Справа № 607/10297/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/362/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
21 вересня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши 21 вересня 2021 року у відкритому судовому засіданні в залі Тернопільського апеляційного суду матеріали справи за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021 р.,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021 р. частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із покладенням на нього відповідних обов'язків. Визначено ОСОБА_7 розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн. на день винесення ухвали.
Датою закінчення дії ухвали зазначено по 03 жовтня 2021 року.
Не погодившись з рішенням суду, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на більш м'який. Вказує, що на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей та дружина, яка знаходиться в декретній відпустці. Зазначає, що він не переховувався від слідства та не знав, що перебуває у розшуку. Наголошує на тому, що перебував у Польщі, а коли приїхав, дізнавшись, що його розшукують, добровільно з'явився в поліцію.
Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, пояснення підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зіславшись на доводи, викладені в ній, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим СВ відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211060000099 від 24.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2021 близько 02 год. 42 хв. у ОСОБА_7 , який перебував у номеру № НОМЕР_1 готельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 23.04.2021 близько 02 год. 42 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні номеру № НОМЕР_1 готельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , взяв ключі від транспортного засобу марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , універсал В, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_7 вийшов з готелю та підійшов до автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований на території стоянки готельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с. Петриків, по вул. Дорошенка, 3, Тернопільського району, Тернопільської області та, не маючи права володіння, розпорядження та користування цим автомобілем, всупереч волі власника транспортного засобу, незаконно, протиправно, умисно, таємно відчинивши ліві передні двері автомобіля ключами, проник у середину. В подальшому ОСОБА_7 сів за кермо вищевказаного автомобіля, завівши двигун, увімкнув передачу та почав рухатись у невідомому напрямку, заволодівши автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_7 в такий спосіб незаконно заволодів автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , універсал В, 2008 року випуску, чим заподіяв значну матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 на суму 220 670,42 грн., що еквівалентно 194 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
13.05.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить 194 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчиненому повторно.
10.06.2021 слідчий СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке слідчий суддя своєю ухвалою від 30 серпня 2021 р. задовольнив.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді взяття під варту, суд перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів не викликає.
Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам - є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та відомості про його особу.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого, врахувавши конкретні обставини кримінального провадження, матеріальне становище підозрюваного, наявність на утриманні у ОСОБА_7 трьох малолітніх дітей, його стан здоров'я, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, також дійшов вірного висновку щодо можливості визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 45 400 грн.
Оцінивши обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, суд при обранні запобіжного заходу правильно урахував особу підозрюваного, який раніше вчиняв умисні корисливі злочини, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення. Будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного.
Крім цього, слідчим суддею було вірно враховано перебування ОСОБА_7 у розшуку, що підтверджується ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 21.07.2021 у справі №607/10297/21, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Більше того, 28.03.2019 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області направлено обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12018210010002630, в ході судового розгляду якого ОСОБА_7 також був оголошений у розшук, що свідчить про свідоме та систематичне ігнорування підозрюваним свого процесуального обов'язку щодо прибуття за викликами до органів слідства та суду, а тому останній під важелем понесення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин (ч. 2 ст. 289 КК України), за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, зможе знову виїхати за кордон з метою переховування від слідства та суду.
Окрім того, причетність підозрюваного до ймовірно вчиненого ним злочину підтверджується належним чином дослідженими в судовому засіданні місцевого суду доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 24.04.2021; протоколи оглядів місця події від 23.04.2021, 24.04.2021; висновки експерта №СЕ-19/120-21/4484-Д від 28.04.2021, №СЕ-19/120-21/4483-АВ від 29.04.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 24.05.2021; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому відповідно до вимог статті 370 КПК України ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Підстав для її скасування та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, про що йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку про залишення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_7 без задоволення.
У зв'язку із наведеним, керуючись ст. ст. 176, 177, 179, 183, 199, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021 р. про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4