Справа № 493/608/21
Провадження № 2/493/410/21
20 вересня 2021 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
головуючого-судді Ільніцької О.М.
за участю секретаря Сироти О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
05.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час в її будинку зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 20.09.2013 року в даному будинку не проживає.
Реєстрація відповідача у будинку завдає позивачці значну перешкоду у користуванні та розпорядженні її власністю.
Тому позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 13.05.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 26.08.2021 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання неодноразово не з'являвся, про причини неявок суд не повідомляв, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу судової повістки з викликом до суду на 03.06.2021 року, з датою та підписом відповідача про отримання, крім того відповідача було повідомлено шляхом розміщення оголошення про його виклики в судові засідання, призначені на 13.08.2021 року, 26.08.2021 року, 08.09.2021 року та 20.09.2021 року на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області, а також повернувся конверт з судовою повісткою, який був направлений на його зареєстровану адресу: АДРЕСА_2 , з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв'язку з чим відповідно до ст. 280 ЦПК України судом застосовано заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від 14 грудня 2011 року, згідно якого за ОСОБА_3 (після шлюбу ОСОБА_4 ) визнано право власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області № 758 від 05.05.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.09.2013 року по теперішній час зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з реалізацією права на володіння, користування та розпорядження спірним майном, вирішуючи які, суд виходить з того, що стаття 41 Конституції України гарантує право володіти і користуватися своєю власністю, а також вказує на те, що право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження майном, що перебуває у приватній власності, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, або шляхом виселення (негаторний позов).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.09.2013 року зареєстрований в житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить позивачці ОСОБА_1 , проте, відповідач в даному житловому будинку не проживає, будь-яких прав на цей будинок не має.
У зв'язку з реєстрацією у вказаному житловому будинку відповідача у позивачки виникають проблеми у користуванні та розпорядженні власністю, зокрема позивачка не може скористуватися, без дозволу відповідача, правом реєстрації місця проживання інших людей до вищезазначеного житлового будинку, який належить їй на праві власності.
Таким чином, позовні вимоги в даній частині позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про скасування реєстрації місця проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 , слід відмовити.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи, крім інших підстав здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
П. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02 березня 2016 року за № 207, передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже визнання в судовому порядку особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстрації за такою адресою.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст. 10-13, 81, 259, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити частково.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Балтський районний суд Одеської області до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складене 28.09.2021 року.