Справа № 127/8848/21
Провадження № 2/127/1566/21
(З А О Ч Н Е)
28 вересня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Тріща Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи позов тим, що 12.09.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №87997-сred, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 15000,00 дол. США на термін до 10.09.2010 року, а ОСОБА_1 - повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В зв'язку з порушенням умов договору банк звернувся до суду з позовом та рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2014 року було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24471,77 дол. США, що еквівалентно 275062,70 грн., нараховану станом на 03.04.2014 року.
Проте, ухвалення судового рішення не свідчить про припинення договірних правовідносин, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. Тому, на підставі ст. 625 ЦК України,за період з 01.05.2013 року по 23.02.2021 року відповідач має заборгованість у розмірі 1803,23 дол. США, яка складається з: 1803,23 дол. США - 3% річних від простроченої суми. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, банк не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2014 року у справі №127/8039/14-ц, яке набрало законної сили, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №87997-СRED від 12.09.2007 року у розмірі 275062,70 грн. (еквівалентно 24471,77 долара США), з яких 7641,71 доларів США - заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом - 15643,57 доларів США, 22,24 доларів США - штраф (фіксована частина), 1164,25 доларів США - штраф (процентна складова). Також стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2750,63 грн. судового збору (а.с. 3-4).
Так, зі змісту вказаного рішення вбачається, що відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитного договору № 87997 - CRED від 12.09.2007 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом (п.4.3. Кредитного договору передбачено, що при порушенні Позичальником обов'язків по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.4., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.3., 2.4.1., 4.11. даного Договору Позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості) з кінцевим терміном повернення кредиту та сплати відсотків - 10.09.2010 року.
Положенням ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України, на яку посилається позивач визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано суду належних доказів щодо наявності у відповідача простроченої суми заборгованості за кредитним договором №87997-СRED від 12.09.2007 року в розмірі 16643,79 дол. США, на яку в подальшому здійснено нарахування 3% річних, що виключає можливість встановлення судом цього факту та виникнення у позивача права на стягнення 3% річних від простроченої суми.
Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Позивачем у справі відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Таким чином, позивачем не доведено обставину щодо наявності у відповідача простроченої суми заборгованості.
Крім того, позивачем на надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо періоду виникнення заборгованості, а саме з 01.05.2013 року по 23.02.2021 року, на який банк посилається в позовній заяві.
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525-526, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Судові витрати - залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 28.09.2021 року.
Суддя: