29 вересня 2021 року Справа № 160/11295/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
12.07.2021 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 124730 грн. 05 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що після розриву контракту у ОСОБА_1 виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання. Відповідач ознайомився із загальним розрахунком від 31.05.2021 року №343, про що свідчить його особистий підпис. На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь Університету не відбувається. Невідшкодування на користь Харківського національного університету Повітряних Сил відповідачем суми витрат, пов'язаних з його утриманням в Університеті, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/11295/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження від 14.07.2021 року направлено засобами поштового зв'язку, проте, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, з клопотаннями до суду не звертався.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних сил з 21.09.2020 року по 25.05.2021 року на посаді курсанта.
21.09.2020 року між Харківським національним університетом повітряних сил ім. Івана Кожедуба та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби.
25.05.2021 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету та ОСОБА_1 був достроково розірваний та відповідач був виключений зі списків особового складу Харківським національним університетом повітряних сил ім. Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 25.05.2021 року № 103.
Згідно розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача за період з 21.09.2020 року по 25.05.2021 року сума витрат становить 111 929,01 грн.
Згідно розрахунку від 21.05.2021 року на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням по продовольчому забезпеченню відповідача під час навчання в Харківському національному університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба у період з 21.09.2020 року по 25.05.2021 року заборгованість становить 9 851,88 грн.
Розрахунком коштів, пов'язаних з утриманням відповідача по медичній службі встановлена заборгованість у розмірі 359,44 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком на відшкодування витрат комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання в Харківському національному університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба у період з 21.09.2020 року по 25.05.2021 року заборгованість становить 2 589,72 грн.
За загальним розрахунком № 343 від 21.05.2021 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , заборгованість становить 124 730,05грн. Вказаний розрахунок отримано особисто курсантом ОСОБА_1 24.05.2021р. під підпис.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за витратами, пов'язаними з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини з приводу проходження громадянами України військової служби, у тому числі і під час навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України Про військовий обов'язок і військову службу (далі -Закон №2232-XII).
Відповідно до положень частини 6 статті 2 цього Закону, до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів (частина 1).
Відповідно до ч. 10 ст. 25 вказаного закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі за текстом Порядок № 964).
Порядок №964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів е, є, ж, и, і частини шостої статті 26 Закону N 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (п. 1).
Відповідно до п. 2 Порядку № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 3).
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
За приписами пункту 4 Порядку № 964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 Порядку № 964 був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Згідно з пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Як вбачається з матеріалів справи, утримання відповідача в коледжі здійснювалось, шляхом грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, медичного забезпечення, а також оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Із загального розрахунку №343 від 31.05.2021 коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , вбачається, що фактичні витрати, пов'язані з утриманням, складають:
- 111 929,01 грн. - грошове забезпечення;
- 9 851,88 грн. - продовольче забезпечення;
- 359,44 грн. - медичне забезпечення;
- 2 589,72 грн. - комунальні послуги та вартість спожитих енергоносіїв.
Відповідно пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Згідно з пунктом 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Відповідно до пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Згідно з пунктом 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Аналіз вищевказаних норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на курсантів вищого навчального закладу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання лежить обов'язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу (навчання).
Як вбачається з матеріалів справи, контракт було достроково розірвано у зв'язку з невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з 24.05.2021 року, що зумовлює відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Подані позивачем довідки-розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в університеті, відповідають Порядку № 964 та Порядку розрахунку витрат.
Станом на день розгляду справи, відповідачем не надано доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, у розмірі 124 730,05 грн. Також, відповідачем не надано доказів того, що наказ Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба №103 від 24.05.2021 року відкликаний позивачем або скасований в судовому порядку.
Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Отже, суд зазначає, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, на час розгляду справи зазначену вище суму коштів не відшкодував.
При цьому, розмір нарахованих позивачем сум по витратах, пов'язаних з утриманням відповідача у закладі вищої освіти у розмірі 124 730,05 грн., відповідачем не спростовується.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а кошти у розмірі 124 730,05 грн. підлягають стягненню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) суму у розмірі 124730 грн. 05 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук