№ 2а-2114/10/2370
14.06.2010 р. м. Черкаси
16 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.
при секретарі -Кулику О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе»про стягнення заборгованості,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області звернулося до суду з позовом до «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок перевірки на предмет обчислення і сплати внесків на загальнобовґязкове державне пенсійне страхування відповідача за лютий 2010 року встановлено заборгованість по внесках в розмірі 127 671 грн. 21 коп..
За порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання до відповідача застосована фінансова санкція на підставі рішення № 59 від 24.03.2010 у розмірі 11 650 грн. 90 коп. та нарахована пеня в розмірі 24 382 грн. 36 коп.
Оскільки сума страхових внесків та фінансових санкцій в загальному розмірі 163 704 грн. 47 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Позивач в судове за сідання не зґявився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання представника не направив, але надав письмові заперечення проти позову, де зазначено, що із серпня 2009 року дотримується термінів сплати страхових внесків, але управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі за рахунок своєчасно сплачених поточних платежів погашав недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-IV).
Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Судом встановлено, що ВАТ «Золотоніський машинобудівний завод ім.. І.І.Лепсе» є юридичною особою та з 25.01.1995 року обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 01374406).
З урахуванням положень Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2010 року, відповідно, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно даних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України заборгованість по внескам у розмірі 127 671 грн. 21 коп.
За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином у відповідача утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 127 671 грн. 21 коп.
Згідно статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
За порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання до відповідача застосована фінансова санкція на суму 11 650 грн. 90 коп. та нарахована пеня у розмірі 24 382 грн. 36 коп., що підтверджується рішеннями управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі Черкаської області № 59 від 24.03.2010 та № 38 від 05.03.2010.
Зазначені рішення отримані відповідачем 26.03.2010 та 07.04.2010.
Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. В цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.
Враховуючи вищевикладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І.Лепсе», що знаходиться за адресою: 19700, Черкаська область, місто Золотоноша, вул. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 01374406, на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 19700, Черкаська область, місто Золотоноша, вул. Черкаська, 6, заборгованість в розмірі 163 704 (сто шістдесят три тисячі сімсот чотири) гривні 47 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
В разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлений 16 червня 2010 року