2 єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства "Головинський кар'єр", що повернутий з оренди, прийнято у повне господарське відання державного підприємства "Головинський кар'єр".
Посилання відповідача на листування сторін, що стосується складання акту приймання-передачі та пропозицій щодо повернення Підприємства, в розумінні ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), не є належними та допустимими доказами у вирішенні питання повернення орендованого майна Підприємства з оренди відповідно до Порядку, з огляду на те, що складання акта приймання-передачі здійснюється на підставі документів, які Комісія складає та подає орендодавцю та орендарю (п.20 Порядку).
Таким чином, орендодавець скористався можливістю врегулювати питання повернення йому орендованого майна за процедурою, визначеною п. 11 Порядку, оскільки за інших обставин позивачем неможливо було здійснити його повернення від відповідача. Відповідач з цим погодився, оскільки доказів звернення до суду за захистом порушеного цивільного права не надав.
Судом не встановлено складання Комісією своєчасно і в повному обсязі відповідно до п.20 Порядку документів та передачу їх сторонам.
Суд зазначає, що ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 29.01.2020 у справі №906/437/16 зазначено, що згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час пред'явлення позову), яка кореспондується з приписами ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктом 5.7 договору також передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства у належному стані. Оскільки даними нормами чітко передбачений обов'язок саме орендаря повернути майно орендодавцю після закінчення дії договору з оформленням прийняття відповідним документом, то в силу принципу розподілу доказування саме на орендареві, а не орендодавцеві, лежить обов'язок довести або факт такого повернення майна орендодавцеві, або причини неможливості такого повернення. При цьому, у випадку якщо орендодавець ухиляється від прийняття майна з оренди та оформлення акта приймання-передачі, орендар вправі звернутися до суду за захистом порушеного цивільного права (постанова КГС від 26.07.2018 у справі №925/1358/17).
Отже, беручи до уваги обставини встановлені судом у справах №906/245/16, №906/437/16, враховуючи, що фактичні відносини сторін після 21.12.2015р. свідчать про невиконання відповідачем зобов'язання з повернення майна, оскільки і орендар не вживав заходів, що пов'язані з поверненням орендованого державного майна, які передбачені Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847, суд приходить до висновку про наявність вини відповідача у фактичному використанні (збереженні) орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди від 21.12.2001р. №22, яка є обов'язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст.785 ЦК України. Тому вимоги позову про стягнення неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" від 02.10.2003 року, рішення у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.11.1999 року право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський гранітний кар'єр" (01103, м. Київ, вул. Івана Фіалека,1, код ЄДРПОУ 31603505) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (10008,м. Житомир, вул. С.Ріхтера, буд.20, код ЄДРПОУ 13578893) - 3 140 006,60 грн неустойки та 47 100,10 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.09.21
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати: