Справа № 420/9846/21
27 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
секретаря судового засідання Пивовар Т.В.,
за участю сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідачів - Терентьєв С.Т., Горюхіна А.А.;
від третьої особи - Жук В.О.
розглянувши у судовому засіданні питання про залишення адміністративного позову без розгляду
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Граденицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 14.07.2021 року прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.09.2021 року.
27.09.2021 року представник позивача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщений належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 126 КАС України повістка може бути вручена безпосередньо в суді.
На підтвердження належного повідомлення представника позивача в матеріалах справи міститься розписка за 14.09.2021 року з підписом представника позивача про ознайомлення з датою та часом наступного судового засідання (а.с. 158).
Таким чином, у даному випадку представник позивача повідомлений про дату, час та місце розгляду справи завчасно та обізнаний про розгляд справи. Проте, до суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України необхідними умовами є:
- неявка належним чином повідомленого про час, дату та місце судового засідання позивача (суб'єкта владних повноважень);
- належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання позивач не повідомив про причини своєї неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, в силу п.4 ч.1 ст.240 КАС України, представник позивача не з'явився до суду без поважних причин, заяв про розгляд справи без своєї участі не надав.
Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, або його представника як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.
Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічною є позиція Великої Палати Верховного суду, викладена по справі № 800/482/17, який у своїй постанові від 10.04.2018 року, зазначає, що у розумінні КАС позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що представник позивача повторно не з'явився до суду без поважних причин, що унеможливило об'єктивний розгляд справи, а тому дану адміністративну позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.240 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Граденицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.292-295 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 28.09.2021 року.
Суддя П.П. Марин