20 вересня 2021 року Справа 160/12381/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, -
22 липня 2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», в якій позивач просить:
- застосувати арешт коштів ПРАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на розрахункових рахунках згідно з довідкою.
Також, 26.07.2021 року на адресу суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи документів, а саме, платіжного доручення №544 від 22.07.2021 року та докази на підтвердження повноважень керівника на підписання позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду:
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі дії здійснювалися.
- письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- завірених належним чином додатків до примірника позовної заяви для суду.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 10.08.2021 року на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим позовом та додатками.
Ухвалою суду від 17.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/12381/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15.09.2021 року на адресу засобами електронного зв'язку з наступним наданням через канцелярію суду 17.09.2021 року надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. В обгрунтування клопотання відповідач посилається на те, що судові справи, які пов'язані з виявленням порушень податкового законодавства та ухиленням від сплати податків мають важливе значення для відповідача.
Також, 17.09.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшло від відповідача клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на ч.3 ст.12 КАС України та на те, що судові справи, які пов'язані з виявленням порушень податкового законодавства та ухиленням від сплати податків мають важливе значення для відповідача.
Вивчивши доводи відповідача та проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами 2, 3 статті 12 КАС України визначено поняття спрощеного та загального позовних проваджень. Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Так, відповідно до ч.4 ст.12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).
При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Питання щодо особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та переходу зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін регламентує стаття 262 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що прийняття остаточного рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін віднесено законодавцем до виключної компетенції суду.
Враховуючи зміст поданого позову та предмет доказування, а також, що станом на 20.09.2021 року матеріали справи міститься відзив на позовну заяву від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя І.В. Тулянцева