Справа № 420/9943/21
28 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву за вхід. № 46204/21 про ухвалення додаткового судового рішення по справі,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява за вхід. № 46204/21 про ухвалення додаткового судового рішення по справі в якій заявник просить:
- ухвалити додаткове судове рішення у справі №420/9943/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування доводів щодо підстав звернення до суду із заявою вказано:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №420/9943/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року у справі №420/1778/21 ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) максимальним розміром.
Зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 р., з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.
При цьому, як вбачається з заявлених позивачем позовних вимог та резолютивної частини судового рішення, судом не розглянуто позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити саме виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром.
Зокрема, судом у рішенні зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати перерахованої пенсії позивачу.
Проте вимога щодо покладення на належного відповідача обов'язку безпосередньо здійснити виплату пенсії (а не її фінансування, тобто забезпечення фінансовими ресурсами процесу проведення виплати) свого відображення у резолютивній частині рішення суду не знайшла, незважаючи на те, що судом позов задоволений повністю.
При цьому судом у рішенні зазначено, що відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2, повноваження щодо безпосередньо виплати пенсії покладено саме на головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Тобто щодо спірних правовідносин, які є предметом позову у даній судовій справі, обов'язок з безпосередньо виплати позивачу пенсії (без обмеження максимальним розміром) має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до п.1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня, 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 20ф6 р. № 662, надалі - Порядок №1596), цей Порядок визначає механізм виплати пенсій їх одержувачам головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду).
Пунктом 12 зазначеного Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів.
Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.
Пунктом 13 Порядку №1596 встановлено, що списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
За договорами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, та за наявності технічних можливостей сторін цих договорів списки, а також документи та відомості, необхідні для відкриття рахунків одержувачам за зверненнями органів Пенсійного фонду України, органів соціального захисту населення, можуть подаватися в електронній формі з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які містять вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів і їх копіювання.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення протягом місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, можуть складати і подавати додаткові списки на зарахування пенсій та грошової допомоги одержувачам, яких із різних причин не було внесено до основних списків, а також у разі перерахунку пенсій та грошової допомоги.
Для виплати допомоги на поховання, суми пенсії, грошової допомоги, недоотриманої у зв'язку із смертю одержувача, пенсії, грошової допомоги у разі виїзду одержувача на постійне місце проживання за кордон та у випадках, що потребують термінових виплат, складаються додаткові списки, які подаються до уповноважених банків органами Пенсійного фонду в день їх формування. Перерахування коштів проводиться не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем формування списків.
Згідно з п. 14 Порядку 1596, на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Для забезпечення своєчасної виплати пенсій та грошової допомоги кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.
Пунктом 15 Порядку №1596 визначено, що зарахування сум пенсій та грошової допомоги уповноваженими банками на поточні рахунки одержувачів проводиться пізніше наступного операційного дня після надходження відповідних сум від Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення.
Аналогічно повноваження щодо здійснення виплати пенсії (шляхом вчинення відповідних дій з документального оформлення такої виплати) особам, які пенсію одержують через уповноважені організації за місцем проживання в готівковій формі (не через установи банків), покладені на головні управління Пенсійного фонду України в областях Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279, відповідно до якого головні управління Пенсійного фонду України в областях є уповноваженими органами, які вчиняють визначені Порядком дії щодо виплати пенсій.
Таким чином, повноваження з виплати пенсії (документального оформлення виплати пенсії) позивача безпосередньо покладені на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а фінансування виплати пенсії шляхом перерахування відповідних коштів має здійснюватися безпосередньо Пенсійним Фондом України.
Розглянувши подану заяву суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В рішенні від 11.08.2021 у справі № 420/9943/21 позов ОСОБА_1 судом розглянуто всі заявлені позивачем вимоги.
При цьому, щодо вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром, судом зазначені мотиви та підстави ефективного відновлення права позивача, а саме:
«…Поновлення прав Позивача буде ефективним виключно у разі вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій.
Отже, вчинити певні дії в інтересах Позивача, зокрема щодо виплати пенсії, наразі може Пенсійний фонд України.
З цього приводу Верховний Суд визначив правомірним застосування адміністративного правонаступництва, яке полягає в повній або частковій передачі адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень іншому внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17). від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 11.10.2019 р. у справі № 812/1408/16).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 р., з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром, слід звернути до Пенсійного фонду України….».
Рішення суду від 11.08.2021 ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржував.
З урахуванням наведених норм, суд приходить до висновку про відсутність підстав встановлених приписами п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України для ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 132-134, 139, 242-246, 252, 256, 295, 297 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви за вхід. № 46204/21 про ухвалення додаткового судового рішення по справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.