№ 2а-1356/10/2370
10.06.2010 р. м. Черкаси
8 год. 10 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.
при секретарях -Шоколенко Т.М., Кулику О.П.,
за участю представників позивача -Сандиги Г.П., Рогожнікова О.В., Посашкової Н.Г. - за довіреністю,
представників відповідача -Федини О.В., Лисаченка О.А., Трояна Ю.О.- за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Драбівська центральна районна аптека № 11» Черкаської обласної ради до державної податкової інспекції у Драбівському районі Черкаської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося комунальне підприємство «Драбівська центральна районна аптека № 11»Черкаської обласної ради, в якій просить визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення рішення від 03.03.2010 № 0000032301/0, податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000042301/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.03.2010 № 0000052301, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010 № 0000032301/1, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010 № 0000042301/1.
В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначали слідуюче. Державною податковою інспекцією у Драбівському районі в період з 01.02.2010 по 19.02.2010 проведено виїзну планову перевірку комунального підприємства «Драбівська центральна районна аптека № 11»Черкаської обласної ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.09.2009, про що складено акт від 24.02.2010 № 37/2301/01980331. В акті перевірки зафіксовані порушення, зокрема: 1) п.п. 7.4.5, п. 7.4. ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - безпідставно включено до податкового кредиту суму 28 920 грн. на підставі податкових накладних, які неправильно оформлені, так як постачальник ОКП «Фармація»зазначив номер податкових накладних дробовим числом та буквами; за дане порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000032301/0 на суму 43 380 грн.; 2) за неподання розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2007, 2008 роках до державної податкової інспекції у Драбівському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000042301/0 на суму 1190 грн.; 3) за порушення п.3.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України»від 15.12.2004 № 627 -зберігання готівки у сумі, що перевищує встановлений ліміт залишку готівки у касі в сумі 5 427 грн. 35 коп. (ліміт -8650 грн.) винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.03.2010 № 0000052301 на суму 10 495 грн. Представники позивач вважають зазначені рішення необгрунтованими та такими, що суперечать нормативним актам з наступних підстав. По-перше, відсутність у податкових накладних хоча б одного із реквізитів, встановлених п.п. 7.2.1 п. 7.2 с. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не можна вважати як виключну підставу для висновку про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту зі сплачених сум податку на додану вартість. Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту. По-друге, позивач вважає, що не повинен був подавати розрахунок частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово господарської діяльності у 2007, 2008 роках до державної податкової інспекції у Драбівському районі, оскільки позивач є комунальним підприємством, і на нього не поширюється дія наказу ДПА України від 03.04.2007 № 207 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2007 році, та Порядку його складання»у відповідності до статті 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та наказу ДПА України від 12.05.2008 № 294 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році», якими передбачено подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році відповідно до статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Позивач вважає, що дані розрахунки повинні подавати державні підприємства, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції ( частки, паї), та їх дочірні підприємства. По-третє, позивач виплачував заробітну плату за лютий 2008 року в період з 03 по 05 березня 2008 року на суму 16 773 грн. 63 коп., і вважає, що підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та зазначали, що державна податкова інспекція у Драбівському районі обґрунтовано винесла податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, та просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши всі наявні матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Комунальне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності -юридичною особою з 23.12.1993, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 5666436 від 08.04.2010, має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням голови обласної ради від 28.02.2007 № 60-р та рішенням трудового колективу № 1 від 22.01.2007, комунальне підприємство засноване на обласній комунальній власності і діє на принципах повного господарського розрахунку, має сім відокремлених підрозділів у межах Драбівського району Черкаської області.
Судом встановлено, що відповідно до плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок на перший квартал 2010 року, на підставі направлення від 01.02.2010 № 2/16, працівниками Лисаченком О.А., ОСОБА_7, ОСОБА_8, проведена планова виїзна перевірка комунального підприємства «Драбівська центральна аптека № 11»Черкаської обласної ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009.
За результатами перевірки складено акт від 24.02.2010 № 37/2301/01980331, в якому зафіксовані слідуючі порушення:
1.завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг)та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»у сумі 28 920 грн., а саме позивач включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 28 920 грн., вказані у податкових накладних, які є неправильно заповненими, так як виписані з дробовим номером ( податкові накладні виписані ОКП «Фармація»).
2. встановлено порушення п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 за неподання розрахунків за формами, які передбачені наказом ДПА України від 03.04.2007 № 207 та наказом ДПА України від 12.05.2008 № 294 (за 2007 рік та три квартали 2008 року).
3. встановлено порушення п. 2.8 постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637 від 15.12.2004 -зберігання в касі готівки, яка перевищує встановлений ліміт залишку готівки в касі у розмірі 5247 грн. 35 коп.
На підставі зазначених порушень відповідачем прийнято:
· податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 03.03.2010, яким на підставі п.п.7.2.1 п.7.2 та п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 920 грн. основного платежу , та на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 штрафні санкції у сумі 14 460 грн.;
· податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 03.03.2010, яким на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 визначені штрафні санкції частини прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності), що вилучаються до бюжету у сумі 1 190 грн.;
· рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.03.2010 № 0000052301, яким на підставі п.11 ст. 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні» та згідно з ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки № 436/95 від 12.06.1995, визначено суму штрафних санкцій у розмірі 10 495 грн..
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до державної податкової інспекції у Драбівському районі. За результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (Далі -Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Судом встановлено, що в акті перевірки відповідач зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.08.1997 № 165, порядковий номер податкової накладної має відповідати порядковому номеру реєстру отриманих і виданих податкових накладних, і оскільки номер накладної є її обов'язковим реквізитом, то за його відсутності або перекручування податкова накладна є неправильно заповненою. На підставі зазначеного факту відповідач прийшов до висновку, що внаслідок того, що податкові накладні є неправильно заповнені, а саме виписані з дробовим номером, право на податковий кредит у КП «Драбівська аптека № 11»за зазначеними вище податковими накладними відсутнє.
Суд не погоджується із висновком відповідача та зазначає наступне.
Визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету регламентуються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону).
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закон № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Вичерпний перелік реквізитів податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР. Згідно вказаної норми платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Виходячи із приписів Закону № 168/97-ВР, суд приходить до висновку, що лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг).
На вимогу суду, позивачем були надані в судове засідання засвідчені належним чином копії податкових накладних, які мають усі необхідні реквізити, що підтверджує факт належного оформлення податкових накладних, наданих для перевірки, та надані реєстри отриманих та виданих податкових накладних.
Суд зазначає, що відсутність у податкових накладних хоча б одного із реквізитів, а в даному випадку написання номеру податкової накладної через дріб, не можна розглядати як виключну підставу про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту зі сплачених сум податку на додану вартість.
Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, можливе лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту.
Таким чином суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 03.03.2010 та № 0000032301/1 від 29.03.2010, якими на підставі п.п.7.2.1 п.7.2 та п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 920 грн. основного платежу, та на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 штрафні санкції у сумі 14 460 грн., є неправомірними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 03.03.2010, яким на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 визначені штрафні санкції за неподання розрахунку частини прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності), що вилучаються до бюджету у сумі 1 190 грн. за чотири квартали 2007 року та три квартали 2008 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статті 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», господарські організації, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, повинні сплачувати до загального фонду місцевих бюджетів частину прибутку (доходу).
Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Згідно з пунктом 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.
Враховуючи наведене, платіж у вигляді відрахувань частини чистого прибутку (доходу), що здійснюється державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, прирівняно до податку на прибуток підприємств.
Пунктом 1.11 Закону України від 21.12.2000 N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Отже, Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2007, 2008 роках є обов'язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата зазначеного платежу і має статус податкової декларації, розрахунку. Платники цього платежу несуть відповідальність за правильність складання, своєчасність подання цього Розрахунку, повноту та своєчасність сплати зобов'язань по такому платежу, передбачену відповідними нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Рішенням Черкаської обласної ради від 28.03.2008 № 16-22/V «Про нормативи відрахувань до загального фонду обласного бюджету частини прибутку (доходу) підприємствами обласної комунальної власності»визначено, що підприємства обласної комунальної власності частину прибутку сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2007 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2008 році, в строки встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, та подають відповідні відомості органам державної податкової служби у порядку та за формою, визначеними державною податковою адміністрацією, за звітний період.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 03.04.2007 № 207 «Про затвердження форми розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2007 році, та Порядку його складання», та наказом ДПА України від 12.05.2008 № 294, затверджено форму розрахунку частини прибутку до державного бюджету для державних підприємств, в тому числі казенних підприємств та їх обґєднань та дочірніх підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статному фонді яких державі належать акції (частки, паї) та їх дочірніх підприємств.
Представниками відповідача в судовому засіданні надані розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності позивача у 2008 році (за 4 квартал), та у 2009 році, в яких надані розрахунки в грошову еквіваленті (15% від доходу).
Суд погоджується із поясненнями представників позивача, що форми розрахунку частини чистого прибутку для комунальних підприємств не затверджені ДПА України.
Натомість подання позивачем до державної податкової інспекції у Драбівському районі розрахунків частини чистого прибутку за четвертий квартал 2008 року, за чотири квартали 2009 року, ставить під сумнів твердження позивача щодо відсутності обов'язку подавати розрахунки даного виду податку і підтверджує позицію відповідача про наявність порушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, застосування відповідачем фінансових санкцій за неподання розрахунку частини чистого прибутку за 7 звітних періодів (як обов'язкового виду податку) суд вважає правомірним, а тому податкове повідомлення-рішення на суму 1190 грн. винесене відповідачем в межах чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги про визнання нечинним та скасування рішення 03.03.2010 № 0000052301 на суму 10 495 грн. про застосування фінансових санкцій за порушення правил з регулювання обігу готівки у національній валюті, суд зазначає слідуюче.
Пунктом 2.10 постанови Національного банку України від 15.12.2004 № 537 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»(далі -Положення) передбачено, що підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше насупного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі ( у межах установленого ліміту).
Пунктом 2.9 Положення передбачено, що готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Колективним договором на 2007-2010 роки, укладеним між адміністрацією та трудовим колективом комунального підприємства «Драбівська центральна районна аптека №11», зокрема п. 5.1 передбачено, що заробітна плата на підприємстві виплачується у національній валюті України до 10 числа кожного місяця.
Наказом комунального підприємства «Драбівська центральна районна аптека №11» № 7 від 25.01.2007 затверджено ліміт залишків в касі в розмірі 8 650 грн. У 2008 році ліміт залишків готівки в касі не переглядався.
Судом встановлено, що у березні 2008 року позивач виплачував заробітну за лютий 2008 року з 3 по 5 березня. Відповідно до запису у касовій книзі (аркуш 40) від 04.03.2008, у рядку «залишок на кінець дня»зазначено суму 13 897 грн. 35 коп., а у рядку «у тому числі на заробітну плату»запис відсутній.
Пунктом 2.8 Положення передбачено, що готівка, яка перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Указом Президента від 11.05.1999, № 491/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436", зокрема статтею 1 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Оскільки, понадлімітна сума готівки в розмірі 5 247 грн. 35 коп. до установи банку здана, відповідачем правомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій у двократному розмірі від виявленої понадлімітної готівки на суму 10 495 грн.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні даної справи суд керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000042301/0, податкового повідомлення-рішення від 29.03.2010 № 0000042301/1, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.03.2010 № 0000052301, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в даній частині суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Натомість, позовні вимоги про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000032301/0, податкового повідомлення-рішення від 29.03.2010 № 0000032301/1, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати нечинними та скасувати: податкове повідомлення - рішення від 03.03.2010 № 0000032301/0, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010 № 0000032301/1 на суму 43 380 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Драбівська центральна районна аптека № 11»Черкаської обласної ради 2 (дві) гривні 68 копійок судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст виготовлено 14 червня 2010 року