Справа № 932/13589/19
Провадження №2а/932/417/20
23 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича (відповідач 1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 2) про скасування постанови серії ІД №00021453 від 03.09.2018, -
09 вересня 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 02.03.2021 №110.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 вересня 2019 року відносно нього винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимоги пп.б п.15.10 ПДР. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, автомобіль було припарковано на тротуарі, відстань від автомобіля до будівлі перевищувала 2 метри, що не перешкоджає вільному руху пішоходів.
Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки транспортний засіб позивача був розташований на тротуарі з порушенням вимог пп.б п.15.10 ПДР України. Після здійснення фотофіксації порушення було залишено повідомлення в порядку ст. 279-1 КУпАП, згодом після встановлення особи, була винесена постанова без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом. Вважає, що дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваної постанови серії ІД №00021453 від 13.09.2019 року ОСОБА_1 03 вересня 2019 року о 11:01 год. здійснив стоянку транспортного засобу Nissan TIIDA р.н. НОМЕР_1 на тротуарі (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками), чим порушив вимоги пп. б п.15.10 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, є адміністративним правопорушенням, що тягне за собою накладення відповідного адміністративного стягнення.
Позивачу інкримінується здійснення стоянки на тротуарі (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками), тобто порушення вимог п.п. «б» п. 15.10 Правил дорожнього руху.
Аналізуючи пп. «б» та пп. «в» п. 15.10 Правил дорожнього руху України у системній взаємодії, суд приходить до висновку, що стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива у декількох випадках: а) у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на табличці; б) на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Тобто, пп. «в» слід вважати виключенням із загальної заборони, передбаченої підпунктом «б» п. 15.10 ПДР, рівно як і при застосуванні табличок 7.6.2, 7.6.3., 7.6.5 у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39. Таким чином, суд вважає, що притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення пп. «б» п. 15.10 ПДР неможливо, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених п. «в» вказаного пункту Правил.
Отже, на думку суду, підлягає доведенню відповідачами недотримання позивачем таких умов, а саме: розташування легкового автомобілю на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається менше двох метрів.
Із долучених до позовної заяви фотознімків, розміщених на сайті відповідача ipkp.dniprorada.gov.ua із зображенням автомобіля позивача, номерний знак НОМЕР_1 з'ясовано, що автомобіль позивача розташований на тротуарі, поруч з яким пішоходи безперешкодно здійснюють рух.
Разом з тим, доказів того, що відповідачем здійснювався замір відстані від місця стоянки автомобіля позивача до краю тротуару, де здійснюють рух пішоходи, за допомогою якого можливо було б встановити, що на тротуарі для руху пішоходів залишилося менше 2 метрів, матеріали справи не містять.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича (відповідач 1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 2) про скасування постанови серії ІД №00021453 від 03.09.2018 - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича серії ІД №00021453 від 03.09.2018, яка винесена відносно ОСОБА_1 та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля