Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2021 р. Справа№200/4658/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасенка І.М.,
при секретарі судового засідання: Масловій К.С.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання призначити пенсію,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання призначити пенсію. Просив визнати протиправною бездіяльність Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення заявником за її призначенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, до теперішнього часу пенсія позивачу не виплачується, будь-яких рішень пенсійного органу щодо призначення пенсії або відмови в її призначенні ОСОБА_1 не отримував, що свідчить на думку позивача про бездіяльність Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яку останній вважає неправомірною, у зв'язку із чим звернувся до суду.
26 квітня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвалою суду від 26 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання призначити пенсію, залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року продовжено розгляд справи. Позивачу поновлено строк звернення до суду.
Ухвалою від 19 липня 2021 року замінено спрощене провадження на засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
26 серпня 2021 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просив: 1) скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 98 від 20.07.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 07.08.1986 року по 04.09.1987 року та з 25.02.1988 року по 14.05.1990 року у Горлівському спеціалізованому управлінні № 2 підприємства «Донбаскоксо-хімремонт», з 23.05.1990 року по 07.02.1991 року в кооперативі «Ельбрус», з 02.07.1991 року по 02.03.1992 року в Малому підприємстві «Форум», з 27.11.2001 року по 10.11.2004 року та з 21.08.2006 року по 01.03.2010 року у ТОВ «Маяк», з 05.10.2005 року по 01.06.2006 року та з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року у приватному підприємстві «Орфей» і призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення позивача за її призначенням.
Ухвалою від 26 серпня 2021 року закрито підготовче провадження по справі № 200/4658/21 та призначено до судового розгляду.
Представники сторін до судового засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Позивач надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутністю.
Представник відповідача, надав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог, мотивуючи це тим, що розглянувши наданий ОСОБА_1 пакет документів, було виявлено порушення вимог п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях від 20.06.1974 року № 162, тому до періодів роботи позивача не враховані наступні періоди: з 16.03.1992 року по 14.06.1992 року на Фенальному заводі ХМП «Укркокс», у зв'язку з розбіжностями даних про підприємство на печатці при звільненні з назвою підприємства при прийомі на роботу; з 24.10.1994 року по 07.12.1994 року на приватному підприємстві «Орфей», так як відсутня печатка при звільненні. Період роботи в колгоспі з 11.02.1991 року по 08.05.1991 року в Колгоспі «Побєда» не враховано до страхового стажу позивача у зв'язку з порушенням вимог Інструкції від 21.04.1975 року № 310, у зв'язку з відсутністю встановлених та фактично відпрацьованих трудоднів. З урахуванням істотних обставин та у зв'язку ненаданням необхідних документів про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю відповідних записів у трудовій книжці, Ясинуватським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не враховано періоди роботи з 07.08.1986 року по 04.09.1987 року, з 25.02.1988 року по 14.05.1990 року, з 23.05.1990 року по 02.07.1990 року, з 02.07.1991 року по 02.03.1992 року, з 27.11.2001 року по 10.11.2004 року, з 05.10.2005 року по 01.06.2006 року, з 21.08.2006 року по 01.03.2010 року, з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Відповідачем зазначено, що загальний страховий стаж заявника, відповідно наданих документів склав 24 роки 1 місяць 7 днів, пільговий стаж складає 0 років 0 місяців 0 днів. За таких обставин громадянину ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. За таких обставин заявник набуде право виходу на пенсію в 60 років.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .
07 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 п. 2.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ясинуватським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було прийнято рішення № 88 від 12.07.2018 року про не зарахування до страхового стажу у зв'язку з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 рок, а саме періоди: у колгоспі «Побєда» з 11.02.1991 року по 08.05.1991 року так як відсутні встановлені та фактично відпрацьовані трудодні; на фенольному заводі ХМП «Укркокс» з 16.03.1992 року по 14.06.1992 року, у зв'язку з розбіжностями даних про підприємство на печатці при звільненні з назвою підприємства при прийомі на роботу; у приватному підприємстві «Орфей» з 24.10.1994 року по 07.12.1994 року так як відсутня печатка при звільненні.
Рішенням Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 98 від 20.07.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у позивача недостатньо стажу.
Отже, спірним питання даної справи є законність дій відповідача, щодо відмови в призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-ІV).
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що включені до Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - є записи в його трудовій книжці.
Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_3 , позивач в період з 07.08.1986 року по 04.09.1987 року та з 25.02.1988 року по 14.05.1990 року працював у Горлівському спеціалізованому управлінні № 2 підприємства «Донбаскоксохімремонт» монтажником коксохімічного виробництва (записи трудової книжки №№ 6, 7, 10, 11); з 23 травня 1990 року по 07 лютого 1991 року працював в кооперативі «Ельбрус» монтажником коксохімічного виробництва (записи трудової книжки №№ 12, 13); з 02.07.1991 року по 02.03.1992 року в Малому підприємстві «Форум» бригадиром монтажників по ремонту коксохімічного обладнання (записи трудової книжки №№ 16, 17), з 27.11.2001 року по 10.11.2004 року у ТОВ «Маяк» бригадиром монтажників (записи №№ 32, 33); з 05.10.2005 року по 01.06.2006 року у приватному підприємстві «Орфей» монтажником (записи трудової книжки №№ 36, 37); з 21 серпня 2006 року по 01.03.2010 року у ТОВ «Маяк» монтажником обладнання коксохімічних виробництв (записи трудової книжки №№ 38, 39); з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року у приватному підприємстві «Орфей» монтажником обладнання коксохімічних виробництв (записи трудової книжки №№ 40, 41).
Вищевказані посади, які позивач обіймав відносяться до пільгового стажу роботи, так як віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджених у різні часи відповідними постановами Ради Міністрів СРСР та Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 98 від 20.07.2018 року, відповідачем було прийнято рішення № 88 від 12.07.2018 року про не зарахування до страхового стажу у зв'язку з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року, а саме періоди роботи: у колгоспі «Побєда» з 11.02.1991 року по 08.05.1991 року, так відсутні встановлені та фактично відпрацьовані трудодні; на Фенольному заводі ХМП «Укркокс» з 16.03.1992 року по 14.06.1992 року, у зв'язку з розбіжностями даних про підприємство на печатці при звільненні з назвою підприємства при прийомі на роботу; у приватному підприємстві «Орфей» з 24.10.1994 року по 07.12.1994 року так як відсутня печатка при звільненні.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, щодо несплати позивачем страхових внесків.
Суд також зазначає що позивач, як фізична особа та найманий працівник не може відповідати за заповнення свої трудової книжки посадовими особами підприємства на яком він працював.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що трудова книжка не має можливості підтвердити пільговий стаж роботи за відсутності посилань на Списки робіт, професій і посад, які дають право на призначення пенсії, посилання на які надають для підтвердження пільгового стажу роботи, на підставі чого необхідно надавати управлінню довідку, якою було б підтверджено пільговий характер роботи.
В той же час, суд вказує на те, що є затверджений перелік професій, які дають право на пільгову пенсію, а витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу і перекладення обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Викладена вище позиція знаходить своє відображення у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року по справі № 569/15943/16-а по якій суд дійшов висновку, що відсутність у відповідача можливості перевірити достовірність наданих документів, які підтверджують його право на пільгову пенсію, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств на тимчасово окупованій території, не може порушувати його право на отримання пенсії.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що посадові особи Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виявили бездіяльність щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 07.08.1986 року по 04.09.1987 року та з 25.02.1988 року по 14.05.1990 року у Горлівському спеціалізованому управлінні № 2 підприємства «Донбаскоксо-хімремонт», з 23.05.1990 року по 07.02.1991 року в кооперативі «Ельбрус», з 02.07.1991 року по 02.03.1992 року в Малому підприємстві «Форум», з 27.11.2001 року по 10.11.2004 року та з 21.08.2006 року по 01.03.2010 року у ТОВ «Маяк», з 05.10.2005 року по 01.06.2006 року та з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року у приватному підприємстві «Орфей».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у перерахунку пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен здійснити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.
На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, здійснивши вихід за межі позовних вимог з метою захисту порушених прав позивача на підставі вимог ч. 2 ст. 9 КАС України..
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень судне приймає доводи відповідача щодо недоведеності позивачем порушення його права на отримання пенсійних виплат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.
При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. (квитанція № 15 від 01.04.2021 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що суму судового збору, сплачену позивачем в розмірі 908,00 гривень слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, мкр. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) про зобов'язання призначити пенсію - задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, мкр. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів його роботи з 07.08.1986 року по 04.09.1987 року та з 25.02.1988 року по 14.05.1990 року у Горлівському спеціалізованому управлінні № 2 підприємства «Донбаскоксо-хімремонт», з 23.05.1990 року по 07.02.1991 року в кооперативі «Ельбрус», з 02.07.1991 року по 02.03.1992 року в Малому підприємстві «Форум», з 27.11.2001 року по 10.11.2004 року та з 21.08.2006 року по 01.03.2010 року у ТОВ «Маяк», з 05.10.2005 року по 01.06.2006 року та з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року у приватному підприємстві «Орфей» - протиправною.
Скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, мкр. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) № 98 від 20.07.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, мкр. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) зарахувати ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 07.08.1986 року по 04.09.1987 року та з 25.02.1988 року по 14.05.1990 року у Горлівському спеціалізованому управлінні № 2 підприємства «Донбаскоксо-хімремонт», з 23.05.1990 року по 07.02.1991 року в кооперативі «Ельбрус», з 02.07.1991 року по 02.03.1992 року в Малому підприємстві «Форум», з 27.11.2001 року по 10.11.2004 року та з 21.08.2006 року по 01.03.2010 року у ТОВ «Маяк», з 05.10.2005 року по 01.06.2006 року та з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року у приватному підприємстві «Орфей» і призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення позивача за її призначенням.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, мкр. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 15 вересня 2021 року.
Повний текст рішення буде виготовлений 24 вересня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко