23 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11974/20 пров. № А/857/13531/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.
з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Коморним О.І., час ухвалення судового рішення 16 год 10 хв у м. Львові, час складання повного тексту судового рішення 07 червня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП, відповідач) від 30.11.2020 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказ ГУ НП №363 о/свід 03.12.2020 в частині його звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII) у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України та в частині стягнення на користь відповідача (відшкодування) з позивача вартості предметів однострою, (в сумі 2961,56 грн), поновити його на посаді інспектора - криміналіста слідчого відділу Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років, стягнувши з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності за інші види адміністративних правопорушень, які не пов'язані із скоєнням корупційних проступків не є обмеженням пов'язаними з проходженням служби, що не було встановлено судом першої інстанції. Вказує, що з огляду на відсутність підстав для скерування його для освідування та/або медичного огляду у відомчий медичний заклад, а так само відсутність підтверджуючого факту вживання ним психоактивних речовин, з огляду на загальні засади притягнення, як водіїв так і поліцейських до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень у сфері дотримання безпеки дорожнього руху - ознак несумісності подальшого проходження ним служби не було, що не було вставлено судом першої інстанції. Крім того, його також не було відсторонено від виконання службових обов'язків, отже роботодавець після того, як йому стало відомо про перебування його в стані сп'яніння допустив до виконання робіт. Більше того, у відповідача відсутні докази щодо відмови від проходження ним огляду сп'яніння у встановленому законом порядку, який являє собою чіткий алгоритм певних послідовних дій.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, відсутність якого відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у зв'язку з перебуванням представника на лікуванні. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що таке не підлягає до задоволення, оскільки відповідач був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому міг забезпечити участь іншого представника в судовому засіданні.
Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі відповідачем не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що згідно Наказу полковника поліції В.Віконського№3400 від 09.11.2020 про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії, за фактом складання 09.11.2020 працівниками УПП у Львівській області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) адміністративних матеріалів та винесення постанови про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130,ч.1 ст.122 КУпАП відносно водія автомобіля марки «ОреlСоrsа» державний номерний знак НОМЕР_1 , інспектора-криміналіста СВ Залізничного ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції Сірого С.В., призначено службове розслідування.
Згідно Наказу ГУ НП №3677 від 30.11.2020 про порушення службової дисципліни окремими працівниками Залізничного ВП та СУ ГУНП у Львівській області, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов'язків поліцейського, передбачених ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, п.п. «в» п.8.4, п.2.5 ПДР, п.5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, ч.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018 та ч.1 розділу І Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут НПУ), а також скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі п.7 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ, до інспектора-криміналіста СВ Залізничного ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0142155) було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно Наказу ГУ НП №363 о/свід 03.12.2020, позивача звільнено відповідно до Закону №580-VIII зі служби з поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ) з 03.12.2020, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2020 році, тривалістю 01 доби додаткової відпустки, відрахувавши з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року, тривалістю 03 доби основної відпустки.
Вважаючи оспорювані накази протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою про їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно було обрано такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення позивача зі служби, оскільки факт відмови останнього від проходження медичною огляду у встановленому Законом порядку в медичному закладі для визначення стану наркотичного сп'яніння є вчинком, що не сприяє проведенню передбаченої законом процедури та який дискредитує систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності НПУ, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НПУ визначено Законом №580-VIII.
Частиною першою статті 3 Закону №580-VIII визначено, щополіція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIIIпередбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону(ч.1 ст.19 Закону №580).
Згідно ч.2 ст.19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом НПУ, що затверджується законом.
Відповідно до п.4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» № 901-VIII від 23.12.2015 визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За змістом ст.7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, берегти державну таємницю, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб,стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку, виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст.14 Дисциплінарного статуту, частиною першою якої передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема,вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту).
При цьому, частинами сьомою-дев'ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ №1179 від 09.11.2016, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського,професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя, на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, на мирні зібрання, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків, неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку, мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Як встановлено судом першої інстанції, 09.11.2020 о 04 год 50 хв до ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 03:20 екіпажем «Омега-0201» УПП у Львівській області ДПП НП України по вул. Петлюри, 1 за порушення п.8.4.в ПДР (проїзд під знак 3.21 «В'їзд заборонено») було зупинено автомобіль марки «ОреlСоrsа», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням інспектора-криміналіста СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Сірого С.В. у зв'язку з чим відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №988806 за ч.1 ст.122 КУпАП, згідно Висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками СВ Залізничного ВП Залізничного ВП ГУНП у Львівській області від 27.11.2020.
Як вказано у Висновку від 27.11.2020, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагували на світло), у зв'язку з чим працівниками УПП у Львівській області в присутності двох свідків йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, однак ОСОБА_1 від огляду відмовився, у зв'язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 034073 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Опитані в рамках адміністративної справи за ч.1 ст.130 КУпАПгромадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичною огляду у встановленому Законом порядку в медичному закладі для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Позивач стверджує, що за своїм віросповіданням не може здавати біологічні зразки, тому відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння («за своїми релігійними переконаннями вірою Євангелістів не можу надавати біологічні зразки, проливати кров»).
Згідно п.2 розділу III Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими, затвердженого наказом МВС України №1561 від 10.12.2015 (далі - Порядок №1561), профілактичний медичний огляд поліцейських проводиться 1 раз на рік.
Відповідно до п.4 розділу III Порядку №1561, обсяг клініко-діагностичних досліджень включає: аналіз крові (вимірювання швидкості осідання еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину), аналіз сечі на білок тощо.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 щороку проходив диспансеризацію, включаючи відбір біологічного матеріалу (крові) для подальшого аналізу, а тому доводи позивача щодо відмови від проходження медичного огляду у зв'язку з віросповіданням, колегією суддів не беруться до уваги.
Разом з тим, згідно п.12, 13 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція №1452/735), предметом дослідження біологічною середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися крон, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Позивачем, на підтвердження своїх доводів долучено до матеріалів справи медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 12ЯЯТ №023228 від 16.11.2020 та сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 10ААЖ №206431 від 16.11.2020.
Разом з тим, порушення позивачем п.8.4.в ПДР та відмова проходження від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відбулися 09.11.2020 о 04:50, а вказані документи видані через 7 днів.
Відтак, вказані довідка та сертифікат не спростовують факт перебування позивача на момент зупинки та керування транспортним засобом із ознаками наркотичною сп'яніння.
Згідно положень Інструкції №1452/735 та ст.266 КУпАП, огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а складання висновку за його результатами проводиться за направленням та в присутності працівника поліції.
Відповідно до п.16 Інструкції №1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі Акта медичного огляду.
Відповідно до п. 22 Інструкції №1452/735 та ст. 266 КУпАП висновки щодо результатів медичного огляду осіб па стан сп'яніння, складені з порушенням вимог ціп Інструкції, вважаються недійсними.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України затверджено Правила №1179, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою вказаних Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Правил №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3, 4 Розділу IV Правил №1179 передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин відданим інтересам служби.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відтак, дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем надано вірно правову оцінку діям позивача під час порушення п.8.4.в,2.5ПДР, які виразились у проїзді під знак 3.21 «В'їзд заборонено» та відмови від проходження медичною огляду у встановленому Законом порядку в медичному закладі для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Згідно листа УПП у Львівській області ДПП №2039341/12/01-2020 від 17.11.2020, відносно ОСОБА_1 складено наступні адміністративні матеріали, а саме : постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18№9888806 від 09.11.2020 за ч.1 ст.122 КУпАП (накладено штраф 255 грн) та протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18№34073 від 09.11.2020 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 18.01.2021 у справі №462/7138/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченою ч.1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 04.02.2021 на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 04.02.2021.
Вказаними судовими рішеннями встановлено спірні обставини.
Слід врахувати, що у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також, у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, до нього, на підставі службового розслідування, проведеного з дотриманням процедури проведення, у разі наявності підстав, застосовується певний вид дисциплінарного стягнення, що обов'язково повинно відповідати характеру та значимості проступку, з дотриманням принципу пропорційності до вчиненого порушення та шкоди, завданої внаслідок здійснення такого проступку.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «BlackClawsonLtd. v. Papierwerke AG», (1975), сприйняття верховенства права, як конституційного принципу, вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Колегія суддів зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень у разі, якщо дії службової особи очевидно підривають довіру та авторитет органів поліції в очах громадськості та є несумісними з подальшим проходженням служби.
Підсумовуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння, є грубим порушення службової дисципліни та є несумісним із продовженням служби в органах НПУ та званням поліцейського, який має чітко та неухильно дотримуватись як Законів України так і високих морально-етичних правил. Жоден з наведених позивачем доводів та обґрунтувань, як підстав для скасування рішення про звільнення з посади, не підтвердився під час розгляду спору як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, вони не спростовують вчинення дисциплінарного проступку, несумісного з службою в поліції, з огляду на що, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем обґрунтовано та правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.1 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року по справі №380/11974/20- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 29.09.2021.