"29" вересня 2021 р. Справа153/490/20
Провадження1-кп/153/34/20-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань об'єднані кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020370000337 від 14.12.2019, №12020020370000119 від 25.05.2020, №12020020370000118 від 25.05.2020, №12020020370000151 від 18.06.2020, №12020020370000109 від 13.05.2020 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, місце проживання - АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України,
та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - с. Гонорівка Ямпільського району Вінницької області, місце проживання - АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України,
В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають об'єднані в одне провадження матеріали вказаних кримінальних проваджень.
29.09.2021 за вх.№6864 прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, тобто, дії сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування). ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення злочинів проти власності та злочини проти громадського порядку та моральності (ч.2, ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України), однак, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив свою протиправну діяльність. ОСОБА_4 , перебуваючи на волі зможе чинити тиск на потерпілих, свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв'язку з викладеним, такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання чи домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Заявлені ризики за час утримання ОСОБА_4 під вартою не зменшились та не змінились. Просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Крім цього, 29.09.2021 за вх.№6385 прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_6 не працює, не навчається, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має. Відповідно до довідки-характеристики Бушанської сільської ради, ОСОБА_6 не зареєстрований, але проживає на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, зарекомендував себе незадовільно, в житті громади активної участі не бере, авторитетом не користується, постійного місця роботи не має, сфера доходів невідома. ОСОБА_6 двічі був засуджений за умисні корисливі злочини, а саме: 02.11.2016 Ямпільським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та 12.04.2019 Ямпільським районним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. Під час іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України. Прокурор вважає, що такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, застава чи домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_6 : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор заявлені ним клопотання підтримав, просив їх задовольнити. Заперечував проти задоволення клопотань, заявлених обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на арешт, а також заперечував проти задоволення заявлених клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим немає, просив відмовити у їх задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на нічний домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання, не буде переховуватися від суду та буде з'являтися до суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти заявленого прокурором клопотання. Крім цього, захисник ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 надав суду письмове клопотання, вх.№6413 від 29.09.2021, в якому просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений не зможе впливати на потерпілу, яка проживає в м.Одеса. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 раніше - до його затримання, працював, позитивно характеризується за місцем проживання, має соціальні зв'язки - матір, братів. Також зазначив, що тяжкість інкриміновано злочину, а також те, що ОСОБА_4 раніше судимий, не є підставою для тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий арешт, оскільки він не буде переховуватися від суду та буде з'являтися до суду.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання. Зазначив, що прокурор не надав доказів на підтвердження існування ризиків вказаних ним у клопотанні про продовження строків тримання під вартою. Вказав, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.06.2020 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 серпня 2020 року.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.08.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 жовтня 2021 року.
Крім цього, судом також встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.05.2020 відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.07.2020.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.08.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 жовтня 2021 року.
Подані прокурором клопотання відповідають вимогам ч.3 ст.199 КПК України, клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.152 КК України, та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотаннях.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як визначає ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи клопотання, які подані як прокурором, так і стороною захисту, судом враховано дані про особу ОСОБА_4 , який обвинувачується, в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років із конфіскацією майна, та дані про особу ОСОБА_6 який обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.
На думку суду, санкції інкримінованих кримінальних правопорушень дають об'єктивні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зможуть переховуватися від суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Крім того, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мають слабкі соціальні зв'язки, на що вказує те, що вони не працевлаштовані, не одружені, відомостей про наявність на їх утриманні дітей чи непрацездатних осіб, немає.
При цьому суд, в контексті доводів учасників судового провадження наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справа № 210/4600/15.
Враховуючи стадію судового провадження, суд констатує, що такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження, а саме, що обвинувачені, з огляду на інкриміновані їм кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі зможуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
У рішенні "Ілійков проти Болгарії" від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд відхиляє доводи захисників і обвинувачених про можливість застосування до останніх запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, оскільки наявність обставини, на які вони покликаються щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотаннях прокурором.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів суду не надано.
На переконання суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість відсутні підстави для задоволення клопотання сторін захисту про зміну запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк, що не може перевищувати 60 днів.
Також з урахуванням наведеного, суд має підстави для відмови у задоволенні клопотань, заявлених обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 та захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , про зміну запобіжних заходів обвинуваченим.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 331, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.06.2020 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 27 листопада 2021 року.
Визначити 27 листопада 2021 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.05.2020 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 27 листопада 2021 року.
Визначити 27 листопада 2021 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно нього із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя ОСОБА_1