Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/320/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Запорожець О. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
28.09.2021 року. м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Олексієнко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1
визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 06.07.2021 року о 23.11 год. в смт Новоархангельськ по вул. Садова керував мінітрактором Форте-151, без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом подій.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду як незаконну, необґрунтовану, а провадження по справі закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06.07.2021 року о 23.11 год. в смт Новоархангельськ по вул. Садова, 109 водій ОСОБА_1 керував мінітрактором Форте-151, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Однак, жодного відношення до водія ОСОБА_1 , він не має, і такої фізичної особи як ОСОБА_1 він не знав та не знає. Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в наявності є письмове пояснення ОСОБА_2 , у якому на запрошення розповісти про всі відомості йому обставин надав ОСОБА_2 , тобто інша фізична особа. Також, в письмовому поясненні першого свідка - ОСОБА_3 , у якому на запрошення розповісти про відомі йому обставини, чомусь надав ОСОБА_3 , тобто інша фізична особа, та у якому не зазначено число дня місця події, а лише « .07. 2021 року». Крім того, відеозапис з нагрудної камери поліцейського на двох відео файлах: 25503_000000202107062311400007А та 25503_00000020210706232641_0008А спростовує законність складення письмових пояснень двох свідків. Більш того, вказані відеозаписи наданий суду не в повному обсязі. Отже, у матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ним дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, який розглядався судом першої інстанції.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом надсилання повістки рекомендованим повідомленням на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення та особисто, телефонограмою, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. Однак його неявка не перешкоджає судовому розгляду, тому апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності апелянта, що не суперечить вимогам ст. 294 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №012494 від 06.07.2021 року (а.с.1), відеозаписом пригоди (а.с.6), з якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Дані відеозапису з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, файл з назвою 25503_000000202107062311400007А, встановлює факт того, що ОСОБА_1 керував мінітрактором Форте-151, без реєстраційного номера та був зупинений працівником поліції під час керування транспортним засобом.
Крім того, дані відеозапису камер «Bodycam» працівників поліції, файл з назвою 25503_00000020210706232641_0008А, який міститься на цифровому носії інформації DVD-R диск, оглянутому в суді, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 06.07.2020 близько 23 годині 11 хвилин на вул. Садова, 109 в м. Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння ( нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, такими, що розкривають об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про наявність в діях останнього правопорушення, за яке він притягнутий судом першої інстанції.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Так, ст.130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №012494 від 06.07.2021 року (а.с.1) свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засвідчили факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому даний протокол є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не викликають жодних сумнівів у їх достовірності вказані письмові пояснення саме свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які складені на виконання вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, а їх зміст узгоджується з фактичними обставинами правопорушення, наведеними у протоколі, які суд першої інстанції взяв до уваги та переконливо доводить, що саме в присутності двох свідків водій ОСОБА_1 06.07.2021 року о 23 годині 11 хвилин відмовився на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення прізвище одного із свідків зазначено « ОСОБА_4 » в той час, як в письмових поясненнях вказано « ОСОБА_5 » та свідка « ОСОБА_6 », в той час, як в письмових поясненнях вказано « ОСОБА_7 ».
Апеляційний суд зазначає, що наявність описки у прізвищі одного із свідків, вказаного в протоколі та у його письмових поясненнях не може бути безумовною підставою для скасування постанови суду та жодним чином не вплинула на законність прийнятого судом рішення.
Крім того, апеляційним судом був досліджений наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції із якого вбачається, що поліцейський запропонував ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою приладу «Драгер» так і у медичному закладі у лікаря-нарколога, однак останній відмовився від проходження будь-якого огляду. Також із відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив йому, що у разі відмови від проходження такого огляду, щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, є не обґрунтованими доводи ОСОБА_1 з тих підстав, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо іншої особи, а саме Наточ, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ №012494 від 06.07.2021 вбачається, що поліцейський з РПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержант поліції Любаненко В.М. склав протокол про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.07.2021 року о 23.11 год. в смт Новоархангельськ по вул. Садова, 109 керував мінітрактором Форте-151, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, особу встановлено на підставі паспорту серія НОМЕР_1 від 29.08.2002.
Дії поліцейського по складанню протоколу про адміністративне правопорушення у даній справі відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та нормам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд враховує, що частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та в силу положень статей 251, 252 КУпАП є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відсутність повного відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на що посилається ОСОБА_1 , не свідчить про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на наданому суду відеозаписі зафіксовано обставини, які мають значення для справи, а саме на даному відеозаписі міститься зупинка водія ОСОБА_1 , висвітлено підозру перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, яка виникла в працівників поліції, зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я.
Більш того, жодних сумнівів в достовірності зазначеного відеозапису у суду апеляційної інстанції не виникає.
Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи апелянта, бо вони не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу та спростовуються сукупністю даних, що містяться в матеріалах провадження.
Відтак, згідно сукупності досліджених доказів, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка ОСОБА_1 , не підтверджена належними і достатніми доказами та не узгоджується з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються апеляційним судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 06.07.2021 реалізував своє право володіти та керувати мінітрактором Форте-151, без реєстраційного номера, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді районного суду щодо ОСОБА_8 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року щодо нього - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду І.С. Олексієнко