Копія
29 вересня 2021 року Справа № 160/9749/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача представника третьї особи Ховрич О.А. Коваленко Д.П. Ковтун Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить: заборонити замовнику будівництва ОСОБА_1 та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Реєстр будівельної діяльності не містить інформації про реєстрацію документа, який дає право виконувати будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності право власності на земельну ділянку за позивачем не зареєстровано. Містобудівні умови та обмеження на виконання будівництва не отримувались. Отже, будівельні роботи виконується без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, а тому будівництво є самочинним.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.08.021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровську міську раду.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав: позивачем не надано інформацію з відповідного реєстру повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідачем, а тому безпідставно визначено відповідача як суб'єкта містобудування; жодними доказами не підтверджено, що позивач є замовником будівництва; позивачем не надано суду акту перевірки в сфері містобудівної діяльності; позивач не вправі згідно чинного законодавства заявляти позовні вимоги, які визначені у позовній заяві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала суду письмові пояснення, у яких підтримала заявлені позовні вимоги позивача, у яких просила суд позовні вимоги задовольнити, оскільки будівництво об'єкта здійснюється відповідачем з порушеннями (відсутній документ на початок виконання будівельних робіт) та наражає на небезпеку громадян міста
Ухвалою суду від 29.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, встановив наступне.
Позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень.
Позовна заява подана ним на виконання його обов'язків, які передбачені Положенням, яке затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 року № 33/32, у відповідності до яких позивач здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об'єктів, які розташовані у межах міста Дніпро.
Предметом позову є заборона замовнику будівництва ОСОБА_1 та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.
Тобто фактично предметом позову є зупинення до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності виконання будівельних робіт по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.8 ч.1. ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України " Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4 ст. 5 КАС України).
Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.
У відповідності до ч.5 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Із правового аналізу пунктів 1- 5 частини п'ятої статті 46 КАС висновується, що громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.
Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.
Логічний спосіб тлумачення частини п'ятої статті 46 КАС дозволяє дійти висновку, що і пункт 5 частини п'ятої статті 46 КАС, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків "превентивного" судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. У протилежному значенні такий підхід до розуміння змісту пункту 5 частини п'ятої статті 46 КАС по суті призведе до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.
Положенням, яке затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 року № 33/32, передбачено, що позивач здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об'єктів, які розташовані у межах міста Дніпро.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3 ч.3 ст. ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності до вимог п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Наведені нормативні положення на рівні закону визначають правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю, їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, передбачають випадки винесення приписів у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки, але не встановлюють і не наділяють контролюючі органи повноваженнями звертатися до адміністративного суду з вимогами заборонити замовнику будівництва та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об'єкту, до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Підсумовуючи сказане, у контексті конкретних обставин цієї справи слід зробити такий висновок. У розумінні положень ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 8, 10, 11, 12 Закону № 877-V , статей 2, 46 КАС орган державного архітектурно-будівельного контролю вправі самостійно видати припис, яким вправі зупинити до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності виконання будівельних робіт по об'єкту, а тому орган державного архітектурно-будівельного контролю не має повноважень звертатися до адміністративного суду з вимогами - заборонити замовнику будівництва та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об'єкту, до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.
Передбачене у КАС України право виступати позивачем та відповідачем у судах не є тотожним поняттю (положенню) мати право (повноваження) на звернення до суду за захистом конкретного права, оскільки бути позивачем чи відповідачем у суді для органу державної влади означає насамперед мати право (повноваження) на здійснення дозволених йому нормативно визначених (приписаних) дій та рішень.
У справі, що розглядається, предметом судового контролю є позовні вимоги суб'єкта владних повноважень щодо заборони замовнику будівництва ОСОБА_1 та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи, які не основується на вимогах закону, і тому не підлягає судовому захисту.
Також судом встановлено, що позивачем не складався акт перевірки в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно об'єкту містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.
Суд зазначає, що позивач вправі отримувати інформацію про дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт лише за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю, тобто шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року).
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не здійснював державного архітектурно-будівельного контролю у вигляді планової або позапланової перевірки відповідача, а тому отримані позивачем дані та інформація стосовно того, що відповідач порушує чинне законодавство України, є недопустимими доказами у справі тому, що отримані з порушенням порядку, встановленого законом.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29А, код ЄДРПОУ 40498190) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 вересня 2021 року.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 29.09.2021 року
Помічник судді Лісна А.М.