Справа № 639/3841/20 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/2734/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Крадіжка
20 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, -
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року).
В обґрунтування прийнятого рішення суд вказав на те, що ОСОБА_8 засуджений за злочини, які було вчинено після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року, у зв'язку з чим немає правових підстав для зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання за правилами ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року).
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та задовольнити клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24.10.2019 року по 24.11.2019 року у строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року).
Посилається на те, що він був засуджений вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24.10.2019 року за злочини, які було вчинено у 2017 році. Після цього ОСОБА_8 було засуджено вироком Люботинського міського суду Харківської області від 10.12.2019 року та призначено покарання за сукупністю злочинів із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку засудженого, його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, колегія суддів, дослідивши матеріали судового провадження, а також перевіривши ухвалу у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_8 засуджений вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховано з 07 жовтня 2019 року, тобто з моменту фактичного затримання.
Вирок набрав законної сили 26.11.2019 року.
Вироком Люботинського міського суду Харківської області від 10 грудня 2019 року ОСОБА_8 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислено з дати початку відбування покарання за попереднім вироком, тобто з 07.10.2019 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирався.
Вирок набрав законної сили 10.01.2020 року.
Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року ОСОБА_8 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 відраховано з дати початку відбування покарання за попереднім вироком суду, тобто з 07 жовтня 2019 року.
На теперішній час вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.04.2021 року не набрав законної сили, у зв'язку з поданням апеляційних скарг обвинуваченим та його захисником.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) зазначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Редакція вказаного закону втратила чинність 21 червня 2017 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
В той же час 21.06.2017 року набрав чинності Закон України №2046-VIII від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», відповідно до якого частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Як вбачається з матеріалів судового провадження вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року ОСОБА_8 засуджений за злочин, вчинений ним 11 вересня 2017 року, і саме за цей злочин до нього застосовано попереднє ув'язнення, а за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 10 грудня 2019 року ОСОБА_8 засуджений за злочини, вчинені ним 02 липня 2019 року та в кінці серпня 2019 року, тобто всі ці злочини вчинені ним після 20.06.2017 року, а відтак дія Закону №838-VIII від 26.11.2015 року на ОСОБА_8 не поширюється.
За таких обставин оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 липня 2021 року відносно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -