Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/359/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
28.09.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2021 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугаївка, Перевальського району, Луганської області, не працюючого, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, на утриманні не маючого малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого на непідконтрольній Україні території за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.156-1 КК України
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів з 13 год. 20 хв. 17.09.2021 року по 13 год. 20 хв. 14.11.2021 року з визначенням застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 45 400 грн.
інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_6 ,
підозрюваний ОСОБА_7
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що в ухвалі слідчого судді відсутні обґрунтування щодо неможливості застосувати більш м'яких запобіжних заходів. В порушення ст. 196 КПК України в ухвалі не зазначено обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Крім того, судом не в повнй мірі враховано те, що ОСОБА_7 на даний час має постійне місце проживання та щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, слідчим не надано жодного доказу бажання підозрюваного впливати на свідків, скоювати кримінальні правопорушення чи ухилятись від слідства та суду, тому немає підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Крім цього, щодо вказаних в клопотанні ризиків, то їм вже надано оцінку іншим слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021121010002197. Нових доказів щодо доведення ризиків органами досудового розслідування до суду надано не було.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.09.2021 року близько 16 години 00 хвилин та 11.09.2021 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_7 вчинив дії, кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку та з 31.08.2021 року по 11.09.2021 року ОСОБА_7 вчиняв дії кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 156-1 КК України, як пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.09.2021 задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021121010002197 в межах строку досудового розслідування, з 13.20 год. 17.09.2021 по 13.20 год. 14.11.2021 включно, з визначенням застави. Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.156-1 КК України. Вчинення інкримінованих злочинів у денний період доби, ступінь порушених суспільних відносин, неприйнятна суспільна поведінка, зухвалість дій підозрюваного та ігнорування статевої недоторканості малолітньої потерпілої свідчить про його небезпеку для оточуючих, втрату ним сталих соціальних зв'язків. Обізнаність підозрюваного про місце проживання малолітньої потерпілої, можливість зв'язку з потерпілою шляхом інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій може призвести до незаконного впливу на учасників кримінального провадження. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину до 5 років позбавлення волі, є вагомою передумовою для початку його переховування від слідства чи суду. Аморальна поведінка підозрюваного може призвести до тяжких наслідків для психіки малолітніх осіб. Крім того, зі змісту протоколу допиту малолітньої потерпілої та скріншотів переписки між підозрюваним та неповнолітньою потерпілою, вбачається, що дії підозрюваного мали системний характер. обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження злочинної діяльності ОСОБА_7 , навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом, враховуючи можливість спілкування через мережу Інтернет, так і через Месенджери.
Заслухавши доповідь судді, в дебатах підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення ухвали суду без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані в повному обсязі.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.
Як убачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.156-1 КК України, які відносяться до категорії не тяжких злочинів, про що йому вручено повідомлення про підозру.
Посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки слідчим на підтвердження цих обставин до клопотання були надані копії матеріалів кримінального провадження, зокрема, рапорти, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), протоколи огляду місця події, протокол допиту неповнолітньої потерпілої, скріншотами переписки між підозрюваним та неповнолітньою потерпілою, протоколом допиту підозрюваного.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя перевірив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, про що зазначив в ухвалі.
Посилання апелянта про недотримання слідчим суддею рішень Європейського суду з прав людини, є безпідставними.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Отже, з огляду зазначене рішення Європейського Суду з прав людини, враховуючи, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання, послався на докази, які дають підставу для підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст. 156-1 КК України, відсутні підстави вважати про необґрунтованість підозри та про безпідставність обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів не погоджується з доводами захисника щодо недоведеності жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки оцінюючи ризики, заявлені та обґрунтовані у клопотанні слідчого, слідчий суддя встановив, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, має можливість впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпціі невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Слідчий суддя, врахувавши дані щодо особи підозрюваного, та врахувавши ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення, а вік та стан здоровя підозрюваного не перешкоджає його триманню під ватою.
Більш того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисних не тяжких кримінальних правопорушеннях проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проте офіційно не зареєстрований на території України, зареєстрований на непідконтрольній Україні території, не одружений, офіційно не працевлаштований, наявність постійного місця проживання не підтверджена на час розгляду клопотання, не маючий на утриманні малолітніх/неповнолітніх осіб, осіб похилого віку, таким чином може покинути територію України. Рухомого, нерухомого майна у власності не має, як і накопичень, тому наявність сталих соціальних зв'язків на час розгляду клопотання не доведена.
Обізнаність підозрюваного про місце проживання малолітньої потерпілої, можливість зв'язку з потерпілою шляхом інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій може призвести до незаконного впливу на учасників кримінального провадження. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину до 5 років позбавлення волі, є вагомою передумовою для початку його переховування від слідства чи суду. Аморальна поведінка підозрюваного може призвести до тяжких наслідків для психіки малолітніх осіб.
Таким чином, обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження злочинної діяльності ОСОБА_7 , навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом, враховуючи можливість спілкування через мережу Інтернет, так і через Месенджери.
Отже, на думку апеляційного суду, висновки слідчого судді, що більш мякі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не достатні для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є мотивованими.
Щодо доводів захисника, що питання обрання запобіжного заходу вже вирішено 13.09.2021 року в іншому кримінальному провадженні №12021121010002197, то колегія суддів зазначає, що кримінальні провадження №12021121010002197 та №12021121010002223 на час розгляду клопотання щодо обрання запобіжного захуду місцевим судом щодо ОСОБА_7 не були об'єднані, та підозра вручена саме в рамках даного кримінального провадження №12021121010002223 та за іншими статтями КК України.
Крім того, апеляційний суд переглядає та досліджує ті обставини, які були предметом розгляду судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що застава, яка була внесена за підозрюваного ОСОБА_7 на підставі ухвали місцевого суду в іншому кримінальному провадженні, після затримання останнього в даному кримінальному провадженні, яке переглядається наразі, у зв'язку із затриманням ОСОБА_7 , може бути повернута заставодавцю.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні не тяжкого злочину від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя визначив розмір застави підозрюваному у розмірі 45 400 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивнцького
апеляційного суду ОСОБА_2