27 вересня 2021 року Справа № 280/7817/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПСЕРВІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Металургів, 12, код ЄДРПОУ 31958772) про стягнення податкового боргу,
31.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПСЕРВІС» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків - відповідача, а також за рахунок готівки податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 056 088,00 грн., з податку на додану вартість у розмірі 234 611,10 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 7 040,06 грн., з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 717,81 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу було надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (в частині позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 №0001371720, від 20.03.2013 №0000412280 та податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013 №0000212220 - в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 111 692,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27 923,00 грн.; від 15.03.2013 №0000232220 - в частині донарахування податку додану вартість за основним платежем в сумі 21 155,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5 288,75 грн.), оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
22.09.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду (вх. № 54923). У заяві зазначає, що законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2 такого змісту: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.». Таким чином, Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає, що ним не був пропущений строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення коштів за податковим боргом з ТОВ «КОРПСЕРВІС» (код з ЄДРПОУ 31958772).
Суд вважає, що обставини, якими позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду не поважними через наступне.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Строки давності та їх застосування визначає стаття 102 Податкового кодексу України, відповідно до якої податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення.
Так, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".
Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності з 17.07.2020, пункт 3 VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладений у наступній редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Судом встановлено, що визначений п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX строк закінчився 06.08.2020.
Відтак, встановлена законодавцем можливість учасників справи звертатись до суду із відповідними заявами про поновлення пропущеного процесуального строку під час дії карантину, закінчила свою дію 06.08.2020.
Відтак, посилання позивача на запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів як на поважну причини пропуску строку звернення до суду - судом не приймається.
Також, відповідно до інформації комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач у період з серпня 2020 року по серпень 2021 року постійно звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із позовними заявами до платників податків про стягнення податкового боргу.
Таким чином, суд вважає, що позивач міг звернутись вчасно до суду із позовними вимогами щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПСЕРВІС» податкового боргу у розмірі 1 298 456,97 грн.
Згідно з ч.1,2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позовну заяву подано з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали заяви про поновлення строку звернення до суду не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 122, 123 241, 248, 256 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом. У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, - відмовити.
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПСЕРВІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Металургів, 12, код ЄДРПОУ 31958772) про стягнення податкового боргу, - повернути.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник