Справа № 2а-2236/10/2570
21 червня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах Полтавської області до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія", Пирятинської нафтогазрозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія" про стягнення недоїмки по страхових внесках, -
06.05.2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах Полтавської області (далі - відділення Фонду) звернулось до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія"(далі - ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»), Пирятинської нафтогазрозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія" про стягнення недоїмки по страхових внесках в розмірі 7131,19 грн. Свої вимоги мотивує тим, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України. Відповідач несвоєчасно сплачує страхові внески до Фонду, чим ставить під загрозу своєчасність надходження та акумулювання коштів, необхідних для здійснення страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання.
Представником позивача до суду була надана заява про збільшення розміру позовних вимог від 09.06.2010 року № 266, відповідно до якої 25.05.2010 року відділенням Фонду було проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року за результатами якої виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня в розмірі 7070,96 коп. Станом на 09.06.2010 року, пеня нарахована згідно акту перевірки не сплачена. Враховуючи вищевикладене, позивач просить збільшити розмір позовних вимог з урахуванням застосованої до відповідача пені за порушення сплати страхових внесків на суму 7070,96 грн. та просить стягнути з відповідача 14202,15 грн.
Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, згідно яких не погоджується з сумою заявлених вимог, оскільки після подання позовної заяви до суду ними було частково погашено заборгованість в сумі 1198,00 грн., та підприємство станом на 01.05.2010 року має заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 2027,2 тис. грн.
Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Страхувальниками згідно зі ст. 6 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) визнані роботодавці.
Статтею 5 Закону № 1105-XIV встановлена обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно зі ст. 45 Закону № 1105-XIV відповідач зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України.
Судом встановлено, що на підставі поданої відповідачем відомості про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів відділення Фонду за 1 квартал 2010 року сума несплачених платежів станом на 01.04.2010 року склала 81257,29 коп., в тому числі недоїмка - 74,713, 69 грн. Але за період з 01.04.2010 року по 27.04.2010 року сума недоїмки відповідачем була частково погашена в розмірі 100 грн., тобто загальна сума непогашеної суми недоїмки складає 74613,69 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 11716/09/2570 з відповідача було стягнуто на користь відділення Фонду заборгованість по сплаті недоїмки за III квартал 2009 року в розмірі 67482,50 грн. Отже, загальна сума недоїмки зі плати страхових внесків, яка підлягає стягненню з відповідача складає 7131,19 грн.
З матеріалів справи вбачається, що спеціалістами відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Чернігові на підставі Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року № 867/14134, (далі - Інструкція) проведено планову перевірку правильності, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду відповідачем.
За результатами перевірки відділенням Фонду винесений акт перевірки від 25.05.2010 року № 36, яким встановлено порушення відповідачем строків сплати страхових внесків.
Відповідно до п. 4.16 Інструкції у разі недотримання страхувальником порядку нарахування та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання у 10-денний строк проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника і складається акт у двох примірниках, у якому зазначається його нове місцезнаходження (місце проживання). Якщо страхувальник має недоїмку зі сплати страхових внесків, йому нараховується пеня у встановленому порядку.
Відповідачу за допущені порушення була нарахована пеня в розмірі 7070,96 грн.
Оскільки, відповідач використовує найману працю, то згідно зі статтею 45 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України.
Відповідно до п.п. 4.12 п. 4 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків та пені в розмірі 14202, 15 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково було сплачено суму недоїмки по страхових внесків за березень 2010 року в розмірі 1198,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 21.05.2010 року № 194, наявного в матеріалах справи.
Отже, загальна сума заборгованості по сплаті недоїмки та пені у відповідача складає 13004,15 грн.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону № 1105-XIV спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відповідно до ч. 2 ст. 80 Цивільного Кодексу України саме юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем та відповідачем у суді.
Таким чином відповідачем у даній справі за зобов'язання структурного підрозділу Пирятинської нафтогазорозвідувальної експедиції виступає ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія».
Відповідачем не надано доказів щодо сплати заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах Полтавської області до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія", Пирятинської нафтогазрозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія" підлягають частковому задоволенню.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах Полтавської області до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія", Пирятинської нафтогазрозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія" про стягнення недоїмки по страхових внесках - задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтотогазгеологія" (ідентифікаційний код 01431535, р/р 26007000001829 в ВАТ «Банк Демарк», МФО 353575) суму недоїмки зі плати страхових внесків та пені в розмірі 13004 (тринадцять тисяч чотири) грн. 15 коп. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах Полтавської області на рр 37174160404104 в УДК в Гребінківському районі, МФО 831019.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.