Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 вересня 2021 р. Справа№200/10759/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості по пенсії, -
До Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості по пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача, проте, з часу перебування на обліку у відповідача йому нарахована, але не виплачена пенсія в розмірі 94487,00 гривень.
Позивач вважає таку бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправною та просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо невиплати належної ОСОБА_1 пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 31 липня 2021 року в сумі 94487,00 грн.; 2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 31 липня 2021 року в сумі 94487,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з 01 серпня 2021 року позивач отримує пенсію, заборгованість за період з 01.06.2018 року по 31.07.2021 року нарахована в сумі 72875,17 грн. та обліковується в управлінні. Суми пенсії, які не виплачено за період до місяця їх відновлення виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідач вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Просили відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою з м. Донецьк до м. Костянтинівка, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1425-5000368505 від 17.06.2021 року
Позивач у своєму позові зазначає, що в період з 01 серпня 2014 року по 31 липня 2021 року він не отримував пенсійні виплати, у зв'язку із чим утворилась перед ним заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 94487,00 грн.
Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно невиплати пенсійних виплат у сумі 94487 грн.
Відповідно до роздруківки з електронної пенсійної справи позивача та довідки № 9474 від 05.09.2021 року, Пенсійний фонд за період з 16.06.2018 року по 31.07.2021 року має заборгованість перед ОСОБА_1 з пенсійних виплат у розмірі 72875,17 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (Далі - Закон № 1706-VII).
Відповідно до частини 1 статті 1, частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону № 1706-VII , Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
За правилами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року за № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365). Пунктом 2 зазначеної постанови установлено, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до пункту 4 Порядку № 365, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Згідно пунктом 15 Порядку № 365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки № 9474 від 05.09.2021 року позивачу з серпня 2021 року поновлено пенсійні виплати. В період з червня 2018 року по липень 2021 року позивачу нараховувались, але не виплачувались пенсійні виплати, у зв'язку із чим у Пенсійного фонду перед ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 72872,17 грн.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що пенсія позивача за минулий період обліковується в управлінні, але її виплата не проводиться у зв'язку із відсутністю порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, суд не погоджується з вищезазначеними діями відповідача, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до части 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, не виплачуючи нараховану позивачу пенсію у розмірі 93590,06 гривень, за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої пенсії в розмірі 94487,00 гривень, проте матеріалами справи підтверджується сума заборгованості у розмірі 72875,17 грн. та право позивача на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії в сумі 72875,17 гривень.
Посилання відповідача як на підставу невиплати позивачеві заборгованості з пенсії на те, що її виплату буде здійснено розпорядниками вищого рівня, суд не приймає до уваги, оскільки відсутність відповідного фінансування, не є передбаченою законом підставою для невиплати пенсії.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості по пенсії, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 945,00 грн. (квитанція № 0.0.2236885317.1 від 19.08.2021 року).
Враховуючи співрозмірність сплаченого судового збору та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності. Стягнення заборгованості по пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), щодо невиплати належної ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за період з 16 червня 2018 року по 31 липня 2021 року в сумі 72875,17 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості по пенсії за період з 16 червня 2018 року по 31 липня 2021 року в сумі 72875 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 17 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко