про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду
28 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7229/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні клопотання Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості (далі - Нововолинська МФ ВОЦЗ, відповідач) про визнання неправомірними дій щодо не врахування страхового стажу ОСОБА_1 до розрахунку допомоги по безробіттю, зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи з червня 2015 по вересень 2015 на ДП «Шахта №1 «Нововолинська»; зобов'язання врахувати для розрахунку допомоги по безробіттю нараховану позивачу заробітну плату за період роботи з червня 2015 по вересень 2015 на ДП «Шахта №1 «Нововолинська» (беручи до розрахунку допомоги по безробіттю належних 70%); зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по безробіттю з дати взяття на облік, а саме: з 09.02.2016 по 02.02.2017, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою судді від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.08.2021 на поштову адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки з наказами про прийняття рішення про призначення допомоги по безробіттю позивач був ознайомлений під особистий підпис 03.03.2016, а тому строк звернення до суду закінчився у вересні 2016 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2016 ОСОБА_1 відповідно до наказу від 09.02.2016 №НТ160209 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю у розмірі 544 грн відповідно до Постанови правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 04.12.2015 №77 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» (чинна на момент призначення допомоги по безробіттю) без врахування страхового стажу терміном на 360 календарних днів з 09.02.2016 по 02.02.2017, 09.02.2016 розпочато виплату допомоги по безробіттю.
З 02.02.2017 виплата допомоги про безробіттю позивачу припинена.
Предметом даного адміністративного спору є визнання протиправними дій з нарахування і виплати допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин.
Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Початок строку звернення до суду визначено законодавцем альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізналася” та “повинна була дізнатись”.
Так під поняттям “дізналася” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинна була дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим адміністративним позовом 14.07.2021, що підтверджується відміткою на конверті, в якому позовну заяву було надіслано до суду.
Вимоги позову обумовлені незгодою позивача з виплатою йому у період з 09.02.2016 по 02.02.2017 призначеної допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі у зв'язку із неврахуванням відповідачем страхового стажу, набутого за період з червня 2015 по вересень 2015 року включно. Про правові підстави виплати допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі позивач інформований листом відповідача від 29.06.2021 №902/26/2.
Суд вважає, що докази, на які посилається відповідач в обґрунтування свого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, не містять відомостей про обставини прийняття рішення про призначення допомоги у мінімальному розмірі. Зокрема, Додаток 2 до персональної картки ОСОБА_2 містить відомості про рішення, прийняті філією обласного центру зайнятості щодо зареєстрованого безробітного, з якими позивач ознайомлений під підпис. Однак з графи “Підстава для прийняття рішення”, у якій не зазначено повне найменування нормативно-правового акта, не є можливим встановити обставини прийняття рішення про виплату з 09.02.2016 допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі.
Суд зазначає, що допомогу по безробіттю позивач отримував з 09.02.2016 по 02.02.2017, тому доводи відповідача про те, що перебіг строку звернення до суду із цим позовом закінчився у вересня 2016 року є помилковими. На звернення позивача від про причини нарахування та виплати допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, відповідач повідомив позивача про нормативно-правові акти, на підставі яких йому призначена виплата допомоги по безробіттю, умови виплати допомоги.
Тобто, позивач звернувся із вказаною заявою для встановлення причин та підстав виплати допомоги у мінімальному розмірі у період виплати допомоги по безробіттю, а до суду - у межах шестимісячного строку звернення до суду після отримання відповіді Нововолинської філії Волинського обласного центру зайнятості.
Таким чином, оскільки позивач в межах шести місяців (14.07.2021) звернувся до суду з даним позовом, тому строк звернення до суду ним не пропущений.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 248, 256, 294 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О.А. Лозовський