28 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4770/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (позивач - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - треті особи) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2021 №№345857-2406-0318, 345859-2406-0318, 345862-2406-0318.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Княгининівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі від 02.10.2018 та 05.10.2018 відбулось внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про оренду землі. За змістом пункту 2.5. договору оренди на день укладання правочину на земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083 були відсутні об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури. Згідно п.4.3 даного договору орендна плата була встановлена в сумі 724 857 грн 47 коп за рік, що становить 31,86 % від нормативної грошової оцінки. За положеннями пункту 8.4.5 договору оренди землі встановлено, що у разі відчуження будівель або їх частин, розташованих на орендованій земельній ділянці, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця у 10-денний термін із дня відчуження та внести зміни в договір оренди і повідомити нового власника про обов'язковість оформлення права користування землею. Зі змісту пункту 11.3 договору вбачається, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у т.ч. з інших підстав, визначених законом. Згідно умов п.11.2 договору оренди землі дія цього договору припиняється у випадках, передбачених законодавством України.
Земельною ділянкою з кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 ФОП ОСОБА_1 користувався з 05.10.2018 по 19.11.2019, що складає 13 місяців 15 днів, або 1 рік 1 місяць 15 днів.
Враховуючи, що місячний розмір орендної плати користування земельною ділянкою складає 60404,79 грн (724 857 грн 47 коп/12 місяців = 60404,789 грн) ФОП ОСОБА_1 до бюджету сплатив оренду плату на загальну суму 810867,26 грн. (у 2018 - 724857,47 грн, у 2019 - 60404,79 грн, у 2021 - 25605,00 грн.), що відповідно і складає сплату орендної плати за землю з кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 за 13 місяців 15 днів (810867,26 грн /60404,79 грн=13,42)
Вказана обставина сплати орендної плати на загальну суму 810867,26 грн визнається Головним управлінням ДПС у Волинській області у листі від 22.04.2021 №7168/6/03-20-24-06-06.
Також позивач вказує на те, що за договором дарування від 20.11.2019, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останнім було набуто право власності на об'єкт нерухомого майна номер 1957734807228 (незавершене будівництво торгових приміщень - А-1 з відсотком готовності 86%), що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, за адресою АДРЕСА_1 , а тому ОСОБА_3 набув право користування на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна номер 1957734807228. Водночас, згідно договору дарування від 20.11.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 останньою набуто право власності на об'єкт нерухомого майна номер 1961117007228 (незавершене будівництво критого залу для ярмарків - Б-1 з відсотком готовності 78 %), що розташований на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, за адресою АДРЕСА_1 .
При цьому, в силу положень пункту 4.7.2 договору дарування від 20.11.2019 реєстраційний номер 1647 та реєстраційний номер 1650 обдаровувана (обдарований) зобов'язана (зобов'язаний) зареєструвати право користування на земельну ділянку, на якій розташоване відчужуване нерухоме майно, згідно чинного законодавства України.
Державним реєстратором, приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамарою Іванівною до «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності» 20.11.2019 були внесені записи про право власності на об'єкт нерухомого майна номер 1957734807228 за ОСОБА_3 та на об'єкт нерухомого майна номер 1961117007228 за ОСОБА_2 , а отже і відбулось офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, позивач вказує, що листом від 23.12.2019 №Т-244/254/256 Княгининівська сільська рада з суті порушених питань його повідомила серед іншого про те, що вважає:
- з огляду на закон припинилося право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 ;
- договір оренди землі від 02.10.2018 не припинився в цілому, а тільки в частині оренди земельної ділянки попереднім землекористувачем - ОСОБА_1 .
Крім того, Княгининівська сільська рада повідомила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що рекомендує виконувати обов'язки землекористувача земельної ділянки за кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 та вважає, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перейшло право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене і сплати грошових коштів за користування земельною ділянкою.
З моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплачували на рахунки Княгининівської сільської ради плату за користування земельною ділянкою.
Власником земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 площею 1,0000 га була Княгининівська сільська рада Луцького району Волинської області, код в ЄДРПОУ: 04332294, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа - Луцька міська рада код в ЄДРПОУ: 34745204, між Луцькою міською радою та ОСОБА_1 24.02.2021 року, у зв'язку із переходом права власності на об'єкти нерухомого майна на АДРЕСА_1 до громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі від 02.11.2018 (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2018, номер запису про інше речове право 28336346) та складено акт приймання-передачі земельної ділянки. У подальшому було внесено запис до «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права» щодо припинення права оренди земельної ділянки з 10.03.2021 на підставі додаткової угоди від 24.02.2021 року.
22.04.2021 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №№345857-2406-0318, 345859-2406-0318, 345862-2406-0318, якими ОСОБА_1 нараховані грошові зобов'язання з орендної плати за період 2019-2021 роки, при цьому ГУ ДПС у Волинській області у листі від 22.04.2021 зроблено висновок, що обов'язок ОСОБА_1 зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 припинився 24.02.2021 року.
Позивач вважає дії відповідача при винесенні та направленні податкових повідомлень-рішень і листа від 22.04.2021 №7168/6/03-20-24-06-06 протиправними та такими, що суперечить чинному законодавству України, оскільки він не є землекористувачем і не може бути належним платником орендної плати за землю за встановленими обставинами справи у період з 20.11.2019 по 24.02.2021 року, а таким платником є фактичні власники нерухомого майна, яке знаходиться на такій земельній ділянці, тобто фактичні землекористувачі. Відповідно, починаючи з моменту відчуження будівель, припиняється нарахування будь-яких грошових зобов'язань за землю особі, що таке майно відчужила.
Також вказує на те, що податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 № №345857-2406-0318, №345859- 2406-0318, №345862-2406-0318 (форми Ф) про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік, за 2020 рік та за 2021 рік містять адресу платника податків ОСОБА_1 « АДРЕСА_2 ». У поштовому відправленні 4301039516360 не було надано (долучено) належним чином завірені копії документів, на підставі яких було внесено до Державного реєстру фізичних осіб податкову адресу ОСОБА_1 - « АДРЕСА_2 » або « АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 НОМЕР_1 ».
Тому стверджує, що враховуючи приписи п.42.2 ст.42 ПК України, податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 № №345857-2406-0318, №345859-2406-0318, №345862-2406-0318 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік, за 2020 рік та за 2021 рік вважаються не врученими позивачу у належний спосіб. Водночас посилається, що додаткова угода про припинення договору оренди землі та акт приймання-передачі земельної ділянки містять повні відомості реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , а саме: « АДРЕСА_4 ».
З огляду на викладене позивач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.70).
У поданих поясненнях треті особи підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, наведених у адміністративному позові (а.с.79, 81).
Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.84-85) вимог ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що 24.02.2021 між Луцькою міською територіальною громадою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі від 02.10.2018, згідно якої орендодавець та орендар за взаємною згодою сторін прийшли до згоди про припинення договору оренди землі. Також як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2021 між Луцькою міською ТГ та ОСОБА_1 було також складено акт приймання-передачі земельної ділянки.
Згідно п.п.11.2, 11.3, 11.4 договору оренди та додаткової угоди про припинення договору оренди землі від 02.10.2018 (право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.10.2018 р., номер запису про інше речове право: №28336346) від 24.02.2021 та акту приймання-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною вказаної додаткової угоди про припинення договору оренди землі, дата припинення дії договору оренди - 24.02.2021.
Як вбачається із Витягу з Державного реєстру прав, право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 припинено 10.03.2021 на підставі додаткової угоди із Луцькою міською ТГ серія та номер «б/н» від 24.02.2021. Відомості про припинення внесені до Реєстру 12.03.2021. У зв'язку із орендою земельної ділянки ОСОБА_1 у період з 02.10.2018 по 24.02.2021, керуючись нормами ст.288 ПК України, позивачу були сформовані та направлені податкові повідомлення-рішення: за 2019 рік - №345857-2406-0318 від 22.04.2021 на суму 164 830,60 грн; за 2020 рік - №345859-2406-0318 від 22.04.2021 на суму 724 857,47 грн; за 2021 рік - №345862-2406-0318 від 22.04.2021 на суму 109 225,10 грн.
Разом з тим зазначає, що згідно даних АІС «Податковий блок» та наданого позивачем витягу з ЄДРПОУ вбачається, що податкова адреса (місцезнаходження) ФОП ОСОБА_1 на момент здійснення останнім підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 податкові повідомлення-рішення надсилались саме на зазначену вище адресу, відповідно до вимог чинного законодавства. Представник відповідача посилається на те, що жодна норма податкового законодавства не зобов'язує контролюючий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка і т.д.) щодо вручення кореспонденції платникам податків. Крім того вказує, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків. З наведених підстав просив задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.
07.06.2021 представником позивача та третіх осіб подані відповідь на відзив та пояснення щодо відзиву, які тотожні за змістом та в яких зазначено, що доводи відзиву не спростовують правові аргументи ОСОБА_1 , що викладені у позовній заяві. Заперечуючи проти позову, відповідач виклав вибіркове надання суб'єктивних переваг у спірних правовідносинах окремим положенням нормативно-правових актів, без урахування фактичних обставин справи №140/4770/21, повідомив про власне суб'єктивне бачення юридичної оцінки до спірних правовідносин висновку Верховного Суду у справі №140/30/20, а також залишив без оцінки наявні в матеріалах справи докази, що були надані позивачем, так і докази, надані самим відповідачем. При цьому зазначають, що згідно приписів ПК України, у разі припинення права користування земельними ділянками, плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році. За таких обставин, з моменту набуття права власності третіми особами на будівлі, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, така оренда землі припинилась, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку щодо сплати земельного податку з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с.111-113,115-117, 119-121).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між Княгининівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі від 02.10.2018, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва торгово-розважального центру, кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, яка розташована в межах населеного пункту с.Зміїнець на території Княгининівської сільської ради. Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 гектарів, у тому числі: 10000 - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - В.03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). За змістом пункту 2.5. договору на день укладання правочину на земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083 були відсутні об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури.
Згідно з пунктом 4.3 даного договору орендна плата була встановлена в сумі 724 857 грн 47 коп за рік, що становить 31,86 % від нормативної грошової оцінки. Положеннями пункту 8.4.5. договору оренди землі встановлено, що у разі відчуження будівель або їх частин, розташованих на орендованій земельній ділянці, орендар зобов'язаний повідомити про це орендодавця у 10-денний термін із дня відчуження та внести зміни в договір оренди і повідомити нового власника про обов'язковість оформлення права користування землею. Зі змісту пункту 11.3. даного договору слідує, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у т.ч. з інших підстав, визначених законом. Дія цього договору припиняється у випадках, передбачених законодавством України (п.11.2. договору оренди землі) (а.с.10-13).
05.10.2018 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про оренду вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.15).
Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Оляницькою О.В внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на наступні об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 :
- 07.11.2019 - незавершене будівництво торгового приміщення А-1, відсоток готовності - 86%; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1957734807228;
- 12.11.2019 - незавершене будівництво критого залу для ярмарків Б-1 відсоток готовності - 78%; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1961117007228 (а.с.20-21).
Договором дарування від 20.11.2019 незавершених будівництвом торгових приміщень, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підтверджено, що останній набув право власності на об'єкт нерухомого майна за номер 1957734807228 (незавершене будівництво торгових приміщень - А-1 з відсотком готовності 86%), що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24-25).
Того ж дня, був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір дарування незавершених будівництвом торгових приміщень, на підставі якого останньою набуто право власності на об'єкт нерухомого майна номер 1961117007228 (незавершене будівництво критого залу для ярмарків - Б-1 з відсотком готовності 78%), що розташований на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-28).
20.11.2019 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.І. були внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про право власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 (номер НОМЕР_2 ) та на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (номер НОМЕР_3 ) (а.с.26, 29).
24.02.2021 між Луцькою міською територіальною громадою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі від 02.10.2018 (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2018, номер запису про інше речове право: 28336346). Відповідно до пункту 1 орендодавець та орендар за взаємною згодою сторін прийшли до згоди про припинення договору оренди землі від 02.10.2018 (а.с.62).
Як слідує з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 10.03.2021 внесено запис до Реєстру про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0722883700:03:001:7083 за ОСОБА_1 (а.с.64).
22.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 №345857-2406-0318, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період - 2019 рік у розмірі 164830,60 грн;
№345859-2406-0318, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період - 2020 рік у розмірі 724857,47 грн;
№345862-2406-0318, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період - 2021 рік у розмірі 109225,10 грн (а.с.67-68).
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, окрім ПК України, врегульовані також Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-ХІV (далі - Закон №161-ХІV).
Відповідно до частин першої, другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №161-ХІV об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина перша статті 6 Закону №161-ХІV).
Статтею 13 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Водночас приписами статті 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 10.2. статті 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).
Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпункту 14.1.72. пункту 14.1 статті14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Вказане положення кореспондується з нормами статті 21 Закону №161-XIV.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Так, пунктами 288.1 - 288.4 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Отже, ПК України визначає обов'язок орендаря сплачувати податок у формі орендної плати.
Разом з тим, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для цілей сплати орендної плати особа повинна мати статус орендаря, набутого в порядку, встановленому ЗК України та ПК України.
При цьому частина четверта статті 120 ЗК України визначає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.
Відтак, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Отже, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.
Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №817/492/17.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з нарахуванням податкового зобов'язання з орендної плати за договором оренди від 02.10.2018, право за яким припинене на підставі укладеної між правонаступником Княгининівської сільської ради - Луцькою міськрою радою та ОСОБА_1 додаткової угоди про припинення договору оренди землі від 24.02.2021.
Отже, предметом дослідження у питанні наявності/відсутності у позивача обов'язку здійснювати плату за землю за користування на умовах оренди земельної ділянки є не лише обставини щодо укладення додаткової угоди про припинення договору оренди землі від 02.11.2018, а й фактичного припинення користування об'єктом землекористувачем.
Так, судом встановлено, що 20.11.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування незавершених будівництвом торгових приміщень, відповідно до якого останній набув право власності на об'єкт нерухомого майна за номер 1957734807228 (незавершене будівництво торгових пріміщень - А-1 з відсотком готовності 86%), що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24-25).
Того ж дня, був укладений договір дарування незавершених будівництвом торгових приміщень між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який підтверджує набуття права власності на об'єкт нерухомого майна номер 1961117007228 (незавершене будівництво критого залу для ярмарків - Б-1 з відсотком готовності 78%), що розташований на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 0722883700:03:001:7083, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-28).
20.11.2019 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.І. були внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про право власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 (номер НОМЕР_2 ) та на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (номер НОМЕР_3 ) (а.с.26, 29).
Таким чином, позивачем 20.11.2019 відчужено об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, у зв'язку з відчуженням позивачем об'єктів нерухомого майна третім особам ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) перейшов встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ними майно.
Отже, в даному випадку, позивач не є землекористувачем і не може бути належним платником орендної плати за землю за встановленими обставинами справи у період з 20.11.2019 по 24.02.2021, а такими платниками є фактичні власники нерухомого майна, яке знаходиться на такій земельній ділянці, тобто фактичні землекористувачі.
При цьому суд зазначає, що незважаючи на те, що за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зареєстровано право власності чи користування земельною ділянкою під належними їм на праві власності приміщеннями, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 цього Кодексу, обов'язок зі сплати земельного податку виник у третіх осіб з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №804/3203/17.
В даному випадку право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 у ОСОБА_1 припинилося 20.11.2019 - з дати припинення права власності останнього на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на зазначеній земельній ділянці.
Таким чином, позивач не є орендарем чи землекористувачем у встановленому законом порядку, а тому не зобов'язаний відповідно до чинного законодавства сплачувати орендну плату з моменту відчуження об'єктів нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач та треті особи у зв'язку із набуттям права власності на об'єкти нерухомого майна №1957734807228 та №1961117007228 зверталися до Княгининівської сільської ради щодо припинення договору оренди землі від 02.10.2018 в частині оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:03:001:7083 ОСОБА_1 та за оформленням і реєстрації права користування землею для комерційного використання під нерухомим майном за номером 1961117007228 та за номером 1957734807228 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Княгининівська сільська рада у листах повідомила ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відмову у проведенні дій щодо припинення договору оренди землі та щодо оформлення і реєстрації права користування частини земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування об'єктів нерухомого майна за номером 1961117007228 та за номером 1957734807228. При цьому у своїх відповідях сільська рада зазначала, що після відчуження об'єктів нерухомості обов'язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку виникає у нового власника нерухомості автоматично (а.с.31-57).
Більше того, в матеріалах справи наявні копії квитанцій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про сплату орендної плати за спірний період (а.с.58-61).
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність обов'язку у позивача по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою за №0722883700:03:001:7083, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 20.11.2019 і по даний час.
Щодо посилання представника позивача на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені не за місцем проживання ОСОБА_1 , суд зазначає, що вказане не береться до уваги, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса позивача значиться саме АДРЕСА_3 .
Добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №140/30/20.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 №№345857-2406-0318, 345859-2406-0318, 345862-2406-0318, якими ОСОБА_1 нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2019, 2020, 2021 роки, прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в сумі 9989,20 грн згідно з квитанцією №1 від 11.05.2021, при цьому, до сплати підлягав судовий збір в сумі 9989,13 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 9989,13 грн, при цьому питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 22.04.2021 №№345857-2406-0318, 345859-2406-0318, 345862-2406-0318.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у розмірі 9989,13 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн 13 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Головного управління ДПС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій