Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 вересня 2021 р. Справа№200/8087/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, б. 53, код ЄДРПОУ 25953178) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -
30 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, адвоката Корнієнка Андрія Андрійовича, діючої на підставі ордеру Серії АІ № 1116064 від 24 травня 2021 року, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що до відповідача зверталась двічі, а саме: 30 вересня 2019 року та 21 жовтня 2019 року із заявою про призначення допомоги на двох дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як одинокої матері. Проте, відповідач повідомив листом від 07.06.2021 р. про відмову у призначенні допомоги у зв'язку з тим, що під час перевірки її не було вдома, та надав рішення про відмову у призначенні допомоги. Вважає, що пред'явлений позов заявлений фактично в інтересах дітей, для їх належного матеріального забезпечення, у зв'язку з чим, звернулась із даним позовом до суду (а. с. 1-9).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимоги немайнового характеру в розмірі 908,00 грн.; надання уточненої позовної заяви в частині позовних вимог щодо оскаржуваного рішення відповідача, а також позивачу запропоновано надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом (а. с. 35-37).
26 липня 2021 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви. Позивачем подані уточнені позовні вимоги, в яких позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які мешкають на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади від 10.12.2019 р. про відмову в призначенні допомоги на дітей одинокої матері ОСОБА_1 та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області поновити виплату ОСОБА_1 допомоги одинокій матері на дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з урахуванням заборгованості, яка виникла з 22.10. 2019 р. (а. с. 43-54).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Позивачу поновлений строк звернення до суду (а. с. 56-57).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
20 серпня 2021 року від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено наступне. Позивач перебуває на обліку в Єдиної інформаційної базі даних про внутрішньо переміщених осіб управління за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_3 . 21 жовтня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям, на доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання приписів постанови КМУ від 08.06.2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», у зв'язку з непідтвердженим фактом проживання родини за місцем фактичного проживання. Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які мешкають на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади від 03.12.2019 року позивачу в призначенні допомоги було відмовлено. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві підтверджує той факт, що вона понад 60 днів перебувала на тимчасово окупованій території. У зв'язку з чим, вважає, що відповідач діяв в межах повноважень, передбачених законодавством, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі (а. с. 61-68).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, в формі ID картки № НОМЕР_2 від 02.09.2019 р., орган що видав 1420. Згідно довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 295768-2019 від 19.09.2019 р. позивач проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 13-16).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03 травня 2019 року № 1419-5000119574 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактичне місцем проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 17).
Згідно довідки від 03 травня 2019 року № 1419-5000119579 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання/перебування, разом з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 19).
Згідно довідки від 21 жовтня 2019 року № 1419-500021 6428 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання/перебування, разом з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 21).
Як свідчать відомості зі свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_3 , виданий Виконавчим комітетом Пантелеймонівської селищної ради м. Горлівки Донецької області від 23 січня 2014 року, позивач - ОСОБА_1 є матір'ю народженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 18).
У Витязі про реєстрацію народження ОСОБА_2 , зазначенні відомості про батька, відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного Кодексу України (а. с. 22-23).
Згідно відомостей зі свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_4 , виданим Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 09 жовтня 2019 року, позивач - ОСОБА_1 є матір'ю народженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 20).
У Витязі про реєстрацію народження ОСОБА_3 , зазначенні відомості про батька, відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного Кодексу України (а. с. 24).
30 вересня 2019 року та 21 жовтня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй державної допомоги на дітей, як одинока матір (а. с. 25-26).
Листом відповідача від 07 червня 2021 року за вихідним № 13/3911 позивачу повідомлено про відмову у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям, на підставі рішення від 10.12.2019 р. у зв'язку з не підтвердженням факту проживання родини за зазначеною у заяві адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 31-32).
Рішенням відповідача від 10 грудня 2019 року за № 11, позивачу відмовлено в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям по заявах від 30.09.2019 р. та 21.10.2019 р. на підставі виписок з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які мешкають та території м. Бахмут від 03.12.2019 р. № 46 (не підтверджене фактичне місце проживання) (а. с. 69).
Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі Закон № 2811-XII).
Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Відповідно до статті 3 Закону № 2811-XII одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога на дітей одинокім матерям.
Відповідно до статті 6 Закону № 2811-XII документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Відповідно до статті 18-1 Закону № 2811-XII право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Відповідно до статті 18-2 Закону № 2811-XII допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 18-4 Закону № 2811-XII, умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового працевлаштування дитини.
У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.
Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлені "Порядком призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми", який затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі - Порядок №1751).
Згідно пункту 33 Порядку №1751 відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Згідно із п. 36 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Відповідно до частини 7 статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отже, позивачем фактично заявлений позов в інтересах дітей для їх належного матеріального забезпечення.
У наданих суду додаткових поясненнях відповідач, посилаючись на Порядок призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою КМУ від 08.06.2016 р. № 365, зауважив на необхідності забезпечення здійснення попередньої перевірки факту місця проживання з метою прийняття рішення щодо їх призначення/припинення. Так, з рішення комісії з питань призначення допомоги на дітей одиноким матерям № 11 від 10.10.2019 р. вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні виплат на підставі постанови КМУ від 08.06.2016 р. № 365 не підтверджено фактичне місце проживання) (а. с. 69).
Згідно з п. 9-1 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 у разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Пунктом 13 цього Порядку додатковою підставою відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати визначено відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати. Разом з цим, зазначений пункт Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16, що набрала законної сили 04.07.2018.
Підставою скасування цього пункту визначалось обмеження цим пунктом осіб, що належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у реалізації їх прав, зокрема, права на соціальне забезпечення та визнання його таким, що призводить до непрямої дискримінації за ознакою місця проживання та перебування на обліку ВПО, порушує принцип рівності, передбачений статті 24 Конституції України та гарантії вільного пересування територією України, передбачені статтею 33 Конституції України.
Крім цього, суд заважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 не є законом, а тому не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Так, згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і ніхто не може позбавляти його права на отримання призначених йому соціальних сум.
Таким чином, право позивача на призначення певних видів соціальної допомоги не може ставитись в залежність від місця проживання особи.
З урахуванням встановленого, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітніх дітей позивача, які є громадянами України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив у призначенні допомоги одинокій матері на дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів неповнолітніх дітей позивача, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату № 90843 від 19 липня 2021 року (а. с. 42).
Отже, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, б. 53, код ЄДРПОУ 25953178) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, що мешкають на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади від 10 грудня 2019 року № 11 про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, б. 53, код ЄДРПОУ 25953178) поновити виплату ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) допомоги одинокій матері на дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням заборгованості, яка виникла з 22 жовтня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, б. 53, код ЄДРПОУ 25953178) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений та підписаний 28 вересня 2021 року.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова