Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4002/21
28.09.2021 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, за участю особи, що притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката П.П.Чорба, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одружений, пенсіонер,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу, який надійшов з Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області 16.08.2021р., близько 04.30 години в с.Сасово по вул.Головній громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ріга» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Присутній в судовому засіданні ОСОБА_1 , своєї вини у скоєнні даного адмінправопорушення не визнав, в обґрунтування своєї позиції вказав, що 16.08.2021р. біля 04.00 години його зупинили працівники поліції за порушення ПДР, при цьому спитали, чи він вживав спиртні напої, на що він відповів, що ще з вечора випив одне безалкогольне пиво. Працівники поліції, не запропонувавши йому пройти огляд на стан сп'яніння, продути трубку, чи проїхати в лікарню, а зразу же склали на нього протокол, а відтак, на підставі вищенаведеного вважає, що в його діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому просив провадження у справі щодо нього закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення.
Захисник, підтримавши позицію ОСОБА_1 , в суді додатково пояснив, що протокол складений з порушеннями вимог КУпАП, пояснення ОСОБА_3 не писав, в протоколі відсутні будь-які дані про залучених до справи свідків, в протоколі не зазначено, що до нього додається диск ДВД та його технічні параметри, а тому також просив суд провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення.
Отже, заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій також повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015р., огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Суд, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши письмові докази та оглянувши відеозапис прийшов до наступного.
Згідно припису ст.8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні.
Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява №22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235155 ОСОБА_1 16.08.2021р., біля 04.30 години керував мопедом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з в установленому законом порядку відмовився, свідків, які були очевидцями такої відмови, в протоколі не зазначено, оскільки такі «не залучались», а відтак працівники поліції дійшли до переконання, що останій за таких обставин своїми діями порушив п.2.5 ПДР України.
Між тим, диспозиція ст.130 КУпАП, за якою працівники поліції кваліфікували дії ОСОБА_1 , передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, у відповідності з п.2.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп'яніння проводиться уповноваженими особами Державтоінспекції МВС на підставі огляду з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що при складанні інспектором поліції адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 , не було на місці запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з зазначенням показника проміле алкоголю.
Ці обставини підтвердив в судовому засіданні суду ОСОБА_1 , який вказав, що поліцейські при його зупинці та складанні протоколу взагалі йому не пропонували пройти огляд на місці за допомогою трубки або алкотесту, не пропонували відповідно і проїхати до лікарні, а свій висновок про нібито його сп'яніння зробили з візуального огляду. При цьому свідків нібито його відмови пройти огляд на місці також не було.
Окрім цього, в матеріалах даної адміністративної справи, окрім самого протоколу та письмового пояснення ОСОБА_1 (вказав, що він його підписав не читаючи, пояснення було написано працівником поліції) відсутні належним чином оформлені пояснення незацікавлених свідків відмови ОСОБА_1 від проходження.
Окрім того, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проте до протоколу щодо адмінправопрушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , не долучено такого акт огляду.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015р., огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Між тим, відповідно до ч.ч.4,5,6 розділу II Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів даної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Вимоги вищезазначеної інструкції щодо обов'язкової участі свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння водія узгоджується та доповнюються вимогами ч.2 ст.266 КУпАП, згідно якої огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд в присутності учасників процесу оглянув в судовому засіданні долучений диск з матеріалами відеореєстратора, на якому зафіксовано процес складання протоколу щодо ОСОБА_1 . Також зафіксовано, що пояснення записано власноручно поліцейським, порушнику воно не зачитано і він його лише підписав, крім цього, поліцейськими взагалі не роз'яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КУпАП
Крім того, як видно з відеозапису події, працівник поліції взагалі не роз'яснив правопорушнику правові наслідки відмови від медичного огляду.
В протоколі, зокрема, в графі- До протоколу додаються, зазначено лише, що до даного протоколу додається копія постанови та пояснення, однак, в протоколі взагалі не зазначено, що до нього додається ще й диск-ДВД із відеозаписом подій огляду ОСОБА_1 на предмет його сп'яніння.
Зокрема, на останній сторінці матеріалів справи прикріплено неналежно упакований конверт для диска ДВД без жодних написів, на конверті не зазначено відомості, про які події йдеться. Відсутня дата та підпис посадової особи поліції. А також відсутні дані про те, яким чином і в який спосіб, з якого першоносія відеозапису, його було перенесено на диск ДВД.
На підставі наведеного, суд критично оцінює наданий доказ, оскільки до матеріалів адміністративної справи долучений диск з матеріалами відеореєстратора, однак відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний запис, а у протоколі номер технічного засобу взагалі не зазначено, що не дає підстав використати ці матеріали, як доказ.
Оцінюючи даний доказ суд зазначає, що в протоколі в порушення вимог закону взагалі не зазначено, що для фіксації події та обставин правопорушення здійснюється відеозапис, яким чином і в який спосіб, та на який пристрій.
Так, відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015р., перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до правил, визначених п.5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Як об'єктивно вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого з бодікамери поліцейського, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення з момента початку виконання службових обов'язків поліцейськими не велася, періодично переривалася, тобто велася епізодично, та загалом її час становить не більше 5-ти хвилин, при чому на відеофіксації факт керування ОСОБА_4 мопедом із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей - не вбачається, також не зафіксована присутність на місці зупинки транспортного засобу під час огляду свідків, що фактично знеславлює належність та допустимість цього відеозапису як доказу винуватості ОСОБА_4 у адміністративному правопорушенні.
До цього ж, відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, - огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Проте, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235155 /а.с.1/, відеозапису подій /без номера/ та інших матеріалів справи, будь-які об'єктивні дані про присутність на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 свідків події - відсутні.
На підставі наведеного суд, з урахуванням засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а саме, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а також того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, відсутність свідків, які б могли підтвердити чи спростувати наявність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, критично оцінює та відхиляє протокол та диск ДВД як доказ вини останнього, оскільки викладені у ньому висновки не підтверджені іншими об'єктивними даними.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, акту про відсторонення водія від управління т/з не надала.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, знайшли своє підтвердження в суді, оскільки в матеріалах справи відсутні достовірні дані про те, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що проводився такий огляд і з цього приводу був складений акт огляду, не містять матеріали справи і пояснень двох свідків, які б засвідчили факт відмови особи пройти огляд або факт проведення такого огляду поліцейськими.
Судом, з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи було задоволено клопотання адвоката про виклик працівників поліції, що фіксували в протоколі стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та про витребування відеозапису правопорушення.
Однак, на неодноразові виклики суду, працівники поліції, будучи належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи у суді, у судове засідання не з'явилися, а відеозапис правопорушення також наданий не був.
При цьому суд також критично оцінює наявне в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 , оскільки таке пояснення записано не власноручно порушником, а самим працівником поліції, ОСОБА_5 також показав, що поліцейський дав йому підписати протокол, сказавши що йому нічого не буде і він ні протокол,ні пояснення йому не читав.
Так, згідно ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наявні істотні порушення при проведенні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та складанні за його результатами протоколу про адміністративне правопорушення, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні.
Між тим, згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130,247,266,294 КпАП України
Адміністративну справу щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку із відсутністю у його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяА. А. Надопта