Справа № 932/4774/20
Провадження №2а/932/677/20
23 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назарова Романа Андрійовича, третя особа: Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія РАП №260797749 від 05 травня 2020 року, -
27 квітня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 02.02.2021 №51.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02квітня 2020 року відносно неї винесена постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимоги пп.є п.15.10 ПДР. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняла, автомобіль припаркувала за адресою площа Успенська,16 при цьому ніяких забороняючих знаків та газону не було.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином.
Представник третьої особи надав пояснення на позовну заяву в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки транспортний засіб позивача був розташований на газоні з порушенням вимог пп.є п.15.10 ПДР України. Після здійснення фотофіксації порушення було залишено повідомлення в порядку ст. 279-1 КУпАП, згодом після встановлення особи, була винесена постанова без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом. Вважає, що дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваної постанови серії РАП №260797749 від 05 травня 2020 року ОСОБА_1 02 квітня 2020 року о 11:39 год. здійснила стоянку транспортного засобу Volkswagen Transporter р.н. НОМЕР_1 в районі будинку, що знаходиться за адресою м. Днірпо Успенська площа, 16, чим порушила вимоги пп. є п.15.10 ПДР, та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно.
За приписами ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП) .
У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, від 10.02.2010 року, п. 58) зазначено про те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 15.10 (є)ПДРстоянка забороняється на газонах.
Газон - це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (п.1.10ПДРУкраїни).
Відповідно до п. 2.1. Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», газон - це певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відео фіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, час (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
При цьому, при здійсненні фотозйомки обов'язкова є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Оглянувши фото, що відображають фіксацію транспортного засобу, судом з'ясовано, що такий здійснив стоянку на тротуарі, а не на газоні. Не встановлено знаходження транспортного засобу на земельній ділянці, яка містить штучне покриття (траву), що відповідає поняттю газону.
Отже, відповідачем не доведено, що позивач здійснила стоянку транспортного засобу на газоні, чим порушила пп. «є» п. 15.10 Правил дорожнього руху України, що передбачає склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з положення ч.2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності винесення рішення на накладення стягнення покладається саме на відповідача, тому саме відповідач має долучити до матеріалів справи належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили, що позивач дійсно вчинив правопорушення передбачене санкцією статті 122 КУпАП.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем вимог п. 15.10. «є» ПДР України об'єктивними і беззаперечними доказами не доведений, що свідчить про фактичну відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення. А тому, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП №260797749 від 05 травня 2020 року підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 72, 73, 205, 241211;246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назарова Романа Андрійовича, третя особа: Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія РАП №260797749 від 05 травня 2020 року - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назарова Романа Андрійовичасерії РАП №260797749 від 05 травня 2020 року, яка винесена відносно ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля