проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" вересня 2021 р. Справа № 922/733/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Сгара Е.В.
за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися;
від відповідача-1 - не з'явилися;
від відповідача-2 - адвокат Хрустовська О.П., ордер АХ №1063288 від 13.08.2021;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича, м. Харків (вх. №2496 Х/1),
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021, ухвалене о 12 год 21 хв у складі судді Байбака О.І.
у справі №922/733/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Бельченко Володимира Григоровича, м. Харків
до відповідачів:
1) Відділу освіти Безлюдівської селищної ради, смт Безлюдівка, Харківський р-н, Харківської обл.;
2) Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича, м. Харків
про визнання результатів закупівлі та укладеного правочину недійсними
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21 заяву Фізичної особи-підприємця Бельченко Володимира Григоровича (вх. № 16518 від 15.07.2021) задоволено.
Стягнуто з Відділу освіти Безлюдівської селищної ради (адреса: 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48; код ЄДРПОУ 44094653) на користь Фізичної особи-підприємця Бельченка Володимира Григоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) 5750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича (адреса: АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Бельченка Володимира Григоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) 5750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач-2, ФОП Бриков І.П., який просить скасувати судове рішення (додаткове) у справі №922/733/21 від 26.07.2021 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви від 15.07.2021 про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
На думку апелянта, позивачем не було доведено, що сплачений адвокату гонорар пов'язаний виключно із розглядом даної справи оскільки в договорі про надання правової допомоги №35/21 від 01.03.2021 не зазначено, відповідно до якої справи здійснюється правова допомога. Отже, зазначений договір не має відношення до даної справи.
Крім того, скаржник зазначає, що здійснення оплати гонорару на підставі звіту повіреного суперечить вимогам процесуального законодавства.
Апелянт вважає, що позивачем до суду першої інстанції не надано жодних належних первинних документів: рахунку на оплату, платіжне доручення, квитанцію тощо.
А тому, за твердженням апелянта, позивачем до суду не було надано належного підтвердження витрат на правову допомогу та не надано належний договір про надання правової допомоги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Брикова Ігоря Петровича на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21. Встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи, але не пізніше ніж до 14.09.2021. Встановлено сторонам строк до 14.09.2021 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на 21.09.2021 об 11:00 годині.
03.09.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Відділу освіти Безлюдівської селищної ради надійшла заява, в якій відповідач-1 зазначає, що вважає додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21 незаконним, необґрунтованим та винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу.
Вважає, що витрати на правову допомогу позивача є необґрунтованими, розмір витрат є штучно завищеним, зазначає, що витрати на професійну допомогу обчислені на недійсних показниках, а час, витрачений адвокатом на підготовку та супродження справи є суттєво завищеним.
Зазначає, що у договорі про надання правової допомоги та додатковій угоді до нього не міститься посилань на справу, яка безпосередньо розглядалася судом за участю адвоката позивача.
Крім того, відповідач-1 вказує, що витрати позивача не є реальними оскільки до суду не надано жодних доказів їх фактичного здійснення: ані рахунку на оплату послуг адвоката, ані квитанції чи іншого розрахункового документа, що свідчили б про їх оплату.
Відповідач наголошує, що є бюджетною установою, фінансування здійснюється за рахунок місцевого бюджету, однак у місцевому бюджеті не передбачено видатків, з чого могли б бути компенсовані витрати на правничу допомогу позивача.
08.09.2021 від позивача - ФОП Бельченко В.Г. надійшов відзив, в якій позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.
Зазначає, що позивачем до суду було надано всі належні докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу, зокрема договір та акт. Акцентує увагу, що акт виконаних робіт №1 від 13.07.2021 містить посилання саме на даний спір, а тому вважає, що відсутні сумніви, що правова допомога надавалася саме в межах даної справи.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.09.2021, у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. на дату розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Сгара Е.В.
21.07.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник апелянта, яка наполягала на доводах та вимогах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити та скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21.
Представники позивача та відповідача-1 до судового засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача-1, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
09.03.2021 ФОП Бельченко В.Г. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Відділу освіти Безлюдівської селищної ради та ФОП Брикова І.П., в якій просив суд:
1) визнати недійсними результати спрощеної процедури закупівлі, оформлені протоколом № 32 від 12.02.2021, щодо безпідставного відхилення пропозиції ФОП Бельченко В.Г.;
2) визнати недійсними результати спрощеної процедури закупівлі, оформлені протоколом № 42 від 12.02.2021, щодо визначення переможця процедури ФОП Брикова І.П. та намір укласти з ним договір про закупівлю.
3) визнати недійсним договір про закупівлю товару № 10, укладений 17.02.2021 між Відділом освіти Безлюдівської селищної ради та фізичною особою-підприємцем Бриковим Ігорем Петровичем про закупівлю товару згідно коду ДК 021:2015 15550000-8 - Молочні продукти різні (Сметана 20-21% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Кефір 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Ряженка 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8).
Також, 17.03.2021, до відкриття провадження у даній справі, до суду першої інстанції позивачем було надано заяву, в якій останній зазначив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11350,00 грн. До даної заяви позивачем додано договір про надання правової допомоги №35/21 від 01.03.2021, укладений між ФОП Бельченком В.Г. та адвокатом Ольховським С.В (т. 1, а.с. 41).
Згідно п. 1 даного договору довіритель (ФОП Бельченко В.Г.) доручає, а повірений (адвокат Ольховський С.В.) приймає доручення та зобовьязується проводити та здійснювати всі необхідні дії з питань представлення інтересів та захисту довірителя, надання йому правової допомоги (послуг адвоката) в органах державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, включаючи, але не обмежуючись, в усіх судових (у адміністративних, господарських, цивільних та кримінальних справах тощо за всіма провадженнями, які порушені довірителем та/або проти довірителя), податкових, митних органах, органах валютного контролю, Пенсійному фонді України, фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування та сертифікації, органах, уповноважених здійснювати захист прав споживачів, а також у відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності та організаційно-правових форм, а також фізичними особами без будь-яких обмежень, з усіма необхідними для цього правами та обов'язками, передбаченими ЦПК України, ЦК України, ГПК України, ГК України, КПК України, КК України, КУПАП, КАСУ та пунктом 2 даного Договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 2.2. Договору, повірений має право: підписувати, подавати та отримувати всі та будь-які документи, в тому числі заяви, клопотання, запити, довідки тощо; знайомитися з матеріалами справи та виконавчих проваджень, робити з них витяги, знімати копії, одержувати копії рішень, вироків, ухвал, постанов та інших документів, що є у справах та в матеріалах судових та/або виконавчих проваджень; брати участь у судових засіданнях та у провадженні виконавчих дій, подавати докази та додаткові матеріали, брати участь у дослідженні доказів; заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення з усіх питань, що виникають під час судового процесу та виконавчого провадження, будь-яких стадій дізнання та досудового слідства; заперечувати проти клопотань та доводів інших учасників судового процесу, брати участь у прийнятті рішень; подавати та підписувати позовні заяви, скарги, у тому числі апеляційні та касаційні скарги, заяви про апеляційне оскарження, інші заяви та клопотання, заяви про відмову від позову, заяву про укладання мирової угоди; тощо.
Пунктом 3 сторони погодили, що витрати винагороди повіреному за виконане доручення здійснюється довірителем шляхом перерахування відповідної суми на поточний банківський рахунок повіреного або в готівковій формі. Винагорода за виконання цього доручення встановлюється за домовленістю сторін та сплачується на підставі акту (актів) виконаних робіт за договором відповідно до звіту повіреного.
Договір діє з моменту підписання його сторонами до його припинення в порядку, передбаченому договором або законом (п. 5.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем надавалися: відповідь на відзив ФОП Брикова І.П., відповідь на відзив Відділу освіти Безлюдівської селищної ради.
Розгляд справи судом першої інстанції відбувався у судових засіданнях 19.04.2021, 17.05.2021, 07.06.2021, 14.06.2021, 12.07.2021.
У всіх судових засіданнях був присутній представник позивача адвокат Ольховський С.В.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження наявності у адвоката Ольховського на представництво інтересів ФОП Бельченка В.Г. у суді першої інстанції адвокатом надано копію ордеру серія ХВ №2004000024 від 19.04.2021 (т. 1, а.с. 78), а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002352 від 05.06.2019 (т. 1, а.с. 77).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.07.2021 у справі №922/733/21 позов задоволено у повному обсязі.
ФОП Бельченко В.Г. звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 16518 від 15.07.2021), в якій просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11500,00 грн.
У вказаній заяві представником позивача надано детальний опис наданих послу та копію акту №1 від 13.07.2021 виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №35/21 на надання правничої допомоги від 01.03.2021.
Як зазначено позивачем, та не заперечується відповідачами, заявник на стадії судових дебатів оголосив заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п'яти днів після винесення рішення.
Як зазначалося, додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21 заяву ФОП Бельченко В.Г. задоволено.
Стягнуто з Відділу освіти Безлюдівської селищної ради (адреса: 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48; код ЄДРПОУ 44094653) на користь Фізичної особи-підприємця Бельченка Володимира Григоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) 5750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича (адреса: АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Бельченка Володимира Григоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) 5750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції вказав, оскільки зазначені в договорі та акті надання послуг від 13.07.2021 № 1 послуги є такими, що пов'язані з розглядом даної справи, їх вартість є співрозмірною щодо ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, суд дійшов до висновку про необхідність розподілу витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги виходячи саме з суми 11500 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції заявник надав суду завірені копії договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 №35/21, акту № від 13.07.2021 виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №35/21 на надання правової допомоги від 01.03.2021 на суму 11500,00 грн, ордеру серія ХВ №2004000024 від 19.04.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002352 від 05.06.2019.
За змістом п. 1 акту №1 від 13.07.2021 адвокат Ольховський С.В. (повірений) надав, а ФОП Бельченко В.Г (довіритель) прийняв правову допомогу у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Бельченко Володимира Григоровича, м. Харків до Відділу освіти Безлюдівської селищної ради, смт. Безлюдівка, Харківський р-н., Харківської обл.; Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича, м. Харків про визнання результатів спрощеної закупівлі UA-2021-01-28-011031-b щодо закупівлі - код ДК 021:2015 15550000-8 - Молочні продукти різні (Сметана 20-21% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Кефір 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Ряженка 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8) та укладеного правочину недійсними.
Вартість наданих повіреним послуг за договором склала 11500,00 грн (п. 2 акту).
Розрахунок виконаних робіт (наданих послуг):
1) Правовий аналіз питання щодо законності дій Відділу освіти Безлюдівської селищної ради при проведенні закупівлі иА-2021-01-28-011031-b (код ДК 021:2015 15550000-8 - Молочні продукти різні (Сметана 20-21% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Кефір 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Ряженка 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8)). Надання з цього приводу консультацій та висновку. Кількість - 3 години витраченого часу; вартість за годину - 500 грн; загальна вартість послуги - 1500 грн;
2) Підготовка позовної заяви за договором № 35/21 від 01.03.2021 р. (справа №922/733/21). Кількість - 4 години витраченого часу; вартість за годину - 1000 грн; загальна вартість послуги - 4000 грн;
3) Підготовка відповіді на відзив Відповідача 1 - Відділу освіти Безлюдівської селищної ради (справа № 922/733/21). Кількість - 2 години витраченого часу; вартість за годину - 1000 грн; загальна вартість послуги - 2000 грн;
4) Підготовка відповіді на відзив Відповідача 2 - ФО-П Брикова І.П. (справа № 922/733/21). Кількість - 2 години витраченого часу; вартість за годину - 1000 грн; загальна вартість послуги - 2000 грн;
5) Представництво Адвокатом інтересів Довірителя у судових засіданнях. Кількість - 4 судових засідання; вартість за одну одиницю - 500 грн; загальна вартість послуги - 2000 грн.
Всього згідно з зазначеним актом адвокатом Ольховським С.В. надано послуг на загальну суму 11500,00 грн.
За змістом зазначеного акту, останній містить виключно ті послуги (роботи), які реально були надані адвокатом. Такі роботи (послуги) як правовий аналіз питання, підготовка позовної зави, відповідей на відзиви та участь у судових засіданнях є необхідними та цілком обґрунтованими. Жодних додаткових робіт, не пов'язаних з розглядом справи до акту позивачем не включено.
При цьому, враховуючи предмет позову та складність справи, обсяг виконаних робіт, час витрачений адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) є обґрунтованим, а вартість виконаних робіт (наданих послуг) є адекватною та співмірною.
Розглянувши наведені позивачем у заяві обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, суд дійшов висновку про підтвердження здійснення зазначених витрат у розмірі 11500,00 грн, а також їх розумність, справедливість, співмірність зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Доводи апелянта, що договір №35/21 від 01.03.2021 не містить посилання на дану справу, колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що позов подано до господарського суду 09.03.2021, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 18.03.2021.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №35/21, що укладений між ФОП Бельченком В.Г. та адвокатом Ольховським С.В., він підписаний 01.03.2021, тобто до подання позовної заяви та відкриття апеляційного провадження. А тому цілком логічним є відсутність у договорі посилання на дану справу.
Разом з тим, за умовами зазначеного договору адвокат Ольховський С.В. уповноважений на написання позовних заяв, заяв, клопотань, заперечень, викладення доводів та міркувань та складення інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях та інше, тобто адвокат уповноважений на представництво інтересів ФОП Бельченко В.Г. у суді.
З акту №1 від 13.07.2021 судом встановлено, що правова допомога у розмірі 11500,00 грн надавалася адвокатом Ольховським С.В. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Бельченко Володимира Григоровича, м. Харків до Відділу освіти Безлюдівської селищної ради, смт Безлюдівка, Харківський р-н, Харківської обл.; Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича, м. Харків про визнання результатів спрощеної закупівлі UA-2021-01-28-011031-b щодо закупівлі - код ДК 021:2015 15550000-8 - Молочні продукти різні (Сметана 20-21% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Кефір 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8), Ряженка 2,5% (Код ДК 021:2015 15550000-8) та укладеного правочину недійсними.
Крім того, зазначений акт в переліку робіт та наданих послуг містить посилання на номер справи №922/722/21.
А тому, позивачем належним чином підтверджено, що правова допомога надавалася адвокатом Ольховським С.В. саме у справі №922/733/21.
Щодо тверджень апелянта, що оплата за умовами договору здійснюється відповідно до звіту повіреного, що суперечить чинному законодавству, судова колегія зазначає, що відповідно до п. 3.2. винагорода за виконання цього доручення встановлюється за домовленістю сторін та сплачується на підставі акту (актів) виконаних робіт за договором відповідно до звіту повіреного.
Отже оплата послуг адвоката здійснюється на підставі акту виконаних робіт, який відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом.
Статтею 1006 ЦК України визначено, що повірений зобов'язаний після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.
Отже, установлення такої форми контролю за діяльністю повіреного як звіт перед довірителем не суперечить нормам чинного законодавства, а виключно звітністю повіреного.
Щодо доводів відповідача-1 про необґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу судова колегія зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що в клопотанні Відділу освіти Безлюдівської селищної ради, яке надане до суду першої інстанції відповідачем-1 як заперечення на заяву про розподіл витрат на правову допомогу, зазначено про неспівмірність таких витрат, оскільки відповідь на відзив для відповідача-1 та відповідь на відзив відповідача-2 є фактично ідентичними процесуальними документами та відрізняються тільки назвою, однак фактично однаковий документ позивач оцінює у 8000 грн.
Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту № 1 виконаних робіт (наданих послуг) від 13.07.2021 підготовка кожної відповіді на відзив адвокатом та клієнтом оцінені в 2000 грн, а не в 8000 грн як про це зазначає відповідач-1.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зазначені відповіді на відзиви не є ідентичними документами, оскільки кожна окрема відповідь на відзив містить заперечення та пояснення з приводу доводів, викладених у відзивах відповідачами, вони відрізняються змістом та містять відмінні обґрунтування.
Разом з тим, за ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, заперечення відповідача-1 щодо неспівмірності витрат позивача на правову допомогу не містять посилання на конкретні обставини, не підтверджується відповідними доказами, а ґрунтуються виключно на абстрактному твердженні щодо неспівмірності таких витрат.
Ті доводи, які відповідач-1 зазначає у своїй заяві, що надана до апеляційного суду, щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, до суду першої інстанції стороною не заявлялися, а тому вони судом не оцінювалися.
Щодо доводів відповідачів, що позивачем не надано доказів понесення таких витрат, а саме не надано рахунку на оплату, платіжного доручення та квитанції, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з умовами договору № 35/21 від 01.03.2021, ним не визначено конкретний строк оплати ФОП Бельченко В.Г. наданих адвокатом послуг, а тому такий строк встановлюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
А тому відсутність доказів оплати позивачем витрат на правову допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл витрат на правову допомогу.
Посилання відповідача-1 на відсутність відповідного фінансування для відшкодування витрат позивача на правову допомогу колегія суддів до уваги не бере, оскільки відсутність грошових коштів не може бути підставою для відмови у розподілі судових витрат.
Судова колегія не бере до уваги посилання апелянта на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, оскільки фактичні обставини названої справи відмінні від даної справи №922/733/21.
Так, у справі, на яку посилається апелянт, на підтвердження понесення заявником витрат на правову допомогу надано лише договір про надання правничої допомоги від 02.01.2019 № 1 і додаткову угоду від 25.03.2019 № 6 до цього договору. При цьому зазначені документи не містили посилання на даний судовий спір.
Разом з тим, у цій справі позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу окрім договору №35/21 від 01.03.2021 про надання правової допомоги надано акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 13.07.2021 до Договору №35/21 від 01.03.2021 про надання правової допомоги. Вказаний акт, як зазначалося, містить вичерпний та обґрунтований перелік наданих послуг (виконаних робіт) та містить посилання на дану справу.
У пункті 95 рішення ЄСПЛ у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01) зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано належні докази, які в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат ФОП Бельченко В.Г. на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію співмірності, пропорційності та розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування додаткового рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ФОП Брикова І.П. задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21 слід залишити без змін з підстав, викладених вище.
З огляду на те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги не розподіляється.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Брикова Ігоря Петровича залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 у справі №922/733/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
У судовому засіданні 21.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2021.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя В.В. Россолов
Суддя Е.В. Сгара