Справа № 953/15938/21 (1-кс/953/8078/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1745/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
23 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
законного представника підозрюваного - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220510002181 від 06.09.2019 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 190, ч.1,2 ст. 255 КК України,
20.08.2021 року слідчий СУ ГУНП в Харківській області, звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 190, ч.1,2 ст. 255 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 190, ч.1, 2 ст. 255 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Зазначив, що існують підстави вважати про наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Зазнавичв, що наявність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується, у тому числі, показаннями потерпілих, орган досудового розслідування вважає, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_8 матиме можливість здійснити вплив на учасників провадження, вдатись до підкупу, залякування та надання вказівок для дачі вигідних йому свідчень, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 , вчиняв кримінальні правопорушення, направлені на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб шляхом шахрайства, вживавав заходи конспірації, діяв спільно з іншими учасниками умисно та повторно, протягом п'яти місяців, що може свідчити про завзятість злочинних намірів ОСОБА_8 , і схильність підозрюваного до переховування від органів досудового слідства та суду, а також подальшого вчинення корисливих умисних кримінальних правопорушень.
Вказав, що орган досудового розслідування вважає, що вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий вважає, що стосовно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2021 року клопотання слідчого задоволено частково.
Застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 днів - тобто до 14.10.2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначено суму застави у розмірі 181600 грн., які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою. При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_8 з-під варти звільнити та покласти на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із місця проживання в Дніпропетровській області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного - ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на незаконність на необґрунтованість ухвали слідчого судді. Зазначає, що вищезазначеною ухвалою суду визначений розмір застави у сумі 181 600 грн, у звёязку з чим, 19.08.2021 батьком підозрюваного внесено грошові кошти на відповідний рахунок, після чого ОСОБА_8 звільнений був з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» під заставу. Вказує, що в матеріалах клопотання відстунті докази скоєння ОСОБА_11 злочину саме за ч.4 ст. 28, ч.3 ст.190, ч.1,2 ст. 255 КК України. Крім того зазначає, що в матеріалах клопотання, відсутні докази про наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК, як підставу взяття та тримання неповнолітнього Зарудного під вартою. Стверджує, що ОСОБА_8 , всупереч наведеним у клопотанні тезам, не мав і не має наміру переховуватися від органів досудового слідства чи суду, оскільки є неповнолітнім, що перебуває на утриманні батьків, навчається в школі і характеризується позитивно як особа з постійним місцем мешкання та усталеним способом життєдіяльності, ОСОБА_8 не має можливостей та причин для переховування. Також ОСОБА_11 не має наміру або фактичної можливості знищити, сховати, спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, бо його телефон, сім картка, банківська картка вже вилучені слідчим під час обшуку 15.08.21 за місцем мешкання ОСОБА_11 . Крім того, ОСОБА_11 в силу свого неповноліття та фізичних можливостей, фізично і практично не може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, які перебувають в інших регіонах України. Не може він і не має наміру вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки за матеріалами клопотання затримані та повідомлені про підозру майже всі учасники події у кримінальному провадженні, у ОСОБА_11 відсутні зв'язки або відносини з особами, які згадуються у матеріалах клопотання. Також, у клопотанні в обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор та слідчий наводять тільки 1 суттєву причину - що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів. Зазначає, що судом при ухваленні рішення від 18.08.2021 проігноровано обставини, які мають враховуватися згідно положень ст. 178 КПК при обранні запобіжного заходу. Стверджує, що рішення суду фактично унеможливлює подальше навчання ОСОБА_8 , відсторонює від його соціального осередку та спрямовує підозрюваного до кримінальної середи в умовах ізолятору. Внаслідок цього рішення суду батьки ОСОБА_8 вимушені позичити та витратити для застави великі, як для них грошові кошти в сумі 182 тис. гривень, що фактично позбавляє сім'ю ОСОБА_12 можливості забезпечити належну життєдіяльність сім'ї, близьких осіб та приймати участь у слідчих діях, які проводяться на відстані понад 400 кілометрів від їх місця мешкання.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
На виконання вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а й права підозрюваного.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Норма ч.4 ст.194 КПК України містить вказівку про те, що слідчий суддя, суд при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу має право застосувати більш м'який запобіжний захід, якщо прокурор не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України. Тобто, зі змісту цієї норми вбачається право слідчого судді, в межах дискреційних повноважень (на власний розсуд) вирішувати, який запобіжний захід може забезпечити запобігання ризикам.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Таким чином, законодавець залишив вирішення цього питання для суддівського розсуду, тобто можливості суддівської дискреції, а саме, право слідчого судді обирати між альтернативами, іншими більш м'якими запобіжними заходами, кожен з яких є законним, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, відомостей про особу підозрюваного, справедливості й достатності обраного запобіжного заходу.
Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи найсуворіший запобіжний захід, слідчий суддя суду першої інстанції посилався на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 190 ч. 2 ст. 255 КК України, а також вважав встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, які надали свідчення, свідків, продовжити вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчий суддя враховував відомості про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який є неповнолітнім, навчається в ліцеї, за місцем навчання характеризується задовільно, за поясненнями батьків багато часу приділяє комп'ютерним іграм.
Разом з цим, слідчий суддя вважав, що та обставина, що ОСОБА_8 є неповнолітнім не є вирішальною для обрання запобіжного заходу, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Оцінюючи сукупність обставин, а саме: обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, відомостей про особу підозрюваного, характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого, згідно підозри, підозрюється ОСОБА_8 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, особливості вчинення кримінального правопорушення, що інкриміновано, з урахуванням вказаних ризиків, сукупності обставин, а саме: вагомість наявної обґрунтованої підозри щодо кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, всіх даних про особу підозрюваного, його поведінку та ставлення останнього, законного представника до вчинення злочину, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Поряд з цим, відповідно до ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя визначив мінімальний розмір застави у цьому кримінальному провадженні у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181600 грн., враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, роль саме ОСОБА_8 у інкримінованому правопорушенні, відомості про його родину, і вважав, що саме цей розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Колегія суддів не може погодитись з рішенням слідчого судді в частині застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки мотивувальна частина ухвали не містить окрім визначених ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, ще й інших відомостей та висновків слідчого судді щодо оцінки цих відомостей з приводу неможливості застосування менш суворих запобіжних заходів ніж тримання під вартою. Також, не вбачається таких відомостей зі змісту клопотання слідчого.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019220510002181 від 06.09.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 190 ч.1,2 ст. 255 КК України.
17.08.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 190 ч. 2 ст. 255 КК України.
Відповідно до вимог ч.1 п. п.4, 5 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «ІльгарМаммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine) від 21 квітня 2011р., заява №42310/04 суд наголошує, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 рок
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З огляду на викладене, колегія суддів не ставить під сумнів обґрунтованість підозри.
Зокрема, наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме відомостями, що містяться у: інформації отриманій на підставі ухвал слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/6824/20, що перебуває у володінні АТ «Окс банк»; АТ КБ «ПриватБанк»; АТ «Універсалбанк»; ПрАТ «Київстар»; ПАТ «Універсалбанк»; АТ «МЕГАБАНК»; АТ «Таскомбанк»; заяві та матеріалах доданих до неї, наданих потерпілою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформації отриманої на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/6824/20, що перебуває у володінні АТ «Універсалбанк»; АТ КБ «ПриватБанк»; заяві та матеріалах доданих до неї, наданих потерпілими ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; відповіді з кріптобіржі BitZlato; протоколі за результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації №947/38/104-2021 від 21.05.2021; протоколі допиту свідка ОСОБА_30 (вигадані дані), особа яка залучалась в до спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; протоколом обшуку від 16.08.2021.
Враховуючи обсяг відомостей судового провадження, колегія суддів вбачає, що вони об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, а також наявні у матеріалах провадження докази, що формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8 до вчинення певних дій, згідно підозри.
Таким чином, колегія суддів не ставить під сумнів доводи прокурора щодо обґрунтованості підозри, внаслідок якої проводиться досудове розслідування та повинні застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України.
Отже, на переконання колегії суддів, суд правильно виходив з того, що матеріали клопотання містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого правопорушення, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, проте стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про доцільність застосувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні захисник підозрюваного долучила до матеріалів справи в якості доказів документи, які позивино характеризують особу підозрюваного, а саме, копію довідки про навчання підозрюваного у КЗО «Нікопольський ліцей «Гармонія», позитивну характеристику з місця навчання, табель навчальних досягнень учня 10 класу КЗО «Нікопольський ліцей «Гармонія», копії грамот, характеристку на ученя спортсмена КЗ НДЮСШ «Трубник» відділення баскетболу ОСОБА_8 , копії грамот за спортивні досягнення, копію довідки квартального комітету №10 від 17.08.2021, копію побутової характеристики від 17.08.2021, характеристику родини, наданої Українською православною церквою Криворізько-нікопольської єпархії.
Сторона захисту, виходячи з відомостей про особу підозрюваного наполягала щодо необхідності врахування цих відомостей при вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні не спростовував вказаних відомостей.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що виключних обставин для тримання ОСОБА_8 під вартою немає, оскільки відомостей, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні слідчого ризики в сукупності з тяжкістю злочину, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою, якщо чинне законодавство передбачає й інші запобіжні заходи, які зможуть запобігти наявним ризикам та належним виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Врахувую обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, навчається в ліцеї, за місцем навчання характеризується задовільно, а також врахувуючи відомості про родину підозрюваного, колегія судді дійшла висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з цим, в п.п.3, 4, 5, 8 ч.1 ст. 178 КПК України вказано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Отже, з цієї норми вбачається, якщо ризики можливо обмежити внаслідок застосування більш м'якого запобіжного заходу, то застосування найсуворішого запобіжного заходу є неможливим, виходячи з вимог ч.1 ст. 183 КПК України.
Враховуючи пояснення прокурора про те, що по справі під час досудового розслідування проведена певна низка слідчих та процесуальних дій, прокурор не довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, у повірянні з триманням під вартою, стосовно саме цього підозрюваного, який на час вчинення інкримінованого правопорушення був неповнолітнім, буде недостатнім застосування запобіжного заходу у вигляді застави, як заходу забезпечення кримінального провадження, призначення якого обумовлює необхідність контролю за дотриманням підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а також унеможливить наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини свідчать про про те, що запобіжний захід у вигляді застави зможе цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, виходячи зі змісту яких, орган досудового розслідування, прокурор, зможе ефективно контролювати процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки, наприклад, обов'язок здати паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, унеможливлять будь-які ризики переховування підозрюваного за межами України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 , як підозрюваним, покладених на нього обов'язків, таким, що здатен дієво забезпечити по цьому кримінальному провадженні досягнення завдань, передбачених ст.2 КПК України, а також унеможливить продовження будь якої незаконної діяльності або імовірності впливу на учасників процесу з боку підозрюваного, що свідчить про те, що суд першої інстанції неповно та однобічно оцінив відомості стосовно особи підозрюваного, не переконавшись у недоведеності прокурором обставин, що впливають на обрання найбільш суворого запобіжного заходу, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Разом з цим, наявність систематичного контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в тому числі на які посилався слідчий та прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність запобіжного заходу у вигляді застави, прокурор разом зі слідчим не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Належить врахувати, що як було встановлено в судому засіданні суду апеляційної інстанції і не спростовано прокурором, під час застосування до ОСОБА_8 альтернатиного запобіжного азходу у вигляді застави, ним не було порушено обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України покладених на нього ухвалою слідчого судді Киїівського районного суду м. харкова від 18.08.2021, що свідчить про достатність запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на цьому етапі досудового розслідування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави, стане надійною запорукою дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а покладення на нього додаткових обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпечить дотримання вимог ст.2 та ч.2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення не доведено, в цьому конкретному випадку, неефективності застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, а тому, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.2, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 -задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2021 року в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 скасувати.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді