про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10548/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною відмову у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції за період з 21.06.2000 року по 01.09.2001; зобов'язання здійснити перерахунок та зарахувати відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 21.06.2000 по 01.09.2001 проходження служби в органах внутрішніх справ у зонах гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця; внести зміни до наказу від 26.04.2021 року №122 о/с в частині розрахунку вислуги років за період з 21.06.2000 по 01.09.2001 проходження служби в органах внутрішніх справ у зонах гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та місить такі недоліки.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У свою чергу, правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду визначено, зокрема статтею 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області від 26.04.2021 року №122 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП, з 30.04.2021 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, як зазначено у даному наказі, вислуга на день звільнення складає: в пільговому обчисленні - 26 років 09 місяців 18 днів, в календарному обчисленні - 26 років 03 місяці 00 дні, в тому числі зараховано: служба в Збройних силах України - 00 років 11 місяців 06 днів, служба в органах внутрішніх справ - 19 років 10 місяців 01 день, служба в поліції - 05 років 05 місяців 23 дні.
Позивач, не погоджуючись з наказом від 26.04.2021 року №122 о/с в частині встановлення вислуги років, звернувся до суду з даним позовом 24.09.2021.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, заявлені позивачем позовні вимоги є відносинами, що стосуються проходження публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 цього Кодексу).
У такій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Для визначення моменту виникнення права на звернення до суду важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники, що свідчить про презумпцію можливості та обов'язку особи цікавитись та бути обізнаною про свої права та стан їх дотримання з боку інших осіб, а відтак незнання особою про порушення її права, і, як наслідок, незвернення за його захистом до суду, не є самодостатньою та поважною причиною.
При цьому суд зазначає, що при наявності об'єктивних (таких, що не залежать від волі особи) причин дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, позивач повинен довести поважність та реальність таких причин в силу приписів статті 77 КАС України, відповідно до яких, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, не подав.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Також, суд зазначає, що правові приписи, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду означають, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації суб'єктивного права особи на позов у публічно-правових відносинах. Встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених КАС України, не зловживаючи ними.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави його пропуску та підтвердити це відповідними доказами.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О. О. Андрусенко