ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 вересня 2021 року м. Київ № 640/26824/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправними та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.07.2021 №VII-014/2021.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Загальні вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.
Зокрема, ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У свою чергу нормами ч. 1 і 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи зміст наведених норм КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі за позовом ОСОБА_2 та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З тексту позовної заяви ОСОБА_1 суддя встановив, що позивачка просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, прийняте стосовно неї 01.07.2021. Як стверджує ОСОБА_1 вказане рішення відповідача вона отримала 28.07.2021.
У контексті з наведеним суд зазначає, що навіть якщо припустити про необізнаність позивачки про зміст оспорюваного рішення до моменту отримання нею копії останнього, то із цим позовом позивачка повинна була звернутися у строк до 30.08.2021 включно. Однак до адміністративного суду із вказаною позовною заявою позивачка звернулася лише 20.09.2021 (дата відправлення поштою позову на адресу суду).
Тобто, до суду з даним позовом позивачка звернулася поза межами 30-ти денного строку звернення до суду, передбаченого ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У тексті позовної заяви позивачка просила суд поновити їй строк звернення до суду із цим позовом з посиланням на ту обставину, що вона відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2021 була змушена вирушити до місця самоізоляції після контакту з особою, яка захворіла на COVID-19, та перебувати на самоізоляції.
Жодних доказів на підтвердження наведеного позивачка до свого позову не додала, та водночас відомості про конкретний період перебування на самоізоляції в позові не зазначала.
Проаналізувавши зміст пояснень позивачки, наведених нею в тексті позову, суддя вважає, що з таких пояснень не вбачається за можливе встановити причини пропуску позивачкою строку 30 днів з моменту отримання копії оспорюваного рішення відповідача, та зробити висновок про поважність причин пропуску позивачкою строку звернення до суду із цим позовом.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суддя дійшов висновку про необхідність надання позивачці строку для звернення до суду з нормативно та доркументально обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даними вимогами.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачці належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, разом із документальними доказами поважності причин пропуску такого процесуального строку.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачці десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивачку про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута їй відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок