ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/782
27 вересня 2021 року м. Київ № 640/29591/20
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання відповідача призначити пенсію відповідно до п. г) ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення.
Ухвалою суду від 14.12.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку ст. 263 КАС України.
19.02.2021 р. надано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.10.2020 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років як бортпровіднику відповідно до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Листом від 26.10.2020 р. за №2600-0303-8/151706 в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на п. "г" ст. 54 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.10.2017 р. №2148-VIII, згідно з якими для призначення пенсії за вислугу років як бортпровіднику необхідний загальний страховий стаж 20 років (по 10.10.2017 р.), тоді як загальний страховий стаж ОСОБА_1 згідно з поданими документами становить 16 років 03 місяці та 1 день.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.
Позивач посилається на здійснення відповідачем розрахунку загального страхового стажу, оскільки ним не застосовано при розрахунку Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. №418, згідно з яким при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу рахуються: кожні 20 годин нальоту на літаках (крім нальоту і робіт, передбачених пунктами "б"-"г" цього пункту) - за один місяць вислуги.
Згідно із записами льотної книжки позивача загальний розмір нальото-годин налічує 5415, що становить більше 22 років вислуги.
Також позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. №1-р/2020, згідно з яким п. "г" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано неконституційним.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність у позивача загального страхового стажу для призначення пенсії.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
г) бортпровідники: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років як бортпровідник; жінки - після досягнення 45 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років як бортпровідниця" (пункти "б"-"г" статті 54).
Згідно з ст. 54 Закону № 1788-XII (до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII) право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: г) бортпровідники: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років як бортпровідник; жінки - після досягнення 45 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років як бортпровідниця.
Згідно зі змісту листа від 26.10.2020 р. за №2600-0303-8/151706 та відзиву на позов відповідач при розгляді заяви позивача застосовував саме таку редакцію Закону № 1788-XII, з врахуванням висновків Конституційного Суду України, і вона передбачає такі умови для призначення пенсії за вислугу років (для жінок) як досягнення 45 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років як бортпровідниця.
Позивач відповідає двом з трьох вимог - станом на 15.10.2020 р. вона досягла 45 років, мала спеціальний стаж не менше 10 років як бортпровідниця, проте, не мала загального стажу роботу (страхового стажу) не менше 20 років.
Зокрема, згідно з даними трудової книжки позивача, копія якої залучена до матеріалів справи, її загальний трудовий стаж становить 16 років 03 місяці та 1 день (з 07.07.1989 р. по 12.05.2000 р., з 13.06.2000 р. по 18.04.2005 р.)
Також суд зазначає, що ст. 54 Закону № 1788-XII передбачає чотири категорії працівників - а) працівники льотного і льотно-випробного складу, б) працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера, в) інженерно-технічний склад та г) бортпровідники.
Згідно зі змістом вказаної статті Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. №418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" та затвердженими нею актами його положення на бортпровідників не поширюються.
Крім того, вказаним нормативним актом визначено правила розрахунку стажу за вислугою років, тобто, спеціального стажу, якого у позивача достатньо, тоді як загальний страховий стаж розраховується за загальним правилом 1:1.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення вказаних вимог в даному випадку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 27.09.2021 р.