Справа № 761/30701/21
Провадження № 1-кс/761/17618/2021
15 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання cтаршого слідчого СУ ГУНП в Київській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_3 про примусовий відбір біологічних зразків для проведення експертизи у кримінальному провадженні №12020070040001601 від 27.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України,-
Старший слідчий СУ ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з виконувачем обов'язків начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12020070040001601 від 27.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України, відповідно до якого просить слідчого суддю надати дозвіл надати старшому слідчому відділу розслідування злочинів вчинених проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , старшому слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області майору поліції ОСОБА_7 , старшому слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , старшому слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 на примусове відібрання біологічних зразків- букального епітелію та зразків крові у підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070040001601 від 27.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення особливо тяжких злочинів, у невстановлений досудовим розслідуванням час вирішив створити злочинну організацію з метою досягнення злочинного результату, шляхом вчинення незаконної протиправної діяльності на території м. Мукачево Закарпатської області (контрабанда, незаконний обіг зброї, наркотичних засобів, тощо).
З метою ефективного функціонування злочинної організації ОСОБА_11 , усвідомлюючи необхідність залучення до її складу великої кількості учасників, для досягнення максимально злочинного результату та уникнення викриття правоохоронними органами, в невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, вирішив залучити до складу злочинної організації раніше знайомих довірених осіб, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, яким довів до відома план щодо створення злочинної організації, визначивши за собою функцію керівника організації, а для ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб функцію учасників злочинної організації, а саме виконавців, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, визначивши необхідну для досягнення спільної мети кількість учасників злочинної організації, а також їх злочинну спеціалізацію, повідомивши останнім свої наміри щодо механізму їх вчинення, на що останні надали свою згоду.
Метою діяльності злочинної організації було системне, внаслідок ієрархічної зорганізованості, вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території м. Мукачево Закарпатської області.
Здійснюючи незаконну діяльність, організатор та керівник злочинної організації ОСОБА_11 побачив в особі ОСОБА_18 конкурента, який може послабити його авторитет у злочинному середовищі.
На початку квітня 2020 року у ОСОБА_21 на ґрунті неприязних та конкурентних відносин з ОСОБА_18 виник умисел на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів з метою усунення останнього.
27 червня 2021 року начальником відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_22 було винесено постанову про відібрання біологічних зразків, а саме зразків букального епітелію та зразків крові у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26 липня 2021 року ОСОБА_5 було пред'явлено постанову начальника відділу Київської обласної прокурати ОСОБА_22 , про відібрання зразків для проведення судових експертиз в кримінальному провадженні, та запропоновано добровільно надати біологічні зразки букального епітелію та зразків крові, ознайомившись з даною постановою останній в присутності захисника та понятих відмовився від надання біологічних зразків букального епітелію та зразків крові.
Оскільки, на даний час у кримінальному провадженні виникла необхідність у відібранні біологічних зразків - букального епітелію та зразків крові у підозрюваного ОСОБА_5 , для направлення вказаних зразків на проведення молекулярно-генетичної та одорологічної експертизи, з метою підтвердження чи спростування наявності на вилучених об'єктах біологічних зразків та запахового сліду, що належать підозрюваному, слідчий просить суд надати дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, при цьому зазначив, що ОСОБА_5 відмовився надавати біологічні зразки у добровільному порядку.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи слідчого, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (ст. 28 Конституції України). Право на особисту (тілесну) недоторканність - найважливіше демократичне право, яке отримало правове визнання не тільки на рівні конституції, а й у міжнародних актах, зокрема, у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Європейській конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Декларації про захист всіх осіб від тортур та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність видів поводження чи покарання, тощо. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави та її органів, у тому числі органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Обмеження прав людини може бути здійснено виключно за рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 29 Конституції України).
Положеннями ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Водночас, у клопотанні відсутні підтверджуючі аргументи щодо необхідності отримання біологічних зразків, оскільки необхідність відібрання зазначених зразків обґрунтовується лише можливістю їх використання в подальшому для проведення відповідних експертиз, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 245 КПК України.
Також орган досудового слідства не обґрунтував та не довів необхідність отримання саме біологічних зразків букального епітелію особи для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також можливість використання як доказів відомостей, що можуть бути отримані за допомогою біологічних зразків.
При цьому, органом досудового розслідування не надано доказів про неможливість проведення експертизи без біологічних зразків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободі практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи практику та рішення Європейського суду з прав людини (справа «Яллох проти Німеччини») доцільно зауважити на тому, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 25.12.1993 у справі «Функе проти Франції» зазначив, що не можливо здійснення по відношенню до особи будь - якого примусу з метою надання цією особою доказів, які згодом буде покладено в основу її обвинувачення.
За практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне жаття», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26.03.1985 у справі «X та У проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання cтаршого слідчого СУ ГУНП в Київській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_3 про примусовий відбір біологічних зразків для проведення експертизи у у підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 132, 159-166, 223, 241, 245, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання cтаршого слідчого СУ ГУНП в Київській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_3 про примусовий відбір біологічних зразків для проведення експертизи у кримінальному провадженні №12020070040001601 від 27.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: