Справа № 463/12041/20 Провадження № 11-сс/802/196/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
28 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 березня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові,
ОСОБА_6 звернувся до Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, обґрунтовуючи її тим, що 09.12.2020 він звернувся в ДБР із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, однак, всупереч вимогам ст.214 КПК України, відповідні відомості до ЄРДР внесені не були.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.03.2021 у задоволенні вказаної скарги ОСОБА_6 відмовлено, у зв'язку із тим, що з його скарги та заяви про скоєння кримінального правопорушення не вбачається об'єктивних даних, які, дійсно, свідчать про ознаки злочину, а лише зводяться до опису обставин розгляду дисциплінарної справи щодо нього та прийнятого рішення, що не є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржує її з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить рішення слідчого судді скасувати і постановити нове, яким зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви від 09.12.2020.
ОСОБА_6 та уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, у судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, що підтверджується телефонограмою від 31.08.2021 та листом-повідомленням на електронну адресу, які містяться у матеріалах кримінального провадження (Т.2, а.к.п.21-22). Про поважність причин своєї неявки апеляційний суд не повідомили.
Жодних клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому, відповідно до ч.4 ст.405 КПК України, їх неявка у судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Главою 26 КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч.1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може бути оскаржена на досудовому провадженні.
Відповідно до змісту заяви, 09.12.2020 скаржник звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, однак, всупереч вимогам ст.214 КПК України, відповідні відомості до ЄРДР внесені не були.
26.04.2021 Волинським апеляційним судом направлявся лист №463/12041/20/6102/2021 на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про витребування інформації, чи були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 09 грудня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення та чи повідомлявся ОСОБА_6 про внесення відомостей чи відмову у внесенні таких відомостей до ЄРДР, якщо так, то коли (Т.1, а.к.п.153).
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, у листі-відповіді від 28.04.2021 № 12-11-7392вих21 вказало, що заява ОСОБА_6 від 09.12.2020 про вчинення кримінального правопорушення на адресу ТУ ДБР у м. Львові не надходила (Т.1, а.к.п.155).
Приписи п.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, визначають, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, проаналізувавши вказані положення законодавства, дійшов обґрунтованого переконання, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Дані обставини є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді, який за викладених обставин, дійшов обґрунтованого і вмотивованого переконання про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, оскільки відсутні об'єктивні дані, які, дійсно, свідчать про ознаки кримінального правопорушення, зокрема, докази, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
З огляду на наведені обставини в їх сукупності, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 303, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 березня 2021 року про відмову у задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, - без змін.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді