Справа № 658/1567/19
(провадження № 2/658/109/20)
13 жовтня 2020 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області
у складі: головуючого - судді Терещенко О.Є.
при секретарі Суріковій А.Є.
за участю адвокатів Черноморченка М.М., Вознюка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Каховка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення частки з майна співвласників та визначення порядку користування земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про збільшення/зменшення частки у домоволо-дінні, визнання права власності на збільшену частку у домоволодінні та про виділення частки в нату-рі з майна співвласників,
16.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , посилаючись на те, що він та відпо-відачі є співвласниками житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами, розта-шованого за адресою: АДРЕСА_1 . Частка позивача у домоволодінні складає 1/3 частину, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 -горовні належить по 1/3 частині, відповідно. Зазначений житловий будинок та господарські споруди знаходяться на земельній ділянці, площею 415,0 кв.м.
Оскільки між сторонами є суперечки стосовно здійснення права власності на житловий бу-динок та стосовно користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
ОСОБА_1 просив суд виділити йому ОСОБА_1 -дровичу у приватну власність 21/100 часток житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 , яка складається з :
-літ.А - Житловий будинок, в тому числі:
-1-2 кухня, площею 9,2 кв.м., 1-5 житлова кімната, площею 6,8 кв.м.
-літ. Д - вбиральня
-літ. З - душ
-1/3 №2 огорожа;
-№5 - вигрібна яма
Відповідно до першого варіанту поділу житлового будинку садибного типу з господар-ськими та побутовими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 у висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи поділу будинку АДРЕСА_2 від 22.02. 2019 року.
Встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 :
-першому співвласнику ОСОБА_1 з ідеальною часткою 1/3 (реальна частка 21/100) частин в житловому будинку, надвірних будівель, споруд, та другому спів-власнику ОСОБА_2 із ідеальною часткою 1/3 (реальна частка 31/100) частин в житловому будинку, надвірних будівлях і спорудах, виділити земельну ділянку, площею 274,0 кв.м., в тому числі в загальному користуванні - 274 кв.м.
-третьому співвласнику ОСОБА_3 з ідеальною часткою 1/3 (реальна частка 48/100) частин в житловому будинку, надвірних будівлях і спорудах, виділити зе-мельну ділянку, площею 141,0 кв.м., в тому числі в загальному користуванні 141,0 кв.м.
Відповідно до першого варіанту порядку користування земельною ділянкою у висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та земельно технічної експертиз поділу бу-динку №22 від 22.02.2019 року (графічне зображення - додаток 4).
03.09.2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про збільшення/ зменшення частки у домоволодінні, визнання права власності на збільшену частку у домоволодінні та про ви-ділення частки в натурі із майна співвласників, посилаючись на те, що вона та члени її родини по-несли значні витрати на утримання спірної домобудівні, а тому її частка повинна бути визначена більшою.
ОСОБА_3 просила суд :
-змінити частки власників домоволодіння АДРЕСА_1 ,
-збільшити частку співвласника ОСОБА_3 до 2/4 частин у спірному домоволодінні;
-зменшити частку ОСОБА_1 до ј частини у спільному домово-лодінні;
-зменшити частку ОСОБА_2 до ј частини у спільному домоволодінні.
-визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/4 частини у спільному домоволодінні та виділити їй у приватну власність вказану частину, що відповідає її частці у спільному частковому домоволодінні.
-встановити порядок користування спільною земельною ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням збільшеної частки у домоволодінні ОСОБА_3 до 2/4 частин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вознюк О.В. підтри-мали первісні позовні вимоги, надали суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 просили відмовити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, а вимоги по зустрічному позову повністю підтримала, пояснивши, що нею та членами її родини було проведено будівельні роботи по реконструкції прибудови «а1», звели за власні кошти огорожу домоволодіння. На всі ці роботи ОСОБА_3 та члени її родини витратили значні кошти, а тому вона просила збільшити її частку у спірному домоволодінні та визначити порядок користування спільною земельною ділянкою з урахуванням збільшеної частки у домоволодінні. Просила ОСОБА_1 в задоволенні його первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити в межах заявлених вимог.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Суд вважав можлвими розглянути справу за її відсутністю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено:
Відповідно свідоцтву про право на спадщину від 07.05.2008 року ОСОБА_1 є власником 1/3 частини житлового будинку садибного типу з господарськими та побу-товими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтву про право на спадщину від 07.05.2008 року ОСОБА_3 -сандровні належить 1/3 частина житлового будинку садибного типу з господарськими та побутовими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності свідоцтву про право на спадщину від 07.05.2008 року ОСОБА_2 -горовні належить 1/3 частина житлового будинку садибного типу з господарськими та побутовими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно схематичному плану технічного паспорту ТОВ «Укртехінвентаризація» вищезазначе-ний житловий будинок АДРЕСА_3 та господарські і побутові споруди при ньому зведені на земельній ді-лянці, площею 415,0 кв.м.
Судом встановлено, що приватизація даної земельної ділянки не відбувалася, розміри земель-ної ділянки, яка перебуває в користуванні сторін, визначені схематичним планом технічного паспор-ту, ці розміри визнаються сторонами по справі.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Змістом пунктів 2.2, 2.7 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального гос-подарства України від 18 червня 2007 року № 55, встановлено проведення поділу на самостійні об'єк-ти нерухомого майна відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси і ви-рішення спорів щодо поділу об'єктів нерухомого майна в судовому порядку.
Отже, можливість проведення виділу або поділу у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, закон пов'язує з домовленістю співвласників, оформленою письмовим і но-таріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин.
При цьому виділ частки майна, що є об'єктом спільної часткової власності, у натурі між спів-власниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такого права у встановлених законом випадках.
Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності, за всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвлас-никами за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобовязаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак, в ч.1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійсню-ється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч.1 ст. 88 ЗК Укра-їни, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебу-ває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової влас-ності на житловий будинок та земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою во-лодіти та користуються спільним майном, і, за жодних правових підстав, не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Так, якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звер-нення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, кожній особі гаран-тується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Спо-собом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших спо-собів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частко-вій власності.
Відповідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переоблад-нати приміщення в ізольовані квартири.
Як вбачається зі змісту технічного паспорту житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість переобладнання житлового будинку в ізольовані квартири, що звичайно повинно бути з'ясовано шляхом призначення відповідної буді-вельно-технічної експертизи, оскільки такі обставини потребують спеціальних знань у даній галузі.
Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Таким чином, на думку суду, житловий будинок садибного типу з господарськими та побуто-вими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 , необхідно поділити таким чином, щоб позивачу та відповідачам було виділено у власність відокремлену частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх часток у праві спільної часткової власності.
Згідно п.8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Про можливість об'єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку в натурі та встановлення користування земельною ділянкою, зазначив Верховний суд України, який пунктом 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними при-міщеннями," суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і роз-порядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.
Даними висновку судової будівельно технічної експертизи №22 від 22.02.2019 року визначено варіанти виділу частини домоволодіння по АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння (а.с.25-47). Серед визначених судовим експертом варіантів, єдиним варіантом, який не передбачає нового будівництва і згоди сторін, є перший із запропонованих експерторм варіантів. З урахуванням наведеного, з метою справедливого та об'єктивного вирішення спору між сторонами, суд вважає доцільним встановити саме даний варіант (№1) виділення часток домоволодіння в натурі із майна співвласників.
Що стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_3 .
Звернувшись до суду з позовною вимогою про збільшення/зменшення часток у домо-володінні, ОСОБА_3 зазначала, що нею та членами її сім'ї були виконані будівельні роботи у домоволодінні та витрачено значні матеріальні кошти на його поліпшення, а тому її частка у спір-ному домоволодінні збільшилася, в зв'язку з чим ОСОБА_3 просила суд при виділенні часток у спірному домоволодінні враховувати, що її частка є більшою, ніж 1/3.
Суд не може погодитися з такою позицією, оскільки позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надано суду жодного доказу наявності згоди інших співвласників домоволодіння на проведення нею будівельних/ремонтних робот у спільному домоволодінні.
На підставі наведеного, суд вважає вимоги зустрічного позову необґрунтованими і вважає, що їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення частки з майна співвласників та визначення порядку кори-стування земельною ділянкою - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 у приватну власність 21/100 часток жит-лового будинку садибного типу АДРЕСА_3 , яка складається з :
-літ.А - Житловий будинок, в тому числі:
-1-2 кухня, площею 9,2 кв.м., 1-5 житлова кімната, площею 6,8 кв.м.
-літ. Д - вбиральня
-літ. З - душ
-1/3 №2 огорожа;
-№5 - вигрібна яма
Відповідно до першого варіанту поділу житлового будинку садибного типу з госпо-дарськими та побутовими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 у висновку експерта за результатами су-дової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи поділу будинку №22 від 22.02.2019 року.
Встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 :
-першому співвласнику ОСОБА_1 з ідеальною часткою 1/3 (ре-альна частка 21/100) частин в житловому будинку, надвірних будівель, споруд, та другому спів-власнику ОСОБА_2 із ідеальною часткою 1/3 (реальна частка 31/100) частин в житловому будинку, надвірних будівлях і спорудах, виділити земельну ділянку, площею 274,0 кв.м., в тому числі в загальному користуванні - 274 кв.м.
-третьому співвласнику ОСОБА_3 з ідеальною часткою 1/3 (ре-альна частка 48/100) частин в житловому будинку, надвірних будівлях і спорудах, виділити земельну ділянку, площею 141,0 кв.м., в тому числі в загальному користуванні 141,0 кв.м.
Відповідно до першого варіанту порядку користування земельною ділянкою у висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та земельно технічної експертиз поділу бу-динку №22 від 22.02.2019 року (графічне зображення - додаток 4).
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про збільшення/зменшення частки у домоволодінні, визнання права власності на збільшену частку у домоволодінні та про виділення частки в натурі з майна спів-власників - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його прого-лошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини су-дового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учас-ників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. Є. Терещенко