23 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8633/20 пров. № А/857/13587/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.
з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 (ухвалене головуючою-суддею Нор У.М.у м. Рівне, дата складання повного тексту судового рішення 02 червня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача внести зміни у пункт 1 наказу №920/03/к від 24.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_2 », вказавши підставу формулювання звільнення - відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), замість п.11 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» №889-VIIIвід 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII), зобов'язати відповідача внести зміни до запису №22 від 26.12.2019 її трудової книжки, замінивши вказану підставу звільнення, зобов'язати нарахувати та виплатити їй вихідну допомогу у розмірі 16010,86 грн та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2021позовні вимоги були задоволені частково. Зобов'язано відповідача внести зміни у п.1 наказу №920/03/к від 24.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », вказавши підставу формулювання звільнення - відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, замість п.11 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII, зобов'язано внести зміни до запису №22 від 26.12.2019 трудової книжки позивача, замінивши вказану підставу звільнення, зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 16010,86 грн та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
31.05.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3363,20 грн.
Не погодившись додатковим рішенням, яким вирішено питання розподілу судових витрат, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви. Скасування додаткового рішення скаржник обґрунтовує пропуском позивачем строку звернення до суду із зазначеним позовом та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Вороновську М.А., яка підтримала апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, яка заперечувала проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1926312286.1від 01.12.2020.
Задовольняючи частково заяву з приводу розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з часткового задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат у розмірі 3363,20 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що у разі зміни судом апеляційної чи касаційної інстанції судового рішення або ухвалення нового судового рішення, без повернення адміністративної справи на новий розгляд, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як видно з матеріалів справи, при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4204 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволенню позовних вимог у розмірі 3363,20 грн (4204,00 грн - 840,80 грн).
При цьому, скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції по суті спору з підстав неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, положень Закону України «Про державну службу» в частині що стосується припинення державної служби та права на отримання вихідної допомоги, по суті не змінило становище позивача та відновило її право на отримання такої допомоги, чим вона обґрунтовувала свої позовні вимоги.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване додаткове рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року по справі №460/8633/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 29.09.2021.