Рівненський апеляційний суд
29 вересня 2021 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Володимира Васильовича на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Яременко В.В. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду винесена без об'єктивного дослідження обставин справи. Вказує, що його підзахисний рухався транспортним засобом не порушуючи вимог правил дорожнього руху, а тому його зупинка працівниками поліції є безпідставною, оскільки причину зупинки вони не назвали. Також йому не роз'яснили передбачені законодавством України права та обов'язки. Протокол про адміністративне правопорушення працівники поліції складали за його відсутності. Не заперечує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, мотивуючи це упередженістю працівників поліції. Разом з цим, стверджує, що він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Додає, що ОСОБА_1 поїхав до КНП "Володимирецький ЦПМСД", де лікарем було встановлено, що останній не перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується довідкою від
Справа № 556/1242/21 Суддя в суді І інстанції - Іванків О.В.
Провадження № 33/4815/679/21 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
25.08.2021 року № 28.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його адвокат Яременко В.В. в судове засідання не з"явилися. Вони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 19 серпня 2021 року. Апеляційна скарга подана 30 серпня 2021 року, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 14 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом встановлено, що 12 червня 2021 року о 00 год. 12 хв., по вул. Шкільна, у с. Більська Воля, Вараського району, Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується актом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія на огляд до медичного закладу, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Крім того, з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що в ході розмови з поліцейським ОСОБА_1 визнав факт вживання ним алкогольних напоїв.
Підстав для висновку про упередженість працівників поліції стосовно ОСОБА_1 судом не встановлено.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження ОСОБА_1 цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 092649 від 12.06.2021 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія на огляд до медичного закладу, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (на CD-диску).
Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 130, ст. 294 КУпАП апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Володимира Васильовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Яременку Володимиру Васильовичу строк апеляційного оскарження постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Володимира Васильовича відхилити.
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.